Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) icon

Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )




НазваЗакон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )
Сторінка4/6
Дата25.08.2012
Розмір1.24 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5   6
, мають право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.


4. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути переведені з одного вищого навчального закладу до іншого вищого навчального закладу на відповідну спеціальність.


5. Поновлення до числа студентів осіб, які були відраховані з вищих навчальних закладів або яким було надано академічну відпустку, а також переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється під час канікул у межах ліцензованого обсягу.

Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, регулюється нормативно-правовими актами головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


6. Особливості порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів) визначаються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади з особливими умовами навчання, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів), за погодженням із головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


^ РОЗДІЛ VIII

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Стаття 43. Навчальний процес


Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на засвоєння відповідної освітньо-професійної, освітньо-наукової програми певного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня та забезпечення патріотичного, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи.

Порядок організації навчального процесу у вищих навчальних закладах визначається нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


Стаття 44. Форми навчання у вищих навчальних закладах


Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

денна;

вечірня;

заочна (дистанційна);

екстернат.


Стаття 45. Форми організації навчального процесу та види навчальних занять


Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

навчальні заняття;

самостійна робота;

практична підготовка;

контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

лекція;

лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

консультація.

Вищий навчальний заклад може встановлювати інші види навчальних занять.


Стаття 46. Практична підготовка осіб, які навчаються


1. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється шляхом проходження ними практик на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до положення, що затверджується головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


2. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язані безоплатно надавати особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, місця для проходження практики і допомогу в її організації та проведенні.

Порядок надання місць для практики визначається Кабінетом Міністрів України.


3. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці осіб, які проходять практику на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до законодавства.


4. Тривалість робочого часу та інші умови праці осіб, які проходять практику, регламентуються законодавством про працю.


^ РОЗДІЛ ІХ

СУБ’ЄКТИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Стаття 47. Суб’єкти навчального процесу


Суб’єктами навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є: науково-педагогічні, наукові, педагогічні, інші працівники вищих навчальних закладів, а також, особи, які навчаються.


Стаття 48. Педагогічні і науково-педагогічні працівники

Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у професійних коледжах, коледжах, академіях, університетах займаються навчальною, методичною, організаційною діяльністю. Науково-педагогічні працівники – особи, які за основним місцем роботи в університетах, академіях, коледжах займаються навчальною, методичною, науковою (науково-технічною, мистецькою) та організаційною діяльністю.

Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів регулюється законодавством про наукову і науково-технічну діяльність.


Стаття 49. Вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників


Вченими званнями є:

старший дослідник;

доцент;

професор.

Вчене звання старшого дослідника, доцента, професора на основі рішення Вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради установи присвоює головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зразки державних документів про присвоєння вчених звань затверджуються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 50. Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників та порядок їх заміщення


1. Основними посадами педагогічних працівників є:

директор (начальник);

заступник директора (начальника), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним, методичним, виробничим процесом;

завідувач відділення (начальник);

голова циклової комісії;

завідувач бібліотеки;

старший викладач;

викладач;

методист;

інші.


2. Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:

керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо);

заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;

директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;

декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;

директор бібліотеки;

науковий працівник бібліотеки;

завідувач (начальник) кафедри;

професор;

доцент;

старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;

інші.

Повний перелік посад педагогічних, науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кількість посад педагогічних, науково-педагогічних працівників визначається відповідними нормативами чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду педагогічного, науково-педагогічного працівника, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.


3. Посади педагогічних працівників можуть займати особи з вищою освітою освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за відповідною спеціальністю.

Статутом вищого навчального закладу може бути встановлено додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади педагогічних працівників.

Педагогічні працівники призначаються на посаду керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники кожні п'ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.

Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.


4. Посади науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також особи, які мають вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за відповідною спеціальністю.

Статутом вищого навчального закладу може бути встановлено додаткові вимоги до осіб, які можуть обіймати посади науково-педагогічних працівників.

При заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників (завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів) укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір.

Порядок проведення конкурсного відбору затверджується головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів) та вимоги до них встановлюються нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать, та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

У виключних випадках, пов’язаних з неможливістю забезпечення навчального процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватись за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.


Стаття 51. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників


1. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

Робочий час педагогічного працівника складається з виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов'язків, науково-педагогічного працівника – навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році.

Примірний перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для педагогічних і науково-педагогічних працівників встановлюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Виконання навчальної роботи педагогічним і науково-педагогічним працівником становить його навчальне навантаження. Мінімальний та максимальний обсяг навчального навантаження педагогічного і науково-педагогічного працівника на ставку визначається вищим навчальним закладом в межах його річного робочого часу, виходячи із нормативів кількості посад відповідно до частини першої та другої статті 50 цього Закону у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу та колективним договором.


2. Види навчальної роботи, що входять до навчального навантаження педагогічного та науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному робочому плані працівника за погодженням з профспілковим органом.

Норми часу навчальної роботи визначаються головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначається вищим навчальним закладом.


3. Відволікання педагогічних і науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається. Залучення педагогічних і науково-педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.


Стаття 52. Права педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників


Педагогічні, наукові та науково-педагогічні та наукові працівники вищого навчального закладу мають право:

на захист професійної честі та гідності;

брати участь в обговоренні та вирішенні питань, що стосуються діяльності вищого навчального закладу;

у встановленому порядку обирати та бути обраним до загальних зборів (конференції) трудового колективу та Вченої (Педагогічної) ради вищого навчального закладу, вченої ради інституту (факультету);

обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;

безоплатно користуватись бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

на підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на п’ять років;

одержувати житло, у тому числі службове, в установленому законодавством порядку;

отримувати пільгові довгострокові кредити на будівництво (реконструкцію) і придбання житла в установленому порядку;

одержувати державні стипендії;

брати участь в об’єднаннях громадян;

на пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.

На науково-педагогічних та наукових працівників вищих навчальних закладів поширюються всі права, передбачені законодавством для наукових працівників наукових установ.

Педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники мають й інші права, передбачені законодавством та статутом вищого навчального закладу.

Особливі права педагогічних, науково-педагогічних працівників вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу), та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


Стаття 53. Обов'язки педагогічних і науково-педагогічних працівників


Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

дотримуватися статуту вищого навчального закладу, законів, інших нормативно-правових актів;

постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);

забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання навчальних дисциплін освітньої-професійної, освітньо-наукової програми відповідної спеціальності;

дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;

розвивати в осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності.

Особливі обов'язки педагогічних і науково-педагогічних працівників вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу), та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


Стаття 54. Підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників


1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових і навчально-наукових установах, вищих навчальних закладах, а також на підприємствах, в установах, організаціях, органах державної влади і місцевого самоврядування як в Україні, так і за кордоном.

Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників не менш як один раз на п’ять роки із збереженням середньої заробітної плати.

Результати підвищення кваліфікації та проходження стажування враховуються:

при проведенні чергової атестації педагогічних працівників;

при обранні на посаду за конкурсом чи укладанні трудового договору з науково-педагогічними працівниками.


2. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватись іншими особами без конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту).


3. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади з особливими умовами навчання) можуть визначати базові вищі навчальні заклади та кафедри для підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних кадрів, положення про які затверджується головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


Стаття 55. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах


Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти, слухачі, курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, лікарі-резиденти, клінічні ординатори, аспіранти, ад’юнкти, докторанти.


Студент – особа, яка у встановленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною, вечірньою або заочною (дистанційною) формами навчання з метою здобуття вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Слухач – особа, яка навчається у вищому навчальному закладі або структурному підрозділі за програмою післядипломної освіти, на підготовчому відділенні, курсах, гуртках, факультативах, що надають додаткові освітні послуги. Статус слухача має також особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу з особливими умовами навчання (військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) з метою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня і має військове звання офіцерського складу або відповідне спеціальне звання середнього чи старшого начальницького (інспекторського) складу.

Курсант – особа, яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) і навчається з метою здобуття вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Статус курсанта Кабінетом Міністрів України може надаватися окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових вищих навчальних закладах.

Екстерн – особа, яка у встановленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за екстернатною формою з метою здобуття вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Асистент-стажист – особа, яка має вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, навчається в асистентурі-стажуванні вищих навчальних закладів за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчо-педагогічної майстерності.

Інтерн – особа, яка має вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра медичного або фармацевтичного спрямування, навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.

Лікар-резидент – особа, яка має вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра медичного спрямування, навчається виключно на відповідних клінічних кафедрах з метою отримання кваліфікації лікаря – спеціаліста певної спеціальності відповідно до переліку спеціальностей.

Клінічний ординатор - особа, яка має вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських посад, навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня умінь та навичок лікаря-спеціаліста.

Аспірант - особа, яка зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття вищої освіти освітньо-наукового рівня доктора філософії.

Ад’юнкт – особа, яка зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) для здобуття вищої освіти освітньо-наукового рівня доктора філософії.

Докторант – особа, яка зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття вищої освіти освітньо-наукового рівня доктора наук.


Стаття 56. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах


1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:

вибір форми навчання;

безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

трудову діяльність у позанавчальний час;

додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

забезпечення гуртожитком на строк навчання іногородніх осіб у порядку, встановленому законодавством;

участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;

на направлення для участі у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;

участь в обговоренні та вирішенні питань вдосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;

участь у об'єднаннях громадян;

участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу, інститутів (факультетів), відділень, Вченої (Педагогічної) ради вищого навчального закладу, інститутів (факультетів), органів студентського самоврядування;

обрання навчальних дисциплін за спеціальністю і спеціалізацією у межах, передбачених освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою підготовки та робочим навчальним планом;

участь у формуванні індивідуального навчального плану;

моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі за мистецькі та спортивні досягнення тощо;

захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу відповідно до законодавства;

безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, організаціях та оплату праці при виконанні виробничих функцій згідно з законодавством;

канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;

оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників.


2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання соціальних та/або академічних стипендій з урахуванням матеріального стану та особливих досягнень у навчанні.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені юридичними, фізичними особами.

Розмір мінімальної академічної, соціальної стипендії не може бути менше розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.

Розміри академічних та соціальних стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.


3. Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Студенти, курсанти вищих навчальних закладів мають право на отримання студентського квитка, відповідно до зразка, встановленого головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

4. Права осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчання, військових підрозділах вищих навчальних закладів), встановлюються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого вони належать, та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


Стаття 57. Обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах


1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані:

дотримуватися законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

виконувати вимоги навчального плану.


2. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчання, військових підрозділах вищих навчальних закладів), встановлюються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого вони належать, та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


Стаття 58. Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів


Держава створює умови для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, забезпечує гарантії рівних можливостей щодо вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та відповідно до суспільних потреб.

Випускники вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів) з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.


Стаття 59. Гарантії педагогічним, науково-педагогічним, науковим та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів


1. Педагогічним, науково-педагогічним, науковим та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів відповідно:

створюються належні умови праці, підвищення кваліфікації, побуту, відпочинку та медичного обслуговування;

виплачуються у разі втрати роботи компенсації відповідно до законодавства України;

забезпечується зарахування до педагогічного стажу та стажу роботи на посадах науково-педагогічних працівників періодів педагогічної та науково-педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не менше 180 годин у навчальному році, а також часу наукової роботи;

надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України "Про освіту" та статтями 19-24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.


2. Вищий навчальний заклад визначає порядок, встановлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної допомоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших категорій працівників вищих навчальних закладів відповідно до законодавства.


РОЗДІЛ Х

^ НАУКОВА, НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ


Стаття 60. Мета і завдання наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах

1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах є невід'ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Здійснення наукової і науково-технічної діяльності університетами, академіями, коледжами є обов’язковим.

Суб’єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах є: наукові, науково-педагогічні працівники, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; інші працівники вищих навчальних закладів.


2. Основною метою наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є отримання нових наукових знань шляхом здійснення наукових досліджень і розробок та їх спрямування на створення і впровадження нових конкурентоздатних технологій, техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку економіки держави.


3. Основними завданнями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів є:

одержання конкурентоздатних наукових і науково-прикладних результатів;

застосування нових наукових, науково-технічних знань при підготовці кадрів з вищою освітою.


Стаття 61. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук


1. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук здійснюється з метою виконання пріоритетних наукових програм, проведення наукових досліджень, експериментальних розробок тощо на засадах поєднання кадрових, фінансових, технічних та організаційних ресурсів відповідно до законодавства.

2. Основними напрямами інтеграції наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, підприємств і високотехнологічних компаній є:

участь у реалізації державних цільових програм економічного і соціального розвитку;

проведення спільних наукових досліджень, експериментальних та інноваційних розробок тощо;

участь у створенні науково-навчальних, науково-дослідних об’єднань, наукових парків та інших організаційних форм кооперації;

впровадження спільно створених інноваційних продуктів у виробництво, інші галузі економіки тощо;

забезпечення права інтелектуальної власності на результати наукової та науково-технічної діяльності;

спільна видавнича та інформаційно-ресурсна діяльність.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )
Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі вищої освіти. Він встановлює правові, організаційні, фінансові...
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )
Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у сфері вищої освіти. Він встановлює правові, організаційні, фінансові...
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )
Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі вищої освіти. Він встановлює правові, організаційні, фінансові...
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо питань студентського самоврядування
Внести до Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., №20, ст. 134; 2007 р., №7-8, ст. 66; 2008...
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про вищу освіту ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )
України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації...
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про вищу освіту ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами
України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації...
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про вищу освіту ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами
України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації...
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон України. Про внесення змін до Конституції України // Відомості Верховної Ради (ввр), 2005, n 2, ст. 44. Закон України. Про міліцію // Відомості Верховної Ради України. 1991. № Ст. 20 (Із численним змінами І доповненнями за 1991-2004 рр.)
Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради урср. 1990. №31. Ст. 429
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про телекомунікації ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 12, ст. 155 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами
Документ 1280-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 07. 01. 2013, підстава 4910-17
Закон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 ) iconЗакон україни про освіту ( Відомості Верховної Ради (ввр), 1991, n 34, ст. 451 ) ( Вводиться в дію Постановою вр
Додатково див. Закон n 2120-iii ( 2120-14 ) від 07. 12. 2000, ввр, 2001, n 2-3, ст. 10 )
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи