Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів icon

Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів




Скачати 187.24 Kb.
НазваМетодичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів
Дата08.10.2012
Розмір187.24 Kb.
ТипМетодичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ





Методичні вказівки

до вивчення дисципліни «Філософія»

для студентів усіх напрямів


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на засіданні Вченої ради НМетАУ

Протокол № 1 від 30.01.2012


Дніпропетровськ, НМетАУ, 2012

УДК: 141.1/8


Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів / Укл. О.В.Халапсіс. – Дніпропетровськ, НМетАУ, 2012.–16 с.


Наведена структура дисципліни «Філософія», теми лекцій та питання, які на них піднімаються, теми семінарських занять та теми для самостійної роботи, список рекомендованої літератури, який складається з двох блоків. Призначено для студентів усіх напрямів.


Укладач О.В. Халапсіс, д-р філос. наук.


Відповідальний за випуск І.О. Аврахов, канд. філос. наук.


Рецензент В.І. Палагута, д-р філос. наук (НМетАУ).


Підписано до друку 26.03.2012. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік. вид. арк. 0,94. Умов. друк. арк. 0,93. Тираж 100 прим. Замовлення №


Національна металургійна академія України

49600, Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ


ВСТУП

Навчальна дисципліна «Філософія» є нормативною і входить до гуманітарного циклу дисциплін вузу. Філософські знання сприяють підвищенню загальноосвітньої підготовки студентів, творчій орієнтації в виборі духовних цінностей і визначенню місця в соціальному і професійному житті.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • основні історико-філософські концепції;

  • духовно-практичні засоби вирішення світоглядних та методологічних проблем в історії людства;

  • основні філософські проблеми людського буття;

  • критерії оцінки змісту людського існування; вміти:

  • свідомо орієнтуватись в цінностях сучасного людства;

- грамотно оцінювати і аналізувати ціннісні аспекти розвитку культури
сучасної цивілізації.

^ Критерії успішності засвоєння дисципліни: позитивні оцінки на семінарських заняттях і при виконанні індивідуальних та екзаменаційних завдань.

Виконання індивідуальних завдань повинно відображати вміння самостійно опрацьовувати матеріал з використанням різноманітної літератури, що сприяє формуванню навичок науково-дослідної роботи і здатності студента та подальшого спеціаліста самостійно вирішувати нагальні науково-професійні проблеми.

Курс філософії в Національній металургійній академії України розділений на три змістовних модуля – «Історія філософії», «Онтологія та гносеологія» й «Соціальна філософія». Такі назви є дещо умовними, адже вимоги кредитно-модульної системи накладають певні обмеження щодо формалізації навчального процесу. В основі такого поділу закладена ідея викладення матеріалу окремими блоками, що зробить контроль за якістю засвоєння знань більш ефективним, і при цьому, більш зручним для студентів.

Вивчення філософії студентами НМетАУ складається з 4 основних етапів:

  1. ^ Відвідування лекцій. На лекціях студенти отримують від викладачів базові філософські знання. Присутність на лекціях є обов’язковою.

  2. Робота на семінарських заняттях. На семінарах студенти виступають з доповідями з запропонованих тем, відповідають на питання, обговорюють з викладачем дискусійні проблеми, набувають навичок філософського мислення. Присутність на семінарських заняттях також є обов’язковою.

  3. ^ Самостійна робота. Цей етап є позааудиторним. Самостійно студенти працюють над темами, що є частиною курсу філософії, втім не ввійшли до лекційного курсу та не виносились на семінарські заняття.

  4. ^ Підсумковий контроль. На цьому етапі студенти демонструють знання, отримані на трьох попередніх етапах. Підсумковий контроль здійснюється через написання контрольної роботи (контрольних робіт). За результатами контрольної роботи (контрольних робіт) викладач виставляє оцінки за трьома модулями. При цьому враховується робота студентів на семінарських заняттях. Підсумкова оцінка з філософії виводиться як середня арифметична оцінок, отриманих за три модулі. Якщо виведена в такий спосіб оцінка не задовольняє студента, він має право на складання окремого іспиту з філософії.

Нижче наведена структура курсу філософії, теми лекцій та питання, які на них піднімаються, теми семінарських занять та теми для самостійної роботи. Зауважимо, що це є лише приблизна схема. Викладач має право в лекціях більше уваги приділити одним питанням, залишивши інші для самостійної роботи, або запропонувати для обговорення на семінарських заняттях додаткові питання. Студентам пропонується також список рекомендованої літератури, який складається з двох блоків. В першому блоці представлені навчальні та енциклопедичні тексти, в другому – роботи класиків філософської думки та сучасних дослідників, що можуть стати в нагоді студентам, які бажають долучитись до більш ґрунтовного вивчення такої древньої та шляхетної науки, якою є філософія.


^ ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС


Модуль 1. Історія філософських вчень


Тема 1. Філософія, коло її проблем та роль в суспільстві (2 години)

  • Філософія і наука; співвідношення пізнавального і ціннісного в філософському знанні.

  • Світогляд, його структура та історичні типи. Філософія як світогляд.

  • Основні напрями в філософії.

  • Основні розділи філософського знання. Функції філософії в суспільстві.


Тема 2. Антична філософія (2 години)

  • Історичні передумови зародження філософської думки.

  • Антична філософія, її основні школи, напрямки та проблематика. Основні періоди розвитку.

  • Мілетська школа.

  • Елеати.

  • Діалектика Геракліта.

  • Атомістика Демокріта.

  • Етичний раціоналізм Сократа.

  • Об’єктивний ідеалізм Платона.

  • Метафізика Аристотеля.

  • Еллінізм і кінець класичної античної філософії.


Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження (2 години)

  • Ідейні витоки та основні принципи середньовічної філософії.

  • Патристика і схоластика.

  • Проблема співвідношення души й тіла, віри й розуму.

  • Реалізм і номіналізм.

  • Теологічне вчення Фоми Аквінського.

  • Антропоцентризм філософії Відродження.


Тема 4. Філософія Нового часу (2 години)

  • Наукоцентризм філософії Нового часу.

  • Проблема наукового методу. Емпіризм і раціоналізм.

  • Критерії істинності наукового знання.

  • Проблема субстанції в філософії Нового часу.

  • Просвітницькі ідеї в філософії ХVІІІ століття.


Тема 5. Німецька класична філософія (2 години)

  • Агностицизм і апріоризм філософії І. Канта.

  • Етичне вчення І. Канта.

  • Об’єктивно-ідеалістична система та метод філософії Г.В.Ф. Гегеля.

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.


Тема 6. Філософські ідеї ХІХ століття (2 години)

  • Філософія марксизму, її основні ідеї та революційна спрямованість.

  • Поворот від класичної до некласичної філософії.

  • Ірраціоналізм філософії С. К’єркегора, А. Шопенгауера, Ф. Ніцше.



Модуль 2. Онтологія і гносеологія


Лекція 7. Основні напрями світової філософії ХХ століття (2 години)

  • Позитивізм, його еволюція та історичні форми.

  • Екзистенціалізм: проблема "справжнього буття" та свободи людини.

  • Релігійна філософія неотомізму.

  • Герменевтика.

  • Філософія фрейдизму.

  • Постмодернізм.


Лекція 8. Філософська думка в Україні (2 години)

  • Історичні особливості формування та розвитку культури і філософії українського народу.

  • Філософсько-релігійна думка Київської Русі.

  • Філософія Києво-Могилянської академії.

  • Філософські погляди Г. Сковороди.

  • Філософські та соціально-політичні погляди українських демократів (Т. Шевченко, І Франко і ін.).


Лекція 9. Онтологія (2 години)

  • Філософський зміст категорії буття.

  • Основні форми буття.

  • Матерія як субстанція буття.

  • Рух і спокій.

  • Основні форми руху матерії.

  • Простір і час як основні форми існування матерії.


Лекція 10. Метафізика та діалектика (2 години)

  • Історичні форми метафізики.

  • Проблема часу як метафізична проблема.

  • Діалектика як метод та як вчення.

  • Структурність, системність, розвиток.

  • Розвиток як закономірність руху.

  • Основні закони діалектики.


Лекція 11. Теорія пізнання (2 години)

  • Сутність пізнання.

  • Інформація та знання.

  • Об’єкт і суб’єкт пізнання.

  • Чуттєве і раціональне, емпіричне та теоретичне пізнання.

  • Проблема істини.

  • Наукові парадигми.

  • Філософське значення теореми К. Гьоделя про неповноту.

  • Принципи невизначеності та додатковості.



Модуль 3. Соціальна філософія


Лекція 12. Філософська антропологія (2 години)

  • Людина як предмет філософського аналізу.

  • Проблема походження людини і суспільства.

  • Біологічне та соціальне в людині, їх співвідношення.

  • Індивід, індивідуальність, особистість як характеристики людини.

  • Проблема свободи людини. Фаталізм і волюнтаризм.


Лекція 13. Свідомість: її походження і сутність (2 години)

  • Тіло, душа, дух.

  • Психофізична проблема.

  • Проблема єдності ідеального і матеріального.

  • Виникнення свідомості.

  • Свідомість, самосвідомість, рефлексія.


Лекція 14. Суспільство, його структура і закономірності розвитку (2 години)

  • Специфіка соціального пізнання.

  • Суспільна діяльність і суспільні відносини.

  • Суспільне буття і суспільна свідомість, їх структура.

  • Суспільне виробництво.

  • Об’єктивні і суб’єктивні чинники суспільного розвитку.


Лекція 15. Культура і цивілізація. Цінності і ціннісні відносини (2 години)

  • Культура як предмет філософського аналізу.

  • Основні культурологічні концепції.

  • Спадкоємність і новаторство в розвитку культури.

  • Цивілізація як об’єкт філософського дослідження. Типологія цивілізацій.

  • Співвідношення понять «культура» і «цивілізація».

  • Соціальна природа людських цінностей.

  • Типологія цінностей і ціннісних відношень, їх ієрархія.

  • Роль загальнолюдських цінностей в суспільному розвитку.

  • Об’єктивний і суб’єктивний зміст цінностей. Ціннісні ідеали людського буття.


Лекція 16. Історичний прогрес і глобальні проблеми сучасності (2 години)

  • Проблема суспільного прогресу в історії філософії.

  • Суперечність історичного розвитку. Прогрес і регрес.

  • Проблема джерел, рушійних сил та спрямованості суспільного розвитку.

  • Формаційний та цивілізаційний підходи до дослідження розвитку суспільства.

  • Особливості сучасного розвитку суспільства і глобальні проблеми людства.

  • Проблема майбутнього і соціальне прогнозування. Наукове передбачення.


Семінарські заняття – 16 годин


№№

^

Назва семінару


Тривалість

(годин)

Модуль 1.

1

Антична філософія

2

2

Німецька класична філософія. Філософські ідеї ХІХ століття

2

Модуль 2.

3


Основні напрями світової філософії ХХ століття. Філософська думка в Україні

2


4

Онтологія.

2

5

Теорія пізнання.

2

Модуль 3.

6

Філософська антропологія. Свідомість: її походження і сутність

2

7

Суспільство, його структура і закономірності розвитку. Культура і цивілізація.

2

8

Історичний прогрес і глобальні проблеми сучасності


2



Тематика рефератів з філософії


1. Суспільно-історичний характер світогляду. Форми і функції світогляду.

2. Історичні типи світогляду, їх ціннісно-смислова орієнтація.

3. Світогляд, його структура і форми.

4. Виникнення філософії та особливості розвитку філософських вчень.

5. Філософія і наука: спільне та відмінне.

6. Філософія як методологія науки.

7. Космоцентризм античної філософії.

8. Теорія пізнання Демокрита.

9. Антропологічне вчення Сократа.

10. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Платона.

11. Концепція ідеальної держави Платона.

12. Метафізика Аристотеля.

13. Проблема співвідношення віри і знання в середньовічній філософії.

14. Фома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.

15. Гуманізм філософії Відродження.

16. Натурфілософія Джордано Бруно і Миколи Кузанського.

17. Емпіризм і раціоналізм як головні методологічні напрямки у філософії ХVII-ХVIII століть.

18. Ф. Бекон та його проект нової науки.

19. Дуалізм Р. Декарта.

20. Варіанти теорії суспільного договору в філософії Нового часу.

21. Дж. Берклі і Д. Юм про можливості людського пізнання.

22. Ідеал людини і справедливого суспільства в просвітницької філософії ХVIII століття.

23. Теорія пізнання І. Канта.

24. Етичне вчення І. Канта.

25. Науковчення Й.Г. Фіхте.

26. Натурфілософія Ф.В. Шеллінга.

27. Система і метод в філософії Г.В.Ф. Гегеля.

28. Гегелівська філософія історії.

29. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

30. Філософія марксизму.

31. Філософія волі А. Шопенгауера.

32. Проблеми нової моралі та нової людини в філософії Ф. Ніцше.

33. Особливості формування світогляду Київської Русі.

34. Людина і світ у філософії Києво-Могилянської академії (1701 - 1818).

35. Філософські погляди Г. Сковороди.

36. Філософія серця П. Юркевича.

37. Інтегральний націоналізм Д. Донцова.

38. З.Фрейд про співвідношення свідомого і несвідомого.

39. Розвиток природознавства і позитивізм.

40. Проблема «справжнього буття» і свободи в екзистенціалізмі.

41. Релігійний напрям у філософії ХХ століття.

42. Герменевтика як філософсько-культурологічний напрям.

43. Універсальні зв’язки буття і принцип матеріальної єдності світу.

44. Основні форми руху матерії і принцип системної організації матерії.

45. Історична еволюція поглядів на простір і час.

46. Соціально-історична природа свідомості.

47. Свідомість і самосвідомість.

48. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок.

49. Розвиток як закономірність руху.

50. Догматизм, релятивізм і діалектика в теорії пізнання.

51. Закономірність зв’язку кількісних і якісних змін в розвитку.

52. Суперечливість процесу розвитку.

53. Заперечення заперечення як поступальність у розвитку.

54. Взаємозв’язок діалектичних законів.

55. Метафізика та діалектика: проблема співвідношення.

56. Філософські проблеми антропосоціогенезу.

57. Основні принципи сучасної гносеології.

58. Структура наукового дослідження.

59. Теорія як форма організації наукового знання.

60. Пізнання і творчість.

61. Проблема істинності людського знання.

62. Співвідношення понять розвитку, прогресу і регресу в розумінні історичного процесу.

63. Фаталізм, волюнтаризм і проблема свободи.

64. Взаємодія суспільства і природи в історичному розвитку.

65. Науково-технічний прогрес і протиріччя сучасної цивілізації.

66. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.

67. Традиції і новаторство в культурі.

68. Цінність життя і життєвий сенс.

69. Співвідношення понять культури та цивілізації.


^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Навчальна література

  1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М., 1997.

  2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К., 1999.

  3. Антология мировой философии. – М., 1991.

  4. Введение в философию. В двух частях / Под ред. И.Т. Фролова. – М., 1989.

  5. Введение в философию: Конспект лекций / А.Г. Чичков, И.А. Аврахов. – Днепропетровск, 2004. – ЧЧ. 1-2.

  6. Иллюстрированный энциклопедический словарь / Сост. А.П. Горкин. – М., 2001.

  7. Методичні вказівки до вивчення теми “Соціальна філософія в системі гуманітарного знання / Укл. В.І. Пронякін. – Дніпропетровськ, 2001.

  8. Мотрошилова  Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991.

  9. Новейший философский словарь / Сост. А.А.Грицанов. – Мн., 1998.

  10. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? / Пер. с исп. – М., 1991.

  11. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: Навчальний посібник. – К., 2006.

  12. Рассел Б. Історія західної філософії / Пер. с англ. ­­– К., 1995.

  13. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – М., 1996.

  14. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Пер. с англ. – М., 2000.

  15. Спиркин А. Г. Философия: Учебное пособие. – М., 2002.

  16. Філософія: Навч. посібник / Під кер. І. В. Бичка. – К., 1991.

  17. Філософія: Навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1997.

  18. Філософія: Підручник / За ред. В. Г. Кременя. – К., 2002.

  19. Філософія: Підручник / За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К., 1994.

  20. Философия: Учебник для  высших уч. завед. – Ростов-на-Дону, 1999.

  21. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф. Губский, Г.В. Кораблева, В.А. Лутченко. – М., 2002.

  22. Халапсіс О.В. Основи філософського аналізу суспільства: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 2003.


Додаткова література

  1. Августин Блаженный. Исповедь // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – Т. 1.

  2. Августин Блаженный. О граде Божием // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – ТТ. 3-4.

  3. Александров В.И. О соотношении философии и метафизики // Философские исследования. – М., 2002. – №. 3-4.

  4. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

  5. Аристотель. Категории // Аристотель. Соч.: В 4-х т.: Пер. с древнегреч. – М., 1978. – Т.2.

  6. Аристотель. Метафизика / Аристотель.: Пер. с древнегреч. – Ростов-на-Дону, 1999.

  7. Бердяев Н.А. Опыт эсхатологической метафизики. Творчество и объективация // Бердяев Н.А. Царство Духа и царство Кесаря. – М., 1995.

  8. Бердяев Н.А. Философия свободного духа // Бердяев Н.А. Диалектика божественного и человеческого. – М., 2003.

  9. Блох Э. Тюбингенское введение в философию: Пер. с нем. – Екатеринбург, 1997.

  10. Бычко А.К. Народная мудрость Руси: анализ философа. – К., 1988.

  11. Бичко І.В. Ментальна співзвучність української та європейської філософської традицій: “Кордоцентричні мотиви” // Київські обрії: історико-філософські нариси. – К., 1997.

  12. Вебер А. Принципиальные замечания к социологии культуры // Вебер А. Избранное: Кризис европейской культуры: Пер. с нем. – СПб., 1999.

  13. Вебер М. “Объективность” социально-научного и социально-политического познания // Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. – М., 1990.

  14. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. – М., 1989.

  15. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление // Вернадский В.И. О науке. – Дубна, 1997. – Т. 1.

  16. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики: Пер. с нем. – М., 1988.

  17. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии: Пер. с нем.–СПб.,1993.–Кн. 1.

  18. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории: Пер. с нем. – СПб., 1993.

  19. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: Пер. с нем. – М., 1974. – Т. 1. Наука логики.

  20. Гейзенберг В. Физика и философия: Часть и целое. – М., 1989.

  21. Гуссерль Э. Картезианские размышления: Пер. с нем. – СПб., 1998.

  22. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Гуссерль Э. Философия как строгая наука: Пер. с нем. – Новочеркасск, 1994.

  23. Декарт Р. Начала философии // Декарт Р. Избр. произв.: Пер. с фр. М., 1950.

  24. Декарт Р. Размышления о первой философии // Декарт Р. Соч.: В 2-х т.– М., 1994. – Т.2.

  25. Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Декарт Р. Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.1.

  26. Дильтей В. Введение в науки о духе [предисловие] // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987.

  27. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. ХХ век. – М., 1995.

  28. Ефимов Ю.И. Философские проблемы теории антропосоциогенеза. – Л., 1981. – 192 с.

  29. Кант И. Критика чистого разума: Пер. с нем. – М., 1994.

  30. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, которая может появиться как наука // Кант И. Соч.: В 8-ми т.: Пер. с нем.– М., 1994. – Т. 4.

  31. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. – М., 2003.

  32. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. – СПб., 2002.

  33. Корет Э. Основы метафизики: Пер. с нем. – К., 1998.

  34. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. – М., 2002.

  35. Лейбниц Г.-В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1983. – Т. 2.

  36. Лейбниц Г.-В. Рассуждение о метафизике // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1982. – Т. I.

  37. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. В 3-х т. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.: Пер. с нем. – 2-е изд. – М., 1960-1962, тт. 23-25.

  38. Ницше Ф. Так говорил Заратустра // Ницше Ф. Сочинения в 2 т.: Пер. с нем. – М., 1990. – Т. 2.

  39. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.

  40. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант: Пер. с англ. – М., 1999.

  41. Роулендс М. Философ на краю Вселенной: Пер. с англ. – М., 2005.

  42. Спенсер Г. Прогресс, его закон и причина // Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские: Пер. с англ. – Минск, 1998.

  43. Спиноза Б. Избранное: Пер. с голл. и лат. – Минск, 1999.

  44. Тейяр де Шарден П. Феномен человека: Пер. с фр. – М., 1987.

  45. Тойнби А.Дж. Постижение истории: Пер. с англ. – М., 1991.

  46. Тоффлер А. Футурошок: Пер. с англ. – СПб., 1997.

  47. Уитроу Дж. Естественная философия времени: Пер. с англ. – Изд. 3-е, стереотипное. – М., 2004.

  48. Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания: Пер. с англ. – М., 2007.

  49. Фихте И.Г. Основные черты современной эпохи // Фихте И.Г. Сочинения в двух томах: Пер. с нем. – СПб., 1993. – Т. ІІ.

  50. Фома Аквинский. Сумма теологии: Пер. с лат. – К.- СПб., 2007. – Часть 1.

  51. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.

  52. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции: Пер. с англ. – М., 2004.

  53. Хайдеггер М. Бытие и время: Пер. с нем. – М., 1997.

  54. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М., 1993.

  55. Халапсис А.В. Постнеклассическая метафизика истории. – Днепропетровск, 2008.

  56. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций: Пер. с англ. – М., 2003.

  57. Хокинг С. Черные дыры и молодые вселенные: Пер. с англ. – СПб., 2001.

  58. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – М., 1993. – Т. 1. Гештальт и действительность.

  59. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – Минск, 1999. – Т. 2. Всемирно-исторические перспективы.

  60. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – М., 1961. – Т. 21.

  61. Эразм Роттердамский. Диатриба, или Рассуждение о свободе воли // Эразм Роттердамский. Философские произведения: Пер. с лат. и нем. – М., 1987.

  62. Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем. – М., 1991.

Схожі:

Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Прикладна політологія» для студентів усіх напрямів
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Прикладна політологія» для студентів усіх напрямів...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія»
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Політологія" для студентів усіх
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Політологія” для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Політологія" для студентів усіх
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Політологія” для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни «Трудове право», рекомендована література, робоча програма, питання для самоконтролю, індивідуальні завдання по варіантах і рекомендації до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Трудове право» для студентів усіх напрямів...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „ Історія української культури для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів денної та заочної форм...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Основи конструювання» для студентів напрямів 010104 професійна...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Соціологія" для студентів усіх спеціальностей заочної
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни „Соціологія” для студентів усіх спеціальностей...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи