Скачати 0.58 Mb.
|
Житомирський державний університет ім. І. Франка Бібліотека ЖДУ ім. І. Франка ![]() Довідник автори-укладачі: Т. Є. Клименко, С. В. Колодюк Житомир 2012 УДК (051)(03) ББК 92я2 К 49 Рекомендовано до друку вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 30.08.2012 року) К49 Клименко Т. Є. Періодичні видання – 2012 : довідник / авт.-укл.: Т. Є. Клименко, С. В. Колодюк. – Житомир, 2012. – 63 с. У довіднику відображено періодичні видання, які передплачує бібліотека Житомирського державного університету імені Івана Франка у 2012 році. Видання призначене для широкого кола наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, а також тих, хто цікавиться розвитком науки. УДК (051)(03) ББК 92я2 © Т. Є. Клименко © С. В. Колодюк Зміст До питання періодичних видань………………………..4 Журнали………………………………………………...12 Газети…………………………………………………...49 Періодичні видання іноземною мовою……………….57 Алфавітний покажчик періодичних видань………….59 ^ Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу. У цьому контексті видання діляться на неперіодичні та серіальні. Неперіодничне видання – це видання, яке виходить одноразово, продовження якого не передбачене. Перш за все це листівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах. Серіальне видання – це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків. Серіальне видання, у свою чергу, поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване. Періодичне видання – це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденно і т.д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні. Продовжуване видання – виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак, має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення. Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є:
Журнал Журнал – періодичний документ, що містить статті або реферативні відомості, огляди з різноманітних суспільно-політичних, виробничих, наукових питань, літературно-художні твори. Статті в журналі, в порівнянні з газетою, більшого обсягу, мають постійну рубрикацію. Журнали – видання ілюстровані, мають ширшу тематику, ніж газета. Найпершим журнальним виданням вважається французький "Journal de Savants". Його перший номер побачив світ у Франції в 1665 році, а зміст складався з огляду книг з питань філософії, літератури, природознавчих наук, що були випущені в різних країнах Європи. В 1665 році журнал з’явився в Англії, в 1668 – в Італії, в 1682 році – в Німеччині, але в більшості країн журнали почали з’являтися в XVIII столітті. Завданням журналів є забезпечення комунікації в різних видах суспільної практики. Як засіб інформації журнал має такі власні особливості: нескінченність та регулярність виходу в світ номерів через певні проміжки часу, наявність опублікованих матеріалів у вигляді статей; журнал має певний тематичний напрямок змісту матеріалів, статей, які в ньому містяться; особливе поліграфічне оформлення. Журнал має постійно діючу редколегію, яка з погодження директивних органів, планує програму видання, його функціональне та читацьке призначення, тематичний напрямок видання. Кожний номер журналу виходить упродовж року під постійною назвою, але номери мають, звісно, різний зміст. Журнальне видання випускається у вигляді блоку закріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу визначеного формату, в обкладинці або палітурці. Характерними особливостями для журнальних видань є великі формати сторінок, двоколонний набір. Більшість журналів є ілюстрованими виданнями, а наявність і характер ілюстрованих матеріалів визначається конкретним типом журналу. Оскільки журнал виходить раз на тиждень, або раз на місяць, інформація, яка в ньому міститься, є менш оперативною, ніж в газетах. Але тематика більш різноманітна. Інформація в журналі може бути первинною:
Вторинною:
Журнальні видання можуть містити, також, оригінали творів, або переклади. Внутрішню структуру журнальних видань визначають рубриковані розділи та різноманітні за жанром, обсягом матеріали. Читацьке призначення журналів багато залежить від сфери діяльності читача, його професії, загального культурного розвитку та інтересів. Читацьке призначення визначає стиль викладу інформації, тематику видання, характер його матеріалів, розрахованих на читачів певних вікових категорій, залежно від роду їх занять, виду діяльності. Існують, також, видання, розраховані на специфічні групи населення, наприклад, для людей з фізичними вадами. Звідси, всі журнальні видання поділяються на масові і соціальні. Масові журнали розраховані на широке коло читачів. Соціальні – призначені для окремих соціальних груп. Їх завданням є забезпечення комунікації в цих групах. Деякі журнали мають додатки, які виходять з певною періодичністю в межах року видання. Додаток до журналу може бути й неперіодичним виданням та виходити одноразово. За читацьким призначенням журнали можуть бути розраховані на читачів-неспеціалістів та для спеціалістів у певних галузях знань чи суспільної практики. За функціональним призначенням журнали поділяються на:
^ містять статті та матеріали актуальної суспільно-політичної тематики і розраховані на широке коло читачів. Цей тип журналів може містити матеріали загальнополітичної тематики, економічної тематики або сатиричні чи розважальні твори. ^ містять статті та матеріали про теоретичні дослідження і матеріали прикладного характеру. Такі видання розраховані на наукових працівників і випускаються, як правило, науковими товариствами, академіями наук, окремими міністерствами, університетами. ^ містять статті та матеріали про основи наук, про теоретичні або експериментальні дослідження в галузі науки, культури, практичної діяльності, слугують розповсюджувачами знань і сприяють самоосвіті. Функціональним призначенням журналів цього типу є формування наукового світогляду читача, розширення його кругозору, популяризація досягнень науки та техніки. Серед журналів цього типу нараховується велика кількість видань для дітей та юнацтва. Статті в таких виданнях мають широку тематику, містять літературно-художні твори та розважальні матеріали. Видаються ці документи різноманітними громадськими організаціями, добровільними товариствами, державними установами та організаціями. ^ містять твори художньої літератури, публіцистичні та критичні матеріали, аналітичні статті або статті релігійної тематики. Фахово-галузеві видання призначені для працівників певної сфери діяльності і містять статті та інші матеріали з питань економіки, техніки, сучасних технологій, організації виробництва та практичної діяльності, методичні розробки. Такі журнали видаються певними профспілками, міністерствами та відомствами. У журнальних виданнях часто відсутня титульна сторінка. Вона не є обов’язковим для журналу елементом, а якщо титульна сторінка все ж таки присутня, на ній, окрім вихідних відомостей, розташовують перелік змісту. Журнали можуть мати різноманітне оформлення обкладинки, але наявність вихідних відомостей є обов’язковою для всіх журналів. Газета Газета – періодичний опублікований документ, що складається з випусків (номерів), які виходять через певні проміжки часу, і містять офіційні матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних суспільно-політичних, виробничих, наукових питань та літературні твори і рекламну інформацію Випуски (номери) періодичного документа (газети) однакового оформлені, мають номер або дату виходу і, як правило, однаковий обсяг та формат. Кількість номерів протягом року є однаковою. Потреби суспільства в інформації, що в свою чергу, свідчило про зміни в суспільстві та про формування і розвиток на різних рівнях все більш різнобічних культурних інтересів, які вимагали різноманітних повідомлень – від фундаментальних наукових праць до фактів повсякденного життя надалі поштовх до створення газети. У першій половині XVI ст. в центральних та периферійних представництвах значних торгівельних підприємств уже функціонували вісники та бюлетені, які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це були рукописні документи, які лише в кінці XVI ст. за ініціативи деяких передбачливих видавців та друкарів перетворились в "книги новин". Найстародавнішою з "книг новин", про яку збереглися згадки, є "The treve encountre". Ця англійська книга новин не була виданням, присвяченим економічній тематиці, а являла собою хроніку подій і складалася з дванадцяти сторінок. Віддрукована була в Лондоні в 1513 році. Згодом книги новин перетворилися в аркуш новин і набули хоча і обмежений, але все ж таки більш-менш різноманітний зміст. Тоді ж з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу. Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви "Аввізі" та "Газзетт", а в Англії їх називали "Ньюс пейперс". Щотижневик "Авізо-Релацьон одер Цайтунг", що друкувався в Страсбурзі в серпні 1609 року, має вигляд першої друкованої газети в сучасному розумінні цього слова. Однак, широке розповсюдження газета отримала тільки на початку XIX ст., коли почали з’являтись перші провінційні, приватні газети. Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на зміст газети спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання відтворюють те, що відбувається зараз, газетна інформація відображує теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя. Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ:
За читацьким призначенням можуть бути розраховані на:
За розповсюдженістю розрізняють:
Газета належить до технічного класу засобів комунікації. Це періодичне видання на розбірних аркушах, без обкладинки; формат від А2 до А6. Текст в газеті розміщується колонками, текстові форми, як правило, невеликі за обсягом. Газета є одним з найпоширеніших засобів комунікації і має доволі широку різноманітну тематику, це: урядові офіційні видання, ділові фінансові, комерційно-рекламні, літературно-художні, юридичної тематики, медичної тематики, педагогічні, спортивні, гумористичні, релігійної тематики, військової тематики та політематичні газети. Масова газета розрахована на широке коло читачів, соціальні видання – для окремих соціальних груп, їх завданням є забезпечення комунікації в цих групах суспільства. Кожний номер газети складається з постійних комунікативних реквізитів, такими є:
Вихідні дані:
Газетна сторінка поєднує два види комунікації: вербальну та візуальну, що забезпечує гармонійне сприйняття інформації. За матеріальною конструкцією носія інформації газета – це не лише окремий її номер, але і комплект-група номерів, які вийшли за який-небудь проміжок часу: рік, квартал, місяць. У комплекті знаходить відображення складний комплекс особливостей змісту газети та її форми: тематики, публікацій, стилю, використання різноманітних жанрів публіцистики, форм передачі інформації, особливостей технології створення, оформлення тощо. Для підтримки тексту в газетних виданнях використовують ілюстрації. Вони займають в газеті доволі багато місця. Основними вимогами до ілюстрацій в газеті є чітке відображення об’єкту та правильний вибір кута і точки зйомки. Мета оформлення газети полягає в тому, щоб в якнайбільш привабливому вигідному вигляді донести до читача зміст газети, виокремити головне. Обсяг сучасної газети від 4 до 6 сторінок. Деякі газети, що мають великий тираж видаються на двох сторінках. Щотижневі газети мають, як правило, більший обсяг: 16-24 сторінки і більше. Завданням газети є оперативна передача інформації з метою формування думки, поведінки, світогляду людини. Читаючи газету (чи журнал) людина має змогу осмислити прочитане, повернутись до прочитаного матеріалу знов. Бюлетень Бюлетень – видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника. Слово "бюлетень" походить від французького bulletin, що первинно означало записку, аркуш. Розрізняють такі види бюлетенів:
Календар Календар – періодичне або неперіодичне видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація, що має безпосереднє відношення до тієї чи іншої дати. Виділяють такі види календарів:
![]() ![]() ![]() ^ Тел.: 235-13-11. Е-mail: algologia@ukr.net Address of the Editorial Office: N. G. Kholodny Institute of Botany, NAS of Ukraine, 2, Tereshchenkovskaya St., Kiev, 01601. А ![]() ^ Тел.: (057) 731-96-33. Е-mail: engl_p@osnova.com.ua А ![]() Адреса для листування: 61001, м. Харків-1, вул. Плеханівська, 66, ВГ "Основа". Тел./факс: (057) 717-99-34, 731-96-36, (067) 572-30-37. Е-mail: office@osnova.com.ua Відділ по роботі з авторами: (057) 731-96-34, engl@osnova.com.ua А ![]() Адреса редакції: Україна, 04210, Київ 210, просп. Героїв Сталінграда, 12. Тел.: (380-44) 418-91-38. Факс: (380-44) 418-33-06. E-mail: editors_arch@ukr.net. Сайт: http://www.iananu.kiev.ua/archaeology/index А ![]() Адреса редакції: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24. Тел./факс: (044) 486-87-20. E-mail:avisnyk@pedpresa.com.ua, avisnyk@gmail.com Б ![]() Адреса редакції: 01032, м. Київ-32, вул. Жилянська, 87/30. Тел.: (044) 584-38-97. Факс: (044) 584-38-95. E-mail: Red-BJD@ukr.net Б ![]() ^ Тел.: (044) 529-83-26. Е-mail: inozemnimovy@gmail.com Б ![]() Адреса редакції: 01001, м. Київ-1, вул. Грушевського, 1. Тел.: (044) 278-84-21. Факс: (044) 278-85-12. E-mail: planeta@nplu.org Б ![]() Адреса для листування: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66, ВГ "Основа". Тел.: (057) 731-96-33. Е-mail: office@osnova.com.ua Відділ по роботі з авторами: Тел.: (057) 731-96-34 Б ![]() ^ Е-mail: chembio@meta.ua, info@pedpresa.com.ua, 2345255@ukr.net. |