А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко icon

А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко




Скачати 222.26 Kb.
НазваА. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко
Дата05.06.2013
Розмір222.26 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку та у світ

дозволяю на підставі

“Єдиних правил”,

п. 2.6.14

Заступник першого проректора-

начальник організаційно-методичного

управління В.Б.Юскаєв


МЕТОДИЧНI ВКАЗIВКИ

до проходження виробничої практики

для студентів 3-го курсу спеціальності 7.090209

“Гідравлічні та пневматичні машини”

денної форми навчання


Всі цитати, цифровий та







фактичний матеріал, бібліографічні

відомості перевірені, запис одиниць

відповідає стандартам









Укладачі: О.І.Котенко

А.С.Мандрика


Відповідальний за випуск А.О. Євтушенко

Декан інженерного факультету А.О.Євтушенко


Суми

Вид-во СумДУ

2007

^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


МЕТОДИЧНI ВКАЗIВКИ

до проходження виробничої практики

для студентів 3-го курсу спеціальності 7.090209

“Гідравлічні та пневматичні машини”

денної форми навчання


Суми

Вид-во СумДУ

2007

Методичні вказівки до проходження виробничої практики для студентів 3-го курсу спеціальності 7.090209 “Гідравлічні та пневматичні машини” /Укладачі: О.І.Котенко, А.С.Мандрика. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 22с.


Кафедра “Прикладна гідроаеромеханіка”


Навчальне видання


Методичні вказівки

до проходження виробничої практики

для студентів 3-го курсу спеціальності 7.090209

“Гідравлічні та пневматичні машини”

денної форми навчання


Укладачі: Олександр Іванович Котенко,

Анатолій Семенович Мандрика


Відповідальний за випуск А.О.Євтушенко


Редактор Н.О.Кравченко


Підп до друку , поз.

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr.Друк офс.

Ум.друк.арк. . Обл.-вид.арк.

Наклад 50 прим. Собівартість вид.

Замовл. №


Вид-во СумДУ при Сумському державному університеті

40007, м.Суми, вул.Р.-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК №2365 від 08.12.2005.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, м.Суми, вул.Р.-Корсакова, 2


ЗМІСТ


С.

Вступ......................................................................................4

  1. Загальні положення.........................................................4

  2. Мета і завдання практики……………………………...7

  3. Зміст практики.................................................................8

    1. Організація практики……………………………...8

    2. Проходження практики на підприємствах

та організаціях за спеціальністю………….…..….9

3.2.1 Практика на підприємствах

машинобудівних виробництв…………..…10

3.2.2 Практика в організаціях за спеціальністю..11

3.3 Індивідуальні завдання...........................................11

3.4 Екскурсії і навчальні заняття.................................12

4 Форми та методи контролю……………………….….14

5 Звіт про виробничу практику........................................14

6 Підведення підсумків практики……………………...17

Додаток А............................................................................18

Додаток Б.............................................................................20

Список рекомендованої літератури...................................21


Вступ


У даних методичних вказівках наведені загальні положення з організації та проведенню виробничої практики, контролю за її виконанням, форма звітності, зазначені мета і завдання, зміст та форма звітності, навчальні заняття та екскурсії.

Проходження практики є необхідним етапом у загальній системі підготовки випускника вищого навчального закладу наряду з іншими дисциплінами навчального плану підготовки бакалаврів за професійним напрямом 0902 “Інженерна механіка” зі спеціальності 7.090209 “Гідравлічні та пневматичні машини”, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

Виробнича практика як один із етапів навчання студентів має велике значення в підготовці фахівця в галузі гідромашинобудування.


  1. ^ Загальні положення


Виробнича практика проводиться після 6-го семестру протягом п’яти тижнів.

Для проходження практики студенти розподіляються кафедрою за базами практики. Наказ про розподілення студентів за базами практики затверджує ректор університету.

Базами практики є:

- промислові підприємства, з якими укладені тристоронні договори на цільову підготовку фахівця;

- передові промислові підприємства, які розробляють або виготовляють гідравлічне та пневматичне обладнання, і з якими кафедра уклала договори, філіали кафедри;

- підприємства, на які студенти розподілені за державним замовленням;

- лабораторії кафедри прикладної гідроаеромеханіки.


Керівництво виробничою практикою здійснюється викладачем випускової кафедри університету і призначеним фахівцем від підприємства.

Керівник практики від університету призначається наказом ректора.

Керівник практики від університету несе відповідальність за організацію і проведення практики. У його обов’язки входить:

  • не менше ніж за 1 місяць погодити програму практики з керівництвом підприємства (установи чи організації - бази практики) і за необхідності скорегувати її відповідно до умов даного підприємства;

- провести загальні збори студентів з питань практики;

- видати програму практики;

  • розробити приблизний план лекцій і бесід зі студентами в період практики;

- видати індивідуальне завдання;

  • контролювати і інформувати керівництво кафедри про хід практики;

  • надавати консультації студентам-практикантам з питань практики.

Безпосереднє керівництво практикою на підприємстві покладається на висококваліфікованих спеціалістів, які призначаються наказом по підприємству – базі практики. В його обов’язки входить:

  • ознайомити студентів з історією підприємства, виробни-чою продукцією, технічними послугами, технологічними процесами, гідравлічним та пневматичним обладнанням;

  • забезпечити студентів роботою з виконання програми практики;

  • надавати студентам допомогу в підборі необхідних матеріалів для звіту;

  • забезпечувати переміщення студентів по цехах, службах, відділах підприємства;

- контролювати роботу студентів на робочих місцях;

- своєчасно перевіряти і підписувати звіт з практики;

  • дати виробничу характеристику кожному студенту-практиканту після закінчення практики, в якій зазначається відношення студента до практики, оцінюється зміст поданого звіту та якість засвоєння студентом передбаченого програмою матеріалу.

При проходженні практики студент-практикант повинен:

- суворо виконувати прийняті на підприємстві правила

охорони праці і протипожежної безпеки;

  • виконувати правила внутрішнього розпорядку підприємства, строго дотримувати трудову дисципліну;

- повністю виконувати програму практики;

  • брати участь у громадському житті трудового колективу;

  • готувати звіт та подавати його на затвердження керівникам практики від підприємства та університету;

  • складати залік з практики.

У період практики студент-практикант зобов’язаний вести записи в зошиті, що є основним документом поточного контролю. Записи в зошиті повинні вестися щоденно після закінчення робочого дня. У зошит заносяться: зміст роботи, яку виконував практикант протягом дня, зміст навчальних занять чи екскурсій, лекцій, результати розрахунків і схеми, які складає студент. Після закінчення робочого дня і заповнення зошита студент звіряє його з планом-графіком проведення практики та індивідуального завдання та коригує план роботи наступного дня. Раз на тиждень записи в зошиті подаються керівнику практики від підприємства для контролю.

У разі невідвідування практики без поважних причин, невиконання завдань від підприємства, відсутність регулярних записів, порушення правил внутрішнього розпорядку та інших порушень керівник практики від університету зазначає термін усунення недоліків.


^ 2 Мета і завдання практики

Метою практики є:

- закріплення та поглиблення знань з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін;

- ознайомлення з організацією та структурою промисло-вого підприємства;

- ознайомлення з номенклатурою виготовлюваної продукції та основними її споживачами;

- ознайомлення з технологією виробництва гідравлічного та пневматичного обладнання: характеристикою та призначенням кінцевої продукції, застосовуваними матеріалами, підготовкою виробництва, основними виробничими процесами;

- ознайомлення з основними технологічними процесами виготовлення деталей, збирання вузлів та готової продукції;

- ознайомлення з методами технічного контролю за виготовленням промислової продукції;

- ознайомлення з нормативною та технічною документацією на виготовлення промислової продукції.

У результаті проходження практики студент повинен ЗНАТИ:

- організаційну та виробничу структури промислового підприємства-бази практики, основних відділів та цехів, призначення та функції головних підрозділів;

- номенклатуру виготовлюваної продукції та основних її споживачів;

- технологію виробництва гідравлічного та пневматичного обладнання; матеріали, які використовуються, їх характеристику та складові;

- способи отримування лиття та штампування;

- методи контролю технологічних процесів та випробування готової продукції;

- основні технологічні процеси виготовлення деталей, збирання вузлів та готової продукції;

- основне та допоміжне устаткування, яке застосовується при виготовленні промислової продукції;

- правила охорони праці та протипожежної безпеки.

Студент-практикант повинен УМІТИ:

- виконувати ескізи та читати креслення складальних вузлів і деталей;

- пояснювати технологічні операції виготовлення деталей, порядок збирання вузлів та готової продукції;

- характеризувати основне та допоміжне устаткування, яке використовується при виготовленні промислової продукції;

- використовувати нормативні документи та стандарти;

- оформлювати результати практики у вигляді звіту.

Студент-практикант повинен НАБУТИ НАВИЧОК:

- визначення послідовності та змісту технологічних операцій виготовлення деталей та складальних вузлів гідравлічного та пневматичного обладнання за технологічною документацією.



  1. ^ Зміст практики


3.1 Організація практики


Організація та проведення виробничої практики потребують підготовчої роботи, повинні бути ретельно продумані та погоджені з базами практики.

Організаційні питання з практики необхідно вирішувати, виходячи з можливостей баз практики і необхідності виконання навчального плану підготовки майбутніх фахівців, у тому числі і для баз практики.

Робочі місця для студентів-практикантів виділяються підприємством і можуть бути у відділах головного конструктора і головного технолога, в службах головного механіка і головного енергетика; у заготівельних, механіко-складальних, ремонтно-механічних цехах; в операторних на станціях по експлуатації гідравлічного та пневматичного обладнання. При розподілі студентів слід враховувати, що на підприємствах або в організаціях, які мають договори на цільову підготовку фахівців, можливий розподіл студентів на місця їх майбутньої роботи.

Виходячи з особливостей і можливостей баз практики, студенти можуть виконувати таку роботу:

- працювати на штатних посадах (з оплатою або без оплати) у конструкторських бюро, відділах, цехах та ін.;

- виконувати обов’язки дублера (менеджера, помічника майстра та ін.).

Практика студентів може проходити шляхом проведення бесід, практичних занять, роботи над ескізуванням деталей та виконанням креслень, роботи з нормативною та технічною документацією.

З метою раціонального використання часу, відведеного на практику, рекомендується такий приблизний графік її проходження:

  • інструктаж з техніки безпеки, оформлення і отримання перепусток – 1 день;

- розподіл студентів за робочими місцями – 1 день;

- виконання програми практики – 13 днів;

- навчальні заняття і екскурсії – 5 днів;

- оформлення звіту з практики – 3 дні;

- здача навчальних посібників, перепусток – 1 день;

  • проведення семінару та захист звіту з практики – 1 день.



^ 3.2 Проходження практики на підприємствах

та в організаціях за спеціальністю


Перелік питань, які виносять до вивчення та ознайомлення під час проходження практики, залежить від бази практики та робочого місця згідно з розподілом на підприємстві або в організації (конструкторський відділ, технічний відділ, виробничий відділ у цехах та ін.).

^ 3.2.1 Практика на підприємствах машинобудівних виробництв


Практика проводиться в конструкторських відділах із розробки технічної документації на виготовлення гідравлічного або пневматичного обладнання, в цехах із виготовлення та ремонту гідро- та пневмомашин.

Під час проходження практики студент повинен вивчити та розкрити в звіті такі основні питання:

- загальну характеристику бази практики;

- продукцію підприємства, конструкції та технічні характеристики основних гідро- та пневмомашин;;

- роботу відділу головного конструктора і його підрозділів, функціональні обов’язки працівників;

- правила оформлення креслень, вимоги до оформлення розрахунково-технічної та супровідної документації;

- правила користування нормативною та технічною документацією;

- методи автоматичного проектування конструкцій машин;

- технологічні процеси механічної обробки деталей, технологічним оснащенням та інструментом;

- конструкційні матеріали для виготовлення машин, їх характеристику та складові;

- способи отримання лиття і штампування;

- методи контролю окремих технологічних процесів (гідро- випробування, балансування, дефектоскопія та ін.);

- складання маршрутних карт на виготовлення деталей або зборки готової продукції;

- правила охорони праці та протипожежної безпеки на робочому місці.


^ 3.2.2 Практика в організаціях за спеціальністю


Практика проводиться в технічних, технологічних, проект-них, конструкторських відділах, науково-дослідних лабораторіях, на випробувальних дільницях організацій за спеціальністю.

Під час проходження практики студент повинен вивчити та розкрити в звіті такі питання:

- загальну характеристику бази практики;

  • структуру управління організацією, основи діяльності;

- функції та завдання відділу (лабораторії, дільниці та ін.);

- основні етапи створення продукції виробничо-технічного

призначення (на прикладі одного виду промислової продукції): розроблення, проектування, виготовлення та випробування;

- організацію та проведення ремонтних робіт гідравлічного

та пневматичного обладнання;

- конструкційні матеріали для ремонту машин, їх характеристику та складові;

- способи отримання лиття і штампування;

- методи контролю окремих технологічних процесів (балансування, дефектоскопія та ін.);

- основні способи зварювання та різки металів, пристрої для механічної обробки деталей;

- основні методи випробування та контрольно-вимірювальні прилади для проведення випробувань;

- заходами з охорони праці та навколишнього середовища.


^ 3.3 Індивідуальне завдання


Програма виробничої практики передбачає обов'язкове виконання кожним студентом індивідуального завдання, яке видається керівником практики від університету.

Індивідуальне завдання полягає в поглибленому вивченні основ теорії гідро- та пневмомашин; проектування, виготовлення, випробування і експлуатації гідравлічного та пневматичного обладнання; технології виготовлення деталей гідро- та пневмомашин; конструкцій пристроїв для забезпечення роботи гідравлічного та пневматичного обладнання та ін.

Тематика рекомендованих індивідуальних завдань наведена в додатку А.

Для виконання індивідуального завдання студент повинен самостійно опрацювати літературу з дисциплін спеціальності та технічну документацію.

Індивідуальне завдання студент оформляє на 5-8 сторінок, що є матеріалом для доповіді на студентській конференції.


^ 3.4 Екскурсії та навчальні заняття


З метою ознайомлення студентів з сучасними методиками проектування, прогресивними технологіями, перспективним гідравлічним та пневматичним обладнанням, вивченням взаємозв’язку “проектування-виготовлення-експлуатація” гідравлічного та пневматичного обладнання, розширення кругозору проводяться екскурсії по даному підприємству, а також на передові споріднені машинобудівні підприємства, в проектні та науково-дослідні установи, насосні або компресорні станції, гідроелектростанції. Екскурсії по підприємству (базі практики) проводить керівник практики від підприємства. Інші екскурсії проводить керівник практики від університету.

Під час екскурсії студенти роблять необхідні ескізи та нотатки у робочому зошиті.

Матеріали, які зібрані під час екскурсій, необхідно включити в звіт окремим розділом.


Навчальні заняття проводить керівник практики від підприємства і провідні фахівці підприємства. На цих заняттях вивчають:

- перспективні конструкторські розробки гідро- або пневмомашин на підприємстві;

- систему автоматизації проектування насосів, вентиляторів та технологічних процесів;

- прогресивні технологічні процеси при виготовленні гідравлічного та пневматичного обладнання;

- використання обчислювальної техніки для розрахунків, проектування та дослідження гідравлічних та пневматичних машин;

- систему стандартів підприємства, її цілі та завдання;

- нові конструкційні матеріали та методи їх обробки;

- технічний рівень вітчизняних гідро- або пневмомашин порівняно з кращими світовими зразками;

- питання якості на виробництві, контроль якості виробів;

- балансування деталей та роторів гідромашин;

- прогресивні методи обслуговування гідро- та пневмоагрегатів;

- особливі умови експлуатації гідро- або пневмомашин, основні показники надійності та довгостроковості роботи, методи їх забезпечення.

Навчальні заняття проводяться у вигляді лекцій, докладів, семінарів, практичних занять, лабораторних робіт з використанням заводських промислових установок, випробувальних стендів та іншого обладнання. Лабораторні роботи оформляються відповідно до вимог до лабораторних робіт із записами до протоколів результатів випробувань, проведенням необхідних розрахунків, побудови графіків та короткими висновками.


^ 4 Форми та методи контролю


Діяльність студентів під час практики контролюється керівниками практики від університету та бази практики.

Поточний контроль результатів практики здійснюється шляхом перевірки керівниками практики знань та умінь під час вивчення питань окремих розділів практики, виконання індивідуальних завдань, перевірки записів та виконання ескізів у робочому зошиті.

Студенти-практиканти повинні додержуватися встановле-ного на базі практики режиму праці

На деяких підприємствах при проходженні практики на робочих місцях контроль за режимом праці студентів-практикантів відбувається шляхом табелювання. За відсутності табелювання контроль здійснює керівник практики від підприємства (організації).

Підсумковий контроль виконання окремих розділів програми проводиться керівниками практики під час перевірки складеного звіту та його затвердження.

Підсумковий контроль результатів практики здійснюється в процесі складання студентами заліку комісії.


^ 5 Звіт про виробничу практику


Звіт про виробничу практику складається із текстового матеріалу обсягом 45-50 сторінок, графічного матеріалу обсягом 2 аркуші і містити такі розділи:

- титульний аркуш відповідного зразка (додаток Б);

  • відгук керівника практики від підприємства про роботу студента (з рекомендованою оцінкою за 4-бальною системою );

- зміст;

  • вступ;

  • основну частину;

  • висновки;

  • список літератури.


Загальний зміст звіту залежить від бази практики і повинен мати для підприємства з випуску гідро- або пневмообладнання таку структуру та обсяг:

Вступ (обсягом до 3 стор.)

1 Організаційну та виробничу структури конструктор-ського відділу або цеху (обсягом до 3 стор.)

2 Опис продукції виробничо-технічного призначення та порядок проведення робіт з постановки її на виробництво (обсягом до 20 стор.)

2.1 Характеристика та призначенням продукції

2.2 Порядок розроблення технічної та нормативно-технічної документації

2.3 Конструкційні матеріали при виготовленні продукції

2.4 Випробування готової продукції та прийняття резуль-татів розроблення.

3 Технологічні процеси виготовлення деталей, зборки вузлів та готової продукції (обсягом до 5 стор.)

4 Екскурсії (обсягом до 5 стор.)

5 Індивідуальне завдання (обсягом до 7 стор.)

Висновки (обсягом до 1 стор.)

Список літератури (обсягом до 1 стор.)

У вступі наводиться коротка характеристика підприємства як складової частини галузі, називається номенклатура продукції та її призначення, зазначається місце проведення практики.

У першому розділі наводиться структура конструктор-ського відділу або цеху, їх функції та взаємозв’язок з іншими підрозділами підприємства.

У другому розділі звіту треба на прикладі одного виду продукції навести основні етапи розроблення та постановки її на виробництво.

Окремим підрозділом аналізуються використані конструк-ційні матеріали та їх властивості, наводяться їх складові.

Також окремим підрозділом наводиться методика випробувань готової продукції або окремих складальних одиниць: корпус (гідровипробування, дефектоскопія), ротор (балансування) та ін.

У третьому розділі наводиться технологічний процес виготовлення однієї деталі або складального вузла з доданням маршрутної карти.

У розділі ”Екскурсії” приводиться перелік екскурсій, їх мета та найбільш корисна інформація при проведенні.

У розділі ”Індивідуальне завдання” необхідно наряду з описом завдання наводити технологічні схеми, рисунки та фотографії.

У висновках викладаються результати практики: які питання вивчені, з яким обладнанням студент познайомився, які навички набуті.

З метою закріплення отриманих знань студент виконує робочі креслення однієї деталі (робочого колеса, направляючого апарата, секції, кришки, вала, корпуса підшипника та ін.) і однієї складальної одиниці (ротора, секції в зборі, кінцевого ущільнення, підшипника ковзання, клапана та ін.). Креслення рекомендується виконувати на форматі А3.

Звіт з практики в організаціях за спеціальністю рекоменду-ється складати за такою структурою.

Вступ, в якому характеризується база практики (коротка характеристика організації та її історія).

У першому розділі викладається організаційна структура бази практики, функції та завдання відділів, лабораторій, дільниць, в першу чергу робочого місця практики.

У другому розділі особлива увага повинна приділятися питанням створення технічних систем: розробленню, виготовленню та випробуванню обладнання, контролю якості продукції, стандартизації та сертифікації промислової продукції.

У третьому розділі рекомендується викласти основні напрямки з енергозбереження та заходи з техніки безпеки та охорони праці.

Інші розділи звіту викладаються залежно від напрямку діяльності організації аналогічно вищенаведеному прикладу.

Звіт повинен бути оформлений згідно з “Методичними вказівками до виконання випускної роботи бакалавра за професійним напрямом 0902 “Інженерна механіка” зі спеціальності 7.090209 “Гідравлічні і пневматичні машини” /Укладачі: Євтушенко А.О., Ржебаєва Н.К. -Суми: Вид-во СумДУ, 2001/.

На титульному аркуші звіту студент ставить дату та свій особистий підпис.

За три дні до закінчення практики студенти подають звіт керівникові практики від підприємства для перегляду і подання характеристики та оцінки про роботу студента на практиці.

Підпис керівника практики від підприємства засвідчується печаткою.


^ 6 Підведення підсумків практики


Після закінчення практики проводиться студентська конференція та залік шляхом захисту звіту перед комісією, призначеною завідувачем кафедри. Захист звіту полягає в короткій доповіді про виконання програми практики та відповіді на запитання членів комісії. Під час захисту звіту комісією оцінюється не тільки знання матеріалу практики, а й уміння та навички, здобуті студентом під час проходження практики. Враховується також якість складеного студентом звіту.

Диференційована оцінка складання заліку з практики вноситься до заліково-екзаменаційної відомості та виставляється в залікову книжку.

Студент, який не виконав програму практики, отримав незадовільний відгук про роботу або незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється па практику повторно під час канікул; якщо і повторно студент не захистить звіт, вирішується питання про відрахування студента з університету.

По закінченні практики на кафедрі проводиться семінар.

Додаток А


Перелік рекомендованих індивідуальних завдань


1 Порядок проведення науково-дослідних робот із створення нового насосного обладнання та постановки випуску насосів на виробництво.

2 Основні параметри та типи лопатевих насосів. Конструкції лопатевих насосів. Особливості конструкції насосів для перекачування двофазних рідин.

3 Баланс енергії в лопатевих насосах. Втрати в насосах. Способи їх зменшення.

4 Вплив кавітації на роботу лопатевих насосів. Способи запобігання або ослаблення кавітації в насосах. Кавітація в вільновихрових насосах.

5 Осьові сили, діючі на ротор насоса, та методи їх урівноваження.

6 Радіальні сили в насосах. Причини їх виникнення та шляхи їх зменшення.

7 Перекачування в’язких рідин. Вплив в’язкості перекачуваної рідини на характеристики насоса. Можливість застосування вільновихрових насосів для перекачування рідин з твердими частинками.

8 Характеристика системи. Узгодження роботи насоса з характеристикою системи. Регулювання роботи насоса.

9 Конструкції та призначення підводів лопатевих насосів. Вплив їх на роботу насоса.

10 Конструкції та призначення відводів лопатевих насосів.

11 Кінцеві ущільнення вала лопатевих насосів. Контактні та безконтактні ущільнення.

12 Спільна робота насосів на гідравлічну систему. Послідовна та паралельна робота насосів.

13 Методи випробування насосів. Види випробувань.


Продовження додатка А


14 Характерні несправності в лопатевих насосах, причини та способи їх усунення. Ремонт та наладка насосів.

15 Кавітаційна ерозія деталей лопатевих насосів. Заходи щодо захисту від кавітаційного зруйнування.

16 Об’ємні насоси. Конструкції об’ємних насосів та галузь їх застосування. Величини які характеризують роботу об’ємних насосів.

17 Баланс енергії та подача поршневого насоса. Нерівномірність подачі поршневого насоса та методи її вирівнювання.

18 Кавітація в об’ємних насосах. Способи її ослаблення.

19 Об’ємний гідропривід та шляхи регулювання його роботи. Робочі рідини, які використовуються в об’ємному гідроприводі.

20 Конструкції гідропідсилювачів. Принцип дії та галузі застосування.

21 Системи постачання питної та технологічної води на підприємстві. Насосне устаткування, яке використовується.

22 Системи вентиляції та кондиціювання на підприємстві. Вентиляційні установки, типи вентиляторів.

23 Системи виробництва (постачання) стиснутого повітря на підприємстві. Компресорні установки.

24 Системи каналізації, каналізаційні споруди та їх обладнання. Ремонтне господарство на підприємстві.

25 Патентне право та промислова власність.

26 Стандартизація та порядок сертифікації продукції

виробничо-технічного призначення.

Додаток Б


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНЖЕНЕРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ ГІДРОАЕРОМЕХАНІКИ


ЗВІТ

з виробничої практики


студента ______________________________________

Прізвище, ім’я та по батькові

зі спеціальності 7.090209 ”Гідравлічні та пневматичні

машини”


Курс 3 Група __________ Шифр _____________


Підприємство _____________________________________

або організація Назва


Керівник практики _________________________________

від підприємства Підпис, посада, прізвище, ім’я та по батькові


Керівник практики _________________________________

від університету Підпис, посада, прізвище, ім’я та по батькові


Суми 200__ р.

Список рекомендованої літератури


1. Байбиков А.С., Караханьян В.К. Гидродинамика вспомагательных трактов лопастных машин. –М.: Машиностроение, 1982. -112 с.

2. ГОСТ 6134-87. Насосы динамические. Методы испытаний.

3. ГОСТ 17398-72. Насосы. Термины и определения.

4. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов. /Т.М.Башта, С.С.Руднев, Б.Б.Некрасов и др. –2-е изд., перераб. –М.:Машиностроение, 1982. -423с.

5. Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник /В.О.Федорець, М.П.Педченко, В.Б.Струтинський та ін./ За ред. В.О.Федорця. –К.: Вища школа, 1995. -463с.

6. Животовский Л.С., Смойловская Л.А. Техническая механика гидросмесей и грунтовые насосы. –М.: Машиностроение, 1986. -224 с.

7. Карелин В.Я. Кавитационные явления в центробежных и осевых насосах. –М.:Машиностроение, 1975. -336с.

8. Малюшенко В.В., Михайлов А.К. Энергетические насосы: Справочное пособие. –М.:Энергоиздат, 1981. -200с.

9. Робоча програма та методичні рекомендації до проходження виробничої практики для студентів 3-го курсу спеціальності 7.090220. –Суми: Вид-во СумДУ, 2000. -18с.

10. Михайлов А.К., Малюшенко В.В. Лопастные насосы. –Л.:Машиностроение, 1977. -268с.

11. Ржебаева Н.К. и др. Выбор конструктивной схемы центробежного насоса. Методические указания к курсовому и дипломному проектам. –Харьков, 1990.

12. Уплотнения и уплотнительная техника: Справочник

/ Под общ. ред. А.И. Голубева, Л.А. Кондакова. –М.: Машиностроение, 1986. -464с.

13. Шварцбурд Б.И. Технология производства гидравлических машин. –М.: Машиностроение, 1978. –с.


Схожі:

А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconЕ. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету О. Г. Гусак
Розділ 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини 8
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconЕ. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан факультету Тесет о. Г. Гусак Суми «Видавництво СумДУ»
Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення 48
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconГосподарства м. В. Євтушенко методичні вказівки
«Правознавство» для студентів 1 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509 «Облік І...
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconГосподарства м. В. Євтушенко методичні вказівки
«Правознавство» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища...
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconМ. В. Євтушенко методичні вказівки для практичних занять, вирішення
«Правознавство» (для студентів 1 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 030601 «Менеджмент»). / Укл. Євтушенко М. В. – Харк...
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconМ. В. Євтушенко методичні вказівки для практичних занять, вирішення
«Правознавство» (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки 030601 «Менеджмент»). / Укл. Євтушенко М. В. – Харк...
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconМ. В. Євтушенко методичні вказівки для практичних занять, вирішення
«Правознавство» (для студентів 2 курсу денної форми навчання напряму підготовки 080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»). /...
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconМ. В. Євтушенко методичні вказівки для практичних занять, вирішення
«Правознавство» для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» 030509 «Облік І аудит»./...
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconМетодичні вказівки з латинської мови для студентів 1-го курсу
Відповідальний за випуск Г.І. Литвиненко Декан гуманітарного факультету Л. П. Валенкевич
А. С. Мандрика Відповідальний за випуск А. О. Євтушенко Декан інженерного факультету А. О.Євтушенко iconГосподарства м. В. Євтушенко методичні вказівки
Методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни «Правознавство» (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи