Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Скачати 1.73 Mb.
|
|
ЗМІСТ Ст. ЧАСТИНА ІІ 3 МОДУЛЬ ІIІ «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН І ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ» Введення до модуля ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» Змістовний модуль «Основи молекулярної біології» 5 Тема 3.1. Дослідження біосинтезу й катаболізму пуринових нуклеоти дів. Визначення кінцевих продуктів їхнього обміну (Хомутов Е.В.) 6 Тема 3.2. Дослідження метаболізму піримідинових нуклеотидів. Дослідження сполуки нуклеїнових кислот (Хомутов Е.В.) 12 Тема 3.3. Дослідження реплікації ДНК і транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій і репарації ДНК (Соколовська Л.В.) 18 Тема 3.4. Біосинтез білка в рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації й терминації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків (Соколовська Л.В.) 23 Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля «Основи молекулярної біології» 28 ^ клітинки-мішені й біохімія гормональної регуляції» 30 Тема 3.5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на клітинці-мішені. Гормони гіпофіза й гіпоталамуса (Соколовська Л.В.) 31 Тема 3.6. Дослідження дії гормонів підшлункової залози й шлунково-кишкового тракту. Механізм порушення обміну речовин при цукровому діабеті (Швець Т.А.) 35 Тема 3.7. Гормональна регуляція вмісту глюкози в крові. Побудова цукрових кривих. Гормони наднірників (Швець Т.А.) 40 Тема 3.8. Гормональна регуляція обміну кальцію. Дослідження вмісту йоду в щитовидній залозі. Фізіологічно активні эйкозаноїди (Швець Т.А.) 49 Тема 3.9. Дослідження ролі стероїдних гормонів полових залоз у регуляції метаболічних процесів. Гормональна регуляція біохімічних перетворень у процесі харчування. Регуляція обміну речовин при голодуванні (Богатирьова Е.В.) 54 Тема 3.10. Взаємозв'язок всіх видів обміну речовин і його регуляція (Скоробога- това З.М.) 62 Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля «Молекулярні механізми дії гормонів на клітинці-мішені й біохімія гормональної регуляції» 67 Змістовний модуль «Біохімія й патобіохімія крові» 70 Тема 3.11. Дослідження хімічного складу й кислотно^-лужного стану крові. Визначення залишкового азоту крові (Богатирьова Е.В.) 71 Тема 3.12. Дослідження згортаючої, протизгортаючої і фібринолітичної систем крові (Богатирьова Е.В.) 77 Тема 3.13. Дослідження хімічного складу еритроцитів. Нормальні і патологічні різновиди гемоглобіну. Дослідження кінцевих продуктів катаболізму гема. Патобіохімія жовтяниць (Богатирьова Е.В.) 83 Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля «Біохімія й патобіохімія крові» 90 Змістовний модуль «Біохімія тканин й органів» 92 Тема 3.14. Біохімія печінки. Мікросомальне окислювання, цитохроми Р-450 (Турсунова Ю.Д.) 93 Тема 3.15. Біохімія сполучної тканини й зуба (Турсунова Ю.Д.) 103 Тема 3.16. Біохімія слини (Турсунова Ю.Д.) 116 Тема для самостійного вивчення «Роль жиророзчинних вітамінів у функціонуванні тканин й органів (Соколовська Л.В.) 125 Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля «Біохімія тканин й органів» 133 ^ Модуля ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних кому- нікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» 135 ^ Введення до модуля ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій»Модуль ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» присвячений вивченню функціональної й медичної біохімії. Біохімія як наука розвивається швидкими темпами. В останні роки значна частина біохімічних досліджень присвячена процесам взаємодії біологічних макромолекул у складних системах. Головними в біохімії міжклітинних комунікацій є механізми внутрішньоклітинної й міжклітинної передачі сигналів, а також внутрішньоклітинна, міжклітинна й міжорганна координація процесів. Істотно розширилися сучасні уявлення про молекулярні основи життя, що сприяло виникненню самостійної науки молекулярної біології, що є раніше одним з розділів біохімії. До числа найважливіших напрямків сучасної молекулярної біології відноситься створення й клонування нових сполучень генів, розробка й застосування методів аналізу послідовності нуклеотидів у ДНК й, безумовно, Днк-діагностика ряду захворювань. Перспективним напрямком як теоретичної, так і клінічної медицини є генна терапія. Сучасна клініка використовує результати біохімічних досліджень для діагностики, прогнозу й контролю за лікуванням різних захворювань. Біохімічні дослідження використовуються для оцінки стану того або іншого виду обміну речовин, функціонального стану того або іншого органа, тісний взаємозв'язок всіх органів і систем організму. Майбутній лікар на основі аналізу змін різних біохімічних показників повинен не тільки скласти уявлення про функціонування організму, але й з'ясувати стан механізмів компенсації даного організму в даному стані. Важливо мати на увазі те, що професіоналізм лікаря визначається його здатностями до інтерпретації й інтегральної оцінки досліджуваних біохімічних показників, а це, у свою чергу, залежить від наявних знань майбутнього лікаря в області такої фундаментальної медико-біологічної дисципліни як біохімія. ^ є: уміти інтерпретувати роль біорегуляторних молекул в інтеграції життєдіяльності й аналізувати біохімічні основи функціонування тканин й органів для наступного використання цих даних на клінічних кафедрах. Модуль «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» включає наступні змістовні модулі:
Література Основна
2007. - 656 с.
2000. - 216 с.
2002. - С. 47 - 50, 180 -208, 236 - 291 4. Лекції по біохімії 5. Графи логічної структури Додаткова
2000. - С. 263 - 398, 418 - 439, 449 - 467, 478 - 490 2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая ххимия: Підручник. - Москва: Медицина, 1998. - С. 96 - 113, 248 - 297, 469 - 644, 661 - 678 3. Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. - Москва: ТОВ «Медичне інформаційне агентство», 1998. - С. 92 - 159, 339 - 448, 461 - 481
Миколаєва А.Я.. - Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2001. - С. 59 - 94, 162 - 176, 256 - 332, 352 - 363, 387 - 390, 418 - 441
(біохімія, фізіологія, клінічні аспекти). - Томськ: Із НТЛ, 2002. - 124 с.
^ Актуальність теми Загальновідомо, що інформаційною базою всього організму є гени. Гени кодують структуру білків, що визначає унікальність кожного організму. Зміни сполуки, активності генів є першопричиною багатьох захворювань. Молекула ДНК, таким чином, може служити самим точним інструментом для розпізнавання захворювань, що використовуєтсья в молекулярно-генетичній діагностиці. За допомогою Днк-діагностики можна локалізувати генетичні ушкодження, ідентифікувати ультрамалі кількості збудників мікробних або вірусних інфекцій. Крім того, завдяки Днк-діагностиці можна визначати схильність до того або іншого захворювання ще на пресимптоматичній стадії, що дає можливість запобігти розвитку хвороби. При проведенні пренатального Днк-тестування виявляють спадкування патологічних генів. Завдяки досягненням молекулярної біології останнього років з'явилася нова область медичної науки - генна терапія. Тепер гени починають використовувати як лікарські засоби для корекції спадкоємних захворювань, злоякісних новотворів, вірусних і мікробних інфекцій. Одним з перспективних напрямків прикладної молекулярної біології є фармакогенетика. Завдяки точному типированию генотипу пацієнта можна виявити індивідуальну чутливість пацієнта до того або іншого лікарського препарату, що дозволити уникнути розвиток лікарських ускладнень. ^ уміти інтерпретувати молекулярно-біологічні процеси збереження, передачі генетичної інформації й можливі порушення цих процесів для використання отриманих знань у медичній генетиці й молекулярній діагностиці. ^ Уміти:
|
Схожі:
 | Теоретичні питання ... | | Медична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів |
| Програма магістерського спецкурсу Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,... | | Києво-Могилянська академія” Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,... |
| Медична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія ... | | Медична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія ... |
| Медична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія ... | | Звіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С) |
| Звіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С) | | Тема заняття Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин.... |