Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання icon

Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання




Скачати 351.02 Kb.
НазваМетодичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
Дата06.06.2013
Розмір351.02 Kb.
ТипМетодичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


2828 Методичні вказівки

на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей

у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків»

з дисципліни «фізичне виховання»

для студентів усіх спеціальностей

денної форми навчання


Суми

Вид-во СумДУ 2010

Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» / Укладач В.Ф.Котов. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 22 с.


Кафедра фізичного виховання







  1. Зміст


C.

  1. Вступ 4

  2. Стан теорії й методики побудови тренувального процесу лижників-гонщиків, аналіз основних засобів й методів, що застосовуються в тренуванні лижників для розвитку фізичних якостей 6

  3. Дослідження Хохлова Г.Г 8

  4. Дослідження основних складових і структури підготовленості лижників-гонщиків, що характеризують змагання зі спринту 9

  5. Ефективність застосування засобів і методів тренування для розвитку швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді 13

  6. Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді кваліфікованих лижників-гонщиків, що здійснюють підготовку до змагань зі спринту 15

  7. Висновки 17

  8. Список літератури 19

Вступ

Актуальність роботи. Сучасні тенденції розвитку спорту вимагають систематичного удосконалення організаційно-методичних основ спортивної підготовки. Необхідність удосконалювання системи підготовки спортсменів визначається певними обставинами й умовами, що істотно впливають на структурно-функціональну організацію тренувального процесу.

За останні роки набагато покращали результати в циклічних видах спорту, зокрема в лижних гонках. Конкуренція на міжнародній арені так зросла, що іноді тільки сотих секунди розділяють суперників на фініші.

У лижних гонках, що займають одне з провідних місць серед інших видів спорту, як щодо масовості, так і щодо кількості медалей, що розігруються на чемпіонатах світу і зимових Олімпійських іграх, значна увага приділяється і проблемі керування тренувальним процесом висококваліфікованих спортсменів на основі оцінки різних сторін їх підготовленості (О.І. Камаєв,1999; В.Н.Корабельников, 1998; В.І. Пивоварова, 1980; Ф.П. Суслов, В.П. Філін, 1991 таін.).

Основні дослідження в лижному спорті присвячені методиці побудови тренувального процесу в окремих структурних групах з урахуванням різних вікових груп і визначених факторів: праці М.А. Аграновського (1980), О.І. Камаєва (1999), В.М. Манжосова (1986), В.В. Мулика (2001), І.Г. Огольцова (1987),

С.К.Фоміна(1984, 1988).

Еволюція лижних гонок висуває нові вимоги до підготовки спортсменів. Якщо раніше лижники в основному приділяли увагу тренуванням на витривалість, то тепер у тренувальному процесі належна увага приділяється розвитку швидкісних і силових якостей (А.В. Кондрашов, 1990; В.М. Манжосов, 1992; Т.І. Раменська, 2001; С.К. Фомін, 2000 та ін.). Це обумовлено не тільки поліпшенням лижного інвентарю, засобів для підготовки лиж, якості підготовки лижних трас, що дозволяє розвивати більш високі швидкості, але й введенням нової дисципліни в лижному спорті -змагань зі спринту.

Уперше змагання зі спринту почали проводитися на міжнародній арені в середині 90-х років й офіційно відбулися на чемпіонаті світу у фінському місті У Лахті в 2001 році, а в 2002 році ці змагання були включені в програму зимових Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті (США). На зимових Олімпійських іграх 2006 року в Турині (Італія) будуть проведені не тільки індивідуальні змагання зі спринту, але й парна спринтерська естафета.

За міжнародними правилами дистанція в змаганнях зі спринту сягає від 800 м до 1800 м, і змагання проводяться в кілька етапів протягом одного дня. Спочатку спортсмени беруть участь у кваліфікаційних забігах, де вони стартують індивідуально й повинні показати максимально кращий для себе результат. Потім за часом кваліфікації відбираються 16 лижників, які стартують по 4 чи по 2 у забігу, і переможці виходять у наступне коло змагань. Тобто змагання зі спринту за часом роботи на дистанції, її потужності, швидкості пересування, техніці й тактиці принципово відрізняються від традиційних змагань у лижних гонках. Усе це висуває особливі вимоги до побудови тренувального процесу, одним з визначних факторів якого є методика розвитку фізичних якостей, що дозволяють досягати високих результатів у спринтерській гонці.

Разом з цим, проблема раціонального поєднання спеціальних видів підготовки лижників протягом підготовчого періоду річного тренувального процесу, з урахуванням підготовки до змагань на різні дистанції, розглянута недостатньо.

З огляду на це науково-методичне обґрунтування, практичне розроблення реалізація методики розвитку фізичних якостей у лижників-гонщиків, необхідних для участі в змаганнях зі спринту, є актуальним і визначається практичними запитами лижного спорту.


1. Стан теорії й методики побудови тренувального процесу лижників-гонщиків, аналіз основних засобів й методів, що застосовуються в тренуванні лижників для розвитку фізичних якостей


Фізична підготовленість визначається ступенем морфологічних перебудов у клітинах тканин органів, що беруть участь у забезпеченні змагальної чи контрольної вправи. Однак біологічні закономірності ще не використовуються в повному обсязі в сучасних теоріях побудови спортивного тренування.

У наявній на сьогоднішній день науково-методичній літературі з лижного спорту переважає характеристика аеробної системи енергозабезпечення м'язової діяльності організму спортсменів, що відіграє основну роль у досягненні результатів у гонках на довгі дистанції. Анаеробні системи, як креатинфосфатна так і лактатна недостатньо добре вивчені як фактори, що визначають результат у лижних гонках.

При тренуванні, яке спрямоване на підвищення ємності лактатного анаеробного процесу, найбільш ефективними є вправи тривалістю 2-4 хв., що виконуються з максимальною потужністю. Але необхідно враховувати, що напружене тренування аеробної спрямованості впливає на активність гліколітичних ферментів, тому спортсмени, які спеціалізуються у видах спорту, що вимагають високих показників витривалості, мають дуже низький гліколітичний потенціал. Очевидна складність поєднання підготовки спортсменів, що вимагає прояву високих показників витривалості, необхідно для виступу у лижних гонках на довгі дистанції, а також найвищого рівня розвитку гліколітичних систем організму, що визначає результат у гонках на короткі дистанції. Більшість робіт з лижного спорту в основному характеризують методики розвитку окремих систем енергозабезпечення м'язової діяльності за допомогою різних засобів і методів. У той самий час практично відсутні дані про те, якими засобами й методами забезпечити оптимальний розвиток анаеробних систем організму м'язової діяльності лижників без зниження їхнього рівня аеробних можливостей.

У багатьох роботах з лижного спорту є детальна характеристика структури

розвитку фізичних якостей кваліфікованих лижників-гонщиків, але всі ці дані стосуються тільки характеристик спортсменів, які виступають на довгі дистанції. Рекомендацій про структуру фізичної підготовленості лижників, які успішно виступають у спринтерських гонках, нами не знайдено. Тому вивчення структури підготовленості лижників, що готуються до змагань зі спринту, і визначення внеску різних фізичних якостей у досягнення максимального результату в гонках на короткі дистанції, дозволить удосконалити методику тренувального процесу лижників-гонщиків.

Розвиток силових і швидкісних якостей лижників-гонщиків більшість авторів розглядає як процес, що забезпечує "фундамент" для подальшої спеціалізованої підготовки лижників. Однак не досліджується методика швидкісно-силової підготовки кваліфікованих лижників як основний фактор, що визначає результат у гонках на короткі дистанції.

На основі розгляду систем енергозабезпечення, що забезпечують досягнення максимально можливого результату в лижних гонках на різних дистанціях, зупинилися на методиці, що дозволяє поєднувати розвиток як аеробних, так і анаеробних систем лижників-гонщиків високої кваліфікації без взаємного їх пригноблювання. Це розробки Хохлова Геннадія Граціановича, працівника Харківської державної академії фізичної культури.

Виявлені проблеми попередніх методик дозволили визначити методологію й напрями досліджень для вивчення найбільш ефективних засобів і методів для удосконалення швидкісно-силових якостей лижників-гонщиків при підготовці до змагань на дистанціях різної довжини, що є важливим питанням теорії й практики лижного спорту.

Аналіз наукових досліджень і практичних розробок, що стосується підготовки у видах лижних гонок з різними вимогами до організму спортсменів, показує фактичну відсутність розробок, що розглядають процес формування й удосконалення таких складних у поєднанні якостей, як швидкість, сила і витривалість, що виявляються неоднаковими в змагальній діяльності на різних дистанціях. Це свідчить про те, що дослідження питань підготовки кваліфікованих лижників, у тому числі й сполучення швидкісно-силової й аеробної підготовки, що враховує необхідність участь в різних видах лижних гонок, є новим аспектом у вітчизняній і зарубіжній науці, а важливість їх рішення має теоретичне й практичне значення.


^ 2. Дослідження Хохлова Г.Г.

Дослідження проводилися в кілька етапів.

На першому етапі (1997-1999 рр.) відбувалося формування предмета досліджень. У ці роки нами проводилася практична робота з лижниками, які входять до складу збірних команд Харківської області й України, а також здійснювалися педагогічні спостереження за їхньою тренувальною діяльністю.

На другому етапі (1999-2001 рр.) проведено три групи взаємозалежних експериментів, що стосуються визначенню найбільш ефективних засобів і методів швидкісно-силової підготовки лижників, і оптимального їх застосування в підготовчому періоді з урахуванням підготовки до змагань зі спринту, а також вивчалися особливості тактики спринтерської гонки. Поряд з цим у педагогічних експериментах досліджувалася змагальна й технічна підготовка лижників, що успішно виступають у спринтерських гонках.

Третій етап (2001-2002 рр.) припускав теоретичне й експериментальне дослідження. Вивчалася ефективність методики розвитку швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді кваліфікованих лижників, що здійснюють підготовку до змагань зі спринту.

На четвертому етапі (2002-2003 рр.) проводилося теоретичне й прикладне узагальнення результатів, а також систематизувалися показники всіх експериментів. На підставі досліджень розроблена методика розвитку швидкісно-силових якостей у кваліфікованих лижників-гонщиків у підготовчому періоді з урахуванням підготовки до змагань зі спринту.


^ 3. Дослідження основних складових і структури підготовленості лижників-гонщиків, що характеризують змагання зі спринту


Подані матеріали досліджень, які визначають параметри, за якими спринтерська лижна гонка відрізняється від традиційних лижних гонок,

Аналіз результатів виступів провідних лижників світу в період 1999-2002 рр. виявив нелінійність залежності середньої змагальної швидкості від довжини дистанції, починаючи з дистанцій менше 3 км (рис.1).




Рисунок 1 – Залежність змагальної швидкості від довжини дистанції, що включає й змагання зі спринту

Це говорить про те, що у зв'язку зі збільшенням змагальної швидкості в спринтерській лижній гонці порівняно з традиційними гонками і зменшенням часу роботи на дистанції, переважними стають анаеробні механізми енергозабезпечення м'язової діяльності лижників, і внесок швидкісно-силових якостей у досягнення більш високих швидкостей на коротких дистанціях є визначальним.

Дослідження швидкості проходження окремих відрізків спринтерської дистанції лижниками різного рівня підготовленості показали, що зменшення середньої швидкості на третьому й четвертому відрізках щодо середньої швидкості гонки лідерів помітно менше(табл. 1).


Таблиця 1 —Кореляційна залежність між швидкістю на окремих відрізках спринтерської дистанції 1000 м і спортивним результатом

Відрізки дистанції, м

Коефіцієнт кореляції

між швидкістю на

відрізках і результатом

r

Зміна середньої швидкості, м/с,

deltVСР

Коефіцієнт кореляції між

зміною швидкості і

результатом

r

0-250

0,7475

+ 0,27

0,5882

250-500

0,8458

+ 0,17

0,3779

500-750

0,9585

-0,23

- 0,7088

750-1000

0,8483

-0,21

- 0,2277



Виявлений найбільш значущий кореляційний зв'язок між швидкістю подолання третього відрізка спринтерської дистанції і підсумковим результатом (r=0,9585), у той час як в аутсайдерів помітно зниження швидкості на третьому відрізку дистанції порівняно з швидкістю на другому відрізку дистанції (Рис. 2).



Рисунок 2 – 3міна швидкості проходження дистанції в гонці на 1000 м (n=10)


Кореляційний аналіз параметрів техніки лижників при пересуванні по дистанції з максимальною швидкістю показав, що найбільший зв'язок з максимальною швидкістю має довжину кроку; між частотою кроків і швидкістю залежність менш значуща (табл.2).


Таблиця 2 – Кореляційна залежність між параметрами техніки лижників і максимальною швидкістю пересування по дистанції




Параметри техніки


Коефіцієнт кореляції між параметрами техніки і швидкістю пересування r

1 група

2 група

Довжина кроку

0,87

0,57

Частота кроків

0,12

0,35

Спортсмени 1 групи, які мають більш високий рівень швидкісно-силової підготовки, досягали максимальної швидкості за рахунок збільшення довжини кроку й помірної частоти рухів, а спортсмени, що мають меншу швидкісно-силову підготовку в основному - чи за рахунок пропорційного збільшення довжини і частоти кроків, чи тільки за рахунок підвищеної частоти рухів. Таким чином, найбільш інформативним показником швидкісно-силової підготовленості лижників при пересуванні по дистанції з максимальною швидкістю є довжина кроку. Цей показник у значно більшій мірі, ніж частота рухів, обумовлює швидкість лижників і результат гонки та відбиває наявний швидкісно-силовий потенціал поряд з умінням його використовувати.

Дослідження залежності спортивного результату лижників на дистанціях різної довжини від ваги і зросту спортсменів показали, що спортсмени, які більш успішно виступають у змаганнях зі спринту, мають позитивну залежність між зросто-ваговими даними і результатом у спринті, що викликано необхідністю насамперед розвивати максимальну швидкість, а не зберігати тривалий час економічну структуру рухів (табл.З).


Таблиця 3 – Кореляційна залежність між вагою, зростом і спортивним результатом лижників




Показники


Коефіцієнт кореляції між антропометричними показниками і спортивним результатом r

спринт

15 км

30 км

50 км

Зріст

0,31

0,21

0,18

0,15

Вага

0,12

-0,28

-0,31

-0,32

Перевагу у досягненні максимальної потужності роботи за короткий час

досягають спортсмени, які мають велику м’язову масу і більш високий рівень розвитку швидкісно-силових якостей.

Порівняльний факторний аналіз підготовленості лижників-гонщиків, що успішно виступають на традиційних дистанціях і в спринті, показав, що він має схожу структуру, найбільший внесок в яку дають аеробні можливості, швидкісно-силова підготовка й анаеробні гліколітичні можливості спортсменів. Це зумовлено очевидно тим, що на сьогоднішній день не проводиться спеціальна підготовка до спринтерських дисциплін, і розходження в структурі підготовленості в основному визначається індивідуальними особливостями організму лижників.

У той самий час у лижників, що успішно виступають у спринті, збільшується с роль факторів, що забезпечують швидкісно-силову підготовку й анаеробні гліколітичні можливості організму (25% проти 15% у гонках на довгідистанції).

Проведена оцінка ефективності спеціальних тренувальних засобів, застосованих лижниками-гонщиками у підготовчому періоді виявила, що результати в спринтерській гонці в більшій мірі корелюють із усіма показниками тестування на лижоролерах особливо з пересуванням на лижоролерах 100 м поперемінним безкроковим ходом з максимальною швидкістю і гонкою на лижоролерах на 3 кілометри (г>0,65). Досить висока кореляція між результатами в спринті й у бігу на 400, 1000, 1500 метрів, згинанням-розгиканням рук в упорі лежачи, 10 скоків (г>0,5). Результати у швидкісних тестах теж мають досить високий коефіцієнт кореляції з результатом у спринті (г>0,35) (табл. 4).

Більш високі коефіцієнти кореляції між результатами змагань у спринті і пересуванням на лижоролерах на 100 м поперемінним безкроковим ходом з максимальною швидкістю(г=0,66), а також згинанням-розгинанням рук в упорі лежачи (г=0,57), ніж у гонках на 15 і 30 кілометрів (г<0,5), свідчить про те, що сила м язів Верхнього плечового пояса спортсменів відіграє набагато більшу роль у досягненні високого результату у спринті, ніж у традиційних дисциплінах лижних гонок.

Таблиця 4 – Кореляційна залежність між результатами тестування в підготовчому періоді і результатами в лижних гонках


Тести

Коефіцієнт кореляції r

спринт

гонка 15 км

Гонка 30 км

Крос 1 км

0,57

0,48

0,43

Крос 10 км

0,38

0,61

0,64

Гонка на лижоролерах 3 км

0,73

0,37

0,35

Гонка на лижоролерах 10 км

0,67

0,71

0,68

Біг 400 м

0,61

0,35

0,33

Продовження табл. 4

Біг 1500 м

0,55

0,39

0,36

100 м з ходу на лижоролерах

0,57

0,25

0,24

100 м поперемінним безкроковим ходом на лижоролерах

0,66

0,28

0,27

Згинання-розгинання рук в упорі лежачи

0,57

0,47

0,48

10-скоків

0,54

0,39

0,37

PWC170

0,48

0,65

0,69


^ 4. Ефективність застосування засобів і методів тренування для розвитку швидкісно-силових якостей лижників-гонщиків у підготовчому періоді


Наводяться дані експериментів, що стосуються вивчених виливу спеціальних силових вправ і методів їхнього застосування для розвитку швидкісно-силових якостей лижників у підготовчому періоді.

Дослідження показали, що при застосуванні вправ з великим навантаженням(70-80% від максимальної) протягом усього підготовчого періоду, рівень розвитку м'язової сили перевищує оптимальний, необхідний лижнику-гонщику для успішного прояву и в тривалій змагальній вправі, що призвело до погіршення результатів у гонці на 15 км.

Застосування вправ з малим навантаженням (20-30% від максимальної призводить в основному до росту силової витривалості лижників, що забезпечує найбільший приріст результатів у гонці на 15 км, а результати на коротких дистанціях помітно не поліпшуються.

При застосуванні вправ з навантаженням 50-60% від максимальної спостерігається підвищення результатів у гонці на лижоролерах на 1,5 км і в результатах тестування протягом всього експериментального періоду. У гонці на 15 км стабілізація настала тільки наприкінці експерименту(табл.5).

Таблиця 5 – Результати тестування рівня розвитку спеціальних якостей у лижників-гонщиків (n=11)



Показники

До експеримен­ту

Тесту-

­вання

2

Тесту­вання

3


Тесту-вання 4


Тесту­вання

5


Після

експерименту



t



p

Х1 ± m1


1

Х2 ±

m2

Х3 ±

m3


Х4 ±

m4


Х5 ±

m5


Х6 ±

m6


6

10 скоків, м

24,47

±

0,11

0,34

24,55

±

0,13

24,59

±

0,14

24,69

±

0,11

24,77

±

0,1

24,81

±

0,09

0,29

2,43

р<0, 05

Продовження табл. 5

Згинання-

розгинання

рук в упорі

лежачи кільк. раз

28,7

±

1,96

6,2

32,5

±

2,01

35,61

±

1,89

39,5

±

1,98

42,2

±

1,95

44,1

±

1,87

5,9

5,68

р<0, 05

100 м з

ходу на

Лижоролер-

рах, с

15,77

±

0,21

0,67

15,5

±

0,24

15,3

±

0,25

15,12

±

0,23

14,95

±

0,26

14,8

±

0,22

0,69

3,2

р<0, 05

Пересуван­ня на лижоролерах

15 км, с

243,2

±

2,47

7,8

240,1

±

2,55

236,2

±

2,67

231,8

±

2,74

230,1

±

2,78

227,8

±

2,81

8,9

4,12

р<0, 05

Пересуван­ня на лижоролерах

15 км, с

2530,1

±

10,69

33,8

2520,4

±

10,56

2512,8±

11,23

2507,2

±

10,98

2500,3

±

10,43

2497,7

±

10,03

31,7


2,21

р<0, 05

Дослідження методів застосування спеціальних силових вправ лижниками-гонщиками в підготовчому періоді дозволили зробити висновок про те, що при розвитку швидкісно-силових якостей застосування лише одного з методів тренування, як для розвитку тільки швидкісних якостей, так і для розвитку тільки гліколітичних чи анаеробних систем, не забезпечує одночасного приросту результатів у гонках на короткі й довгі дистанції.

Тому при побудові тренувального процесу лижників-гонщиків у підготовчому періоді необхідне поєднання методів для розвитку різних функціональних систем організму, в той саий час як для виховання швидкісно- , силових якостей найбільш оптимальним варіантом є повторне тренування, що поєднує як короткочасне виконання вправ у максимальному темпі (30-60 с), так і вправи протягом 3-5 хвилин, які виконуються максимальною потужністю роботи чи « до відмовлення» (табл. 6).

Таблиця 6 – Результати тестування спеціальної підготовленості лижників-гонщиків (n=8)



Показники

До експеримен­ту

Тесту­вання

2


Тесту­вання

3


Тесту­вання 4



Тесту­вання

5


Після

експерименту


t


p

Х1 ± m1


1

Х2

±

m2

Х3

±

m3


Х4

±

m4


Х5

±

m5


Х6

±

m6


6

100 м з ходу на лижоролер-

рах, с

15,65

±

0,19

0,51

15,36

±

0,18

15,2

±

0,21

15,1

±

0,23

15,0

±

0,24

14,92

±

0,23

0,62

2,45

р<0,05




Продовження табл. 6

Пересування на

лижоролерах 1,5 км, с

243,3

±

3,13

8,3

241,2

±

2,23

237,4

±

3,27

232,6

±

3,31

228,0

±

3,33

226,4

±

3,32

8,8

3,7

р<0,05

Пересування на

лижоролерах 15 км ,с

2534,5 ±

11,66

30,9

2522,

±

11,07

2514,2

±

12,81

2507,8

±

12,06

2501,1

±

11,95

2495,4±

11,39

30,2

2,4

р<0,05



^ 5. Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді у кваліфікованих лижників-гонщиків, що здійснюють підготовку до змагань зі спринту


Подані матеріали експериментів, що підтверджують ефективність пропонованої методики, яка передбачає оптимальне поєднання тренувань, спрямованих як на розвиток швидкісно-силових якостей, так і на розвиток витривалості.

Дана методика передбачала: на початку підготовчого періоду протягом 3-4 тижнів розвиток силових і швидкісно-силових якостей за допомогою різних вправ, які виконуються при навантаженнях 70-80% від максимальних; надалі навантаження при виконанні силових вправ зменшувалися до 50-60% від максимальних з одночасним збільшенням їхньої тривалості і кількості повторень у серіях, які виконуються у максимальному темпі; на завершальному етапі виконувалися тільки швидкісно-силові вправи по своїй структурі максимально наближені до змагальних. Нами застосовувалися вправи силового характеру, що роблять ефективний вплив на найбільш значущі для лижників м'язи і, що дуже важливо, були б схожі чи наближалися по своїх кінематичних характеристиках до рухів лижника-гонщика.

Порівняльні результати тестування спортсменів контрольної й експериментальної груп після закінчення експерименту подані в таблиці 7. З таблиці видно, що всі досліджувані показники, за винятком результатів гонки на 15 км, в експериментальній групі після закінчення експерименту ймовірно покращилися (р<0,05) порівняно з контрольною групою. У гонці на 15 км результати в контрольній групі після закінчення експерименту виявилися вищими, ніж в експериментальній, але достовірних розходжень між цими результатами нами не встановлено (р>0,05).


Таблиця 7 – Результати тестування рівня розвитку спеціальних фізичних якостей у лижників-гонщиків після експерименту (n=12)

Показники

Контрольна група

Експериментальна група



t



p




Х1 ±m1

1

Х2 ± m2

2







Згинання-розгинання

рук в упорі лежачи,

кількість раз

40,5±1,57

5,2

48,1± 1,93

6,1

3,05

р<0,05

10 скоків, м

25,15±0,2 1

0,71

25,92±0,085

0,27

3,33

р<0,05

Біг 400 м, с

58,4±0,39

1,3

56,7±0,48

1,6

2,74

р<0,05

100 м з ходу на лижоролерах, с

14,7±0,07

0,24

14,4±0,1

0,35

2,46

р<0,05

Пересування на лижоролерах 1,5 км, с

239,5± 1,8 7

6,2

228,4±2,67

8,4

3,4

р<0,05

Пересування на лижоролерах 15 км, с

2492,7±8, 3

27,7

2501,2±9,1

30,2

0,69

р>0,05

Подальші дослідження показали, що використана нами методика для розвитку швидкісно-силових якостей у лижників-гонщиків у підготовчому періоді не тільки значно поліпшує результати в гонках на лижоролерах, але й позитивно впливає на результати в спринтерській лижній гонці й у традиційних гонках ковзанярським стилем, не погіршуючи при цьому результати в гонках класичним стилем на довгі дистанції (табл. 8).

Таблиця 8 – Результати спортсменів у гонках на лижах після експерименту (n=12)

Показники

Контрольна група

Експериментальна група

t

p

Х1 ± m1

1

Х2 ± m2

2

Гонка на 15 км класичним стилем, с

2735±11, 57

38,4

2744±14,7 9

49,1

0,48

р>0,05

Гонка на 15 км

ковзанярським

стилем, с

2594±11, 3

37,5

2560+9,97

33,1

2,26

р<0,05

Гонка на 1 км класичним стилем, с

183+1,23

4,1

178±1,45

4,8

2,63

р<0,05

Гонка на 1 км

ковзанярським

стилем, с

175±1,3

4,3

169±1,54

5,1

2,97

р<0,05

Висновки

1. Розглянуто найбільш прогресивну методику підготовки лижників-гонщиків,
що розроблена на основі обліку:

  • закономірностей формування основних сторін підготовленості лижників;

  • особливостей виховання фізичних якостей, що сприяють формуванню основних сторін підготовленості спортсменів;

  • теорії функціональних систем;

  • процесів стомлення, відновлення й адаптації організму до фізичних навантажень для оптимізації спортивної підготовки лижників;

  • застосування науково-обґрунтованих співвідношень різних засобів і методів підготовки лижників.




  1. Встановлено основні параметри, що відрізняють змагальну діяльність лижників-гонщиків, що беруть участь у змаганнях зі спринту. Ними є нелінійні співвідношення залежності швидкості пересування від довжини дистанції, викликані перевагою анаеробних систем енергозабезпечення м'язової діяльності лижників при пересуванні з максимальною швидкістю за короткий час; значне збільшення потужності роботи з дистанції в спринті і, як наслідок, підвищені вимоги до рівня розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів; зміна техніки пересувань, спрямованої на підтримку максимально можливої швидкості на шкоду економічності рухів.

  2. Встановлено, що найбільш інформативним показником швидкісно-силової підготовленості лижників при пересуванні по дистанції з максимальною швидкістю є довжина кроку (г=0,72), у той самий час у лижників, що успішно беруть участь у змаганнях зі спринту найбільша кореляційна залежність спостерігається між результатом змагань і довжиною кроку на підйомах (г=0,75), кореляційна залежність між частотою кроків і результатом практично відсутня (г=0,08).

4. Виявлено значущий кореляційний зв'язок між швидкістю подолання третього

відрізка спринтерської дистанції і підсумковим результатом (r=0,95). Крім того встановлено, що зниження швидкості на третьому відрізку дистанції порівняно зі швидкістю, що показана на другому відрізку, особливо виражена в аутсайдерів, може послужити критерієм спортивної форми гонщика і характеризувати можливості його анаеробної гліколітичної системи енергозабезпечення м'язової діяльності і рівень розвитку швидкісно-силових якостей.

5. Побачили, що коефіцієнти кореляції між результатом змагань у спринті і
зростом (г=0,31) та вагою (г=0,12) є позитивними, хоча і не значно
вираженими, на відміну від традиційних лижних гонок, де коефіцієнт
кореляції між результатом і ваго-зростовим фактором є негативним (г=-0,45).
Дані говорять про те, що в спринтерських змаганнях збільшення зросту й ваги
(до визначеної межі) спортсменів відіграє позитивну роль у досягненні
результату.

  1. Факторний аналіз структури підготовленості лижників, що успішно беруть участь у змаганнях на традиційних дистанціях і в спринті виявив їхнє істотне розходження, що полягає в значному збільшенні значущості силового фактора (25% проти 15% у гонках на довгі дистанції), у той час як загальна форма структури підготовленості гонщиків залишається незмінною. Тому є доцільним з поділ лижників, що готуються тільки до коротких чи до довгих дистанцій з урахуванням індивідуальних анатомо-фізіологічних показників.

  2. Встановлено, що застосування одного з методів розвитку швидкісних, гліколітичних чи аеробних можливостей організму лижників у підготовчому періоді є не досить ефективним. Найбільш оптимальним є поєднання різних методів застосування швидкісно-силових вправ: спочатку з великими навантаженнями для розвитку оптимального рівня силових якостей, надалі - з меншими навантаженнями, спрямованими на розвиток в основному гліколітичних систем організму і за своєю структурою, групами м'язів, що включаються в роботу, величинами прикладених зусиль, наближених до змагальних.

  3. Аналіз кореляційних залежностей між результатами змагань у спринтерській лижній гонці і засобами тренування, застосовуваними в підготовчому періоді показав, що найбільший взаємозв'язок спостерігається між результатами в спринті і результатами в гонках на лижоролерах (г=0,73), особливо на короткі дистанції, що свідчить про більш вагому значущість м'язів верхнього плечового пояса в лижників для результату в спринтерській гонці, ніж на традиційних лижних дистанціях.

  4. Розглянута методика розвитку швидкісно-силових якостей у лижників-гонщиків у підготовчому періоді дозволяє підвищити спортивні результати в гонках на лижах не тільки на коротких спринтерських дистанціях, але й у традиційних лижних дисциплінах при пересуванні ковзанярськими ходами (р<0,05). При цьому рівень розвитку швидкісно-силових якостей, досягнутий спортсменами в підготовчому періоді, не викликає достовірного (р>0,05) погіршення результатів у змаганнях на довгі дистанції класичним стилем.

Список літератури

1. Хохлов Г.Г., Нестеренко А.Ю. Основи спортивной тренировки лыжников. -
Метод, реком. для студ., и трен. и слушателей ФПК - Харьков: ХаГИФК, 1990. – с.42

  1. Хохлов Г.Г. Исследование взаимосвязи между скоростью передвижения на отдельньїх отрезках дистанции и результатом в соревнованиях по спринту в льіжньїх гонках // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2001. -Вип.4. - С. 35-37.

  2. Хохлов Г.Г. Факторний анализ структури тренированности лыжников-гонщиков // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. за. під. ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХШ, 2002. - № 23.-С. 85-92.

  3. Хохлов Г.Г. Тестирование льіжников-гонщиков в естественньїх условиях

// Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2002. - Вип.5.

с. 120-122.

  1. Хохлов Г.Г. Зффективность применения средств и методов тренировки для развития скоростно-силовьіх качеств льіжников-гонщиков в подготовительном периоде при подготовке к соревнованиям по спринту

// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за. ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2003. - №9. - С. 80-93.

  1. Камаев О.И., Хохлов Г.Г. Особенности влияния скоростно-силовьіх упражнений на функциональное состояние юньїх льіжников-гонщиков

// Матер. 19 Всесоюзной конф.: "Физиологические механизмьі адаптации к мьішечной деятельности". - Волгоград, 1988. - С. 54-55.

  1. Нестеренко А.Ю., Хохлов Г.Г. Особенности подготовки квалифицированньїх льіжников-гонщиков на осенне-зимнем зтапе подготовительного периода // Матер. межобластной науч.-практ. конф. "Проблеми соревновательной деятельности". -Харьков, 1990.-СІ 17-118.

  2. Нестеренко Л.С., Хохлов Г.Г. Исследование факторов определяющих результат в соревнованиях по спринту в лижних гонках // Матер. IV міжнародної наук. конф. студентів та аспірантів "Фізична культура, спорт та здоров'я". - Харків: ХДАФК, 2002. - С.40.







Схожі:

Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconМетодика розвитку швидкісно-силових якостей у самбістів Методичні вказівки до виконання практичних І самостійних занять з дисциплін «Фізичне виховання»
Методика розвитку швидкісно-силових якостей у самбістів. Методичні вказівки до виконання практичних І самостійних занять з дисциплін...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconВ. М. Клочко Методика розвитку швидкісно-силових якостей у самбістів
...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconМетодичні рекомендації до практичних занять на тему „Волейбол" з дисципліни „Фізичне виховання" для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання та викладачів
Методичні рекомендації до практичних занять на тему „Волейбол” з дисципліни „Фізичне виховання“ для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconМетодичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «Фізичне виховання» на тему «Самостійні заняття з загальної фізичної підготовки» для студентів усіх спеціальностей
Методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «Фізичне виховання» на тему «Самостійні заняття з загальної фізичної...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання icon«затверджую» проректор з навчальної роботи проф. Гумінський Ю. Й
Розвиток і удосконалення фізичних якостей: силових та швидкісно-силових здібностей; швидкості рухів; витривалості; спеціальної витривалості;...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconІ. М. Звягінцева Методичні вказівки з силової та фізичної підготовки. Пауерліфтінг
Методичні вказівки з дисциплін «Фізичне виховання», «Фізична культура» (для практичних занять студентів усіх курсів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconМетодичні вказівки для студентів усіх спеціальностей інженерного факультету денної форми навчання Суми Вид-во Сумду 2006
Плани практичних занять і методичні вказівки для студентів усіх спеціальностей інженерного факультету
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки на тему «Розвиток швидкісно-силових якостей у підготовчому періоді тренувань лижників-гонщиків» з дисципліни «фізичне виховання» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Релігієзнавство" для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Релігієзнавство" для студентів усіх спеціальностей...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи