«бібліотекознавство та бібліографія» icon

«бібліотекознавство та бібліографія»




Назва«бібліотекознавство та бібліографія»
Сторінка1/6
Дата01.08.2012
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6
1. /Библиотекозн Методичка.doc«бібліотекознавство та бібліографія»


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ


Кафедра філософії культури і

культурології


КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

з дисципліни

«БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО ТА БІБЛІОГРАФІЯ»


ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

«ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ТА ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ»


З А Т В Е Р Д ж е н о

на засіданні кафедри філософії

культури та культурології

Протокол №__від ______ 200_р.


Луганськ

2008

УДК 01+02 (076)


Комплекс навчально-методичних матеріалів з дисципліни «Бібліотекознавство та бібліографія» для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» / Укладач О.А. Єрьоміна. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. – 41 с.


Посібник присвячений вивченню курсу «Бібліотекознавство та бібліографія» студентами спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність». У посібнику надано програму курсу, зміст лекційного матеріалу, плани семінарських занять, контрольні питання, список літератури до курсу. В посібнику приділяється увага розгляду бібліотекознавства і бібліографії як окремих наукових дисциплін в історичному контексті, сучасні тенденції і стан розвитку. Значна увага приділяється вимогам до складання бібліографічного опису документів з урахування сучасних вимог ДСТУ.

Призначено для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» вищих навчальних закладів та для студентів інших спеціальностей при оформленні наукових робіт і складанні бібліографічного списку.


Укладач: О.А. Єрьоміна, асистент.


Відп. за випуск О.П. Воєводін, проф.


Рецензент В.М. Даренська, доц.


ЗМІСТ


Розділ 1. Цілі та завдання курсу.............................................................................4


Розділ 2. Робоча програма курсу............................................................................5

2.1. Загальна схема та структура курсу.....................................................5

2.2. Зміст лекційної частини курсу............................................................5

2.3. Плани семінарських занять................................................................25


Розділ 3. Самостійна робота студентів. ............................................................. 32

3.1. Підготовка рефератів..........................................................................32

3.2. Методичні вказівки до написання рефератів...................................33


Розділ 4. Контрольні питання до іспиту .............................................................37


Розділ 5. Список літератури

5.1. Підручники, учбові і практичні посібники………….........................38

5.2. Науково-методична література............................................................39

РОЗДІЛ 1

ЦІЛІ ТА ЗАвдання КУРСУ

Курс «Бібліотекознавство та бібліографія» займає важливе місце в системі професійної підготовки студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», оскільки сприяє формуванню у студентів теоретичних і методичних основи бібліотекознавства та бібліографії.

Курс являє поєднання теоретичного матеріалу двох наукових дисциплін «Бібліотекознавства» та «Бібліографії», викладений логічно і послідовно з урахуванням історичних і сучасних особливостей.

Мета даного курсу полягає у вивченні теоретичних основ «Бібліотекознавства та бібліографії» та формуванні вмінь і навичок ефективного користування бібліотеками на лише під час навчання, але й в подальшій фаховій діяльності; в процесі самостійної роботи; набутті сучасних знань щодо місця і ролі бібліотек в інформаційному суспільстві, а також використанні можливостей бібліотек в організації роботи з документами та інформаційній діяльності в умовах виробництва, бізнесу, державного управляння чи наукової діяльності. Курс дає можливість студентам набути теоретичні знання з бібліотекознавства та бібліографії, а й оволодіти навичками користування первинною та вторинною бібліографічною інформацією, складання бібліографічного опису сучасних документів.

Завдання курсу:

  • встановити сутність бібліотекознавства та бібліографії як наукових дисциплін, визначити їх об’єкт та предмет вивчення; структуру бібліотекознавства, бібліографії, зв’язок їх з іншими науками; основи методології бібліотекознавства, наукові методи в ньому;

  • сформувати загальні поняття про бібліотеку та її роль в суспільстві, науково-технічному прогресі, освіті й культурі, формуванні національних інформаційних ресурсів; основні принципи розвитку бібліотечної справи в Україні;

  • проаналізувати проблему автоматизації бібліотек; функції бібліотек в умовах інформатизації суспільства; та їх значення в сучасній інформаційній діяльності;

  • познайомити студентів з принципами побудови довідково-пошукового апарату бібліотеки; структурою й можливостями сучасних електронних бібліотек.

У результаті вивчення курсу студенти повинні вміти:

  • формулювати свою інформаційну потребу, запит;

  • користуватися довідково-пошуковим апаратом бібліотеки;

  • вибирати бібліотеку, що містить релевантну інформацію щодо обраного предмета вивчення, або дослідження;

  • орієнтуватися у можливостях систем і мереж галузевих, регіональних та інших бібліотек;

  • аналізувати і відбирати літературу за бібліографічним описом;

  • правильно складати бібліографічний список літератури до наукової роботи;

Основними принципами при вивченні курсу є науковість, системність, послідовність, наочність, єдність емоційного та раціонального факторів, творчість студентів.

Обсяг курсу складається з 14 годин лекцій та 14 годин семінарських занять. Передбачена форма контролю – іспит.


РОЗДІЛ 2

РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ


2.1. Загальна схема та структура курсу


п/п

НАЗВА ТЕМИ

Лекції

Семінари

1.

Основні етапи розвитку бібліотекознавства та бібліотечної справи

2

2

2.

Бібліотекознавство як наука

2

2

3.

Типи та види бібліотек.

2

2

4.

Роль бібліотечного фонду у діяльності бібліотеки.

2

2

5.

Бібліографія як наука

2

2

6.

Бібліографічний опис документів.

2

2

7.

Сучасний стан бібліотечної справи в Україні.

2

2

ВСЬОГО:

14

14


2.2. Зміст лекційної частини курсу


Тема 1. Основні етапи розвитку бібліотекознавства та бібліотечної справи

План

  1. Розвиток бібліотечної справи до XVIII ст.

  2. Становлення та розвиток бібліотекознавства. Понятійний апарат.

  3. Сутність бібліотекознавства, його об’єкт та предмет.

  4. Структура бібліотекознавства.

Перші бібліотеки на Русі з’явилися в період створення давньоруської феодальної держави – Київської Русі. У літописі (1037 р.) відзначається, що Ярослав Мудрий зібрав у Києві багато переписувачів для переписування слов’янських і перекладу грецьких книг, для «опису книжкових думок». Частину з цих книг «він поклав у святій Софії церкви», заснувавши, таким чином, як прийнято вважати, першу бібліотеку на Русі.

XI-XII ст. відкривалися бібліотеки при церковних соборах (у Новгороді, в Чернігові, Полоцьку, Володимирі, Ростові та у багатьох інших містах) та при монастирях, що служили справі поширення і зміцнення релігії – ідеологічної основи феодального суспільства.

Освіта, політичний і економічний зріст багатонаціональної Російської централізованої держави в XIV-XVII ст. обумовили подальший розвиток російської національної культури, національних культур українського і білоруського народів. Цей період характеризується швидким розвитком бібліотечної справи, появою нових видів і типів бібліотек. Виникнення друкарства прискорило виробництво і поширення книг. Основним книжковим центром стає Москва – столиця Російської держави, де відкриваються нові типи і види бібліотек. При центральних урядових закладах Наказах організовуються спеціальні бібліотеки: бібліотека Наказу книгодрукарського двору (типографська бібліотека), бібліотека Посольського наказу, бібліотеки Пушкарського і Аптекарського наказів.

Значно розширилося в XVII ст. коло бібліотек при навчальних закладах. У 1687 р. у Москві відкривається Слов’яно-греко-латинська академія, при якій створюється велика бібліотека релігійних, філософських і філологічних творів.

У XVI-XVII ст. широке поширення одержали особисті бібліотеки. Інтерес дослідників викликають бібліотеки царів Івана III, Василя III, Івана Грозного.

У 1808 р. мюнхенський бібліотекар Мартін Шретингер (1772 –1851) видав свій «Досвід вичерпного посібника з бібліотекознавства». Так вперше в бібліотечній літературі з’явився термін «бібліотекознавство». Проте довгий час бібліотекознавство розвивалося як формально-технічна дисципліна прикладного характеру. У предмет цієї дисципліни входили лише такі питання, як внутрішнє облаштування бібліотек, техніка добору й організації їхніх книжкових фондів, будівництво й устаткування бібліотечних приміщень та ін. Однак і згодом, коли бібліотеки усе більш явно стали набувати характер установ суспільного значення, формально-технічне трактування предмета бібліотекознавства залишалося широко розповсюдженим і використовувалося для визначення сутності бібліотечної справи без урахування соціального аспекту. Цей процес протікав у складній обстановці і приймав різні форми.

Серед бібліотекознавців існувало досить поширене твердження, що бібліотечна справа не може бути предметом наукового дослідження. При такому підході до бібліотекознавства виключалася можливість аналізу питань книжкового обігу та його соціальних наслідків.

У ХХ ст. у зв’язку з появою нових інформаційних технологій, взагалі стали висловлюватися думки про швидку заміну книги електронними носіями. Однак сьогодні ми бачимо, що електронні носії наукової комунікації не витісняють паперові видання.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. сформувалося уявлення про бібліотекознавство як про науку, що має дві частини – теоретичне і практичне бібліотекознавство. До першого відносили історію бібліотек, бібліотечну статистику і бібліотечне законодавство. Другу частину складали вчення про улаштування бібліотеки, її функціонування. Такий розподіл показує, що ряд бібліотекознавців бачили теоретичні основи тільки в тих розділах бібліотекознавства, що спиралися на інші науки: історію, статистику та ін.

Найбільш прогресивну роль у розвитку дореволюційної бібліотечної думки зіграли М.А. Рубакін, А.А. Покровський, К.И. Рубинський, Л.Б. Хавкіна, Н.К. Крупська та ін. Їхні праці сприяли ствердженню бібліотекознавства як самостійної галузі знання. Вони бачили теоретичне завдання бібліотекознавства в дослідженні бібліотек як фактора культури, їхньої ролі в духовному, економічному і соціальному житті, у розкритті законів функціонування бібліотек.

Бібліотекознавство – це суспільна наука, що розробляє теоретичні основи суспільного користування творами друку та іншими документами. Основною теоретичним завданням бібліотекознавства є дослідження закономірностей бібліотечної справи як області ідеологічної, культосвітньої і науково-інформаційної діяльності, що забезпечує задоволення потреб населення в творах друку й інших документах за допомогою бібліотек.

Бібліотека в системі суспільних відносин не виступає замкнутим, ізольованим утворенням. Вона є важливим і невід'ємним елементом комунікативної системи «книга-бібліотека-читач». У цій системі бібліотека стає організатором взаємин книги і читача, що відповідає соціальній ролі бібліотеки як ідеологічного, культурно-просвітнього і науково-інформаційного утворення. Як об’єкт бібліотекознавства варто розглядати не тільки бібліотеку, але і всю існуючу в об'єктивній реальності комунікативну систему «книга-бібліотека-читач».

Предметом бібліотекознавства є виявлення і дослідження закономірностей, принципів формування, розвитку функціонування бібліотечної системи, взаємодії бібліотек у різних аспектах.

Як самостійні розділи бібліотекознавства чи навчальні дисципліни виділяються: загальний курс бібліотекознавства, бібліотечні каталоги, бібліотечні фонди, робота з читачами, організація і керування бібліотечною справою, історія бібліотечної справи, технічні засоби бібліотечної роботи.

Загальний курс бібліотекознавствавивчає загальні принципи і закономірності процесу організації суспільного використання книжкових багатств, досліджує методологічні, загальнотеоретичні та інші питання, що складають наукову основу всіх інших розділів бібліотекознавства.

Бібліотечні каталоги – вивчають теорію, історію і методику каталогізаційної обробки творів друку (бібліографічного опису, систематизації, предметизації) і організації каталогів.

Бібліотечні фонди – вивчає теорію, історію і методику формування фондів бібліотек (комплектування, організація і керування).

Робота з читачами (бібліотечне обслуговування) – вивчає теорію, історію і методику обслуговування читачів і організацію роботи з читачами в бібліотеці (робота абонементів, читальних залів і т.д.).

Організація і керування бібліотечною справою – вивчає теорію, історію і методику організації технології праці в бібліотеці і керування бібліотекою, економіку бібліотечної справи, структуру і принципи організації єдиної системи бібліотек і керування бібліотечною справою в країні (планування, прогнозування, методичне керування і інспектування).

Історія бібліотечної справи – вивчає закономірності виникнення, розвитку й удосконалювання бібліотек, бібліотечних систем і мереж, еволюцію теорій і поглядів суспільства на організацію суспільного користування книгами в минулому і сьогодні.


Тема 2. Бібліотекознавство як наука

План

  1. Бібліотекознавство в системі наук.

  2. Методологія бібліотекознавства.

  3. Наукові методи бібліотекознавства.

  4. Організація наукових досліджень в галузі бібліотекознавства.

Дискусія про місце бібліотекознавства в системі наук ведеться з того моменту, як виникло саме бібліотекознавство. Найбільше ґрунтовно досліджував історію цього питання А.Н.Ванєєв. Він відзначає, що в цілому існують біля сорока наукових дисциплін, куди різні учені включають бібліотекознавство. У зв'язку з цим можна впевнено констатувати: чим більший перелік таких наук, тим менше згоди серед фахівців з кардинального питання про місце бібліотекознавства в системі наук.

Найбільш тісні зв’язки бібліотекознавство має з книгознавством, бібліографією і інформатикою. Усі вони поєднуються частковою спільністю досліджуваного об'єкта, наприклад, книги, документа чи іншого носія інформації. Це ж відноситься і до вивчення даними науками читача, споживача інформації.

Книгознавство в даний час розглядається багатьма книгознавцями як комплексна наука про книгу і книжкову справу, що вивчає в історичному, сучасному і прогнозуючому аспектах процеси створення, поширення і використання творів писемності і друку в суспільстві, що включає комплекс споріднених наук, у тому числі бібліотекознавство і бібліографію. Загальне в цих науках полягає в тім, що усі вони пов’язані з книгою і книжковою справою. Тому висновки і результати їхніх досліджень використовуються книгознавством як комплексною суспільною наукою.

Тісно пов’язане бібліотекознавство з бібліографією – наукою, що вивчає і розробляє питання теорії, історії, організації і методики бібліографічної діяльності. Бібліотекознавство широко використовує теоретичні положення і методи бібліографії при дослідженні проблем бібліотечної справи, наприклад, комплектування фондів, керування читанням і пропаганди літератури, краєзнавчої роботи бібліотек і ін. У свою чергу, бібліографія використовує методику вивчення читачів і психолого-педагогічних основ керування читанням, вироблені бібліотекознавством, з метою удосконалювання бібліографічної діяльності.

В останні роки значно розширилися і зміцнилися зв'язки бібліотекознавства з інформатикою, що вивчає структуру і властивості наукової інформації, історію, організацію і методику науково-інформаційної діяльності. Бібліотекознавство й інформатика сьогодні вирішують ряд важливих проблем: механізації й автоматизації бібліотечних та інформаційних процесів, інтенсифікації і посилення інформаційної функції бібліотек, перспектив і взаємодії бібліотек та інформаційних служб.

Прагнення використовувати досягнення і методи соціології для вивчення проблем бібліотечної справи – давня традиція бібліотекознавства. У сучасний період у бібліотекознавстві широкий розвиток отримали конкретно-соціологічні дослідження ролі книги і читання, а також інформаційних потреб вчених і фахівців народного господарства. Інтеграція бібліотекознавства, соціології, книгознавства привела до утворення соціології читання – самостійної наукової дисципліни, що вивчає соціальні факти і закономірності функціонування добутків печатки в суспільстві.

У ХІХ-ХХ ст. широко розповсюдженим було включення бібліотекознавства в педагогіку. Воно ґрунтувалося на уявленні, що однією з частин народної освіти є позашкільна освіта, у тому числі бібліотечна справа. Найбільш тісними визнані зв’язки педагогіки з теорією і методикою обслуговування читачів. Сьогодні теоретичні висновки і практичні досягнення педагогіки застосовуються при розробці проблем керування бібліотечною справою, методичного керівництва бібліотеками, при підготовці і підвищенні кваліфікації бібліотечних кадрів та іншими напрямками бібліотечної діяльності. У результаті взаємодії педагогіки і бібліотекознавства сформувалася самостійна наукова дисципліна – бібліотечна педагогіка, що вивчає педагогічні основи бібліотечно-бібліографічної роботи з читачами.

Важливим результатом взаємодії бібліотекознавства і психології стало створення такої наукової дисципліни, як бібліотечна психологія, основи якої були закладені ще М.А. Рубакіним. Особливе значення бібліотечна психологія має для розробки теоретичних і практичних проблем керування читанням, тому що їхнє дослідження неможливе без серйозного і глибокого вивчення читацьких інтересів, умов їхнього формування і розвитку, без вивчення психології читання і сприйняття книги. Вона виявляє психологічні аспекти диференційованого обслуговування читачів, масової й індивідуальної роботи з читачами, залучення нових читачів, пропаганди літератури, інформаційного обслуговування.

Взаємозв’язки бібліотекознавства з економікою сприяли становленню економіки бібліотечної справи, що досліджує економічні аспекти всіх ділянок і напрямків бібліотечної діяльності і спирається на досягнення і методи конкретних економічних наук (теорії керування, теорії планування, теорії наукової організації праці й ін.).

Установити дійсне місце бібліотекознавства в структурі наукового знання дозволяє системний підхід, що використовується, як відомо, у тих випадках, коли треба проникнути в сутність того чи іншого об’єкта, досліджувати його на онтологічному рівні. Відповідно до цього підходу бібліотека являє собою систему, що складається з чотирьох рівноправних і рівнозначних елементів: бібліотечний фонд – контингент користувачів – матеріально-технічна база – бібліотечний персонал; кожний з елементів має з іншими і з зовнішнім середовищем прямі зворотні зв’язки, виконує усередині - зовні системні функції. Вихідним для цієї системи є бібліотечний документальний фонд, що має загальносистемну функцію базису, на якому вибудовується весь будинок бібліотеки як системи. Звідси випливає, що бібліотека являє собою на сутнісному рівні документальну систему і є найближчою родичкою всіх систем, що теж мають у своїй основі документ (книжкове виробництво, бібліополістика, бібліографія, архів, музей, орган науково-технічної, правової чи іншої інформації і т.д.). Бібліотека є, насамперед документальним інститутом; бібліотекознавство однією, але базисною своєю частиною вписується в область документознавства.

Метод є складовою частиною системи засобів, способів пізнавальної діяльності й основним елементом методології. У бібліотекознавстві використовуються загальнонаукові і спеціальні методи. Загальнонаукові методи засновані на знанні закономірностей, пов'язаних з різними областями об'єктивного світу. Вони знаходять застосування в багатьох галузях науки. Кожен такий метод проходить у бібліотекознавстві процес трансформації, специфікації, з’ясовується доцільність його застосування, його адекватність цілям і задачам дослідження.

Для отримання необхідної інформації в бібліотекознавчих дослідженнях використовуються такі загальнонаукові методи, як термінологічний аналіз, операціоналізація понять, аналіз документів, наукове спостереження, експеримент, опитування, моделювання та ін.

Спеціальні методи припускають специфічне застосування пізнавальних засобів для вивчення конкретної області об’єктивного світу, наприклад бібліотечної справи. Бібліотекознавство в процесі свого розвитку виробило і продовжує створювати спеціальні методи дослідження, спрямовані на вивчення й аналіз процесу організації суспільного використання книжкових багатств. До них відносяться: статистичний, бібліографічний і аналітичний методи вивчення книжкового фонду, методи аналізу читацьких формулярів і ін.

Важлива відмітна риса сучасного етапу розвитку бібліотекознавства – комплексне використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів. Тільки їхня сукупність може сприяти всебічному і повному вивченню того чи іншого бібліотечного явища чи події. Ефективність бібліотечної роботи залежить від професійного рівня бібліотечних кадрів, а це вимагає всебічного дослідження відповідності професійних і загальноосвітніх знань, соціально-психологічних і моральних якостей особистості бібліотекаря сучасним вимогам. Тому важливо досліджувати і науково обґрунтувати єдину систему безперервної професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; типологію бібліотечних працівників і професіограми бібліотечних спеціальностей.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

«бібліотекознавство та бібліографія» iconРобоча програма навчальної дисципліни політологія для спеціальностей «Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія» 020102) факультету культури та мистецтв
«Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія» 020102 факультету культури та мистецтв
«бібліотекознавство та бібліографія» iconКафедра бібліотекознавства І бібліографії Тести для вступників на напрям підготовки 020102 «Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія»
Пропаганда бібліотеки та її зібрань, документування бібліотечних зібрань – це завдання
«бібліотекознавство та бібліографія» iconПрограма фахових вступних випробувань на спеціальність «Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія», освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст, магістр
Суть та значення поняття «документ», наукові дисципліни та галузі практичної діяльності, де використовується це поняття
«бібліотекознавство та бібліографія» iconМіністерство освіти І науки україни рівненський державний гуманітарнийуніверситет „Затверджую” Голова приймальної
Програма фахового випробування розроблена на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямом підготовки 020102...
«бібліотекознавство та бібліографія» iconЗатверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка 21. 02. 2011р. (протокол №13) Програма фахових вступних випробувань на напрям «Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія»
Документно-бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бібліографічної інформації
«бібліотекознавство та бібліографія» iconПрограма вступного екзамену з іноземної мови для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»
«Радіоекологія», 02020401 «Музичне мистецтво», 02020401 «Музичне мистецтво*», 02020201 «Хореографія*», 02010201 «Книгознавство, бібліотекознавство...
«бібліотекознавство та бібліографія» iconЗатверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка 21. 02. 2011р. (протокол №13) Програма фахових вступних випробувань на напрям «Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія»
Взаємозв’язок та співвідношення категорій „бібліографічний пошук” І „науковий пошук”, „бібліографічний пошук” І „бібліографічна евристика”...
«бібліотекознавство та бібліографія» iconКафедра бібліотекознавства І бібліографії Тести для вступників на напрям підготовки 020102 «Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія» за освітньо-кваліфікаційним
Бібліотека загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування користувачів І виконує...
«бібліотекознавство та бібліографія» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет документальних комунікацій І менеджменту Кафедра бібліотекознавства І бібліографії
Програма фахового випробування на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” на базі освітньо-кваліфікаційного рівня „молодший...
«бібліотекознавство та бібліографія» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет документальних комунікацій І менеджменту Кафедра бібліотекознавства І бібліографії
Програма фахового випробування на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр” на базі освітньо-кваліфікаційного...
«бібліотекознавство та бібліографія» iconПедагогічна бібліографія
У45 Українська педагогічна бібліографія. 1998 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н.І. Тарасова, Е. В. Татарчук. – К.: Нпу ім. М. П....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи