Внутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Скачати 120.95 Kb.
|
Зміст Загальна метаКонкретні цілі Задачі для перевірки вихідного рівня Еталон відповіді:А Джерела інформації для поповнення вихідного рівня Орієнтовна основа діяльності Короткі вказівки |
|
|
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою: ВНУТРІШНЬОГОСПІТАЛЬНА ПНЕВМОНІЯ Актуальність теми Внутрішньогоспітальна пневмонія - залишається найважливішою проблемою сучасних багатопрофільних стаціонарів. Внутрішньогоспітальна пневмонія є другою по частоті серед всіх внутрішньогоспітальних (нозокоміальних) інфекцій (13-18%), а у відділеннях реанімації і інтенсивної терапії (ОРІТ) найчастішою нозокоміальною інфекцією (>45%). Згідно більшості досліджень, частота внутрішньогоспітальної пневмонії складає 0,5-1% від загального числа госпіталізованих пацієнтів і 15-25% від тих, що знаходяться в ОРІТ. Особлива категорія внутрішньогоспітальна пневмонія у пацієнтів, що знаходяться на ІВЛ (так звана вентілятор-ассоциірованная пневмонія - ВАП), розвивається у 9-27% від загального числа пацієнтів з інтубацією трахеї. Актуальність проблеми внутрішньогоспітальної пневмонії полягає і у тому, що вона характеризується високою летальністю, яка може досягати 30-70%. Проте такі високі показники можуть бути обумовлені наявністю у великого числа пацієнтів з внутрішньогоспітальною пневмонією важких супутніх захворювань, при цьому визначити так звану атрибутивну летальність, тобто безпосередньо пов'язану з внутрішньогоспітальною пневмонією, буває дуже складне. Проте згідно наявним даним вона серед пацієнтів з внутрішньогоспітальною пневмонією складає від 10 до 50%. Принципово важливо, що адекватна початкова антибактеріальна терапія дозволяє як мінімум в 2-2,5 рази понизити кількість летальних результатів при внутрішньогоспітальній пневмонії. У свою чергу, неадекватне емпіричне призначення антимікробних препаратів є достовірно встановленим незалежним чинником ризику розвитку летального результату. Ведення пацієнтів з внутрішньогоспітальною пневмонією супроводжується великими економічними витратами, тому своєчасна адекватна антибактеріальна пневмонія приводить не тільки до зниження летальності, але і до підвищення економічної ефективності лікування. ^ – уміти діагностувати внутрішньогоспітальну пневмонію, вирішити питання тактики і призначити відповідне лікування.
^ Для того, щоб Ви могли усвідомити, чи відповідає вихідний рівень ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте по еталону відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно. Завдання №1 Хворий В., 54 років, будівельник, скаржиться терапевту на кашель протягом дня із невеликою кількістю гнійного мокротиння з прожилками крові, підвищення температури до 37,2о, задуху при фізичному навантаженні відзначає 3 роки. Об'єктивно: стан тяжкий. ЧД 36 за хв., ціаноз губ, акроціаноз, нігті у вигляді «годинникових» скелець. Грудна клітка діжкоподібна. Над легенями з обох боків дихання жорстке з подовженим видихом, в нижньобокових відділах сухі хрипи на видиху, що дзижчать. Печінка на 10 см виступає з підребер’я, набряки на ногах з трофічними порушеннями шкіри. Чим обумовлена тяжкість стану хворого? А. Хронічна ДН ІІІ стадії, хронічне легеневе серце, СН 2Б В. Загострення БА легкого ступеня С. Загострення БА помірного ступеня, СН I. D. Загострення БА тяжкого ступеня, СН 2б. Е. Плевропневмонія ^ Завдання №2 Хворий С., 28 років, протягом 3 років скаржиться терапевту на сухий кашель при фізичних навантаженнях, напади задухи з утрудненням видиху та сухого кашлю, які виникають зазвичай вночі, 1-2 рази на тиждень, які швидко купуються сальбутамолом. Об'єктивно: під час нападу сидить, в акті дихання бере участь допоміжна мускулатура, ЧД 28 за хв., подих гучний зі свистом. Над легенями послаблений везикулярний подих, дистанційні хрипи, що свистять. АТ 150/90 мм рт.ст. Тони серця голосні, діяльність ритмічна, ЧСС 98 за хв. Органи черевної порожнини без особливостей. Набряків немає. Ваш попередній діагноз ? A. Гострий бронхіт B. Хронічний простий бронхіт C. Хронічний обструктивний бронхіт D. Бронхіальна астма, загострення середньої тяжкості E. Бронхіальна астма, загострення легкої тяжкості Завдання №3 Хворий Б., 20 років, студент, звернувся до терапевта зі скаргами на появу вперше нападу задухи вночі, що тривав близько 1 години. В анамнезі часті ГРВІ, поліноз. Об'єктивно: самопочуття і стан задовільні, ЧДР 16 за хв., АТ 120/70 мм рт.ст. З боку органів грудної клітки, органів черевної порожнини без особливостей. Набряків нема. Загальноклінічні аналізи крові та сечі без патології. Рентгенографія органів грудної клітки без патології. ЕКГ: ритм синусовий, синдром ранньої реполяризації. Яке обстеження доцільно провести першочергово?
Завдання №4 Хвора С., 36 років, маляр, скаржиться на продуктивний кашель з “іржавим” мокротинням, загальну слабкість, задишку при мінімальному фізичному навантаженні, озноб, лихоманку до 39о, що з’явилися після переохолодження. Об'єктивно: стан важкий, АТ 90/60 мм рт. ст. ЧДР 36 за хв., ціаноз губ, акроціаноз. Над легенями праворуч від 6 ребра донизу притуплення перкуторного звуку, звучна крепітація, вологі дрібно пухирчасті хрипи, бронхофонія посилена. Межі серця в нормі, діяльність ритмічна, ЧСС 118 за хв. Живіт без особливостей. Яке дослідження доцільно призначити першочергово?
Завдання №5 Хворий К., 45 років, 10 років хворіє на хронічний обструктивний бронхіт і щорічними загостреннями. Протягом останніх 2 міс через напади задухи та сухого кашлю щоночі, постійно користується теофіліном 200 мг/добу увечері. Об'єктивно: стан відносно задовільний, температура тіла нормальна, ЧД 24 за хв, АТ 150/90 мм рт.ст., над легенями ослаблений жорсткий подих з подовженим видихом, на видоху сухі хрипи, що свистять і дзижчать. Межі серця не змінені, тони серця приглушені, діяльність серця аритмічна, до 10 екстрасистол за хв., ЧСС 100 за хв. Набряків нема. Аналіз харкотиння: Л до 20 в п/зору, Ер незмінені 1-2 в п/зору, Еоз до 5 в полі зору. Яка раціональна лікувальна тактика хворого?
Завдання №6 Хворий К., 50 років, більше 10 років страждає на БА, постійно приймає бекламетазон 200 мг/ добу, сальбутамол 400 мг/добу. Після переохолодження скаржиться на підсилення задухи з сухим кашлем протягом 2 діб, підвищення дози сальбутамолу до 1000 мкг/добу, в/в введення еуфіліну без ефекту. Об'єктивно: стан важкий, розмовляти не може, набряклі вени шиї, ціаноз губ, акроціаноз. АТ 110/60 мм рт. ст. ЧДР 36 за хв. Над легенями коробковий звук, дихання послаблене, безліч сухих дистанційних хрипів, що свистять. Діяльність ритмічна, ЧСС 130 за хв, тони глухі, посилений ІІ тон на основі серця. Живіт бере участь в акті дихання, набряків нема. Яка подальша тактика ?
^ Інформацію, необхідну для формування базисних знань-умінь можна знайти в наступних матеріалах.
Зміст навчання
1. Класифікація пневмоній. 2. Визначення внутрішньогоспітальної пневмонії 3. Фактори ризику внутрішньогоспітальної пневмонії. 4. Клініка та діагностичні критерії внутрішньогоспітальної пневмонії. 5. Етіологія та мікробіологічна діагностика внутрішньогоспітальної пневмонії. 6. Методи дослідження хворих на внутрішньогоспітальну пневмонію 7. Загальні принципи ведення хворих на внутрішньогоспітальну пневмонію 8. Антибактеріальна терапія хворих на внутрішньогоспітальну пневмонію. 9. Оцінка ефективності антибактеріальної терапії та її корекція 10. Профілактика внутрішньогоспітальної пневмонії. 2. Граф логічної структури до теми (див. додаток 1). 3. Джерела інформації
^ Алгоритми до теми (див. додаток 2) ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ Задача № 1 Хворий М., 38 років знаходиться на лікуванні у травматологічному відділенні протягом 14 діб, внаслідок автомобільної аварії. На 14 добу стан погіршився, скаржиться на різку задуху, помірний біль в правій половині грудної клітки, сухий кашель, підвищення температури тіла до 380. Об'єктивно: ціаноз губ, акроціаноз. Права половина грудної клітки відстає при диханні, нижче кута лопатки донизу бронхіальний подих, вологі різнокаліберні хрипи. Голосове тремтіння посилене. ЧДР 32 за хв. АТ 100/60 мм рт. ст. ЧСС 128 за хв., тони приглушені, акцент другого тону на легеневій артерії. Аналіз крові: Єр. 3,0Т\л, Л 12 Г/л, ШЗЕ 38 мм/год. Які синдроми обумовлюють важкий стан хворого?
Еталон відповіді: А Задача №2 Пацієнтка В., 79 років, знаходиться у гінекологічному відділенні після екстирпації матки з приводу злоякісної пухлини. На 4 добу госпіталізації з’явилися скарги на підвищення температури тіла до 38,5 – 39,5 оС, кашель з виділенням гнійного мокротиння, задишку, загальну слабкість. Частота дихання – 26 за 1 хв. Зліва під лопаткою визначається посилення голосового тремтіння та притуплення перкуторного звуку, аускультативно – бронхіальне дихання. Ренгенологічно: інфільтрація нижньої частки лівої легені. Ваш діагноз?
Задача №3 У хворого К., 27 років, після апендектомії на 6 добу підвисилася температура тіла до 39,5 оС, з’явився кашель, слабкість, задишка. Об'єктивно: стан середньої тяжкості, нижче кута лопатки справа донизу ослаблений подих, крепітація. ЧД 26 за хв. АТ 100/60 мм рт. ст. ЧСС 104 за хв. Аналіз крові: Ер. 5,0Т/л, Л 12 Г/л, ШОЕ 58 мм/год. Які дослідження доцільно призначити?
Задача №4 У хворого М., 67 років на 5 добу після трансуретральної резекції простати розвилась клініка внутрішньогоспітальної пневмонії. Об'єктивно: стан важкий. ЧД 36 на хв.. Справа від кута лопатки книзу – бронхіальне дихання. ЧСС 110 на хв., АТ 80/50 мм рт.ст. З яку Ви почнете емпіричну антибактеріальну терапію?
Задача №5 Пацієнтці Ж., 69 років, проведена екстирпації матки з приводу злоякісної пухлини. На 5 добу з’явилися скарги на раптову значну задишку, сухий кашель, підвищення температури тіла до 37,5 – 38,5 оС, загальну слабкість. Об'єктивно: стан важкий. ЧД 36 на хв. Зліва під лопаткою визначається посилення голосового тремтіння та притуплення перкуторного звуку, аускультативно – бронхіальне дихання. Тромбофлебіт гомілок. Була запідозрена внутрішньогоспітальна пневмонія З яким станом треба провести диференціальну діагностику ?
^ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ Практичне заняття починається з участі лікарів - інтернів в ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага інтернів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою. Далі шляхом тестового контролю визначається початковій рівень підготовки інтернів до практичного заняття. Самостійна робота інтернів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізікальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики, лікувально-трудової експертизи); вирішення ситуативних задач. Після закінчення самостійної роботи інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих. В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття. | ||||||||||||
Схожі:
 | Абсцес, флегмона, парапроктит, фурункул, карбункул, бешиха, гідраденіт. Актуальність теми Актуальність теми: Гнійна інфекція проявляється запальним процесом у тканинах внаслідок проникнення І розмноженняв них гноєтворних... | | Рани І рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Актуальність теми Актуальність теми: Рана є одним з основних проявів травматичного чи хірургічного впливу на тканини та органи |
| Вступ актуальність теми Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний І інформаційний простір... | | Методичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми полягає в тім, що вчасно не діагностований І не коригований астигматизм може бути... |
| Загальна характеристика роботи актуальність теми Актуальність теми. Генерування штучного світла є одним із найбільш важливих досягнень людства. Через зір люди одержують більше 80%... | | Вступ вступ розкриває сутність І стан наукової проблеми. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у такій послідовності: Актуальність теми Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності... |
| Місцеві порушення кровообігу. Тромбоз. Емболія. Актуальність теми Актуальність теми : Місцеві порушення кровообігу артеріальне та венозне повнокрів’я, стаз крові, кровотеча та крововилив, тромбоз,... | | “Затверджено” Актуальність теми: коротко розкривається професійна значимість теми, наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації... |
| I. Актуальність теми Гх на початку її розвитку. Тому правильна діагностика та вміння призначити ефективне лікування є практичною необхідністью, яка визначає... | | Кишкові інфекції актуальність теми Знання цієї теми необхідні Вам для освоєння кишкових інфекцій на клінічних кафедрах,в практичній діяльності сімейного лікаря, для... |