Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом icon

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом




НазваЗакон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом
Сторінка6/6
Дата25.08.2012
Розмір1.75 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5   6
Глава 16


^ ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ


Стаття 87. Правові підстави ліквідації банку


Банк може бути ліквідований:


1) з ініціативи власників банку;


2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за

заявою кредиторів).


Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в

порядку, передбаченому законодавством України про господарські

товариства, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом

та за згодою Національного банку України.


Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України

здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових

актів Національного банку України.


Національний банк України зобов'язаний протягом двох днів

після прийняття рішення про ліквідацію банку повідомити про це

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. ( Статтю 87 доповнено

частиною згідно із Законом N 2740-III ( 2740-14 ) від 20.09.2001 )


У разі оскарження в судовому порядку рішення Національного

банку про ліквідацію банку Національний банк України повідомляє

про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. ( Статтю 87

доповнено частиною згідно із Законом N 2740-III ( 2740-14 ) від

20.09.2001 )


Стаття 88. Особливості ліквідації банку в разі його

неплатоспроможності


Право звернення до суду із заявою про визнання банку

неплатоспроможним та його ліквідацію мають:


1) кредитори банку;


2) Національний банк України.


Особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті,

направляють рекомендованим листом до Національного банку України

заяву про ліквідацію банку при настанні ознак неплатоспроможності

банку з додаванням документально підтверджених доказів наявності

невиконаних грошових зобов'язань банку перед ними. Якщо протягом

одного місяця з дня направлення заяви зазначені особи не отримали

відповідь Національного банку України, вони мають право звернутися

до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним.


Законодавство України про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про

визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не

суперечить нормам цього Закону.


При підготовці справи до розгляду суддя отримує обгрунтований

висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації

банку або рішення Національного банку України про відкликання

банківської ліцензії та призначення ліквідатора. Національний банк

України зобов'язаний надати один із зазначених документів протягом

місяця з дня отримання запиту суду.


Негативний висновок Національного банку України щодо

доцільності відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку є

підставою для залишення заяви без розгляду.


Якщо банк-боржник не спроможний виконати свої зобов'язання

відповідно до рішення суду про примусове стягнення протягом шести

місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо

реструктуризації визначеного боргу, Національний банк України

зобов'язаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру

ліквідації банку.


Справа про визнання банку неплатоспроможним за заявою осіб,

зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, може бути

порушена лише після відкликання банківської ліцензії.


Після відкликання банківської ліцензії санація банку не

допускається.


Орган, який ініціював рішення про ліквідацію, призначає

ліквідатора. Ліквідатор приступає до виконання обов'язків негайно

після відкликання ліцензії.


Протягом одного місяця з дня прийняття справи до розгляду суд

повинен визначитися стосовно позову про ліквідацію банку. Єдиним

питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію

банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності

ліквідації банку та відповідність застосування процедури

ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього

Закону.


У своєму рішенні суд повинен підтвердити кандидатуру

ліквідатора або призначити такого, що відповідає вимогам цього

Закону. Єдиною підставою відхилення кандидатури ліквідатора,

призначеного Національним банком України, може бути наявність

конфлікту інтересів, який став відомий суду.


Розгляд справи в суді щодо ліквідації банку не зупиняє

діяльності ліквідатора, призначеного Національним банком України.

Процедура ліквідації банку повинна бути завершена не пізніше трьох

років з дня відкликання ліцензії.


Стаття 89. Оголошення про ліквідацію


Ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про

відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи

"Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами

України, з дня прийняття Національним банком України рішення про

відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію

банку.


Відомості про відкриття ліквідаційної процедури повинні

містити найменування та інші реквізити банку, що ліквідується,

дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання

ліцензії або дату прийняття рішення власника банку про ліквідацію

банку і призначення ліквідатора, відомості про ліквідатора.


Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про

відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити

ліквідатору про свої вимоги до банку.


Не дозволяється опублікування або розголошення іншим чином

відомостей про неплатоспроможність банку до дня прийняття рішення

про його ліквідацію.


Особи, винні у розголошенні даної інформації, несуть

відповідальність згідно з законами України.


Стаття 90. Вимоги до ліквідатора та умови його призначення


Ліквідатором може бути призначено:


1) фізичну особу, яка відповідає вимогам, що висуваються

статтею 76 цього Закону до тимчасового адміністратора;


2) юридичну особу, яка здійснює професійну діяльність щодо

тимчасової адміністрації та ліквідації банків, щодо надання

аудиторських, юридичних або консалтингових послуг і має не менше

трьох працівників з сертифікатом Національного банку України на

право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.


Забороняється призначати ліквідатором банку фізичну або

юридичну особу, яка виконувала функції тимчасового адміністратора

у цьому банку.


Фінансова відповідальність, життя та здоров'я ліквідатора

мають бути застраховані згідно з законодавством України,

нормативно-правовими актами Національного банку України та

договором про ліквідацію банку відповідно до закону.


Стаття 91. Наслідки призначення ліквідатора


З дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та

призначення ліквідатора:


1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної

ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового

адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;


2) банківська діяльність банку завершується закінченням

технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме

збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;


3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та

зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)

вважається таким, що настав;


4) припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу,

пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості

банку;


5) відомості про фінансове становище банку перестають бути

конфіденційними чи становити банківську таємницю;


6) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи

передачею його майна третім особам, допускається в порядку,

передбаченому цим Законом;


7) скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на

власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо

розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших

обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;


8) вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час

проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах

ліквідаційної процедури.


Стаття 92. Повноваження ліквідатора щодо здійснення

ліквідаційної процедури


Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі

повноваження:


1) приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо

забезпечення його збереження;


2) виконує функції з управління та розпорядження майном

банку;


3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з

законодавством;


4) виконує повноваження органів управління банку;


5) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;


6) пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення

дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові

органи;


7) має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги

працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який

відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 95 цього Закону за

рахунок коштів, одержаних від продажу майна банку;


8) з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє

працівників банку про звільнення та здійснює його відповідно до

законодавства України про працю;


9) заявляє в установленому законодавством порядку заперечення

по заявлених до банку вимогах кредиторів;


10) заявляє відмову від виконання договорів та в

установленому законодавством порядку розриває їх;


11) вживає заходів, спрямованих на виявлення та повернення

майна банку, що знаходиться у третіх осіб;


12) передає у встановленому порядку на зберігання документи

банку, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають

обов'язковому зберіганню;


13) вживає заходів, які, на його думку, дадуть можливість

отримати максимальну виручку від продажу активів у найкоротший

строк;


14) реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до

реєстру вимог кредиторів;


15) повідомляє про своє призначення державний орган з питань

банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення та надає

державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення

єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;


16) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.


З дня призначення ліквідатора до нього переходять права

керівника (органів управління) банку. Протягом трьох днів з дня

призначення ліквідатора керівники банку забезпечують передачу

бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів,

матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору. У разі ухилення

від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть

відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства

України.


При виконанні своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом

прирівнюється до представника Національного банку України.

Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до

банку, його активів, книг, записів, документів, несе

адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з

законодавством. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу

ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.


Стаття 93. Заходи щодо підготовки задоволення вимог

кредиторів


Ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після

закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про

початок ліквідаційної процедури.


Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування

оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі

заходи щодо задоволення вимог кредиторів:


1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та

відносить вимоги до певної черги погашення;


2) відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження;


3) відповідно до вимог нормативно-правових актів Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб надає Фонду протягом двадцяти

робочих днів із дня настання недоступності вкладів повний перелік

вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами,

із визначенням їх розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню;

( Пункт 3 частини другої статті 93 в редакції Закону N 2740-III

( 2740-14 ) від 20.09.2001 )


4) складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження

Національним банком України;


5) сповіщає кредиторів про акцептування вимог;


6) щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день

і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату

подання цього переліку Національному банку України.


Кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення

щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання

повідомлення.


Ліквідатор має право з дозволу Національного банку України

погашати вимоги до банку до моменту завершення складання переліку

вимог та його затвердження Національним банком України лише за

угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.


Ліквідатор зобов'язаний у двомісячний строк з дня призначення

надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами

відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої

цінності протягом трьох місяців з дня оголошення про початок

ліквідаційної процедури.


Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному

зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у

повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть

претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у

розпорядження Національного банку України для повернення законним

власникам.


Стаття 94. Оцінка майна банку


Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній

процедурі, оцінюється ліквідатором у порядку, встановленому

законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні,

оціночна вартість є початковою.


Для здійснення оцінки майна ліквідатор має право залучати на

підставі договору спеціалістів з оплатою їх послуг за рахунок

ліквідаційної маси, якщо інше не встановлено Національним банком

України.


Стаття 95. Продаж майна


Після проведення інвентаризації та оцінки майна банку

ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо

Національним банком України не встановлено інший порядок його

продажу.


Порядок продажу майна банку, склад, умови та строки придбання

майна погоджуються з Національним банком України та повідомляються

через засоби масової інформації.


У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання

майна банку ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок

проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із

законодавством України.


Майно банку, щодо обігу якого встановлено обмеження,

продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь

особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно

у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до

цивільного законодавства України.


Порядок уступки вимог банку регулюється цивільним

законодавством України.


Ліквідатор має право виставити на відкриті торги цінні папери

та вимоги банку, якщо інший спосіб продажу (уступки) вимог банку

не встановлено Національним банком України.


Стаття 96. Черговість задоволення вимог до банку


Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури,

спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у такій черговості:


1) у першу чергу задовольняються:


а) вимоги, забезпечені заставою;


б) вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що

виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування

вкладів фізичних осіб;


в) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, у

тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;


г) витрати, пов'язані з роботою ліквідатора, в тому числі:


на оплату державного мита;


на публікацію оголошення про ліквідацію банку;


на публікацію в органах інформації про порядок продажу майна

банку;


витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням

активів банку;


на проведення аудиту;


на оплату праці працівників, залучених для здійснення

ліквідації;


д) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю

та здоров'ю громадян.


Перелічені витрати відшкодовуються після реалізації

ліквідатором частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено

цим Законом;


2) у другу чергу задовольняються вимоги вкладників - фізичних

осіб в частині перевищення суми, передбаченої системою

гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги, що виникли із

зобов'язань банку перед працівниками;


3) у третю чергу задовольняються інші вимоги.


Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру

надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після

повного задоволення вимог попередньої черги.


У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна

банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги

задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному

кредиторові однієї черги.


У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в

установленому порядку вимоги ліквідатор не враховує суму грошових

вимог цього кредитора.


Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для

їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.


Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються

погашеними.


У разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації

залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме

наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі

активи в управління визначеній Національним банком України

юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження

погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих

активів.


Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів,

передається власникам, а майно державних банків - відповідному

органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від

продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.


Майно кооперативних банків, що залишилося після задоволення

потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до

законодавства України про кооперацію.


Стаття 97. Оплата праці осіб, залучених до ліквідації


Оплата праці ліквідатора та осіб, залучених для допомоги

ліквідатору, здійснюється згідно з порядком, визначеним цим

Законом для тимчасового адміністратора та залучених ним

спеціалістів, і має бути не нижчою за рівень оплати праці

працівників банку за надання аналогічних послуг з урахуванням

обсягу і складності роботи.


Стаття 98. Завершення ліквідації


Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з

моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після

ухвалення звіту ліквідатора.

Розділ VI


^ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ


Стаття 99. Оскарження рішень Національного банку України


Банк або інші особи, на які поширюються повноваження

Національного банку України, мають право оскаржити в суді у

встановленому законодавством порядку рішення, дії або

бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб,

а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового

адміністратора та ліквідатора.


Рішення про призначення тимчасового адміністратора або

ліквідатора можуть бути оскаржені в суді за відсутності підстав,

визначених цим Законом.


Оскарження не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або

дії.


При розгляді в суді справи, порушеної внаслідок або у зв'язку

із застосуванням цього Закону проти Національного банку України

або його службовця, тимчасового адміністратора або ліквідатора

тимчасовий адміністратор, ліквідатор або спеціаліст, призначений

представляти або допомагати тимчасовому адміністратору або

ліквідатору, несуть відповідальність за шкоду, завдану внаслідок

рішень, дій або бездіяльності, виконаних згідно з обов'язками та

повноваженнями або в ході їх виконання в рамках тимчасової

адміністрації або ліквідації банку, якщо такі дії або

бездіяльність були умисними.


Шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки тимчасового

адміністратора або ліквідатора, відшкодовується згідно з

законодавством України, нормативно-правовими актами Національного

банку України та договорами про страхування фінансового ризику.


Оскарження або інший судовий розгляд, пов'язаний із

оскарженням, не зупиняють тимчасову адміністрацію, ліквідацію

банку та інші оскаржувані заходи та рішення.


Розділ VII


^ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.


Національний банк України має право встановлювати перехідні

строки виконання передбачених цим Законом норм, які не повинні

перевищувати загальних строків, передбачених цим Законом, якщо це

дозволить банкам досягнути відповідності з вимогами цього Закону.


Банки, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані

протягом двох років привести свою діяльність у відповідність з

вимогами цього Закону.


Протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом

Національний банк України зобов'язаний переоформити ліцензії

банкам відповідно до класифікації операцій, передбачених цим

Законом.


До процедури створення банку, надання ліцензії на здійснення

банківських операцій, що почалися і не завершилися до дня набрання

чинності цим Законом, застосовуються положення цього Закону.


Процедура ліквідації банку, розпочата до дня набрання

чинності цим Законом, завершується згідно з порядком, встановленим

цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку

України, прийнятими відповідно до цього Закону.


2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом

закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині,

що не суперечить цьому Закону.


3. Кабінету Міністрів України та Національному банку України

у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:


підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України

пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим

Законом;


привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим

Законом;


забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього

Закону;


забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними

органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у

відповідність з цим Законом.


4. Визнати такими, що втратили чинність:


Закон України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 )

(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 25, ст. 281; Відомості

Верховної Ради України, 1992 р., N 20, ст. 276, N 47, ст. 644,

N 48, ст. 656; 1993 р., N 10, ст. 76, N 11, ст. 83, N 19, ст. 209,

N 24, ст. 272, N 26, ст. 277, N 29, ст. 307, ст. 308; 1994 р.,

N 12, ст. 60, N 27, ст. 222; 1995 р., N 14, ст. 90, ст. 93, N 21,

ст. 154; 1996 р., N 3, ст. 11, N 7, ст. 28; 1997 р., N 3, ст. 7,

N 4, ст. 24, N 8, ст. 63; 1998 р., N 10, ст. 36, N 14, ст. 61,

N 26, ст. 149; 1999 р., N 37, ст. 334; 2000 р., N 35, ст. 282);


пункт 11 розділу I Закону України "Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів

України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче

провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 50,

ст. 436) ( 2056-14 );


статтю 62 Закону України "Про Національний банк України"

( 679-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29,

ст. 238; 2000 р., N 42, ст. 351);


Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію

Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 873-12 )

(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 25, ст. 282; Відомості

Верховної Ради України, 1994 р., N 52, ст. 467).


Президент України Л.КУЧМА


м. Київ, 7 грудня 2000 року

N 2121-III
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України "Про банки І банківську діяльність"
Закон України “Про банки І банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. №2121-ііі // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №5...
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про інноваційну діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2002, n 36, ст. 266 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про фінансовий лізинг ( Відомості Верховної Ради (ввр), 1998, n 16, ст. 68 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом n 394-xiv ( 394-14 ) від 14. 01. 99, Ввр, 1999, n 9-10, ст. 67 ) ( в редакції Закону
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про професійно-технічну освіту ( Відомості Верховної Ради (ввр), 1998, n 32, ст. 215 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами
У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань...
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про ліцензування певних видів господарської діяльності ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2000, n 36, ст. 299 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами

Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації
У законі України "Про банки І банківську діяльність" ( 2121-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України. Про внесення змін до Конституції України // Відомості Верховної Ради (ввр), 2005, n 2, ст. 44. Закон України. Про міліцію // Відомості Верховної Ради України. 1991. № Ст. 20 (Із численним змінами І доповненнями за 1991-2004 рр.)
Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради урср. 1990. №31. Ст. 429
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон україни про телекомунікації ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 12, ст. 155 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами
Документ 1280-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 07. 01. 2013, підстава 4910-17
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України "Про судоустрій України" // Відомості Верховної Ради украйи. 1992- №358,- ст. 508; 1994 №26. Ст. 204; 2000,- №50. Ст 436 3 змінами, внесеними Законом України № №2531-ш від 21 червня
Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. — 1996,— № зо
Закон україни про банки І банківську діяльність ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 5-6, ст. 30 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом iconЗакон України «Про банки І банківську діяльність»
Закон України «Про банки І банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року №2121-ііі // Законодавчі І нормативні акти з банківської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи