1. Нормативна база організації навчання icon

1. Нормативна база організації навчання




Скачати 272.72 Kb.
Назва1. Нормативна база організації навчання
Дата08.04.2013
Розмір272.72 Kb.
ТипДокументи


1. Нормативна база організації навчання


1.1.Підвищення кваліфікації — це форма післядипломної підготовки, яка забезпечує післядипломну освіту на базі повної вищої освіти, передбачає набуття особою здібностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах спеціальності, систематичне оновлення та поглиблення професійних знань, умінь та навичок за спеціальністю, професією.

1.2.Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського здійснює підвищення кваліфікації керівних, педагогічних працівників закладів освіти відповідно до наданої йому ліцензії.

1.3. Організація навчального процесу з підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до основних положень Конституції України, Законів України, нормативно-правових актів у галузі освіти:

Закони України:

  • «Про освіту»,

  • «Про загальну середню освіту»,

  • «Про позашкільну освіту та виховання»,

  • «Про професійно-технічну освіту»,

  • «Про науково-технічну діяльність»,

  • «Про вищу освіту»;

«Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021рр.»,

«Національна доктрина розвитку освіти» (Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.03 р.),

«Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні» (рішення колегії МОН України від 11.04.2002 р.),

«Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (Наказ МОН України від 02.06.1993р., №161),

“Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” (Наказ МОН України від 07.08.2002 № 450 ), а також Статуту ЧОІППО, рішень вченої ради інституту, наказів ректора, навчальних планів і програмам, положень, інструкцій та інших нормативних актів та цього Положення.


2. Планування навчального процесу

2.1. Основними документами планування навчального процесу з підвищення кваліфікації є:

  • план-графік підвищення кваліфікації педагогічних кадрів освіти на поточний рік,

  • освітньо-професійні програми підвищення кваліфікації,

  • робочі програми підвищення кваліфікації,

  • навчальні плани,

  • навчально-тематичні плани,

  • розклад занять.

2.2. План-графік підвищення кваліфікації керівних і педагогічних
кадрів освіти — це нормативний документ, який затверджується наказом управління освіти і науки облдержадміністрації не пізніше ніж за місяць до початку календарного року.

У ньому встановлюються категорії та кількість слухачів, які будуть проходити курси підвищення кваліфікації в поточному році, формується щомісячний план занять, вказуються терміни та форми навчання.

План-графік підвищення кваліфікації розробляється керівництвом Інституту на підставі заявок управлінь(відділів) освіти рай(міськ) адміністрацій, навчальних закладів і подається на затвердження не пізніше ніж за два місяці до початку календарного року.

2.3. ^ Освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації — це стандарт підвищення кваліфікації певної категорії слухачів. Вона визначає науково обґрунтований зміст навчання та вимоги до рівня знань і вмінь слухачів і розробляється на основі кваліфікаційних характеристик відповідної категорії слухачів.

Освітньо-професійна програма складається з навчальних модулів: соціально-гуманітарний, професійний та діагностико-аналітичний. Крім того, в освітньо-професійній програмі визначаються форми і засоби контролю знань та підсумкової атестації слухачів.

Зміст соціально-гуманітарного модуля орієнтований на вдосконалення та оновлення знань і вмінь слухачів з правових, економічних, соціально-гуманітарних та інших аспектів їх діяльності, а зміст блоку професійного модуля — на здобуття додаткових знань, умінь і навичок відповідно до вимог професійних та кваліфікаційних характеристик.

Кожний блок модулів складається з нормативної і інваріативної частин.

^ Нормативна частина — це перелік обов'язкових навчальних модулів із зазначенням обсягу академічних годин, що відводиться на їх вивчення (включаючи самостійну роботу).

Інваріативна частина включає дві групи модулів: за вибором Інституту і за вибором слухачів (із зазначенням орієнтовної кількості годин на їх вивчення).

Перша група містить перелік навчальних модулів за вибором Інституту, призначених для врахування регіональних особливостей та специфіки професійної діяльності окремих категорій слухачів, а друга — перелік спецкурсів за вибором, факультативів, тренінгів та ін., призначених для задоволення запитів і потреб слухачів.

Освітньо-професійні програми підвищення кваліфікації розробляються відповідними кафедрами, розглядаються вченою радою Інституту і затверджуються ректором за рекомендацією Вченої ради. Вони використовуються в навчальному процесі впродовж п’яти років.

2.4. ^ Робоча програма підвищення кваліфікації складається на кожний рік на основі освітньо-професійної програми з урахуванням конкретних ситуацій та необхідності ознайомлення слухачів із змінами у структурі та змісті професійної діяльності.

Робочі програми розробляються щороку кафедрами, і затверджуються проректором з навчальної роботи.

^ 2.5. Навчальні плани є нормативними документами Інституту, які складаються щороку для кожної категорії слухачів на основі робочих програм підвищення кваліфікації.

Навчальний план містить графік підвищення кваліфікації кожної категорії слухачів; перелік навчальних модулів, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять; форми проведення контролю знань та підсумкової атестації слухачів.

2.6. При складанні освітньо-професійних програм та навчальних планів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання необхідно керуватися такими нормами навчального навантаження слухачів:

  • на очних етапах — 8 академічних годин на день, з яких 6 — основне навантаження, 2 - додаткове (спецкурси, факультативи, тренінги);

  • на дистанційному етапі—8 годин на тиждень.

Самостійна робота слухачів має становити не менше ніж 2/3 від загальної кількості годин.

При очній формі навчання передбачається 8 академічних годин навчального навантаження на день.

2.7. ^ Навчально-тематичні плани складаються на кожний етап підвищення кваліфікації на основі робочих навчальних програм та навчальних планів за встановленою формою.

Навчально-тематичні плани розробляються педагогічними працівниками інституту, погоджуються з деканом та проректором інституту, і затверджуються ректором.

2.8. ^ Розклад занять разом з робочими навчальними програмами, навчальними планами та навчально-тематичними планами є основним документом, що регулює навчальну роботу в Інституті.

Розклад занять для кожної категорії слухачів Інституту складається деканатом за встановленою формою, погоджується деканом Інституту та затверджується проректором з навчальної роботи.

Основні заняття плануються на першу половину навчального дня, додаткові — на другу. За погодженням з кафедрами та деканом з окремих тем допускається проведення лекцій для потоків, які об'єднують кілька навчальних груп.


^ 3. Форми навчання

3.1.Основними формами організації навчання з підвищення кваліфікації в Інституті є

    • денна (стаціонарна),

    • очно-дистанційна,

    • навчання з оздоровленням у профілакторії,

    • екстернат (індивідуальний графік навчання),

    • та інші.

3.2.Навчання за денною (стаціонарною) формою проводиться з відривом від виробництва впродовж терміну, який визначається освітньо-професійною програмою підвищення кваліфікації та наказом управління освіти і науки.

3.3.Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації організується в три етапи.

Перший етап — організаційно-настановна сесія. Форма навчання — очна, яка триває три навчальні дні (24 год). Основними завданнями цього етапу є:

  • ознайомлення слухачів з організацією, порядком та змістом підвищення кваліфікації,

  • проведення занять переважно настановного характеру для інформаційного та методичного забезпечення самостійної роботи слухачів,

  • інформування слухачів про основні напрями державної політики у сфері освіти, ознайомлення з передовим досвідом професійної діяльності.

  • Основні форми роботи:

  • прийом слухачів та їх оформлення,

  • вхідний контроль,

  • лекції,

  • інструктивно-методичні заняття,

  • зустріч з керівниками освіти,

  • заняття, спецкурси за вибором, факультативи та ін.,

  • виїзні заняття,

  • консультації.

Другий етап — дистанційний.. Форма навчання — дистанційна. Тривалість його 8 – 9 тижнів, 72 год.

Основне завдання етапу — якісне забезпечення та супровід самостійної роботи слухачів з використанням технологій дистанційного навчання.

Основні форми роботи:

  • керована самостійна робота слухачів,

  • консультування,

  • поточний контроль,

  • навчальний практикум,

  • виконання випускної роботи.

Третій етап — залікова сесія. Форма навчання — очна, яка триває два навчальні дні (12 год).

Основні завдання етапу:

  • систематизація знань та вмінь слухачів,

  • оцінювання індивідуальної успішності навчання слухачів,

  • моніторинг якості підвищення кваліфікації.

Основні форми роботи:

  • виїзні заняття,

  • «круглі столи»,

  • практичні заняття,

  • конференції з обміну досвідом,

  • тренінги,

  • спецкурси,

  • вихідний контроль,

  • підсумкові заняття,

  • консультування,

  • атестація,

  • анкетування слухачів.

Зміст етапів підвищення кваліфікації для кожної категорії слухачів визначається відповідними навчальними програмами, а послідовність та порядок їх вивчення — навчальними та навчально-тематичними планами.

Основним завданням настановної сесії є ознайомлення слухачів з порядком та змістом підвищення кваліфікації, проведення занять настановного характеру, інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи слухачів. На цьому етапі проводиться вхідний контроль знань слухачів, виїзні заняття з метою вивчення передового досвіду в системі освіти, зустрічі з керівниками освіти.

На етапі самостійної роботи слухачі вивчають рекомендовану літературу, навчально-методичні матеріали з відповідних навчальних модулів, виконують навчальний практикум та випускну роботу.

Під час підсумкової сесії проводяться підсумкові заняття, здійснюються вихідний контроль та атестація слухачів.

Зміст кожного етапу визначається відповідними навчальними програмами та навчальними і навчально-тематичними планами.


^ 3.4 Навчання з оздоровленням у профілакторії Інституту.

Відповідно до державної програми «Вчитель», статуту, Інститут проводить лікувально-профілактичну діяльність по оздоровленню слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Санаторій-профілакторій Інституту відкрито у вересні 2010 року і він є відокремленим структурним підрозділом. Це лікувально-профілактичний заклад санаторного типу, основна функція якого – надання послуг, пов’язаних з санаторним лікуванням слухачів.

Робота санаторія-профілакторію здійснюється за затвердженим ректором графіком. Тривалість лікування 18 – 21 – 24 дні. Кожного заїзду навчається і лікується 2 групи, навчання і лікування яких зорганізовано у дві зміни. Розумне поєднання навчання, відпочинку, лікування, раціонального харчування має дати позитивний ефект та призвести до зниження захворюваності серед педагогів області.

^ 3.5. Підвищення кваліфікації слухачів за індивідуальним графіком навчання (екстернат).

Підвищення кваліфікації слухачів за індивідуальним графіком (екстернат) організовується відповідно до Закону України „Про Освіту” та цього Положення.

Індивідуально вивчаються всі розділи навчального плану. За бажанням та особистим вибором слухачів можливо відвідування занять на стаціонарних курсах підвищення кваліфікації.

3.5.1 Індивідуальний графік навчання організовується для педагогічних працівників, які виявили бажання навчатися індивідуально, мають високий рівень майстерності: переможці обласного, учасники Всеукраїнського конкурсу „Учитель року”, мають звання заслужений учитель України, заслужений працівник освіти, вчений ступінь, грант Сороса.

Він включає: етапи навчання, форми, зміст і терміни їх проведення, види контролю знань, теми практикуму та випускної роботи. В індивідуальному графіку зазначається також науковий керівник випускної роботи.

3.5.2 Слухачі можуть перейти на навчання за індивідуальним графіком за таких умов:

  • наявність листа-клопотання від установи освіти, з обґрунтуванням необхідності переходу на навчання за індивідуальним графіком,

  • наявність конкретного творчого завдання на період підвищення кваліфікації, а саме: розробка конкретних матеріалів для установи, яка направила слухача; розробка інноваційних технологій, написання розділів дисертації, робота над цільовим проектом,

  • неможливість постійно відвідувати заняття з причини раптової хвороби або сімейних обставин.

3.5.3 Порядок зарахування на навчання за індивідуальним графіком:

    • навчання за індивідуальним графіком оформляється за умов подання клопотання відділу(управління) освіти та заяви слухача.

Слухач переводиться на навчання за індивідуальним графіком про що обумовлюється у наказі.

3.5.4 Слухачі, які підвищують кваліфікацію за індивідуальним графіком виконують контрольно-оціночні заняття за розкладом своєї групи.

3.5.5 Про проходження підвищення кваліфікації за індивідуальним графіком слухач звітує перед консультантом.

3.5.6 На випадок невиконання слухачем плану, деканат має право звільнити його від подальшого проходження підвищення кваліфікації.

3.5.7 Посвідчення про підвищення кваліфікації за індивідуальним графіком видається після складання заліків та захисту випускної(творчої) роботи.

3.5.8 План підвищення кваліфікації за індивідуальним графіком затверджується деканом.


^ 3.6. Накопичувальна форма підвищення кваліфікації.

3.6.1 Накопичувальна форма підвищення кваліфікації слухачів вводиться з метою створення умов для реалізації педагогом можливостей безперервної освіти у міжкурсовий період, дозволяє самостійно конструювати індивідуальний освітній маршрут з урахуванням своїх професійних потреб, проблем і обирати найбільш сприятливі для себе строки його реалізації.

Накопичувальна форма підвищення кваліфікації запроваджується з розрахунку на найдосвідченішу педагогічну громаду області.

Навчання здійснюється за освітньою програмою, яка є індивідуальним освітнім маршрутом (далі - ІОМ) педагогічного працівника.

Освітня програма підвищення кваліфікації як індивідуальний освітній маршрут педагога, обсягом 144 години.

Елементами освітньої програми можуть бути форми курсової підготовки, а також наступні форми відкритих методичних заходів Інституту, районного і шкільного рівня в період зазначених термінів підвищення кваліфікації : майстер-класи, «круглі столи», відкриті уроки, виставки, практичні і семінарські зайняття, семінари з обміну досвідом, методичні об'єднання, конференції, форуми, конкурси професійної майстерності, ярмарки, фестивалі та ін.

В зміст індивідуального освітнього маршруту педагога може бути включено стажування на базі навчального закладу.

3.6.2 Слухач курсів підвищення кваліфікації за накопичувальною формою навчання має право на отримання освітніх послуг, а саме: користування бібліотекою, читацькою залою, отримання консультацій від спеціалістів закладу, внесення пропозицій щодо терміну виконання курсової роботи, проведення захисту.

3.6.3 Всі види та форми виконаної роботи заносяться до індивідуального освітнього маршруту педагога, який наприкінці навчання підлягає обміну на свідоцтво про підвищення кваліфікації.

3.7 Стажування є однією з основних форм післядипломної освіти науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (ВНЗ). Основною метою стажування є набуття досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності. Стажування викладачів ВНЗ передбачає вивчення педагогічного досвіду, ознайомлення з сучасними досягненнями науки, розробку навчально-методичних матеріалів, призначених для використання при підготовці спеціалістів, надання науково-технічної допомоги кафедрам інституту.

Вищі навчальні заклади направляють викладачів на стажування на підставі договорів з інститутом та згідно з річними планами.

Стажування викладачів ВНЗ відбувається за індивідуальними планами, при складані яких враховується спеціальність викладача, зазначається термін та програма стажування, відмічається, що нового він повинен запровадити в діяльність вищого навчального закладу, факультету, кафедри за наслідками стажування.

Термін стажування викладача визначається керівником того навчального закладу, де він працює (від 1 до 3 місяців залежно від складності індивідуального плану стажування та досвіду практичної роботи викладача). Індивідуальний план та програма стажування затверджується на засіданні кафедри і погоджується з проректором з навчальної роботи чи деканом факультету того навчального закладу, де здійснюватиметься стажування. Направлення на стажування викладачів здійснюється відповідно до наказу ректора вищого навчального закладу.

Зарахування викладачів на стажування затверджується наказом ректора з призначенням консультанта з числа провідних фахівців кафедр інституту. Контроль за проходженням стажування здійснює безпосередньо завідуючий кафедрою, на якій відбувається стажування викладача.

Захист результатів стажування здійснюється на засіданні кафедри з урахуванням їх практичного значення для поліпшення навчально-виховного процесу та розвитку освіти. Кафедра приймає рішення про затвердження або відхилення звіту про стажування (за необхідністю — про його доопрацювання), а також дає рекомендації по використанню результатів стажування. Відмітки про хід та результати стажування заносяться до індивідуального плану.

На випадок невиконання викладачем покладених на нього під час стажування обов'язків ректор інституту має право звільнити його від подальшого проходження стажування, про що повинен повідомити керівництво відповідного вищого навчального закладу, який направив викладача на стажування.


    1. ^ Творчі майстерні вчителів.




      1. Авторська творча майстерня вчителів створюється на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського при кафедрах, центрах і відділах (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2012 № 69 «Про створення авторських творчих майстерень учителів на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти»).

3.8.2 Організаційно-методичними формами діяльності авторської творчої майстерні вчителів є: лекції, практичні заняття, «круглі столи», семінари-практикуми, тренінги, презентації, педагогічні виставки, педагогічні вітальні, самостійна робота слухачів, дослідження проблеми, моделювання, проекти тощо.

Авторська творча майстерня учителів є одним із перспективних напрямів удосконалення системи післядипломної педагогічної освіти, урізноманітнення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

3.8.3 Робота в авторській творчій майстерні вчителів зараховується як форма підвищення кваліфікації працівників освіти з видачею відповідного документа. Положення про авторську творчу майстерню вчителів на базі Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського із зазначенням організаційно-правових та фінансових умов діяльності, яке схвалено Вченою радою інституту (протокол № 3 від 10.05.2012) та затверджено відповідним наказом ректора інституту (від 12.05.2012 №59).


^ 4. Форми організації (навчання) навчального процесу


На денному (стаціонарному) етапі підвищення кваліфікації основними формами організації начального процесу є:

  • навчальні заняття,

  • виконання індивідуальних завдань,

  • самостійна робота слухача,

  • практична підготовка,

  • контрольні заходи,

  • інші заходи.

Форми занять визначаються навчально-тематичними планами.

4.1. Лекція — форма навчального заняття, призначеного для ознайомлення слухачів з основним змістом відповідних модулів. Вона може бути настановною, тематичною, оглядовою тощо.

Лекції проводяться лекторами: професорами, доцентами, старшими викладачами та досвідченими методистами Інституту, а також провідними науковцями та спеціалістами, запрошеними для проведення занять.

Кандидатури лекторів, які запрошуються для проведення занять, затверджуються в установленому порядку наказом ректора Інституту за поданням завідувачів кафедр та погоджено з проректором Інституту.

4.2. ^ Семінарське заняття — форма навчального заняття, на якому викладач організовує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями.

Перелік тем семінарських занять визначається навчально-тематичним планом підвищення кваліфікації. План семінарських занять розробляє відповідна кафедра, вона ж забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення.

Семінарське заняття проводиться з однією навчальною групою.

4.3. ^ Практичне заняття — форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення базових теоретичних положень навчальних модулів та формує вміння і навички їх практичного застосування слухачами.

Практичне заняття проводиться з однією навчальною групою чи з половиною групи у звичайних або спеціалізованих аудиторіях, оснащених відповідними технічними засобами. Поділ навчальних груп на підгрупи відображається у навчальних та навчально-тематичних планах.

Навчальна група слухачів, як правило, формується в складі 19-25 осіб, за очно-дистанційним способом 10-15. В окремих випадках (для проведення тренінгів, занять з оволодіння комп'ютерною технікою, занять для вчителів іноземних мов, для читання спецкурсів за вибором слухачів тощо) навчальні групи можуть формуватися в меншій кількості. Мінімальний склад навчальної групи — 10 осіб.

4.4. Інструктивно-методичне заняття — вид практичного заняття що проводиться для ознайомлення слухачів з організацією та порядком проведення підвищення кваліфікації, змістом навчання, порядком проведення поточного контролю та підсумкової атестації, вимогами до змісту, якості й оформлення випускних робіт.

На цьому заняття слухачі обирають теми випускних робіт і за допомогою координатора (тьютора) складають індивідуальні плани.

Структура та зміст заняття визначається кафедрою.

План проведення заняття розробляється координатором (тьютором) групи і затверджується завідувачем кафедри.

4.5. Тренінг — це групове інтерактивне навчальне заняття, яке ґрунтується на принципах зворотного зв'язку й активної взаємодії всіх учасників і спрямоване на закріплення знань, напрацювання вмінь і навичок відповідно до мети навчання.

4.6. ^ Виїзне заняття (педагогічна практика) — форма навчального заняття, основним змістом якого є ознайомлення слухачів з передовим досвідом різних аспектів їх професійної діяльності. Проводиться відповідно до навчального і навчально-тематичного планів та розкладом занять.

Об'єкт виїзного заняття визначається навчально-тематичним планом, деканат погоджує з керівництвом відповідного закладу (організації, установи) порядок проведення заняття. Керує виїзним заняттям викладач відповідної кафедри. До його проведення на умовах погодинної оплати залучаються працівники відповідного закладу (організації, установи).

Для окремих категорій слухачів виїзні заняття можуть проводитись у формі тривалого виробничого стажування на передових підприємствах або в спеціально визначених навчально-виробничих центрах. Організація такого стажування регламентується окремим положенням, яке затверджується ректором Інституту.

4.7. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремим слухачем з метою підвищення рівня його підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються відповідною кафедрою за окремим графіком з урахуванням індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів. Графік індивідуальних занять складається координатором (тьютором) навчальної групи, погоджується завідувачем кафедри і затверджується деканом.

Обсяг індивідуальних навчальних занять визначається навчальним, навчально-тематичним планами та індивідуальними планами підвищення кваліфікації слухачів.

4.8. ^ Конференція з обміну досвідом — це інтерактивна форма заняття, основним змістом якого є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої професійної діяльності, власного передового досвіду.

Тема конференції визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План підготовки і проведення конференції розробляється кафедрою. У конференції беруть участь провідні викладачі кафедри. Конференція слухачів проводиться на заключному етапі навчання.

4.9. «Круглий стіл» — це інтерактивна форма навчального заняття, основним змістом якого є обговорення актуальних і важливих інноваційних аспектів професійної діяльності слухачів.

Тема «круглого столу» визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План його проведення та методичне забезпечення розробляє кафедра.

У проведенні «круглих столів» беруть участь професори, доценти кафедр, а також запрошені провідні вчені та спеціалісти в галузі проблем, що обговорюються.

4.10. Консультація — форма навчального заняття, на якому слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення конкретних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації проводяться за графіком, встановленим кафедрою. Проведення консультацій фіксується в спеціальному журналі, який зберігається на кафедрі.

4.11. ^ Дистанційне консультування слухачів здійснюється за очно-дистанційної форми навчання. Воно проводиться як у режимі реального часу (синхронно), так і з затримкою відповідей у часі (асинхронно) з використанням усіх засобів зв'язку (Інтернет, електронна і звичайна пошта, телефон, факс тощо). Організовується кафедрами і деканатом за технічної підтримки центру дистанційного навчання.

^ Проведення консультацій фіксується у відповідних журналах кафедр із зазначенням затраченого часу.

4.12 Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати,
розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи
тощо) видаються слухачам відповідно до навчального плану підвищення кваліфікації. Індивідуальні завдання виконуються слухачем (або групою слухачів) самостійно при консультуванні викладача.

4.13. ^ Самостійна робота є основним видом навчальної роботи слухача при очно-дистанційній та очній формах підвищення кваліфікації. Її зміст і обсяг визначаються навчальним та навчально-тематичним планами робочою програмою, методичними матеріалами.

Слухач особисто планує і виконує самостійну роботу на всіх етапах підвищення кваліфікації.

4.14. ^ Навчальний практикум — обов'язковий компонент самостійної роботи на дистанційному етапі підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання і має на меті отримання слухачами професійних навичок, умінь, а також навичок дослідницької роботи.

Залежно від категорії слухачів практикум може бути: методичним, управлінським, науково-дослідним та ін. Він може проводитись для апробації слухачем положень (розробок) його випускної роботи.

Вид практикуму встановлює кафедра. Завдання на практикум, організаційно-методичні вказівки щодо його проведення видає слухачеві науковий керівник під час консультації або індивідуального заняття. Тема практикуму зазначається в індивідуальному плані підвищення кваліфікації слухача.

За результатами практикуму слухач складає звіт, який може оформлятися як у вигляді самостійного документа, так і у вигляді одного з додатків до випускної роботи. Форму і загальні вимоги до оформлення звіту про практикум визначає кафедра.

4.15. Виконання випускної(творчої) роботи — головне завдання самостійної
роботи слухача при очно-дистанційній формі навчання на
дистанційному етапі, її рівень та якість є основним показником успішності
слухача під час підвищення кваліфікації.

Вид випускної роботи для кожної категорії слухачів (проект, дослідження, творча робота тощо) визначає кафедра.

Вимоги до структури, змісту, рівня, порядок виконання та оформлення випускної роботи визначаються окремим положенням, яке затверджується ректором Інституту.

Перелік тем випускних робіт розробляються відповідними кафедрами відповідно до діючих навчально-тематичних планів.

Слухач може самостійно обрати тему випускної роботи за погодженням з науковим керівником.

Керівництво написанням випускної роботи здійснює науковий керівник. За одним науковим керівником закріплюється не більше ніж 5 слухачів окремої начальної групи.

Тема випускної роботи і науковий керівник зазначаються в індивідуальному плані підвищення кваліфікації слухача.


^ 5. Педагогічний контроль та атестація слухачів


5.1. Педагогічний контроль — це обов'язковий компонент навчального процесу, мета якого — забезпечення зворотного зв'язку, визначення рівня досягнення слухачем завдань підвищення кваліфікації та діагностика якості навчального процесу.

Основними видами педагогічного контролю є: вхідний, поточний, вихідний, самоконтроль, підсумковий контроль.

5.2. ^ Вхідний контроль визначає стартовий рівень знань і вмінь слухачів. Проводиться на першому етапі навчання методом комп'ютерного тестування.

Організує та керує ходом контролю координатор (тьютор) навчальної групи, технічне забезпечення здійснює відділ моніторингу.

Результати вхідного контролю доводяться до відома слухачів, фіксуються в індивідуальних планах та використовуються кафедрами для конкретизації змісту навчання.

5.3. ^ Поточний контроль здійснюється під час проведення різних форм занять і має на меті перевірку рівня знань слухача.

Форма проведення поточного контролю і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою.

Результати контролю повідомляються слухачеві, у тому числі електронною поштою, чи іншим доступним йому засобом. Оцінка заноситься у відповідну графу індивідуального плану підвищення кваліфікації слухача.

Поточний контроль здійснюється викладачами та тьюторами навчальних груп.

5.4^ Вихідний контрол проводиться на завершальному етапі навчання методом комп'ютерного тестування з метою визначення рівня знань, отриманих слухачами за результатами навчання на курсах підвищення кваліфікації.

5.5 Самоконтроль — призначається для самооцінки слухачами обсягів та якості засвоєних знань. Здійснення самоконтролю забезпечується спеціальними програмами, завданнями для самостійної роботи, які визначені структурою дистанційних модулів.

5.6^ Підсумковий контрол проводиться з метою оцінювання результатів навчання на його завершальному етапі та виконується у формі комплексного заліку.

Комплексний залік полягає в оцінюванні якості знань навчальних модулів, здійснюється на підставі результатів поточного і вихідного контролю та результатів виконання навчального практикуму і написання випускної роботи.

Комплексний запік планується кафедрами і проводиться за трьома модулями:

  • соціально-гуманітарний,

  • психолого-педагогічний,

  • ІКТ в освіті.

Результати заліку оцінюються за двобальною шкалою: «зараховано» або «не зараховано», про що робиться запис у відомості встановленої форми.

5.7. Результати захисту випускних робіт визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»

Випускні роботи після їх захисту зберігаються впродовж трьох років на кафедрі, а потім списуються в установленому порядку За рекомендацією комісій окремі роботи, які мають наукову і практичну цінність, можуть передаватися на зберігання до бібліотеки Інституту.


^ 6. Науково-методичне та дидактичне забезпечення навчального процесу


6.1. Науково-методичне та дидактичне забезпечення навчального процесу з підвищення кваліфікації включає:

  • освітньо-професійні програми підвищення кваліфікації,

  • робочі програми підвищення кваліфікації,

  • навчальні плани,

  • навчально-тематичні плани,

  • навчально-методичні комплекси модулів,

  • методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів, виконання навчального практикуму та випускних робіт,

  • •збірники педагогічних тестів,

  • підручники, навчальні посібники у друкованому й електронному вигляді,

  • тексти лекцій, методичні матеріали до семінарів, спецкурсів, «круглих столів» та ін.,

  • інформаційні ресурси Інтернету, компакт-диски, дискети тощо,

  • інші науково-методичні та дидактичні матеріли, які визначає кафедра і викладач.

6.2. Порядок розроблення, затвердження та зберігання науково-методичних і дидактичних матеріалів визначається даним положенням і положенням про кафедру Інституту.

У навчальному процесі використовуються тільки ті навчальні посібники та навчально-методичні матеріали, які видано за рекомендацією Міністерства освіти і науки України.

6.3. Науково-методичні та дидактичні матеріали, призначені для самостійної роботи слухачів, видаються їм на паперових або електронних носіях.


^ 7. Планування робочого часу викладача інституту.

7.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових та організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному плані роботи.

7.2. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше ніж 1548 годин на навчальний рік при середній тривалості робочого тижня – 36 годин. Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.

7.3. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, відображений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою.

7.4. Мінімальний та максимальний обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлюється з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних). У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, в межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин не може перевищувати 0,25 обсягу мінімального обов’язкового навчального навантаження.

7.5. Планування робочого часу викладача здійснюється на поточний навчальний рік і відображується в індивідуальному плані.

При визначенні індивідуальних планів роботи професорсько-викладацького складу завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного викладача.

Індивідуальні плани складаються всіма штатними викладачами та сумісниками, розглядаються на засіданні кафедри і підписуються завідуючим кафедрою.

Хід виконання індивідуальних планів викладачів повинен систематично перевірятися шляхом обговорення на засіданнях кафедри з критичним оцінюванням якості виконання за кожним видом робіт, вимогою особистого пояснення кожним виконавцем причин низької якості, несвоєчасності виконання або невиконання роботи, передбаченої планом.

Наприкінці навчального року завідувач кафедри зобов'язаний оцінити якість виконання індивідуального плану роботи кожним викладачем і зробити відповідний запис у розділі «Висновки про виконання».

Під час підведення підсумків навчального року на засіданні кафедри питання про виконання індивідуальних планів професорсько-викладацьким складом є одним з основних.

7.6. Розрахунок навантаження викладачів здійснюється відповідно до «Інструкції з планування й обліку навчального навантаження науково-педагогічних працівників інституту», схваленої Вченою радою інституту і затвердженої ректором.

7.7. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом контрольних заходів та іншими видами робіт. Викладач зобов’язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу.


^ 8. Навчальний час слухача факультету підвищення кваліфікації.


8.1. Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на кваліфікаційному рівні.

8.2. Обліковими одиницями навчального часу слухача є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальні курси.

^ Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 40 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»).

^ Навчальний день — складова частина навчального часу слухача, нормою навчального навантаження слухачів протягом якого є 8 робочих годин, що дорівнює приблизно 8 академічним годинам на день, або 4 «парам».

^ Навчальний тиждень – складова частина навчального часу слухача тривалістю не більше 54 академічних годин. Навчальний тиждень може бути п’ятиденним і шестиденним.

^ Навчальні курси — завершений період навчання слухачів протягом терміну підвищення кваліфікації за певною формою навчання. Організація навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації оформляються відповідними наказами.

8.3. Навчальний рік в інституті триває, як правило, з вересня по серпень.

8.4. Навчальнe заняття триває дві академічні години з перервами між ними і проводиться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

8.5. Відвідування всіх навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для слухачів. Забороняється відволікати слухачів курсів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.


^ 9. Права та обов’язки учасників навчального процесу.


9.1.Учасниками навчального процесу підвищення кваліфікації є:

  • науково-педагогічні працівники інституту;

  • працівники інших структурних підрозділів інституту: спеціалісти, старші лаборанти, методисти, завідуючі відділами та ін.;

  • слухачі (особи, які в установленому порядку зараховані та навчаються на факультеті підвищення кваліфікації інституту).

9.2. Права та обов'язки науково-педагогічних та педагогічних працівників визначені законами України «Про освіту» (ст. 55, 56), «Про вищу освіту» (ст. 50, 51) та їх функціональними обов'язками.

9.3. Права та обов’язки осіб, які навчаються на факультеті підвищення кваліфікації інституту визначаються Конституцією України, законом України «Про освіту» (ст. 51, 52), Статутом Інституту, цим Положенням.


Схожі:

1. Нормативна база організації навчання iconДокументи
1. /Нормативна база/4455.pdf
2. /Нормативна...

1. Нормативна база організації навчання iconНа допомогу науковцям
Сайт Вищої атестаційної комісії України. Повна нормативна база, фахові видання, переліки і форми документів, архів, новини
1. Нормативна база організації навчання iconКонцепція М. Фрідмена (монетаристська теорія макроекономічного регулювання)
Система національних рахунків (снр) як нормативна база макроекономічного рахівництва
1. Нормативна база організації навчання iconНормативна база бухгалтерського обліку для сільськогосподарських підприємств
Особливості обліку, пов'язані головним чином з обліком засобів виробництва, витрат І готової продукції
1. Нормативна база організації навчання iconЗакон України "Про дошкільну освіту" // Освіта в Україні. Нормативна база. К.: Кнт, атіка, 2004. 492 с
...
1. Нормативна база організації навчання iconЗакон України "Про дошкільну освіту" // Освіта в Україні. Нормативна база. К.: Кнт, атіка, 2004. 492 с
...
1. Нормативна база організації навчання iconПоложення про проведення переддипломної практики студентів вінницького національного технічного університету нормативна база Даний документ розроблено на підставі: Закону України «Про вищу освіту»
«Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»
1. Нормативна база організації навчання iconДокументи
1. /нормативная база/2012-2013_лист.doc
2. /нормативная...

1. Нормативна база організації навчання iconДокументи
1. /нормативно-правовая база ДУЗ/811соц.пед. патронат.doc
2. /нормативно-правовая...

1. Нормативна база організації навчання iconПоложення Закону України «Про охорону праці». Нормативні акти про охорону праці. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Основні законодавчі акти про охорону праці
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи