Іван могитич icon

Іван могитич




Скачати 75.88 Kb.
НазваІван могитич
Дата13.10.2012
Розмір75.88 Kb.
ТипДокументи

ІВАН МОГИТИЧ


Іван Могитич – сподвижник реставраційної справи і науки в Україні, засновник і довголітній директор інституту Укрзахідпроектреставрація, кандидат історичних наук, академік Академії будівництва України, член-кореспондент Української Академії архітектури, дійсний член ІСОМОS, заслужений працівник культури України, Народний архітектор України, лауреат Державної премії України з архітектури, кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня.

Іван Могитич народився 22 січня 1933 року в селі Нягрин (зараз Підліски) на Івано-Франківщині в родині вчителів, був найменшою п’тою дитиною.




Роман та Евеліна Могитичі



Батько Роман Могитич (1890-1956) народився у с. Княжолука. Закінчив учительську семінарію, пройшов офіцерський вишкіл. Після російського полону служив сотником у військах УНР. Вчителював на підгір’ї. У 1944 р. емігрував у Чехію.

Мати Евеліна (Єва) Кобрин (1895-1969). Народилася в с. Любеля під Жовквою. В час навчання товаришувала з Ольгою Дучимінською, яка познайомила її з Романом.

Д


Іван Могитич з дітьми (1993)



Весільне фото (1954)
ід Іван Могитич (1844-1919) – майстер будівничий з Жаб’я. Іван мріяв бути архітектором-будівничим, як його дід. У 1950 р. поступив у Львівську політехніку на інженерно-будівельний факультет. Ще будучи студентом у 1954 р. одружився з одногрупницею Ольгою Бакош. Через рік народився син Роман, у 1957 – Андрій, а в 1960 – Ксеня.

Закінчивши Львівську Політехніку у 1955 році з освітою інженера-будівельника Іван Могитич працював у промисловому і цивільному будівництві спершу як майстер, потім виконроб, і вже на десятому місяці роботи став головним інженером будівельного управління. Під його керівництвом у 1955-1960 роках збудовано промислові об'єкти та житлові будинки у смт. Соснівці, корпуси заводу Львівсільмаш, житловий масив у Новому. Від кінця 1960 року він працює науковим спеціялістом у сфері реставрації в Києві, де, зокрема, взяв участь у реставрації Великої дзвіниці та Ковнірівського корпусу Києво-Печерської лаври. Наприкінці 1961 року переведений у Львівську реставраційну дільницю, а на початку 1962 року переходить знову у цивільне будівництво. Тоді, серед иншого, збудував низку громадських споруд у райцентрах Львівщини, цирк, чотири школи у Львові.

У


Манявський скит
1961 році Іван Могитич відкрив для себе реставрацію, працюючи на пам’ятках Києва і Чернігова. Незабаром його переведено до Львова, де очолив західну українську реставрацію. Послідовно, крок за кроком, створив проектну групу при виробничій майстерні, науково-реставраційну май-стерню, філію Київського інституту і, врешті, самостійний проектно-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація. Реставрація та створений ним інститут стали сенсом його життя. Іван Могитич багато їздив, вишукував нові пам'ятки, зокрема дерев'яні церкви, та добивався коштів на їх реставрацію. Під час відпусток та вихід­них днів збирав матеріяли для дисертаційної роботи, присвяченої високогірному будівництву на Гуцульщині. У звітах про роботу Реставраційної майстерні, написаних рукою І. Могитича, подаються описи реставраційних робіт на 114 пам'ятках архітектури, з них на 46, згідно з проектами, роботи завершено і пам'ятки передані замовникам. Серед них такі визначні і трудомісткі пам'ятки як замки в Олеську, Золочеві, Мукачеві, Кам'янці-Подільському, Невицькому, Луцьку, Межирічі, Свіржі, Хотині, скит Манявський, численні монастирі, костели, які нині здебільшого відреставровані і





Церква Св. Миколи в Сокирниці до (1967) і після реставрації (1968).





Дзвіниця в Ясениці Замковій до і після реставрації. Фото 1968 року.



Церква Св. Миколи в Колодному до і після реставрації. Фото 1968 року.

відкриті для відвідування, дерев’яні церкви у Дрогобичі, Потемічі, Фастові, а також у Ворохті, Коломиї, Делятині, Ясіні, Лазіщині, Верхньому Водяному, Діловому, Микитинцях, Дорі на Гуцульщині, храм Івана Хрестителя (початок ХХ ст.) у Львові, церква Св. Пантелеймона (1194) біля Галича, реконструкція княжої столиці Галич та багато інших.

Н


Пошиття гражди новими драницями
аціональний дух Івана Могитича виявився не лише у посвяті свого життя рятуванню пам’яток архітектури України. Зокрема, у 1960-му брав активну участь у роботі підпільної патріотичної організації «Український національний фронт». Цілеспрямовано впроваджував у практичну діяльність українську мову та будівельну термінологію: у 1980-х на всю УРСР єдиний його інститут випускав проектну документацію українською мовою.

Іван Могитич – знаний науковець, його зацікавлення торкалися історії архітектури, етнографії, археології. У всіх цих напрямках залишив чималий доробок. Зокрема велику увагу присвятив оборонній та сакральній архітектурі. Його кандидатська дисертація на тему «Народна високогірна архітектура Гуцульщини і питання етнічної історії Українських Карпат» була працею з історичної етнографії, в якій описано життя та будівництво на полонинах Гуцульщини. Співпраця з відомими українськими археологами, де Могитич виступав консультантом з архітектури, доповнила перелік пам’яток княжої епохи низкою нових об’єктів: у Звенигороді, Галичі та його околицях, Львові, на Волині. Багато уваги присвятив дерев'яній церковній архітектурі, обґрунтовуючи єдність традицій церковного будівництва на усій етнічній території України та місце українського сакрального будівництва серед визначних явищ світової культури. Завдяки вчасно проведеній реставрації з ініціативи Могитича врятовано сотні дерев’яних церков.

І


З о. Володимиром Яремою – дослідником витоків

української сакральної архітектури
ван Могитич є автором понад 120 праць, серед яких колективні монографії –«Традиції та вплив у народній архітектурі Західних областей України», «Народна архітектура українських Карпат ХV-ХХ ст.», «Історія української архітектури», одноосібні праці – «Особливості розвитку техніки мурування Галицько-Волинської Русі» (1990), «Обґрунтування зонального поділу народного будівництва Івано-Франківської області» (1997), «Нариси архітектури Української Церкви VII - XIV ст.» (1995), «Архітектура Галичини і Волині XII-XIV ст.» (1997), «Дерев'яні церкви Галичини і Волині Х-XIV ст.» та ін.

Іван Могитич брав активну участь у діяльності Регіонального об’єднання дослідників Гуцульщини (РОДоГ), яке утворено приватними особами на підставі рішення Установчих зборів 23 червня 1993 р. у м. Львові з метою згуртування зусиль працівників науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, громадських об’єднань та окремих громадян для конструктивного вирішення проблем збереження культурних надбань, охорони природи і соціально-економічного розвою Гуцульщини. Об’єднання є юридичною особою, його місцезнаходження – Національний лісотехнічний університет України. Об’єднання з 1993 р. очолює доктор наук, професор Н. Библюк (НЛТУ України). В його склад входять провідні вчені Західного регіону України.

Іван Могитич став одним із засновників об’єднання і очолив секцію мистецтвознавства. На загальних зборах об’єднання у 1997 р. Івана Могитича обрано заступником голови об’єднання з культурно-просвітницької діяльності. Його робота в об’єднанні, крім участі в усіх головних організаційних заходах, спрямовувалася переважно на видавничу справу. Він був членом редакційної колегії четвертого, п’ятого та шостого томів Історії Гуцульщини, які видавалися у Львові за ініціативою та фінансовим сприянням Гуцульського дослідного інституту в Чикаго (голова – доктор наук Микола Домашевський). Як науковий редактор розділу «Будівництво та архітектура» четвертого тому та розділу «Літопис сіл Мароморощини» п’ятого тому, виконав кропітку роботу з формування зібраного матеріалу та його наукового редагування.Матеріал розділу «Будівництво та архітектура» тісно пов’язаний з науковими зацікавленнями Івана Могитича – архітектурою та етнічною історією Гуцульщини. В розділі підсумовуються висліди багаторічних досліджень Івана Могитича з питань житлового та полонинського будівництва на Гуцульщині (135 сторінок з ілюстраціями та списком літератури) і подається ним зібрана і опрацьована оригінальна інформація про гуцульських майстрів-будівничих та словник гуцульської будівельної термінології. В цьому розділі поміщено також статті різних авторів, пов’язаних з будівництвом церков, структурою міста Косова, обсерваторією на Чорній Горі, великими кам’яними мостами в долині Пруту.Наукове редагування розділу «Літопис сіл Мароморощини» – це ще один приклад подвижницької роботи Івана Могитича (понад 150 сторінок машинописного тексту з ілюстраціями). До цього Іван Могитич був на Мароморощині і пізнав її зблизька. Якби не його безкорислива участь, то цей єдиний великий матеріал про українські села Румунії – праця всього життя сільського вчителя Олекси Бевки, певно, не була б опублікована.У 2005 році Іван Могитич відредагував матеріал про рідне село О. Бевки – Поляни в другому томі Праць Косівського осередку та комісії екотехнологій Наукового товариства ім. Шевченка (головний редактор Н. Библюк). Лист з Румунії від О. Бевки з великою вдячністю за наукове редагування матеріалу про історію його села вже не застав адресата.


У червні 2006 р. Іван Могитич – великий реставратор, невтомний подвижник, талановитий науковець, відданий син України і нашої рідної Гуцульщини відійшов у вічність, залишивши після себе сотні відреставрованих пам’яток архітектури, створений ним проектно-реставраційний інститут та ціле покоління своїх послідовників-реставраторів.

Серед наукових здобутків Івана Могитича виокремлюється виконане ним дослідження традиційних запальних особливостей народного будівництва Івано-Франківської області як синтез його наукових зацікавлень історією, археологією, будівництвом і етнографією (Праці наукового товариства ім. Шевченка, Краєзнавство, том ІІ, Косів, 2006). На підставі детального аналізу літературних джерел автор стверджує, що в науковій літературі спостерігається змішування понять етнографічного районування з історико-географічним та фізико-географічним районуванням і робить висновок, що для вивчення джерел та шляхів розвитку народної архітектури потрібне співставлення наукових даних істориків і археологів, етнографів і географів, мистецтвознавців і соціологів, топонімістів і діалектологів.

Для виявлення підґрунтя традицій народного будівництва Прикарпаття з Карпатами, Середнього та Верхнього Придністров’я ним виконано картографування археологічних культур, почавши з І тисячоліття н.е., територій літописних племен за даними археології і топонімії, давньоруських земель та говірок української мови. Результати картографування виявили стійкість глибоких культурних традицій у межах певних ландшафтних зон, виходячи з якої можна ретроспективним шляхом поетапно простежувати джерела головних елементів культур від етнографічно відомих елементів у глибину віків. Автор робить спробу простежити глибину архітектурно-етнографічних особливостей для всіх ландшафтних зон Івано-Франківської області, вислідом якої є опрацьована ним карта меж зон Бойківщини, Гуцульщини, Опілля та Покуття, взаємовпливів сусідніх зон та зон знівельованих народних традицій.

Таким чином, Іван Могитич на підставі глибокого наукового аналізу вперше запропонував ретроспективний метод аналізу етнографічних особливостей окремих етнічних груп і на його підставі виконав аналіз етнографічних особливостей народного будівництва етногруп Івано-Франківщини, що є вагомим внеском у вітчизняну науку.


Нестор Библюк

Схожі:

Іван могитич iconБаклицький іван Олександрович
Баклицький іван Олександрович ХІ. 1944, Городище Черкас обл.) – психолог, канд психол наук (Стан психічної напруги регулювальників...
Іван могитич iconБаклицький іван Олександрович
Баклицький іван Олександрович ХІ. 1944, Городище Черкас обл.) – психолог, канд психол наук (Стан психічної напруги регулювальників...
Іван могитич iconДуховний материк митця іван Федорович Драч
П'ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев'ятому – народився Іван Федорович...
Іван могитич iconПрофесор Іван Тихонович Горбачук
Г67 Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик/ Упоряд. Н.І. Тарасова, Г.І. Германчук. К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова,...
Іван могитич iconІван денисюк казковий чудесний покажчик у новелі франка
Майже за аналогією до заголовку Кулішевої повісті "О том, от чего в местечке Во­ро­­не­же высох Пешевцев став" я прагну з’ясувати...
Іван могитич iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича наукова бібліотека іван Синюк – буковинський письменник І педагог
С 388 Іван Синюк – буковинський письменник І педагог (До 140-річчя з дня народження Івана Синюка) : Бібліогр покажч. / Укл. Н. М....
Іван могитич iconІван драч вивантаження граніту

Іван могитич iconПрофесор Іван Тихонович Горбачук Біобібліографічний покажчик До 75-річчя від дня народження та 55-річчя науково-педагогічної діяльності Київ 2008
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Іван могитич iconПрофесор Іван Тихонович Горбачук Біобібліографічний покажчик До 75-річчя від дня народження та 55-річчя науково-педагогічної діяльності Київ 2008
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Іван могитич iconПрофесор Іван Тихонович Горбачук
move to 0-16362981
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи