Оперативна хірургія І топографічна анатомія методичні вказівки до практичних занять для лікарів-інтернів хірургічного профілю Донецьк, 2010
Скачати 2.63 Mb.
|
|
ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ методичні вказівки до практичних занять для лікарів-інтернів хірургічного профілю Донецьк, 2010 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.Горького Кафедра оперативної хірургії і топографічної анатомії ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ методичні вказівки до практичних занять для лікарів-інтернів хірургічного профілю Донецьк, 2010 УДК 617-089+611.9(075.8) ББК 54.54я7 О-60 Друкується за рішенням Вченої Ради ДонНМУ (протокол № 8 від 27 листопада 2009 р.) Оперативна хірургія і топографічна анатомія : зб. метод. вказів. для лікарів-інтернів хірургічного профілю. - Донецьк, 2010. - 200 с. Автори: Антіпов М.В., Сироїд Д.В., Жиляєв Р.О., Зарицький О.Б., Жук І.В. Методичні вказівки призначені для лікарів-інтернів хірургічного профілю, що займаються на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії. В методичних вказівках сформульовано актуальність тем, цілі навчання (загальну мету та конкретні цілі). Для визначення та забезпечення вихідного рівня знань-вмінь приведені відповідні цілі, завдання для перевірки вихідного рівня, джерела інформації. Зміст навчання містить перелік теоретичних питань, граф логічної структури теми та джерела інформації. Для перевірки досягнення конкретних цілей навчання наводиться набір тестів формату А з еталонами відповідей. До кожної теми додаються короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті. Ця збірка допоможе лікарям-інтернам у вивченні оперативної хірургії і топографічної анатомії та буде сприяти формуванню у них клінічного мислення. Рецензенти: Василенко Л.І., д.мед.н., проф., проф. каф. хірургічних захворювань стоматологічного факультету ДонНМУ. Кльомін В.А., д.мед.н., проф., зав. каф. ортопедичної стоматології ДонНМУ. Бутєва Л.В., к.мед.н., доцент каф. соціальної медицини, ООЗ та історії медицини ДонНМУ, методист НМК ЗМІСТ Стор.
ПЕРЕДМОВА Перелік вмінь лікаря-фахівця визначається його кваліфікаційною характеристикою. Згідно цієї характеристиці, лікарі-інтерни хірургічного профілю повинні вміти виконувати первинну хірургічну обробку ран, зупинку кровотечі, внутрішньовенні, внутрішньом'язові і підшкірні ін'єкції, плевральну пункцію, надавати невідкладну медичну допомогу (зокрема – при асфіксії) і багато що інше. Ці вміння повинні грунтуватися на знаннях про людину, його органи і системи, що також відображене в кваліфікаційній характеристиці. Всі лікарі повинні вміти користуватися зовнішніми орієнтирами тіла людини (зокрема – для опису даних об'єктивного обстеження пацієнта), визначати пульс, здійснювати венепункцію і деякі інші маніпуляції. Лікарі всіх спеціалізацій повинні вміти користуватися хірургічними інструментами, роз'єднувати і з'єднувати тканини, тимчасово й остаточно зупиняти кровотечу. Знання оперативної хірургії і топографічної анатомії ділянок і порожнин людського тіла допоможе передбачати можливі ускладнення та уникнути лікарських помилок. Для підвищення якості підготовки фахівців важливу роль виконує науково обгрунтована організація учбового процесу. Головним способом її реалізації на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії є розробка методичних вказівок до кожної теми заняття, що дає можливість управляти підготовкою студентів і лікарів-інтернів на аудиторному і позааудиторному етапах з орієнтацією на професійну діяльність. У збірці представлені методичні вказівки для лікарів-інтернів 9-ти спеціалізацій: «Хірургія», «Дитяча хірургія», «Анестезіологія і реаніматологія», «Травматологія і ортопедія», «Нейрохірургія», «Акушерство і гінекологія», «Оториноларингологія», «Дитяча оториноларингологія» і «Стоматологія». До кожної теми сформульована її актуальність, загальна і конкретні цілі навчання. Для визначення і забезпечення вихідного рівня знань-вмінь приведені відповідні цілі, завдання для перевірки вихідного рівня і джерела інформації. Зміст навчання включає перелік теоретичних питань, граф логічної структури теми і джерела інформації. Для перевірки досягнення конкретних цілей навчання приведені набори тестів формату А з еталонами відповідей. Тести складені так, щоб сприяти формуванню у лікарів-інтернів клінічного мислення. До кожної теми додаються короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті. Ця збірка допоможе лікарям-інтернам у вивченні оперативної хірургії і топографічної анатомії, що сприятиме зниженню ризику лікарських помилок в їх практичній діяльності. ^ спеціальності «Хірургія»: 1.1. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ГОЛОВИ, ШИЇ І ГРУДЕЙ Актуальність теми. Всі лікарі повинні знати границі ділянок голови, шиї і грудей для грамотного опису даних об'єктивного обстеження пацієнта. Для обґрунтування оперативних втручань і маніпуляцій, що виконуються на голові, шиї та грудях, хірурги повинні вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії цих частин тіла. Ці вміння дозволять уникнути лікарських помилок. Крім того, вони грають важливу роль для передбачення можливих ускладнень, зокрема – шляхів розповсюдження патологічних процесів. ^ Загальна мета: вміти обґрунтовувати і моделювати оперативні втручання і маніпуляції на голові, шиї і грудях з урахуванням особливостей топографічної анатомії цих частин тіла.
Для визначення вихідного рівня знань-вмінь з метою самоконтролю і самокорекціі пропонуємо вирішити наступні тести: Тест № 1 У хворого – абсцес розмірами 2х2 см в лобово-тім'яно-потиличній ділянці. У якому шарі локалізується запальний процес в цій ситуації? А. У товщі шкіри В. У підшкірній клітковині С. У міжапоневротичній клітковині D. У підапоневротичній клітковині Е. У підокісній клітковині Тест № 2 Хірург здійснює первинну хірургічну обробку рани в передньому відділі шиї. В чому полягають особливості шкіри в цьому відділі шиї в порівнянні із заднім відділом? А. Більш тонка і рухома В. Більш тонка, менш рухома С. Більш товста і рухома D. Більш товста, менш рухома Е. Менш товста і менш рухома Тест № 3 Хірург виконує доступ до легені. Після розтину якого шару він потрапить в плевральну порожнину? А. Грудної фасції В. Внутрішньогрудної фасції С. Парієтальної плеври D. Вісцеральної плеври Е. Наружного міжреберного м'яза Тест № 4 В процесі роз'єднання тканин при виконанні трепанації черепа хірург використовував ножиці. При цьому ножиці були зафіксовані в руці хірурга таким чином, що в одному з двох кілець знаходився великий палець руки хірурга. Який палець хірурга повинен знаходитися в другому кільці цього інструменту для забезпечення його оптимальної фіксації в руці? А. 1-ий В. 2-ий С. 3-ій D. 4-ий Е. 5-ий Тест № 5 З метою тимчасової зупинки кровотечі при виконанні операції на шиї хірург захопив пошкоджену судину разом з навколишньою тканиною кровоспинним затискачем Кохера. Для остаточної зупинки кровотечі хірург перев'язав цю судину разом з навколишньою тканиною. На якому етапі зупинки кровотечі слід зняти з тканин кровоспинний затискач? А. Одразу після підведення під затискач лігатури В. Після формування попереднього витка (до його затягування) С. В процесі затягування попереднього витка D. Після затягування попереднього і фіксуючого витків Е. Після обрізання кінців ниток Тест № 6 У пацієнта – рана на грудях, хірург виконує її первинну хірургічну обробку. З'єднання країв шкірної рани здійснюється накладенням шва. Для цього хірург робить вкол голкою з одного краю рани, а викол – з протилежного краю рани і зв'язує кінці ниток між собою. Який шов накладає хірург в цій ситуації? А. Простий вузловий В. П-подібний С. За Донаті D. За Мультановським Е. Матрацний Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – В; № 2 – А; № 3 – С; № 4 – D; № 5 – С; № 6 – А. Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-вмінь, можна знайти в наступних джерелах:
^ Після засвоєння необхідних вихідних знань-вмінь, можна перейти до вивчення наступних матеріалів: ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ
З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в додатку. ^ ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
^
^ Тест № 1 У хворого – абсцес в тім'яній ділянці зліва. Хірург проводить розтин гнійника. Який розріз буде найбільш анатомічно обгрунтованим і якнайменше травматичним в цьому випадку? А. Поперечний В. Поздовжний С. Радіальний по відношенню до тем'ячка D. Радіальний по відношенню до козелка вуха Е. Дугоподібний Тест № 2 У хворого в лівій привушно-жувальній ділянці розвинувся фурункул з абсцедуванням. При розтині фурункула хірург пошкодив гілки лицевого нерва, внаслідок чого постраждала рухова іннервація мімічної мускулатури лиця. Яким розрізом повинен був скористатися хірург в цій ситуації? А. Дугоподібним, позаду фурункула В. Поздовжним С. Поперечним D. Радіальним щодо основи мочки вуха Е. Радіальним щодо кута ока Тест № 3 Лікар тимчасово зупинив кровотечу в щічній ділянці притисненням магістральної артерії до нижньої щелепи. Для цього він половину нижньої щелепи розділив на рівні частини. В якому місці нижньої щелепи знаходиться точка пульсації пережатої артерії? А. Посередині В. Між передньою і середньою третиною С. Мід задньою і середньою третиною D. Посередині передньої третини Е. Посередині задньої третини Тест № 4 Хірург виконує нижню трахеостомію. У якому напрямку слід зміщувати перешийок щитовидної залози в цьому випадку? А. Догори В. Донизу С. Назовні D. Усередину Е. Уперед Тест № 5 Хірург виконує субтотальну субфасціальну резекцію щитовидної залози, але не дотримувався обережності при роботі в «небезпечній» (задньомедіальній) зоні цього органу. Які утворення, розташовані екстракапсулярно, могли бути пошкоджені в цій ситуації? А. Возвратні гортанні нерви В. Блукаючі нерви С. Загальні сонні артерії D. Внутрішні яремні вени Е. Паращитовидні залози Тест № 6 Хірург виконує доступ до загальної сонної артерії. У яку сторону слід зміщувати грудино-ключично-соскоподібний м'яз в процесі цього доступу? А. Усередину і наперед В. Назовні і назад С. Усередину і назад D. Назовні і наперед Е. Вверх Тест № 7 Хірург створив доступ в сонному трикутнику до зовнішньої сонної артерії, але помилково перев'язав внутрішню сонну артерію. У чому полягає відмінність перев'язаної артерії від зовнішньої сонної (в операційній рані)? А. Не віддає гілок В. Віддає гілки С. Разташована медіально D. Розташована поверхнево Е. Займає переднє положення Тест № 8 Для перев'язки язичної артерії хірург виділив в рані трикутник Пирогова. Яка утворення формує передню сторону цього трикутника? А. Язичний нерв В. Під'язичний нерв С. Під'язично-язичний м'яз D. Перехідне сухожилля двобрюшного м'яза Е. Челюстно-під'язичний м'яз Тест № 9 Лікар виконує вагосимпатичну блокаду за Вишневським. Яким повинен бути напрямок просування голки при виконанні цієї маніпуляції? А. Перпендикулярно шкірі В. Вверх і усередину С. Вверх і назовні D. Донизу і усередину Е. Донизу і назовні Тест № 10 Проводиться первинна хірургічна обробка проникаючого поранення грудей. З особливою ретельністю хірург накладає той ряд швів, який повинен забезпечити герметичність рани. На краї якого утворення накладається цей ряд швів? А. Плеври В. Внутрішньогрудной фасції С. Межреберних м'язів D. Поверхневих м'язів Е. Шкіри з підшкірною клітковиною Тест № 11 У хворого – поверхневий інтрамамарний абсцес у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози. Який розріз вважається найраціональнішим при розкритті таких гнійних маститів? А. Окаймляючий В. Радіальний С. Поздовжний D. Поперечний Е. Комбінований Тест № 12 Хірург проводить резекцію верхньої долі правої легені. Який доступ найчастіше застосовують при цій операції? А. Поздовжню стернотомію В. Поперечну стернотомію С. Передньобокову міжреберну торакотомію D. Бокову міжреберну торакотомію Е. Задньобокову торакотомію Тест № 13 Лікар виконує пункцію перикарду в точці Ларрея. Яким чином повинна бути направлена голка при проколі перикарду? А. Перпендикулярно шкірі В. Усередину С. Назовні D. Вверх Е. Донизу Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – С; № 2 – D; № 3 – С; № 4 – А; № 5 – А; № 6 – B; № 7 – А; № 8 – E; № 9 – B; № 10 – D; № 11 – B; № 12 – E; № 13 – D. ^ На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-вмінь». Потім лікарі-інтерни самостійно вивчають особливості топографічної анатомії голови, шиї і грудей на трупному матеріалі, муляжах і плакатах. Користуючись зовнішніми орієнтирами, вони визначають границі ділянок голови, шиї і грудей, проводять проекції розрізів, моделюють етапи операцій і маніпуляції (вагосимпатичну блокаду, плевральну пункцію і пункцію перикарду). В ході самостійної роботи лікарі-інтерни закріплюють навики правильного використовування хірургічних інструментів, роз'єднання, з'єднання тканин і зупинки кровотечі. Після обговорення результатів самостійної роботи проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків. ДОДАТОК ^ Голова, шия, грудь | ||||||||
