Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти icon

Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти




НазваСоціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти
Сторінка1/26
Дата26.08.2012
Розмір5.07 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
1. /17.04.09 Соц_ально-психол.docСоціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти


МВС України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут психології, менеджменту,
соціальних та інформаційних технологій

Кафедра прикладної психології


Соціально-психологічне
забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти



Науково-практична конференція

24 квітня 2009 р.


Харків

2009


ББК 88.59я431+88.472я431


Друкується відповідно до розпорядження ректора

Харківського національного університету внутрішніх справ

32 від 17.02.2009 р.



С 69

Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 24 квітня 2009 р.). – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – 304 с.



У збірнику висвітлюються актуальні проблеми теоретичних та прикладних досліджень у галузі психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності. Розглядаються питання професійно-психологічного відбору правоохоронців, професійно-психологічної підготовки та особистої безпеки працівників ОВС, попередження їх професійної деформації, психологічного супроводження оперативно-службової діяльності, в тому числі в екстремальних умовах.

Збірник орієнтовано на працівників правоохоронних органів, ад’юнктів та магістрів ВНЗ МВС України.


Матеріали видано в авторській редакції


ББК 88.59я431+88.472я431


© Харківський національний університет
внутрішніх справ, 2009

Зміст

Зміст 4

Профдобір та профорієнтація
майбутніх правоохоронців 22


Г. О. Пономаренко – доктор юридичних наук, доцент,
ректор Харківського національного
університету внутрішніх справ 22

Професійна компетентність як основа
ефективності діяльності керівника в системі ОВС 22

Л. М. Балабанова – доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної та прикладної психології і педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 27

Прогностична спрямованість професійно-психологічного відбору кандидатів на службу 27

В. В. Морозюк – кандидат економічних наук, доцент
начальник навчально-наукового інституту психології,
менеджменту, соціальних та інформаційних технологій
Харківського національного університету внутрішніх справ 29

Соціально-психологічні аспекти формування
особистості майбутнього фахівця системи ОВС 29

І. О. Віденєєв – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри прикладної психології 34

С. М. Довбій – заступник начальника навчально-наукового інституту
психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій
Харківського національного університету внутрішніх справ 34

Особливості індивідуальних рис особистості
кандидатів на службу до ОВС України 34

Ю. Б. Ірхін – кандидат психологічних наук, начальник наукової лабораторії психологічного супроводження оперативно-службової діяльності ОВС
Київського національного університету внутрішніх справ 40

С. М. Ірхіна – начальник відділу методичної роботи в системі
підвищення кваліфікації та спеціалізації
НМЦ навчальних закладів МВС України 40

Професіографічна характеристика екстремального
виду діяльності спецпідрозділів
внутрішніх військ МВС України 40

А. П. Москаленко – кандидат психологічних наук, старший
науковий співробітник науково-дослідної лабораторії кадрового,
соціологічного та психологічного забезпечення ОВС
Харківського національного університету внутрішніх справ 43

Професійно важливі якості працівників ОВС
як психологічні чинники оптимізації
взаємопорозуміння міліції із населенням 43

І. В. Воробйова – кандидат психологічних наук
старший науковий співробітник науково-дослідного центру
Академії внутрішніх військ МВС України 49

Професійний психологічний відбір
до правоохоронних органів України і зарубіжних країн 49

О. І. Богучарова – кандидат психологічних наук, доцент кафедри
юридичної психології та судово-медичних дисциплін
Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка 51

Психопрофілактична робота
в системі відомчої освіти МВС 51

Н. Є. Афанасьєва – кандидат психологічних наук,
доцент кафедри загальної психології 56

О. В. Шаталова – здобувач кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 56

Соціально-психологічні особливості
професійних династій працівників МНС 56

І. В. Шелкошвеєв – викладач кафедри соціології 58

О. В. Мартиненко – науковий співробітник НДЛ кадрового, соціологічного
та психологічного забезпечення ОВС
Харківського національного університету внутрішніх справ 58

Особливості вивчення духовної культури
курсантів як запорука якісного рекрутінгу майбутніх співробітників ОВС 58

В. В. Доценко – викладач кафедри загальної психології та педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 63

Професійна адаптація як складова
частина системи профорієнтації в ОВС 63

С. В. Спринчук – ад’юнкт кафедри юридичної психології
Київського національного університету внутрішніх справ 68

Професійно-психологічний відбір
кандидатів у миротворчі місії 68

Т. В. Дробаха – слухач магістратури
Харківського національного університету внутрішніх справ 71

Особливості професійного самовизначення
майбутніх правоохоронців 71

Психолого-педагогічні аспекти підготовки
працівників правоохоронних структур 74


В. О. Тюріна – доктор педагогічних наук, професор
професор кафедри загальної психології і педагогіки 74

О. І. Федоренко – кандидат педагогічних наук, доцент
доцент кафедри загальної психології і педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 74

Готовність майбутніх працівників правоохоронних
структур до професійної діяльності як продукт
запровадження педагогічних технологій 74

П. В. Макаренко – кандидат психологічних наук, доцент,
начальник кафедри прикладної психології 79

Ю. Є. Хорошайло – кандидат технічних наук, доцент,
заступник начальника навчально-наукового інституту психології,
менеджменту, соціальних та інформаційних технологій
Харківського національного університету внутрішніх справ 79

Особливості задоволеності працею
у працівників ОВС в процесі професіоналізації 79

С. П. Гіренко – кандидат педагогічних наук, доцент,
начальник кафедри загальної психології та педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 85

Когнітивна складова конфліктологічної культури
правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України (соціально-педагогічний аспект) 85

О. В. Диса – кандидат психологічних наук, начальник кафедри юридичної
психології, судової медицини та психіатрії
Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського
державного університету внутрішніх справ 92

Проблема индивидуальной ответственности
в профессиональной подготовке сотрудников
правоохранительных органов 92

А. Г. Васюк – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри юридичної психології та судово-медичних дисциплін 96

В. А. Олейніков – доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри юридичної психології та судово-медичних дисциплін
Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка 96

Про критичні періоди психологічної адаптації
працівників ОВС до професійної діяльності 96

М. Ф. Недоступ – кандидат медичних наук, доцент,
доцент кафедри юридичної психології та судово-медичних дисциплін 100

Д. В. Костилєв – кандидат медичних наук,
доцент кафедри юридичної психології та судово-медичних дисциплін
Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка 100

Медико-психологічні аспекти підготовки
працівників ОВС до дій в екстремальних ситуаціях 100

І. В. Ламаш – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної та прикладної психології і педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 103

Психологічні особливості державних
виконавців з різним стажем професійної діяльності 103

Я. О. Овсяннікова – науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології
Університету цивільного захисту України 106

Специфіка психологічного інтерактивного
впливу на персонал правоохоронних органів 106

Г. В. Андрєєва – науковий співробітник науково-дослідної лабораторії
кадрового, соціологічного та психологічного забезпечення ОВС
Харківського національного університету внутрішніх справ 111

До проблеми формування та розвитку
сприятливої службової мотивації правоохоронців 111

Д. В. Галкін – науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії кадрового,
соціологічного та психологічного забезпечення ОВС
Харківського національного університету внутрішніх справ 115

Сутність професійного відбору
майбутніх правоохоронців 115

О. Г. Мельник – психолог центру практичної психології
Харківського національного університету внутрішніх справ 119

Значення критичного мислення у розвиткові
конфліктної компетентності особистості 119

І. С. Василенко – викладач кафедри педагогіки та психології
Харківської державної академії фізичної культури 125

Підвищення ефективності діяльності
працівників МНС методами фізичної культури 125

О. О. Олійников – ад’юнкт кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 127

Психолого-педагогічні і юридичні
проблеми виховання курсантів 127

О. В. Тур’ян – здобувач кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 129

Аналіз психологічних профілів особистості охоронців приватних та державних підприємств 129

Є. К. Осинський – здобувач кафедри прикладної психології
Університету цивільного захисту України 134

Психологічна підготовка у системі
рукопашного бою для персоналу охорони 134

Соціально-психологічне супроводження
оперативно-службової діяльності 138


О. В. Землянська – кандидат психологічних наук, професор,
професор кафедри прикладної психології
Харківського національного університету внутрішніх справ 138

Проблеми судово-психологічної експертизи 138

І. В. Жданова – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри прикладної психології
Харківського національного університету внутрішніх справ 143

Почуття відповідальності як психологічний чинник ефективної службової діяльності працівників
органів внутрішніх справ 143

Л. О. Шевченко, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри
загальної та прикладної психології і педагогіки 148

А. Б. Блага, кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри
кримінального права та кримінології
Харківського національного університету внутрішніх справ 148

Методологія дослідження
особистості злочинця в сфері ПЄК 148

Г. В. Попова – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами Національного технічного університету «ХПІ» 152

Особливості сприйняття службових емоціогенних
ситуацій працівниками ПСМ з різним
стажем службової діяльності 152

О. В. Романенко – кандидат психологічних наук,
викладач кафедри прикладної психології
Харківського національного університету внутрішніх справ 156

Особливості психологічної допомоги
та діяльності практичних психологів ОВС 156

О. О. Сердюк – кандидат соціологічних наук, доцент
заступник начальника НДЛ кадрового, соціологічного
та психологічного забезпечення ОВС
Харківського національного університету внутрішніх справ 158

Взаємозв’язок адиктивної та злочинної поведінки:
дослідження серед ув’язнених на прикладі
Харківського регіону 158

Н. І. Ковальчишина – кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології,
Макіївського економіко-гуманітарного інституту 162

Я. Корона – магістр Макіївського економіко-гуманітарного інституту 162

Соціально-психологічний клімат як фактор
ефективної діяльності персоналу ОВС 162

О. В. Бойко – кандидат соціологічних наук,
доцент кафедри соціології та соціальної роботи, 165

С. М. Бойко – викладач кафедри загальної психології та педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 165

Психологічне супроводження працівників ОВС
(на прикладі психологічної підготовки) 165

О. Ю. Алєйніков – слідчий слідчого відділення
Ленінського районного відділу
Запорізького міського управління Головного управління
МВС України в Запорізькій області 168

Психологічні аспекти слідства у справах неповнолітніх 168

О. В. Горбачева – научный сотрудник НИЛ кадрового, социологического
и психологического обеспечения ОВД 172

А. В. Мороз – научный сотрудник НИЛ кадрового, социологического
и психологического обеспечения ОВД
Харьковского национального университета внутренних дел 172

Социальное значение представительности
института ОВД 172

О. С. Долженко – ад'юнкт кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 176

Особливості психологічної підготовки працівників
«Беркута» до оперативно-службової діяльності 176

М. А. Лукіша – юрисконсульт відділу юридичного забезпечення
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 178

До питання розвитку особистих якостей
оперуповноважених ОВС як основи
їх професійної діяльності 178

О. Є. Чернова – здобувач кафедри загальної та інженерної психології
Української інженерно-педагогічної академії 183

Проблема розвитку соціально-перцептивної
компетентності оперативного працівника міліції 183

Психологія особистої безпеки 189

С. Ю. Лєбєдєва – кандидат психологічних наук, провідний науковий
співробітник науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової
психології Університету цивільного захисту України 189

Психологічні основи особистої безпеки фахівців
МНС України в екстремальних умовах 189

М. Г. Логачев – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної та прикладної психології і педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 193

Психотравмуючи фактори застосування вогнепальної зброї працівниками правоохоронних органів 193

І. І. Приходько – кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник, начальник науково-дослідної лабораторії
Академії внутрішніх військ МВС України 197

Гносеологія проблеми психологічної безпеки
особистості в сучасних наукових дослідженнях 197

Н. П. Борисова – старший психолог центру психологічного
забезпечення та роботи з особовим складом
Головного управління МНС України в Луганській області 202

Марновірство – як різновид психологічного
захисту співробітника МНС 202

Соціально-психологічні аспекти професійної
діяльності в екстремальних умовах 204


В. І. Осьодло – кандидат психологічних наук, доцент,
начальник кафедри військової педагогіки та психології 204

О. Ф. Хміляр – кандидат психологічних наук, доцент,
заступник начальника кафедри військової педагогіки та психології
Національної академії оборони України 204

Психологічна підготовка персоналу до діяльності
в екстремальних умовах засобами
психологічного тренінгу 204

Н. П. Сергієнко – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 206

Вплив стрес-факторів на емоційний
стан працівників МНС України 206

Н. В. Оніщенко – кандидат психологічних наук, старший науковий
співробітник НДЛ екстремальної та кризової психології 209

Є. М. Рядинська – здобувач НДЛ екстремальної та кризової психології
Університету цивільного захисту України 209

Аналіз професійних стрес-факторів, що супроводжують діяльність фахівців воєнізованої
гірничорятувальної служби 209

А. С. Куфлієвський – кандидат психологічних наук,
начальник психологічного факультету 213

Ю. В. Сергієнко – здобувач кафедри загальної психології УЦЗ України
Університету цивільного захисту України 213

Аналіз причин та мотивів плинності кадрів
у структурі МНС України 213

Ю. О. Приходько – кандидат психологічних наук,
начальник медичної служби Університету цивільного захисту України 218

Психічні порушення, які виникають
у постраждалих при надзвичайних ситуаціях 218

С. В. Решетняк – начальник центру по роботі з особовим складом,
Головного управління МНС України в Донецькій області 222

Соціально-психологічні чинники професійної
діяльності особового складу груп піротехнічних робіт
у ході ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій 222

Д. П. Приходько – старший викладач кафедри психології та педагогіки
Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба 227

Регуляція станів психічного напруження курсантів
льотчиків у період наземної підготовки до польотів 227

Д. С. Тітаренко – науковий співробітник відділення впровадження
психотренінгових технологій науково-дослідної лабораторії
екстремальної та кризової психології
Університету цивільного захисту України 231

Емоційно-поведінкові реакції при стресі 231

М. І. Ткач – ад'юнкт Університету цивільного захисту України 234

Алгоритм дій психологічної служби МНС України
в період ліквідації наслідків надзвичайної ситуації 234

А. Ю. Побідаш – ад’юнкт кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 237

Професійний відбір як основа психологічної
придатності до діяльності в екстремальних умовах 237

М. Ю. Хворост – ад'юнкт кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 241

Професійна компетентність
керівника в екстремальних умовах 241

О. С. Колесніченко – ад’юнкт кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 244

Психічна напруженість і особливості
її прояву у рятувальників МНС України 244

Ю. І. Паршина – ад'юнкт кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 247

Психологічна допомога працівникам
в екстремальних умовах діяльності 247

Є. О. Федоренко – магістр кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 250

Розвиток стресостійкості
майбутніх працівників МНС України 250

И. А. Поляков – начальник отделения внедрения психотренинговых
технологий научно-исследовательской лаборатории
экстремальной и кризисной психологии
Университета гражданской защиты Украины 251

Психологическая подготовка спасателей специальных отрядов МЧС Украины к действиям
в экстремальных условиях 251

Т. А. Друщенок – магистр
Макеевского экономико-гуманитарного института 255

Психологические особенности профессиональной
деятельности сотрудников органов внутренних дел 255

Соціально-психологічні проблеми
професійної деформації особистості 258


Л. А. Перелигіна – доктор біологічних наук, професор,
начальник кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 258

Психологічна профілактика психоемоційної напруги
серед представників ризиконебезпечних професій 258

Т. М. Малкова – кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник, професор кафедри юридичної психології
Київського університету внутрішніх справ 260

Психологічні механізми професійної маргіналізації співробітників органів внутрішніх справ 260

О. М. Цільмак – кандидат психологічних наук,
начальник кафедри юридичної психології та педагогіки
Одеського державного університету внутрішніх справ 266

Психопрофілактичні заходи попередження
виникнення кримінальної поведінки у працівників ОВС 266

Н. Е. Мілорадова – кандидат психологічних наук,
доцент кафедри прикладної психології
Харківського національного університету внутрішніх справ 268

Особливості «Емоційного вигорання»
працівників різних підрозділів ОВС 268

А. А. Шиліна – старший викладач кафедри загальної
та прикладної психології і педагогіки, кандидат психологічних наук
Харківського національного університету внутрішніх справ 271

Особливості опановуючої поведінки
персоналу ОВС з різним типом ставлення до суїцидів 271

О. В. Царькова – кандидат психологічних наук,
старший викладач кафедри практичної психології
Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького 276

Особливості і психологічне забезпечення
професійної адаптації працівників ОВС 276

В. В. Вольф – викладач кафедри загальної та прикладної психології
і педагогіки Харківського національного університету внутрішніх справ 282

Соціально-психологічні проблеми
професійної деформації особистості 282

О. В. Форотинська – викладач кафедри загальної та прикладної
психології і педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 287

До питання про вивчення
професійних криз співробітників МВС 287

К. І. Бистрова – психолог групи психологічного супроводу
відділу виховної роботи
Академії внутрішніх військ МВС України 290

Діагностика суїцидальної поведінки за допомогою
виявлення базового конфлікту й символіки
його прояву в несвідомому 290

В. А. Магда – здобувач НДЛ екстремальної та кризової психології
Університету цивільного захисту України 292

Емоційне вигоряння як прояв професійної деформації фахівців екстремального профілю діяльності 292

Психологічні аспекти гендерної
рівності у силових структурах 297


С. В. Харченко – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної психології та педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 297

Особливості спілкування дівчин та юнаків – курсантів Харківського національного університету
внутрішніх справ 297

В. Ю. Омелянович – кандидат медичних наук, доцент,
начальник відділення Центру психіатричної допомоги та професійного
психофізіологічного відбору ГУМВС України в Донецькій області 302

Гендерні аспекти структури синдрому емоційного
вигоряння у працівників органів внутрішніх справ 302

Н. П. Сергієнко – кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної психології 306

Є. В. Янчук – здобувач кафедри загальної психології
Університету цивільного захисту України 306

Гендерні особливості спілкування працівників служби екстреного виклику «112» МНС України 306

О. В. Ступакова – викладач кафедри прикладної психології
Харківського національного університету внутрішніх справ 308

Особливості системи відносин жінок – правоохоронців 308

М. І. Прасол – викладач кафедри загальної психології та педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ 312

Особливості батьківства та батьківських відносин
у сім’ях працівників органів внутрішніх справ 312

Профдобір та профорієнтація
майбутніх правоохоронців


Г. О. Пономаренко – доктор юридичних наук, доцент,
ректор Харківського національного
університету внутрішніх справ


Професійна компетентність як основа
ефективності діяльності керівника в системі ОВС


Ефективність функціонування правоохоронної системи держави залежить, насамперед, від раціональної організації процесів управління на всіх її ієрархічних рівнях. Суб’єктом управлінської діяльності є керівник, який несе персональну відповідальність за успішність виконання поставлених завдань щодо забезпечення правопорядку, захисту прав і свобод громадян.

Діяльність керівника в системі органів внутрішніх справ як складової правоохоронної системи держави характеризується надзвичайною складністю і динамічністю, тому що здійснюється в складних напружених умовах, які постійно змінюються, і часто потребує прийняття нестандартних керівних рішень. Ця діяльність є також багатофункціональною, тому що керівник кожного підрозділу (відділу) вирішує цілий комплекс службових завдань: правових, дисциплінарних, технічних, виховних, економічних, соціально-гуманітарних, що потребують від нього ґрунтовної професійної підготовки, а також уміння взаємодіяти з керівниками різних посадових рівнів.

Загальним та основним завданням кожного керівника є реалізація ряду організаційних функцій, що вирішуються відповідно до обсягу і характеру наданих посадових повноважень. До цих функцій належать:

– загальнорганізаційні (цілевстановлення, прогнозування);

– контроль виконання й оцінювання результатів;

– матеріально-технічне забезпечення;

– економіко-фінансовий розвиток;

– політико-правове забезпечення;

– соціальне забезпечення і соціальний захисту працівників;

– зв’язок із громадськістю.

Усі зазначені функції в процесі управлінської діяльності керівника взаємозалежні і здійснюються одночасно. Ефективне виконання цих функцій залежить від професіоналізму керівника, його уміння раціонально розподіляти доручення між виконавцями. Керівник повинен уміти доцільно розподілити обов’язки, визначати обсяг роботи з урахуванням таких факторів, як досвід виконавців, їх професійна підготовка, наявність спеціальних знань і навичок вирішення службових доручень, індивідуальні здібності, стан здоров’я тощо.

В умовах розвитку України як суверенної, правової, демократичної держави відбувається розширення сфери діяльності органів внутрішніх справ у зв’язку з необхідністю супроводження найважливіших соціальних, економічних, політичних програм Президента, уряду, Парламенту країни. Це актуалізує проблему удосконалення управління кадровими процесами на основі моніторингу кадрових змін, оптимізації кваліфікаційно-посадових вимог, урахування соціально-психологічних характеристик кандидатів на службу, науково-методичного забезпечення роботи з персоналом, комплектування органів внутрішніх справ кваліфікованими і компетентними працівниками.

Найважливішою умовою успішного рішення зазначених завдань є впровадження методів психологічної науки в теорію і практику управлінської діяльності системи органів внутрішніх справ.

Не тільки керівник, але і кожен виконавець завжди виступає як свідома особистість. Керівник – це провідна ланка в системі управління, оскільки він повинний ставити цілі перед виконавцями, доводити до їх відома достовірну і необхідну інформацію, контролювати процес їх виконавської діяльності й оцінювати отриманий результат. Виконавець – це керована, підлегла ланка в системі управління. Але при цьому він є не пасивним виконавцем наказів керівника, а активним суб’єктом діяльності, тому що має особистісну мотивацію, власне розуміння й оцінку поставлених перед ним завдань, виявляє вибіркове ставлення до особистості керівника, що значною мірою впливає на результат його діяльності і загальну ефективність досягнення мети в системі управління.

Системоутворюючим фактором будь-якої соціальної системи управлінської діяльності є вектор «мотив – мета», оскільки він визначає зміст і спрямованість діяльності як цілісних соціальних об’єднань (груп, підрозділів), так і окремих індивідів-керівників і підлеглих. Так, однією з головних професійних якостей керівника є здатність конструювати і чітко ставити стратегічну мету та прогнозувати перспективи діяльності керованих підрозділів, а головною професійною якістю гарного виконавця – уміння прийняти цю мету, реалізувати її в ряді тактичних завдань і знаходити адекватні способи їх вирішення.

Від особистісних властивостей керівника значною мірою залежать ефективність і надійність його службової діяльності, а також діяльності підлеглих йому працівників, підрозділів і служб системи в цілому.

Ефективність виявляється в здатності керівника якісно виконувати завдання відповідно до стратегічних цілей.

Надійність визначається здатністю до вчасного, точного і безпомилкового вирішення поставлених тактичних завдань.

Найважливішим фактором, що забезпечує ефективність і надійність діяльності підрозділів ОВС, є високий професіоналізм керівників усіх рівнів службової ієрархії. У ряді наказів і розпоряджень Міністерства внутрішніх справ України зазначено, що існують недоліки в службовій діяльності, які пов’язані з недостатньою професійною компетентністю і низьким рівнем професіоналізму персоналу, насамперед – працівників вищої керівної ланки. Це знаходить свій прояв у безконтрольності, відсутності зворотного зв’язку з підлеглими тощо. Звідси виникає потреба у науково-теоретичному і практичному аналізі проблеми професійного становлення особистості керівників.

Робота керівників у системі органів внутрішніх справ пов’язана з постановкою специфічних соціально важливих цілей, розробкою і застосуванням особливих методів і засобів вирішення службових завдань. Вона повинна характеризуватися як особливий вид професійної діяльності і може бути піддана аналізу в категоріальній структурі понять психології професій.

Розробка теорії професійної діяльності пов’язана з визначенням таких базових категорій, як фахівець, професіонал, майстерність, компетентність тощо.

Фахівець – це ґрунтовно підготовлений працівник, що засвоїв спеціальні теоретичні знання і практичні навички, необхідні для вирішення визначених професійних завдань. Фахівцем можна вважати, як випускника вузу, що освоїв навчальну програму, так і практичного працівника, здатного виконувати вимоги посадових інструкцій.

Майстерність суб’єкта праці визначається відповідно до якості виконання трудових операцій і навичок. У різних професійних інструкціях розроблені критерії кількісного і якісного оцінювання рівня майстерності фахівців і присвоєння їм відповідної кваліфікації.

Професіонал – це добре підготовлений фахівець з адекватною соціальною і трудовою мотивацією, що володіє індивідуальним стилем, високо розвитими професійними здібностями, схильністю до творчості.

Компетентність – це поінформованість, ерудованість особистості в конкретній області трудової діяльності.

На початкових стадіях професійного становлення особистості компетентність може виявлятися автономно саме як теоретичне орієнтування, ерудиція у визначеній галузі знання або ж у декількох його галузях. Так, людина може виявляти енциклопедичні знання в галузі теорії, але при цьому не має майстерності у практичній трудовій діяльності. Але на стадії самостійного і свідомого виконання конкретної професійної діяльності компетентність дедалі тісніше поєднується з професійно важливими властивостями особистості і перетворюється на професійну компетентність.

Поняття професійної компетентності позначає сукупність професійних знань, умінь і способів ефективного виконання професійної діяльності. До основних компонентів професійної компетентності можна віднести:

– соціально-правову компетентність – знання й уміння в галузі взаємодії із суспільними інститутами і людьми, а також володіння прийомами професійного спілкування і поведінки;

– спеціальну компетентність – підготовленість до самостійного виконання конкретних видів діяльності, вирішенню типових професійних завдань, здатність адекватно оцінювати результат своєї праці, здатність самостійно здобувати нові знання й уміння за фахом;

– персональну компетентність – здатність до постійного професійного росту і підвищення кваліфікації, реалізації себе в професійній праці;

– аутокомпетентність – адекватне уявлення про свої соціально-професійні якості і володіння методами подолання можливих професійних деструкцій;

– екстремальну компетентність, тобто здатність до діяльності в раптово ускладнених умовах (аваріях, стресових ситуаціях).

Основними рівнями професійної компетентності суб’єкта діяльності варто вважати навченість, професійну підготовленість, професійний досвід і професіоналізм. Таким чином, поняття професійної компетентності позначає оптимальний рівень професійної майстерності фахівця у визначеному виді праці.

Професійна компетентність людини реалізується через наявність визначених індивідуально-психологічних якостей, що позначаються як професійно важливі для виконання визначених видів професійної діяльності, які необхідно діагностувати в процесі профвідбору, а потім розвивати і закріплювати в процесі професійного навчання і практичного вирішення професійних завдань.

Фахівці в галузі психології професій виділяють три основних професійно обумовлених підструктур особистості:

– професійну спрямованість, мотивацію;

– професійну компетентність;

– професійно важливі індивідуальні якості особистості.

Із позицій системного підходу поняття індивідуальних якостей фахівця розподіляється на три категорії (рівня) взаємодіючих властивостей:

1. Професійно значущі психофізіологічні властивості індивіда, обумовлені природними задатками, що впливають на успішність формування психологічних професійно важливих якостей, зазначених вище. До психофізіологічних якостей належать, наприклад: швидкість сенсомоторних реакцій, зорово рухової координації, екстра-інтроверсія, енергетизм тощо, обумовлені природними задатками індивіда.

2. Професійно важливі психологічні властивості особистості працівника, що безпосередньо впливають на якість виконання визначеної діяльності, наприклад: тип пам’яті, тип мислення, спостережливість, дисциплінованість, сила волі тощо.

3. До третього, вищого рівня входять соціально-психологічні якості, що формуються тільки в умовах соціальних відносин особистості професіонала: правосвідомість, переконання, мотивація праці тощо.

У процесі професіоналізації утворюються інтегративні ансамблі (симптомокомплекси) якостей особистості. Ці ансамблі динамічні, але для кожного виду професій існують відносно стійкі ансамблі професійно важливих якостей, що визначаються як ключові кваліфікації. Залежно від переважних професійно важливих компонентів у структурі ключових кваліфікацій вони можуть бути віднесені до чотирьох професійно обумовлених підструктур особистості: професійна спрямованість; професійна компетентність; професійно важливі психологічні якості; професійно значущі психофізіологічні властивості.

У процесі професійного становлення особистості фахівця у зв’язку з особливостями самої професії й індивідуальних властивостей особистості формуються специфічні ансамблі підструктур діяльності – ключові кваліфікації. Будь-яка професія, зокрема, міліцейська діяльність, поєднує в собі кілька спеціальностей, що повинні включати засвоєння фахівцем деякого комплексу основних базових понять і навичок, що дозволяють успішно освоювати кілька суміжних спеціальностей усередині однієї професії, успішно орієнтуватися в нових формах і методах роботи, у новій техніці, що значно розширює здатності до творчості, забезпечує професійну мобільність, конкурентноздатність, стимулює становлення професійної компетенції.

Наприклад, можна виділити кілька підструктур особистості фахівця. Першу групу якостей становлять соціально значущі характеристики – соціально-професійні кваліфікації. Сюди включається соціально-професійна спрямованість, що характеризує домінуючі потреби, мотиви успішності, установки. При цьому екстрафункціональну спрямованість, не пов’язану з конкретною професією, мають такі характеристики особистості, як потреба в праці, професійних досягненнях, готовність до інновацій.

Другою підструктурою особистості професіонала є професійна компетентність як сукупність загальнопрофесійних знань і вмінь щодо організації і планування трудових процесів, читання і складання документації, способів рішення проблем, використання нових інформаційних технологій. Ця група ключових кваліфікацій може бути названа полівалентною професійною компетентністю.

Третьою підструктурою є професійно важливі якості особистості фахівця, що визначають продуктивність його діяльності. Сюди варто віднести когнітивні здібності: уважність, спостережливість, креативність і конвергентність мислення, а також самостійність, відповідальність, надійність. У цій особистісній підструктурі можна виділити дві групи ключових кваліфікацій: когнітивну і персональну.

Четвертою професійно обумовленою підструктурою є професійно значущі психофізіологічні властивості. Цю групу ключових кваліфікацій можна назвати сенсомоторною, тому що до неї належать загальнопрофесійні сенсомоторні здатності: енергетизм, екстра-інтроверсія, координація руху, швидкість реакції, окомір тощо. Склад ключових кваліфікацій кожної з названих груп визначається об’єктом і предметом конкретної групи професій. Ключові компетенції забезпечують універсальність фахівця, що виявляє свої компетенції в конкретній діяльності, у здатності творчо підходити до вирішення професійних завдань. Невиявлена компетентність являє собою потенційну можливість активної творчої професійної діяльності.

Л. М. Балабанова – доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної та прикладної психології і педагогіки
Харківського національного університету внутрішніх справ


Прогностична спрямованість професійно-психологічного відбору кандидатів на службу

Сучасний розвиток наукових розробок дає можливість зазначити, що процедурна послідовність та фіксація результатів дослідження придатності кандидатів на службу в силових структурах України в цілому відповідає підходам, прийнятим у вітчизняній та зарубіжній практиці професійного відбору. Однак постає питання щодо наукової обґрунтованості та диференційованості психодіагностичного інструментарію, що застосовується на практиці. Існують певні сумніви щодо ефективності та прогностичної спрямованості тестових методик, що застосовуються, принципів їх вибору та відповідності змісту майбутньої діяльності.

Слід підкреслити, що в науковій літературі професійно-психологічний відбір визначається як комплекс заходів, що здійснюється з метою оптимізації процесу прийняття кадрових рішень та виявлення ступеню придатності кандидата до певної професійної або навчальної діяльності ( з урахуванням конкретних умов даної діяльності) на підставі даних, отриманих із використанням психодіагностичних методик. Але його розуміння як простого психологічного тестування кандидатів є невірним. Для того, щоб якісно та максимально ефективно здійснити вищезгаданий відбір кандидатів для певного виду діяльності необхідно вирішити цілу низку завдань. Серед них можна виділити:

– вивчення діяльності (професійної, або навчальної) з огляду на вимоги, що висуваються даною діяльністю до особистісних якостей, психологічних здібностей, психофізичних можливостей людини;

– відбір адекватного методичного інструментарію, що найбільш точно діагностує професійно необхідні якості;

– проведення комплексу заходів із застосуванням обраного методичного інструментарію;

– узагальнення та аналіз даних, отриманих безпосередньо у результаті професійно-психологічного відбору.

Крім того, стосовно професійно-психологічного відбору сьогодні існує помилкова, на наш погляд, думка, що він може вирішити багато кадрових проблем, які пов’язані із плинністю, професійною деформацією, створенням професійного ядра служб. Але, реалії життя свідчать про недосконалість існуючої системи професійного відбору, особливо його соціально правового і психологічного аспектів. І тут існує дуже важлива особливість, яка пов’язана з певними змістовними та структурними компонентами особистості, а саме:

– минулим досвідом, тими когнітивними навичками та шаблонами, що були сформовані раніше;

– ціннісно-мотиваційними орієнтаціями особистості, тісно пов’язаними із системою уявлень особистості;

– стійкими рисами (або стратегіями, установками ) поведінки особистості;

– Я-образом.

Безумовно, ідеальною можна було б вважати можливість провести діагностику особистості, яка б дозволяла нам одержати інформацію про мотивацію індивіда, про стереотипи його минулого досвіду, про «Я-образ» і т.п. Однак, певні психологічні параметри особистості, наразі виявляються суперечливими та погано корелюють один з одним, а критеріальні параметри традиційних тестів не дозволяють точно сказати, що відображає даний показник – минулий досвід, актуальну мотивацію чи захисну реакцію суб’єкта, спрямовану на підтримку власної самооцінки. Безумовно, вивчення особистісних характеристик, від яких залежить як успіх в навчанні, так і висока професійна ефективність в послідуючій діяльності є необхідним. Інформація про професійну спрямованість, моральні якості, особливості поведінки, морально-вольової сфери, рівня намагань індивіда може бути одержана як шляхом тестування, так і шляхом включеного спостереження, вивчення документів, особових справ, експертних оцінок і т.п.

Але складність полягає в ому, що в силу своєї неоднозначності ні одна із методик, не дає універсально надійних діагностичних критеріїв по відношенню до тих чи інших властивостей особистості. Один і той же індикатор слід розглядати в системному контексті з іншими та співвідносити з незалежними джерелами інформації про людину.

В контексті проблем, що розглядаються нам уявляється важливим наступне: 1) пошук та розробка способів виявлення суб’єктивних конструктів, які формуються підсвідомо, функціонують, як правило, на підсвідомому рівні особистості, та визначають її установку, відношення, в тому числі і до професійної діяльності; 2) створення умов для засвоєння кандидатами на службу чіткого алгоритму побудови когнітивної моделі професійної діяльності,; 3) розробки операційної стратегії поведінки, яка придає індивіду впевненість в своїх силах та дозволяє мобілізувати його особистісно–енергетичні та нервово-психічні ресурси для ефективної діяльності.

Окрім вище вказаного слід враховувати, що система професійного відбору до підрозділів МВС України являє собою процедуру, яка складається із декількох послідовних етапів:

– відбірна співбесіда;

– соціально-правовий етап відбору;

– медичний відбір;

– конкурсно-екзаменаційний відбір;

– психологічний відбір.

На кожному із зазначених етапів приймається цілком самостійне та незалежне рішення про придатність кандидата до служби. При цьому саме професійно-психологічний відбір не має критеріальних визначень щодо придатності кандидатів до роботи в тих чи інших підрозділах МВС, не має достатньої самостійності і належного нормативно-правового забезпечення.

Діагностичний інструментарій професійно-психологічного відбору до органів та підрозділів МВС України сьогодні не спирається на специфічні особливості професійної діяльності фахівців різного профілю та вимоги до їх особистісних якостей. Адже кожна професія в силових структурах пов’язана не тільки із виконанням набору специфічних службових завдань, але із особливостями режиму служби и іншими екстремальними факторами, що потребують від індивіда певних адаптивних властивостей та високого рівня толерантності.

На нашу думку, доцільність проведення психологічного відбору кандидатів на службу визначається саме можливістю виявлення та прогнозування індивідуальні межі усталеності нервової системи, за якою наступає зрив її функціонування в світлі специфіки службової діяльності тих чи інших підрозділів МВС. Все це підтверджує висновок про необхідність проведення професійно-психологічного відбору окремо для кожної професії системи МВС з урахуванням вимог до особистісних якостей фахівця та професіографічного опису кожної спеціальності.

В. В. Морозюк – кандидат економічних наук, доцент
начальник навчально-наукового інституту психології,
менеджменту, соціальних та інформаційних технологій
Харківського національного університету внутрішніх справ


Соціально-психологічні аспекти формування
особистості майбутнього фахівця системи ОВС


Готовність особистості курсанта юридичного Вузу до професійної діяльності в системі ОВС, крім професійних здібностей, включає також мотиваційні, пізнавальні, емоційні та вольові компоненти.

Система ціннісних орієнтацій виражає внутрішню основу відносин особистості до діяльності, утворює змістовну основу спрямованості особистості. Ціннісні орієнтації включають ідеологічні, політичні, моральні, естетичні позиції індивіда, який диференціює об’єкти щодо їх значущості.

Яскраво виражений професійний інтерес – найважливіша умова професійного самовиховання в ході навчання та діяльності. Особистість розвиває та реалізує свої можливості тільки в активній діяльності, вирішуючи поставлені соціальні завдання. Успішність навчання і потім професійної діяльності визначається розвитком здібностей, що виникають з потенційних можливостей до діяльності шляхом придбання знань, умінь, навичок.

Важливим завданням викладачів, вихователів і командирів Вузу є оцінка даних компонентів у кожного курсанта з метою їх розвитку у заданому напрямі в межах навчально-виховного процесу.

Джерелом формування професійної готовності є розуміння абітурієнтом, потім курсантом юридичного вузу навчальних і майбутніх професійних завдань, що стоять перед ним. Чітке уявлення про різні сторони професійної діяльності працівника ОВС, про конкретні професійні ситуації в співвіднесенні з власними здібностями і спрямуваннями приводить до реального усвідомлення свого професійного майбутнього й актуалізації мотивів його досягнення.

Найбільш прогностично позитивним типом професійної мотивації є адекватний тип мотивації, при якому ціннісні орієнтації особистості і пов’язані з ним мотиви вступу до юридичний Вузу повністю узгоджені з реальною суспільно-значущою поведінкою особистості відповідно до суспільних і професійних норм, чітких уявлень щодо майбутньої професійної діяльності в системі ОВС. Ситуативний тип професійної мотивації, при якому вирішальними чинниками вибору спеціальності є чисто зовнішні її атрибути й інші зовнішні обставини (матеріальне забезпечення, престиж професії в суспільстві, місце проживання і т.п.), є прогностично несприятливим через тенденцію до розчарування в майбутній професійній діяльності, до формального відношення до неї. Конформіський тип професійної мотивації приводить до вибору професії під впливом референтної групи, норми якої для людини є головним регулятором поведінки. Часто в подібних випадках вибір професії реалізується без урахування особливостей власної особистості, наприклад, через прагнення не відставати від однолітків. Компенсаторний тип мотивації може бути у осіб, що обирають професійну діяльність в системі ОВС з метою подолання у себе слабких сторін (невпевненості, тривожності, некомунікабельності тощо). Професійне спілкування може привести не тільки до компенсації, але і гіперкомпенсації слабких сторін особистості, внаслідок якої формується надмірна тенденція до домінування, прагнення до лідерства, емоційної холодності, виявів жорстокості.

У ході роботи з абітурієнтами і курсантами можуть виявлятися різні типи професійної мотивації, що включають складне переплетення позитивних, сприятливих і несприятливих для діяльності мотивів. Мотиваційні компоненти готовності до професійної діяльності у курсантів, як потребу успішно виконувати свої посадові обов’язки, необхідно активно формувати в ході навчання.

Крім мотиваційних компонентів, важливою психологічною компонентою готовності офіцера до діяльності є адекватно сформована професійна комунікативна компетентність. Діяльність офіцера, командира відноситься до числа комунікативних. Різні процеси її реалізовуються у ході спілкування і через спілкування фахівця і залежать від сформованості професійної комунікативної компетентності. У традиційній системі формування, навчання майбутнього фахівця в системі МВС, професійна комунікативна компетентність формується практично поза рамками навчання, як би паралельно йому, в ході інтуїтивного освоєння кожним курсантом соціального простору професійної взаємодії, який часто виявляється напруженим. Стихійний процес формування комунікативної компетентності не завжди приводить до вироблення необхідного рівня знань, умінь і навичок в даній сфері. Достатньої ефективності можна досягнути тільки при спеціальному системному комунікативному навчанні, яке може являти собою систему соціально – психологічних тренінгів, ділової гри. Дана система повинна забезпечувати засвоєння курсантом різних регуляторів спілкування, його специфіки в формі конкретних навичок ефективної службової взаємодії (командування, управління особовим складом при вирішенні службових завдань).

З метою орієнтації в процесах формування психологічної структури готовності курсантів до майбутньої діяльності, нами було проведене дослідження мотиваційних компонентів професійного вибору і деяких параметрів сприйняття навколишньої соціальної взаємодії в рамках навчального процесу у курсантів 3–4 курсів Харківського національного університету внутрішніх справ.

Завданнями дослідження було встановлення характерної професійної мотивації курсантів, параметрів сприйняття комунікативного професійного середовища та виявлення прогнозу професійного розвитку.

Гіпотеза дослідження полягала в тому, що недостатня представленість у структурі професійної мотивації у курсантів сприятливого типу мотивації на фоні неадаптивного відчуття комунікативного професійного середовища в навчальному процесі може призводити до незадоволення значної частини курсантів обраною справою, аж до бажання змінити спеціалізацію або взагалі залишати службу. Таким чином, резервом підвищення ефективності підготовки фахівців є спеціальна психолого-педагогічна робота щодо зміцнення сприятливої професійної мотивації і виховання професійної комунікативної компетентності.

Для вирішення поставлених завдань було використано опитувальники, які направлені на виявлення типу професійної мотивації курсантів; встановлення параметрів сприйняття ними комунікативного професійного середовища, таких як напруженість в контактах з різними категоріями професійного соціального оточення, частота виникнення агресивних почуттів, відчуття подібних з боку навколишніх, загальне задоволення контактами; прогнозування професійної адаптації майбутнього фахівця.

Аналізуючи представленість різних видів мотивації на відносній вершині її ієрархії, ми можемо відмітити, що представленість адекватної мотивації професійного вибору, найбільш прогностично сприяюча професійному становленню, зафіксована в рамках даного анкетування приблизно у третини опитаних. Компенсаторна мотивація, відносно сприятлива для професійного становлення, виявлена у 35,4% респондентів.

Таблиця 1
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Схожі:

Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти icon15-17 листопада 2012 р
«Актуальні напрями розвитку маркетингу, логістики та управління людськими ресурсами: теоретичні та прикладні аспекти»
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconСпеціальність, для якої призначено розробку
Назва роботи. Соціально-психологічне забезпечення інноваційних технологій підтримки профільного навчання в школі (науково-методичні...
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconІнформаційна картка про інноваційну розробку
Назва роботи. Соціально-психологічне забезпечення інноваційних технологій підтримки профільного навчання в школі (науково-методичні...
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconЮ. Г. Кропивка в. А. Власенко науковий керівник
Теоретичні аспекти управління маркетингом персоналу в соціально-економічній системі
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconТеоретичні аспекти сутності фінансових ресурсів у забезпеченні діяльності аеропортів

Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconМіністерство освіти І науки україни
Всеукраїнського семінару із соціолінгвістики, який відбудеться 15 квітня 2008 року у Львівському національному університеті імені...
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconПаспорт спеціальності
Наукова спеціальність, яка досліджує методологічні, теоретичні, науково-методичні І прикладні проблеми аналізу, функціонування І...
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconАктуальні проблеми удосконалення мовної підготовки правознавців
Необхідність здійснення правової реформи, створення ефек­тивної системи правового забезпечення в різних сферах суспільного життя,...
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconН. В. Артикуца удосконалення лінгвістичної підготовки правознавців у вищій школі: досвід І перспективи
Необхідність здійснення правової реформи, створення ефек­тивної системи правового забезпечення в різних сферах суспільного життя,...
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні Монографія Чернівці Чернівецький національний університет
Рекомендовано до друку Вченою Радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні Монографія Чернівці Чернівецький національний університет
Рекомендовано до друку Вченою Радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи