Лекція 3 Загальні вимоги до складання балансу
Скачати 141.68 Kb.
|
|
Лекція 3 Загальні вимоги до складання балансу 3.1. Загальне поняття про бухгалтерський Баланс і його значення в управлінні. 3.2. Структура Балансу та вимоги до нього. 3.3. Класифікація Балансів. 3.1. Загальне поняття про бухгалтерський Баланс і його значення в управлінні Слово «Баланс» означає рівняння двох частин (розділів), наприклад доходів і витрат. Це рівняння часто буває умовним. Так, в натуральних (матеріальних) Балансах надходження може бути більше витрат або менше і тоді Баланс є дефіцитним. Слово «збалансувати» означає зблизити або зробити рівними доходну і видаткову частини. І тільки бухгалтерські Баланси зберігають рівняння своїх частин, хоча бувають як прибуткові, так і збиткові. Термін «Баланс» походить від двох латинських слів: bis — двічі та Іапх — шалька терезів. Звідки утворилось слово bilanx — що буквально означає дві шальки терезів і характеризує рівновагу. З економічної точки зору Баланс це система взаємопов'язаних показників, які характеризують з одного боку активи, те чим володіє чи розпоряджається підприємство (ресурси), а з іншого боку — те, що характеризує правовий аспект цього майна (пасиви), до яких відносяться зобов'язання і капітал. Слово актив походить від латинського activus і перекладається як той, що діє, знаходиться у постійному русі, функціонує. Цей термін використовується для позначення лівої частини Балансу, де показуються в згрупованому виді активи (ресурси) підприємства. Слово пасив — від латинського passivus — що означає бездіяльний, той що знаходиться у спокої або пасивний. Це слово застосовується для назви правої частини Балансу, в якій показуються в згрупованому виді зобов'язання і власний капітал підприємства. Тобто пасив поділяється на зобов'язання і власний капітал. Визначення Балансу та вимоги до нього, як елементу фінансової звітності, наведено в національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності. Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Між складовими елементами Балансу існує зв'язок, який зображується формулою: Активи (А) = Зобов'язання (3) + Капітал (К) Активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Тобто, для того, щоб засоби підприємства відобразити в активі Балансу необхідно щоб вони відповідали таким ознакам:
Якщо ж актив не відповідає хоча б одній з цих ознак, то він не може бути відображений в Балансі. Зобов'язання — це заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Тобто, для того щоб зобов'язання відобразити в пасиві Балансу необхідно щоб вони відповідали таким вимогам:
У визначенні активів і зобов'язань є одна і таж категорія «економічна вигода». Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає економічну вигоду як потенційну можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Але економічна вигода може бути отримана підприємством не тільки грошовими коштами, а й непрямим шляхом. Так пряме збільшення грошових коштів та їх еквівалентів буде виникати у результаті використання активів у виробництві продукції, надання послуг чи придбання товарів з метою подальшої їх реалізації за грошові кошти, облігації та інші активи тощо. Непряме надходження грошових коштів та їх еквівалентів виникає у результаті отримання активів чи погашення зобов'язань шляхом здійснення не грошових операцій (товарообмінних операцій, розподіл активів між власниками, сплата дивідендів акціями, погашення зобов'язань матеріальними активами). Формула Балансового зв'язку для визначення власного капіталу матиме вигляд: ^ — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування зобов'язань. Тобто, величина власного капіталу буде тим більшою, чим будуть меншими зобов'язання. Форму Балансу підприємства та зміст його статей визначено П(С) БО 2 «Баланс». Згідно цього нормативно-правового документу Баланс складається за формою № 1 (Код за ДКУД 1801001), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 і зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999 р. за № 391/3684. Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень. Тобто, для оцінки фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з Балансу. Інформація про ресурси підприємства, які ним контролюються і принесуть економічну вигоду у майбутньому, є надзвичайно корисною, адже вона характеризує можливості створення грошових потоків у майбутньому. Дані про власний капітал необхідні для визначення потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для передбачення розподілу прибутку. Інформація про зобов'язання підприємства допомагає користувачам оцінити здатність його щодо виконання своїх обов'язків перед кредиторами. За даними Балансу оцінюється автономність підприємства, його ліквідність, плато — і кредитоспроможність тощо. Звітність на підприємствах, в організаціях, установах використовується для контролю за виконання проектних завдань, планів, аналізу, формуванням прогнозів, складанням бізнес — планів. Вищим органам управління звітність необхідна для контролю за діяльністю підприємств, виявлення і узагальнення передового досвіду чи недоліків в роботі, проведення аналізу їх господарської діяльності, для складання зведеної чи консолідованої звітності. Баланс та інші форми фінансової звітності використовують кредитні та банківські установи при розгляді питань при видачі кредитів та при страхуванні майна. Таким чином, Баланс є головним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства і на цій підставі прийняття ефективних управлінських рішень. ^ Баланс підприємства — це таблиця встановленої форми, в якій ліворуч розміщуються активи підприємства, а праворуч — пасиви, які включають капітал і зобов'язання. З метою отримання узагальненої інформації за видами активів і пасивів, вони в Балансі об'єднуються в розділи за їх економічним змістом. Загальну схему Балансу наведена на рис. 7. ^ відображається вартість необоротних активів, а саме: нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів. ^ відображається вартість оборотних активів до яких відносяться: запаси, поточні біологічні активи, включаючи незавершене виробництво; векселі одержані; дебіторська заборгованість як за товари, роботи і послуги так і інша; поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи. ^ відображається сума витрат майбутніх періодів, які були понесені протягом поточних або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів.  Рис. 7. Загальна схема Балансу за національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» ^ наводиться інформація про власний капітал підприємства — статутний та пайовий капітал, усі види додаткового і резервного капіталу, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений капітал. ^ відображається сума створених відповідно до чинного законодавства резервів на забезпечення наступних витрат і платежів, а також отримані цільові фінансування та надходження; страхові організації відображають в цьому розділі страхові резерви і частку перестраховиків у страхових резервах. ^ наводиться інформація про довгострокові кредити банків, позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями та випущеними акціями, відстрочені податкові зобов'язання, тобто про зобов'язання, які не будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12-ти місяців з дати Балансу. ^ відображаються поточні зобов'язання до яких відносяться: короткострокові кредити банків та позички, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість перед постачальниками, різними кредиторами, працівниками, бюджету тощо. Тобто в цьому розділі відображаємо зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12-ти місяців з дати Балансу. ^ відображаються доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але будуть визнані в майбутніх періодах. Основним елементом Балансу є балансова стаття, яка є неподільним показником в Балансі і характеризує окремий вид або групу активів (активна стаття) або вид зобов'язань чи капіталу (пасивна стаття). Стаття — це елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, встановленим П(С)Б0 1, тобто визначенню активів, зобов’язань і власного капіталу. Стаття наводиться у Балансі, якщо відповідає двом критеріям:
Балансова стаття може бути одноелементною, наприклад, «Нематеріальні активи», «Векселі одержані», «Статутний капітал», яка заповнюється за даними одного балансового рахунку, або багатоелементною, наприклад, «Інші необоротні активи», «Інша поточна дебіторська заборгованість», «Інші довгострокові фінансові зобов'язання»— для заповнення яких використовуються дані двох або більше балансових рахунків, субрахунків. До таких балансових статей, як «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», що розташовуються в активі Балансу та «Власний капітал», «Страхові резерви», що розташовують в пасиві балансу наводяться дані за регулюючими рахунками в дужках і при підрахунку підсумків віднімаються. Кожній балансовій статті привласнюється код рядка, в межах трьох знаків, і який є незмінним. Інформація по кожній балансовій статті наводиться на початок і на кінець звітного періоду (в квартальних Балансах) та на кінець року (в річних Балансах). Балансові статті об'єднуються в розділи, що дає можливість загального огляду Балансу і дуже зручно при проведенні аналізу інформації. В основі об'єднання балансових статей в розділи покладено принцип їх ліквідності та їх економічна класифікація. У Балансах підприємств України статті активу розташовують зверху вниз, починаючи з найменш ліквідних і закінчуються найбільш ліквідними. Під ліквідністю активів слід розуміти їх спроможність перетворюватися у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час. Найменш ліквідними є такі балансові статті як «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Довгострокові фінансові інвестиції» та інші, які згруповані в І розділі активу Балансу. Найбільш ліквідними є статті «Грошові кошти та їх еквіваленти», «Дебіторська заборгованість», «Інша поточна дебіторська заборгованість», «Виробничі запаси». Статті пасиву Балансу групуються і розміщуються зверху вниз за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів. Тобто спочатку розташовуються статті, які потребують найбільшого часу для їх погашення, наприклад «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Довгострокові кредити банків», а в IV розділі пасиву Балансу «Поточні зобов'язання». Інформація, яка міститься в Балансі повинна бути суттєвою, повністю розкритою. ^ — це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення, яке приймають користувачі фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається П(С)БО та керівниками підприємства. Розкриття — це надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності. Баланс, як і інші форми фінансової звітності, повинен задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб. Для того, щоб інформація, яка міститься в Балансі, була зрозумілою користувачам, вона повинна відповідати певним якісним характеристикам, а саме:
В активі Балансу ресурси згруповані у три розділи, а пасиви — у п'ять розділів, що відповідає їх визначенню і економічному змісту. Але для того, щоб оборотні активи та поточні зобов'язання віднести відповідно до II розділу активу та IV розділу пасиву необхідно врахувати операційний цикл і дату Балансу. ^ — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання грошових коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Тобто, операційний цикл — це середній проміжок часу, необхідний для перетворення грошових коштів в продукт підприємства і навпаки. Він включає:
Розглянемо основні категорії, властиві Балансу. Активи підприємства поділяються на необоротні, оборотні та витрати майбутніх періодів. Отже критерієм поділу активів підприємства для відображення в Балансі є поділ їх за часом використання або споживання — календарний рік або операційний цикл. ^ — це усі активи, що не є оборотними тобто сюди включаються грошові кошти та їх еквіваленти, що обмежені у використанні, інші активи, які призначені не для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (І розділ). ^ — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також; інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (II розділ). ^ — це витрати здійснені у поточному або у попередньому звітних періодах, але які відносяться до наступних звітних періодів (III розділ). В активі Балансу відображаються і фінансові інвестиції, що є новим поняттям, яке визначено П(С)БО 2 «Баланс». ^ — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні. Довгострокові відображаються в І розділі активу (рядки 040, 045), а поточні — в II розділі активу Балансу (рядок 220). Загальна схема класифікації фінансових інвестицій, їх види, методи обліку та їх розміщення в Балансі наведені на рис. 8.  Рис. 8. Класифікація фінансових інвестицій за їх видами та методами обліку Пасиви підприємства поділяються на власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання та доходи майбутніх періодів. Зобов'язання— це обов'язки підприємства чи відповідальність діяти певним чином. Воно призводить в майбутньому до вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди в наслідок прийнятих у минулих періодах обов'язків. Погашення зобов'язань може здійснюватись як грошовими коштами (монетарні зобов'язання), так і товарами або послугами, визначеної кількості і якості (немонетарні зобов'язання). Класифікація зобов'язань, їх види та їх розміщення наведено на рис. 9.  Рис. 9. Класифікація та види зобов’язань Довгострокові зобов'язання — це усі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Поточні зобов'язання — це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати Балансу. ^ — це частина в активах, яка залишається після вирахування зобов'язань. Складові власного капіталу та розміщення його в Балансі наведені на рис. 10.  Рис. 10. Структура власного капіталу підприємства Забезпечення наступних витрат і платежів — це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату Балансу (рис. 11).  Рис. 11. Структура забезпечень і цільового фінансування ^ — це суми доходів, нарахованих протягом поточного періоду або попередніх звітних періодів, які будуть визнані в наступних звітних періодах. Властивістю Балансу є рівність підсумків активу та пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу, що ґрунтується на подвійному запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. ^ Баланс підприємств можна класифікувати за різними ознаками. Вступний Баланс — відображає початок господарської діяльності підприємства на момент його державної реєстрації. ^ — складається протягом усього часу існування підприємства. Реорганізаційний (ліквідаційний, розподільчий, об'єднуючий) Баланс — складається при ліквідації підприємства, або його розподілі чи об'єднанні. ^ — характеризує результати діяльності тільки одного підприємства. Зведений Баланс — складається шляхом об'єднання сум, що відображені на окремих статтях одиничних Балансів. Консолідовані Баланси — складаються на підставі Балансів підприємств, юридично самостійних, та дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. ^ — це Баланси юридичних осіб в межах статутної діяльності. Баланси спільної діяльності— це окремий Баланс, який складається тим учасником, якому за угодою доручено ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність. Баланс-брутто — це Баланс, в валюту якого включено сальдо як основних, так і регулюючих рахунків. Баланс-нетто — це Баланс, в валюту якого не включено сальдо регулюючих рахунків. Сальдовий Баланс — це бухгалтерський Баланс, в якому відображені тільки залишки за бухгалтерськими балансовими рахунками. ^ — це оборотна відомість за синтетичними рахунками, де містяться як дані сальдо на початок і кінець звітного періоду, так і обороти за звітний період. ^ — це Баланс, в якому обороти по кожному рахунку наводяться не загальними підсумками, а з зазначенням кореспондуючих рахунків. Баланс підприємства — це Баланс юридичної особи або відокремленого підрозділу, які працюють на принципах самоокупності і самофінансування, і який характеризує його активи, капітал і зобов'язання. Баланс бюджетної установи — це Баланс про виконання кошторисів видатків. Баланс банку — це Баланс кредитної установи. Класифікація Балансів за різними ознаками наведена на рис. 12.  Рис. 12. Класифікація Балансів підприємства |
Схожі:
 | Лекція 7 Загальні вимоги до складання Звіту про рух грошових коштів Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» | | Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання Рахунки класів з 1 по 6 використовуються для складання Балансу, рахунки класів з 7 по 9 використовуються для складання Звіту про... |
| Лекція 9 Загальні вимоги та методика складання Звіту про власний капітал Визначення власного капіталу, його функції та мета складання Звіту про власний капітал | | Вимоги до оформлення списку літератури Оформлення списку використаної літератури в кваліфікаційній роботі повинно Дсту гост 1: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». В процесі складання списку... |
| Стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання Бібліографічний опис оформлюється згідно з дсту гост 1: 2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи.... | | Область назви І відомостей про відповідальність З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності дсту гост 1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила... |
| Складання бібліографічного З 14 Загальні вимоги та правила складання бібліографічного опису документа / Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;... | | Складання бібліографічного З 14 Загальні вимоги та правила складання бібліографічного опису документа / Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;... |
| І. М. – Львів, 2008. Порядок наведення бібліографічних відомостей Дсту гост 1: 2006. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання | | І. М. – Львів, 2008. Порядок наведення бібліографічних відомостей Дсту гост 1: 2006. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання |