Лекція 11. Облік у вільних економічних та офшорних зонах
Скачати 143.2 Kb.
|
Зміст Зовнішньоторговельні зониКомплексні виробничі зони Науково-технічні зони Туристично-рвкрваційні зони Офшорною зоною (центром) Офшорлі компанії Кореспонденція рахунків Платіжне доручення |
|
ЛЕКЦІЯ 11. ОБЛІК У ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ОФШОРНИХ ЗОНАХ І .Вільні економічні зони: поняття, вщщт порядок створення 2.1 Іоняття та види офшорних компаній ЗОпганізаиія та ведення обліку зовнішньоекономічних опепашй з пілпоигмствами. зареєстрованими в офшорних зонах 1. Вільні економічні зони: поняття, види, порядок створення Економічний феномен під назвою "спеціальні (вільні) економічні зони" (СЕЗ, ВЕЗ) в сучасному вигляді виник у роки "великої депресії" в США. На цей час вже функціонує більш як 700 вільних економічних зон поактично в усіх країнах світу. Найбільша кількість вільних зон сконцентрована в країнах, що розвиваються, а частка продукції, виробленої на території всіх вільних економічних зон, перевищує 5 % від загального обсягу світової торгівлі. Вільна економічна зона являє собою частину національної території країни, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування законодавства країни. Є два основних концептуальних підходи щодо створення вільних економічних зон:
Схематично основні умови та мета створення вільної економічної зони зображені в таблиці Основні умови та мета створення вільних економічних зон митні пільги
11.2). Класифікація вільних економічних зон проводиться за певними ознаками (рис. Типи вільних економічних зон: 1. За місцем розташування
2. За характером об'єктів зонування:
2. За характером взаємовідносин з національною економікою: — інтеграційні: у механізмі яких закладено принцип тісної взаємодії з суб'єктами господарської діяльності поза зоною, розвиток горизонтальних зв'язків; - анклавні: створюються переважно з метою збідьшення припливу вільно конвертованої валюти і локалізуються на невеликій території при незначному спілкуванні з рештою економіки Крім того, розрізняють різні БЕЗ в залежності від діяльності, розвитку якої сприяє держава, зменшуючи податковий тягар. ^ частина території країни, де товари іноземного походження можуть зберігатись, купуватись та продаватись без сплати мита та митних зборів або -\ її відстрочкою Дані зони створюються з метою активізації зовнішньої торгівлі. Вони можуть бути організовані у формі вільних портів (порто-франко), вільних митних зон! (зони франко), митних складів. • ^ частина території держави, на якій вводиться спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності. Такі зони створюються з метою стимулювання підприємництва, залучення інвестицій в пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, залучення нових технологій, забезпечення зайнятості населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається передусім експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно зборочні операції, та імпортних зон, головна функція яких - розвиток імпортозаміщуючих підприємств. ^ вільні економічні зони, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового та виробничого потенціалу, досягнення нової якості економіки шляхом стимулювання фундаментальних досліджень, з подальшим втіленням результатів наукових розробок у виробництво. і | Вільні економічні зони можуть існувати у формі регіональний інноваційних центрів - технополісів. районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків (технологічних, дослідних, промислових, агропарків), а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів. ^ вільні економічні зони, що створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал. Такі вільні економічні зони створюються з метою ефективного використання цього потенціалу та зберігання, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі з залученням іноземних інвесторів) в сфері рекреаційно-туристичного бізнесу. Зони прикордонної торгівлі - частина території держави на межі з іншими країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону та торгівлі. Крім вищезазначених, можуть створюватись вільні економічні зони інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, що об'єднують в собі і елементи зон різних типів. Функціонування вільних економічних зон можливе при дотриманні певних принципів. І Зокрема, будучи невід'ємною частиною території країни, вільні економічні зони залишаються під повною юрисдикцією держави та діє згідно з її законодавством. Встановлення особливого економічного режиму функціонування вільних економічних зон не звільняє її від участі у формуванні фінансових і бюджетних ресурсів держави, регіону та місцевих органів влади. Вільні економічні зони мають всіляко сприяти не лише інтересам певного регіону, а й держави в цілому, виходу на зарубіжні ринки, розширенню експортно-імпортних можливостей і створенню конкурентоспроможного експортного потенціалу. Шляхом ініціювання розробки, прийняття і введення в дію відповідних законодавчих актів і виконавчих рішень щодо вільних економічних зон створюються найбільш сприятливі умови для вільного зовнішнього товарообігу, переміщення капіталів, новітніх технологій, науково-технічних розробок, широкої інвестиційної та інноваційної діяльності, розвитку виробничої і ринкової інфраструктури, сучасних засобів сполучень. Передбачені законодавством пільгові умови податкової, митної, фінансово-кредитної. Інвестиційної і цінової політики в межах вільної економічної зони мають здійснюватися за рахунок внутрішніх джерел доходів і нагромаджень від додаткового стимулювання розвитку товаровиробників і товарообігу, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Для виділення бюджетних дотацій на зазначені цілі немає ґрунтовних підстав, бо цей чинник є першою характерною ознакою і критерієм оцінки неефективної діяльності вільної економічної зони. Державна казна, навпаки, повинна очікувати збільшення від вільної економічної зони додаткових надходжень до бюджету. Ефективне функціонування вільної економічної зони неможливе без високорозвиненої банківської системи, функціонування на її території змішаних та іноземних банків, які б стимулювали залучення в зону іноземних капіталів та інвесторів. Мотивація підприємницької діяльності та високопродуктивної праці, рівень і умови життя населення, різних його соціальних верст складатиметься в економічній зоні, як і в будь-яких інших регіонах країни, за кінцевими результатами ефективності праці, обсягів одержаних доходів, співвідношення фондів нагромадження і споживання в кожній господарській структурі та в межах всієї зони. Держава при створенні вільної економічної зони повинна:
- гарантувати конкретність та стабільність в питаннях, пов'язаних з наданням в зонах пільгового режиму. Діяльність підприємств, зареєстрованих у вільній економічній зоні, має ряд переваг. Найбільш суттєвими з них с податкові пільги: звільнення від квот, мита та інших податків на імпорт. Більшість країн пропонують повне або часткове звільнення підприємства від податку на прибуток протягом перших 20-25 років функціонування. Часто податки замінюються річними зборами за право працювати у ВЕЗ, що складають символічну суму. Серед інших переваг можна виділити договори про податкові кредити, відповідно до яких податки, сплачені іноземним філіалом в вільній економічній зоні на свої репатрийовані надходження, кредитуються за рахунок податкових зобов'язань материнської корпорації перед урядом; надання фінансових ресурсів за низькими ставками (в деяких випадках в вільній економічній зоні навіть створюються фінансові системи, об'єднані з міжнародними банками). Саме завдяки пільгам, які надаються на території вільної економічної зони, суб'єкти підприємництва мають змогу отримувати високі прибутки: в середньому їх норма складає 30-35% в рік, а в азіатських вільних економічних зонах - до 40%. Строк окупності вкладених коштів в таких зонах істотно скорочується та складає 2-3,5 роки. Основними передумовами створення і ефективного функціонування вільних економічних зон в Україні є вигідне географічне розташування держави, розвиненість її зовнішньоекономічних зв'язків, наявність природно-кліматичних умов, значних трудових і природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури. Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих і науково-технічних зон. В Україні створена певна законодавча база функціонування вільних економічних зон, таких як "Закарпаття", "Інтерпорт - Ковель", "Порто-франко" (Одеса), "Аджалик" (Одеська обл.), "Жовква", "Мостиска", "Яворів" (всі три - Львівська обл.), зональні проекти Миколаївської та Чернівецької облдержадміністрацій. Дніпропетровської області. Концепцією створення вільних економічних зон в Україні рекомендується з метою практичного відпрацювання організаційних, фінансових та виробничих механізмів віддавати перевагу локальним вільним економічним зонам, що розмішуються на невеликих територіях і мають вузьку спеціалізацію. Але на території різних вільних економічних зон застосовуються не всі з вище перерахованих пільг, а лише частина. Для прикладу наведемо характеристику трьох основних вільних економічних зон України. 2.Поняття та види офшорних компаній ! І Офшорний бізнес сьогодні знаходиться в авангарді розвитку світових виробничих сил. Невеликі країни заохочують створення на своїй території офшорних компаній, щоб розвивати офшорний бізнес, що приносить додатковий доход цим країнам. ^ вважається країна або територія, законодавство якої дозволяє реєстрацію та функціонування офшорних компаній, що створюють прибуток з джерел, які діють поза країною або територією реєстрації. ^ іноземні компанії, які зареєстровані в офшорних центрах країн, що надають їм особливі пільги. Такі компанії мають право на діяльність тільки за кордоном. Тим самим офшорна компанія не дає права укладати угоди з місцевими фізичними особами (мешканцями зони) або юридичними особами (резидентами). Офшорним компаніям надаються реальні податкові пільги, одночасно спрощується звітність, знімаються валютні обмеження. Основні переваги, які власники можуть отримати, використовуючи офшорні компанії, полягають в наступному:
Крім того, особливо широкі перспективи відкриваються саме у зв'язку з утворенням системи закордонних філій і проведенням на регулярній основі великих крупних внутрішньо фірмових операцій. Основними ознаками офшорної компанії є те, що вона:
В світовій офшорній практиці найчастіше реєструють наступні типи компаній (рис. 11.3).  Підприємці, які бажають заснувати офшорну компанію повинні володіти детальною інформацією щодо майбутніх витрат (рис. 11.4).  Реєстрацію офшорної компанії підприємці можуть проводити як самостійно, так і за допомогою компаній, що надають послуги по реєстрації. Другий варіант виглядає більш пріоритетним, оскільки посередники мають більше інформації, а відповідно, мають переваги в оперативності, що зекономить не менше двох тижнів та обійдеться дешевше (див. таблицю 11.1). Можна придбати вже зареєстровану офшорну компанію або зареєструвати нову. Доцільно користуватись послугами вже відомих посередницьких організацій, серед яких - представництва європейських юридичних компаній в Україні, прибалтійські та російські банки. Спробу можливого шахрайства можна визначити за низькими цінами на послуги, що надаються. Підприємці самі вирішують, в якій мірі використовувати послуги фінансових та секретарських компаній. Секретарська компанія контролює статус офшорної компанії з урахуванням законодавства, здійснює зберігання архівів та документів, працює з кореспонденцією, обслуговує зареєстрований офіс. Секретарські компанії здійснюють послуги по управлінню на основі "фідуціарного" контракту. Основними функціями секретарської компанії є: 1. Правильна реєстрація офшорної компанії, в деяких державах навіть без присутності клієнта на місці реєстрації, надання клієнту з числа своїх працівників номінальних директорів та секретарів. 2. Допомога у виборі юрисдикції та типу компанії.
Бухгалтерські послуги секретарських компаній включають:
Кабінетом Міністрів України (додаток У). : ! 3. Організація та ведення обліку зовнішньоекономічних операцій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах У випадку сплати за товари (роботи, послуги) або у випадку укладання договорів, що передбачають таку оплату на користь нерезидентів, розташованих в офшорних зонах, або при здійсненні розрахунків через банківські рахунки витрати платників податку на оплату таких товарів (робіт, послуг) включаються у валові витрати в сумі, що складає 85 % від сплаченої вартості. Ведення бухгалтерського обліку аналогічно до його ведення з підприємствами, які здійснюють облік в загальному порядку. ^ Журнал реєстрації господарських операцій ТОВ Полісся за грудень ц.р. Зміст господарської операції оп. К-т Платіжне доручення Сплачено ввізне мито (5%) та митні збори (0,2 %) 5400 х (0,05 0,002) = 280,8 642 311 КМД Відображено ПДВ на дату оформлення ВМД (5400 + 5400 х 0,05) х 0,2= 11340 644 641
|
