Академія педагогічних наук України Університет менеджменту освіти Факультет менеджменту та психології Кафедра педагогіки вищої школи та прикладної психології
Скачати 151.33 Kb. |
|
Академія педагогічних наук України Університет менеджменту освіти Факультет менеджменту та психології Кафедра педагогіки вищої школи та прикладної психології Додаток БПОЛОЖЕННЯпро педагогічну (асистентську) практику з фаху студентів зі спеціальності 8.040100 «Психологія» освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр, магістр Положення затверджене рішенням кафедри педагогіки вищої школи та прикладної психології від «___»______________ 2008р. Протокол №_________________ Зав. кафедрою д. псих. н., проф. Лушин П.В. Київ – 2008
Програма практики та методичні рекомендації розроблені у відповідності з наказами Міносвіти України “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” від 24 червня 1993 р., № 161, “Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” від 08.04.1993 р.. № 93. Відповідно до навчальних планів підготовки психологів-магістрів студенти проходять асистентську практику. Асистентська практика є одним із видів самостійної навчальної та науково-дослідної роботи студентів. Вона спрямована не лише на засвоєння основ викладацької діяльності, а й на усвідомлення труднощів та специфіки педагогічної діяльності. Асистентська практика з одного боку забезпечує більш глибоке засвоєння змісту навчальної дисципліни, а з іншого є шляхом опанування викладання як виду діяльності. Її реалізація дає змогу втілити набуті студентами знання, вміння та навички для опрацювання теоретичних і практичних питань під час підготовки та здійснення викладацької діяльності. Значна увага в даній розробці приділяється підготовці до проведення асистентської практики та активізації пізнавальної діяльності. ^ полягає в усвідомлені студентами-практикантами сутності й особливостей викладацької діяльності та набутті й удосконаленні умінь та навичок, необхідних для успішного викладання у вищій школі. ^
Після проходження асистентської практики студенти-магістри повинні: Знати:
Вміти:
^ Асистентська практика тісно пов’язана з іншими дисциплінами, а саме з курсами "Загальна психологія", "Психологія особистості”, "Психодіагностика", “Вікова психологія”, “Педагогіка”, “Основи психології та педагогіки вищої школи”, “Методика викладання психології” тощо. Завдяки цьому студенти мають можливість інтегрувати та накопичувати інформацію з різних курсів та успішно використовувати її під час практики та подальшої професійної діяльності. ^ Асистентська практика проходиться у терміни робочого навчального плану відповідної ступеневої підготовки. Керівництво асистентською практикою здійснюють викладачі кафедри. Консультації керівники проводять за розкладом кафедри в години індивідуальної роботи. Асистентська практика складається з таких етапів: 1-й етап – вибір теми лекції та практичного заняття. Удалий вибір теми є одним із найсуттєвіших моментів якісного проходження асистентської практики. Теми студенти обирають самостійно керуючись переліком навчальних дисциплін та програмами навчальних дисциплін. Обираючи тему лекції та практичного заняття, студентам необхідно враховувати відповідність її спрямованості своїм науковим та практичним інтересам, існуючим розробкам, можливостям підготовки первинної інформації та специфіку вибраної дисципліни. Вибрані теми погоджуються з керівниками практики. 2-й етап – підбір та аналіз літератури. На стадії добору літератури студент складає бібліографію. Поглиблений аналіз дібраної літератури доцільно починати з розгляду найновітніших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в сфері теорії та практики. Вивчення літератури слід робити за двома напрямами:
Перший напрям включає визначення мети занять, формулювання пунктів плану лекції та практичного заняття, наочних матеріалів, завдань для самостійної роботи з обраної теми тощо. Другий напрям спрямований на підбір методів та прийомів навчання для вищої школи. 3-й етап – написання лекції та розробка практичного заняття. Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та структурується відповідно до пунктів плану лекції та практичного заняття. На цьому етапі формулюються висновки, добираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійснюється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряється орфографія та пунктуація. Третій етап завершується оформленням звіту з асистентської практики згідно із вимогами, що наведені у четвертому розділі даної навчально-методичної розробки. 4-й етап – викладання навчального матеріалу, відвідування та аналіз занять. Ефективне викладання ґрунтується на вдалому сполученні вмінь щодо врахування індивідуально-психологічних, соціально-психологічних, вікових особливостей суб’єктів навчальної діяльності з вміннями, що пов’язані з використанням різноманітних методів і форм навчання, педагогічною майстерністю, реалізацією управлінських функцій: плануванням, організацією, мотивацією, контролем. У діяльності викладача значне місце займає аналітична діяльність. Саме з метою її розвитку в процесі асистентської практики студентам пропонується проаналізувати проведені та відвідані заняття за критеріями, що наведені у 4 розділі. 5-й етап – захист асистентської практики. Звіт з асистентської практики у встановлений термін здається студентами керівникам асистентської практики для перевірки. Терміни та графік захисту звітів встановлюється кафедрою. Під час захисту студент повинен стисло (до 5 хв.) обґрунтувати доцільність запропонованої у дидактичній розробці теми лекції та практичного заняття. У процесі захисту звіту з асистентської практики оцінюється глибина знань студента з досліджуваної проблеми, його вміння розробляти і проводити лекцію та практичне заняття, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. За результатами захисту звіту з асистентської практики студент одержує диференційований залік, оцінка якого записується на титульному аркуші роботи та виставляється у відомість і залікову книжку. ^ Протягом відведеного навчальним планом на практику терміну (7-ма сесія, два тижні) студент-практикант має довести, що він здатний визначитися із власним планом роботи та виконати основні завдання програми практики. Завдання 1. Визначитись з навчальною темою певного навчального предмету психологічного змісту, підготувати навчально-методичну розробку проведення лекції та практичного (чи семінарського) заняття на відповідну тему (додаток 3). Завдання 2. Провести лекцію та практичне заняття з групою студентів за підготовленими навчально-методичними розробками. У процесі викладання доцільно використовувати різні техніки мотивування та стимулювання (додаток 4). Завдання 3. Взяти участь у заняттях, розроблених та проведених одногрупниками, здійснити їх критичний аналіз, зазначаючи у звіті прізвища, ім’я, по-батькові практикантів, теми їхніх занять та дати проведення. У критичному аналізі лекції рекомендується звернути увагу на такі аспекти:
При аналізі практичного заняття бажано відповісти на такі запитання:
Завдання 4. Здійснити самоаналіз проведених занять, користуючись поданими вище рекомендаціями (завдання 3). Окрім того доречно проаналізувати власний психологічний стан на занятті, охарактеризувати задоволеність чи незадоволеність певними аспектами роботи з аудиторією, визначити шляхи вдосконалення своєї педагогічної діяльності. Завдання 5. Підготувати “Звіт з асистентської практики” за структурою, поданою нижче (обсяг – у друкованих сторінках): Таблиця 1 ^
Продовження табл. 1
Загальний рекомендований обсяг звіту - 25 – 30 сторінок. Завдання 6. Звітувати перед керівниками-консультантами від бази практики та отримати оцінку асистентської практики. 5. Система контролю ^ Оцінювання якості асистентської практики здійснюється у формі попереднього та підсумкового контролю. Оцінка з асистентської практики складається з трьох етапів:
Завданням поточного контролю з асистентської практики є перевірка процесу викладацької діяльності, здатності студента використовувати набуті на попередніх етапах професійного навчання знання і вміння для вирішення конкретного завдання з проблем педагогічної спеціалізації: дидактичної розробки форм та методів навчання з психологічної тематики, а також практична реалізація набутих знань та навичок в галузі педагогічної діяльності в процесі проходження асистентської практики. Завданням підсумкового контролю є перевірка результатів проходження студентами асистентської практики, систематизація і узагальнення набутих знань, вмінь і навичок. ^ є:
Об’єктами підсумкового контролю є:
Під час захисту звіту студент повинен стисло (3-5 хвилин) розповісти про апробацію запропонованої методичної розробки вибраної теми на практиці, дати характеристику проведеним заняттям, зробити висновки щодо переваг та недоліків здійсненої роботи, а також дати відповіді на зауваження керівника. При організації контролю кафедрою самостійно розподіляється загальна кількість балів, за якими оцінюється діяльність студента, між відповідними об’єктами контролю, визначаються форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання. Відповідні вимоги визначаються керівниками з асистентської практики відповідно до особистих вимог, тематики методичної розробки для проведення практичних занять, що виконується студентом, особливостей навчальної дисципліни тощо, і доводяться до відома студентів на початку семестру. Приклад розподілу балів між об’єктами оцінювання педагогічної практики наводиться у табл. 1. Таблиця 2 ^
Загальна сума балів є відсотковим вираженням зробленого обсягу роботи. 100 балів відповідає максимальному результату виконання завдань асистентської практики (100%). При оцінюванні асистентської практики пропонується встановити таку відповідність між балами та оцінкою:
- “відмінно” – 85-100 балів. |
