Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні icon

Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні




НазваОрганізаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні
Сторінка1/3
Дата22.10.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Національний університет фізичного виховання і спорту України


ПЕТРОВА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА


УДК 796.062—057.86+796.071.42 (477)


ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ УМОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТРЕНЕРІВ

ІЗ ВИДІВ СПОРТУ В УКРАЇНІ


24.00.01 — олімпійський та професійний спорт


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту





^

Київ — 2012

Дисертацією є рукопис




Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


^ Науковий керівник кандидат фіз. виховання, доцент Томашевський Володимир Васильович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, директор Центру підвищення кваліфікації та післядипломної освіти


^ Офіційні опоненти:

доктор фіз. виховання, професор Мічуда Юрій Петрович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри менеджменту та економіки;


кандидат пед. наук, доцент ^ Приходько Іван Іванович,

Харківська державна академія фізичної культури, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри менеджменту фізичної культури


Захист відбудеться «31» жовтня 2012 р. о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розіслано « 24 » вересня 2012 р.





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І.Воронова

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. На міжнародному спортивному ринку праці існує дуже жорстка конкуренція. Кваліфікація тренерів та регулярне її підвищення є головним чинником, що забезпечує перемогу спортсменів на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу. У світі функціонують різні системи підвищення кваліфікації тренерів з урахуванням доступності для всіх категорій фахівців сфери фізичної культури і спорту, регулярності залучення їх до навчання, обов'язковості навчання, достатньої мотивації.

Сьогодні в Україні практично відсутня система підвищення кваліфікації фахівців сфери фізичної культури і спорту. Для підвищення ефективності та поєднання підготовки спортсменів з розвитком науки та сучасних технологій, зі здобуттям олімпійських нагород необхідна система підвищення кваліфікації українських тренерів, яка постійно діє (Ю. П. Мічуда, 2004; В. М. Платонов, 2005; М. І. Воробйов, 2005; М. В. Дутчак, Ю. М. Шкребтій, В. В. Томашевський, 2010; І. І. Приходько, 2010). В окремих випадках тренери, спортивні лікарі збірних команд України та інші фахівці не взмозі осягнути новітні відкриття спортивної сфери і втілити їх у підготовку спортсменів високої кваліфікації. Обмеженість фінансування сфери фізичної культури і спорту, значна кількість тренерів, а також законодавчі та нормативні документи, які вимагають підвищення кваліфікації тренерів раз на п’ять років, перетворюють традиційну двотижневу форму підвищення кваліфікації на таку, що не відповідає сучасним вимогам. Розвиток Болонського процесу в Україні, а також зростання динамізму життя викликає потребу в якісних мобільних навчальних системах.

Організація та сучасне функціонування системи підвищення кваліфікації в Україні можуть існувати з використанням дистанційних технологій. Дистанційна освіта — це форма організації навчального процесу, що ґрунтується на сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологіях; це дозволяє здійснювати навчання на відстані без безпосереднього контакту між викладачем та тими, хто навчається (В. В. Олійник, 2003, 2004; С. В. Антощук, 2004; В. М. Данильченко, 2004).

Закони України «Про фізичну культуру і спорт» від 17.09.2009 №1724-VI, «Про національну програму інформатизації» від 04.02.1998 № 74/98-ВР, укази Президента України «Про Національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту» від 02.08.2006 № 667/2006, «Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту» від 28.09.2004 №1148/2004 також свідчать про необхідність розвитку системи підвищення кваліфікації фахівців цієї сфери, використовуючи також її дистанційну форму.

Аналіз спеціальної літератури та законодавчих документів показав, що проблема підвищення кваліфікації спортивних фахівців актуальна особливо за сучасних соціально-економічних умов. На сьогодні в Україні у сфері фізичної культури і спорту ще не розроблені організаційні аспекти дистанційного підвищення кваліфікації, також не прово­дилися дослідження цієї теми.

^ Зв’язок з науковими планами, темами. Дисертацію виконано згідно зі «Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006—2010 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, тема 1.2.1 «Реформування вищої фізкультурної освіти в контексті Болонської інтеграції», № державної реєстрації 0106U011726. Внесок автора (як співвиконавця теми) полягає у виявленні ефективної форми та у розробці концептуальної моделі організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів; аналізі можливостей та загроз розвитку даної системи; розробці проекту формування та розвитку дистанційного підвищення кваліфікації українських тренерів у ВНЗ.

^ Мета дослідження — науково обґрунтувати організаційні умови дистанційного підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту шляхом розробки його концептуальної моделі.

^ Завдання дослідження.

  1. Узагальнити світовий досвід організації підви­щення кваліфікації фахівців сфери фізичної культури і спорту на основі використання дистанційного навчання.

  2. Виявити ефективні форми та переваги впровадження дистанційного підвищення кваліфікації українських тренерів.

  3. Розробити концептуальну модель організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту.

  4. Провести маркетинговий аналіз організації дистанційного підвищення кваліфікації тренерів.

  5. Розробити проект формування та розвитку системи дистанційного підвищення кваліфікації тренерів у ВНЗ України, які здійснюють підготовку кадрів для сфери фізичної культури і спорту.

^ Об'єкт дослідження — підвищення кваліфікації тренерів із виду спорту.

Предмет дослідження — організаційно-управлінські умови підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в Україні.

^ Методи дослідження. Аналіз спеціальних літературних джерел і нормативно-правових документів; соціологічне опитування; метод експертних оцінок, моделювання, маркетингових досліджень, методи математичної статистики.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

  • уперше обґрунтовано організацію та управління системою підвищення кваліфікації тренерів на підставі потреб та можливостей учасників даного процесу, соціального оточення, матеріального та кадрового забезпечення, накопиченого досвіду і традицій, з використанням маркетингових досліджень виробника (ВНЗ, професорсько-викладацький склад) і споживача (тренерів) такої послуги, як дистанційне підвищення кваліфікації;

  • уперше виявлено ефективну форму організації дистанційного підвищення кваліфікації українських тренерів та розроблено концептуальну модель, характерними особливостями якої є поєднання дистанційної «кейс»-технології з денною формою навчання;

  • уперше обґрунтовано необхідність розподілу штатних тренерів для підвищення кваліфікації у п’яти спеціалізованих ВНЗ;

  • уперше розроблено проект формування та розвитку дистанційного підвищення кваліфікації тренерів у ВНЗ України; запропоновано накопичувальну систему атестації державних та старших тренерів збірних команд України;

  • розширено і доповнено інформацію про переваги впровадження для всіх учасників процесу дистанційного підви­щення кваліфікації тренерів у спеціалізованих ВНЗ, що здійснюють підготовку кадрів для сфери фізичної культури і спорту.

^ Практична значущість роботи. Розроблені концептуальна модель організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту і проект формування та розвитку системи дистанційного підвищення кваліфікації тренерів забезпечать гнучкість навчання для тренерів, зменшення навантаження на викладачів та ВНЗ; економічні та організаційні переваги дозволять заощадити час, матеріальні ресурси та охопити більший контингент тренерів.

Елементи «кейс»-технології дистанційного навчання були впровадженні у процес організації курсів підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту (оздоровча спрямованість), фітнес-тренерів, інструкторів тренажерної зали, викладачів НУФВСУ в Центрі підвищення кваліфікації та післядипломної освіти, що сприяло оптимізації навчального процесу слухачів курсу. Запропонований розподіл штатних тренерів для підвищення кваліфікації у п’яти ВНЗ був використаний Мінсім’ямолодьспорту України в процесі розробки Положення «Про підвищення кваліфікації тренерів та інших фахівців у сфері фізичної культури і спорту» від 06.09.2010 р. № 3038, що підтверджується відповідними актами впровадження.

^ Особистий внесок здобувача в опубліковані зі співавторами наукові праці полягає в розробці й обґрунтуванні основних ідей і положень дослідження, проведенні аналізу даних та інтерпретації отриманих результатів.

^ Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися здобувачем і опубліковані на Міжнародному науковому конгресі «Сучасний олімпійський та паралімпійський спорт і спорт для всіх»  (Москва, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрями розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2008), XIV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2010), щорічних науково-практичних конференціях кафедри теорії та методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів Національного університету фізичного виховання і спорту України (2007—2011).

Публікації. Основні положення дисертаційних досліджень викладено в шести наукових працях, із них чотири — у спеціалізованих виданнях, затверджених МОНмолодьспорту України.

^ Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 175 сторінках основного тексту і складається зі вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку використаних літературних джерел (196 джерел, з яких 27 — іноземні) і додатків. Робота містить 23 таблиці і 34 рисунки.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи; визначено особистий внесок здобувача в опублікуванні зі співавторами наукові праці; висвітлено основні аспекти апробації результатів дослідження; зазначено кількість публікацій.

Перший розділ «Дослідження організаційно-управлінських умов підвищення кваліфікації тренерів з використанням дистанційного навчання» присвячений теоретичному аналізу літературних джерел, що безпосередньо стосуються теми дисертаційної роботи.

Світовий досвід використання різних технологій дистанційного навчання свідчить про успішне їх функціонування у різних сферах діяльності: медицині, бізнесі, фітнесі, спорті та інших сферах у різних країнах світу: США, Канаді, Китаї, Німеччині, Франції, Великій Британії, Польщі (М. А. Добринін, 2001; В. Жулкевська, 2002; С. Козей, 2003; О. В. Овчарук, 2004; К. Л. Бугайчук, 2009; ). У світі сформовано різні системи дистанційного підвищення кваліфікації саме тренерів: за допомогою мережевої технології — у Росії, Австралії, США (www.e-sportlearning.ru, www.ausport.gov.au/nsic/courses/default.asp, www.edu.tomsk.ru); «кейс»-технології — у США (www.hkeducationcenter.com). Підкреслено очевидну важливість дистанційного підвищення кваліфікації для фахівців сфери «Фізична культура і спорт» (В. Д. Сячин, М. А. Новоселов, 2000, 2001; В. Г. Расходчиков, 2003; В. В. Олійник, 2004; В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко, Н. Г. Сиротенко, 2008).

Визначено вагому різницю у ресурсному забезпеченні впровадження мережевої та «кейс»-технології дистанційного навчання (О. Б. Журавльова, 2007; В. П. Бакалов, 2008). Недостатньо вивчено ефективність використання конкретної технології, загрозливих чинників та етапів впровадження у навчальному закладі, конкретних рекомендацій. Що ж до фахівців сфери фізичної культури і спорту, то такі дані взагалі відсутні.

Установлено необхідність обґрунтування організації та управління системою підвищення кваліфікації тренерів, враховуючи вимоги даної системи у нашій державі згідно з діючими нормативно-правовими документами, згідно з потребами та можливостями учасників даного процесу, соціального оточення, матеріального та кадрового забезпечення, накопиченого досвіду та традицій. Виникає необхідність зміни традиційних двотижневих курсів підвищення кваліфікації обсягом навантаження від 72 академічних годин на більш гнучку сучасну форму навчання тренерів.

У другому розділі «Методи і організація досліджень» подано методи й етапи проведення дослідження, що дозволяють вирішити завдання, які поставлені у дисертаційній роботі. Було використано такі методи досліджень: аналіз спеціальних літературних джерел і нормативно-правових документів; соціологічне опитування; методи експертних оцінок, моделювання, маркетингових досліджень та математичної статистики.

Дослідження проводилося впродовж 2006—2011 рр. на базі НУФВСУ. На першому етапі (2006—2007) було систематизовано дані спеціальних літературних джерел і нормативно-правових документів, пов’язаних з використанням дистанційних технологій у процесі підвищення кваліфікації, з організацією та управлінням даним процесом. Визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження.

На другому етапі (2007—2008) здійснено вивчення і накопичення даних наукової та спеціальної літератури, проведено соціологічне опитування 327 тренерів із різних видів спорту та 56 викладачів НУФВСУ, що дозволило виявити ефективні форми та переваги впровадження дистанційного підвищення кваліфікації українських тренерів.

На третьому етапі (2008—2011) розроблено концептуальну модель організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів. Проведено опитування 12 експертів і керівного складу спеціалізованих ВНЗ (8 проректорів), за результатами якого здійснено маркетингові дослідження PETS-аналізу (аналіз політико-правовоих (P), економічних (E), науково-технічних (T), соціально-демографічних (S) чинників) та SWOT-аналізу (аналіз сильних сторін (strengths), слабких сторін (weaknesses), можливостей (opportunities) та загроз (threats) розробленої моделі. Розроблено проект формування та розвитку підвищення кваліфікації тренерів з використанням дистанційних технологій; проект бюджетної програми; календарний план; пропозиції з атестації державних тренерів та тренерів збірних команд України. Проведено обробку наукових результатів, їх систематизацію, аналіз й опис, сформульовані практичні рекомендації та висновки.

У третьому розділі «Ефективні форми та концептуальна модель організації підвищення кваліфікації тренерів з використанням дистанційного навчання» для виявлення ефективних форм дистанційного підвищення кваліфікації тренерів було досліджено можливості тренерів як споживачів даної послуги (навчатися за допомогою певної дистанційної технології) та викладачів як виробників (розробляти та проводити дистанційні курси). Результати опитування тренерів показали, що лише 44 % опитаних можуть підвищувати кваліфікацію через «Інтернет» (рис.1). Майже половина опитаних викладачів вважають, що змогли б керувати навчанням тренерів через «Інтернет», але підкреслюють, що процес проходив би важко. Лише третина опитаних змогли б легко керувати навчанням за допомогою всесвітньої мережі (рис. 2).






Установлено, що 37,8 % опитаних тренерів хотіли б отримувати навчальний матеріал за допомогою DVD-дисків з відеолекціями, а 35,4 % — через друковані посібники (рис. 3). Найбільш зручними шляхами передачі інформації для дистанційного підвищення кваліфікації тренерів викладачі обрали також друковані посібники та DVD-диски (рис.4). Мережу «Інтернет» визнали 20,8 % опитаних.



6,8 %





Дослідження показало, 38,5 % тренерів вважають, що атестація має відбуватись у вигляді тестування за комп’ютером, 35,3% віддали перевагу іспиту (рис.5). Також більшість викладачів визначили найбільш ефективним способом атестації тренерів іспит, який можна провести, лише використовуючи денну форму навчання (рис. 6). Більше половини опитаних викладачів почали б впроваджувати дистанційне підвищення кваліфікації тренерів із заміни звичайних лекцій дистанційними, залишаючи при цьому живе спілкування між викладачем і слухачами.








Аналіз можливостей і потреб тренерів та викладачів визначив використання «кейс»-технології дистанційного навчання (друковані посібники та DVD-диски з відеолекціями) як оптимальної дистанційної технології для підвищення кваліфікації тренерів.

Окрім того, як показав аналіз дистанційних технологій, служба технічної підтримки мережевої технології дистанційного навчання є найдорожчою серед усіх витрат: обслуговує висококваліфікований персонал, який експлуатує дороге устаткування; для нормального функціонування мережевої технології потрібно створити: штат програмістів, мультимедіа, мережі та сервери, нові телекомунікаційні та інформаційні технології.

Під час дослідження було виявлено такі недоліки впровадження повного дистанційного підвищення кваліфікації тренерів: відсутність особистого контакту викладача зі слухачами, обміну досвідом між тренерами, необ’єктивність атестації. Для усунення недоліків повного дистанційного навчання нами було визнано доцільним використовувати змішану денно-дистанційну «кейс»-технологію навчання та проводити атестацію тренерів за допомогою іспиту.

Аналіз оптимальної форми підвищення кваліфікації тренерів з урахуванням потреб і можливостей тренерів та викладачів дозволив розробити концептуальну модель організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів (рис 7).

Визначено, що І (денний) етап (організаційно-настановча сесія) має становити 24 академічні години і тривати три дні. Під час ІІ (дистанційного) етапу має відбуватися самостійна робота тренерів з вивчення навчально-методичного комплексу «кейс»-технології. Тривалість 42 академічні години протягом двох–чотирьох місяців. На ІІІ етапі (денна форма) ми пропонуємо проведення оглядових занять, атестацію тренерів. Даний етап має становити 6 академічних годин протягом одного дня.


^ ЕТАПИ


ІІ – дистанційний: самостійна робота тренера

І – денний:

організаційно-настановча сесія

ІІІ – денний:

атестація

ТРИВАЛІСТЬ


3 дні

(24 академічні години)

2–3 місяці
(42 академічні години)

1 день

(6 академічних годин)

УЧАСНИКИ


  • провідний фахівець

  • методист

  • викладачі

  • тренери




  • тренери

  • провідний фахівець

  • методист

  • викладачі

  • тренери






^ ЗМІСТ РОБОТИ


  • самостійна робота

  • поточний контроль

  • оглядові заняття

  • атестація

  • підсумкове анкетування

  • прийом та оформлення

  • вхідний контроль

  • інструктивно-методичне заняття по роботі
    з дистанційним курсом

  • настановчі заняття

  • виїзні заняття

  • конференція з обміну досвідом

  • начитування основних лекцій



Рис. 7. Концептуальна модель організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів


Проведений аналіз отриманих результатів указує на те, що денно-дистанційна форма є доцільною та зручною як для тренерів, так і для викладачів, оскільки таким чином можна позбутися багатьох недоліків дистанційного навчання і користуватися всіма його перевагами. Визначено переваги розробленої концептуальної моделі організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів для самих тренерів, викладачів та спеціалізованих ВНЗ (табл. 1).

У результаті досліджень було виявлено складові елементи організації дистанційного підвищення кваліфікації тренерів: державне замовлення на підвищення кваліфікації тренерів; фінансування; розподіл тренерів між спеціалізованими ВНЗ; календарний план підвищення кваліфікації тренерів; програма курсів.

У четвертому розділі «Організація дистанційного підвищення кваліфікації тренерів» наведений маркетинговий аналіз організації дистанційного підвищення кваліфікації тренерів.

^ Таблиця 1

Переваги концептуальної моделі організації та впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів

Суб’єкти

Переваги

Тренери

Зменшення часових витрат на обов’язкове денне навчання за рахунок збільшення самостійного вивчення дистанційного навчально-методичного комплексу.

Відсутність потреби залишати тренерам свої команди на тривалий час (два тижні), навчатися у зручний для них час.

Можливість користуватися більш зручними засобами «кейс»-технології дистанційного навчання порівняно з мережевою технологією.

Отримання найсучасніших знань на лекціях під час організаційно-настановчої сесії, отримання інформації на DVD-дисках.

Можливість поточного самоконтролю за рахунок якісного навчально-методичного комплексу.

Можливість живого спілкування тренерів та обмін досвідом.

Можливість уточнення та доповнення матеріалу з навчально-методичного комплексу на оглядових заняттях під час заключного денного етапу.

Викладачі

Зменшення денного навантаження на 42 академічні години за рахунок якісного дистанційного навчально-методичного комплексу.

Начитування лише головних лекцій під час організаційно-настановчої сесії та проведення оглядових занять під час заключного денного етапу.

Можливість об’єктивного оцінювання знань тренерів до курсів та після них за рахунок вхідного контролю знань та атестації за денною формою навчання.

ВНЗ

Зменшення часових та матеріальних витрат з боку ВНЗ на розробку навчально-методичного комплексу порівняно з мережевою технологією навчання.

Зменшення навантаження на професорсько-викладацький склад ВНЗ на 42 академічні години.

Залучення протягом року більшої кількості груп тренерів.

Зменшення терміну проживання тренерів з інших міст у гуртожитках з двотижневого на чотириденний термін.

Забезпечення якісного навчання тренерів за рахунок денних лекцій провідних викладачів та якісного навчально-методичного комплексу.

Можливість організації виїзних занять та конференцій з обміну досвідом за рахунок організаційно-настановчої та атестаційної сесій.

Об’єктивність атестації завдяки її денному проведенню.

Отримання даних щодо якості розробленого навчально-методичного комплексу за рахунок підсумкового анкетування.


Визначено основні суб’єкти та чинники мікросередовища маркетингу системи дистанційного підвищення кваліфікації тренерів: тренери як первинні споживачі освітньої послуги; ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ та інші організації як вторинні споживачі даної послуги; Державна служба молоді та спорту України, яка впливає на діяльність даної системи засобами державного регулювання; викладачі як первинні виробники даної послуги; ВНЗ як вторинні виробники даної послуги.

Для визначення готовності суб’єктів мікросередовища до впровадження або використання дистанційних технологій навчання був використаний метод експертних оцінок. Ранжування експертами за п’ятибальною системою суб’єктів мікросередовища представлене у табл. 2.

Таблиця 2

Оцінка експертами готовності суб’єктів системи підвищення кваліфікації тренерів до впровадження дистанційних технологій навчання

Об’єкти експертизи (чинники),

Експерти, n=12



Місце

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

^ ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ

3

5

5

5

5

5

4

4

4

4

3

4

51

1

Тренери

5

3

3

3

4

3

3

3

5

5

5

5

47

2

Державна служба молоді та спорту України

4

4

4

4

4

3

5

5

3

3

4

3

46

3

Викладачі

1

2

2

2

2

2

2

1

2

1

1

1

19

4

Спеціалізовані вищі навчальні заклади

2

1

1

1

1

1

1

2

1

2

2

2

17

5

Примітки: ;

Встановлено, що на момент дослідження ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ найбільш готові до впровадження дистанційної системи підвищення кваліфікації тренерів. Другими за готовністю виявилися самі тренери, третьою — Державна служба молоді та спорту України. На нашу думку, незатвердженість нормативних документів, нестабільне фінансування стримують готовність Держслужби до впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів. Четверту та п’яту позицію посіли відповідно викладачі та ВНЗ. Ми вважаємо, що останні позиції ці суб’єкти посіли тому, що саме вони найбільш мають бути залучені до організації даної системи.

Для маркетингового аналізу макросередовища системи дистанційного підвищення кваліфікації тренерів був використаний PETS-аналіз, який складається з вивчення впливу на підвищення кваліфікації чинників чотирьох середовищ: політико-правового, економічного, науково-технічного, соціально-демографічного. За допомогою експертних оцінок визначався рівень та значущість чинників макросередовища маркетингу дистанційного підвищення кваліфікації тренерів (табл. 3). Можна стверджувати, що найвпливовіші чинники — це: «Державне фінансування системи підвищення кваліфікації тренерів» (58 балів); «Рівень освіти тренерів та викладачів ВНЗ» (54); «Нормативно-правове забезпечення дистанційної післядипломної освіти» (53); «Принципи державної політики у сфері фізичної культури і спорту» (50). Саме значення (позитивне або негативне) найвпливовіших чинників встановило ступінь ризику впровадження дистанційного підвищення кваліфікації тренерів.

Так, чинник «Нормативно-правове забезпечення дистанційної післядипломної освіти» має вагомий вплив (53 бали), але на сьогодні значення його ні позитивне, ні негативне (0 балів). На нашу думку, це пов’язане з тим, що на момент дослідження в Україні було розроблене Положення «Про дистанційну післядипломну освіту», але воно не було затверджене, не було можливості впроваджувати дистанційне підвищення кваліфікації тренерів, керуючись усіма необхідними нормативно-правовими документами.


Таблиця 3

Рівень та значення впливу чинників макросередовища маркетингу системи дистанційного підвищення кваліфікації українських тренерів

Група

Чинник

Рівень* впливу

Значення** впливу

Політико-правова

Нормативно-правове забезпечення дистанційної післядипломної освіти

53

0

Принципи державної політики у сфері фізичної культури і спорту

50

13

Принципи державної політики у сфері освіти

37

13

Політична ситуація в країні

23

-1

Взаємини законодавчої та виконавчої гілок влади

17

3









Економічна

Державне фінансування системи підвищення кваліфікації тренерів

58

9

Статки тренерів

48

-2

Вартість навчання на курсах

33

-4

Частка платних послуг за підвищення кваліфікації тренерів

23

-2

Зайнятість тренерів

18

-6









Науково-технічна

Рівень запровадження комп’ютерних технологій в освіту

44

16

Рівень комп’ютерних технологій

38

16

Кількість користувачів мережею «Інтернет»

37

16

Світові тенденції розвитку дистанційного навчання

31

12

Кількість персональних комп’ютерів

30

16









Соціально-демографічна

Рівень освіти тренерів та викладачів спеціалізованих ВНЗ (НУФВСУ, ЛДУФК, ХДАФК, ДДІФКС, ДДІЗФВС)

54

17

Ставлення тренерів до підвищення своєї кваліфікації

46

15

Віковий склад тренерів

35

-4

Територіальний розподіл тренерів між п’ятьма ВНЗ (НУФВСУ, ЛДУФК, ХДАФК, ДДІФКС ДДІЗФВС)

33

4

Рівень народжуваності в Україні

12

-6







  1   2   3

Схожі:

Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconПрезидент України відзначив стипендіями 19 видатних спортсменів та тренерів з олімпійських видів спорту Дніпропетровщини Президент України Віктор Федорович Янукович призначив стипендії для видатних спортсменів та тренерів з олімпійських видів спорту.
Президент України Віктор Федорович Янукович призначив стипендії для видатних спортсменів та тренерів з олімпійських видів спорту....
Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconСистема соціального забезпечення громадян в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку
Отація в дослідженні охарактеризовані основні елементи системи соціального забезпечення в Україні. Охарактеризовано право громадян...
Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconПоложення Версія 01 Про підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників Сумського державного університету Додаток 4
Нумерація зазначається відповідно до номера контрольного показника в додатку 1 «Контрольні показники накопичувальної системи обрахування...
Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconНаказ №199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України" та на виконання розділу 3 Концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі зв'язку та сфери інформатизації", затвердженої наказом Держкомзв'язку від 03.
України від 17. 02. 2004 р. №199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України" та на виконання розділу 3 Концепції...
Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconС. В. Башлай становлення та перспективи розвитку іпотечного житлового кредитування в україні
Україні та основні умови для ефективного впровадження іпотечного кредитування як однієї з форм позабюджетного фінансування житлової...
Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconПерелік спеціальностей керівних та педагогічних кадрів, за якими передбачено підвищення кваліфікації на факультеті підвищення кваліфікації Сумського оіппо

Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconПерелік спеціальностей керівних та педагогічних кадрів, за якими передбачено підвищення кваліфікації на факультеті підвищення кваліфікації Сумського оіппо

Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconПідвищення кваліфікації працівників методичних служб
...
Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconКурси підвищення кваліфікації за напрямом “Енергетичний менеджмент”
Центр підвищення кваліфікації кадрів Інституту післядипломної освіти проводить набір на курси підвищення кваліфікації за напрямом...
Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в україні iconБухгалтерського обліку з напряму підготовки 030509 «Облік і аудит»
Підвищення кваліфікації (найменування організації, де відбувалося підвищення кваліфікації, кафедра, дата, вид, тема документ)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи