Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни icon

Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни




НазваРозділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни
Сторінка2/6
Дата03.09.2012
Розмір0.67 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6

^ 1.5. Організація операційної роботи та організаційна структура у банках


Базою бухгалтерського обліку в установах банків є операційна робота.

Операційна робота — це сукупність технологічних процесів, пов'яза­них з оформленням документації за банківськими операціями, проведен­ням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірки, вивірки та здійснен­ням контролю за операційними ризиками. Операційні ризики виникають в результаті неспроможності банків контролювати обробку операцій, до­кументацію, середовище обліку та фізичне середовище.


Організація операційної роботи має забезпечити:

  • розподіл обов'язків та повноважень щодо здійснення банківських опе­рацій;

  • документування всіх операцій (своєчасне, повне та достовірне відоб­раження банківських операцій у регістрах бухгалтерського обліку);

  • накопичення та подання детальної інформації про кожну операцію;

  • захист активів банку від потенційних збитків та контроль за якістю;

  • встановлення лімітів на здійснення операцій;

  • визначення наявних та можливих операційних ризиків та управлін­ня ними;

  • адекватну систему внутрішнього контролю;

  • надання внутрішніх інструкцій щодо платежів та здійснення опе­рацій;

  • зберігання інформації про всі операції банку;

  • конфіденційність інформації про кожну операцію та її контрагентів.


В основу організації операційної роботи покладений процес надання працівникові прав відповідального виконавця, це означає:

  • що працівнику банку доручено одноосібно оформляти та підписувати документи за визначеним колом операцій;

  • або контролювати правильність оформлення документів та відобра­ження їх в обліку;

  • або технологічно виконувати визначені операційні процеси.


Відповідальність та повноваження працівників банку за виконання ними функціональних обов'язків визначається внутрішніми документами банку. Конкретні обов'язки і відповідальність кожного працівника мають бути визначені у посадовій інструкції у письмовій формі.

Право підписання документів, що надається банківським працівникам, оформляється розпорядженням керівника банку. Право контрольного підпису за операціями, що підлягають додатковому контролю, мають за посадою керівники, головні бухгалтери або за їх дорученням довірені особи.

Операційний день банку складається з операційного часу та часу завер­шення технологічної обробки облікової інформації з формуванням оборот­но-сальдового балансу, регістрів аналітичного обліку, складанням фінан­сової та управлінської звітності та інших вихідних форм.

З метою впорядкованості операційної роботи кожен банк самостійно встановлює правила документообігу.


При складанні правил документообігу слід враховувати:

  • що документи, які надійшли до банку протягом операційного часу реєструються та відображаються в обліку в день їх надходження. До­кументи, що надійшли після операційного часу, банк, як правило, виконує наступного робочого дня;

  • операції за кореспондентськими рахунками здійснюються в порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами Націо­нального банку України та укладеними між банками-кореспондента-ми договорами;

  • документи за внутрішніми операціями банку проводяться протягом операційного дня;

  • розрахункові документи на паперових носіях приймаються відпові­дальним виконавцем, який перевіряє правильність оформлення до­кументів і проставляє свій підпис та штамп банку на всіх примірни­ках розрахункових документів. Якщо документ потребує додатково­го контролю, він передається контролеру для отримання додаткового підпису;

  • документи на проведення безготівкових розрахунків, на отримання готівкових коштів та здійснення валютних операцій складаються і надаються згідно з відповідними нормативно-правовими актами На­ціонального банку України;

  • документи, що підлягають відправленню в інші банківські організації, мають бути відправлені не пізніше наступного робочого дня від дати оформлення або підписання;

  • порядок надходження електронних розрахункових документів, які передаються каналами зв'язку або іншим шляхом, визначається у договорах про розрахунково-касове обслуговування з клієнтами, те­риторіальними управліннями Національного банку України та його розрахунковими палатами.


Обсяг та характер операційної системи визначає організаційну струк­туру банку, яка складається:

  • з правління банку (керівництва банку);

  • фронт-офісу, який виступає ініціатором операцій і відповідає за укла­дання угод, ідентифікацію операцій з оцінкою ризиків і підрахунком прибутків та збитків. Суб'єктами діяльності фронт-офісу є клієнти, установи банків, небанківські установи, уряд;

  • бек-офісу, який отримує від фронт-офісу документи, перевіряє до­стовірність наданої інформації, реєструє її та здійснює подальший кон­троль за виконанням операцій. Бек-офіс належить до центру витрат, забезпечує дотримання прийнятих стандартів, виконання відповід­них процедур обліку та контролю. Суб'єктами діяльності бек-офісу є підрозділи фронт-офісу, установи банків, податкові, судові та право­охоронні органи, уряд, контрагенти, статистичні органи тощо;

  • мідл-офісу, який виконує загальні адміністративні та управлінські функції. До нього належить відділ прогнозу та аналізу, а також супро­воджуючі діяльність банку структурні одиниці;

  • внутрішній аудит, який не бере участі у виконанні операцій, а періо­дично здійснює перевірки та оцінює діяльність банку. Це незалеж­ний підрозділ банку.


Важливим елементом організації операційної роботи є застосування внутрішнього банківського контролю.


Елементами внутрішнього контролю є:

  • середовище контролю;

  • оцінювання ризиків;

  • діяльність, спрямована на контроль;

  • інформація (внутрішня і зовнішня) та комунікація;

  • поточний контроль.


Внутрішній банківський контроль поділяється на первинний (поточ­ний) та подальший.


Поточний контроль здійснюється за операціями в процесі їх вико­нання протягом всього операційного процесу, він забезпечується шляхом розроблення та послідовного виконання встановлених процедур за певни­ми банківськими операціями.

Операції, що були здійснені протягом дня, не пізніше наступного робо­чого дня мають бути повністю перевірені на підставі первинних документів в особових рахунках та інших регістрах бухгалтерського обліку. Контроль здійснюється шляхом візуальної перевірки документів при оформленні на паперових носіях.


Подальший контроль здійснюється після закінчення операцій, пра­цівники, які здійснюють його, мають систематично перевіряти стан опера­ційної роботи банку. Під час перевірок контролюється правильність реєст­рації та належне оформлення виконаних операцій.

У процесі подальших перевірок мають розкриватися причини виявле­них порушень правил здійснення операцій та вживатися заходи щодо усу­нення недоліків.


^ 1.6. Документування банківських операцій


Усі банківські операції документально підтверджуються. Документи, які засвідчують операції, називають первинними.


Банківський документ — це письмове розпорядження клієнта чи відповідального працівника банку на здійснення операції в банку. Банків­ський документ є підставою для бухгалтерського обліку банківської опе­рації.

Сукупність документів, на підставі яких банки здійснюють бухгалтер­ський облік та контроль, становить банківську документацію. Форми до­кументів та порядок їх застосування визначаються окремими норматив­ними актами Національного банку України. Банківські документи класи­фікуються за такими ознаками (рис. 1.5).




Наприклад, до касових документів належать оголошення на внесення готівки, приходний касовий ордер, грошовий чек, видатковий касовий ордер; до меморіальних — платіжні доручення, вимоги-доручення, мемо­ріальний ордер; до позабалансових — приходний позабалансовий та ви­датковий позабалансовий ордери.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Вони можуть складатися як на паперових носіях, так і в електронному вигляді й по­винні мати такі обов'язкові реквізити:

  • назву установи банку;

  • дату здійснення операції;

  • зміст операції;

  • суму операції;

  • підписи.


Первинні документи, як на паперових носіях, так і у вигляді електрон­них записів, можуть мати й інші додаткові реквізити залежно від виду операції. Документи, які надають клієнти банку, повинні мати підписи уповноважених службових осіб клієнта та відбиток його печатки. Внесен­ня виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, встановлених нормативними актами Національного банку України. Поря­док формування та зберігання первинних документів та облікових регістрів і звітів банки визначають самостійно.

^ 1.7. Аналіз операцій та правила і методи контролю реєстрації операцій в обліковій системі. Використання рахунків для збору інформації


Протягом операційного дня в банку відбуваються певні події, які реє­струються як частина облікового процесу. Ці події називаються операція­ми. Кожна банківська операція аналізується з позицій фундаментальної облікової моделі:


^ Активи = Зобов'язання + Капітал.


Операція завжди відображається як мінімум за двома змінами у фундаментальній обліковій моделі. Для того, щоб зберегти рівність, опе­рація, яка змінює величину активів, також позначається на зміні зобов'я­зань або капіталу. У зв'язку з цим виділяють чотири типи операцій (табл. 1.2).


Таблиця 1.2. Типи операцій та їх вплив на банківську установу

№ з/п

Тип операції

Актив

Пасив

1

Операція одночасно збільшує актив та пасив.

Приклад. Видана позика зараховується на поточний рахунок клієнта

+

+

2

Операція одночасно зменшує актив та пасив.

Приклад. Видача готівки на виплату заробітної плати з поточного рахунка клієнта

-

-

3

Операція зумовлює диверсифікацію тільки активів.

Приклад. Видача позики клієнту готівкою

±




4

Операція зумовлює диверсифікацію тільки пасивів.

Приклад. Перерахування коштів з поточного рахунка клієнта на депозитний рахунок




+


Таким чином:

1. Кожна банківська операція має подвійний результат.

2. Після запису кожної операції права частина дорівнює лівій.


Розглянемо приклад подвійного впливу операцій на величину активів та зобов'язань і капіталу (табл. 1.3).


^ Таблиця 1.3. Подвійний вплив операції на величину активів та зобов'язань і капіталу

№ з/п

Операції

Активи

Зобов'язання

Капітал

(Доходи —

Витрати)

1

Внесено готівкою власни­ками до статутного капі­талу — 100 000 грн

Внесена готівка + 100 000




Внесений

статутний капітал +100 000

2

Отримана позика від іншо­го банку — 50 000 грн

Кошти на коррахунку банку +50 000

Отримані пози­ки +50 000




3

Видана позика та зара­хована на поточний раху­нок клієнта банку — 20 000 грн

Надані позики +20 000

Кошти на по­точних рахун­ках +20 000




4

Видано готівкою на випла­ту заробітної плати з по­точного рахунка клієнта банку — 5000 грн

Видана готівка -5000

Кошти на по­точних рахун­ках -5000




5

Видана позика клієн­ту банку готівкою — 2000 грн

Видана готівка

-2000

Надані кредити

+2000







6

Перераховано кошти з поточного рахунка клієнта на депозитний рахунок — 10 000 грн




Кошти на по­точних рахун­ках -10 000 Кошти на де­позитних ра­хунках+10 000




7

Отримано процентні дохо­ди готівкою — 1000 грн

Внесена готівка +1000




Процентні доходи + 1000

8

Сплачено процентні ви­трати на поточний рахунок клієнту банку — 500 грн




Кошти на по­точних рахун­ках +500

Процентні

витрати

-500

1—8

Усього за період

166 000

65 500

100 500


Останній рядок прикладу відображає фінансовий стан банку на кінець періоду:

166 000 = 166 000;

166 000 = 65 500 + 100 500.


Збір інформації про колений елемент звітності здійснюється шляхом створення окремого запису, який називається рахунком. Для кожного активу, зобов'язання і капіталу відкривається окремий рахунок (напри­клад, для активу — "Банкноти та монети в касі банку", "Кредити під пла­тіжні картки, які надані суб'єктам господарської діяльності", "Операційні основні засоби" тощо).

Для графічного зображення рахунка використовується Т-подібна мо­дель рахунка. Т-рахунок складається з трьох елементів: найменування ра­хунка; лівого боку — дебету; правого боку — кредиту.

Найменування рахунка

^ Дебет

Кредит


Усі активні рахунки мають дебетовий залишок, усі пасивні рахунки мають кредитовий залишок. Кожний рахунок створено так, що всі збільшення в активних рахунках вносяться в лівий бік рахунка, а всі зменшення — в протилежний; у пасивних рахунках — навпаки. За актив­ними рахунками сальдо на кінець дня визначається за формулою:

^ Сальдо на кінець дня = Дебетове сальдо на початок дня +

+ Обіги дебетові - Обіги дебетові кредитові.


За пасивними рахунками сальдо на кінець дня визначається за формулою:

^ Сальдо на кінець дня = Кредитове сальдо на початок дня +

+ Обіги кредитові Обіги дебетові.


Для того щоб показати, як саме реєструються операції в системі бух­галтерського обліку, необхідний аналіз операцій.

Аналіз операцій — це термін, який вживається для опису в термінах фундаментальної облікової моделі процесу вивчення подвійного впливу операцій на банківську установу.

Для аналізу кожної операції необхідно:

1. Розкрити характер операції.

2. Проаналізувати зміст операції.

3. Скласти бухгалтерську проводку.

4. Показати вплив операції на рахунки.


Звернемося до попереднього прикладу і проведемо аналіз операцій.

1. Власниками внесено готівкою до статутного капіталу 100 000 грн.

^ Аналіз операції: Операція збільшила готівкові кошти на 100 000 грн, що реєструється на рахунку "Готівкові кошти" за дебетом (збільшення); статутний капітал збільшився на 100 000 грн, що реєструється на рахунку "Статутний капітал" за кредитом (збільшення).


^ Бухгалтерська проводка

Д-т Готівкові кошти 100 000

К-т Статутний капітал


Вплив операції на рахунки:


Готівкові кошти (актив) Статутний капітал (капітал)




Подвійний контроль точності:


Дебет (100 000) = Кредит (100 000)

Активи (+100 000) = Зобов'язання (0) + Капітал (+100 000)


2. Отримана позика від іншого банку — 50 000 грн.

^ Аналіз операції: збільшились кошти на коррахунку банку на 50 000 грн, що реєструється на рахунку "Кореспондентський рахунок", за дебетом (збільшення); збільшились зобов'язання банку на 50 000 грн, що реєстру­ється за кредитом (збільшення).


^ Бухгалтерська проводка

Д-т Кореспондентський рахунок

К-т Отримані позики 50 000


Вплив операції на Т-рахунки:


Кореспондентський рахунок (актив) Отримані позики (пасив)




Подвійний контроль точності:


Дебет (50 000) = Кредит (50 000)

Активи (+50 000) = Зобов'язання (+50 000) + Капітал (0)


За операціями 3—8 виконайте аналіз самостійно.

^ 1.8. Характеристика Плану рахунків комерційних банків України


Результати аналізу операцій реєструються шляхом запису на рахунках плану рахунків.


План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтер­ського обліку, що використовується для реєстрації банківських операцій.


"План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України" вве­дено з 1 січня 1998 р. Він узгоджений із загальноприйнятими у міжнародній практиці принципами та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і є обов'язковим для використання всіма установами комерційних банків.

План рахунків забезпечує детальний та повний облік усіх банківських операцій, своєчасну обробку і накопичення детальної інформації, відобра­ження правдивої та змістовної інформації для всіх користувачів. План рахунків є мультивалютним і передбачає наявність управлінського обліку. Логічно план рахунків можна поділити на три частини — балансові ра­хунки, рахунки доходів та витрат і позабалансові рахунки. Всі рахунки в плані рахунків згруповані в дев'ять класів, балансові рахунки розміщені в 1 — 5-му класах, рахунки доходів і витрат — в 6-му та 7-му класах, позабалансові — в 9-му класі.

Структуру Плану рахунків відображає рис. 1.6.

Рахунки усіх трьох частин призначені для ведення фінансового обліку. На підставі балансових рахунків складається балансовий звіт комерційно­го банку, на підставі рахунків доходів і витрат — звіт про прибутки та збитки, на підставі позабалансових рахунків — звітність за позабалансо­вими рахунками.

8-й клас містить рахунки для ведення управлінського обліку. Вони ви­користовуються для визначення собівартості банківських продуктів, а також дають змогу накопичити інформацію для прийняття тактичних і стратегічних рішень менеджерами та керівництвом банку.


План рахунків бухгалтерського обліку включає рахунки І, II, III, IV порядку. Усі вони належать до синтетичних і відрізняються ступенем де­талізації інформації:

  • рахунки І порядку однозначні — класи;

  • рахунки II порядку двозначні — розділи;

  • рахунки III порядку тризначні — групи;

  • рахунки IV порядку чотиризначні — рахунки.


Нумерація рахунків здійснюється додаванням одного знака (від 0 до 9) з правого боку відповідно до рахунків І, II, III порядку.


У 1-му класі обліковуються казначейські інструменти та міжбанківські операції комерційних банків.

До казначейських інструментів належать: готівкові кошти; монетарні дорогоцінні метали; цінні папери, що рефінансуються НБУ; кошти комер­ційних банків у НБУ; кошти НБУ в комерційному банку.

До міжбанківських операцій належать операції між комерційними бан­ками: розрахунки; депозити до запитання та строкові депозити; кредити, операції РЕПО; фінансовий лізинг.





У 2-му класі відображаються операції з усіма категоріями клієнтів, крім банків. Зокрема: операції за розрахунками, наданими кредитами та залу­ченими депозитами; довірчі операції, операції РЕПО з клієнтами та інші.

У 3-му класі відображаються два різних типи операцій. До першого типу належать операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ та довгострокових вкладень). Операції з цінними паперами поділяються на три види: торгові операції з цінними паперами; інвестиційні операції з цінними паперами; операції з цінними паперами власної емісії.

До другого типу належать операції за іншими розрахунками. До їх складу зараховують господарські операції комерційних банків: операції з малоцінними і швидкозношуваними предметами та матеріалами; операції з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. До операцій за інши­ми розрахунками також належать: клірингові розрахунки, міжфілійні роз­рахунки між підрозділами одного банку, розрахунки з урегулювання ва­лютної позиції банку.

Окремою позицією в цьому розділі обліковується субординований борг.

У 4-му класі зосереджені групи рахунків, які відображають довгостро­кові вкладення банку в асоційовані та дочірні підприємства, в основні засоби і нематеріальні активи та їх зношення.

У 5-му класі обліковується капітал банку. Він включає статутний ка­пітал, загальні резерви банку, нерозподілений прибуток і результат пере­оцінювання.

У 6-му і 7-му класах відображені операції, пов'язані з формуванням доходів і витрат, що виникають під час діяльності комерційного банку. Усі доходи і витрати поділяються на банківські (безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю) і небанківські (не належать до основної діяль­ності банку).

До банківських належать процентні, комісійні, торговельні та інші бан­ківські операційні доходи або витрати.

До небанківських належать адміністративні витрати, інші небанківські операційні доходи, витрати зі створення резервів та непередбачені доходи і витрати.

Рахунки 8-го класу призначені для відображення операцій управлін­ського обліку.

9-й клас призначений для відображення позабалансових операцій. Усі рахунки цього класу поділяються на групи: рахунки для обліку операцій, які становлять різні ризики для банку (зобов'язання та вимоги за укладе­ними, але ще не виконаними угодами); рахунки для обліку документів, цінностей та розрахунків з приватизації; контррахунки, які використову­ються для подвійного запису операцій за позабалансовими рахунками.

1   2   3   4   5   6

Схожі:

Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconБразілій Н. М., к е. н., доц. Голик Г. О
Реформування бухгалтерського обліку та прийняття національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку призвело до вдосконалення...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconШигун М. М., д е. н., проф. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана концептуальна основа як складова системи бухгалтерського обліку
Ключові слова: парадигма бухгалтерського обліку, глобалізація, концептуальна основа, міжнародні стандарти фінансової звітності, модель...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Вимоги до бухгалтерського обліку. Загальне поняття про облік. Види обліку. Облікові вимірники. Міжнародні та національні стандарти...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку І їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconЯкі виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconЕкзаменаційні питання з «Організації бухгалтерського обліку»
Основи організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconІсторія становлення аудиту в банках
Аудит – це перевірка стану обліку, звітності, їх достовірності та відповідності чинному законодавству
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconІсторія становлення аудиту в банках
Аудит – це перевірка стану обліку, звітності, їх достовірності та відповідності чинному законодавству
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМсбо. Завдання курсу
Мета дисціплини “Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку” – формування системи теоретичних знань І набуття практичних навичок...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи