В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон icon

В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон




Скачати 106.6 Kb.
НазваВ. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон
В.Л. Сидорико Науковий керівник - канд. пед. наук, доцент А.І.Кі
Дата04.04.2013
Розмір106.6 Kb.
ТипЗакон

В.Л. Сидорико

Науковий керівник - канд. пед. наук, доцент А.І.Кіктенко

Миколаївський державний аграрний університет


ПСИХОЛОГІЯ СЕРЕД ІНШИХ НАУК

Психологія – наука про загальні психічні закономірності взаємодії людини із середовищем.

Психологія вивчає, яким чином зовнішній вплив переходить до внутрішнього, психічного відображення і стає регулятором нашої діяльності. А також вона вивчає загальні закономірності психічних процесів і своєрідність їхнього протікання в залежності від умов діяльності і від індивідуально-типологічних особливостей людини.

Мета статті :показати зв’язки психології з іншими науками.

Психологія взагалі має давню історію, але як самостійна наукова дисципліна є досить молодою. її вік налічує лише близько ста років. За цей короткий історичний період вона затвердилася як відносно автономна галузь наукового знання, що вирізняється тільки їй властивою теорією, методологією, методами дослідження.

Значення психології серед інших наук постійно зростає. Водночас і світ у своєму динамічному русі стає дедалі складнішим і загадковішим. Виникають нові проблеми людського існування, що вимагають нових наукових підходів, теорій, концепцій, нової методології і нових методів дослідження психічних явищ. Проте це не означає, що все надбане раніше психологією як наукою має бути відкинуто як застаріле і непотрібне. Адже існують одвічні проблеми людського буття, глобальні питання, відповідь на які сучасна наука не може дати без урахування попереднього досвіду.

У психології як науки висвітлюються принципові, загальнонаукові теоретико-методологічні положення, які характеризують психологію як самостійну галузь наукового знання. Як відомо, предмет і метод визначають специфіку будь-якої науки, а також окреслюють змістові та формальні межі, перспективи розвитку конкретного наукового знання. Історія психологічної думки та сучасний її стан демонструють «життєздатність» і перспективність психології як частки загальнолюдської культури та змістової складової суспільного життя в конкретний історичний проміжок часу – сьогодення.

Питання про місце психології серед інших наук має давню історію, воно ставилось ще Платоном та Арістотелем. В процесі історичного розвитку психологія як наука «мандрувала» поміж філософією та біологією. Очевидно, місце психології в системі наук залежить від розуміння її змісту (предмету та методів).

За Дільтеєм, є дві психології – психологія пояснювальна (яка ближче до природничих наук) та психологія описова, або «розуміюча» (ближче до гуманітарних наук, вивчає неповторного, творчого індивіда).

У Вундта представлено обидва види психології, однак окремо. Вундт розділив психологію на експериментальну психологію та психологію свідомості (недоступну експерименту, а лише спостереженню). Вундт віддавав пріоритет істини духовному самопізнанню, науковому експерименту відводилось другорядне місце.

Спенсер розділив всю психологію на об'єктивну (психофізіологія) та суб'єктивну (самопізнання). Критикуючи метафізичний (філософський) підхід, Спенсер поставив психологію на природничо-науковий шлях. Він висунув еволюційну ідею, а саме: коли ми з'ясуємо походження психічного явища, то ми зможемо його пояснити.

Існувала спроба знайти метод психологічних досліджень між біологією та фізикою. В гештальтпсихології (К. Левін) психіка людини уподібнювалась поведінці залізних ошкурків у магнітному полі. Тобто існує позитивна та негативна валентність психічного поля і людина, відповідно, прагне відійти від негативного полюсу (небажаного) і наблизитися до позитивного полюсу (бажаного).

За К. К. Платоновим, психологію можна розташувати між природничими та суспільними науками.

Щойно була розглянута т.зв. «лінійна схема класифікації наук» (можна вважати, що науки тут розташовані по осі «дух - матерія»).

З часом лінійна схема була піддана сумніву. Ж. Піаже розробив «нелінійну схему класифікації наук», в якій психологія є віссю «галактики» наук.

За Б. М. Кедровим, психологія розташована в середині трикутника поміж природничими, соціальними та філософськими науками. Можна вважати, що відстань психології від вершин трикутника («матерія-людина-дух») визначається близькістю її предмету та методів до відповідної групи наук. Психологія пов'язує між собою різні науки.

З суспільними науками (історією, економікою, соціологією, лінгвістикою та ін.) психологію поєднує те, що вони потребують даних про природу соціально-психологічних явищ, особливості індивідуальної і групової поведінки людей закономірності формування навичок, ціннісних орієнтацій, міжособистісних стосунків тощо. В свою чергу, психологія досліджує функції, які виконує психіка у суспільних стосунках людини. Без філософії психологія не могла б опрацьовувати власну методологію, робити необхідні теоретичні узагальнення. У той самий час філософія використовує результати психологічних досліджень при побудові наукової картини світу. І логіка як і психологія, вивчає людське мислення, тільки перша – його процесуальний, а друга – результативний аспекти.

Сучасна психологія знаходиться на стику кількох наук: природничі науки – психологія – соціальні науки.

Близькість психології до філософських, природничих, соціальних наук і наявність із деякими з них спільних проблем не позбавляє психологію самостійності. Багатогранний зв'язок психології з іншими науками зумовлений тим, що в центрі уваги психології с людина. Сьогодні розвиток психології пов'язаний із максимальним розширенням зв'язків психології із суміжними науками при збереженні психологією своєї своєрідності і самостійності.

До сучасної системи психологічних наук входять:

Загальна психологія, що вивчає загальні закономірності психічної діяльності людини з особистісним розвитком. До проблем загальної психології відносяться" теоретичні і експериментальні дослідження,"які виявляють найбільш загальні психологічні закономірності, теоретичні принципи і методи психології, и основні поняття і категоріальний устрій. Виявити і описати загальні принципи, категорії, поняття і методи психологічної науки, складові змісту предмета загальної психології можливо лише абстрагуючись від конкретних досліджень, здійснюваних в спеціальних галузях психології. Разом з тим результати досліджень в галузі загальної психології – фундаментальна основа розвитку всіх галузей психологічної науки.

Вікова психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності етапів психічного розвитку і формування особистості впродовж онтогенезу людини від народження до старості. Вікова психологія оформилася як самостійна галузь знання до кінця XIX ст. Виникнувши як дитяча психологія, вікова психологія довго обмежувалася вивченням закономірностей психічного розвитку дитини, проте запити сучасного суспільства і логіка розвитку науки визначили очевидною необхідність цілісного аналізу онтогенетичних процесів і міждисциплінарних досліджень. Тепер розділами вікової психології є: дитяча психологія, психологія юності, психологія зрілого віку, геронтопсихологія.

Педагогічна психологія – галузь психології, що вивчає психологічні проблеми навчання і виховання. Педагогічна психологія досліджує психологічні питання цілеспрямованого формування пізнавальної діяльності і суспільно значущих якостей особистості; умови, що забезпечують оптимальний розвиваючий ефект навчання; можливості обліку індивідуальних психологічних особливостей учнів; взаємини між педагогом і учнями, а також відносини в навчальному колективі; психологічні питання самої педагогічної діяльності (психологія вчителя).

Психологія праці, що вивчає психологічні особливості трудової діяльності, вивчає професійно важливі якості, які стосуються певної спеціальності, психологічні основи організації праці, підвищення продуктивності праці, стосунки у трудовому колективі. Психологія праці – наука, що вивчає психологічні закономірності формування конкретних форм трудової діяльності і відношення людини до праці.

Військова психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні особливості різних видів військової діяльності в залежності від суспільно-історичних умов, рівня військової техніки, характеристик особистості бійця, особливостей військового колективу, методів бойової і політичної підготовки. Ця галузь психології виникла зі створенням армії, служить інтересам забезпечення збройного захисту, виробляє рекомендації з удосконалювання теорії і практики вивчення, добору, навчання, виховання військовослужбовців, політичної роботи, психологічної підготовки воїнів.

Соціальна психологія – галузь психології, яка вивчає закономірності поводження і діяльності людей, які обумовлені фактом їхнього включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп. Соціальна психологія побудована на таких методологічних принципах, які дозволяють виконати свою основну практичну задачу – сприяти оптимізації керування соціальними процесами. Великого значення набуває також створення психологічної служби, яка могла б забезпечити рішення прикладних проблем соціальної психології в економіці, у системі виховання, у сфері масової інформації, у спорті, у сфері побуту тощо.

Психологія спорту – галузь психологічної науки, предметом якої є вивчення закономірностей – прояву і розвитку психіки людини, а також групових взаємодій в умовах змагальної і тренувальної діяльності. У психології спорту досить детально досліджені закономірності ефективного формування рухових навичок і умінь, способи досягнення високих показників сили, витривалості, спритності і координованості рухів. У цих дослідженнях вивчаються шляхи і способи формування спеціалізованого сприйняття спортсменів, наприклад почуття часу, почуття дистанції, зміни швидкості руху об'єкта, передбачення миттєвого розвитку подій тощо.

Медична психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні аспекти гігієни, профілактики, діагностики, лікування, експертизи і реабілітації хворих. В галузь дослідження медичної психології входить широкий комплекс психологічних закономірностей, пов'язаних з виникненням і плином хвороб, вплив тих або інших захворювань на психіку людини, забезпеченням оптимальної системи оздоровчих впливів, характером відносин хворої людини з мікросоціальним оточенням. Структура медичної психології включає ряд розділів, орієнтованих на дослідження в конкретних областях медичної науки і практичної охорони здоров'я. Найбільш загальними з них с клінічна психологія, яка включає патопсихологію, нейропсихологію і соматопсихологію. Інтенсивно розвиваються галузі медичної психології, пов'язані з психокорекційною роботою: психогігієна, психофармакологія, психотерапія, психічна реабілітація.

Психологія творчості – галузь психологічних досліджень творчої діяльності людей у науці, літературі, музиці, образотворчому і сценічному мистецтві, у винахідництві і раціоналізаторстві.

Методологічною основою психології творчості є принцип історизму. До специфічної проблематики відноситься вивчення ролі уяви, мислення, інтуїції, натхнення, надситуативної активності, індивідуально-психологічних особливостей, що виявляються в процесі творчості (здатності, талант, геніальність і т. ін.), впливів на особистість її входженням у творчий колектив, факторів, здатних стимулювати творчу активність.

Юридична психологія – галузь психологічних вчень, яка вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей у сфері регульованих, правом відносин. Систему сучасної вітчизняної юридичної психології утворять кримінальна психологія, яка вивчає психологічні механізми злочинного поводження й особистість злочинця; судова психологія, яка охоплює широке коло питань, пов'язаних із судочинством; виправна психологія, яка розробляє проблеми виправлення правопорушників; правова психологія, яка вивчає правосвідомість, принципи її виховання, причини деформації.

Екологічна психологія (психологія навколишнього середовища) – міждисциплінарна галузь знання, яка формується, про психологічні аспекти взаємин людини і навколишнього середовища (просторово-географічного, соціального, культурного), органічно включена у життєдіяльність людини, і регуляції, яка служить важливим фактором її поводження і соціальної взаємодії. Знаходиться на стику психології і соціальної екології як особливої дисципліни, що вивчає широке коло соціально-гуманітарних проблем взаємодії людини і навколишнього середовища. Екологічна психологія вивчає найбільш ефективні способи поліпшення умов життя в населених пунктах, місцях роботи і т. ін.

Економічна психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні явища, пов'язані з виробничими відносинами людей. До найважливіших проблем економічної психології відноситься виявлення місця особистості людини в структурі продуктивних сил, людської праці. Людина при цьому розглядається, умовно говорячи, як економічна реальність, тобто з погляду тих ресурсів, якими вона володіє як творець матеріальних і духовних цінностей. До числа проблем економічної психології відноситься вивчення відношення людини до різних форм власності. Економічна психологія вивчає психологічні умови ефективного функціонування господарського механізму, психологічні умови ефективності планування тощо.

Політична психологія – галузь психології, яка вивчає психологічні компоненти (настрої, думки, почуття, ціннісні орієнтації і т. ін.) у політичному житті суспільства, які формуються і виявляються на рівні політичної свідомості націй, класів, соціальних груп, урядів, індивідів і реалізуються в їх конкретних політичних діях. У психологічній науці багато проблем, що складають предмет політичної психології (політичне виховання, суспільна свідомість, психологія ідеологічного впливу, політична активність мас і т. ін.), вирішуються в рамках соціальної, педагогічної і вікової психології, соціології, економічної науки, філософії.

Психологія і технічні науки. Координація цих наук важлива для таких проблем, як розробка систем керування, підготовка працівників у системі керування, створення роботів, комп'ютерів, систем комунікації, засобів відображення інформації, для визначення, як готувати людину для роботи у створених технічних установах, апаратах, проблем інженерної психології, ергономіки, кібернетики тощо.

Таким чином, широкі міждисциплінарні зв'язки психології є свідченням не лише теоретичного, а й практичного її значення. Разом з іншими науками вона покликана брати участь у розв'язанні завдань, які постають у ході розвитку суспільства. Такими, зокрема, є: виявлення чинників зростання продуктивності праці; наукове обґрунтування проектування, розробки і експлуатації техніки; вдосконалення форм обслуговування і населення; психологічне забезпечення охорони здоров'я людей; навчання і виховання підростаючого покоління. При цьому педагогічна психологія, наприклад, з'ясовує процеси засвоєння людиною суспільного досвіду, визначає психологічні засади формування особистості, опрацьовує психолого-педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, активізації мислення учнів та студентів, розвитку їхніх здібностей, забезпечує профорієнтаційну роботу у навчальних закладах. Разом з психологією розвитку, що вивчає закономірності онтогенезу психіки, вона озброює педагогів знаннями, необхідними для їхньої професійної діяльності. Кожна галузь психології має свої завдання і, розв'язуючи їх, утверджує себе як дисципліна, корисна і суспільству, і громадянину.

Проте є суперечність між місцем, яке відводиться психології в системі наук, значущістю завдань, що стоять перед нею, і тим станом, в якому вона реально перебуває. Адже від психології ще не залежить розвиток і інших наук. Та й у громадському житті її роль не завжди помітна. Щодо тоталітарних, та й посттоталітарних суспільств, то там психологія взагалі не мала належного наукового розвитку. Тим часом, як свідчить історія психології, вона здавна прагне вийти за власні межі. На сучасному етапі розвитку науки це виявляється у намаганнях бути не стільки академічною – суто теоретичною галуззю знань, скільки практичною психологією – дисципліною, що розв'язує актуальні завдання, поставлені плином життя. Наслідком такого процесу й стала поява галузей психології, які, власне, є напрямками практичної психології, через які академічна наука доводить своє життєве призначення.

Література

  1. Богословский В.В., Ковалева А.Г., Степанова А.А.Общая психология, М. –1981г.

  2. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.

  3. Киричук О.В., Роменець В.А.: Основи психології (підручник), К – 1997;

  4. Немов Р.С.: Психология (учебник): Кн.1. М. – 1994, разд.1

  5. Психология: Словарь. – М. – 1990.

Схожі:

В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconО. С. Лапко Науковий керівник – канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет клонування: «ЗА» чи «проти» Клонування людини
Клонування людини — етична і наукова проблема кінця 20 і початку 21 століття, що полягає у можливості формування і вирощування принципово...
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconСумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка Розробка №5 Назва розробки: Теоретичні і процесуальні основи творчої самореалізації учнів і студентів в умовах евристичного навчання
Автори: М. О. Лазарєв – канд пед наук, професор, А. М. Уварова – канд пед наук, доцент, Д. В. Будянський – канд пед наук, доцент,...
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconСумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка Розробка №10 Назва розробки: Науково-педагогічний проект «Росток»
Автори: Пушкарьова Тамара Олексіївна – канд пед наук, доцент, Кондратюк С. М. – канд пед наук, доцент
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconСумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка Розробка №43
Автори: Луценко О. А. – канд філос наук, доцент, Булатова Л. О. – канд пед наук, доцент, Бут Л. О. – ст викладач Л. О. Бут, викладачі...
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconЗвіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011
М. Кобушко Відповідальний виконавець, стар наук співроб., канд екон наук, доцент
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconА. В. Нєлєпова, кандидат пед наук, Миколаївський державний аграрний університет Н. Т. Тверезовська
«Моніторинг ринку праці», вивчено питання державного замовлення на підготовку фахівців
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconСумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка Розробка №35 Назва розробки: інноваційна евристично-модульна технологія навчання
Автори: Кривонос Ольга Борисівна – канд пед наук, старший викладач, Лазарєв Микола Остапович – канд пед наук, професор
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconРобоча програма навчальної дисципліни психологія сім’Ї напряму підготовки: 0401 психологія для спеціальності: 040 101 психологія
Розробники: Волошок О. В., кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни факультет аграрного менеджменту
С. М. Кваша, кандидат економічних наук, доцент О. Ф. Лука (Національний аграрний університет); доктор економічних наук, професор...
В. Л. Сидорико Науковий керівник канд пед наук, доцент А.І. Кіктенко Миколаївський державний аграрний університет психологія серед інших наук психологія наука про загальні психічні закон iconРішення різних проблем. Біоніка наука про використання в техніці та архітектурі знань про конструкції та форми, принципів та технологічних процесів живої природи
Біоніка (від грецької “віоп” – елемент життя) – наука, що виникла на стику таких наук як кібернетика, біофізика, біохімія, інженерна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи