Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом icon

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом




НазваЗакон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом
Сторінка5/6
Дата25.08.2012
Розмір1.75 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5   6
Глава 11


^ ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ГРОШЕЙ,

НАБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ


Стаття 63. Запобігання легалізації грошей, набутих злочинним

шляхом


У цьому Законі під легалізацією грошей, набутих злочинним

шляхом, слід розуміти внесення до банку грошей чи іншого майна,

набутих з порушенням вимог законодавства України, або переказ

таких грошей чи майна через банківську систему України з метою

приховання джерел походження цих коштів чи створення видимості їх

легальності.


Банки зобов'язані відповідно до вимог законодавства України

запобігати використанню банківської системи з метою легалізації

грошей.


Стаття 64. Обов'язок щодо ідентифікації осіб


Банкам забороняється вступати в договірні відносини з

анонімними особами.


Банки зобов'язані ідентифікувати усіх осіб, які здійснюють

значні та/або сумнівні операції.


Значними є операції, якщо безготівкові розрахунки за угодами

на суми, що перевищують еквівалент 50 000 євро, або угоди з

готівкою на суми, що перевищують еквівалент 10 000 євро за

офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим

Національним банком України:


Сумнівними є операції, що мають такі ознаки:


1) операція здійснюється при незвичних або невиправдано

заплутаних умовах;


2) операція не є економічно виправданою або суперечить

законодавству України.


Банки зобов'язані ідентифікувати осіб, які здійснюють

розрахунки за угодами на суму нижчу, ніж зазначено у частині

третій цієї статті, якщо угода явно пов'язана з іншою угодою і

загальна сума оплати за цими угодами перевищує встановлену межу

або у разі обгрунтованої підозри в тому, що кошти набуті злочинним

шляхом.


При цьому з метою попередження злочинів інформація щодо

ідентифікації осіб повідомляється банками відповідним органам

згідно з законодавством України, яке регулює питання боротьби з

організованою злочинністю.


Ідентифікація особи не є обов'язковою:


1) у разі здійснення її працівниками, які регулярно

здійснюють операції від імені клієнта і раніше були

ідентифіковані;


2) у разі здійснення угод між банками.


Стаття 65. Зберігання документів


Усі документи, що були підставою для здійснення угод,

зазначених у статті 64 цього Закону, а також письмові результати

ідентифікації пов'язаних з ними осіб банк зобов'язаний зберігати

протягом п'яти років з дня виконання угоди.

Розділ IV


^ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД


Глава 12


ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

^ ТА БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ


Стаття 66. Форми регулювання банківської діяльності


Державне регулювання діяльності банків здійснюється

Національним банком України у таких формах:


I. Адміністративне регулювання:


1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;


2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;


3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового

характеру;


4) нагляд за діяльністю банків;


5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.


II. Індикативне регулювання:


1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;


2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;


3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття

ризиків від активних банківських операцій;


4) визначення процентної політики;


5) рефінансування банків;


6) кореспондентських відносин;


7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні

інтервенції;


8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;


9) імпорту та експорту капіталу.


Стаття 67. Мета, організація, підстави та обсяг нагляду


Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи

та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки

зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.


Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі

банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на

території України та за кордоном, установи іноземних банків в

Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині

дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської

діяльності.


При здійсненні банківського нагляду Національний банк України

має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень

банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів

Національного банку України для уникнення або подолання небажаних

наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів,

довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню

банківської діяльності.


При здійсненні банківського нагляду Національний банк України

може користуватися послугами інших установ за окремими угодами.


У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний

банк України повідомляє про це відповідні органи інших держав, в

яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки.


Національний банк України здійснює банківський нагляд на

індивідуальній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу

за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.


У разі розгляду Національним банком України питань щодо

застосування заходів впливу до конкретного банку для надання

пояснень запрошується голова правління (ради директорів) або

голова спостережної ради цього банку, за винятком випадків

призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії

банку і призначення ліквідатора.


При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську

діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює

з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане

відповідними органами інших держав, може використовуватися тільки

в таких цілях:


для перевірки ліцензії установи на право ведення діяльності;


для перевірки права на здійснення банківської діяльності.


Глава 13


^ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК,

ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ


Стаття 68. Загальні засади ведення бухгалтерського обліку і

звітності в банках


Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до

внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил,

встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних

стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів)

України.


Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне

відображення всіх банківських операцій та надання користувачам

достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати

фінансової діяльності та їх зміни.


У фінансових звітах кожного банку відображаються результати

його діяльності за звітний період.


Стаття 69. Звітність банків


Банк зобов'язаний подавати Національному банку України

фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його

операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також

інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового

стану банку.


Національний банк України має право вимагати від банку

подання консолідованої звітності.


Національний банк України встановлює для банків:


1) форми звітності та методику її складання;


2) періодичність та строки подання звітності;


3) структуру пояснювальної записки;


4) мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки

їх подання;


5) методику складання консолідованої звітності.


Національний банк України має право в окремих випадках

вимагати подання разової та тимчасової звітності.


Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною

особою, зобов'язаний подати Національному банку України у

встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт

повинен містити таку інформацію:


1) види діяльності, які здійснює юридична особа;


2) інформація щодо суб'єктів господарювання, в яких особа має

участь, що перевищує 10 відсотків, зокрема: найменування та

місцезнаходження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у

власності цієї особи, види діяльності;


3) баланс та звіт про прибутки цієї особи на кінець

останнього фінансового року.


Національний банк України має право вимагати подання інших

періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в

банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю

фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень цього

Закону.


Фінансовим роком банку вважається календарний рік, який

починається 1 січня.


Фінансова звітність банків, що подається до Національного

банку України, має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська

перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат

Національного банку України на аудиторську перевірку банківських

установ.


Аудиторський звіт має містити:


1) баланс банку;


2) звіт про рахунки доходів та витрат;


3) звіт про рух капіталу;


4) таблицю строків активів та пасивів;


5) інформацію стосовно достатності резервів та капіталу

банку;


6) інформацію стосовно адекватності бухгалтерського обліку,

процедури внутрішнього аудиту та заходів контролю банку;


7) висновок про те, чи відображує наданий банком фінансовий

звіт дійсний фінансовий стан банку.


Стаття 70. Публікація фінансового звіту


Банк зобов'язаний публікувати квартальні баланси, а також

звіт про прибутки (збитки) в газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос

України" протягом місяця, наступного за звітним кварталом.


Банк зобов'язаний публікувати річну фінансову звітність,

підтверджену аудитором, не пізніше 1 червня наступного за звітним

року в газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України".


Глава 14


^ ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ БАНКІВ


Стаття 71. Інспекційні перевірки банків


Кожний банк є об'єктом перевірки на місці інспекторами

Національного банку України чи аудиторами, призначеними

Національним банком України.


Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і

стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і

дотримання банком законодавства України про банки і банківську

діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку

України.


Перевірка банків здійснюється відповідно до плану,

затвердженого Національним банком України. Планова перевірка

здійснюється не частіше одного разу на рік. Про проведення

планової перевірки Національний банк України зобов'язаний

повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до його початку.


Банки зобов'язані забезпечити інспекторам Національного банку

України та іншим уповноваженим ним особам вільний доступ до всіх

документів та інформації з дотриманням правил цієї статті, а при

перевірці на місці - можливість вільного доступу в робочий час у

всі приміщення банку.


Керівництво банку призначає компетентного представника для

надання необхідних документів та пояснень і забезпечує приміщенням

для роботи працівників служби банківського нагляду Національного

банку України.


Національний банк України може прийняти рішення про

проведення позапланової перевірки банку при наявності

обгрунтованих підстав. Таке рішення має бути підписане Головою

Національного банку України або уповноваженою ним особою.


Для здійснення своїх повноважень щодо нагляду Національний

банк України має право безоплатно одержувати від банків інформацію

про їх діяльність та пояснення з окремих питань діяльності банку.


Не допускається надання матеріалів перевірки третім особам у

разі, якщо в матеріалах перевірки відсутні дані про факти порушень

законодавства.


У ході перевірки банку Національний банк України має право

перевіряти будь-яку звітність афілійованої особи банку щодо

взаємовідносин з банком з метою визначення впливу відносин з

афілійованою особою на стан банку. Для цілей перевірки афілійовані

особи надають Національному банку України сприяння відповідно до

положень цієї статті у тому ж порядку, що застосовується до

банків.


Стаття 72. Перевірка осіб, які охоплюються наглядовою

діяльністю Національного банку України


Національний банк України має право здійснювати перевірку

осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку

України, з метою дотримання законодавства щодо банківської

діяльності. При здійсненні перевірки Національний банк України має

право вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації,

необхідної для здійснення перевірки. Інспектовані особи

зобов'язані подавати Національному банку України затребувану

інформацію у визначений ним строк.


До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного

банку України, відносяться:


1) власник істотної участі у банку, якщо Національний банк

України вважає, що він не відповідає вимогам, встановленим цим

Законом щодо істотної участі, або негативно впливає на фінансову

безпеку і стабільність банку;


2) особа, що придбала істотну участь у банку без письмового

дозволу Національного банку України.


Об'єктом перевірки Національного банку України може бути

також особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією

особою банківської діяльності без банківської ліцензії.


Стаття 73. Заходи впливу


У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути

об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього

Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів

Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які

загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку,

Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право

застосувати заходи впливу, до яких відносяться:


1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття

необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення

невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих

процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження

неефективних інвестицій;


2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради

банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми

фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку;


3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи

визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення

порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;


4) видати розпорядження щодо:


а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в

будь-якій іншій формі;


б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;


в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за

кредитами та іншими активами;


г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих

видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;


д) заборони надавати бланкові кредити;


е) накладення штрафів на:


керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян;


банки відповідно до положень, затверджених Правлінням

Національного банку України, але у розмірі не більше одного

відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;


є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику

істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних

акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог

цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку

України;


ж) тимчасового, до усунення порушення, відсторонення

посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного

порушення цією особою вимог цього Закону або нормативно-правових

актів Національного банку України;


з) реорганізації банку;


и) призначення тимчасової адміністрації.


У разі порушення цього Закону чи нормативно-правових актів

Національного банку України, що спричинило значну втрату активів

або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку

Національний банк України має право відкликати ліцензію та

ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього

Закону.


Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи

представника юридичної особи - власника істотної участі, якій

пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, не встановлено

складу злочину, але має місце порушення вимог цього Закону або

нормативно-правових актів Національного банку України або якщо

таку особу визнано винною у вчиненні корисливого злочину із

призначенням покарання без позбавлення волі, Національний банк

України має право видати банку розпорядження про звільнення такої

особи з посади або заборону користуватися правом голосу придбаних

акцій (паїв).


Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку

України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено

користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути

поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу

придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу

Національного банку України.


Рішення Національного банку України щодо призначення

тимчасової адміністрації є виконавчим документом.


Стаття 74. Порядок застосування заходів впливу та санкцій за

порушення банківського законодавства


Штрафи на керівників та службових осіб банку, фізичних осіб -

власників істотної участі накладаються в порядку, передбаченому

Кодексом України про адміністративні правопорушення.


Порядок застосування заходів впливу, передбачених цим

Законом, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до

банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою

діяльністю Національного банку України, встановлюються законами

України та нормативно-правовими актами Національного банку

України.


Розділ V


^ ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ ТА

ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ


Глава 15


ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ


Стаття 75. Призначення тимчасової адміністрації


Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову

адміністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку.


Національний банк України має право призначити тимчасову

адміністрацію банку у разі:


1) систематичних порушень банком законних вимог Національного

банку України;


2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30

відсотків протягом останніх 6 місяців при одночасному порушенні

хоча б одного економічного нормативу;


3) якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше

відсотків своїх прострочених зобов'язань;


4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком

щодо злочинних діянь керівників банку;


5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких

активів, реєстрів, звітів, документів;


6) необгрунтованої відмови банку у наданні документів чи

інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам

Національного банку України;


7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку;


8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової

адміністрації.


Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх

обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.


Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який

призначається Національним банком України.


Термін повноважень тимчасової адміністрації не може

перевищувати одного року з дня її призначення.


Національний банк України має право продовжувати дію

тимчасової адміністрації для системоутворюючих банків на термін до

одного року.


Стаття 76. Вимоги до тимчасового адміністратора та умови його

призначення


Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які

призначаються Національним банком України.


Тимчасовим адміністратором може бути:


юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо

тимчасової адміністрації та/або ліквідації банків, щодо надання

аудиторських, юридичних або консультаційних послуг і має не менше

трьох працівників із сертифікатом Національного банку України на

право здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку;


незалежний експерт (за договором);


службовець Національного банку України.


До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи,

які мають сертифікат Національного банку України на право

здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, високі

професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію,

економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання

функцій тимчасового адміністратора.


Національний банк України має право у будь-який момент

усунути тимчасового адміністратора від виконання обов'язків у разі

невідповідності його діяльності встановленим цим Законом вимогам.


Оплата праці тимчасового адміністратора, а також

спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх

повноважень, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами.


Оплата праці тимчасового адміністратора і залучених ним

спеціалістів здійснюється за рахунок банку, до якого його

призначили.


Розмір оплати праці тимчасового адміністратора має бути не

меншим за середньомісячну заробітну плату голови правління (ради

директорів) цього банку за 12 місяців перед призначенням

тимчасової адміністрації.


Розмір оплати праці залучених спеціалістів встановлює

тимчасовий адміністратор у межах кошторису витрат тимчасової

адміністрації, затвердженого Національним банком України.


Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору і

спеціалістам може встановлюватися в межах кошторису за згодою

Національного банку України.


Тимчасовим адміністратором не може бути особа:


1) яка є кредитором, пов'язаною особою або акціонером банку;


2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому

законом порядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі;


3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком.


Для виявлення конфлікту інтересів особа до моменту

призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати

Національному банку України інформацію про свої особисті і ділові

інтереси, зокрема щодо:


1) заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або

володіння майновими правами банку;


2) відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як

його пов'язаною особою;


3) невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до

будь-якого банку за останні п'ять років;


4) володіння майном, яке конкурує з майном банку;


5) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому

виконанню функцій тимчасового адміністратора;


6) інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з

Національним банком України.


Національний банк України перед призначенням тимчасового

адміністратора зобов'язаний переконатися у тому, що конфлікт

інтересів відсутній.


У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення

тимчасового адміністратора він зобов'язаний вжити заходів щодо

усунення конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це

Національний банк України, який вирішує питання щодо можливості

продовження роботи тимчасового адміністратора.


Тимчасовий адміністратор не має права:


1) здійснювати діяльність при наявності конфлікту інтересів,

за винятком випадків, коли про це відомо Національному банку

України і він дозволив продовжити роботу;


2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги,

подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні

будь-яких дій, пов'язаних з призначенням тимчасової адміністрації;


3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке

тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах

або в інтересах третіх осіб;


4) давати обіцянки або приймати зобов'язання від імені

Національного банку України без його письмового дозволу;


5) розголошувати банківську таємницю та іншу службову

інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій тимчасового

адміністратора.


Невиконання або неналежне виконання тимчасовим

адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону, що

завдало збитків банку чи кредиторам, може бути підставою для

припинення виконання ним обов'язків та позбавлення сертифіката на

право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.


У разі завдання збитків діями або бездіяльністю тимчасового

адміністратора банк та/або кредитори мають право звернутися з

позовом до суду щодо їх відшкодування.


Стаття 77. Страхування відповідальності, життя та здоров'я

тимчасового адміністратора


Фінансова відповідальність, життя та здоров'я тимчасового

адміністратора мають бути застраховані згідно з договором про

здійснення тимчасової адміністрації відповідно до чинного

законодавства України.


Стаття 78. Наслідки призначення тимчасового адміністратора


З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження

загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)

банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені

керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є

недійсними з моменту укладення.


Стаття 79. Об'ява про призначення тимчасового адміністратора


Протягом трьох днів після призначення тимчасового

адміністратора Національний банк України розміщує інформацію про

це в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".


Рішення про призначення тимчасового адміністратора

Національний банк України надсилає до головного офісу та до

кожного територіально відокремленого відділення банку, філії із

зазначенням дати початку здійснення тимчасової адміністрації.


Стаття 80. Права та обов'язки тимчасового адміністратора


Тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення

зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку,

а також активів та документації афілійованих осіб, в яких банк має

участь, що перевищує 50 відсотків.


Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий

адміністратор зобов'язаний провести інвентаризацію банківських

активів і пасивів та скласти баланс.


З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та

виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати

будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану

банку або, при необхідності, підготувати банк до продажу чи

реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та інших

кредиторів.


Зокрема, тимчасовий адміністратор має право:


1) продовжувати або припиняти будь-які операції банку;


2) виконувати будь-які дії, рішення від імені банку;


3) розривати в порядку, встановленому законодавством України,

будь-які угоди за участю банку, які, на думку тимчасового

адміністратора, є збитковими чи непотрібними для банку;


4) заявляти майнові позови у судові органи;


5) звертатися до судових органів із заявами про винесення

рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію

про свої активи;


6) залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого

службовця, експерта, консультанта, а також доручати керівникам

банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій

адміністрації. Тимчасовий адміністратор має право відсторонити

таких осіб від виконання обов'язків у будь-який час;


7) з додержанням вимог законодавства України про працю

звільнити чи перевести на іншу посаду будь-кого з керівників чи

службовців банку, переглянути їх службові обов'язки, змінити

розмір їх заробітної плати;


8) зупинити розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у

будь-якій формі;


9) продати такі активи і повернути такі пасиви банку, які

повинні бути відповідно продані або повернені з метою збереження

чи підвищення платоспроможності банку або захисту вкладників та

кредиторів банку;


10) за згодою Національного банку України організувати продаж

чи реорганізацію банку.


Тимчасовий адміністратор зобов'язаний отримати дозвіл

Національного банку України для продажу активів банку, балансова

вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком

України.


При виконанні своїх обов'язків тимчасовий адміністратор за

своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку

України. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу

тимчасового адміністратора до банку, його активів, книг, записів,

документів, несе відповідальність згідно з законодавством України.

Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу тимчасовому

адміністратору у його роботі на підставі письмового звернення.


Стаття 81. Запобігання переказу активів банку до моменту

призначення тимчасового адміністратора


Тимчасовий адміністратор може звертатися до суду з вимогою

визнання угод недійсними, якщо за цими угодами здійснено:


1) платіж чи операцію з майном (вчинені протягом шести

місяців до призначення тимчасового адміністратора) з метою надання

пільг окремим кредиторам банку;


2) будь-яку операцію із пов'язаною особою банку, яка була

здійснена протягом одного року до моменту призначення тимчасового

адміністратора, якщо така операція не відповідає вимогам

законодавства України або загрожує інтересам вкладників і

кредиторів банку;


3) господарські операції, де оплата значно перевищувала

реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком,

вчинені протягом трьох років до призначення тимчасового

адміністратора;


4) будь-які операції з майном на безоплатній основі, вчинені

протягом трьох років до призначення тимчасового адміністратора;


5) будь-які дії, що мають на меті утримання майна від

кредиторів, чи інше порушення їх прав, вчинені за три роки до

призначення тимчасового адміністратора;


6) будь-які господарські операції, засновані на наданні

підроблених документів чи шахрайстві.


При зверненні до суду тимчасовий адміністратор не сплачує

державного мита.


Стаття 82. Безперебійне надання послуг


Особа, що здає банку приміщення в оренду чи надає комунальні

послуги, послуги зв'язку, не має права з дня призначення

тимчасового адміністратора відмовляти в наданні подібних послуг

через призначення тимчасового адміністратора.


Стаття 83. Звіти тимчасового адміністратора


Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий

адміністратор подає Національному банку України попередній

письмовий звіт.


Звіт має відображати фінансовий стан банку (баланс, звіт про

прибутки та збитки, розшифровки окремих статей балансу),

можливість фінансового оздоровлення банку та оцінку його вартості

у разі ліквідації. Звіт також має включати:


1) загальні відомості щодо відповідності діяльності банку

вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Національного

банку України і висновки щодо можливості припинення діяльності

тимчасового адміністратора та поновлення повноважень загальних

зборів, спостережної ради банку і правління (ради директорів)

банку;


2) деталізований план заходів щодо стабілізації та приведення

у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових

актів Національного банку України діяльності банку;


3) загальний план продажу банку або частини його активів і

майна з метою виконання зобов'язань;


4) рекомендації з приводу реорганізації банку або відкликання

банківської ліцензії та ліквідації.


Тимчасовий адміністратор подає Національному банку України

періодичні звіти стосовно своєї діяльності у строки, визначені

Національним банком України.


Стаття 84. Рішення Національного банку України щодо звітності

тимчасового адміністратора


Протягом двох тижнів з моменту отримання звіту тимчасового

адміністратора Національний банк України приймає рішення про

застосування чи відхилення рекомендацій тимчасового

адміністратора.


У разі, якщо Національний банк України погоджується з

рекомендаціями тимчасового адміністратора щодо фінансового

оздоровлення, продажу чи реорганізації банку, виноситься рішення

про виконання плану тимчасового адміністратора.


У разі, якщо визнано неможливість приведення діяльності банку

у правову та фінансову відповідність з вимогами цього Закону і

нормативно-правових актів Національного банку України протягом

одного року, Національний банк України відкликає банківську

ліцензію та здійснює ліквідацію банку. Для системоутворюючих

банків цей термін може продовжуватися Національним банком України

до двох років.


Національний банк України має право вносити доповнення до

плану тимчасового адміністратора до та під час його виконання.


Національний банк України має право припинити виконання

плану, відкликати банківську ліцензію, запровадити ліквідацію

банку у будь-який час, коли дійде висновку, що виконання плану

більше не приводить до оздоровлення банку.


Стаття 85. Мораторій


З метою створення сприятливих умов для відновлення

фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим

Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України

вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на

задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової

адміністрації, але на строк не більше шести місяців.


Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на

зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення

тимчасової адміністрації.


Протягом дії мораторію:


1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів

та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до

законодавства України;


2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові

(економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання

грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів

(обов'язкових платежів).


Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій,

здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати

заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної

здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на

задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із

зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації

банку.


Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а

також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити

кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо

сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути

заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення

мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.


Стаття 86. Припинення діяльності тимчасового адміністратора


Діяльність тимчасового адміністратора припиняється у разі:


1) закінчення строку дії повноважень тимчасової

адміністрації;


2) відкликання банківської ліцензії та прийняття рішення про

призначення ліквідатора;


3) здійснення реорганізації банку відповідно до глави 5 цього

Закону;


4) усунення тимчасового адміністратора відповідно до рішення

Національного банку України.


1   2   3   4   5   6

Схожі:

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України "Про банки І банківську діяльність"
Закон України “Про банки І банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. №2121-ііі // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №5...
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про інноваційну діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2002, n 36, ст. 266 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про фінансовий лізинг ( Відомості Верховної Ради (ввр), 1998, n 16, ст. 68 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом n 394-xiv ( 394-14 ) від 14. 01. 99, Ввр, 1999, n 9-10, ст. 67 ) ( в редакції Закону
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про професійно-технічну освіту ( Відомості Верховної Ради (ввр), 1998, n 32, ст. 215 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами
У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань...
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про ліцензування певних видів господарської діяльності ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2000, n 36, ст. 299 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації
У законі України "Про банки І банківську діяльність" ( 2121-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України. Про внесення змін до Конституції України // Відомості Верховної Ради (ввр), 2005, n 2, ст. 44. Закон України. Про міліцію // Відомості Верховної Ради України. 1991. № Ст. 20 (Із численним змінами І доповненнями за 1991-2004 рр.)
Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради урср. 1990. №31. Ст. 429
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про телекомунікації ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 12, ст. 155 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами
Документ 1280-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 07. 01. 2013, підстава 4910-17
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України "Про судоустрій України" // Відомості Верховної Ради украйи. 1992- №358,- ст. 508; 1994 №26. Ст. 204; 2000,- №50. Ст 436 3 змінами, внесеними Законом України № №2531-ш від 21 червня
Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. — 1996,— № зо
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України «Про банки І банківську діяльність»
Закон України «Про банки І банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року №2121-ііі // Законодавчі І нормативні акти з банківської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи