Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування icon

Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування




НазваМіністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування
Сторінка4/16
Дата01.09.2012
Розмір2.57 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
^

СЕКЦІЯ 2. МЕХАНІЗМ СКЛАДАННЯ,РОЗГЛЯДУ ТА ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ



Городецька Т. Е., к.е.н., Харківський інститут фінансів УДУФМТ


Удосконалення механізму формування

та прийняття держаного бюджету

в контексті бюджетної реформи


Економічний зміст бюджету та його ланок розкривається в процесах формування та розподілу грошових ресурсів, які за своєю сутністю дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях – від створення до споживання здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає на формування в кінцевому підсумку фондів споживання та нагромадження визначається роль бюджету в управлінні економікою. У зв’язку з цим важливе значення має постійне удосконалення системи мобілізації доходів бюджету, краще використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Бюджетна система є основною ланкою економіки країни, зокрема, бюджет виступає дієвим інструментом державного регулювання економічного розвитку. Саме тому ключовою серед структурних реформ, що були започатковані й реалізуються з часу незалежності України, є бюджетна реформа, яка залишається актуальною й сьогодні.

Актуальність питання обумовлюється не тільки потребами практики державного будівництва, а й необхідністю всебічного наукового дослідження бюджетного процесу в цілому та фінансових основ його формування зокрема. В контексті даного дослідження найменш розробленими в науковому плані є питання формування ресурсної бази Державного бюджету. Однак, без з’ясування на науковій основі цього питань не можливе ефективне вирішення питань розподілу бюджетних коштів.

Наукове осмислення проблеми необхідне для вирішення таких практичних завдань, як створення фінансової бази, достатньої для виконання державними органами своїх завдань, створення гарантованих, передбачуваних та довгострокових доходних джерел бюджетів.

Регулювання практично всього бюджетного процесу нормами одного правового акта – Бюджетного кодексу з одного боку створило передумови для поліпшення підготовки й виконання бюджетів усіх рівнів, а з другого – новизна й унікальність його норм ускладнювали їх практичне застосування.

За минулі роки організації бюджетного процесу за Кодексом перед бюджетом постали нові завдання, зумовлені розвитком суспільних і економічних відносин, підвищенням вимог до надання державою соціальних послуг. З огляду на необхідність продовження бюджетної реформи й унормування на постійної основі в бюджетному кодексі ряду положень бюджетного законодавства було підготовлено системні зміни до Бюджетного кодексу України, які прийнято в цілому 8 липня 2010 року.

Новий Бюджетний кодекс передбачає удосконалення процедур формування, розгляду та прийняття закону про Державний бюджет України:

– передбачено подання до законопроекту, який впливає на показники бюджету фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету;

– закріплено за Кабінетом Міністрів України подання до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету експертного висновку до законопроекту, підготовленого Міністерством фінансів України за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади;

– встановлено, що нові закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету та прийняті після 15 липня року, що передує плановому, мають набирати чинності не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (в чинній редакції Кодексу – офіційно оприлюднених після 15 серпня);

– уточнено склад Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та переглянуто терміни їх розробки, зокрема встановлено схвалення Кабінетом Міністрів України Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період до 1 квітня року, що передує плановому (в діючій редакції – не пізніше ніж за 4 дні до 1 червня);

– визначено положення щодо реалізації повноважень Радою Національної безпеки і оборони в частині розгляду нею проекту закону про Державний бюджет України по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки та оборони України;

– передбачено положення, що забезпечуватимуть виконання повноважень Президента України у бюджетному процесі, зокрема подання Кабінетом Міністрів України Президенту України проекту закону про Державний бюджет України, в терміни визначені для подання до Верховної Ради України, а також обґрунтувань і розрахунків щодо бюджетних показників такого закону, змінених в ході його розгляду у Верховній Раді України. Крім того, унормовано подання Президенту України звітності про виконання бюджету;

– встановлено подання разом з проектом закону про Державний бюджет України додаткової інформації: інформації про мету, завдання та очікувані результати виконання бюджетних програм головними розпорядниками бюджетних коштів; розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період; переліку та обсягів коштів за державними цільовими програмами, які включено головними розпорядниками коштів державного бюджету до бюджетних програм, передбачених у проекті закону про Державний бюджет України; плану державних запозичень на наступний бюджетний період, а також перелік інвестиційних програм (проектів), під які можуть надаватися державні гарантії у наступному бюджетному періоді; розрахунків обсягів компенсації втрат суб’єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг; інформації щодо врахування пропозицій Ради національної безпеки і оборони України до проекту закону про Державний бюджет України по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України; інформації про залучення довгострокових (більше одного року) кредитів (позик), надання гарантій, набуття прав поручителя за такими зобов’язаннями державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами, у статутному фонді яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

– передбачено визначення у додатках до закону про Державний бюджет України видатків споживання, з них видатків на оплату праці, комунальних послуг і енергоносіїв, та видатків розвитку в бюджетних установах (у додатках до закону, що визначають бюджетні призначення), переліку та обсягів кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних програм (проектів) в розрізі бюджетних програм (окремим додатком до закону);

– у разі застосування Президентом України права вето до закону про Державний бюджет України встановлено вимогу щодо прийняття Верховною Радою невідкладно рішення про його повторний розгляд та подання у тижневий строк Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради змін до показників, зазначених у текстових статтях такого закону, та оновлених додатків до нього відповідно до пропозицій Президента України.

Таким чином, прийняті зміни втілили у собі бачення сучасного розвитку бюджетної системи всіх гілок влади та фахівців інших інституцій, передбачив врегулювання найактуальніших проблем. Нова редакція Бюджетного кодексу створює передумови для удосконалення бюджетної системи на всіх рівнях, якості управління бюджетними коштами, а також унормовує актуальні для державного й місцевих бюджетів питання механізму їх складання, розгляду та прийняття.


Дяченко К. С., студентка 5-го курсу,

Лапшина Т. В., старший викладач Харківського

інституту фінансів УДУФМТ (науковий керівник)


Шляхи оптимізації видатків

та збільшення доходів державного бюджету


Визначення оптимальних обсягів державного сектора через визначення оптимальних обсягів державних видатків є однією з найважливіших проблем економічної політики держави. Обсяг державних видатків у кожній державі залежить від комплексу факторів (соціальних, історичних, природних) і має різні рівні. Актуальним є питання про доцільність збільшення або зменшення державних видатків у конкретній країні.

Зазначеній проблемі вчені приділяють значну увагу. Розглядаються, зокрема, такі її аспекти: перерозподіл ВВП (ВНП) як форма державної участі в національній економіці (Бірюков В., Кузнецова Е. [2]); зв’язок між державними видатками і темпами економічного зростання (Іларіонов А., Пивоварова І., Фрідман Л., Відясов М., Мельянцев В. [3], Нігматулін Р. [4], Тамбовцев В.); фактори зростання державних видатків і методи їх обчислення (Луніна І. [1,4], Калюжний В., Кухар О.[2]); роль державних видатків у стабілізації економіки (Юсіфов Ф. [2]) та ін.

В останнє десятиріччя серед економістів постійно точаться суперечки з приводу оптимального значення питомої ваги держвидатків у ВВП. Наприклад, Ф. Юсіфов стверджує, що надмірна концентрація видатків у руках держави стає перешкодою для розвитку економіки, тому економічно розвинуті країни та навіть країни, що розвиваються, почали зменшувати частку урядових видатків шляхом роздержавлення установ соціальної сфери, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету [2].

Яким же чином визначити оптимальні обсяги державних видатків? Між обсягами державного сектора економіки та державними витратами існує зв’язок, оскільки значна частина державного бюджету витрачається на фінансування підприємств і установ державного сектора. Зміна обсягів їх фінансування стосується перш за все сегменту підприємств та здійснюється шляхом приватизації чи націоналізації. Відповідно за умови розширення держсектора державні витрати мають збільшуватися, а за умови звуження – скорочуватися.

Вважається, що розширення держсектора може призвести до наступних реакцій в економіці:

а) збільшення фінансових потоків, що направляються з держбюджету на його утримання, а також частка держвидатків у ВВП. Для їх компенсації необхідно буде збільшити доходи бюджету за рахунок податків. Це призведе до зменшення прибутковості приватного сектора та інвестицій у розширення виробничих фондів, зниження темпів довгострокового економічного зростання. При подальшому збільшенні податкового навантаження надходження інвестиційних коштів у приватний сектор припиняться, обсяг податкових надходжень зменшиться, їх не вистачатиме на утримання держсектора. Національна економіка опиниться у стані кризи;

б) здійснення державних запозичень для покриття видатків на держсектор. Зростання державного боргу зумовить збільшення витрат з його обслуговування. Таке навантаження на держбюджет у подальшому призведе до нестачі коштів на його підтримання;

в) грошова емісія на фінансування держсектора. У цьому випадку відбувається зростання цін в економіці, що призводить до знецінення оборотних коштів підприємств та бюджетних коштів [4].

На нашу думку, існує ще один варіант утримання держсектора без загрози надмірного зростання держвидатків, збільшення податкового тягаря та загрози появи бюджетного дефіциту. Для компенсації зростаючих видатків виникає необхідність збільшити доходи бюджету. Проте це можливо і без посилення податкового навантаження – за допомогою неподаткових надходжень від самого держсектора, а саме за рахунок отримання дивідендів на акції, що належать державі, та прибутку ряду держпідприємств. У цьому випадку не збільшується податковий тягар на приватний сектор, не зменшується його прибутковість та надходження інвестиційних коштів, а також не створюється бюджетний дефіцит. Такий шлях поповнення доходної частини держбюджету можливий за умови ефективного регулювання об’єктами держсектора, в тому числі підвищення ефективності управління державними корпоративними правами.

Слід наголосити, що від обсягів державних видатків залежить фінансова стабілізація економіки, важливою передумовою якої є бездефіцитність державного бюджету країни. В умовах фінансової кризи першочерговим кроком у будь-якій країні є збалансування її головного кошторису. Тому регулювання державного бюджету як складової державного сектору економіки має особливе значення в досягненні фінансової стабільності економіки країни.

Штучне скорочення бюджетного дефіциту шляхом механічного зменшення державних видатків, секвестр державного бюджету є особливо небажаними. Відповідно до загальносвітових тенденцій очевидною є необхідність збільшення державних видатків в Україні з метою формування сучасної соціально орієнтованої ринкової економіки. Проте така державна політика не повинна призводити до створення бюджетного дефіциту. Тому з метою його уникнення необхідно збільшувати також обсяги державних доходів. В Україні це можливо здійснити за рахунок удосконалення податкової бази, збільшення доходів від державного сектора економіки і скорочення тіньового сектора. У зв'язку з цим перерозподільна функція держави має набувати дедалі більшого значення, а державний бюджет – стати одним із найважливіших та найефективніших інструментів державної політики.


Література


1. Лозова О. М. Державні видатки у бюджетному регулюванні економічної стабілізації / О. М. Лозова // Наука й економіка, № 1 (17), 2010. – С. 28–36.

2. Лютий І., Савич Л. Суперечності планування видаткової частини державного бюджету України / І. Лютий, Л. Савич // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – С. 81–87.

3. Небрат Т. В. Державні видатки в системі регулювання економіки: світові тенденції та вітчизняний досвід // Вісник КНТЕУ, 2/2009. – С. 12–18.

4. Нікітіна Л. Л. механізм розподілу видатків держави як важливий інструмент боротьби зі світовою фінансовою кризою / Л. Л. Нікітіна // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_25/nikitina.htm.


Коваль В. В,. к.е.н., доцент

Одеського інституту фінансів УДУФМТ,

Костенко І. А, Кілар Н. О., студенти 5-го курсу

Одеського інституту фінансів УДУФМТ


Організаційні основи реалізації програмно-

цільового методу в бюджетному процесі


Прийняття Бюджетного кодексу України 8 липня 2010 року №2456-VI призвело до внесення ряду змін у бюджетному законодавстві. Слід зазначити, що нова редакція Бюджетного кодексу це не здійснення бюджетної реформи як такої, а її перший крок – створення правових умов для проведення реформ у бюджетній сфері з метою забезпечення вдосконалення бюджетної системи всіх рівнів, досягнення стратегічних цілей сталого розвитку в оновленій системі державного регулювання економіки.

До базових принципів інноваційних змін до бюджетного кодексу можна віднести:

– стимулювання фінансово-економічної стабілізації України;

– орієнтація на успіх соціально-економічного розвитку і реформ;

– формування фіскального простору для економічного зростання та структурної побудови економіки як основи забезпечення ефективної соціальної політики;

– використання концепції цінностей при реформуванні;

– технологічні прориви в сферах державного регулювання економічної, бюджетної, податкової, грошово-кредитної політики;

– запуск інфраструктурних проектів як "двигунів" розвитку;

– формування рушійних сил та зменшення опорів в умовах турбулентного оточення, конкуренції та безлічі проблем;

– формування стратегічної довіри суспільства до державної влади [5].

Важливим досягненням у сфері бюджетного законодавства було впровадження програмно-цільового методу бюджетування [1, С.42].

Введення цього методу в Україні відбулося ще в 2002 році, однак практичного застосування він не мав.

Раніше видатки з державного бюджету здійснювалися виходячи з принципу необхідності фінансування тих чи інших заходів, враховуючи наявні фінансові ресурси держави – податкові, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансфертів – та можливості залучення ресурсів від запозичення на внутрішніх і зовнішніх ринках капіталу. Усі ці надходження формують ресурсну частину бюджету й увага під час планування бюджетних показників акцентувалася саме на питанні обсягу фінансових ресурсів. Сама ідея програмно-цільового методу полягає у тому, щоб зосереджувати увагу не тільки на можливостях бюджету, а й на тому як найефективніше їх використати з метою отримання конкретних результатів [3, С.166].

Отже, можна сказати, що метою запровадження цього методу в бюджетному процесі є встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.

В основі програмно-цільового методу бюджетного процесу лежить стратегічне планування та середньострокове прогнозування [2, С.186].

Відмінною рисою середньострокового прогнозування згідно з новим Бюджетним кодексом є розробка основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетних періоди. Також визначено основні засади проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу складання та виконання бюджетів в Автономній Республіці Крим, Житомирській, Луганській і Львівській областях. Міністерством фінансів розроблено план заходів із запровадження ПЦМ у місцевих бюджетах на 2009 р. В його основу закладена активна робота з розробки бюджетних програм на місцевому рівні в галузі освіти й охорони здоров’я на 2009–2010 роки, підготовка місцевих стратегічних планів розвитку цих галузей на 2009–2011 роки.

Використання ПЦМ на місцевому рівні, особливо в умовах фінансової кризи – в умовах значної обмеженості фінансових ресурсів бюджету в цілому та місцевих бюджетів, зокрема, дозволяє підвищити кредитний рейтинг адміністративно-територіальної одиниці та забезпечити надходження додаткових інвестиційних і кредитних ресурсів.

Таким чином, запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі приведе до:

Забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм.

Забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм.

Упорядкування організації діяльності ГРБК щодо формування і виконання бюджетних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними ГРБК відповідальними виконавцями бюджетних програм.

Посилення відповідальності ГРБК за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання.

Підвищення якості розробки бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів [4].


Література


1. Бюджетний кодекс України: №2456 від 08.07.2010 року.

2. Сафонова Л. Д. Бюджетний менеджмент: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2008.

3. Федосова В. Бюджетний менеджмент: підручник. – К.: КНЕУ, 2004.


Кузман К. В., студентка 5-го курсу Одеського інституту фінансів УДУФМТ,

Редькін Д. О. – науковий керівник


Організація бюджетного процесу в Україні

згідно з новим Бюджетним кодексом


Бюджет займає центральне місце у фінансовій системі будь-якої держави, забезпечує виконання завдань і функцій, що стоять перед державою, виступає дієвим механізмом фінансової політики держави. Тому представляє значний інтерес вивчення організації бюджетного процесу в Україні та зміни, які відбулися в ньому згідно з новим Бюджетним кодексом України від 8.07.2010 року №2456.

Бюджетний процес – це таке універсальне економічне явище, в якому відображаються всі бюджетні відносини, виявляються їхні позитивні і негативні якості, рівень впливу цих відносин на розвиток економіки, соціально-культурної сфери, добробут населення. Через бюджетний процес можна заглянути у недалеке майбутнє, спрогнозувати деякі тенденції і закономірності соціально-економічного розвитку країни.

У новому Бюджетному кодексі дещо було змінено визначення терміна «бюджетний процес». Бюджетний процес згідно з новим Бюджетним кодексом  регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Поряд з основними стадіями бюджетного процесу в новому визначенні було виділено і контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

Новим Бюджетним кодексом визначені зміни в частині процедур розгляду та ухвалення Державного бюджету, а саме: визначено два читання, замість існуючих трьох.

До стадій бюджетного процесу відносять:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Перші дві стадії являють собою бюджетне планування. Відповідно до нового Бюджетного кодексу відбувається введення середньострокового планування та розширення сфери застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі.

Мета розроблення середньострокового бюджетного плану – формування бюджетних цілей та основних показників на кілька років наперед, а не лише безпосередньо на наступний рік.

Складання проектів бюджетів включає в себе:

- організаційні засади складання проекту Державного бюджету України;

- визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період;

- інструкції з підготовки бюджетних запитів;

- складання бюджетного запиту;

- аналіз бюджетних запитів і розробка Державного бюджету України;

- схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України;

- проект закону про Державний бюджет України та матеріали, що до нього додаються.

До розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України відноситься:

- представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України;

- підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читанням;

- розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні;

- підготовка проекту закону про Державний бюджет України до другого читання;

- розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні;

- набрання чинності закону про Державний бюджет України.

Крім цього, в новій редакції Кодексу відсутні чіткі терміни розгляду та затвердження проекту закону про Державний бюджет України: в старій редакції Бюджетного кодексу України було чітко визначено терміни проведення першого, другого та третього читань, а в новій редакції Кодексу терміни проведення першого та другого читання не зазначено. Як і раніше, Кабмін має подати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет до 15 вересня року, що передує плановому (відтепер проект подаватиметься одночасно й Президенту України). Водночас розгляд та затвердження Державного бюджету відбуватиметься у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Слід зазначити, що в новому Бюджетному кодексі України відсутня Бюджетна декларація, хоча в проекті Бюджетного кодексу вона мала замінити Бюджетну резолюцію (Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період).

Водночас Бюджетна резолюція залишається в Бюджетному кодексі, однак змінено терміни порядку її складання та схвалення. Так, раніше Кабінет Міністрів України подавав до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше, ніж за чотири робочі дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, які проводилися не пізніше 1 червня. Тепер передбачено наступний порядок:

- Міністерство фінансів України разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та до 20 березня року, що передує плановому, подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України;

- Кабінет Міністрів України не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, розглядає та схвалює проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подає до Верховної Ради України, яка його розглядає за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Можна зробити висновок, що новий Бюджетний кодекс передбачає введення середньострокового планування, розширення сфери застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, а також поліпшення бюджетного адміністрування і посилення контролю над дотриманням бюджетного законодавства.


Михайленко С. В., Одеський державний економічний

університет

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconМіністерство фінансів України Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право науковий журнал Видається 1 раз на два місяці Заснований у січні 2010 р
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (серія кв, №16302 – 4774пр від 26. 01. 2010 р.)
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconУКраїнський державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconУкраїнський державний університет фінансів та міжнародної торгівлі
Міжнародно-правова діяльність України. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р акт про незалежність І побудову...
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconОБҐрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника
Найменування. Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconУкраїнський державний університет фінансів І міжнародної торгівлі програма кандидатського іспиту зі спеціальності 08. 00. 02 „Світове господарство І міжнародні економічні відносини”
Тема Національні економіки в сучасний світогосподарській системі та моделі їх розвитку
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconУкраїнський державний університет фінансів та міжнародної торгівлі навчальна програма для вступу в аспірантуру зі спеціальності 12. 00. 11 «Міжнародне право»
Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри міжнародного права Протокол №1 від 29. 08. 11р
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconРічний план закупівель на 2009 року Харківській інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (найменування замовника)
Харківській інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconРічний план закупівель на 2010 рік Харківській інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (найменування замовника)
Харківській інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconПравила прийому до аспірантури Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі у 2012 році
«Положення про підготовку науково-педагогічних І наукових кадрів» 1999 р., постанови Кабінету Міністрів України «Про навчання іноземних...
Міністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування iconПравила прийому до аспірантури Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі у 2012 році
«Положення про підготовку науково-педагогічних І наукових кадрів» 1999 р., постанови Кабінету Міністрів України «Про навчання іноземних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи