Скачати 55.45 Kb.
|
Зміст Компоненти, критерії та показники для оцінки сформованості рівня готовності майбутніх вчителів початкової школи до роботи з обда |
|
Людмила Мерва (Тернопіль) ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО СПІВПРАЦІ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ Феномен готовності є предметом досліджень як психологів, так і педагогів. Аналізуючи дослідження в галузі професійної освіти можна виокремити різноманітні підходи до визначення поняття «готовність». У тлумачному словнику вказується, що слово «готовність» має два значення – 1) схильність до чого-небудь, бажання зробити що-небудь; 2) стан, при якому все зроблено для чого-небудь [1, с. 194]. У психолого-педагогічній літературі поняття «готовність» має низку інтерпретацій. Так, В. Моляко поняття «готовність до праці» визначає, як складне особистісне утворення, багатокомпонентну систему, сукупність компонентів якої надає особистості змогу виконувати конкретну роботу [5, с. 44]. Ю. Кулюткін та Г. Сухобська характризують готовність як здатність особистості свідомо ставити цілі, будувати плани та обирати способи їх досягнення [3, с.42]. Сутністю готовності до будь-якого виду діяльності, як стверджує В.Чайка, є єдність двох взаємопов’язаних компонентів – мотиваційного і процесуального, тобто спонукального і виконавського [7, с. 76]. А. Линенко готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності розглядає як інтегроване особистісне утворення, що характеризується обраною прогнозованою активністю особистості під час підготовки і введення в діяльніст. [4, с. 40-46]. Аналіз досліджень проблеми готовності до майбутньої професійної діяльності дає можливість говорити про те, що готовність до того чи іншого виду діяльності є особистісною якістю, інтегральним вираженням всіх підструктур особистості. Важливою проблемою теорії і практики професійної освіти залишається питання діагностики стану готовності, можливості точного вимірювання педагогічних явищ. Тому, науковці у наш час використовують різні критерії оцінювання компонентів готовності особистості до діяльності [2; 6; 8]. Вони вважають, що такими компонентами готовності особистості є: ставлення до діяльності або настанова (для ситуаційної готовності); мотиви, знання про предмет і способи діяльності; навички та вміння їхнього практичного використання. Якість підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з обдарованими учнями визначається певним рівнем готовності до такої діяльності. А тому, у зв’язку з цим, постає питання визначення компонентів, критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх вчителів початкової школи до роботи з обдарованими школярами. Для оцінки готовності майбутніх учителів початкової школи до роботи з обдарованими учнями доцільно виділити такі компоненти, які репрезентуватимуть студента – майбутнього вчителя початкової школи як компетентного фахівця у напрямку розвитку обдарувань учнів:
Компоненти, критерії мають систему показників, які характеризують їх якісні особливості (в узагальненому вигляді їх зміст подано в таблиці 1). Таблиця 1 ^
Готовність майбутніх учителів початкової школи до співпраці з обдарованими учнями є складним особистісно-діяльнісним утворенням, висока ступінь сформованості компонентів якого свідчить не лише про ефективну підготовку у вузі, а й забезпечує високу професійну працездатність. ЛІТЕРАТУРА
|
![]() | 2. Типові навчальні плани початкової школи Відповідно до наказу Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 10. 06. 2011 р. №572 «Про Типові навчальні плани початкової школи» Введення в дію Типових навчальних планів початкової школи буде відбуватися поетапно | ![]() | Вельмишановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у V всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» Професійна підготовка майбутніх учителів у контексті інтеграції України до європейського освітнього простору |
![]() | Удк 378. 147: 908 О. В. Бондаренко Статтю присвячено проблемі модернізації краєзнавчої підготовки студентів-географів педагогічних внз. Автором розглянуто методику... | ![]() | Особистісно зорієнтоване навчання як один із шляхів формування предметних компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей У статті розглянуто переваги особистісно зорієнтованого навчання під час процесу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів,... |
![]() | Урок за планом, незважаючи на ступінь розуміння та засвоєння навчального матеріалу учнями Як наслідок – зниження результативності фахової підготовки майбутніх учителів. Безумовно, означені негативні тенденції виникли не... | ![]() | Тренінгові заняття як важлива умова формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації У статті розглядаються питання застосування тренінгових занять під час вивчення дисциплін педагогічного циклу з метою формування... |
![]() | Перова Світлана м. Луганськ Критерії сформованості ключових компетентностей майбутніх учителів-філологів В свою чергу, переорієнтація змісту соціального замовлення на спеціалістів нового типу передбачає науковий пошук технологій навчання... | ![]() | Педагогічне колекціонування – особлива форма діяльності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки На основі проведеного експериментального дослідження автором визначено особливості і розкрито значення такої нетрадиційної форми... |
![]() | Форми роботи з обдарованими учнями Своєчасне виявлення та підтримка обдарованих дітей, максимальна реалізація задатків і здібностей – один з пріоритетних напрямів діяльності... | ![]() | Форми роботи з обдарованими учнями Своєчасне виявлення та підтримка обдарованих дітей, максимальна реалізація задатків і здібностей – один з пріоритетних напрямів діяльності... |