Навчальний посібник icon

Навчальний посібник




Скачати 418.77 Kb.
НазваНавчальний посібник
Сторінка1/2
Дата29.08.2012
Розмір418.77 Kb.
ТипДокументи
  1   2
1. /modul4virusologiya.docНавчальний посібник

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЇ


ЗАГАЛЬНА ТА СПЕЦІАЛЬНА ВІРУСОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ

ЗА КРЕДИТНО_МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ НАВЧАННЯ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК


Донецьк - 2008 р.


УДК

Название

Автори: Жадінський М.В., Слюсарев О.А., Мішин В.В., Гриценко Л.З., Ракша-Слюсарева О.А.

Донецьк.-2008.- с.


Посібник призначен для використання під час самостійної підготовки студентів до практичних занять з вірусології


Автори: Жадінський М.В., Слюсарев О.А., Мішин В.В., Гриценко Л.З., Ракша-Слюсарева О.А.


Рецензенти:

Методист навчально-методичного кабінету ДонНМУ,

доцент О.Б.Прокопенко

Доцент кафедри організації вищої освіти та управління охороною здоров`я та епідеміології ФПН, доцент Л.І.Слюсарь


Затверджено Вченою Радою ДонНМУ ім. М.Горького 30 жовтня 2008р.,

протокол № 2008р.


Система програмно - цільового планування управління якістю підготовки фахівця призначається для всебічного поліпшення теоретичної і професійної підготовки лікаря та орієнтована на кінцеві цілі навчання. Методичні розробки для студентів, що складені відповідно до цієї системи навчання, рекомендується для організації самостійної роботи як у процесі підготовки до практичних занять, так і на кафедрі під час проведення занять. Розроблені методичні вказівки дозволяють сформувати у студентів відповідну мотивацію до вивчення загальної і спеціальної вірусології, а також виробити прагнення до самоосвіти та уміння застосовувати свої знання і отримані навички для рішення практичних задач.


ВВЕДЕНИЕ


Умение правильно определить характер исследуемого материала, сроки его взятия от больного, выбрать соответствующий метод диагностики для микробиологического исследования и оценить результаты этого исследования для постановки микробиологического диагноза должны быть сформированы в процессе преподавания частной микробиологии.

Решение указанной задачи затруднительно без методических указаний для студентов, помогающих им организовать процесс обучения.

Данное учебное пособие представляет собой набор методических указаний для студентов к практическим занятиям по темам, входящим во второй и третий модули.

В методических указаниях раскрывается актуальность темы, сформулированы общие и конкретные цели обучения, приводится перечень теоретических вопросов, которые необходимо усвоить студенту во время подготовки к занятию и перечень источников информации, где можно найти ответы на поставленные вопросы. Предлагаются вниманию студента ориентировочная основа действия, образец протокола практического занятия, инструкции к проведению определенного исследования. К каждой теме разработаны графы логической структуры, позволяющие системно оценить предмет изучения и задания в виде тестов формата А, по которым студент во время внеаудиторной подготовки может самостоятельно проверить умение применять полученные знания для решения ситуационных задач, реализующих конкретные цели обучения. Такие методические указания будут способствовать повышению качества профессиональной подготовки будущих врачей по курсу медицинской микробиологии.


Модуль 4. Вірусологія загальна та спеціальна.

Цілі модуля. 1.Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем.

2.Трактувати основи вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики вірусних інфекцій

Змістові модулі:

10.Загальні властивості вірусів. Механізми взаємодії вірусів з макроорганізмом. Методи культивування вірусів. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій.

11.Спеціальна вірусологія. Біологічні властивості. Лабораторна діагностика етіотропна терапія та специфічна профілактика.


Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.

Цілі змістового модуля:

-Трактувати морфологію і ультраструктуру вірусів.

-Аналізувати особливості взаємодії вірусів з живими системами.

-Оцінювати результати розмноження вірусів в живих системах.

-Аналізувати методи культивування вірусів в лабораторних умовах.

-Характеризувати противірусні хіміотерапевтичні препарати та механізм їх дії.


ТЕМА №31: «Загальні властивості вірусів. Методи культивування вірусів. Культури клітин»

I. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Віруси є мікроскопічні хвороботворні агенти, що широко розповсюджені в природі, які вражають всі живі істоти, що населяють нашу планету. Це стосується всіх представників царства тварин, (найпростіших, комах, риб, птахів, звірів, у тому числі людину), і царства рослин (бактерій і вищіх рослин). Віруси є виключно внутрішньоклітинними паразитами, репродукція яких на всіх стадіях їхнього розвитку тісно пов'язана з клітинними структурами й метаболізмом клітин, в яких вони паразитують. Віруси – облігатні внутрішньоклітинні паразити, що не мають клітинної структури. У них відсутні білоксинтезуючі системи, власні джерела енергії і є лише один тип нуклеїнової кислоти – або РНК або ДНК.

Успіхи медичної науки і практичної охорони здоров'я сприяли зниженню захворюваності більшістю бактеріальних інфекцій. У зв'язку з цим у загальній структурі захворюваності людини і домашніх тварин зросла питома вага захворювань, що обумовлені вірусами. Так, захворюваність тільки грипом і ГРВІ досягає сьогодні 60-70%.

В останні роки, завдяки впровадженню нових методів діагностики, відкриті збудники цілого ряду інфекцій (віруси гепатитів С, Е, F, G, TTV, герпесвіруси людини HHV6, HHV7, HHV8) описані раніше невідомі інфекції й ізольовані їхні збудники (збудники людських Т- клітинних лейкозів -HTLV1, HTLV2, віруси імунодефіциту людини HIV1 і HIV2 та ряд інших). Останнім часом з'являються повідомлення про етіологічну роль вірусів у виникненні ряду таких захворювань, як підгострий склерозуючий паненцефаліт, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет. Стає зрозумілим, що роль вірусів у патології людини незрівнянно більша за ту, що визначалась уявленнями про їх значення лише як етіологічних агентів відомих інфекцій.

Істотних успіхів досягла противірусна хіміотерапія. У лікуванні цілого ряду вірусних інфекцій відбувається поступовий відхід від симптоматичної терапії і переключення на етіотропну.

Для постановки діагнозу недостатньо одного епідеміологічного анамнезу та клінічного обстеження хворого, а необхідне визначення збудника. Це особливо актуально у випадку коли для лікування захворювання, що викликано вірусом, медицина має специфічні противірусні препарати. Призначення противірусної терапії повинне базуватися на чіткому уявленні про її необхідність, шляхи й конкретний час її використання, що неможливо без знання патогенезу інфекції на клітинному і субклітинному рівнях.


2. МЕТА НАВЧАННЯ

Загальна мета. Вміти розрізняти патогенні віруси за їхніми властивостями (будовою, етапам взаємодії вірусів з клітиною), визначати методи їхнього культивування для добору тактики вірусологічної діагностики і хіміотерапії.

Конкретні цілі:

Вміти

1.Визначати принципи будови й класифікації вірусів.

2.Диференціювати віруси за типом їхньої взаємодії з чутливою клітиною.

3.Визначати особливості стратегії вірусного геному в ДНК і та РНК- вірусів.

4.Розрізняти методи культивування вірусів і різних клітинних культур, які використовуються для діагностики у вірусології.

5.Готувати первинно - трипсинізовну культуру клітин.

3.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

До конкретної мети 1. Визначати принципи будови й класифікації вірусів.

1.Принципова відмінність вірусів від мікроорганізмів.

2.Ультраструктура і хімічний склад віріону.

До конкретної мети 2.Диференціювати віруси за типом їхньої взаємодії з чутливою клітиною.

3.Варіанти взаємодії вірусного і клітинного геномів – альтернативний й інтегративний.

4.Типи взаємодії вірусів з чутливою клітиною (продуктивна, абортивна інфекція).

5.Фази взаємодії вірусів з чутливою клітиною при альтернативному типі взаємодії геномів (продуктивної інфекції).

До конкретної мети 3. Визначати особливості стратегії вірусного геному у ДНК- і РНК вірусів.

6.Стратегія вірусного геному у різних типів вірусів (РНК, ДНК, «однониткових», «двохниткових».

До конкретної мети 4. Розрізняти методи культивування вірусів і різновидності клітинних культур, що використовуються в діагностичній вірусології.

7.Біологічні об`єкти, що використовуються для культивування вірусів.

До конкретної мети 5. Приготувати первинно - трипсинізовану культуру клітин.

8.Етапи отримання первинно-трипсинізованої культури клітин.


4. ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Джерела інформації

Література, що рекомендується:

1.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична Вірологія.- Луганськ, 2002.-С.31-91.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ: Вища школа, 1992.-С. 38-40, 44-45, 69-70.

3.Букринская А.Г. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - С. 30-87, 150-159.

4.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-Санкт-Петербург: Специальная литература, 1998.-С.239-253.

5. Поздеев О.К. Медицинская микробиология: Москва: ГЭОТАР-Мед, 2001.-С. 89-107.

6.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней/ Под ред. Проф. Ю.С.Кривошеина.-Киев:Вища школа, 1986.-С.191 – 204, 211-213.

7.Лекція.

8.Стенд у навчальному музеї кафедри.

Додаткова література

1.Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология. - Киев: Здоровья, 1989. - С. 13-23.

2.Посібник з медичної вірусології/ за редакцією В.М.Гиріна.-Київ: Здоров`я,1995.-С.8-23, 44-54.


При роботі з підручниками та іншою літературою користуйтеся графом логічної структури до даної теми. Якщо в процесі самопідготовки у Вас виникнуть питання, запишіть їх і з'ясуйте на початку заняття у викладача.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:” «Загальні властивості вірусів. Методи культивування вірусів. Культури клітин»





МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Заняття практичне. На початку заняття викладач проводить перевірку й корекцію рівня підготовки студентів до заняття. За запропонованою схемою записується протокол. Студенти виконують самостійну роботу з виготовлення первинно-трипсинізованої культури курячих фібробластів, оформлюють протокол. У ході заняття студенти вирішують ситуаційні задачі з посібника „Завдання для самостійної роботи студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ –ІV рівня акредитації”, зі збірника «Задания для самостоятельной работы студентов по курсу общей и специальной микробиологии», знайомляться зі «Схемою виготовлення первинно-трипинізованої культури клітин» і «Схемою перещеплення стабільної (перещеплюваної) лінії клітин» у навчальному посібнику. Викладач проводить підсумковий тестовий контроль, підписує протоколи, підводить підсумки.


ТЕМА №32: «Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій»

1.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

За останні роки різко зросла питома вага захворювань вірусної етіології. Завдання лікаря, що здійснює етіологічну діагностику окремих захворювань чи розшифровку причини (етіологічної) спалахів та епідемій, в сучасних умовах незмірно ускладнилося. Останнє обумовлено відсутністю чи складністю методів ранньої (експрес) діагностики для певних вірусних інфекцій, та їхньою надмірністю для інших, що утруднює вибір тактики етіологічної діагностики вірусних захворювань. Вибір методу лабораторної діагностики визначається, в основному, характером захворювання, імовірним збудником та визначається в кожному окремому випадку в залежності від періоду хвороби і можливостей лабораторії.

Лікар будь-якої спеціальності повинен володіти загальними принципами лабораторної діагностики вірусних інфекцій для того, щоб вірно провести добір матеріалу для дослідження з метою встановлення імовірного діагнозу. При цьому необхідно засвоїти, що лабораторна діагностика вірусних інфекцій складається з трьох основних напрямків:

- вірусологічний метод діагностики - ізоляція (виділення) вірусу з клінічного матеріалу і його ідентифікація;

- серологічний метод діагностики вірусних інфекцій;

- група експрес-методів – рання діагностика вірусних інфекцій, що заснована на виявленні вірусних антигенів у матеріалі, який досліджується, виявленні «ранніх» специфічних противірусних Ig М- антитіл, виявленні специфічних фрагментів вірусних геномів у клінічному матеріалі, який досліджується за допомогою гібридизації нуклеїнових кислот та полімерної ланцюгової реакції (ПЛР).

Вірусологічний метод є найбільш вірогідним доказом вірусної етіології інфекції.

Серологічний метод - це виявлення за допомогою різних реакцій специфічних противірусних антитіл у сироватках людей, які обстежуються. Застосування даного методу при діагностиці масових вірусних інфекцій має свої особливості й обмеження – у сироватках більшості осіб є антитіла до ряду респіраторних і кишкових вірусів, що часто зустрічаються. В зв'язку з цим факт виявлення специфічних противірусних антитіл до якого -небудь вірусного антигену не може розглядатися як підтвердження вірусної етіології захворювання. Для підтвердження вірусної природи захворювання за допомогою серологічного методу діагностики необхідна констатація збільшення (наростання) титрів антитіл у динаміці.

Для цього добір сироваток у пацієнта для серологічної діагностики проводять протягом захворювання – на початку й у період реконвалесценції (але не раніш чим через 10-14 діб після забору першої сироватки) – так званий «метод парних сироваток». Ця обставина прирікає серологічний метод діагностики вірусних інфекцій на ретроспективність.

Для лікаря будь-якої спеціальності важливе знання можливостей лабораторної діагностики вірусних інфекцій для ефективного використання її, організації забору матеріалу від хворого й уміння інтерпретувати результати лабораторних досліджень.

2. МЕТА НАВЧАННЯ

Загальна мета. Вміти вибирати метод лабораторної діагностики вірусних інфекцій з урахуванням особливостей взаємодії збудника та ураженого організму, а також періоду інфекційного процесу, організувати відбір матеріалу для відповідного методу обстеження та інтерпретувати отримані в лабораторії результати.

Конкретні цілі. Вміти:

1.Розрізняти методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій (чутливість, придатність у залежності від стадії захворювання).

2.Вибирати метод лабораторної діагностики вірусних захворювань.

3.Організувати добір матеріалу для відповідного методу лабораторного обстеження.

4.Інтерпретувати отримані в лабораторії результати.

3.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, ЩО РОЗГЛЯНУТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ДАНОЇ ТЕМИ.

До конкретної мети 1. Розрізняти методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій (чутливість, придатність у залежності від стадії захворювання.

1.Особливості лабораторної діагностики вірусних інфекцій.

2.Застосування мікроскопії в діагностиці вірусних інфекцій.

До конкретної мети 2. Вибирати метод лабораторної діагностики вірусних захворювань.

3.Вірусологічний метод діагностики вірусних інфекцій – індикація та ідентифікація вірусів.

4.Серологічний метод діагностики вірусних інфекцій. Реакції, що використовуються: РЗК, РПГА, РГГА.

5.Загальні принципи експрес-діагностики вірусних інфекцій.

До конкретної мети 3. Організувати відбір матеріалу для відповідного методу лабораторного обстеження.

6.Схема підготовки (обробки) матеріалу для вірусологічного дослідження.

7.Вимоги до організації добору матеріалу для серологічної діагностики вірусних інфекцій.

До конкретної мети 4. Інтерпретувати отримані в лабораторії результати.

8.Другий етап вірусологічного методу діагностики – ідентифікація вірусів.

9.Експрес-методи діагностики, засновані на виявленні специфічних «ранніх» антитіл.

10.Експрес-діагностика, заснована на виявленні вірусних антигенів.

11.Виявлення фрагментів вірусного геному за допомогою гібридизації нуклеїнових кислот й полімеразної ланцюгової реакції.

12.Ретроспективний характер серологічної діагностики вірусних інфекцій.

4. ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Джерела інформації

Література, що рекомендується:

1.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична Вірологія.- Луганськ, 2002.-С.97-118.

2.Букринская А.Г.. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - С. 165-181.

3.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней/ Под ред. проф. Ю.С.Кривошеина.-Киев: Вища школа, 1986.-С.191 – 221.

4.Лекція.

5.Стенд у навчальному музеї кафедри.

Додаткова література

1.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология. - Киев: Здоровья, 1989. - С. 3-39.

2.Посібник з медичної вірусології/За редакцією проф. В.М.Гиріна.-Київ: Здоров`я, 1995.-С.43 - 148.

3.Поздеев О.К. Медицинская микробиология: Москва: ГЭОТАР-Мед, 2001.-С. 272-280.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология: СПб: Специальная литература, 1998. -С.244-246, 260-261.


Під час роботі з літературою користуйтеся графом логічної структури до даної теми. Якщо в процесі самопідготовки у Вас виникнуть питання, запишіть їх і з'ясуйте на початку заняття у викладача.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ: «Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій. Індикація й ідентифікація вірусів»




МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Заняття практичне. На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію рівня підготовки студентів до заняття. За запропонованою схемою записується протокол. Студенти виконують самостійну роботу з обробки клінічного матеріалу (випорожнень), підготовки матеріалу для вірусологічного дослідження і виконують зараження культури клітин - курячих фібробластів, мікроскопіюють препарати з проявами ЦПД і гемадсорбцією, оформляють протокол. У ході заняття студенти знайомляться зі схемою «Обробки матеріалу для вірусологічного методу дослідження» і таблицею «Вірусологічний метод діагностики» у навчальному посібнику. Закінчується заняття підсумковим тестовим контролем.


11.Змістовий модуль. Спеціальна вірусологія. Біологічні властивості. Лабораторна діагностика етіотропна терапія та специфічна профілактика.

Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.

Цілі змістового модуля:

-Аналізувати біологічні властивості патогенних для людей вірусів.

-Пояснювати роль вірусів в патології людини.

-Трактувати методи діагностики вірусних інфекцій, робити висновки за результатами досліджень.

-Аналізувати препарати, які використовують для специфічної профілактики вірусних захворювань.

Теми, що входитимуть до змістового модулю:

33. Пікорнавіруси. Віруси поліомієліту, Коксакі, ЕСНО. Лабораторна діагностика.

34. Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. Лабораторна діагностика.

35. Віруси грипу Лабораторна діагностика ГРВІ.

36. Рабдовіруси. Вірус сказу. Тогавіруси. Вірус кліщового енцефаліту. Лабораторна діагностика.

37. Герпесвіруси. Лабораторна діагностика герпесвірусних інфекцій.

38. Віруси гепатитів. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів.

39. Поксвіруси. Вірус натуральної віспи.


ТЕМА № 33: «Ентеровіруси. Віруси поліомієліту, Коксакі та ЕКХО. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій».

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Віруси поліомієліту, Коксакі й ЕКХО відносять до родини Picornaviridae, роду Enterovirus. Ентеровіруси викликають у людини важке ураження нервової системи та інших органів і тканин. Поліомієліт як захворювання, відомий з найдавніших часів - є зображення єгипетського жерця в одному з храмів Мемфіса зі слідами перенесеного захворювання. У той же час, незважаючи на застосування високо ефективних вакцин (інактивованої – Солка і живої атенуйованої вакцини Себіна), продовжують реєструватися поодинокі випадки захворювання поліомієлітом, в тому числі і в Україні. Віруси Коксакі та ЕКХО, відкриті порівняно недавно (50-і роки ХХ сторіччя). Вони викликають як поліомієлітоподібні захворювання (паралічі, серозний менінгіт), так і міалгії, герпангину, лихоманки, енцефаліти, гепатит, диарею, стоматити, й інші синдроми. Віруси Коксакі В3 і В4 розглядаються як етіологічні агенти інсулінозалежного цукрового діабету I типу. Наявні дані, що вказують на роль деяких ентеровірусів у виникненні інфаркту міокарда.

Велику роль у відкритті ряду вірусів (ЕКХО), вивченні, класифікації ентеровірусів відіграв видатний американський вірусолог українського походження Джозеф Мельник.

Знання й вміння, отримані при вивченні даної теми, допоможуть лікарю загальклінічного профілю правильно вибрати матеріал для обстеження, метод діагностики й оцінити результати дослідження.

2. МЕТА НАВЧАННЯ.

Загальна мета. Вміти правильно вибрати матеріал для лабораторного дослідження при підозрі на ентеровірусну інфекцію, трактувати отримані результати й вибирати препарати для профілактики поліомієліту.

Конкретні цілі:

Вміти:

1.Вибрати, в залежності від стадії захворювання, метод діагностики (вірусологічний, серологічний чи експрес-метод).

2.Правильно добирати матеріал для вірусологічного дослідження (режим збереження, терміни доставки).

3.Трактувати отримані результати.

4.Правильно вибрати препарати для специфічної профілактики поліомієліту.

3.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, ЩО РАЗГЛЯДАЮТЬСЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ДАНОЇ ТЕМИ

До конкретної мети 1.Вміти вибирати, в залежності від стадії захворювання, метод діагностики (вірусологічний, серологічний чи експрес-метод).

1.Сучасна класифікація й основні властивості ентеровірусів.

2.Джерело інфекції, патогенез захворювання в людини на прикладі поліомієліту.

До конкретної мети 2. Вміти правильно відібрати матеріал для вірусологічного дослідження - режим збереження, терміни доставки.

3.Терміни, правила добору і транспортування матеріалу для дослідження від хворих з еэнтеровірусною інфекцією.

До конкретної мети 3. Вміти трактувати отримані результати.

4.Вірусологічний метод лабораторної діагностики ентеровірусної інфекції.

5.Серологічний метод лабораторної діагностики ентеровірусної інфекції.

До конкретної мети 4. Правильно вибрати препарати для специфічної профілактики поліомієліту.

6.Діагностичні і профілактичні препарати, що використовуються при ентеровірусних інфекціях.

4. ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Джерела інформації

Література, що рекомендується:

1.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична Вірологія.- Луганськ, 2002.-С.284-296.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.- Київ: Вища школа, 1992.-С. 363-367.

3.Букринская А.Г.. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - С. 317-327.

4.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-Санкт-Петербург: Специальная литература,1998.-С.279-283.

5. Поздеев О.К. Медицинская микробиология: Москва: ГЭОТАР-Мед, 2001.-С. 453 -457.

6.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней/ Под ред. Проф. Ю.С.Кривошеина. -Киев:Вища школа, 1986.-С.238 – 243.

7.Лекція.

8.Стенд у навчальному музеї кафедри.

Додаткова література

1.Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология. - Киев: Здоровья, 1989. - С. 90 - 120.

2.Общая и частная вирусология. Т.2. /Под. ред. В.М. Жданова.- М.: Медицина, 1982. - С.5 – 23.

3.Посібник з медичної вірусології//За редакцією В.М.Гиріна.- Київ: Здоров`я,1995.-С.148-166.

4.Лабораторная диагностика вирусных и риккетсиозных заболеваний //Под ред. Э.Леннета и Н.Шмидта.-М.:Медицина,1974- С.421-479.


При роботі з підручниками користуйтеся графом логічної структури до даної теми. Якщо в процесі самопідготовки у Вас виникнуть питання, запишіть їх і з'ясуєте на початку заняття з викладачем.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ: «Ентеровіруси. Віруси

поліомієліту, Коксакі й ЕКХО. Лабораторна діагностика ентеровірусних

інфекцій».
Методи діагностики



МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Заняття практичне. На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію рівня підготовки студентів до заняття. За запропонованою схемою записується протокол. Студенти виконують самостійну роботу з обробки клінічного матеріалу для вірусологічного дослідження. Проводять перший етап індикації вірусу поліомієліту – зараження культури клітин. На другому етапі дослідження проводиться робота з ідентифікації вірусу в реакції нейтралізації в культурі клітин. Під час заняття студенти мікроскопіюють препарати культурі клітин з ЦПД, знайомляться з препаратами, призначеними для специфічної профілактики поліомієліту, оформлюють протокол. У ході заняття студенти вирішують ситуаційні задачі з посібника „Завдання для самостійної роботи студентам вищих медичних закладів освіти ІІІ –ІV рівня акредитації”. Заповнюють схеми лабораторної діагностики ентеровірусних інфекцій, що є у посібнику. Закінчується заняття підсумковим тестовим контролем.


ТЕМА №34: «Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції»


I. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Боротьба зі СНІД (синдромом набутого імунодефіциту) є всесвітньою та надзвичайно складною проблемою охорони здоров'я, що вимагає глибоких знань у медичних працівників, санітарно-гігієнічних знань у населення й урядових програм з боротьби з "чумою 20-го століття", як охрестили це захворювання.

За даними медичної статистики на підставі розрахункових даних (екстраполяція результатів вибіркових досліджень на всю популяцію України) ВІЛ-інфікованих у країні близько 1%, тобто кожен сотий житель. Число і питома вага таких осіб у популяції постійно зростають.

Прогнози розвитку епідемії/пандемії ВІЛ-інфекції у світі й в Україні надзвичайно песимістичні. З огляду на розрахункову поширеність інфекції в нашій країні, відсутність протягом тривалого часу клінічних проявів захворювання (на стадії ВІЛ-інфікованості) із хворими з даною патологією найближчим часом будуть зіштовхуватися медики всіх спеціальностей. ВІЛ-інфіковані в багатьох випадках не знають про свій стан і можуть звертатися за медичною допомогою в рядові установи охорони здоров'я. Медики всіх спеціальностей повинні бути чітко інформовані про біологічні властивості, резистентність, особливості патогенезу ВІЛ-інфекції, запобіжних заходах, тактиці ведення хворих як у стадії ВІЛ-інфікування, так і в стадії СНІД (останнім допомога повинна надаватись в спеціалізованих медичних установах).

2. МЕТА НАВЧАННЯ

Загальна мета. Вміти правильно призначати обстеження, інтерпретувати результати лабораторної діагностики для постановки діагнозу і вибору препаратів для лікування ВІЛ-інфекції/СНІД.

Конкретні цілі:

Уміти

1.Вибрати матеріал для дослідження і метод лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІД, в залежності від стадії захворювання.

2.Інтерпретувати результати лабораторної діагностики.

3.Вибрати засоби профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД.

4.Вибрати препарати для лікування ВІЛ-інфекції/СНІД з врахуванням особливостей патогенезу інфекції на рівні клітини.

3.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, РОЗГЛЯНУТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ДАНОЇ ТЕМИ.

До конкретної мети 1.(Вибрати матеріал для дослідження і метод лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІД, в залежності від стадії захворювання).

1.Загальна характеристика ретровірусів: особливості будови, резистентність.

2.Патогенез захворювання на рівні організму, стадії захворювання, ВІЛ-інфекція і СНІД.

До конкретної мети 2. (Інтерпретувати результати лабораторної діагностики).

3.Методи лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції. Імуноферментний (ІФА), імуноблотінг, гібридизація нуклеїнових кислот, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

До конкретної мети 3. (Вибрати способи профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД).

4.Неспецифічна профілактика ВІЛ-інфекції. Проблема ВІЛ/СНІД для різних медичних спеціальностей.

До конкретної мети 4. (Вибрати препарати для лікування ВІЛ-інфекції/СНІД, з врахуванням особливостей патогенезу інфекції на рівні клітини).

5.Патогенез на рівні клітини, роль зворотної транскриптази, вірусспецифічної протеази.

6.Перспективи специфічної терапії ВІЛ-інфекції.


4. ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Джерела інформації

Література, що рекомендується:

1.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична Вірологія.- Луганськ, 2002.-С.195-211.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.- Київ: Вища школа, 1992.-С. 385-391.

3.Букринская А.Г.. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - С. 309-313.

4.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-Санкт-Петербург: Специальная литература, 1998.-С.319-326.

5. Поздеев О.К. Медицинская микробиология: Москва: ГЭОТАР-Мед, 2001.-С. 489 – 492.

6.Лекція.

7.Стенд у навчальному музеї кафедри.

Додаткова література

1.Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология. - Киев: Здоровья, 1989. - С. 226 - 236.

2.Посібник з медичної вірусології/За редакцією В.М.Гиріна.- Київ: Здоров`я,1995.-С.301-331.


При роботі з підручниками користуйтесь графом логічної структури до даної теми. Якщо в процесі самопідготовки у Вас виникнуть питання, запишіть їх і з'ясуйте на початку заняття з викладачем.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ: «Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції»




МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ


Заняття проводиться в навчальній лабораторії і навчальному музеї. На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію рівня підготовки студентів до заняття. За запропонованою схемою записується протокол. У навчальному музеї з залученням навчальних стендів, студенти знайомляться з загальною характеристикою ретровірусів, розбирають особливості будови, патогенезу на клітинному рівні і на рівні цілого організму, розбирають методи лабораторної діагностики і перспективи лікування і специфічної профілактики. У навчальній лабораторії студенти виконують самостійну роботу – заповнюють схему лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції, знайомляться з препаратами, призначеними для лабораторної діагностики захворювання, розбирають інструкцію з проведення ІФА. У ході заняття студенти вирішують завдання для самостійної роботи з даного посібника і ситуаційні задачі №№ 157 - 159 з посібника „Завдання для самостійної роботи студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ –ІV рівня акредитації” і №№ 216 - 218 із збірника «Задания для самостоятельной работы студентов по курсу общей и специальной микробиологии». Закінчується заняття підсумковим тестовим контролем.


ТЕМА №35: «Віруси грипу. Віруси, що викликають ОРВІ. Лабораторна діагностика грипу».


I. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Грип - найпоширеніша вірусна інфекція людства. З грипозною інфекцією чи її наслідками (постгрипозними ускладненнями, обтяженням плину хронічних захворювань, так званою "надлишковою смертністю" як наслідком грипозної епідемії) доводиться зіштовхуватися лікарям усіх спеціальностей.

Гострі респіраторні вірусні інфекції - дуже розповсюджена група інфекційних захворювань, що подібні до грипу за клінікою, проте всі вони відрізняються за етіологією. Крім грипу, клініку гострих респіраторних захворювань може обумовлювати велика група вірусів (аденовіруси –більш 10 серотипів, віруси парагрипу 1-3 типів, респіраторно-синцитіальний вірус, реовіруси -3 серотипи, респіраторні коронавіруси, віруси Коксакі А й В, ЕКХО, герпесвіруси, риновіруси – більш 100 серотипів й ряд інших - усього близько 200 вірусів), а також мікоплазми пневмонії й ряд інших бактерій. Незважаючи на велику кількість збудників, найчастіше респіраторні захворювання вірусної природи викликають аденовіруси, віруси парагрипу і респіраторно-синцитіальний вірус. Частіше й у найбільш важкій клінічній формі цими інфекціями хворіють діти, особливо першого року життя.

В сумі грип і гострі респіраторні вірусні інфекції за показниками захворюваності займають перше місце у світі серед інфекційних захворювань.

Вміння, отримані при вивченні даної теми, допоможуть лікарю загально клінічного профілю правильно вибрати матеріал для обстеження, метод діагностики, оцінити результати лабораторної діагностики, і підібрати препарати, що призначені для специфічної профілактики і лікування.

2. МЕТА НАВЧАННЯ

Загальна мета. Вміти призначити й оцінити результати вірусологічного, серологічного й експрес - методів досліджень для діагностики, вибрати препарати для етіотропного лікування і специфічної профілактики гриппу, ГРВЗ.

Конкретні цілі:

Вміти:

1.Вибрати відповідний (вірусологічний, серологічний чи експрес-методи) метод дослідження для діагностики грипу, відібрати й організувати доставку матеріалу.

2.Інтерпретувати результати вірусологічного методу діагностики грипу.

3.Оцінити результати експрес - і серологічних досліджень при діагностиці грипу та ГРВЗ.

4.Призначити препарати, які використовуються для специфічної профілактики і лікування грипу.

3.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, ЩО БУДУТЬ РОЗГЛЯНУТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ДАНОЇ ТЕМИ.

До конкретної мети 1. (Вибрати відповідний метод дослідження для діагностики гриппу та ГРВІ, відібрати й організувати доставку матеріалу).

1.Систематичне положення вірусів - збудників ГРВІ (аденовіруси, параміксовіруси, риновіруси, реовіруси, реовіруси, коронавіруси).

До конкретної мети 2.(Інтерпретувати результати вірусологічного методу діагностики гриппу та ГРВІ).

2. Культуральні властивості вірусів грипу, вірусологічна діагностика грипу.

3.Вірусологічна діагностика збудників ГРВІ.

До конкретної мети 3. (Оцінити результати експрес - і серологічних досліджень при діагностиці грипу та ГРВІ).

4.Серологічний метод діагностики – РЗК, РПГА, РГГА.

5.Експрес-методи діагностики: РІФ (МФА), ІФА, РЗПГА.

До конкретної мети 4. (Призначити препарати, які використовуються для специфічної профілактики і лікування грипу, ГРВІ).

6.Патогенез грипозної інфекції на рівні клітини і перспективи хіміотерапії грипу.

7.Особливості епідеміології грипозної інфекції – роль поверхневих антигенів гемаглютиніну й нейрамінідази, популяційного імунітету, мінливості вірусів (антигенний шифт і дрейф).

8.Специфічна профілактика грипозної інфекції.


4. ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Джерела інформації

Література, що рекомендується:

1.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична Вірологія.- Луганськ, 2002.-С. 170-175, 219-220, 228-242, 252-266, 309-311.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.- Київ: Вища школа, 1992.-С. 351-354, 354-357, 370, 381-382.

3.Букринская А.Г.. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - С. 217-225, 230-233, 256-259, 259-264, 271-274, 274-288.

4.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-Санкт-Петербург: Специальная литература, 1998.-С. 263, 264-268, 268-269, 270-271, 273-276.

5. Поздеев О.К. Медицинская микробиология: Москва: ГЭОТАР-Мед, 2001.-С. 441-452.

6.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней/ Под ред. Проф. Ю.С.Кривошеина. -Киев:Вища школа, 1986.-С.221 – 223, 223 – 225.

7.Лекція.

8.Стенд у навчальному музеї кафедри.

Додаткова література

1.Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология. - Киев: Здоровья, 1989. - С. 39-55, 55-62, 70-78, 82-90, 120-125, 176-188.

2.Посібник з медичної вірусології/За редакцією В.М.Гиріна.- Київ: Здоров`я,1995.-С.222-232, 232-236, 242-256.

При роботі з підручниками користуйтеся графом логічної структури до даної теми. Якщо в процесі самопідготовки у Вас виникнуть питання, запишіть їх і з'ясуйте на початку заняття з викладачем.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ: «Грип. Лабораторна діагностика грипу».




ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ: : «Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Лабораторна діагностика ГРВІ»




МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ


Заняття практичне. На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію рівня підготовки студентів до заняття. За запропонованою схемою записується протокол. Студенти виконують самостійну роботу з постановки РГГА з метою серологічної діагностики парагрипозної інфекції, мікроскопіюють препарати культури клітин із ЦПД і феноменом гемадсорбції, знайомляться з препаратами, призначеними для діагностики ГРВІ, оформлюють протокол. У ході заняття студенти вирішують ситуаційні задачі з посібника „Завдання для самостійної роботи студентам вищих медичних закладів освіти ІІІ –І рівня акредитації” та із збірника «Задания для самостоятельной работы студентов по курсу общей и специальной микробиологии». заповнюють схему лабораторної діагностики ГРВІ, що є в посібнику. Закінчується заняття підсумковим тестовим контролем.


ТЕМА №36: «Рабдовіруси. Лабораторна діагностика сказу. Тогавіруси. Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту»


1.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Рабдовіруси одержали свою назву у зв'язку зі своєю кулеподібною (прутоподібною) формою. У патології людини грають роль представники родини, що викликають захворювання у теплокровних тварин і передаються через переносників чи без них. Особливе місце займають представники роду Lyssavirus (від грецького lyssa-водобоязнь), до яких відносяться віруси сказу (вуличний і фіксований) вірус дикування (арктичного сказу у песців), вірус сказу кажанів та інші. Вірус сказу викликає в людини гостру інфекцію. Людині захворювання передається від тварин. При укусах хворих тварин, через ушкоджені шкірні покриви вірус сказу зі слиною попадає в м'які тканини. Можлива передача інфекції при «ослиненні» слизових оболонок. В Україні джерелом зараження людей були червоні лиси (у 50% випадків), кішки (32%), собаки (9%). Захворювання абсолютно смертельне і констатація в людини типової клінічної картини сказу фактично є вироком. У літературі в відношенні до людини це захворювання прийнято називати гідрофобією (водобоязню).

Арбовіруси - це велика група вірусів, поєднаних на основі екологічного принципу - здатності розмножуватися в організмі членистоногих – кровососів та при кровососні інфікувати організм хребетних хазяїв.

Серед інфекцій арбовірусної етіології кліщовий енцефаліт (синоніми – весняно-літній, російський кліщовий енцефаліти) має найбільше значення, як за поширеністю захворюваності, так і за важкістю плину. Виділення вірусу і спорадичні випадки захворювання описані в Україні. Після проведеної широкої вакцино-профілактики серед населення в природних вогнищах захворюваність різко зменшилася, але подинокі випадки ще реєструються.


2.МЕТА НАВЧАННЯ

Загальна мета. Вміти використовувати результати лабораторної діагностики для підтвердження діагнозу і вибору препаратів для профілактики сказу та кліщового енцефаліту.

Конкретні цілі:

Вміти

1.Взяти матеріал для дослідження.

2.Інтерпретувати результати діагностики.

3.Правильно вибрати препарати для специфічної профілактики сказу в залежності від даних анамнезу та препарати для специфічної профілактики і лікування кліщового енцефаліту.

3 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, РОЗГЛЯНУТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ДАНОЇ ТЕМИ:

До конкретної мети 1. (Взяти матеріал для дослідження).

1.Основні біологічні властивості рабдовірусов і їх класифікація.

2.Фіксований і вуличний віруси сказу, їхні відмінні властивості.

3.Патогенез сказу.

4.Джерело інфекції, механізм зараження, патогенез і клінічні прояви арбовірусних інфекцій на прикладі весняно-літнього кліщового енцефаліту і жовтої лихоманки.

До конкретної мети 2. (Інтерпретувати результати діагностики ).

5.Особливості лабораторної діагностики сказу.

6.Лабораторна діагностика арбовірусних інфекцій на прикладі діагностики весняно-літнього кліщового енцефаліту.

До конкретної мети 3. (Правильно вибрати препарати для специфічної профілактики сказу, в залежності від даних анамнезу, специфічної профілактики і лікування кліщового енцефаліту).

7.Препарати, які використовують для профілактики сказу, профілактики і лікування кліщового енцефаліту.


4. ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Джерела інформації

Література, що рекомендується:

1.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична Вірологія.- Луганськ, 2002.-С. 243 -250, 312-316.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.- Київ: Вища школа, 1992.-С. 360-363, 371-376.

3.Букринская А.Г.. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - С. 240-253, 288-294.

4.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-Санкт-Петербург: Специальная литература,1998.-С. 240-253, 312-315.

5.Поздеев О.К. Медицинская микробиология: Москва: ГЭОТАР-Мед, 2001.-С. 476-480, 486-488.

6.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней/Под ред. Проф. Ю.С.Кривошеина. -Киев:Вища школа, 1986.-С. 232 – 238, 248 – 249.

7.Лекція.

8.Стенд у навчальному музеї кафедри.

Додаткова література

1.Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология. - Киев: Здоров`я, 1989. - С. 156 – 161, 172 - 176.

2.Общая и частная вирусология. Т.2. /Под. ред. В.М. Жданова.- М.: Медицина, 1982. - С. 49 – 92, 220 – 239.

3.Посібник з медичної вірусології/За редакцією В.М.Гиріна.- Київ: Здоров`я,1995.-С.267-281.


При роботі з підручниками користуйтеся графами логічної структури до даної теми. Якщо в процесі самопідготовки у Вас виникнуть питання, запишіть їх і з'ясуйте на початку заняття з викладачем.


ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО РОЗДІЛУ ТЕМИ: «Рабдовіруси. Лабораторна діагностика сказу»




ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО РОЗДІЛУ ТЕМИ: «Арбовіруси. Лабораторна діагностика кліщового енцефаліту».





МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ


Заняття практичне. На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію рівня підготовки студентів до заняття. За запропонованою схемою записується протокол. Студенти виконують самостійну роботу з індикації вірусу кліщового енцефаліту в культуральній рідини, знайомляться з препаратами, призначеними для специфічної активної і пасивної профілактики захворювання, оформлюють протокол. У ході заняття студенти вирішують ситуаційні задачі з посібника „Завдання для самостійної роботи студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ – ІV рівня акредитації”, заповнюють схеми лабораторної діагностики арбовірусних інфекцій, що є в посібнику. Закінчується заняття підсумковим тестовим контролем.


  1   2

Схожі:

Навчальний посібник iconНавчальний посібник
Навчальний посібник «Православні церкви України в стані розколу та пошуках єдності (20–30-ті рр. Хх ст.)»
Навчальний посібник iconО. В. Завальний Навчальний посібник з дисципліни "урбаністика"
Рекомендовано Міністерством освіти І науки як навчальний посібник для студентів та слухачів будівельних спеціальностей
Навчальний посібник iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів «Видавництво «Центр учбової літератури»
Текст] : навчальний посібник / [І. І. Д’яконова, М. І. Макаренко, Ф. О. Журавка та ін.]; за ред
Навчальний посібник iconМ. М. Поколодна, Л. Д. Божко туристське краєзнавство навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України, як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Ч – 75 Проектний аналіз: Навчальний посібник. — Харків: Консум, 2003. Рис. 17. Табл. 27. Бібліогр.: 37 назв. — 228 с
Навчальний посібник iconНавчальний посібник
Навчальний посібник «Православні церкви України (20–30-ті рр. Хх ст.). Джерела з історії»
Навчальний посібник iconВ. Т. Семенов, В. О. Хесін, Р. В. Амельченко, Д. В. Бабкіна навчальний посібник з дисциплін «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування»
Рекомендовано мон україни як навчальний посібник, гриф надано (рішення від )
Навчальний посібник iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямом підготовки «Енергетичне машинобудування»
М48 Монтаж, експлуатація, обслуговування холодильних і теплонасосних установок: навчальний посібник
Навчальний посібник iconНавчальний посібник
Рекомендовано Науково-методичною радою Національного університету Львівська політехніка як навчальний посібник для студентів усіх...
Навчальний посібник iconВ. О. Хесін, Д. В. Бабкіна, Р. В. Амельченко навчальний посібник до самостійної роботи «Генеральні плани житлових та громадських будівель І споруд»
Рекомендовано мон україни як навчальний посібник, гриф надано (рішення від )
Навчальний посібник iconЯк навчальний посібник Суми
К 93 Теоретичні основи теплотехніки: Навчальний посібник/ За редакцією доц. А. Ф. Курилова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. 85с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи