Методичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Скачати 372.03 Kb. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ  РОБОЧА ПРОГРАМА, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму підготовки 6.090500 - теплоенергетика Дніпропетровськ НМетАУ 2011МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ^ РОБОЧА ПРОГРАМА, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму підготовки ^ Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол № 15 від 27.12.2010 Дніпропетровськ НМетАУ 2011 УДК 620.9+338 Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму підготовки 6.090500– теплоенергетика /Укл.: Е.М. Мамон, Л.М. Проха. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2011. – 24 с.
Укладачі: Е.М. Мамон, канд. техн. наук, доц. Л.М. Проха, ст. викл. Відповідальна за випуск С.Б. Довбня, д-р екон. наук, проф. Рецензент Д.Є. Козенков, канд. екон. наук, доц. (НМетАУ) ВСТУП Студенти, які навчаються за спеціальністю "Теплоенергетика" повинні отримати необхідні знання з дисципліни "Економіка енергетики". Для цього студентам необхідно вивчити теоретичний курс у межах навчальної програми. Зміст навчальної програми за основними темами дисципліни, методичні вказівки до їх вивчення знаходяться в першому розділі даної роботи. Також у цьому розділі, з метою перевірки отриманих знань, після кожної теми дисципліни наведені питання для самоконтролю. Студенти заочного факультету повинні виконати контрольне завдання. Методичні вказівки до виконання контрольного завдання знаходяться у другому розділі даної роботи. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
^ ТА ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Тема №1. Техніко-економічні особливості енергетичного виробництва Питання навчальної програми Предмет економіки енергетики та завдання вивчення дисципліни. Техніко-економічні особливості енергетичного виробництва. Економічні зв'язки енергетики з іншими галузями народного господарства. Структурні зміни в галузі на шляху переходу до ринкових відносин. ^ Метою вивчення теми є засвоєння техніко-економічних особливостей, які властиві енергетиці. При вивченні теми необхідно звернути увагу, які питання розглядаються при вивченні дисципліни "Економіка енергетики" та в чому полягає завдання даної дисципліни. Необхідно з'ясувати місце і роль енергетики в економіці України. Дослідження взаємозв'язків між енергетикою і технологією виробничих процесів дозволяє виявити можливості вдосконалювання цих виробничих процесів з метою зниження витрат енергетичних ресурсів у промисловості. Різноманіття й розходження виробників і споживачів енергетичної продукції, а також складність взаємозв'язків між ланками паливно-енергетичного комплексу вимагають розробки єдиних паливно-енергетичних балансів. Особливістю балансів електроенергії і тепла є відсутність у них перехідних залишків і необхідність їхнього складання не тільки по енергії, але і по потужностях, які виробляють енергію, що викликано техніко-економічними особливостями енергетики. Питання для самоконтролю
Тема №2. Сучасний стан та перспективи розвитку енергетичного господарства країни Питання навчальної програми Сучасний стан та перспективи розвитку галузі в умовах переходу до ринкової економіки. Вплив ринкових відносин на показники роботи галузі і окремих підприємств, структурні зміни у виробництві окремих видів енергії. Перспективи розвитку використання вугілля та інших дешевих видів палива в енергетичному виробництві. ^ Ця тема дисципліни розглядає питання сучасного стану та перспектив розвитку енергетичного господарства України. Вивчення теми дозволяє проаналізувати сучасний стан вугільної промисловості, нафтової промисловості, газової промисловості та електроенергетики. При вивченні теми слід ознайомитися з найважливішими завданнями розвитку енергетичного господарства України на перспективу. У перспективі передбачається значне закриття шахт. Разом з тим слід розуміти, що у регіонах добування вугілля основними підприємствами, де є можливість працювати, є шахти, і, як правило, з вугільною промисловістю пов'язують діяльність понад 40% населення цих регіонів. Тому приймати рішення про закриття шахт слід лише після того, як буде побудоване нове підприємство із не меншою кількістю працівників, ніж було зайнято на тих, що закриваються. Найважливішим завданням нафтопереробної промисловості є забезпечення зростання технічного рівня виробництва і підвищення глибини переробки нафти до 80% і більше (проти 67-71% тепер), а також шляхом домовленості з Російською Федерацією та за рахунок поставки нафти із інших джерел її надходження забезпечити раціональне використання виробничого потенціалу нафтопереробних підприємств. При впровадженні енергозберігаючих технологій в перспективі потреба у закупівлі газу може скоротитись до 10 млрд. м3. Питання для самоконтролю
Тема №3. Паливно-енергетичні ресурси і економіка їх використання Питання навчальної програми Паливно-енергетична база України для розвитку енергетичної галузі та металургійного виробництва. Техніко-економічна та промислова оцінка наявних паливно-енергетичних ресурсів в Україні та їх вплив на рівень економіки промислових підприємств. Основні шляхи заощадливого використання енергетичних ресурсів. ^ Вивчення цієї теми дисципліни дозволяє отримати знання з питань, що пов'язані з паливно-енергетичними ресурсами (ПЕР). Вивчення теми дозволяє зрозуміти визначення енергетичних ресурсів, їхню класифікацію за різними ознаками, як проводиться оцінка запасів енергетичних ресурсів у родовищі, на які групи поділяються паливні ресурси. У матеріалах теми дається якісна і кількісна характеристика певних енергетичних ресурсів, трактуються поняття вторинних енергетичних ресурсів, паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби та економічні показники зростання виробництва, створює необхідні умови для подальшого покращення умов праці і підвищення рівня життя людей. Паливно-енергетичний комплекс – це сукупність галузей промислового виробництва палива, його переробки, використання та виробництва електроенергії. Питання для самоконтролю
Тема №4. Основні фонди та їх використання Питання навчальної програми Економічна сутність основних фондів. Їх класифікація, структура, облік та методика оцінки. Знос основних фондів і його кількісна оцінка. Відтворення основних фондів. Амортизація та використання амортизаційних фондів. Показники використання основних фондів та методи їх обчислення. Шляхи підвищення використання основних фондів. Економічне значення приватизаційних процесів в енергетиці. ^ Метою вивчення теми є засвоєння поняття, складу та структури основних фондів енергетичних підприємств, методів їх оцінки, видів зносу, методів розрахунку амортизації. Необхідно чітко уявляти сутність основних фондів у процесі виробництва. У процесі експлуатації основні фонди піддаються зносу. Необхідно знати сутність процесів фізичного та морального зносу. Особливу увагу треба приділити вивченню питань амортизації основних фондів, норм амортизації, а також методів амортизації основних фондів та їх впливу на собівартість продукції і прибуток. Для виявлення резервів поліпшення використання основних виробничих фондів й удосконалення планування капітальних вкладень необхідно вміти проаналізувати показники, які характеризують використання засобів праці на підприємстві. Ці показники умовно можна поділити на дві групи: узагальнюючі й окремі (індивідуальні). До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу, фондомісткість, фондоозброєність праці. До системи окремих показників використання основних виробничих фондів відносять коефіцієнт екстенсивного використання обладнання, коефіцієнт інтенсивного використання обладнання, коефіцієнт інтегрального використання обладнання. ^
Тема №5. Оборотні кошти і їх використання Питання навчальної програми Економічна сутність оборотних фондів та оборотних коштів, їх класифікація і структура. Оборотність оборотних коштів, показники їх використання та методи обчислення. Економічне значення прискорення оборотності оборотних коштів. Джерела поповнення оборотних фондів в ринкових відносинах. Основи нормування оборотних фондів та шляхи підвищення їх використання. ^ При вивченні цієї теми необхідно з'ясувати економічну сутність оборотних фондів та оборотних коштів, їх класифікацію та структуру. Необхідно знати, що у своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну. Особливу увагу треба приділити принципам та методам нормування оборотних фондів, системі показників використання оборотних коштів та шляхів ефективного їх використання. Ефективне використання оборотних коштів характеризується коефіцієнтом оборотності, коефіцієнтом завантаження оборотних коштів, тривалістю одного обороту. Зміну оборотності оборотних коштів виявляють через порівняння фактичних показників з плановими або показниками за попередній період. Порівнюючи показники оборотності оборотних коштів, виявляють прискорення її чи сповільнення. Унаслідок прискорення оборотності оборотних коштів з обороту частина їх вивільняється, а при сповільненні в оборот залучаються додаткові кошти. Вивільнення оборотних коштів завдяки прискоренню їх оборотності може бути абсолютним і відносним. Ефективне використання оборотних коштів є одним із першочергових завдань підприємства в сучасних умовах і забезпечується це прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу. Питання для самоконтролю
^ Питання навчальної програми Економічне значення показника собівартості продукції, його функції. Класифікація витрат у виробництві. Фактори рівня собівартості. Основні напрямки зниження собівартості енергетичної продукції. ^ Ця тема дисципліни розглядає питання, що пов'язані з валовими витратами та собівартістю продукції. Вивчаючи матеріал теми, необхідно з'ясувати поняття, значення, класифікацію витрат, якісний вплив різних факторів на собівартість, шляхи зниження собівартості енергетичної продукції. Собівартість продукції необхідно розглядати як комплексний економічний показник, що відображає ступінь використання усіх видів ресурсів підприємства. Необхідно звернути увагу на склад витрат, які включаються до собівартості продукції, залежність витрат підприємства від обсягів виробництва, особливості калькулювання продукції енергетичних цехів металургійних підприємств, собівартість передачі і розподілу енергії. Розрізняють виробничу і повну собівартість. Зниження собівартості є основним джерелом додаткового прибутку на підприємстві. Питання для самоконтролю
Тема №7. Техніко-економічні та фінансові показники роботи підприємства Питання навчальної програми Ціна енергопродукції. Основні принципи ціноутворення. Прибуток і його значення в ринкових умовах працювання. Формування балансового прибутку та валового доходу підприємств, їх розподіл на підприємствах з різною формою власності. Рентабельність виробництва та продукції, методи обчислювання. ^ Вивчення цієї теми дозволяє з'ясувати такі питання: як установлюється ціна на продукцію енергетичних підприємств, які джерела утворення прибутку і як він витрачається, як визначити рентабельність продукції або рентабельність виробництва і під дією яких факторів цей показник може змінюватися. У залежності від характеру обороту, що обслуговується, ціни підрозділяються на оптові ціни промислової продукції, закупівельні ціни сільськогосподарської продукції, кошторисні ціни і розцінки в капітальному будівництві, тарифи на послуги транспорту і зв'язку, роздрібні ціни. Стосовно до промислової продукції, у залежності від процесу руху товару від виробника до споживача й обліку в ціні додаткового продукту і витрат реалізації, ціни підрозділяються на три види: оптові ціни підприємства, оптові ціни промисловості, роздрібні ціни. Необхідно знати сутність доходу і прибутку підприємства, джерела їх формування, напрями використання чистого прибутку підприємства, за рахунок яких факторів може змінитися прибуток підприємства. Прибуток є фінансовим результатом реалізації продукції і визначається в загальному вигляді як різниця між вартістю і-тої реалізованої продукції в оптових цінах підприємства і її повною собівартістю. Поряд із прибутком найважливіше значення для оцінки результатів діяльності підприємств має показник рентабельності. Цей показник дозволяє порівняти отриманий прибуток і витрачені ресурси й оцінити якісну роботу підприємства. Питання для самоконтролю
Тема №8. Методика визначення економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки Питання навчальної програми Різновиди і структура капітальних вкладень. Основні положення типових методик. Загальний критерій і показники ефективності. Абсолютна (загальна) і порівняльна ефективність, їх показники та області використання. Умови порівнянності показників у розрахунках порівняльної ефективності. Значення обліку фактору часу. Особливості методики визначення ефективності реконструкції об'єктів. Методика визначення ефективності нової техніки, економічна сутність інтегрального ефекту та засоби його розрахунків. Особливості методики розрахунків капітальних вкладень у природоохоронні заходи. ^ При вивченні теми слід засвоїти, що збільшення обсягу виробництва продукції неможливо без капітальних вкладень (інвестицій). Необхідно з'ясувати видовий склад інвестицій за окремими ознаками та джерела фінансування. Офіційна методика економічної ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень) передбачає визначення їх загальної (абсолютної) та порівняльної економічної ефективності. Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі та обчислюється зіставленням величини економічного ефекту з величиною самих затрат. Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою коефіцієнта економічної ефективності капітальних витрат (Ер) та строку окупності капіталовкладень Ток.р. Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва. Необхідно звернути увагу на вивчення основних положень концепції вартості грошей у часі, сучасних методів оцінки економічної ефективності інвестицій. Необхідно з'ясувати економічне значення наступних термінів: "грошовий потік", "ставка дисконту", "чиста дисконтована (теперішня) вартість (ЧДВ)", "внутрішня норма доходності інвестицій", "період окупності". Показники економічної ефективності капітальних вкладень тісно пов'язані між собою, тому для достовірної оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій їх слід використовувати комплексно. Енергетика є одним із забруднювачів навколишнього природного середовища. Здійснення того чи іншого природоохоронного заходу потребує також визначення ефективності – співставлення ефекту з витратами, які необхідно понести для його реалізації. Облік таких екологічних факторів необхідно розглянути при вивченні методики визначення ефективності природоохоронних заходів. Питання для самоконтролю
^ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Студенти виконують одну контрольну роботу за темою: "Оцінка економічної ефективністі інвестиційного проекту". В якості об'єкта дослідження розглядається котельня металургійного підприємства, яка призначена для забезпечення всіх будівель на території підприємства теплом, гарячою водою, а також парою на технологічні потреби. Все обладнання котельної морально і фізично застаріло. З метою підвищення ефективності роботи котельні були розроблені технічні заходи, які покладені в основу реконструкції котельні. У контрольній роботі необхідно розрахувати суму інвестицій для реалізації проекту, собівартість 1 ГДж теплоти після реконструкції котельні, оцінити ефективність інвестиційного проекту. Техніко-економічні показники роботи котельні до і після реконструкції бажано представити у вигляді таблиці. Номер варіанта відповідає двом останнім цифрам номера залікової книжки студента (Додаток 1 (перша цифра), Додаток 2 (друга цифра)). Калькуляція собівартості 1 ГДж теплоти до реконструкції наведена у Додатку 3 і однакова для усіх варіантів. ^ Вихідні дані для розрахунку капітальних вкладень представлені у Додатку 1. Капітальні витрати на нове обладнання і його монтаж визначаються за формулою  , (2.1)де Собл – вартість основного та допоміжного обладнання; Стр – витрати на транспортування обладнання; Смонт – витрати на будівельно-монтажні роботи. Витрати на транспортування обладнання визначаються за формулою  . (2.2)Витрати на будівельно-монтажні роботи визначаються за формулою  . (2.3)Розрахунок калькуляції собівартості теплової енергії Калькуляція собівартості 1 ГДж теплоти, що відпускається споживачам, до реконструкції котельні представлена в Додатку 3 (однакова для усіх варіантів). Річний відпуск тепла до реконструкції склав 865442,2 ГДж/рік; річна витрата палива – 18538,800 тис. м3/рік; річна витрата електроенергії – 2195,000 тис. кВт∙год./рік; річна витрата води – 356,821 тис. м3/рік. Вихідні дані для розрахунку калькуляції собівартості 1 ГДж теплоти після реконструкції наведені у Додатку 2. Фонд заробітної плати (ФЗП) персоналу котельної 415412,3 грн./рік не змінився, оскільки не було потреби в додатковій кількості обслуговуючого персоналу (для усіх варіантів значення однакове). Статті витрат калькуляції собівартості 1 ГДж теплоти, що відпускається споживачам після реалізації проекту (реконструкції), необхідно розрахувати та представити в таблиці 2.1. Таблиця 2.1 Калькуляція собівартості 1 ГДж теплоти після реалізації проекту реконструкції
^ В умовах ринкових відносин при економічному обґрунтуванні інвестиційних проектів, до яких і відноситься реконструкція котельні, використовують методики повернення капіталу, що інвестується, на основі показника грошового потоку з урахуванням чинника часу. Грошовий потік розраховується як сума чистого річного прибутку (балансовий прибуток за вирахуванням податку на прибуток), отриманого від експлуатації інвестиційних проектів, до яких і відноситься реконструкція котельні, і річних амортизаційних відрахувань, за винятком позикових засобів, якщо вони притягувалися при реалізації проекту. Оскільки котельня реконструювалася за рахунок власних фінансових ресурсів (для усіх варіантів), то грошовий потік визначається за формулою  , (2.4)де ГП – грошовий потік від впровадження проекту в будівництво котельні; Пч – чистий річний прибуток; АМр – річні амортизаційні відрахування. Балансовий прибуток від реалізації проекту розраховується за формулою  , (2.5)де С та  - собівартості 1 ГДж теплоти, що виробляється, до і після реалізації проекту, грн./ГДж.Чистий прибуток від реалізації проекту розраховується за формулою  . (2.6)Величина річних амортизаційних відрахувань розраховується за формулою  , (2.7)де ОФі – балансова вартість котельні в і-тому році, для першого року ОФ1 = КВ; НА – норма амортизації, НА = 24%. Оскільки експлуатацію котельні передбачено здійснювати протягом не менш ніж 5 років, то оцінку ефективності цього інвестиційного проекту необхідно проводити з використанням методу чистої теперішньої вартості (метод NPV). Для цього всі грошові потоки за час експлуатації котельні приводимо до теперішнього часу за допомогою ставки дисконту і визначаємо критерій NPV за формулою  , (2.8)де І – сума інвестицій по проекту, І = КВ; ГПі – очікуваний грошовий потік в і-тому році експлуатації котельні; r – ставка дисконту, тобто норма прибутку річного доходу інвестора, який він розраховує отримати; і – кількість років в розрахунковому періоді. Вихідні дані для ставки дисконту (r) та кількості років в розрахунковому періоді (і) наведені у Додатку 1. При розрахунку грошових потоків в подальші роки після першого, ціну тепла приймаємо постійною, а собівартість змінюємо за рахунок зменшення амортизаційних відрахувань. Річні амортизаційні відрахування щорічно змінюються за рахунок зносу устаткування котельні і відповідно до чинного законодавства нараховуються від залишкової вартості основних фондів. Ці зміни враховуємо за допомогою формули  , (2.9)де ОФі – балансова вартість котельні в і-тому році; АМР і – амортизаційні відрахування в і-тому році. Таким чином, для кожного року розраховуємо амортизаційні відрахування, собівартість тепла, що виробляється котельнею, і щорічні грошові потоки. Розрахунок амортизаційних відрахувань методом залишкової вартості необхідно представити відповідно до схеми, наведеної у таблиці 2.2 (наприклад, для варіанта, якщо кількість років в розрахунковому періоді і = 5). Таблиця 2.2 Розрахунок амортизаційних відрахувань методом залишкової вартості
Використовуючи формулу (2.10), розрахувати витрати за статтею "Амортизація основних засобів" у 2-му, 3-му, 4-му, 5-му роках  , (2.10)де ЗАМ – витрати по статті "Амортизація основних засобів" до реконструкції котельні (Додаток 3); ОФі – балансова вартість котельні в і-тому році; НА – середня норма амортизаційних відрахувань основних фондів, долі од., для даного виду устаткування НА = 0,24;  - річний відпуск теплоти споживачам після реалізації проекту (реконструкції), ГДж/рік.Відповідно, зміниться балансовий прибуток, чистий прибуток і грошовий потік у 1-му, 2-му, 3-му, 4-му, 5-му роках, які знаходяться за допомогою формул (2.4), (2.5), (2.6). Результати розрахунків за прогнозований термін експлуатації котельні необхідно представити в таблиці 2.3 (наприклад, для варіанта, якщо кількість років в розрахунковому періоді і = 5). Таблиця 2.3 Прогноз грошових потоків
Далі необхідно розрахувати критерій NPV за формулою (2.8). На підставі позитивного значення NPV, можна вважати реконструкцію котельні за доцільну і економічно ефективну. Якщо значення NPV негативне, то даний проект не приймається. В цьому випадку треба надати рекомендації щодо зміни показників за проектом. Розрахунок дисконтованого періоду окупності (DPB) доцільно робити у вигляді таблиці 2.4. Таблиця 2.4 Розрахунок дисконтованого періоду окупності капіталовкладень
На останньому етапі виконання контрольної роботи необхідно розрахувати техніко-економічні показники роботи котельні до і після реконструкції та представити їх в таблиці 2.5. Таблиця 2.5 Техніко-економічні показники роботи котельні до і після реконструкції
За результатами виконаних розрахунків необхідно зробити висновки про доцільність реконструкції котельні. ЛІТЕРАТУРА
Додаток 1 Вихідні дані для виконання контрольної роботи
Додаток 2 Вихідні дані для виконання контрольної роботи
Фонд заробітної плати (ФЗП) персоналу котельні для усіх варіантів складає 415412,3 грн./рік. Додаток 3 Калькуляція собівартості 1 ГДж теплоти до реконструкції котельні
Річний відпуск тепла до реконструкції склав 865442,2 ГДж/рік; річна витрата палива – 18538,800 тис. м3/рік; річна витрата електроенергії – 2195,000 тис. кВт∙год./рік; річна витрата води – 356,821 тис. м3/рік. ЗМІСТ
Підписано до друку 19.04.2011. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік.-вид. арк. 1,41. Умов. друк. арк. 1,39. Тираж 50 пр. Замовлення № Національна металургійна академія України, 49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4 ________________________________________ Редакційно-видавничий відділ НМетАУ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
