Скачати 194.9 Kb.
|
ТЕМА 4 ФІЗИЧНІ ПРОЦЕСИ В КОЛАХ ЗМІННОГО СТРУМУ Ключові поняття: змінний струм, періодичний змінний струм, діюче значення напруги (ЕРС, струму), середнє значення напруги (ЕРС, струму), фаза, початкова фаза, кутова частота, кут зрушення фаз, векторна діаграма, комплексне значення, вектор комплексного значення. 4.1. Основні відомості про змінний струм Кола із змінними струмами в порівнянні з колами постійного струму мають ряд особливостей. Ці особливості визначаються тим, що змінні струми й напруги окремих елементів електротехнічних пристроїв породжують у них змінні електричне й магнітне поля. У результаті зміни цих полів в електричному колі виникають явища самоіндукції, взаємної індукції і струмів зсуву, які надають істотного впливу електромагнітним процесам, аналіз яких ускладнюється. У даний час змінний струм знаходить широке застосування, оскільки він легко трансформується і передається на великі відстані при високій напрузі та малих втратах. Крім того, електричні машини та інші електротехнічні пристрої призначені для роботи в колах змінного струму, відносно прості й надійні в експлуатації. Електричний струм, що змінюється з часом, називають змінним. Якщо миттєві значення і напрямки струму через рівні проміжки часу (періодично) повторюються, то такий струм називають таким, що періодично змінюється. Електричні кола періодичного змінного струму класифікують залежно від форми кривої струму і його частот, характеру параметрів, складності електричних схем заміщення, призначення. Розрізняють наступні види електричних кіл змінного струму: однофазні й багатофазні; лінійні й нелінійні; із зосередженими й розподіленими параметрами; з взаємоіндуктивностями й без взаємоіндуктивностей; прості й складні (до складного можна віднести багатофазні кола). В Україні, як і в більшості країн світу, виробництво й передачу електричної енергії здійснюють за допомогою трифазного синусоїдального струму частотою 50 Гц (у США і Японії з частотою 60 Гц ). При аналізі кіл змінного струму використовують електричні схеми заміщення, що складені з ідеальних елементів. Кожний з цих елементів відбиває певне явище і вводиться до схеми заміщення, коли це явище хочуть врахувати. Ідеальні елементи R, L, С (рис. 4.1,а, б, в) є пасивними, тому позитивні напрямки струмів і напруг у них збігаються. У джерелі живлення на рис. 4.1 збігаються позитивні напрямки струму й ЕРС. Позитивний напрямок напруги джерела протилежний позитивному напрямку його ЕРС. При цих напрямках позитивні значення миттєвих потужностей приймача р = иі та джерела р = еі означають, що перший з них працює приймачем, а другий - джерелом. При негативних значеннях миттєвих потужностей перший перебуває в режимі джерела, а другий - в режимі приймача. ![]() ^
Напруга и і струм і резистивного елемента зв'язані між собою рівнянням, складеним за законом Ома для миттєвих значень: и = R і . (4.1) Рівняння (4.1) вказує на досить важливу властивість резистивного елемента: крива и повторює форму кривої струму, тобто криві напруги і струму рези- стивного елемента подібні. Миттєва потужність резистивного елемента визначається за формулою р = и і = R і2 , (4.2) вона не залежить від знака струму й завжди позитивна. Позитивний знак потужності вказує на те, що в резистивному елементі незалежно від напрямку струму енергія завжди надходить від джерела.
У колах із змінним струмом люба зміна струму I в елементі кола відповідно до закону електромагнітної індукції супроводжується наведенням ЕРС е у цьому елементі. Це явище називають самоіндукцією, а наведені при цьому ЕРС - ЕРС самоіндукції. Закон електромагнітної індукції (закон Фарадея) формулюють в такий спосіб: величина ЕРС е, наведена в замкнутому провіднику, пропорційна швидкості зміни магнітного потоку Ф, що пронизує цей контур ![]() Знак мінус, відповідно до закону Ленца [2.9], показує, що індуктований струм завжди прагне протидіяти зміні магнітного потоку контуру. За законом електромагнітної індукції ЕРС самоіндукції визначається швидкістю зміни власного потокозчеплення: ![]() де власне потокозчеплення індуктивного елемента ψL пропорційне величині струму і у ньому: ψL = L і. Формула для ЕРС самоіндукції може бути записана в такому вигляді: ![]() З (4.3) і (4.4) видно, що індуктивність L елемента кола можна розглядати як коефіцієнт пропорційності між потокозчепленням ψL і струмом i, або як коефіцієнт пропорційності між швидкістю зміни струму елемента кола di/dt і ЕРС самоіндукції е, наведеної в цьому елементі. При дослідженні кіл з ЕРС самоіндукції умовилися позитивний напрямок ЕРС самоіндукції брати співпадаючим з позитивним напрямком струму, що наводить цю ЕРС. Тому стрілка ЕРС е і стрілка струму і на схемі рис. 4.1,б мають однаковий напрямок. Відповідно до цього дійсний напрямок ЕРС збігається з напрямком, що позначений на схемі стрілкою при убуванні струму в колі, коли di/dt < 0, а е > 0; зростаючий у колі струм наводить ЕРС е, дійсний напрямок якої протилежний напрямку, позначеному стрілкою. Для того, щоб у котушці індуктивності без втрат був змінний струм, між її виводами повинна бути напруга, яка дорівнює за абсолютною величиною і в кожний момент часу протилежна за напрямком ЕРС самоіндукції: ![]() Основна одиниця виміру потокозчеплення й магнітного потоку в системі SІ - вебер (Вб), 1 Вб = 1 В·с; індуктивності - генрі (Гн), 1 Гн = 1 Вб/А = 1 В·Л/с. Розглянемо зміни струму в індуктивному елементі схеми на рис. 4.1,б. Якщо протягом якогось інтервалу часу миттєве значення струму є позитивним (і > 0) і визначається зростаючою ділянкою кривої (di/dt > 0), то напруга на індуктивному елементі буде також позитивною (и > 0). Це означає, що у вказаному інтервалі часу напрямок напруги и збігається з позитивним напрямком цієї напруги, позначеним на схемі стрілкою. Миттєва потужність індуктивного елемента р = и·і буде позитивною (р > 0). Отже енергія в цей інтервал часу надходить від джерела до кола і переходить в енергію магнітного поля L· і2 /2. Коли позитивний струм в котушці (і > 0) убуває dі/dt < 0) значення напруги й миттєвої потужності негативні (и < 0, р < 0). Енергія з магнітного поля повертається назад у джерело. Таким чином, у процесі зростання і убування струму в індуктивному елементі має місце обмін енергією між джерелом і магнітним полем. 4.2.3. Ємнісний елемент схем заміщення. Ємнісний елемент (конденсатор) вводять до схеми заміщення реального кола із змінним струмом, коли хочуть врахувати вплив змінного електричного поля елементів кола. Якщо між обкладками конденсатора прикладена змінна напруга ис (рис.4.1,в), то на його обкладках накопичується заряд ![]() де коефіцієнт пропорційності C називають ємністю конденсатора. Напруга й струм ємнісного елемента зв'язані рівнянням ![]() Якщо напруга ис зростає, то струм позитивний (і > 0). Це означає, що в цей момент часу струм має напрямок, що збігається з умовним позитивним напрямком напруги ис (рис. 4.1,в). Заряд і енергія електричного поля Wе = =C ис2/2 = q ис/2 при цьому зростають. Енергія від джерела передається електричному полю. Коли напруга ис убуває, убуває і заряд, a енергія з поля повертається назад у джерело. Отже в ємнісному елементі кола має місце обмін енергією між джерелом і електричним полем. Якщо заданий закон зміни струму в ємнісному елементі, то напруга на ньому може бути визначена з рівняння ![]() При розгляді процесів у колах із змінними струмами постійну const у рівнянні (4.8) звичайно вважають рівною нулю, тому що напруга ис не має при цьому постійної складової (ис = const = 0). ^ 4.3.1. Діючі значення періодичних напруг і струмів. Для оцінки ефективності дії періодичного струму використовують його теплову або електродинамічну дію і порівнюють з аналогічною дією постійного струму за той самий інтервал часу, рівний одному періоду. Значення періодичного струму, що дорівнює такому значенню постійного струму, яке протягом одного періоду робить той же тепловий або електродинамічний ефект, що й періодичний струм, називають діючим значенням періодичного струму. Діючі значення струму, напруги й ЕРС позначають прописними буквами без індексів: I, U, E. При оцінці періодичного струму і, користуючись тепловим ефектом, приймають, що постійний струм I і періодичний струм і того самого резистивного елемента з активним опором R виділяють однакову кількість тепла за час T, який дорівнює одному періоду ![]() З цього рівняння одержують діюче значення струму: ![]() яке дорівнює середньоквадратичному значенню періодичного струму. Аналогічно діючі значення напруги й ЕРС є середньоквадратичними зна- ченнями періодичних напруги й ЕРС: ![]() ^ У загальному випадку під середнім значенням періодичних функцій розуміють їхні середні арифметичні значення за період. Середнє значення потужності за період визначається рівнянням ![]() Якщо позитивні й негативні напівхвилі кривої потужності не рівні, то середнє значення визначають різницею площ, що обмежені кривими напівхвиль і віссю абсцис. Як правило, негативні напівхвилі періодичних струмів, напруг і ЕРС повторюють їхні позитивні напівхвилі. Тому під середніми значеннями періодичних струмів напруг і ЕРС розуміють середні значення їхніх напівхвиль: ![]() ^ При розрахунках електричних кіл з синусоїдальними ЕРС, напругами й струмами досить ефективним є комплексний метод аналізу. При зображенні обертових векторів синусоїдальних величин на комплексній площині вісь абсцис площини декартових координат сполучають з віссю дійсних величин (вісь +1) комплексної площини. Тоді миттєві значення синусоїдальних величин одержують на осі уявних величин (вісь +j). Для того, щоб подати синусоїдальну ЕРС ![]() з початковою фазою ψ, проведемо на комплексній площині (рис. 4.2) з початку координат під кутом ψ до осі дійсних величин вектор, довжина якого в масштабі побудови дорівнює амплітуді ЕРС Еm. Кінець цього вектора перебуває в точці, якій відповідає певне комплексне число - комплексна амплітуда ЕРС: ![]() При збільшенні в часі фази ЕРС ωt + ψ кут між вектором і віссю дійсних величин зростає, тобто виходить обертовий вектор ![]() Як бачимо, уявна складова обертового вектора дорівнює заданій синусоїдальній ЕРС. ![]() Вектор на комплексній площині, довжина якого в масштабі побудови дорівнює діючому значенню синусоїдальної ЕРС, називається комплексним діючим значенням синусоїдальної ЕРС ![]() Так само позначається і сам вектор на комплексній площині (рис.4.2). Використовують три форми запису комплексного значення синусоїдальних ЕРС, струмів і потужностей. Розглянемо їх на прикладі синусоїдальної ЕРС. Алгебраїчна форма запису , або в іншому позначенні ![]() ![]() - дійсна й уявна складові комплексного значення синусоїдальної ЕРС, ![]() Алгебраїчна форма запису більш зручна при додаванні й відніманні комплексних чисел. Тригонометрична форма запису є похідною від алгебраїчної і зручна при переході від показової до алгебраїчної форми запису. З урахуванням того, що cosψ ![]() тригонометрична форма запису має вигляд + . ![]() Показова форма запису є похідною від тригонометричної й має вигляд . ![]() Ця форма запису більш зручна при множенні, діленні, добу ванні кореню комплексних чисел. Перехід від показової форми запису синусоїдальних величин до тригонометричної виконують за допомогою формули Ейлера: ![]() При аналізі кіл синусоїдального струму застосовують головним чином комплексні діючі значення синусоїдальних величин, скорочено їх називають комплексними значеннями, а відповідні вектори на комплексній площині - векторами комплексних значень. Користуючись векторною діаграмою, додавання і віднімання комплексних значень можна замінити додаванням і відніманням відповідних векторів. Це спрощує розрахунки і робить їх наочними. Напрямок синусоїдальних величин у колі періодично змінюється, але один з двох напрямків приймають за позитивний. Цей напрямок вибирають довільно й показують стрілкою на схемі відповідної ділянки кола. ![]() При обраному позитивному напрямку синусоїдальну величину представляють миттєвим значенням (наприклад, для напруги е = Еmsin (ωt+ ψ)) і відповідним комплексним значенням ![]() = рис. 4.3). Отже взаємно однозначному поданню синусоїдальних струмів, напруг та інших величин у вигляді миттєвих і комплексних значень ^ Для встановлення діючого значення синусоїдального струму скористаємося формулою (4.9), підставивши до неї замість миттєвих значень синусоїдального струму його вираз ![]() Оскільки ![]() діюче значення синусоїдального струму менше його амплітуди в разів: ![]() ![]() Аналогічно знаходимо діючі значення синусоїдальної напруги й ЕРС: ![]() Під середнім значенням синусоїдальних струмів розуміють їхні середні значення за напівперіод. Якщо струм і = Іm sіnωt ,то його середнє значення ![]() Отже середнє значення синусоїдального струму становить 2/π його амплітудного значення. Аналогічно знаходять середні значення синусоїдальної напруги й ЕРС: ![]() ^ У загальному випадку за першим законом Кірхгофа в комплексній формі алгебраїчна сума комплексних значень струмів гілок, що сходяться у вузлі, дорівнює нулю: ![]() ![]() де - комплексне значення струму в к-й гілці має дві форми запису: ![]() ![]() де - активна складова струму к-ї гілки (в теорії комплексних чисел - дійсна складова); - реактивна складова струму к-ї гілки (в теорії ком ![]() плексних чисел - уявна складова); n - число гілок, що сходяться у вузлі. Відповідно до другого закону Кірхгофа для будь-якого замкнутого контуру алгебраїчна сума комплексних значень падінь напруг на його ділянках дорівнює алгебраїчній сумі комплексних значень ЕРС, що діють у контурі: ![]() ![]() ![]() де - комплексне значення падіння напруги на к-й ділянці контуру;
Для напруг і ЕРС, як і у випадку з комплексними струмами, мають місце дві форми запису: ![]() де - активна складова падіння напруги й ЕРС в к-й гілці; ![]() ![]() - реактивна складова падіння напруги й ЕРС в к-й гілці. Розглянемо запис законів Кірхгофа на прикладі схеми електричного кола (рис. 4.4,а), в якій діють синусоїдальні ЕРС, миттєві значення яких задані рівняннями ![]() Під дією цих ЕРС у всіх гілках кола з'являться синусоїдальні струми, а на окремих ділянках його виникнуть синусоїдальні падіння напруги. Для визначення струмів даної схеми при заданих значеннях ЕРС е1 і е2 і опорів (резистивних R1 ÷ R5, індуктивного L4 і ємнісного С5) за законами Кірхгофа потрібно скласти систему з п'яти рівнянь. Порядок складання рівнянь той же, що й у випадку з постійним струмом (див. розділ 2.6). Рівняння за першим законом Кірхгофа, складені для вузлів а і b, будуть мати вигляд ![]() для вузла а: для вузла b: ![]() Рівняння, складені для контурів (І), (II) і (III) за другим законом Кірхгофа при завданні обходу контурів за годинниковою стрілкою, будуть мати вигляд ![]() Таким чином, отримані рівняння (4.25) - (4.29) представляють закони Кірхгофа, що записані в комплексній формі для схеми електричного кола на рис. 4.4,а. На рис. 4.4,б як приклад показано векторну діаграму ЕРС і напруг контуру II, що наочно ілюструє другий закон Кірхгофа в комплексній формі. Контрольні запитання з теми 4
|
![]() | Задача Вимір струму в колах змінного Коло несинусоїдного струму має: амперметр магнітоелектричної системи й амперметр електродинамічної системи. Амперметри мають однакові... | ![]() | Дослідження перехідних процесів в колах постійного струму першого та другого порядку Дослідження розряду І заряду ємності в простих електричних колах постійного струму |
![]() | Дослідження перехідних процесів в колах постійного струму першого та другого порядку Дослідження розряду І заряду ємності в простих електричних колах постійного струму | ![]() | R за формулою. Виміряти напругу на конденсаторі І обчислити його опір. Розрахувати ємність конденсатора. Виміряти герцметром частоту змінного струму f Визначення коефіцієнта потужності І перевірка закону Ома для кола змінного струму |
![]() | Лабораторна робота 3 Практичне застосування вимірювальних трансформаторів для виміру змінного струму І напруги. Перетворення змінного струму (різної форми... | ![]() | Назва модуля: Електричні та магнітні вимірювання Код модуля Основні поняття метрології та вимірювальної техніки. Вимірювальні прилади І методи вимірювань. Похибки вимірювань. Системи електровимірювальних... |
![]() | План лекційних занять Електромагнітні коливання та хвилі. Змінний струм. Фізичні процеси у тканинах при впливі струму та електромагнітних полів. Рентгенівське... | ![]() | Дослідження впливу характеру опору на форму кривої струму в колах несинусоїдного струму Підготовчий етап лабораторної роботи включає вивчення теоретичного матеріалу [1 – с. 204-226, 2 – с. 200-220] І виконання розрахункової... |
![]() | Дослідження впливу характеру опору на форму кривої струму в колах несинусоїдного струму Підготовчий етап лабораторної роботи включає вивчення теоретичного матеріалу [1 – с. 204-226, 2 – с. 200-220] І виконання розрахункової... | ![]() | М. О. Петрище особливості проектування електронних лічильників реактивної енергії змінного струму Відмічено недоліки таких методів щодо можливості несанкціонованого відбору реактивної енергії при неправильному фазуванні струму.... |