Кримінально-процесуальний кодекс України icon

Кримінально-процесуальний кодекс України




НазваКримінально-процесуальний кодекс України
Сторінка7/10
Дата25.08.2012
Розмір1.42 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Глава 32

^ ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В ПОРЯДКУ

ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ


Стаття 400-4. Підстави для перегляду судових рішень в порядку

виключного провадження


Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної

сили, в порядку виключного провадження є:


1) нововиявлені обставини;


2) неправильне застосування кримінального закону та істотне

порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно

вплинули на правильність судового рішення.


Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2

частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш

тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав

погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку,

ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.


Стаття 400-5. Нововиявлені обставини


Нововиявленими обставинами визнаються:


1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також

показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку

і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок;


2) зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під

час провадження у справі;


3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні

судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими

обставинами доводять неправильність засудження або виправдання

підсудного.


Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад,

завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо

неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання

прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів є підставами для

перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку

виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені

вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення

вироку - матеріалами розслідування.


Стаття 400-6. Строки перегляду судових рішень в порядку

виключного провадження


Перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про

закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише

протягом встановлених законом строків давності притягнення до

кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня

виявлення нових обставин.


Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили

вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта,

перекладача у зв'язку з дачею ними завідомо неправдивих показань,

завідомо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо

прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними

зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальсифікацією

ними доказів, а при неможливості постановлення вироку - день

складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про

наявність нововиявлених обставин.


Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які

не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день

складання прокурором висновку про підтвердження таких обставин

матеріалами розслідування.


За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила

більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа

може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки

протягом строку давності притягнення до кримінальної

відповідальності за більш тяжкий злочин.


За наявності доказів, які підтверджують невинуватість

засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення

справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено.


Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2

частини першої статті 400-4 цього Кодексу, строком не обмежується.


Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для

перегляду справи в інтересах його реабілітації.


Стаття 400-7. Особи, які мають право поставити питання про

перегляд судового рішення в порядку виключного

провадження


Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими

обставинами мають право приносити Генеральний прокурор України та

його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор

області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор

(на правах прокурора області).


Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про

перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2

частини першої статті 400-4 цього Кодексу, мають право вносити

судді касаційного суду в кількості не менше п'яти осіб.


Стаття 400-8. Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку

з нововиявленими обставинами


Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства,

установи, організації і посадові особи подають прокуророві. З

метою перевірки заяви прокурор вправі витребувати справу із суду.


Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові

обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи

дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин.


Про призначення розслідування нововиявлених обставин

виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами,

встановленими цим Кодексом для проведення досудового слідства.


Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний,

міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи

направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що

набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації

доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно

прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області,

прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на

правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення

подання до апеляційного суду.


Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор

Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст

Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора

області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує

питання про принесення подання до касаційного суду.


Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в

зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю

вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства,

установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора

може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.


Стаття 400-9. Порушення питання про перегляд судового рішення

в порядку виключного провадження


Клопотання про перегляд судових рішень з підстав,

передбачених пунктом 1 частини першої статті 400-4 цього Кодексу,

вправі подавати прокуророві учасники процесу, а також інші особи,

якщо таке право надано їм законом.


Клопотання про перегляд судового рішення з підстав,

передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу,

вправі подавати засуджений, його захисник чи законний представник,

прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої,

апеляційної чи касаційної інстанції, Генеральний прокурор України

та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор

області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та

їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в

розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право надано

їм законодавчими актами України.


Переписка з приводу надходження клопотань про перегляд

касаційним судом справ з підстав, передбачених пунктом 2 частини

першої статті 400-4, з засудженим, захисником чи законним

представником касаційним судом не ведеться.


Суддя, який розглядає клопотання про перегляд судового

рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті

400-4 цього Кодексу, вправі витребувати справу із суду.


На підставі подання, підписаного не менше як п'ятьма суддями

касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення з

підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього

Кодексу, справа призначається до судового розгляду.


Стаття 400-10. Порядок розгляду справ в порядку виключного

провадження


Подання про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими

обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом за

правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному

порядку.


Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному

порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в

порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами.


Подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду

судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої

статті 400-4 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні

судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на

розгляд кримінальних справ за правилами, встановленими для

перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання судових

палат є правомочним при наявності не менше двох третин складу

кожної з палат. Головує на засіданні голова судової колегії в

кримінальних справах чи інший суддя. Ухвала спільного засідання

приймається більшістю голосів відкритим голосуванням. Вона

складається суддею-доповідачем і підписується головуючим та цим

суддею.

( Розділ IV із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,

Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2857-XII

( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3129-XII ( 3129-12 ) від 22.04.93,

N 3780-XII ( 3780-12 ) від 23.12.93, N 4018-XII ( 4018-12 ) від

24.02.94, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Розділ п'ятий


^ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ, УХВАЛИ І ПОСТАНОВИ СУДУ


Г л а в а 33


ВИКОНАННЯ ВИРОКУ, УХВАЛИ І ПОСТАНОВИ СУДУ


Стаття 401. Набрання вироком законної сили та його

виконання


Вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення

строку на подання апеляцій, а вирок апеляційного суду - після

закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення

касаційного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не

було внесено подання. В разі подачі апеляцій, касаційної скарги чи

внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано,

набирає законної сили після розгляду справи відповідно апеляційною

чи касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено цим Кодексом.


У тих випадках, коли оскаржено або внесено подання тільки на

частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок

оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших

частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає

до моменту винесення апеляційною чи касаційною інстанцією ухвали.


Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної

сили.


До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває

під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, що

знаходяться в іншій місцевості.


Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від

покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо

підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в

залі судового засідання.

( Стаття 401 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII

( 2857-12 ) від 15.12.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )

від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 402. Набрання ухвалою і постановою суду законної сили

та їх виконання


Ухвала і постанова суду першої інстанції, якщо інше не

передбачено цим Кодексом, набирають законної сили і виконуються

після закінчення строку на подачу апеляцій, а ухвала і постанова

апеляційного суду - після закінчення строку на подання касаційної

скарги, внесення касаційного подання. Якщо на ці рішення були

подані апеляції, касаційні скарги чи внесено касаційне подання і,

якщо їх не було скасовано, то вони набирають законної сили і

виконуються після розгляду їх апеляційним чи касаційним судом, за

винятками, встановленими цим Кодексом.


Ухвали і постанови апеляційної і касаційної інстанцій

набирають законної сили негайно після їх оголошення, крім

випадків, передбачених цим Кодексом.


Ухвала і постанова суду, які не підлягають оскарженню,

набирають сили і виконуються негайно після їх винесення.

( Стаття 402 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII

( 2857-12 ) від 15.12.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )

від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 403. Обов'язковість вироку, ухвали і постанови суду


Вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є

обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств,

установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають

виконанню на всій території України.

( Стаття 403 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2857-XII ( 2857-12 ) від

15.12.92 )


Стаття 404. Порядок звернення вироку до виконання


Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання

судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня

набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи

касаційної інстанції.


Суд разом із своїм розпорядженням про виконання

обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який

покладено обов'язок виконати вирок.


З метою забезпечення виховного впливу вироку, суд надсилає

його копію в необхідних випадках підприємству, установі,

організації за місцем роботи засудженого.


У разі звільнення засудженого від відбування покарання з

випробуванням відповідно до статей 75 і 104 Кримінального кодексу

України ( 2341-14 ), суд надсилає копію вироку органу виконання

покарань за місцем проживання засудженого, а щодо

неповнолітнього - також службі у справах неповнолітніх для

здійснення контролю за його поведінкою, а щодо засуджених

військовослужбовців - командирам військових частин, які відповідно

до частини другої статті 76 Кримінального кодексу України

здійснюють контроль за поведінкою таких засуджених.


Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита,

були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був

накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили,

або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються

відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей

та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.


Вирок не може бути звернено до виконання або виконуватися в

частині засудження за діяння, караність якого була усунена

нововиданим кримінальним законом.


Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної

сили, покладається на суддю або голову відповідного суду, який

постановив вирок.


Органи, що виконують вирок, постанову або ухвалу,

повідомляють суд, який їх постановив про їх виконання.

( Стаття 404 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2547-XII ( 2547-12 ) від

07.07.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


( Статтю 405 виключено на підставі Закону N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 405-1. Порядок виконання закону, який звільняє

від покарання або пом'якшує покарання


Звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках,

передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу

України, провадиться судом за заявою засудженого або за поданням

прокурора чи органу, що відає виконанням покарання.

Ухвала суду про звільнення від покарання або пом'якшення

покарання грунтується тільки на обставинах справи, встановлених

судом при постановленні вироку, та їх юридичній оцінці, яку дано

цим судом.

( Кодекс доповнено статтею 405-1 згідно із Законом N 2547-XII

( 2547-12 ) від 07.07.92, із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 406. Зарахування в строк покарання часу перебування

засудженого в лікувальній установі


Коли особу, яка позбавлена волі за вироком суду, під час

відбуття покарання поміщено до лікарні в зв'язку з душевною або

іншою хворобою, то час перебування засудженого в лікувальній

установі зараховується в строк позбавлення волі.


Стаття 407. Порядок застосування умовно-дострокового

звільнення від відбування покарання і заміни

невідбутої частини покарання більш м'яким


Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і

заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням

відповідно до статей 81 і 82 Кримінального кодексу України

застосовуються суддею районного (міського) суду за місцем відбуття

покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає

відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах

неповнолітніх.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і

заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням щодо

осіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні,

застосовуються суддею військового суду гарнізону за

місцезнаходженням засудженого за поданням командування

дисциплінарного батальйону.

Зазначені подання розглядаються судом в десятиденний строк з

моменту надходження їх до суду без витребування судової справи з

участю прокурора, представника органу, що відає виконанням

покарання, і, як правило, засудженого.

При розгляді судом спільного подання органу, що відає

відбуванням покарання, і спостережної комісії служби у справах

неповнолітніх суд повідомляє їх про час і місце розгляду цього

подання.

Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні

засудженого від відбування покарання або заміні невідбутої частини

покарання більш м'яким покаранням, розгляд повторного подання в

цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі

злочини, до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років, може

мати місце не раніше як через рік з дня винесення постанови про

відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх

засуджених — не раніше як через шість місяців.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.

У разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної

постанови зупиняється.

( Стаття 407 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від

N 117-VIII ( 117-08 ) 30.08.71, N 862-VIII ( 862-08 ) від

21.07.72, N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 )

від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92,

N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 )

від 12.07.2001 )


Стаття 407-1. Порядок звільнення від відбування покарання

вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком

до трьох років


Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок,
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р. //Голос України, 1994р. 20 квітня
Кримінально-процесуальний кодекс України. Ст. 62, 66, 67, 75-77, 91, 92; гл. 18 (ст. 196-205)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 95. Заяви І повідомлення про злочин Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
Кримінально-процесуальний кодекс України iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗавдання на 1 модуль які завдання кримінального судочинства?
Яке співвідношення понять "кримінально-процесуальний закон" і"кримінально-процесуальне право"?
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний Кодекс
Від. N 48, ст. 677) від 18. 01. 66 (Від. N 4, ст. 15) від 09. 11. 66 (Від. N 44, ст. 274) від 24. 01. 67 (Від. N 5, ст. 63)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Нормативні акти кримінально-процесуальний кодекс України
Закінчення досудового слідства винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРекомендована література
Цивільний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2004. №16. – Ст. 1088
Кримінально-процесуальний кодекс України iconПлан заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України (кпк україни) від 13 квітня 2012 року: статті 2,3 (п п. 5, 6, 19,24)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України „Про статус суддів від 15. 12. 1992 р. // Відомості 1993 №8 С. 56. Кодекс професійної етики судді затверджений V з'їздом суддів України від 24. 10. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України №5 вересень жовтень 2002 р
Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 07. 1963 р. // Відомості Верховної Ради – 1963 №30 – С. 464
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи