Неперевершений фотолітописець Гуцульщини icon

Неперевершений фотолітописець Гуцульщини




Скачати 39.75 Kb.
НазваНеперевершений фотолітописець Гуцульщини
Дата20.11.2012
Розмір39.75 Kb.
ТипДокументи

Неперевершений фотолітописець Гуцульщини


Микола Сеньковський — Патріарх української класичної етнографо­теографічної фотографіки, видатний фотомитець і художник — народився 23 листопада 1893 року в м. Пирятині на Полтавщині в сім'ї колезького правника, родового шляхтича Івана Олександровича Сеньковського.

Військовий фотограмметрист, учасник Першої світової війни, в двадцятих роках емігрував на Західну Україну.

До 1939 року жив і працював на Гуцульщині. В с. Жаб'є (тепер смт. Верховина Івано-Франківської області) одружився з вчителькою Євгенією Поліщук. Мав фотомайстерні в Косові і Коломиї.

Літописцем Гуцульщини називають Миколу Сеньковського, автора декількох тисяч документальних та художних світлин гірських краєвидів, пам'яток природи і культури, антропологічних типів гуцулів, їх ритуалів, обрядів побуту, промислів, дерев'яної народної архітектури та народного мистецтва.

Праці фотомайстра експонувались на престижних європейських виставках (лауреат Гран-прі, Париж, 1931рік), публікувались в українській та зарубіжній пресі.

Слід митця загубився в хуртовині Другої світової війни, місце і дата смерті його невідомі. Трагічно загинула у Львові в 1947 році його дружина Євгенія, Сеньковська, активна учасниця дій УПА.

М .Сеньковський є авто­ром декількох тисяч світлин, в яких усе життя гуцульсь­кого краю зкайшло своє ви­сокохудожнє відображення.

...Місячна ніч над Чорногорою, високі сонячні по­лонини, грайливі річки, ча­рівні смереки у розкішному вбранні, сріблясті буки, кришталеві водоспади, ста­ровинні гуцульські посе­лення Жаб'є, Ворохта, Яремче, Делятин. Микуличин, некоронована столиця Гуцульщини Косів. темні хмари над пам'ятником Т.Шевченку у Косові, церк­ви та каплички, звичаї. обряди, вірування, бага­тогранне мистецтво краю — усе це прийшло до нас, наче кадри цільної документальної стрічки, завдяки таланту Миколи Сеньковського.

Художні твори митця до­несли до нас і чудові жіночі прикраси, витвір мистецтва — ошатний очі­пок, який носили заміжні гу­цул­ки, різноманітні візе­рунки чоловічих, жіночих, дитячих сорочок, характерні риси гуцульської вишивки, соковитої, багатої, спов­не­ної дивовижної сили зву­чання, техніку оздоб­лення кептарів, сердаків, без­ру­кавних кожуш­ків, чуття міри і високого смаку в оздобленні свого одягу.

Світлини митця можна вважати своєрідним архівом Гуцульщини 20-30-х років.

Чільне місце у худож­ній спадщині митця зай­мають портрети. Вони видані колекцією у 30-ті роки й об'єднані автором назвою: «Гуцульські типи».

Перед нами із світлин М. Сеньковського пос­тають у всій своїй красі і художній досконалості ніжні образи молодих жінок, портрет мудрої старої гуцулки Чукутихи, воле­любні красені-легіні, від­важні мужі-бокораші, спокійні рибалки, умільці-лісоруби, скупі на слова дударі, натхненні музики із ніжно сумними трем­бітами, статечні старі верховинці, поважі, певні себе ґазди й привітні ґаздині. Жіночі портрети займають особливе місце в художній спадщині митця. Дивишся на них і не полишає тебе думка, що ліризм, сповідальність жіночих образів народилися зі стану душі самого митця, його закоханості в чарівний світ жінки.

Прості гуцули і знані постаті — усі вони відбиті на світлинах митця: це — портрети Миколи Шкрібляка. Семена Корпанюка, внука Юрія Шкрібляка, всесвітньо відомого різбяра, родоначальника ці­лої династії гуцульських різбярів. Його твори, як і твори його великого діда, знані у всьому світі.

Художні твори Миколи Сеньковського — це фото-архів і фотомузей Гуцульщини, але першою чергою це — фотогенофонд гу­цульського народу, свід­чення краси і цілісності, його духовного світу — і він залишив це своїм нащадкам. Його художні твори — мить століть — це документальне наукове дослідження гуцульського етносу.

В 1931 році в Косові Микола Сеньковський видав унікальну фотометричну панораму „Східні Карпати-Чорногора" з короткою геоморфологічною довідкою (див. статтю Ю.Сеньковського та інших).


На ній відображена складна альпінотипна структура гірського ланцюга Чорногорки довжиною більше 30-ти км та чудовий зимовий пейзаж гірської споруди.

Фотопанораму автор виконав з гори Костриці (1589 м.), (див. карту). В ансамблі Чорногірського пасма Українських Карпат проглядаються з південного сходу на північний захід такі його головні вершини: Підлисянка (1226 м.), Скорушний (1552м.), Стайки (1748 м.), Смотрич (1898 м.), Дземброня (1880 м.), Менчул (2002м.), Розшибеник (2042 м.), Ребра (2001м.), Шпиці (1859 м.), Гаджина (1932 м.), Туркул (1952 м.), Гомул (1848 м.), Данцир (1848 м.), Пожижевська (1822 м.), Брескул (1910 м.), Говерла (2054,3 м.), а також високогірські полонини Косарище, Бистрець, Маришевська та інші.

Вершини хребта Чорногори сягають значно вище верхньої межі поширення лісів (1500 м.), де простягаються мальовничі карпатські полонини.

Це край струнких смерек і сріб­лястих буків, дзвінких потоків і річок, зелено-шовковистих лугів та екзо­тич­них потужних скель і кам'яних споруд, породи яких утворилися 70-30 млн. років тому назад в кілометрових глибинах океану Тетіс.

Панорама Чорногори та прилеглих регіонів стали для автора своєрідною до­кументальною канвою для широкого ви­світлення у відомих його роботах непов­торної чарівної краси цього краю та життя й творчості надзвичайно та­лано­витих його мешканців, гордих верхо­винців-гуцулів.



Євгенія Сеньковська (Поліщук) з сином Юрієм (з родинного альбому Н.Библюка)


„Панорама", маючи наукове та пізнавальне значення, разом з іншими творами Миколи Сеньковського в галузі фотодокументалістики становить вагомий внесок в скарбницю української історії та культури.


У статті використано публікації В. Кушніра (Трускавець) та Н.Любіної (Львів),

а також світлини з архіву член-кореспондента НАН України Ю.Сеньковського


Нестор БИБЛЮК

Схожі:

Неперевершений фотолітописець Гуцульщини iconВірний син Гуцульщини
Домашевський відомий історик І громадський діяч гуцульської діаспори, голова Гуцульського дослідного інституту в Чикаго, головний...
Неперевершений фотолітописець Гуцульщини iconРегіональне об’єднання дослідників гуцульщини
Регіональне об’єднання дослідників Гуцульщини (скорочено родоГ) утворене приватними особами на підставі рішення Установчих зборів,...
Неперевершений фотолітописець Гуцульщини iconВидавнича діяльність
В 1994 -1997 рр у газеті “Просвіта” у Львові була виділена окрема сторінка, на якій під рубрикою “родоГ” друкувалися статті з актуальних...
Неперевершений фотолітописець Гуцульщини icon«Собака на сіні» Місце
Срср, трив. 138 хв російського режисера Яна Фріда – двосерійний музикальний телефільм, найкраща, якщо не єдина, кіноадаптація відомої...
Неперевершений фотолітописець Гуцульщини iconОбґрунтування параметрів трелювально-транспортного засобу для підвищення його експлуатаційних властивостей
Академії Наук України. Керівник навчально-методичного відділу університету. Член Вченої ради університету. Заступник голови науково-методичної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи