В. М. Александровська, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки із самостійної підготовки до практичних занять для студентів факультету «Сестринська справа» Донецьк 2008
Скачати 1.08 Mb.
|
|
В.М.Александровська, В.А.Кречетова ПОЛІТОЛОГІЯ методичні вказівки із самостійної підготовки до практичних занять для студентів факультету «Сестринська справа» Донецьк - 2008 Міністерство охорони здоров’я України Донецький національний медичний університет ім. М.Горького В.М.Александровська, В.А.Кречетова ПОЛІТОЛОГІЯ методичні вказівки для студентів із самостійної підготовки до практичних занять Донецьк - 2008 ББК 60.5.73. УДК 316 (075.8) В.М.Александровська , В.А.Кречетова Методичні вказівки містять матеріали, необхідні для студентів під час підготовки до практичних занять з курсу „Політологія". Вони включають обґрунтування актуальності тем і цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел інформації, графи логічної структури тем, комплекс навчаючих завдань. Рецензенти: Затверджено на засіданні Ради УМК ДонНМУ .0.2008р. (протокол №). © Александровська В.М, Кречетова В.А. © ДонНМУ ^ Актуальність теми Політика як явище виростає із самої природи людини, що приречена жити в суспільстві і взаємодіяти з іншими людьми. Політика – одна із найважливіших сфер суспільства. Саме в політиці концентруються і виражаються інтереси різних спільнот, а сама політика набуває різноманітних форм прояву. Кінцевою метою політичної діяльності є оволодіння та використання людьми державної влади для захисту своїх інтересів. На характер політичного життя здійснюють вплив ряд факторів – економічні, культурні, соціальні, правові, релігійні та ін. Суспільна потреба у вивченні політики як суспільного явища визначає предмет політичної науки. Політологія виникає як інтегративна наука про політику та сутність політичного процесу, має свої власні категорії та поняття. Наука опрацювала свої методологічні засади та інструментарії аналізу політичних явищ. Як наука та навчальна дисципліна політологія виконує теоретико-пізнавальні, методологічні, світоглядні, прогностичні, інтегративні та прикладні функції. Будучи суспільно - гуманітарною наукою та навчальною дисципліною, політологія органічно взаємодіє з філософією, соціологією, юриспруденцією, психологією, історією, культорологією. Цілі навчання Загальна мета: визначити сутність предмету «політологія». Конкретні цілі: у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:
Зміст навчання у відповідності з цілями Теоретичні питання
^
Основні:
Додаткові:
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання 1. Термін «політика» з'явився ______________ A. більш ніж 5 тис. років тому B. більш ніж дві з половиною тисячі років тому C. у II столітті D. у XII столітті E. у XV столітті 2. Міжнародна, локальна, регіональна – ці типи політики виділили ______. A. За ідеологією B. За масштабами C. За сферами суспільного життя D. За орієнтацією E. За суб'єктами ^ A. Політика B. Право C. Сила D. Держава E. Ідеологія ^ A. Законодавчої B. Виконавчої C. Судової D. «четвертої» гілки влади E. Не має вірної відповіді ^ A. методологічна ^ теоретико-пізнавальна C. світоглядна D. прогностична E. прикладна Еталони відповідей: 1 B, 2 B, 3 C, 4 B, 5 A Тема 2. Історія політичних теорій Актуальність теми Історія соціально-політичних учень є однією із найважливіших складових духовного світу людства. Вона виступає як результат діяльності багатьох поколінь мислителів, що цікавилися проблемами суспільного й державного устрою, політикою, взаємовідносинами особистості й суспільства. Вивчаючи історію соціально-політичної думки, ми не тільки задовольняємо законний інтерес до минулого: ідеї, що з’явилися протягом історичного розвитку людства, продовжують справляти вплив на сучасні соціально-політичні процеси. Завдяки духовним контактам, взаємовпливу різних учень, «спадковості» їх розвитку формувалися універсальні, загальні для всіх людей цінності. Політична думка давнини розвивалася як форма теоретичного узагальнення інтенсивного політичного життя того часу. Функціонування полісної демократії об’єктивно потребувало активної участі громадян у політичних процесах. Від цього був залежний державний устрій країни, існуючі механізми вирішення конфліктів та організації суспільного життя того часу. Багато стародавніх ідей не втратили своєї значимості та актуальності у наші дні. Платонівські уяви про державу від її ідеального стану до реальних типів у формі тимократії, олігархії тиранії та демократії доповнив Аристотель, який ввів розуміння кращого державного устрою у формі політії. Абсолютне панування релігії в середньовічних світоглядах наклало свій відбиток на політичні погляди цього часу. Політичні проблеми в цей період трактувалися як частина теологічних проблем, як їх осколок. Відхід від суто теологічної інтерпритації політики притаманний Н.Макіавеллі, який створив реалістичне бачення політики. Нові часи в європейському розвитку створюють виняткову можливість розбудови політичних інститутів держави відповідно до теоретичних уяв та парадигм, розроблених політичними мислителями та філософами Нового часу (Т.Гоббс, Д.Локк, Ш.Монтеск’є). Політична думка ХІХ століття розвивалась у протистоянні дихотомії марксизму та веберіанства. На перепоні цього теоретичного протистояння важливе місце займає російська політична думка, представлена ідеологією народників, релігійною філософією російської соборності та революційним радикалізмом більшовизму. Розвиток сучасної політичної науки значною мірою визначається дослідженнями американських, німецьких та французьки х політологів. Цілі навчання Загальна мета: Визначати основні тенденції в історії розвитку політичних вчень. ^ у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:
Зміст навчання у відповідності з цілями Теоретичні питання Практичне заняття № 1. «Політична думка Стародавнього Світу та Середньовіччя».
Практичне заняття № 2. «Політична думка Відродження, Нового та Новітнього часу».
Граф логічної структури теми «Історія політичних теорій»
Джерела інформації Основні:
Додаткові:
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання ^ A. к доантичному (IV в. до н.е.) B. к античному (V в. до н.е.- II в.н.е.) C. к просвітницько-раціоналістичному (XV ст.- I пол. XIX ст.) D. к політико-соціологічному (II пол. XIX- начало 1940-х років) E. к политологічному (з 1949 г.) ^
^ A. Наука, що вивчає релігію B. Етап світової політичної думки C. Філософське вчення D. Политологічна концепція E. Не має правильної відповіді 4. Автор фрази «Мета виправдовує засоби» —____________________ A. Конфуцій B. Сократ C. Платон D. Аристотель E. Макіавеллі ^ Габріеля Алмонда? A. до теології (середні віки) B. к античному (V в. до н.е.- II в.н.е.) C. к просвітницько-раціоналістичному (XV ст.- I пол. XIX ст.) ^ к політико-соціологічному (II пол. XIX- начало 1940-х років) E. к політологічному (з 1949 г.) Еталони відповідей: 1 A, 2 E, 3 E, 4 E, 5 E | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
olitiea
olitike
