Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів ІІ курсу медичних факультетів
Скачати 0.73 Mb.
|
|
Міністерство охорони здоров'я України Донецький національний медичний університет ім. М.Горького Кафедра філософії і соціально – гуманітарних дисциплін Александровська В.М., Огородник І.С. ФІЛОСОФІЯ методичні вказівки до семінарських занять для студентів ІІ курсу медичних факультетів Донецк - 2009 ББК 86. З я 73. УДК Р36 Александровска В.М., Огородник І.С. Філософія: методичні вказівки до семінарських занять для студентів ІІ медичних факультетів. - Донецьк: ДонНМУ, 2009. - с Методичні вказівки містять матеріали, необхідні для самостійної роботи студентів під час підготовки до семінарів із філософії. Вони включають обгрунтування актуальності тем і цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік основної та додаткової літератури, графи логічних структур тем, комплекс навчаючих завдань, визначення нових понять, а також характеристику методичних форм проведення занять. Авторський колектив: Александровська В.М. д.філос.н.,доц.: модуль 1.Т.5; модуль 2. Т.9,10 Огородник І.С. к.філос.н.,доц.: модуль 1. Т.1-4, 6-13; модуль 2. Т.1-8 Рецензенти: Єшина В.В., канд. філос. наук, доц., ДонНТУ Бутєва Л.В.. канд. мед. наук, доц., інспектор УМК ДонНМУ Затверджено на засіданні ради УМК ДонНМУ 22.10.2009. (протокол № 7) © Александровська В.М Огородник І.С. © ДонНМУ Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті Форма проведення заняття - двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводяться підсумки. Модуль 1. Філософія релігії. Історія філософії. Змістовий модуль 1.Релігія як об’єкт філософського пізнання. Тема 1. Предмет філософії релігії. Актуальність теми складається з того, що релігія є однією зі складових у комплексному становленні кожної людини як особистості, для формування її духовної культури, для вибору ціннісних орієнтирів у повсякденному житті. У результаті взаємодії культурно-історичного, етно-національного рівнів. аналізу релігійного феномена розкривається вся повнота властивостей релігії як соціально-історичного явища. Оскільки релігія має відношення до емоційно-почуттєвого, світоглядного і діяльнісного світу людини, грунтується на різноманітних аспектах його життєдіяльності, постільки студентам-медикам необхідні знання про всі сфери прояву релігійного феномена в їхній фаховій діяльності. ^ Загальна: уміти формулювати і вибирати ціннісні орієнтири в духовній сфері, для формування духовної культури студентів-медиків. Конкретні: вміти:
Зміст навчання у відповідності з цілями 1. Основні теоретичні питання до теми
^ Предмет філософії релігії філософія релігії    європейська думка до XIX ст. німецька класична філософія марксизм українська філософія вільнодумство    
 
^ Основна:
3. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современ- ные религии: курс лекций. - М.: Центр, 2000. С.27-61. Додаткова:
 4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання1. Однією зі складових духовної культури є релігія, яку вивчає така наукова дисципліна як філософія релігії. Її предметом є сутність, причини виникнення, відтворення релігії і: A. - розвиток релігії B. - історія релігії C. - відтворення віри D. - розмаїття релігійної віри E. - формування релігійної свідомості 2. Повноту властивостей релігії як соціального явища може дати сутнісне визначення релігії. У такому разі сутнісним визначенням є науковий світогляд і: A. - культура людей на основі етики B. - дія на основі віри C. - дія на основі почуттів D. - взаємовідносини між людьми на основі віри E. - взаємовідносини між суспільством і людиною 3. Релігійний світогляд відрізняється від інших історичних типів світогляду. Характерні ознаки релігійного світогляду є віра в надприродне і: A. - подвоєння світу B. - віра в чудесне зцілення С. - віра в магічні дії D. - культові обряди E. - віра в існування раю. 4. Існують певні причини виникнення релігії. Що з перерахованого не належить до основних витоків (коренів) існування релігії: A. - моральні B. - соціальні С. - гносеологічні D. - психологічні E. - культурні 5. Засоби дії релігії у суспільстві виявляються у функціях релігії. До функцій релігії не належить: А. експериментальна В. – інтеграційно - дезінтеграційна С - ілюзорна D. - світоглядна E. - культурно-транслююча
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. ^ Актуальність теми. Релігійна філософія послідовно утворює на засадах релігійного світогляду ідеї та концепції про світ, Бога, людину, суспільство та пізнання. Вона вирішує довічні питання людства з точки зору релігії та формує цінності. Моральні релігійні цінності сприяють обґрунтуванню здорового способу життя людини та суспільства. ^ Загальна: Уміти діяти відповідно до принципів моралі релігій та враховувати їх у професійній діяльності з пацієнтами з різним релігійним світоглядом. Конкретні: Вміти:
Зміст навчання у відповідності з цілями ^ Основні теоретичні питання до теми:
^ Релігійна філософія Релігійна філософія Обґрунтування здорового способу життя людини і суспільства Моральні принципи релігійних людей з різним релігійним світоглядом     Онтологія Антропологія Гносеологія Аксіологія ^
Додаткова:
^ 1.Релігійна філософія має декілька проблем. Який розділ релігійної філософії вирішує питання про есхатологічні перспективи світу? А. онтологія; В. антропологія; С. гносеологія; D. аксіологія; Е. історія. 2.Один з розділів релігійної філософії є антропологія. Основним питанням антропології є: А. походження людини; В. походження світу; С. походження тварини; D. походження свідомості; Е. походження науки. 3.Релігійна гносеологія має свій об’єкт. Об’єктом такої гносеології є: А. Бог; В. людина; С. віра; D. розум; Е. світ. 4.Релігійна філософія складається з кількох розділів. Аксіологія релігії розглядає: А. релігійну мораль; В. релігійну діяльність; С. релігійну організацію; D. релігійний світогляд; Е. релігійну практику.
Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. ^ Тема 3. Походження релігії та ранішні форми вірувань. Актуальність теми. У рішенні проблеми походження релігії можна виділити два підходи: богословсько-теологічний і науковий. Відповідно до богословсько-теологічного підходу людина була створена Богом і споконвічно знаходилась з ним у повному єднанні. Після гріхопадіння цей безпосередній контакт порушився. При цьому людина не втратила своєї богоподібності, зберегла прагнення до пізнання Бога. Прагнення й дії людини, спрямовані на відновлення зв'язку з Богом і є релігія. Інше трактування виникнення релігії характерне для науки. Питання про надприродне джерело релігії при науковому підході не розглядається в якості основного. Наука розглядає релігію як важливий складовий елемент культури і застосовує до вивчення питання про її походження різноманітні наукові методи дослідження. Людство сформувалося в процесі еволюції, і релігія існує як елемент культури, із тих пір як існує людина розумна. Важливе значення для розуміння культури має розуміння діяльності людини, і, насамперед її суспільно-історичної діяльності. Суспільно-історична діяльність є такою, -якщо в її процесі здійснюється закріплення й передача досвіду, у знаково-символічній формі, від одного індивіда - іншому, від одного покоління -наступним, від одного співтовариства - іншому. Вивчення первісних релігій ґрунтується на різних підходах. Один із них складається з пошуку так званої прарелігії, звідки беруть свій початок різноманітні інші відгалуження релігії (М.Мюллер, Э.Дюркгейм). Важливим у даній темі є питання про формування політеїстичних і монотеїстичних релігійних систем, а також формування національних і державних релігій. ^ Загальна: Уміти аналізувати різноманітні релігійні системи, методологічні особливості, пов'язані з вивченням релігії. Це надасть можливість розглядати релігію в контексті різних наукових досліджень. Також на роль релігії, її вплив на формування медицини як особливої сфери діяльності. Конкретні: вміти:
3. трактувати особливості монотеїзму й політеїзму; національних, державних і світових релігій серед різноманітних релігійних систем. 4. узагальнити історичні факти і послідовність укорінення християнства в Київській Русі. Зміст навчання у відповідності з цілями ^
біологічна, психологічна, етнологічна, міфолого-лінгвістична.
Особливості української міфології. Легенди, міфи як джерело первісних вірувань. Взаємозв’язок релігії та медицини.
^ Походження релігії та раннішні форми вірувань
 
 
 
  ^
Додаткова:
^ 1.Однією з первісних релігій є тотемізм. Визначальною рисою якого виступає: A. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи рослини; B. Віра в існування душі у кожної людини; C. Віра в переселення душ; D. Певні речі наділяються надприродними якостями, вони допомагають чи перешкоджають в повсякденні; E. Віра в дієвість наговорів; 2. Однією з первісних релігій є анімізм. Визначальною рисою якого виступає: A. Віра в існування душі у кожної людини чи тварини; В. Віра в переселення душ; C. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи рослини; D. Певні речі наділяються надприродними якостями, вони допомагають чи пе- решкоджають у повсякденні; E. Віра в дієвість наговорів; 3. Однією з первісних релігій є фетишизм. Визначальною рисою якого є : A. Певні речі наділяються надприродними якостями, вони допомагають чи пе- решкоджають в повсякденні; B. Віра в існування душі у кожної людини чи тварини; C. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи рослини; D. Віра в переселення душ; E. Віра в дієвість наговорів; 4. Однією з первісних релігій є магія. Вирізняють такі її особливості: A. Віра в можливість впливу діями людей на речі людей; B. Віра в існування душі у кожної людини чи тварини; C. Уявлення про те, що плем'я чи рід походять від певного виду тварини чи рослини; D. Існування лікувальної, промислової, військової магії; E. Віра в дієвість наговорів; ^ Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводиться підсумки. |
сторичні
ошуки єдиної прарелігії
етишизм
иси подібності богів
олітеїзм
озвинуті форми релігії
аціональніСхожі:
 | Філософія методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу медичних факультетів Філософія: методичні вказівки для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ | | Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей студентів IV курсу медичних факультетів Донецького національного медичного університету... |
| Методичні вказівки до проведення семінарських занять Методичні вказівки до проведення семінарських занять з курсу: “Банківське право” для студентів спеціальності 050101 “Правознавство”... | | Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з педіатрії для... |
| Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з курсу: “Податкове право України” для студентів I курсу спеціальності... | | Методичні вказівки для студентів з курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять Донецького національного медичного університету ім М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з загальної хірургії... |
| Методичні вказівки для студентів з курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять Донецького національного медичного університету ім М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з загальної хірургії... | | Методичні вказівки до проведення практичних та семінарських занять з курсу Методичні вказівки до проведення практичних та семінарських занять з курсу “Правові основи підприємницької діяльності” для студентів... |
| Методичні вказівки до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу Методичні вказівки до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу «Економічна теорія» (для студентів 3 курсу спеціальності... | | Методичні вказівки до проведення практичних та семінарських занять з курсу "кримінальний процес" для студентів спеціальності Методичні вказівки до проведення практичних та семінарських занять з курсу “Кримінальний процес” для студентів спеціальності 060101... |