Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля кафедра «Технологія машинобудування та інженерний консалтинг»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ Кафедра «Технологія машинобудування та інженерний консалтинг» «ЗАТВЕРДЖУЮ» Ректор___________О. Л.  Голубенко «___»______________2012 р. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА щодо проведення фахового вступного випробування для осіб, які вступають на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки СПЕЦІАЛІСТІВ або МАГІСТРІВ за спеціальністю "Технологія машинобудування" на базі отриманого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста Пояснювальна записка складається з: програми фахових вступних випробувань; вимог до рівня підготовки вступників; переліку рекомендованої літератури; критеріїв оцінювання; порядку проведення фахового випробування. Луганськ-2012 Програма фахових вступних випробувань Програма розроблена на підставі програми державної атестації студентів Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за напрямом «Інженерна механіка» 1. ВСТУП Завдання, що стоять перед сучасним машинобудуванням. Технологія машинобудування, як галузь науки. Історія розвитку технології машинобудування, виникнення і формування дисципліни "Технологія машинобудування". ^ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ Виробничий процес. Технологічний процес. Робоче місце. Операція, перехід, прохід. Установ та позиція. Станкоємкість. Норма часу. Норма виробки. Цикл виготовлення машини І деталі. Програма, серія. Об'єм випуску. Такт випуску. Партія виробів. Одиничне, серійне та масове виробництво. Потокове, змінно-потокове та непотокове виробництво. ^ 3. МАШИНА, ЯК ОБ'ЄКТ ВИРОБНИЦТВА Службове призначення, машини. Методика з'ясування і формулювання службового призначення машини. Якість машини. Системи показників якості машини. Показники якості деталей: геометрична точність, якість обробленої поверхні, міцність та інше. Показники якості: розрахункові, дійсні, виміряні. Методика розробки норм точності на машину І деталі, що забезпечують виконання машиною її службового призначення. ^ 4. ЕКОНОМІЧНІСТЬ ВИГОТОВЛЕННЯ МАШИНИ Поняття про собівартість машини та II деталей. Методи обчислення собівартості. Визначення витрат па матеріали, заробітну плату. Основи технічного нормування. Визначення витрат на утримання і амортизацію, засобів праці. Визначення накладних витрат. 3. Вибір економічного варіанту технологічного процесу. ^ 5. ОСНОВИ ДОСЯГНЕННЯ ЯКОСТІ МАШИНИ 1. Основи базування. Теоретичні основи визначення положення твердого тіла у просторі. Призначення закріплювання тіла. Поняття про базу, комплект баз, опорну точку. Види баз. Приховані бази. Визначеність та невизначеність базування. Зміна баз. Принцип єдності баз. 2. Теорія розмірних ланцюгів. Основні поняття та визначення. Методика побудови і виявлення розмірних ланцюгів. Відхилення характеристик якості виробів від запроектованих показників. Розсіювання та його числові характеристики Вилив окремих факторів на статистичні сталі та випадкові характеристики якості. Сумарна дія систематичних та випадкових факторів. Криза розсіювання. Точкові діаграми як засіб відображення стану процесу у часі. Похибка замикаючої ланки размірного ланцюга Шляхи підвищення точності замикаючого ланцюга. Методи досягнення точності замикаючого ланцюга: повної, неповної та групової взаємозамінне ті, метод підгонки, метод регулювання. Методика розрахунку допусків. 3. Основи досягнення точності машин при складанні. Похибки складальних процесів та причини їх виникнення. Похибки вимірів.. Технологічні розмірні ланцюги у складальних процесах. Досягнення точності машин при складанні. Шляхи зменшення похибок, що є наслідком пружних деформацій деталей. Монтаж деталей, що з'єднуються з натягом. Зменшення осьових пересувань деталей, що обертаються. Зменшення похибок радіального биття поверхонь деталей. Методи контролю точності машин. ^ 5. ОСНОВИ ДОСЯГНЕННЯ ЯКОСТІ МАШИНИ 1. Основи базування. Теоретичні основи визначення положення твердого тіла у просторі. Призначення закріплювання тіла. Поняття про базу, комплект баз, опорну точку. Види баз. Приховані бази. Визначеність та невизначеність базування. Зміна баз. Принцип єдності баз. Теорія розмірних ланцюгів. Основні поняття та визначення. Методика побудови І виявлення розмірних ланцюгів. Відхилення характеристик якості виробів від запроектованих показників. Розсіювання та його числові характеристики. Вплив окремих факторів на статистичні сталі та випадкові характеристики якості. Сумарна дія систематичних та випадкових факторів. Криза розсіювання. Точкові діаграми як засіб відображення стану процесу у часі. Похибка замикаючої ланки розмірного ланцюга. Шляхи підвищення точності замикаючого ланцюга. Методи досягнення точності замикаючого ланцюга: повної, неповної та групової взаємозамінності, метод підгонки, метод регулювання. Методика розрахунку допусків. Основи досягнення точності машин при складанні. Похибки складальних процесів та причини їх виникнення. Похибки вимірів. Технологічні розмірні ланцюги у складальних процесах. Досягнення точності машин при складанні. Шляхи зменшення похибок, що є наслідком пружних деформацій деталей. Монтаж деталей, «о з'єднуються з натягом. Зменшення осьових пересувань деталей, що обертаються. Зменшення похибок радіального биття поверхонь деталей. Методи контролю точності машин. ^ 6. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЯГНЕННЯ ЯКОСТІ ДЕТАЛЕЙ МАШИН 1. Включення деталі у розмірні та кінематичні ланцюги системи ВПІЗ при виготовленні. Три етапи досягнення точності: установлення оброблюваної заготовки, статичне та динамічне настроювання системи ВПІЗ. Похибка обробки. Методи виміру розмірів та відносних поворотів поверхонь деталей: ланцюговий, координатний, комбінований. 2. Зменшення похибок установки. Роль та значення першої операції. Основи вибору технологічних і вимірювальних баз. Зменшення похибки установки за рахунок різноманітних факторів. 3. Зменшення похибки статистичного настроювання системи ВПІЗ. Метода базування пристроїв та ріжучого Інструменту на верстатах. Методи статистичного настроювання розмірних та кінематичних ланцюгів системи ВПІЗ. Зменшення похибок динамічного настроювання системи ВПІЗ. Вплив технологічних факторів на точність деталі. Жорсткість системи ВПІЗ, методи II визначення. Вібрації при обробці та засоби зменшення їх впливу на точність. Розмірне спрацювання різального Інструменту. Теплові деформації системи ВПІЗ. Вплив внутрішніх напружень деталей на точність. Настроювання та піднастроювання системи ВПІЗ. Мета настроювання системи ВПІЗ. Визначення розміру настроювання. Настроювання з необхідною точністю на обробку партії виробів. Використання різних методів досягнення точності при піднастроюванні кінематичних та розмірних ланцюгів системи ВПІЗ. Автоматичне піднастроювання системи ВПІЗ за вхідними та вихідними даними. Сукупний вплив різних факторів на точність деталей за механічної обробки. Розрахунково-аналітичний метод визначення похибки обробки. Вибір та обґрунтування засобів, що гарантують необхідну точність деталей за механічної обробки. Технологічні метода забезпечення необхідної якості поверхневого шару матеріалу (структури, твердості, знаку та величини напружень та шорсткості поверхонь деталей. ^ 7. ОСНОВИ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ МАШИНИ 1. Вплив кількості виробів, що підлягають виготовленню за одиницю часу (квартал, рік) та постійним кресленням, на їх собівартість. Використання уніфікації, нормалізації деталей та вузлів я кооперування підприємств для збільшення кількості виробів, що необхідно виготовити. Групування виробів. Спеціалізація підприємств та цехів. 2. Скорочення витрат на матеріали. Коефіцієнт використання матеріалу. Шляхи наближення якості заготовок до якості готових деталей. Отримання відходів у найбільш цінному вигляді та їх використання. 3. Скорочення витрат на заробітне плату за одиницю продукції. Скорочення часу, що витрачається на виконання операції, за рахунок скорочення підготовчо-заключного та штучного часу. Шляхи та засоби скорочення основного технологічного часу. Підвищення якості заготовок. Скорочення довжини шляху робочого ходу інструменту. Сполучення переходів. Диференціювання та концентрування операцій. Скорочення величин холостих ходів. Збільшення режимів обробки. Зв'язок режимів обробки з якістю та продуктивністю. Обґрунтування вибору режимів обробки. Скорочення допоміжного часу. Скорочення часу, який витрачається на зміну і закріплення оброблюваних деталей, керування обладнанням, контроль за ходом виконання технологічного процесу та отримання якості виробів. Роль і значення пристосувань. Групова обробка деталей. Обслуговування одним робочим кількох одиниць обладнання та суміщення професій. Використання верстатів-автоматів та верстатів з ЧПУ. Покращення умов праці та скорочення стомлюваності. Скорочення накладних витрат. 4. Автоматизація виробничих процесів. Завдання, роль та значення автоматизації в машинобудуванні України. Комплексна автоматизація як одна з основ розвитку суспільства. Задачі і методи автоматизації окремих технологічних систем ВПІЗ. Автоматизовані і автоматичні виробництва. Гнучкі автоматизовані технологічні комплекси. Використання ЕОМ для управління ходом виробничих і технологічних процесів. Задачі, Ідо покладаються на мікропроцесорну техніку: автоматичне настроювання та пере настроювання виробничого обладнання, вибір оптимальних режимів обробки, управління циклом операцій, адаптивне управління, оцінка точності виготовлення деталей, тощо. Принципи побудови та реалізації працезберігаючої технології. Автоматизація складальних робіт. Основи проектування складальних автоматів: визначення умов, за яких, здійснюється складання, вибір методу з'єднання деталей, розробка схем базування та руху в просторі деталей на етапах складання, конструктивне забезпечення процесу складання. Використання роботів. 5. Типізація технологічних процесів. Класифікація деталей, розробка типових технологічних процесів виготовлення деталей та складання машин. Методика розробки робочих ТП на базі типових. Метод групової обробки. 6. Технологічність конструкції. Визначення поняття "технологічність конструкції", його зв'язок з кількістю виготовляємих виробів. Методика відпрацювання конструкції виробу на технологічність. Шляхи підвищення технологічності конструкції машин та деталей. 7. Організаційні види та форми виробничих процесів виготовлення деталей. Непотоковий виробничий процес. Груповий метод розміщення обладнання, технологічно замкнуті дільниці. Змінне-потокове виробництво. Потокові лінії. Неперервно-потокове виробництво. Організаційні види та форми виробничого процесу складання виробів. Непотоковий та потоковий вид складання, стаціонарне та рухоме складання. Рухоме складання з періодичним неперервним рухом складальних виробів. Особливості використання видів та форм організації процесу складання. Засоби для організації потокової та непотокової форми, стаціонарного та рухомого складання. ^ 8. ОСНОВИ РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ МАШИН Вихідні матеріали для розробки технологічного процесу. Послідовність розробки ТП виготовлення машин, Формулювання задачі, вивчення службового призначення машини та запланованого об'єму випуску. Вивчення робочих кресленні, і аналіз відповідності норм точності та технічних умов службовому призначенню машини. Основи розробки ТП складання машин. Вибір виду і форми організації виробничого процесу складання машин. Поділ машин на складальні одиниці, комплекти, підвузли і вузли. Вибір методів досягнення потрібної точності машини. Аналіз технологічності конструкції машини. Розробка послідовності складання машини. Побудова схеми складання машини. Вибір засобів полегшення праці і підвищення її продуктивності. Нормування. Побудова циклограм складання машин. Формування операцій з переходів. Впорядкування тривалостей операцій. Контроль точності машини. Розробка методики випробувань. Документація технологічних процесів складання. Основи розробки ТП виготовлення деталей. Послідовність розробки ТП. Аналіз службового призначення деталі, норм точності та технічних умов. Вибір напівфабрикатів та технологічного процесу отримання заготовок. Розробка послідовності обробки поверхонь деталі та обґрунтування, вибору технологічних баз. Вибір способів обробки та кількості необхідних переходів з використанням поняття про передаточне відношення системи ВПІЗ. Обґрунтування вибору обладнання та інших технологічних пристроїв, розрахунок міжперехідних розмірів і допусків з використанням технологічних розмірних ланцюгів. Методика розрахунку і оптимізація режимів різання. Формування операцій. Вибір найбільш ефективного варіанту технологічного процесу виготовлення деталі. Документація. Автоматизоване проектування ТЕ Можливості ЕОМ у вирішенні задач проектування. Автоматизована система проектування, як складова частина ЄСТІІВ. Вихідна інформація, яка необхідна для автоматизованого проектування. Різні підходи до автоматизації проектування ТП використання типових ТП; розробка ТП як основи проектування. Алгоритми проектування ТИ. Логічні операції та побудова маршрутів обробки деталей. Автоматизація технологічних розрахунків. ^ 9. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ТИПОВИХ ВУЗЛІВ ТА ДЕТАЛЕЙ МАШИН 1. Складання типових вузлів та механізмів, монтаж підшипників ковзання та кочення. Складання циліндричних, конічних зубчастих та черв'ячних передач. Складання деталей з допомогою напрямних. Складання різьбових з'єднань. Особливості та методи досягнення необхідної точності типових вузлів та механізмів. Балансування деталей та складових частин машин. 2. Технологія виготовлення типових деталей машин: основ, корпусів, ступінчастих та колінчастих валів, циліндричних та, конічних зубчастих коліс, черв'яків та черв'ячних коліс, важелів та шатунів, підшипникових втулок та вкладишів. Для кожного типу деталей розглядаються: службове призначення та конструктивні особливості деталей, вимоги до технологічності конструкції, вимоги до якості, матеріали, способи отримання заготовок, обґрунтування побудови маршрутів виготовлення в умовах одиничного, серійного та масового виробництва, послідовність обробки поверхонь та схем базування, способів обробки та кількості переходів, режимів обробки, вибору устаткування та технологічного оснащення, засобів механізації та автоматизації процесів, методів та засобів технічного контролю. 3. Проектування технологічних процесів виготовлення деталей машин на верстатах з ЧПУ. Коректування робочого креслення, вибір заготовки, вибір схем базування та закріплення заготовки, визначення послідовності та змісту переходів, розрахунок припусків та розмірів заготовки, вибір інструментів та призначення режимів різання. Визначення траєкторії руху інструменту та координат опорних точок траєкторії. Знаходження найменшого холостого шляху за методом лінійного програмування. Визначення необхідних команд для керування робочим циклом, кодування отриманих даних та запис їх на програмо носії. Підготовка управляючих програм. Коректування програм. Використання дисплеїв та графопобудовників. Автоматизована підготовка програм для верстатів з ЧПУ. Специфіка обробки деталей та побудова операцій на верстатах типу "Оброблюючий центр". Використання верстатів з ЧПУ для групової обробки деталей на автоматичних лініях. Групове управління верстатами від ЕОМ. ^ 10. ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИРОБНИЧИХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 1. Типові наукові задачі, що виникають при дослідженні виробничих та технологічних процесів. Формулювання задачі дослідження, Виявлення та класифікація факторів, що приймають участь у вирішенні задачі. Розробка гіпотези та методики досліджень. Математичний опис задачі. Різні методи математичного опису задачі. Статистичні моделі. Основні поняття про випадкові величини та випадкові процеси, як моделі фізичних явищ. Одномірна та багатомірна статистика. Теорія кореляції. Точкове та інтервальне оцінювання. Регресивний аналіз. Метод найменших квадратів. Розробка методики експерименту. Планування експерименту. Повний та дробовий факторний експеримент. Використання отриманих моделей для аналізу процесів. Формулювання задачі оптимізації процесу, поняття про лінійне програмування. Рекомендована література: 1. Балакшин Б. С. Основы технологии машиностроения. - М.: Машиностроение, 1989. 2. Беспалов Б. Л. , Глейзер Л. А. и др. Технология машиностроения. - М.: Машиностроение, 1973.. 3. Адаптивное управление станками / Под ред. Б. С. Балакшина. - М.: Машиностроение, 1973. 4. Душииский В. В. Кравченко С. Г. Моделирование и оптимизацин в машиностроении / Учебн. пособие. - К.: НИКВО, 1992. Гжиров Р. И. , Серебреницкий П. П. , Программирование обрабогки на станках с ЧПУ. - Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1990.- 588с: ил. Горанский Г. К. Кочуров В. А. и др. Автоматизированньїе системи технологической подготовки производства в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1976. Капустин Н. М. Разработка технологических процессов обрабогки деталей на станках с помощью ЗВМ,- М.: Машиностроение, 1976. Основы технологии машиностроения / Под ред. В. С. Корсакова. Изд. 3-е.-М.: Машиностроение, 1977. Маталин А. А. Технология машиностроения Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1985.-496с, ил. 10. Новиков М. П. Основьі технологии сборки машин и мєханизмов. - М.: Машиностроение, 1980. 11. Спиридонов А. А. Планирование зксперимента при исследовании технологических процессов. - М.: Машиностроение, 1981. 12. Соколовский А. П. Иаучньїе основьі технологии машиностроения. - М. :Машгиз, 1955. 13. Солонин Н. С. Математическая статистика в технологии машиностроения. -М.: Машиностроение, 1972. 14. Технологическая надежность станков/ Под ред. А. С. Про-никова. - М,:Машиностроение, 1972. ^ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ПІДГОТОВКИ ВСТУПНИКІВ Учасник іспиту повинен: • знати: методи основні фізичні явища при різанні, особливості пружно-пластичної деформації; конструкцію і геометрію основних типів сучасного різального інструмента; склад і принцип роботи верстатів і найважливіших їх вузлів, основи експлуатації, обслуговування і конструювання верстатів; структуру та обладнання ГВС; загальні закономірності і кінематику формоутворення типових складних фасонних поверхонь деталей; конструкцію і геометрію різних типів спеціального складно ріжучого інструменту; методику розрахунку і порядок проектування верстатних пристосувань; методику підготовки, відладки і редагування програм для верстатів різних груп і оснащених різними системами ЧПУ; методи оптимізації конструкторсько-технологічних рішень; апарат динаміки інструментальних систем; основні принципи автоматизованого проектування, конфігурацію; технічних засобів ЕОМ і периферії; інформаційний базис САПР; • уміти: розробити моделі залежностей сил різання, температури, коефіцієнта усадки стружки від елементів режимів різання, геометрії ріжучого інструмента та інших параметрів процесу різання; проводити елементарні розрахунки параметрів профільного і фасонного різального інструмента; застосовувати технологічне устаткування для реалізації технологічних процесів. Аналізувати умови роботи і режими експлуатації верстатів і механізмів; аналізувати технологічні операції, для яких проектується технологічне оснащення; визначати способи наладки технологічного (оснащення, правильно вибирати елементи верстатних пристосувань; аналізувати технологічні операції, для яких складаються управляючі програми; розробляти і читати управляючі програми, і при необхідності їх коректувати; володіти прийомами наладки верстатів по розроблених програмах; проводити вибір типу, розробку конструкції, розрахунки розмірів і оптимальної форми профілю ріжучої частини спеціального інструменту; розробляти моделі статичного і динамічного варіантів пружних ланок інструментальних систем; здійснювати постановку завдання оптимального пошуку конструкції інструментальних систем; вибирати оптимальний склад локальної мережі ПЕВМ і периферії для вирішення конструкторських завдань; використовувати засоби машинної графіки; роботи в Інтернеті і локальній обчислювальній мережі. Критерії оцінювання Оцінювання рівня підготовки, тобто знань і умінь вступника, відбувається на підставі наступних критеріїв: Правильність відповіді; Ступінь усвідомлення програмного матеріалу; Вміння користуватись засвоєним матеріалом. Результати фахового вступного випробування оцінюються за 12-ти бальною шкалою з урахування вищезазначених критеріїв за наступною шкалою: ^ Рівень підготовки Вимоги рівня підготовки згідно критеріям оцінювання Відповідність умінь та знать вступника рівню підготовки Бал за 12-ти бальною системою Високий Вступник глибоко і в повному обсязі володіє програмним матеріалом, грамотно, вичерпано та логічно викладає його в усній або письмовій формі. При цьому знає рекомендовану літературу, виявляє творчий підхід і правильно обґрунтовує прийняти рішення, добре володіє різносторонніми уміннями та навичками при виконанні практичних задач Вище середнього рівня вимог 12 На середньому рівні вимог 11 Нижче середнього рівня вимог 10 Середній Вступник знає програмний матеріал, грамотно і за суттю викладає його в усній або письмовій формі, припускаючи незначні неточності в доказах, трактовці понять та категорій. При цьому володіє необхідними уміннями та навичками при виконанні практичних задач Вище середнього рівня вимог, але нижче попереднього 9 На середньому рівні вимог 8 Нижче середнього рівня вимог 7 Достатній Вступник знає тільки основний програмний матеріал, припускає неточності, недостатньо чіткі формулювання, непослідовність у викладанні відповідей в усній або письмовій формі. При цьому нетривке володіння уміннями та навичками при виконанні практичних занять Вище середнього рівня вимог, але нижче попереднього 6 На середньому рівні вимог 5 Нижче середнього рівня вимог 4 Низький Вступник не знає значної частини програмного матеріалу. При цьому припускає принципові помилки в доказах, трактовці понять та категорій, виявляє низьку культуру оформлення знань, не володіє основними уміннями та навичками при виконанні практичних задач. Вступник відмовляється від відповіді на контрольні запитання Вище середнього рівня вимог, але нижче попереднього 3 На середньому рівні вимог 2 Нижче середнього рівня вимог 1 Дуже низький Знання та уміння з програмного матеріалу практично відсутні 0 Низький та дуже низький рівень підготовки є недостатніми для участі у рейтинговому конкурсі на зарахування. ^ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ Фахове вступне випробування проводиться у формі співбесіди. Для проведення співбесіди формуються окремі групи вступників в порядку надходження (реєстрації) документів. Список допущених до співбесіди ухвалюється рішенням фахової атестаційної комісії, про що складається відповідний протокол, який передається до приймальної комісії. Для проведення співбесіди фаховою атестаційною комісією попередньо готуються переліки питань відповідно до «Програми фахового вступного випробування». Програма фахового вступного випробування оприлюднюється засобами наочної інформації на Web-сайті СНУ ім. В.Даля (http://www.snu.edu.ua) та інформаційних стендах кафедри технологія машинобудування та інженерний консалтинг. Фахове вступне випробування проводиться у строки передбачені Умовами прийому до СНУ ім.В.Даля. На співбесіду вступник з'являється з паспортом, при пред'явленні якого він отримує «Листок співбесіди». Вступник одержує тестові завдання, з дисциплін, вказаних у програмі фахових випробувань, і відповідає на них з попередньою підготовкою 30 хвилин у цілому. Користуватися при підготовці друкованими або електронними інформаційними засобами забороняється. Результати співбесіди оцінюються за 12-бальною шкалою за правилами вказаними в розділі “Критерії оцінювання” даної пояснювальної записки і відмічаються у «Листку співбесіди». Рівень знань вступника за результатами співбесіди заноситься також до відомості і підтверджується підписами трьох членів комісії. Відомість оформляється одночасно з «Листком співбесіди» вступника і передається до приймальної комісії. Заяву про апеляцію вступник може подати в день оголошення результатів до 17.00 години. Голова атестаційної комісії проф. Соколов В.І. Зав. кафедри проф. Вітренко В.О.

Схожі:

	Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля кафедра «Технологія машинобудування та інженерний консалтинг» move to 213-161326		Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Кафедра «Процеси обробки матеріалів, верстати та інструменти» затверджую Програма розроблена на підставі програми державної атестації студентів Східноукраїнського національного університету імені Володимира...
	Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля		Міністерство освіти І науки україни молоді та спорту східноукраїнський національний університет імені володимира даля
	Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля		Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Кафедра «Процеси обробки матеріалів, верстати та інструменти» затверджую move to 213-161293
	Міністерство освіти І науки, Молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля move to 0-3206491		Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля філологічний факультет move to 0-285060
	Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля факультет іноваційної економіки та кібернетики кафедра «економічної кібернетики» затверджую move to 213-161272		Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля З метою виявлення обдарованої учнівської молоді кафедра політології та міжнародних відносин запрошує учнів 11-х класів до участі...