Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon

Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності




НазваАктуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності
Сторінка8/24
Дата26.08.2012
Розмір3.67 Mb.
ТипДокументи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   24
1. /Конференц_я 21.05.2011.docАктуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності
Шинкаренко Ганна Миколаївна,

студентка групи ПЗдср-07-1 ХНУВС

Науковий керівник: Савченко А. С.

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ
У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ ЗМІНАМИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ


Висвітлено питання подання доказів під час здійснення судочинства господарським судом України, в зв’язку зі змінами, внесеними до Господарського процесуального кодексу від 07.07.2010. Значний інтерес становить практичне здійснення процесу доказування в досить короткі строки.

У зв’язку зі змінами, внесеними до Господарського процесуального кодексу (далі   ГПК) України з прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, скорочується кількість часу, необхідного для подання доказів у справі. Тобто, сторони повинні подавати докази до початку розгляду господарським судом справи по суті. Ми вирішили проаналізувати ці зміни та зробити висновок, щодо їх доцільності, а також з’ясувати, які переваги та недоліки вони внесли в процес доказування.

Законодавець головний акцент приділив скороченню процесуальних строків, в тому числі і строку на подання доказів, який є одним із способів спрощення та прискорення судових процедур. Разом з цим, ці зміни направлені на унеможливлення зловживання своїми процесуальними правами сторонами у справі.

З
© Шинкаренко Г. М., 2011
іншого боку, у такого спрощення процесу доказування є й недоліки, які полягають у суттєвому звуженні процесуальних можливостей судового захисту прав і свобод фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також в обмеженні прав сторін шляхом зменшення часу на доказування. У ст. 43 ГПК України зазначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства. Тому виникає проблема: чи зможуть сторони за такий короткий проміжок часу зібрати необхідні докази. Отже, порушуються такі основні засади господарського судочинства, як змагальність та рівність сторін, диспозитивність. Також, ускладнюється і оцінка доказів Господарським судом, яка ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Крім того, в справах, де однією зі сторін є іноземні фізичні та юридичні особи, часто в якості доказів необхідно надати документи з іншої юрисдикції, які, як правило, вимагають додаткових затрат часу для легалізації або проставлення апостилю та офіційного перекладу.

Виходячи з вищенаведеного, ми можемо говорити про те, що порушується ст.55 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Проаналізувавши зміни, ми вважаємо, що вони зробили процес доказування більш складним, порушили принципи господарського судочинства, обмежили права сторін, ускладнили оцінку доказів і як наслідок, будуть впливати на винесення рішення судом.

Отже, головною проблемою внесених змін є порушення процесуальних прав сторін. Скорочення строків подання доказів, на нашу думку, не призведе до швидкого правосуддя, а, якщо і призведе, то воно буде неякісним. Таке скорочення може стати результатом поверхневого вирішення справ. Зважаючи на завантаженість судів, існує ризик того, що суди будуть змушені постійно продовжувати строки для подання доказів чи просто їх порушувати або затягувати весь розгляд справи. Як бачимо, у внесених змінах, все далеко не ідеально, тому постає питання їх відповідності нормам Конституції України та принципам господарського судочинства.

Одержано 13.04.2011

#

СЕКЦІЯ 3

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО ТА АДМІНІСТРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОВС. ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС

УДК 342.9

Адаменко Олена Олександрівна,

курсант групи ФГБ-09-02 ХНУВС

Науковий керівник: канд. юрид. наук, доц. Гуменюк В. А.

ПРОБЛЕМА ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН МІЛІЦІЇ
З НАСЕЛЕННЯМ


Проаналізовано проблему партнерських відносин міліції з населенням.

Одним з найбільш важливих завдань реформування органів внутрішніх справ України є встановлення і підтримка стосунків міліції з населенням на принципах довіри і порозуміння, оскільки на сучасному етапі становлення діяльності органів внутрішніх справ України спостерігається недостатня взаємодія міліції з населенням і виникла низка проблем, пов’язаних з цим, зокрема: протиставлення інтересів широких прошарків законослухняного населення інтересам міліції, орієнтованої на захист правлячої еліти, власних відомчих інтересів, ніж простих громадян; несприятливий стереотип сприйняття представників міліції як воєнізованого карального органа серед населення, яке вважає за краще уникати контактів із міліцією; представники міліції не завжди мають необхідну підготовку й особистісну готовність до взаємодії з населенням на принципах співпраці і довіри.

Проблема взаємодії органів внутрішніх справ із громадськістю в останні роки викликає всебічний інтерес. Окремі дослідження, присвячені вивченню громадської думки з приводу діяльності органів внутрішніх справ в Україні, свідчать про зростання стурбованості населення положенням правопорядку в регіонах, недовіри населення до органів внутрішніх справ із приводу спроможності останніх вести боротьбу зі злочинністю, професійно надавати допомогу громадянам; про зростання потреби в демократизації зв’язку органів внутрішніх справ із громадськістю.

У
© Адаменко О. О., 2011
різноманітних дослідженнях були отримані дані про те, що населення часто не має об’єктивної інформації про конкретні сторони діяльності міліції, її права щодо примусових заходів. У цивілізованому суспільстві кожна доросла людина повинна знати основні завдання міліції, порядок звернення до правоохоронних органів, права й обов’язки зазначених органів. Працівниками міліції часто недооцінюється важливість систематичного інформування населення про свою повсякденну діяльність, реальні успіхи. Проте саме така інформація, що реально відбиває діяльність органів внутрішніх справ створює сприятливу основу для зміни громадської думки щодо ефективності роботи міліції, налаштовує громадян на довіру.

Отже слід виділити основні на нашу думку напрямки по створенню демократичного підґрунтя взаємодії населення з міліцією. На сьогодні громадська думка формується, головним чином, під впливом ЗМІ (телебачення, газет, часописів, радіо), а також чуток і стереотипів. Значно менший вплив мають такі канали, як особисті зустрічі з представниками ОВС. Бесіди з працівниками міліції не відіграють майже ніякої ролі у формуванні громадських стереотипів стосовно діяльності міліції. Звідси випливає, що резервом спрямованого формування думки населення про діяльність правоохоронної системи можуть бути нові шляхи у виді регулярного спілкування міліції з населенням, яке б забезпечило вільне звернення громадян до працівників міліції за необхідною інформацією в даній сфері.

Одним із напрямків даної роботи є взаємодія міліції з громадськістю у виді створення за місцем проживання в мікрорайонах громадських організацій по охороні громадського порядку.

Таким чином, слід сказати, що одним із найбільш важливих завдань реформування органів внутрішніх справ України є встановлення і підтримка стосунків міліції з населенням на партнерських засадах, оскільки ефективність боротьби зі злочинністю багато в чому залежить від активної позиції самих громадян у вирішенні цієї проблеми.

Отже, можна виділити декілька напрямів вирішення цього завдання: підвищення ефективності управління роботою райвідділів як соціальних організацій; психологічне забезпечення кадрової роботи в ОВС для поліпшення діяльності працівників міліції; підвищення комунікативної компетентності працівників міліції, насамперед тих служб, що є «візитною карткою» ОВС; урахування громадської думки в діяльності органів внутрішніх справ, виявлення стереотипів і рівня поінформованості населення про роботу міліції, довіри до неї; цілеспрямоване формування стратегії подачі інформації про діяльність міліції в засобах масової інформації; залучення населення до охорони громадського порядку; використання закордонного досвіду в налагодженні зв’язків міліції з громадськістю.

Одержано 15.04.2011

#

УДК 341.6:342.7

Анохіна Юлія Володимирівна,

курсант групи ІКМ-07-9 ХНУВС

Науковий керівник: д-р юрид. наук, ст. наук. співр. Мельник Р. С.

РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
ЯК ДЖЕРЕЛО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА


Наведено визначення та сформульована система джерел адміністративного права. З посиланням на національний та зарубіжний досвід обґрунтована необхідність віднесення до джерел адміністративного права рішень Європейського суду з прав людини.

Джерела адміністративного права – це зовнішні форми вираження адміністративно-правових норм, форми існування галузі права.

Найістотнішу роль серед джерел адміністративного права відіграють закони, які становлять змістовий стрижень галузі і спрямовують розвиток так званого вторинного законодавства, яке уособлюється насамперед у нормативно-правових актах Президента України, Кабінету Міністрів України, а також інших суб’єктів публічної адміністрації.

Проте поряд з названими джерелами адміністративного права науковці усе частіше згадують і про рішення суду, відносячи їх також до форм зовнішнього закріплення норм названої галузі права. Подібний підхід багато у чому обумовлений фактом ратифікації Верховною Радою України Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., відповідно до якого Україна не лише взяла на себе міжнародно-правове зобов’язання забезпечувати відповідність національного законодавства та юридичної практики європейським стандартам у сфері прав людини, а й створити передумови для реального введення до механізму нормативного регулювання суспільних відносин прецедентів (рішень) Європейського суду з прав людини.

На виконання названих зобов’язань Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», у ст. 17 якого зазначено, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

В
© Анохіна Ю. В., 2011
иходячи з викладеного не важко побачити протиріччя, яке виникло між правовою наукою, з одного боку, та законодавством і юридичною практикою, – з іншого. У даному випадку мова йде про те, що на сьогодні далеко не усі науковці схильні приділяти належну увагу аналізу судових рішень як джерел права взагалі та адміністративного права зокрема, і це не дивлячись на те, що національна правозастосовна практика свідчить зовсім про інше. З огляду на викладене, ми переконанні, що за сучасних умов розвитку держави та права є усі підстави для того, щоб визнати судове рішення джерелом права. Заперечувати даний факт означає підтримувати радянську правову думку, пронизану ідеєю неможливості віднесення судових рішень до категорії форм зовнішнього виразу норм права.

Отже, ігнорування судової практики Європейського суду з прав людини як джерела адміністративного права є свідченням юридичної неосвіченості вітчизняних науковців та правозастосовників, що, безумовно, лише негативним чином впливає як на імідж України, так і на рівень забезпечення і гарантування прав, свобод та законних інтересів її громадян. Для прогресивного розвитку вітчизняного права необхідно відходити від застарілих наукових концепцій та теорій, орієнтуватися на нову ідеологію, пов’язану, поміж іншим, і з необхідністю віднесення до джерел адміністративного права рішень Європейського суду з прав людини.

Одержано 19.04.2011

#

УДК 35.078.1(477)

Бугай Максим Миколайович,

курсант групи ІКМ 09-11 ХНУВС

Науковий керівник: канд. юрид. наук, доц. Салманова О. Ю.

ШТРАФИ ЯК ВИД АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ,
ЩО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Розглянуто деякі проблеми у сфері адміністративно-штрафної діяльності органів внутрішніх справ.

Адміністративний штраф – це реакція держави (в даному випадку в особі ОВС) на вчинення адміністративного правопорушення. Саме цей вид правопорушення (склад адміністративного проступку) є підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності. Підставами (у широкому розумінні) накладення адміністративного штрафу є: наявність його у відповідних правових нормах; наявність складу саме адміністративного делікту; реалізація саме адміністративної відповідальності.

Адміністративно-штрафна юрисдикція міліції є частиною її виконавчо-розпорядчої діяльності. Важливість цієї діяльності обумовлена не тільки великою кількістю адміністративних проступків в загальній структурі правопорушень, але й розширенням адміністративно-юрисдикційного захисту в умовах динамічного розвитку ринкової економіки за рахунок звуження кримінально-правового регулювання. Сутність адміністративно-штрафної юрисдикції міліції полягає у забезпеченні виконання міліцією своїх основних задач по охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями. В наш час законодавство яке регулює накладення адміністративних штрафів потребує вдосконалення і реформування, як і вся сфера адміністративного права, оскільки містить багато упущень, прогалин та інших недоліків.

Н
© Бугай М. М., 2011
еоподаткований мінімум доходів громадян, який використовується для обчислення розміру штрафу, що накладається, становить 17 гривень.

По-перше, ця норма закону на сьогодні вже не діюча, оскільки Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», в якому вона містилась (п. 5 ст. 22), скасований новим Податковим кодексом (від 2 грудня 2010 року). По-друге, я вважаю, що формулювання цієї норми застаріло (хоча і використовується надалі), бо відношення суспільства до даного еквіваленту неоднозначне: саме поняття неоподаткований мінімум доходів громадян викликає у уяві людини, яка недостатньо підкована юридично, набагато більшу суму ніж 17 гривень.

Іншою проблемою є розпорошеність нормативно-правових актів, які передбачають адміністративно-штрафну відповідальність. Вирішення цієї проблеми дуже «просте» – це зведення усіх правових норм, які передбачають адміністративно-штрафну відповідальність в єдиному кодифікованому акті, а в тих актах де вона передбачалась раніше вмістити відсильну на нього норму.

Як свідчить статистика, добровільна сплата накладеного адміністративного штрафу також являє собою проблему, яка вимагає вирішення. Коріння проблеми міститься в провадженні щодо виконання постанов про накладення адміністративних штрафів. На мою думку, для покращення результатів треба спростити механізм виконання постанов, скоротити терміни виконання постанови, особливо по добровільній сплаті штрафу (якщо правопорушник зацікавлений виконати свій обов’язок, він все одно зробить це якомога раніше). Хоча в Кодексі про адміністративні правопорушення і передбачено стягнення подвійної суми штрафу в разі подальшого ухилення від його сплати, можливо було б розглянути альтернативні стимулюючі чинники (заміна штрафу адміністративним арештом або іншим видом адміністративного стягнення).

В адміністративно-штрафній діяльності органів внутрішніх справ накопичилось чимало проблем, вирішення яких сприятиме удосконаленню цієї діяльності і, в результаті, зміцненню законності і правопорядку в країні.

Одержано 18.04.2011

#

УДК 351.755.61

Гопфалов Денис Вікторович,

курсант групи ІКМ-09-11

Науковий керівник: канд. юрид. наук, доц. Казанчук І. Д.

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ
ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ


Р
© Гопфалов Д. В., 2011
озглянуто проблеми правового захисту прав дітей в Україні. Визначені шляхи удосконалення діяльності служб і підрозділів ОВС України щодо запобігання та припинення правопорушень серед дітей.


Одним з найважливіших завдань правової держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. Втілення в життя вимог цих документів потребує від Української держави невідкладних дій, спрямованих на вирішення проблем дитинства. Зміни в соціальному та економічному житті України породили ряд небезпечних для суспільства явищ: загострення проблеми соціального сирітства, зростання кількості дітей, які мають психоневрологічні захворювання, поширення серед них паління, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії. Зростає дитяча бездоглядність. Так, за даними представництва ЮНІСЕФ в Україні 38% дітей були вигнані батьками з дому, і 15 % втекли самі. На фоні цих негативних соціальних явищ зростає кількість діянь, направлених на порушення прав і законних інтересів підлітків, що сприяє підвищенню злочинної активності серед них.

У подоланні кризи, що склалась у справі забезпечення захисту дітей, основну роль мають відігравати сім’я, держава і суспільство. Захист прав та інтересів підлітків визначає зміст діяльності ОВС. Результати цієї діяльності базуються не тільки на професіоналізмі і самовідданості працівників міліції, а й великою мірою залежать від ступеня довіри до них з боку населення. Проведення роботи щодо запобігання і припинення правопорушень серед дітей покладено, у першу чергу, на кримінальну міліцію у справах неповнолітніх. Цей підрозділ у межах своєї компетенції розшукує дітей, що залишили сім’ї, виявляє і розкриває злочини і правопорушення, скоєнні неповнолітніми, вживає в цих цілях профілактичні заходи, передбачені чинним законодавством, бере участь у правовому вихованні дітей, тощо. Важливими напрямками діяльності органів і служб у справах неповнолітніх є подолання бездоглядності дітей та залучення підлітків у злочинну або іншу антигромадську діяльність дорослими особами. Аналіз практики припинення діяльності дорослих, спрямованої на залучення неповнолітніх у здійснення антигромадських дій, показав, що цій ділянці роботи міліцією приділяється недостатня увага. Внаслідок чого, пропонуємо декілька шляхів удосконалення діяльності ОВС в цьому напрямку.

1. Тісна взаємодія ОВС із педагогічними колективами загальноосвітніх шкіл, училищ і технікумів на принципах обміну інформацією про випадки залишення дитиною школи, вжиття невідкладних заходів щодо її розшуку. Успішною формою ранньої профілактиці дитячої бездоглядності є ведення внутрішньо-шкільного обліку дітей, які не відвідують школу, схильні до жебрацтва, вживання алкоголю, наркотиків. У цій роботі важливе місце відводиться педагогам шкіл і дільничним інспекторам міліції, їх професійній майстерності у проведенні виховної роботи в навчальних закладах і за місцем проживання підлітків.

2. Покращення профілактичної, соціально-реабілітаційної і консультаційної роботи ОВС з неблагополучними родинами, де батьки з асоціальною поведінкою, здійснення заходів для соціальної реабілітації дітей у таких сім’ях.

3. Взаємодія міліції з соціальними установами (закладами) для підлітків: притулками, центрами медико-соціальної реабілітації; пунктами забезпечення дітей харчуванням, одягом, взуттям, засобами особистої гігієни.

4. Проведення разом із членами громадських формувань з охорони порядку, представниками засобів масової інформації та місцевої адміністрації рейдів щодо виявлення бездоглядних дітей. На виконання вимог Указу Президента України «Про додаткові заходи запобігання дитячій бездоглядності» № 113 від 28.01.2000, необхідно приділити належну увагу закріпленню за підлітками шефів і громадських вихователів. Щоб така робота не носила формального характеру, доцільно ввести обов’язкову звітність результатів їхньої діяльності в поліпшенні правового виховання і попередження правопорушень серед дітей.

Одержано 13.04.2011

#

УДК 342.9

Дериволков В’ячеслав Олександрович,

студент 2 курсу ІПЮК для СБУ

Національного університету «Юридична академія

України імені Ярослава Мудрого»

Науковий керівник: д-р юрид. наук, проф. Матюхіна Н. П.

ОСОБЛИВОСТІ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Увага приділена особливостям громадського контролю за діяльністю Служби безпеки України.

З
© Дериволков Д. О., 2011
гідно ст. 38 Конституції України громадяни мають право приймати участь в управлінні державними справами, у тому числі здійснювати контроль за діяльністю державних органів (відомо, що контроль є однією із функцій управління), отримувати необхідну інформацію. Повною мірою дане положення стосується і організації контролю з боку громадськості за діяльністю Служби безпеки України (далі – СБУ). Ст. 6 Закону України «Про цивільний демократичний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» визначає, що складовою контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є громадський контроль. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Службу безпеки України» одним із принципів діяльності СБУ є принцип гласності. В Законі також закріплено право громадян на отримання інформації про діяльність Служби безпеки.

Відзначимо, що протягом останнього десятиріччя в СБУ проблемі забезпечення громадського контролю за її діяльністю, доступу громадян до інформації про неї приділяється значна увага. Істотним кроком для відкриття СБУ для контролю з боку громадськості став Закон України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» від 20.10.2005. Цим законом визначено структуру служби і вперше відкрито її чисельність для широкого загалу. Щорічно із затвердженням Закону України про державний бюджет можна дізнатись які кошти виділяється на службу і на що саме вони спрямовані. На відомості щодо фінансування СБУ не може буту встановлене обмеження.

На виконання Розпорядження Президента України від 20.07.2006 «Про створення громадської ради при Службі безпеки України» 30 грудня 2009 р. наказом СБУ було затверджено Положення про Громадську рада при СБУ, яка є дорадчим органом і має сприяти підвищенню ефективності й прозорості діяльності СБУ та зміцненню довіри до неї з боку суспільства. Членами Ради є відомі громадські діячі, представники правозахисних організацій, вчені і журналісти. Основними її завданнями є здійснення громадського контролю за діяльністю СБУ, підтримка заходів з її реформування, деполітизації й девоєнізації, зміцнення довіри до неї громадян і суспільства та деякі інші.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.1994 № 206 було створено Галузевий державний архів СБУ, який забезпечує комплектування, автоматизований облік, забезпечення схоронності та використання архівних документі. Поряд з іншим, архів відповідає на запити громадян, надає їм інформацію, в його структурі передбачений спеціальний читальний зал для громадян.

Відзначимо також видання «Білої книги Служби безпеки України», яка фактично є публічним звітом СБУ. На її сторінках висвітлюються актуальні питання реформування СБУ, пріоритетні напрями її діяльності, міжнародного співробітництва, взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю.

З точки зору проблеми, що розглядається, безумовного значення має створення офіційного веб-сайту CБУ, де кожен громадянин може ознайомитися з правовою основою діяльності СБУ, її структурою, завданнями, функціями, телефонами довіри, результатами роботи тощо. Важливою його складовою є програма «СБУ-дітям». Сайт має українську та англійську версії і входить до системи «Електронний Уряд».

Крім того, у СБУ створено прес-центр, який активно і плідно взаємодіє із ЗМІ та громадськістю. Основними його завданнями є підготовка і оприлюднення у ЗМІ матеріалів про діяльність СБУ, організація інтерв’ю, брифінгів, прес-конференцій за участю співробітників Служби. В обласних управліннях діють прес-підрозділи, за допомогою яких можна отримати інформацію про діяльність регіональних органів СБУ.

Служба безпеки України у м. Києві має приймальню-підрозділ, який вирішує завдання організації прийому відвідувачів у Центральному управлінні СБУ, своєчасного розгляду звернень громадян тощо. У Громадській приймальні СБУ встановлено спеціальну скриньку для письмових звернень громадян щодо можливих протиправних дій співробітників. Такі ж скриньки для кореспонденції, що адресована особисто Голові СБУ, встановлено у всіх регіональних органах. Електронні повідомлення про можливі правопорушення з боку співробітників СБУ можна надсилати на спеціально створену скриньку електронної пошти.

Служба безпеки та її підрозділи регулярно видають наукову та художньо-документальну літературу, яка безпосередньо стосується діяльності СБУ. Прикладом є документально публіцистичне видання з нагоди 10 річчя СБУ «На сторожі незалежності держави, 10 років Служби безпеки України» (за заг. ред. П. М. Шатковського). Книга розповідає про становлення й розвиток національної спецслужби. Уперше публікується узагальнена інформація про основні напрями й результати діяльності СБУ, її керівний склад та символіку, про деякі яскраві операції, цікаві події з життя органів безпеки. Що стосується наукових напрацювань, то пошлемося на досвід проведення в Україні (за ініціативою СБУ) щорічних міжнародних науково-практичних конференцій «Захист демократичних цінностей та дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб».

Все наведене вище свідчить про наявність вже певних здобутків у напрямку, що розглядається. У своїй сукупності вони спрямовані на забезпечення більшої відкритості та прозорості діяльності СБУ. Хоча, говорити про вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання, зрозуміло, ще зарано.

Одержано 19.04.2011

#

УДК 342.951

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   24

Схожі:

Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності iconАктуальні проблеми удосконалення мовної підготовки правознавців
Необхідність здійснення правової реформи, створення ефек­тивної системи правового забезпечення в різних сферах суспільного життя,...
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon«Актуальні проблеми сучасної медичної психології» 19-20 квітня 2012 київ, україна інформаційний лист-запрошення шановні колеги!
Національного медичного університету імені О. О. Богомольця буде проходити шоста науково-практична конференція студентів та молодих...
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon«Актуальні проблеми сучасної медичної психології» 19-20 квітня 2012 київ, україна інформаційний лист-запрошення шановні колеги!
Національного медичного університету імені О. О. Богомольця буде проходити шоста науково-практична конференція студентів та молодих...
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon«Актуальні проблеми сучасної медичної психології» 19-20 квітня 2012 київ, україна інформаційний лист-запрошення шановні колеги!
Національного медичного університету імені О. О. Богомольця буде проходити шоста науково-практична конференція студентів та молодих...
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності iconАктуальні проблеми сучасної етики теоретико-методичні матеріали для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей
Теоретико-методичні матеріали з курсу “Актуальні проблеми сучасної етики” для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей...
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon«Актуальні питання сучасної медицини»
Заявка на участь в міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання сучасної медицини»
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon«актуальні проблеми розвитку регіональних апк»
Проблеми обліково-аналітичного забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon«Актуальні проблеми сучасної медичної психології» 19-20 квітня 2012 київ, україна інформаційний лист-запрошення шановні колеги!
move to 849-14168
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності icon«Актуальні проблеми практичної психології»
Мета конференції розвиток творчої активності фахівців у сфері практичної психології, залучення їх до рішення актуальних задач сучасної...
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності iconМіжнародна науковО-практична конференція «Актуальні питання сучасної медицини: наукові дискусії»
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної медицини: наукові дискусії»,...
Актуальні проблеми сучасної науки І правоохоронної діяльності iconСерія: правова освіта студентів вступ
Найвищим досягненням сучасної демократії в економічній сфері можна вважати вирішення проблеми відношення держави до проблеми приватної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи