Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності icon

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності




НазваМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності
Сторінка3/5
Дата25.06.2013
Розмір0.68 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5
Тема 8. Екологічні та рентні податкові платежі

План

1. Екологічний податок.

2. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів, природного газу та аміаку трубопроводами територією України.

3. Плата за користування надрами.


Ключові поняття: авансові платежі; аміак; відповідний маршрут; відходи; газовий конденсат; екологічний податок; забруднювальні речовини; звітний квартал; коригувальний коефіцієнт; корисні копалини; користування надрами; магістральні трубопроводи; маршрут транспортування; мінеральна сировина; нафта; нафтопродукти; податкова декларація; природний газ; радіоактивні відходи; рентна плата.


Розкриваючи перше питання, користуючись нормами

ст. 240 ПКУ, необхідно визначити коло платників екологічного податку та відмежувати їх від платників, які звільняються від сплати екологічного податку. Додатково слід визначити, згідно зі ст. 241 ПКУ, податкових агентів, платників екологічного податку.

Необхідно мати на увазі, що об’єкт екологічного податку одночасно є базою оподаткування. Тому об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднювальних речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднювальних речовин, що викидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; обсяги та види палива, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами; обсяги та категорія радіоактивних відходів суб'єктів господарювання, що тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої на атомних електростанціях.

Розглядаючи питання ставки податку, необхідно звернутися до ст. 243–248 ПКУ та розподілити їх за видами джерел забруднення.

Базовим податковим (звітним) періодом для сплати податку є календарний квартал. Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації, подають їх упродовж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.

Вивчаючи друге питання, необхідно запам’ятати, що платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які експлуатують об'єкти магістральних трубопроводів та надають послуги з транспортування вантажу трубопроводами України.

Об'єктом оподаткування для нафти та нафтопродуктів є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді. При обчисленні рентної плати за транспортування природного газу та аміаку об’єктом оподаткування є сума добутків обсягів транспортованих вантажів природного газу або аміаку на відповідну відстань згідно з узгодженими маршрутами транспортування

,

де Аі – обсяги транспортованих вантажів природного газу

(тис. м3) або аміаку (т);

Ві – відстань відповідних маршрутів їх транспортування;

n – кількість маршрутів транспортування.

Поняття «відповідний маршрут», «маршрут транспортування» визначені у ст. 14.1.33 та 14.1.110 ПКУ.

Потім сума податкових зобов'язань із рентної плати за податковий (звітний) період сплачується платником рентної плати за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця). Податковий розрахунок із рентної плати за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником рентної плати органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації впродовж 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Важливою частиною ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат у кожному податковому періоді є коригувальний коефіцієнт, що обчислюється центральним органом виконавчої влади. Відповідно до ст. 259 ПКУ та положень пункту 15 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Закону України Мінекономрозвитку подає результати обчислення коригувального коефіцієнту, який застосовується до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат. Коригувальний коефіцієнт обчислюється для кожного виду вантажу за такою формулою:



де Ккор – коригувальний коефіцієнт;

Тдіюч – діючий тариф на транспортування (зокрема, транзитне) однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами, однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідного маршруту;

Тбаз – базовий тариф на транспортування (зокрема, транзитне) однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами, однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідного маршруту. За базові беруться зазначені тарифи, що діяли на момент установлення Податковим кодексом України відповідних ставок оподаткування.

Величина коригувального коефіцієнта обчислюється у вигляді десяткового дробу з точністю до чотирьох знаків. Якщо величина коригувального коефіцієнта становить менше від одиниці, його значення для обчислення береться за одиницю.

Мінекономрозвитку розміщує щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду визначену величину коригувального коефіцієнта на власному офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Мінфіну і ДПС.

Третє питання, плата за користування надрами, – це загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр із метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин.

Користувачі надр здійснюють окремий бухгалтерський і податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини, за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин за кожною наданою у користування ділянкою надр є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Ставки плати за користування надрами для видобування основних видів корисних копалин установлені ст. 263 ПКУ. До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригувальні коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.


Список літератури та нормативно-правових актів

1. Про надра : Кодекс України від 27.07.1994 р. № 132/94-ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Відом. Верховної Ради України. – 2010. – № 13 – 17. – Ст. 112.

3. Про затвердження Порядку обчислення коригуючого коефіцієнта, що застосовується до ставок рентної плати у разі зміни тарифів на транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами, однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідного маршруту : Постанова, Порядок Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 р. № 687 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 58. – Ст. 57.

4. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України : в 3 т. Т. 3 / М. Я. Азаров. – К. : Міністерство фінансів України, Нац. університет ДПС України, 2010. – С. 155–323.

5. Податкове право : навч. посіб. / О. М. Бандурка,

В. Д. Понікаров, С. М. Попова. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – С. 107–120.


Тема 9. Спеціальні податкові режими

План

1. Фіксований сільськогосподарський податок.

2. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію.

3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

4. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

5. Збір за спеціальне використання води.

6. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.


Ключові поняття: вартість відпущеної електричної енергії; виробники електричної енергії; водокористувачі; деревина; дозвіл на експлуатацію випромінювального пристрою; дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу; збір за спеціальне використання води; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; земельна ділянка; користувачі радіочастотного ресурсу; лісові ділянки; лісові ресурси; лісокористувачі; лісорубний квиток; ліцензія на мовлення; оптовий постачальник електричної енергії; площа сільськогосподарських угідь; постачальник електричної енергії; постачання природного газу споживачам; радіочастотний ресурс; річний ліміт використання води; сільськогосподарські товаровиробники; смуги радіочастотного ресурсу; тариф; фактичний обсяг води; фіксований сільськогосподарський податок; цільова надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію; ширина смуги радіочастот.

Розглядаючи питання сільськогосподарського фіксованого податку, перш за все, необхідно визначити коло платників даного податку. Вимоги та обмеження до платників фіксованого сільськогосподарського податку викладено у ст. 301 ПКУ. Основна вимога – частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік повинна дорівнювати або перевищувати 75 відсотків.

Об'єктом оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 р.

Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розміщення та визначається у відсотках від нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь на основі норм ст. 304 ПКУ.

Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік. Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: І квартал – 10 %; II квартал – 10 %; ІII квартал – 50 %; IV квартал – 30 %.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками: податку на прибуток підприємств; земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); збору за спеціальне використання води; збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Згідно з другим питанням платниками збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію є оптовий постачальник електричної енергії та виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної та теплової енергії.

Об'єктом оподаткування у цьому разі є: для оптового постачальника електричної енергії – вартість відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість; для юридичних осіб – вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії.

Ставка збору становить 3 відсотки від вартості фактично відпущеної платником збору електричної енергії без урахування податку на додану вартість.

У даному випадку податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації, і сплачується збір у строки, визначені для місячного податкового періоду, за місцем податкової реєстрації.

Розглядаючи третє питання – збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, необхідно запам’ятати: збір сплачують суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із постачання природного газу споживачам на підставі укладених із ними договорів.

Об'єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем з урахуванням відповідного тарифу.

Під діючим тарифом потрібно розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

Необхідно мати на увазі, що збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для юридичних осіб, та 4 відсотків – для населення.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Розглядаючи четверте питання, запам’ятайте, платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот.

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників збору – та/або зміни до нього подаються центральному органу державної податкової служби центральним органом із регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

Об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Ставки збору за користування радіочастотним ресурсом України за 1 МГц смуги радіочастот за 1 місяць врегульовано

ст. 319 ПКУ.

Платники збору обчислюють суму збору, виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Розрахунки збору подаються платниками збору до органів державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації з доданням копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

П’яте питання необхідно розглядати, попередньо визначивши коло платників збору – первинних та вторинних водокористувачів незалежно від форми власності.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: для потреб гідроенергетики, для потреб водного транспорту, для потреб рибництва.

Розмір ставок збору за спеціальне використання води врегульоване ст. 325 ПКУ та залежить від галузі народного господарства, що використовує воду.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту, починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад установлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із установленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті, як за понадлімітне використання.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.

Платники збору подають одночасно з податковими деклараціями органам державної податкової служби копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води. У межах установленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту використання води збір включається до складу витрат, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування.

Висвітлюючи шосте питання, зауважимо, що платниками збору є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об'єктом оподаткування збором є: а) деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

б) деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей та щодо розчищення лісових ділянок, укритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо; в) другорядні лісові матеріали; г) побічні лісові користування; д) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід визначені ст. 331 ПКУ з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами та якості деревини (велика, середня, дрібна, дров'яна). До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25 сантиметрів і більше, до середньої – діаметром від 13 до 24 сантиметрів, до дрібної – діаметром від 3 до 12 сантиметрів. До дров'яної деревини належать сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислового перероблення (дрова паливні).

Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році.


Список літератури та нормативно-правових актів

1. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3852-XII // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 443.

2. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.

3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Відом. Верховної Ради України. – 2010. – № 13 – 17. – Ст. 112.

4. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України : в 3 т. Т. 3 / М. Я. Азаров. – К. : Міністерство фінансів України, Нац. університет ДПС України, 2010. – С. 449–582.

5. Податкове право : навч. посіб. / О. М. Бандурка,

В. Д. Понікаров, С. М. Попова. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – С. 120–133.


1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності 030402
Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять з дисципліни «Податкове право» / укладач К. Д. Янішевська. – Суми...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Міжнародне право» для студентів спеціальності 030402
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Міжнародне право» /укладач С. І. Денисенко. – Суми : Сумський державний університет,...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни " Банківське право" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни “Банківське право” / укладач А. В. Солонар.– Суми: Сумський державний...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconТ. А. Коляда методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «право»
Методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Право» (Адміністративне право) ( для студентів 2 курсу...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки для самостійної роботи та виконання контрольних робіт з дисципліни «Трудове право»
Методичні вказівки для самостійної роботи та виконання контрольних завдань з дисципліни «Трудове право» для студентів 4 курсу заочної...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни " Земельне право " для студентів денної та
Для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 030401 „Право”
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «господарське право»
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Господарське право» (для студентів 2,4 курсів денної форми навчання спеціальностей...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Англійська мова» для студентів спеціальності
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Англійська мова» для студентів спеціальності «Системи управління і автоматики»/...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право»
...
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Податкове право» для студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни «Електротехнічні матеріали» для студентів спеціальності 050701
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни «Електротехнічні матеріали» ( для студентів спеціальності 050701...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи