Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці icon

Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці




НазваРозділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці
Сторінка1/4
Дата25.10.2012
Розмір0.77 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4
1. /2769/04-2769/New/1_Pozd_1,2.doc
2. /2769/04-2769/New/2_Pozd_3,4.doc
3. /2769/04-2769/New/3_Pozd_5,6.doc
4. /2769/04-2769/New/4_Pozd_7.doc
5. /2769/04-2769/New/5_Pozd_8,9.doc
6. /2769/04-2769/New/6_Zmist.doc
7. /2769/04-2769/New/7_Tityl .doc
8. /2769/04-2769/New/Dodatku/1_Dod.1-8.doc
9. /2769/04-2769/New/Dodatku/2_Dod._9-17.doc
10. /2769/04-2769/New/Dodatku/3_Dod._18-22.doc
11. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/Doc1.doc
12. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/Dodatok-08.rtf
13. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/Literatura.doc
14. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/Ris_4_7.doc
15. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/dodatok-07.rtf
16. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/dodatok05.rtf
17. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/dodatok09-17.rtf
18. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/dodatok18-19.rtf
19. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/dodatok20-23.rtf
20. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/tema01.rtf
21. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/tema02.rtf
22. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/tema03.rtf
23. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/tema04.rtf
24. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/tema05_1.doc
25. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/tema07.rtf
26. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/tema08.doc
27. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/Ф_ФТЅ .doc
28. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФлм1-3.doc
29. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФмї/Dodatok-08.rtf
30. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФмї/dodatok-07.rtf
31. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФмї/dodatok05.rtf
32. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФмї/dodatok09-17.rtf
33. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФмї/dodatok1-3.doc
34. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФмї/dodatok18-19.rtf
35. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/флёсФмї/dodatok20-23.rtf
36. /2769/04-2769/Staroe/Navch_posibnik/POSIBNUK/ЕУсємс/чю_цЖ.doc
Правова статистика належить до переліку обов’яз­кових навчальних дисциплін у підготовці фахівців із вищою юридичною освітою
Розділ 3 система показників правової статистики
Розділ 5 узагальнювальні характеристики статистичної сукупності правових явищ
Розділ 7 статистичне вивчення динаміки суспільно-правових процесів
Розділ 8 особливості застосування індексів у правовій статистиці
Зміст Передмова 3 Розділ Загальні основи правової статистики
Київський національний економічний університет
Картка на виявлений злочин 1 01
Картка на кримінальну справу надійшла р від (з) Справа № р за № від р
Звіт про роботу прокурора; Звіт про роботу військового прокурора П; вп звіт про результати розгляду заяв І повідомлень про злочини 2-В
Index
Картка на підсудного (обвинуваченого) Прізвище ім‘я по батькові
Шпаковская Е. П. Социально-экономическая статистика: Учебник
Index
Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом
Статистична картка про рух кримінальної справи
Картка на кримінальну справу надійшла " " р від (з) Справа № р за № від " " р
Звіт про роботу прокурора; Звіт про роботу військового прокурора П; вп звіт про результати розгляду заяв І повідомлень про злочини 2-В
Коефіцієнти злочинності по регіонах україни (кількість злочинів на 100 тис. Середньорічного наявного населення)
Правова статистика належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін у підготовці фахівців із вищою юридичною освітою
Розділ Організація статистичного спостереження у правоохоронних органах
Розділ Система показників правової статистики
Розділ Зведення І групування матеріалів статистичного спостереження
Розділ Узагальнюючі характеристики статистичної сукупності правових явищ
Розділ Статистичне вивчення динаміки суспільно-правових процесів
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці
Правова статистика
Картка на виявлений злочин 1 01
Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом
Статистична картка про рух кримінальної справи
Картка на кримінальну справу надійшла " " р від (з) Справа № р за № від " " р
Картка на виявлений злочин 1 01
Звіт про роботу прокурора; Звіт про роботу військового прокурора П; вп звіт про результати розгляду заяв І повідомлень про злочини 2-В
Коефіцієнти злочинності по регіонах україни (кількість злочинів на 100 тис. Середньорічного наявного населення)
Зміст передмова Розділ Загальні основи правової статистики

Розділ 8. Особливості застосування індексів
у правовій статистиці



8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ.

8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень.

8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою індексів.

8.4. Індекси середніх рівнів правових показників.

Питання і завдання для самоконтролю.


8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ

Індекси є одним із видів узагальнюючих показників у правовій статистиці. Слово «індекс» латинського походження, яке буквально означає «показник». За своєю суттю — це відносний показник, який характеризує зміну рівня правового явища у часі або його співвідношення у просторі. Індекси схожі з відносними показниками динаміки або порівняння, але існує три принципові відмінності індексів від них:

  • індекси дають змогу вимірювати зміну складних суспільно-правових явищ, отримувати і порівнювати агреговані правові показники;

  • індекси дозволяють проаналізувати вплив окремих факторів на зміну агрегованого правового показника;

  • індекси є показниками порівняння не тільки з минулим періодом, але і з іншою територією або з нормативом.

Виокремлюють три основні ознаки, за якими класифікуються індекси:

  • база порівняння;

  • характер правових показників;

  • ступінь охоплення правових явищ.

Якщо індекс — це результат порівняння двох рівнів правового показника — поточного та базисного, то і вид індексу залежить від бази порівняння. Порівняння з базисним рівнем правового показника дає динамічний індекс, з рівнем іншого аналогічного об’єкта (суду, прокуратури, міліції) — територіальний індекс, з нормативним рівнем — індекс дотримання нормативів. Але у вивченні правопорушень останнього виду індексів не буває, оскільки це негативне явище, яке не нормується.

За характером досліджуваних показників, які характеризують правові явища, розрізняють індекси кількісних, якісних і об’ємних правових показників. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів, кількість цивільних справ, що надійшли до суду, чисельність суддів, кількість адміністративних правопорушень — це кількісні правові показники; сума завданих збитків внаслідок скоєння одного злочину, сума позову по одній цивільній справі, число судових справ на одного суддю, сума накладеного чи стягненого штрафу за одне адміністративне правопорушення — якісні правові показники; загальна сума завданих збитків внаслідок скоєння всіх злочинів, загальна сума позову по усіх цивільних справах, загальна кількість розглянутих судових справ, загальна сума накладеного чи стягненого штрафу — об’ємні правові показники.

За ступенем охоплення правових явищ індекси поділяються на індивідуальні та зведені, які, у свою чергу, поділяються на загальні та групові (видові). Залежно від мети дослідження та наявної інформації використовуються різні форми побудови зведених індексів: агрегатну і середньозважену. В кримінально-правовій статистиці прикладом зведених індексів можуть бути індекси злочинів, об’єднаних родовим об’єктом кримінально-правового захисту, наприклад: злочини в сфері економіки, злочини проти держави, злочини проти державної і колективної власності, злочини проти життя, здоров’я, волі і гідності особи, господарські злочини і т. п. Обчислення таких індексів значно ускладнюється тим, що вони вимірюють динаміку різнорідних правових явищ, безпосередньо непорівнюваних.

Індивідуальні індекси характеризують зміну в часі або відображають співвідношення у просторі одного якогось правового явища. Наприклад, кількості житлових справ, що надійшли до суду в поточному кварталі порівняно з попереднім, кількості зареєстрованих злочинів одного виду в поточному році порівняно з попереднім, коефіцієнта судимості в одному регіоні, порівняно з іншим і т. п.

Індивідуальний індекс позначається «і» і обчислюється як співвідношення абсолютних правових показників індивідуального правового явища за два періоди. Період, показники якого порівнюються називається поточним або звітним і позначається «1». Період з показниками якого ведеться порівняння, називається базисним і позначається «0».

Правовий показник, що порівнюється у часі або у просторі, називається індексованою величиною. Правовий показник, з яким здійснюється порівняння називається базисним. В динамічних індексах базисним є показник попереднього періоду часу, в територіальних індексах — правовий показник, що належить до якоїсь з порівнюваних територій або інших об’єктів. Вибір територій чи об’єктів довільний.

Індивідуальний індекс дозволяє встановити як відрізняється рівень правового явища у звітному періоді порівняно з базисним. Якщо обчислений індекс більше 1 чи 100 %, то рівень правового явища зростає, а якщо індекс менше 1 чи 100 %, то рівень правового явища зменшується.

Якщо позначити буквою f — кількісний правовий показник, буквою х — якісний, а їх добуток xf — об’ємний, тоді індивідуальні індекси цих показників визначаються за формулами:

— індивідуальний індекс кількісного правового показника;

— індивідуальний індекс якісного правового показника;

— індивідуальний індекс об’ємного правового показника.

Наприклад, у 2000 році засуджено за шахрайство 2676 осіб, а у 1990 році — 839. Індивідуальний динамічний індекс цього показника , тобто кількість засуджених за шахрайство в 90-х роках ХХ століття зросла в 3,2 рази. Або кількість зареєстрованих грабежів на 100 тис. населення у 2000 році в Закарпатській області становила 12 випадків, а у Львівській — 44 випадки. Територіальний індивідуальний індекс дорівнює , тобто у Львівській області зареєстровано в 3,7 разу більше грабежів, ніж у Закарпатській.

При індексному вивченні динаміки індивідуальних правових явищ необхідно враховувати властиві цьому процесу закономірності, які виражаються у вигляді взаємозв’язків між показниками:

  • добуток ланцюгових індексів дорівнює кінцевому базисному індексу;

  • частка від ділення наступного базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому індексу;

  • добуток індексів співмножників дорівнює індексу добутку правових показників, які характеризують зміну пов’язаних між собою правових явищ: ;

  • частка від ділення одиниці на індивідуальний індекс прямого показника дорівнює індивідуальному індексу оберненого йому показника.

Загальний індекс — це співвідношення рівнів показника складного правового явища, до якого входять різнорідні елементи. Загальний індекс позначається літерою «І» і визначається з урахуванням певних умов.

Якщо правові показники, які характеризують правові явища є порівнюваними, то загальні індекси визначаються за формулами:

  • індекс якісного правового показника ;

  • індекс кількісного правового показника .

Наприклад, співвідношення кількості обвинувачених за два роки за різні види злочинів, кількості суддів за два роки в розподілі по районах міста і т. п.

Якщо правові явища різнорідні і безпосередньо непорівнювані, то виникає проблема приведення їх до порівнюваного виду. Це досягається побудовою загальних індексів агрегатної форми.

Індекси широко використовуються при вивченні динаміки суспільно-правових явищ, починаючи з тяжкості наслідків окремого правопорушення і закінчуючи зміною характеру і ступеня суспільної небезпеки злочинності в цілому. Наприклад, органи внутрішніх справ обчислюють тяжкість наслідків ДТП, як співвідношення кількості загиблих до кількості постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах та аналізують динаміку цього показника.

Юристам часто доводиться мати справу з індексами в практиці роботи міліції, судів, прокуратури при розслідуванні злочинів економічного спрямування, справ про посадові і господарські злочини, злочини проти державної і колективної власності. Знання індексів дозволяє юристам краще орієнтуватися в складних економічних процесах. Цим і пояснюється необхідність вивчення індексного методу аналізу суспільно-правових явищ.


8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень

Основною формою загальних індексів є агрегатна форма. Нині це найпоширеніша форма індексів, яка використовується в практичній статистиці багатьох країн світу. Особливість цієї форми індексів полягає в безпосередньому порівнянні двох сумарних однойменних показників. Отже, індекси агрегатної форми — це співвідношення абсолютних сумарних величин типу . В найпростішому випадку абсолютна сумарна величина визначається як сума добутків двох показників, один з яких індексується, а інший — є вагою або сумірником. Вагою, як правило, виступає кількісний правовий показник (f), а сумірником — якісний правовий показник (х), добуток яких дає об’ємний правовий показник, який залежить від зміни рівня х і рівня f.

Будуючи індекси агрегатної форми, обов’язково дотримуються такого правила:

  • якщо індексується якісний правовий показник (х), то вага або кількісний правовий показник (f) фіксується на рівні поточного періоду;

  • якщо індексується кількісний правовий показник (f), то сумірник (якісний правовий показник) (х) приймається однаковим на рівні базисного періоду.

Тоді загальний індекс якісного правового показника () агрегатної форми обчислюється за формулою: і характеризує зміну цього показника в поточному періоді порівняно з базисним при фіксованому рівні кількісного правового показника. Так індексуються всі правові показники, пов’язані з одним елементом сукупності: кількістю засуджених, яка припадає на один злочин, кількістю розглянутих справ, яка припадає на одного суддю, мірою покарання за один вид злочину, сумою стягненого штрафу за одне адміністративне правопорушення і т. ін.

Загальний індекс кількісного правового показника обчислюється за формулою: і характеризує зміну цього показника в поточному періоді порівняно з базисним за фіксованого рівня якісного правового показника. Це індекси кількості зареєстрованих злочинів, кількості засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, чисельності судів, які розглядали справи, кількості кримінальних чи цивільних справ, числа адміністративних правопорушень і ін.

Загальний індекс об’ємного правового показника: . Він характеризує зміну цього показника за рахунок обох факторів — як кількісного, так і якісного правового показника.

Індекси, які характеризують зміну правових показників, пов’язаних між собою як співмножники називаються співзалежними. Співмножники в таких випадках виступають як факторні показники, від рівня яких функціонально залежить результативний правовий показник. Наприклад, загальна кількість засуджених за скоєння злочинів залежить від кількості скоєних злочинів і кількості засуджених за один злочин, або кількість розглянутих справ у суді залежить від кількості суддів і кількості справ, яка припадає на одного суддю, або загальний показник злочинності залежить від кількості скоєних злочинів і їх тяжкості, або загальна сума стягненого штрафу залежить від кількості адміністративних правопорушень і суми стягненого штрафу за одне адміністративне правопорушення.

У зв’язку з цим при індексному аналізі динаміки правових явищ виникає потреба визначення ролі окремих факторів у зміні результативного правового показника. Так, із суспільного погляду зовсім не байдуже, за рахунок чого збільшився показник злочинності в окремому регіоні — за рахунок зростання абсолютної кількості скоєних злочинів чи за рахунок підвищення їх тяжкості.

Індексний метод дає змогу оцінювати вплив окремих факторів як у відносному, так і в абсолютному виразі. Оцінка впливу кожного з факторів означає обчислення індексів факторних правових показників відповідної системи співзалежних індексів. У загальному вигляді двофакторні індекси поєднуються так: добуток індексів співмножників дорівнює індексу їх добутку: .

Справді, .

Поряд з відносними характеристиками взаємопов’язаних правових показників важливе аналітичне значення має обчислення абсолютних змін цих показників. Визначення абсолютного приросту результативного правового показника за рахунок зміни кожного фактора теж здійснюється на основі системи індексів.

Якщо аналізується індивідуальне правове явище, то використовується система індивідуальних індексів. Загальний абсолютний приріст результативного правового показника на основі індивідуальних індексів обчислюється за формулою: . Його можна розкласти за факторами:

  • за рахунок якісного фактора ;

  • за рахунок кількісного фактора .

Очевидно, що .

Отже, можна сформулювати правило: абсолютний приріст результативного правового показника за рахунок якісного фактора х дорівнює приросту цього фактора, помноженому на рівень кількісного фактора , а абсолютний приріст за рахунок кількісного фактора f дорівнює приросту цього фактора, помноженому на базисний рівень якісного фактора .

Розкладання абсолютного приросту за факторами на основі загальних індексів здійснюється аналогічно індивідуальним індексам. При цьому індекси будуються з урахуванням їхньої специфіки, яка полягає у зважуванні і фіксування ваги. Абсолютна зміна правового показника за рахунок окремих факторів обчислюється як різниця між чисельником і знаменником відповідних факторних індексів. Ця різниця зі знаком «+» означає абсолютний приріст, зі знаком «–» — абсолютне зниження результативного правового показника. Для співзалежних двохфакторних індексів розкладання абсолютного приросту в загальному вигляді записується як така система формул:

;

;

.

Для оцінювання загальної зміни злочинності в динаміці проф. А. А. Герцензоном пропонується поряд з індивідуальними індексами застосовувати загальні індекси. Якщо, наприклад, в окремому регіоні за відповідний період часу кількість злочинів одних видів скоротилась, а інші видів — зросла, то загальну зміну злочинності можна оцінити лише на основі загальних індексів, які дозволяють проаналізувати динаміку злочинності в цілому.

Кількість злочинів окремих видів не може враховувати їх тяжкість. Тому А. А. Герцензоном пропонується як сумірник тяжкості застосовувати міру покарання.

Наприклад, проаналізуємо динаміку злочинності по групі злочинів проти індивідуальної власності за допомогою загальних індексів (табл. 8.1).


Таблиця 8.1

КІЛЬКІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ
ПРОТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ ЗА 1995—2000 РОКИ


Злочини проти
індивідуальної
власності

1995 рік

2000 рік

Умовний показник злочинності, тис.

Кількість злочинів, тис.

Покарання, років

Показник злочинності, тис.

Кількість злочинів, тис.

Покарання, років

Показник злочинності, тис.

А















Крадіжки

Грабежі і розбої

Вимагательство

208,5

35,2

3,5

5

7

3

1042,5

246,4

10,5

177,0

26,7

2,7

6

8

2

1062,0

213,6

5,4

885,0

186,9

8,1

Разом

247,2



1299,4

206,4



1281,0

1080,0


Індивідуальні індекси кількості зареєстрованих злочинів проти індивідуальної власності характеризують зменшення крадіжок на 15,1 % (), грабежів і розбоїв — на 24,1 % (), вимагательств — на 22,9 % ().

Але з урахуванням тяжкості скоєних злочинів показник злочинності проти індивідуальної власності громадян становить: , тобто цей показник 2000 року порівняно з 1995-м зменшився лише на 1,4 %. Це зменшення відбулося під впливом різнонаправленої дії двох факторів: збільшення тяжкості злочинів проти індивідуальної власності і зменшення зареєстрованої їх кількості.

Вплив зменшення кількості зареєстрованих злочинів на динаміку показника злочинності показує індекс . Тобто, показник злочинності 2000 року в Україні зменшився на 16,9 % за рахунок зменшення кількості злочинів проти індивідуальної власності кожного виду.

Вплив збільшення тяжкості скоєних злочинів на динаміку показника злочинності дозволяє встановити . Тобто, показник злочинності в Україні 2000 року збільшився на 18,6 % за рахунок зростання тяжкості зареєстрованих злочинів проти індивідуальної власності.

Ці індекси пов’язані між собою таким чином: 0,891  1,186 = 0,986.

Можна розкласти також абсолютну зміну показника злочинності за рахунок окремих факторів:



Отже, показник злочинності у 2000 році порівняно з 1995 роком зменшився на 18,4 тис., у тому числі за рахунок зменшення кількості зареєстрованих злочинів проти індивідуальної власності цей показник зменшився на 219,4 тис., а за рахунок підвищення тяжкості скоєних злочинів — збільшився на 201,0 тис.


8.3. Оцінка рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою середньозважених індексів

Агрегатна форма індексів дозволяє розв’язати ряд конкретних завдань статистико-економічного аналізу правопорушень. Чисельник і знаменник будь-якого з агрегатних індексів легко інтегрується і тому зміст самого індексу не викликає сумнівів. Але в окремих випадках неможливо вивчити динаміку правопорушень саме на основі цієї форми індексів. Виникає потреба у використанні інших форм загальних індексів — середньої арифметичної та середньої гармонійної.

Для характеристики динаміки кількісного правового показника в середньому по сукупності різнорідних правових явищ агрегатна форма цього показника f перетворюється на середню арифметичну зважену форму: , де — індивідуальний індекс кількісного правового показника; — об’ємний правовий показник базисного періоду, вага індивідуальних індексів.

Для характеристики динаміки якісного правового показника в середньому по сукупності різнорідних правових явищ агрегатна форма цього показника х перетворюється на середню гармонійну зважену форму:

; де — індивідуальний індекс якісного правового показника; — об’ємний правовий показник поточного періоду, вага індивідуальних індексів.

Мають місце особливості застосування середньозважених індексів у вивченні динаміки злочинності, особливо при вимірюванні її суспільної небезпеки. При аналізі динаміки злочинності в цілому узагальнюються різноманітні суспільно-небезпечні дії — вбивства і образи, розкрадання і зґвалтування, тероризм і халатність, з яких обчислюються деякі середні показники. Така оцінка викривляє справжній стан злочинності і ефективність заходів боротьби з нею.

Особливо цікавим для юристів кримінально-правової спеціалізації у цьому плані може бути індекс, який вимірює середню динаміку різнорідних, безпосередньо несумірних, різноякісних правових явищ. Але виникає питання, який правовий показник слід використовувати як сумірник для порівняння і врахування ступеня суспільної небезпеки (тяжкості) окремих злочинів.

Суспільна небезпека діяння — це не тільки універсальна категорія кримінального права, але вона притаманна усім без винятку правопорушенням. Її кількісно-якісна визначеність може виступати вагою і бути покладена в основу вимірювання ступеня суспільної небезпеки злочинів. Врахування дійсної суспільної небезпеки діянь в процесі обчислення і аналізу індексів відіграє виключно важливу роль.

Дискусія серед вчених-криміналістів показала, що це не просте питання. Для кількісного вимірювання тяжкості злочинів пропонувалось враховувати міру покарання, або визначену судом, або встановлену в Особливій частині Кримінального кодексу. Реально призначена міра покарання є більш інформативною, бо враховує не тільки тяжкість злочину, але і особу обвинуваченого, пом’якшуючі і обтяжуючі покарання обставини. Кількісне вимірювання тяжкості злочинів лише на основі мір покарання, призначених санкціями статей КК спрощує квантифікацію злочину і згладжує багато інших обставин, які визначають фактичну тяжкість злочинів. Більшістю вчених міра покарання визнається не найкращою для цього, бо не завжди чітко розмежовує різні види злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки.

З цією метою пропонується також використовувати умовні вимірники (бали), коли 1 бал прирівнюється до одного року позбавлення волі, а інші види покарання, не пов’язані з позбавленням волі перераховуються: умовне позбавлення волі — 0,5 бала, виправні роботи без позбавлення волі — 0,33, штраф — 0,1.

Деякими науковцями пропонується також як сумірник тяжкості злочинів ввести додаткові коефіцієнти, які умовно називаються «видовими індексами» на відміну від індивідуальних. Вважається, що видові індекси враховують не тільки санкції за конкретний злочин, але й інші елементи складу злочину: об’єктивну і суб’єктивну сторону, об’єкт посягань, тяжкість наслідків та інші обставини.

Остаточну оцінку ступеня і суспільної небезпеки злочинності можна отримати з урахуванням індивідуальних і видових коефіцієнтів за формулою:

де і — число зареєстрованих злочинів відповідно у базисному і поточному періодах; х — зафіксовані видові індекси.

Цей сукупний індекс обчислюється як середньозважений з індивідуальних чи видових індексів. В юридичній літературі його називають тотальним і вводять такі позначення: , де — кількість зареєстрованих злочинів відповідно в базисному і поточному періодах; m — коефіцієнти їх тяжкості.

Підхід до визначення коефіцієнтів тяжкості m у літературних джерелах дуже різний. Відрізняються і їх значення, залежно від авторів, які пропонують застосовувати коефіцієнти тяжкості. Але вони потрібні, бо, по-перше, це квантифікація суспільної небезпеки злочинів, а по-друге, вони дозволяють обчислювати групові індекси, тобто враховувати зміну тяжкості окремих груп злочинів.

Наприклад, визначимо зміну показника злочинності з урахуванням тяжкості злочинів окремих видів за 1990—2000 роки (табл. 8.2). Використаємо коефіцієнти тяжкості, запропоновані З. Т. Яковлевою 12.


Таблиця 8.2

ДИНАМІКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ,
ЗАРЕЄСТРОВАНИХ В УКРАЇНІ ЗА 1990—2000 РОКИ


Види злочинів

Кількість
зареєстрованих
злочинів, тис.

Коефіцієнти
тяжкості
злочинів

Показник
злочинності, тис.

1990

2000

1990

2000

Розкрадання державного або колективного майна

Злочини проти індивідуальної власності

Хуліганство



69,7

159,1


18,8



130,4

229,7


23,4



5

3


2



348,5

477,3


37,6



562,0

689,1


46,8

Разом

245,7

383,5



863,4

1297,9


Індекс злочинності без урахування тяжкості злочинів становить , а з урахуванням суспільної небезпеки злочинів , тобто дещо нижчий. Отже, злочинність в Україні в цілому по наведених злочинах зросла на 51,6 %, а з урахуванням їх тяжкості — на 50,3 %. Це означає, що коли врахувати тяжкість злочину, то більша за кількістю група злочинів проти індивідуальної власності отримала меншу вагу, що і спричинило деяке пониження в зростанні рівня злочинності.

Для оцінки криміногенної ситуації доцільно також обчислювати середньозважений індекс судимості. При цьому використовується кількість засуджених за вироками судів, що набули законної сили, у розподілі за видами злочинів.

Сукупність зареєстрованих злочинів суттєво відрізняється від кількості засуджених за їх скоєння як кількісно, так і якісно. Вони мають різні одиниці вимірювання. А кількість засуджених майже вдвічі менша кількості зареєстрованих злочинів за рахунок нерозкритих злочинів, звільнення винних від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами та виправдання підсудних. Між реєстрацією злочину та осудженням винних у його скоєнні існує також деякий, досить помітний, проміжок часу. Значна кількість злочинів, зареєстрованих у поточному періоді, розглядається судами у наступному. Крім того, сукупна тяжкість зареєстрованих злочинів набагато нижча сукупної тяжкості злочинів, за скоєння яких наступило осудження. Наявність істотних відмінностей між індексами злочинності і судимості пояснює необхідність обчислення також індексу судимості з урахуванням тяжкості злочинів та відкриває нові можливості аналізу кримінальної політики і судової практики.

Кількісна оцінка тяжкості злочинів, за скоєння яких наступило осудження може здійснюватися, по-перше, на основі найбільших строків позбавлення волі, вказаних в Кримінальному кодексі, за злочини найбільшої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі; і, по-друге, на основі реально призначених судом строків позбавлення волі. Міри покарання, не пов’язані з позбавленням волі, перераховуються в роки позбавлення волі.

Обчислення індексу судимості з урахуванням тяжкості осудження здійснюється за формулою: , де — кількість засуджених за вироками судів, що набули законної сили, відповідно у базисному і звітному періодах; m — міра покарання в роках позбавлення волі.

Наприклад, обчислимо зміну показника судимості з урахуванням тяжкості осудження по деяких видах злочинів. Як коефіцієнти тяжкості використаємо максимальну міру покарання, призначену Кримінальним кодексом за скоєння цих злочинів.

Таблиця 8.3

ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ ЗАСУДЖЕНИХ ЗА ДЕЯКІ
ВИДИ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ В 1990—2000 РОКАХ


Види
злочинів

Кількість
засуджених, тис.

Максимальна міра покарання, років

Показник
судимості

1990

2000

1990

2000





m





Шахрайство

Хуліганство

Хабарництво

2,12

0,84

8,07

4,91

2,68

13,29

12

7

8

25,44

5,88

64,56

58,92

18,76

106,32

Разом

11,03

20,88



95,88

184,0


Індекс судимості з урахуванням тяжкості наведених злочинів становить , тобто показник судимості в даному регіоні зріс на 91,9 %. Це дещо більше, ніж без урахування тяжкості злочинів, коли індекс судимості становив , тобто судимість зросла на 89,3 % у 2000 році порівняно з 1999 роком.

Використання індексу судимості для просторово-часових порівнянь дозволить об’єктивніше оцінити дійсний стан злочинності, яка пройшла і судову практику боротьби з нею. Порівняння індексів судимості на основі мір покарання, призначених Кримінальним кодексом, і реально встановлених судом, дозволяє оцінити розбіжності в судовій практиці і кримінальній політиці.

Використання індексів злочинності та судимості з урахуванням суспільної небезпеки (тяжкості) злочинів дозволить об’єктивніше оцінити реальну криміногенну обстановку у країні в цілому або в окремому її регіоні та встановити ефективність боротьби з нею правоохоронними органами. Широкому застосуванню в аналітичній роботі індексів злочинності та судимості з урахуванням суспільної небезпеки злочинності може сприяти розробка спеціальних таблиць показників «тяжкості» усіх видів злочинів. Це сприятиме підвищенню рівня аналітичної роботи в правоохоронних органах і розробці на цій основі ефективних заходів контролю над злочинністю.


8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин

В статистичному аналізі правових явищ доводиться порівнювати також динаміку якісних правових показників: середнього числа розглянутих справ, яка припадає на одного суддю, середньої суми позову, яка припадає на одну цивільну справу, середньої суми заподіяних матеріальних збитків, яка припадає на один злочин, середньої суми накладеного чи стягненого штрафу, яка припадає на одне адміністративне правопорушення.

Середній рівень якісного правового показника залежить від окремих значень правової ознаки (х) та співвідношення частот (f): . Динаміка середнього рівня якісного правового показника визначається зміною значень якісної правової ознаки (х) та зміною співвідношення частот (f), тобто кількісного правового показника.

Аналіз динаміки середнього рівня якісного правового показника здійснюється за допомогою системи співзалежних індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Індекс змінного складу — це співвідношення середніх рівнів якісного правового показника у поточному періоді порівняно з базисним:

,

де х0, х1 — рівні якісного правового показника відповідно в базисному і поточному періоді; f0,, f1 — значення кількісного правового показника відповідно в базисному і поточному періодах.

Величина цього індексу залежить від двох факторів: зміни самого якісного правового показника х та зміни структури правових явищ за кількісним правовим показником f. Охарактеризувати зміну середнього рівня якісного правового показника за рахунок першого фактора дозволяє індекс фіксованого складу:

.

У цьому індексі структура сукупності правових явищ фіксується на рівні поточного періоду, що і дозволяє проаналізувати зміну середнього рівня лише за рахунок зміни рівнів якісного правового показника.

Вплив зміни структури сукупності на динаміку середнього рівня якісного правового показника дозволяє отримати індекс структурних зрушень:

.

У цьому індексі фіксується на рівні базисного періоду величина якісного правового показника і таким чином враховується зміна середньої за рахунок структурних зрушень у складі правових явищ за величиною кількісного правового показника.

Індекс, який характеризує зміну середнього рівня якісного правового показника під впливом зміни усіх врахованих факторів, дорівнює добутку індексів-співмножників, кожний з яких характеризує зміну лише одного фактора: Із.с = Іф.сІс.зр.

Наприклад, розглядаючи адміністративні правопорушення як злочини значно меншої тяжкості можна встановити, що загальна сума накладеного або стягненого штрафу залежить від числа осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, та суми штрафу, накладеного чи стягнутого, по кожному правопорушенню. Аналіз цих показників виконаємо на основі табл. 8.4.

Таблиця 8.4

ДИНАМІКА ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕЯКИХ ВИДІВ
АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЗА ДВА КВАРТАЛИ


Види посягань

Кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності

Загальна
сума стягненого штрафу,
тис. грн

Сума стягненого
штрафу на
1 особу, грн

Умовна сума стягненого штрафу, тис. грн

І квартал

IV квартал

І квартал

IV квартал

І квартал

IV квартал

А

f0

f1

x0f0

x1f1

x0

x1

x0f1

На власність

Установлений по-рядок управління

Громадський порядок

60


300

1240

70


330

1300

30,0


30,0

24,8

42,0


39,6

32,5

500


100

20

600


120

25

35,0


33,0

26,0

Разом

1600

1700

84,8

114,1





94,0


Індекс середньої суми стягненого штрафу, яка припадає на одне адміністративне правопорушення змінного складу дорівнює ; Індекс фіксованого складу , а індекс структурних зрушень . Ці результати означають, що середня сума стягненого штрафу, яка припадає на одну особу, притягнуту до адміністративної відповідальності, збільшилась у IV кварталі порівняно з І на 26,6 %, в тому числі за рахунок суми стягненого штрафу, яка припадає на одного правопорушника, по кожному виду посягань — на 21,3 %, а за рахунок зміни структури числа осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, по видах посягань — на 4,4 %.

Зв’язок між обчисленими індексами підтверджується рівнянням Із.с = 1,213  1,044 = 1,266.

Індекси середніх величин можна побудувати як агрегатні індекси, якщо застосувати показник структури сукупності правових явищ (d), тобто частку числа правопорушень відповідного виду в загальній їхній кількості. Тоді середній рівень якісного правового показника буде обчислений за формулою: , якщо . А динаміка середнього рівня цього показника в цілому і під впливом окремих факторів буде аналізуватися за допомогою системи індексів середніх величин такого виду:

Індекс змінного складу ;

Індекс фіксованого складу ;

Індекс структурних зрушень .

За допомогою цих індексів можна розкласти абсолютну зміну середнього рівня якісного правового показника за рахунок впливу окремих врахованих факторів:

;

;

;



Наприклад, проаналізуємо зміну середньої кількості розглянутих кримінальних справ, яка припадає на одного суддю, в окремих районах міста за допомогою останньої індексної системи. Результати розрахунків і вихідна інформація наведені в табл. 8.5.


Таблиця 8.5

ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ РОЗГЛЯНУТИХ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
У РАЙОННИХ СУДАХ МІСТА ЗА ДВА КВАРТАЛИ


Район міста

І квартал

IV квартал

Кількість
розглянутих
справ, яка
припадає на одного суддю

Структура
чисельності
суддів

Умовна
кількість
розглянутих
кримінальних
справ

Кількість розг­лянутих справ

Чисельність
суддів, чол.

Кількість розг­лянутих справ

Чисельність
суддів, чол.

І квартал

IV квартал

І квартал

IV квартал

А

x0f0

f0

x1f1

f1

x0

x1

d0

d1

x0d1

x1d0

1

2

3

120

280

150

20

40

30

200

450

210

25

50

35

6

7

5

8

9

6

0,222

0,455

0,333

0,227

0,455

0,318

1,362

3,185

1,590

1,776

4,205

1,998

У
цілому

550

90

860

110

6,11

7,82

1,000

1,000

6,137

7,779


За наведеними формулами — індекс змінного складу ; індекс фіксованого складу ; індекс структурних зрушень . Отже, середнє число розглянутих справ, яке припадає на одного суддю в цілому по місту в IV кварталі порівняно з першим збільшилось на 28,0 %. Це збільшення відбулося під впливом, по-перше, збільшення числа розглянутих справ, яке припадає на одного суддю в кожному районі міста — на 27,4 % і, по-друге, під впливом зміни розподілу чисельності судів між районами міста — на 0,5 %.

Абсолютна зміна середнього числа розглянутих справ, яке припадає на одного суддю у даному місті обчислюється за наведеною системою формул:







або

Таким чином, число кримінальних справ, яке припадає на одного суддю, в середньому по місту у поточному кварталі порівняно з базисним збільшилось на 1,71 справ, у тому числі за рахунок збільшення цього показника в кожному районі міста — на 1,68 справ, а за рахунок зміни розподілу чисельності суддів між районами міста — на 0,03 справи.

У разі відносного і абсолютного розкладання ефект взаємодії обох факторів — зміни якісного правового показника і зміни структури сукупності правових явищ — приєднався до оцінки зміни якісного правового показника. Якщо визначити вплив зміни якісного правового показника за структурою сукупності базисного періоду за допомогою індексу фіксованого складу , то порівняння його з попереднім індексом фіксованого складу дозволить виявити ефект спільного впливу досліджуваних факторів.

У наведеному прикладі, індекс фіксованого складу за базисною структурою чисельності суддів (див. табл. 8.5) становить і майже не відрізняється від індексу фіксованого складу за поточною структурою чисельності суддів (Іф.с = 1,274). Отже, ефект взаємодії факторів виявився незначним і спрямованим на підвищення середнього числа розглянутих справ.


Питання і завдання для самоконтролю


  1. Що називається індексом?

  2. У чому полягає роль індексного методу аналізу правових явищ?

  3. Чим відрізняються індекси від відносних показників динаміки чи порівняння?

  4. Індекси вимірюються: а) у коефіцієнтах; б) у процентах.

  5. Індекси класифікуються за такими ознаками: а) за базою порівняння; б) за характером правових показників; в) за ступенем охоплення правових явищ.

  6. За ступенем охоплення правових явищ індекси поділяються на: а) індивідуальні; б) зведені. В залежності від бази порівняння на: а) динамічні; б) територіальні.

  7. Як відрізнити груповий індекс від загального?

  8. Індивідуальним індексом є: а) кількість виявлених осіб, підозрюваних у приховуванні валютної виручки у 2000 році порівняно з 1996 зросла у 1,5 разу; б) кількість випадків розкрадання державного і колективного майна у 2000 році порівняно з 1996 зменшилась на 4,8 %.

  9. Зведеним індексом є: а) кількість зареєстрованих злочинів у сфері економічної діяльності у поточному році порівняно з попереднім становила 105,7 %; б) кількість виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні фіктивного підприємництва зросла у 2000 році порівняно з 1996 в 7,6 рази.

  10. Який із наведених правових показників є сумірником: а) кількість осіб, скоївших адміністративні правопорушення; б) вартість одного позову; в) сума стягненого штрафу, яка припадає на одного адміністративного правопорушника; г) кількість розглянутих справ, яка припадає на одного суддю.

  11. При побудові індексів агрегатної форми, якщо індексується якісний правовий показник, то вагу або кількісний правовий показник слід зафіксувати на рівні: а) базисного періоду; б) поточного періоду; якщо індексується кількісний правовий показник, то сумірник або якісний правовий показник приймається однаковим на рівні: в) базисного періоду; г) поточного періоду.

  12. Яку аналітичну функцію виконують системи співзалежних індексів?

  13. В таблиці наведені дані про вартість одного позову та кількість позовів за два періоди:

Позови

Кількість позовів

Вартість одного позову, грн

Базисна

Поточна

Базисна

Поточна

Трудові

Житлові

20

40

30

60

20 000

28 000

25 000

30 000

В цілому

60

90





Обчисліть та проаналізуйте зведені індекси кількості позовів, вартості одного позову та загальної суми позовів по двох їх видах в цілому.

  1. У таблиці наведено дані про деякі адміністративні правопорушення, що посягають на власність за два роки:




Види правопорушень

Кількість осіб, на яких накладено штраф, чол.

Сума накладеного
штрафу, грн

2000 рік

2001 рік

2000 рік

2001 рік

Порушення права державної власності на надра

Порушення права державної власності на води

Дрібне розкрадання державного або колективного майна



469


1793

6897



517


1881

6 446



64 722


145 233

340 022



70 328


162 634

351 745

Обчисліть та проаналізуйте групові індекси агрегатної форми кількості осіб, на яких накладено штраф, суми накладеного штрафу, яка припадає на одну особу та загальної суми накладеного штрафу по адміністративних правопорушень, що посягають на власність в цілому.

  1. В таблиці наведені дані про кількість зареєстрованих злочинів за два періоди:

Вид злочину

Кількість зареєстрованих злочинів

Коефіцієнт тяжкості
злочинів

1990

2000

Крадіжка

Грабіж

Розбій

130

17

3

177

21

5

2,0

4,0

5,0

Обчисліть тотальний індекс злочинності з урахуванням і без урахування суспільної небезпеки (тяжкості) скоєних злочинів.

  1. В таблиці наведені дані про кількість неповнолітніх, засуджених за скоєння деяких видів злочинів за два роки:

Вид злочину

Кількість засуджених

Максимальний строк
позбавлення волі, років

1990

2000

Вбивство

Тяжке тілесне ушкодження

Зґвалтування

93

156

671

257

233

106

15

10

12

Обчисліть тотальний індекс неповнолітньої судимості з урахуванням і без урахування суспільної небезпеки (тяжкості) скоєних злочинів. Зробіть висновок.

  1. У таблиці наведено дані про кількість засуджених за деякими мірами покарання за два роки:

Міра покарання

Кількість засуджених, тис. осіб

Коефіцієнт тяжкості злочинів

1990

2000

Умовне позбавлення волі

Виправні роботи

Штраф

14,7

22,9

13,8

54,6

17,8

6,6

0,50

0,33

0,10

Обчисліть та проаналізуйте тотальний індекс судимості з урахуванням і без урахування суспільної небезпеки (тяжкості) скоєних злочинів.

  1. У таблиці наведено дані про кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності окремими адміністративними органами за два роки:

Адміністративні органи

Кількість осіб, на яких
накладено адміністративне стягнення

Загальна сума накладеного
штрафу, тис. грн

2000 рік

2001 рік

2000 рік

2001 рік

Пенсійного фонду України

Фонду соціального страху­вання

Виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів

24232

983


40325

25585

819


39481

3514

140


4154

3795

120


4037

1) Обчисліть суму накладеного штрафу, яка припадає на одного правопорушника по кожному адміністративному органу і в цілому в кожному році.

2) Проаналізуйте зміну середньої суми накладеного штрафу, яка припадає на одного правопорушника по цій групі адміністративних органів в цілому за допомогою індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Зробіть висновки.

  1. У таблиці наведено дані про кількість розглянутих справ та чисельність суддів у районних судах міста за два періоди:

Райони міста

Базисний період

Поточний період

Кількість розглянутих справ

Чисельність
суддів, осіб

Кількість розглянутих справ

Чисельність
суддів, осіб

1

2

3

450

210

200

50

35

25

600

320

180

60

40

20

1) Обчисліть середнє число розглянутих справ, яке припадає на одного суддю в кожному районі міста та у місті в цілому.

2) Проаналізуйте зміну середнього числа справ на одного суддю по місту в цілому за допомогою індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Зробіть висновки.

  1. У таблиці наведено дані про кількість позовів, що надійшли до суду, та їх загальну суму за два періоди:

Районні суди

Базисний період

Поточний період

Кількість
позовів

Загальна сума,
тис. грн

Кількість
позовів

Загальна сума,
тис. грн

1

2

3

28

40

32

924

10000

576

36

54

40

1260

1620

800

1) Обчисліть середню вартість одного позову в кожному суді міста та у місті в цілому.

2) Проаналізуйте зміну середньої вартості одного позову по місту в цілому за допомогою індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Зробіть висновки.

  1. У таблиці наведено дані про кількість осіб, на яких накладено адміністративне стягнення та середній розмір цього стягнення по деяких західних регіонах:

Область

2000 рік

2001 рік

Кількість осіб тис.

Середній розмір
накладеного штрафу, грн

Кількість осіб, тис.

Середній розмір
накладеного штрафу, грн

Івано-Франківська

Рівненська

Чернівецька

80,9

99,7

76,4

45,3

139,8

38,8

84,3

97,9

81,3

44,4

194,4

42,2

Проаналізуйте зміну середнього розміру накладеного штрафу, яка припадає на одного адміністративного правопорушника по групі цих областей в цілому за допомогою індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Зробіть висновки.

  1. У таблиці наведено дані про чисельність суддів та кількість розглянутих справ, яка припадає на одного суддю за два періоди:

Районні суди

Базисний період

Поточний період.

Чисельність
суддів, чол.

Кількість
розглянутих справ
одним суддею

Чисельність
суддів, чол.

Кількість
розглянутих справ
одним суддею

1

2

3

18

12

10

7

5

8

20

15

15

9

6

10

Проаналізуйте динаміку середньої кількості справ, яка припадає на одного суддю, по місту в цілому за допомогою індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Зробіть висновки.

  1   2   3   4

Схожі:

Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconЩорічна науково-практична конференція «свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці»
Запрошуємо Вас взяти участь у щорічній науково-практичній конференції «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній...
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconЗміст розділ загальні положення 2 розділ 2 виробничі та трудові відносини 3 розділ 3 відпустки 7 розділ 4 забезпечення продуктивної зайнятості 9 розділ 5 оплата праці 11 розділ 6 охорона праці 15
Додаток 2 Положення про порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Доннту
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconОрганізація самостійної роботи Змістовний модуль №1 «теоретичні основи інфор­маційних систем І технологій в статистиці»
Змістовний модуль №1 «теоретичні основи інфор­маційних систем І технологій в статистиці»
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconЗміс т розділ 1 Застосування диференціального числення для дослідження функцій
Література
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconЗміс т розділ 1 Застосування диференціального числення для дослідження функцій
Література
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconСучасні моделі оцінки вартості банку І можливість ІХ застосування в україні
У зв’язку з цим особливий інтерес представляє проведення аналізу існуючих моделей оцінки вартості банку, з метою обґрунтування вибору...
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconПрограма Дисципліни діловодство
Розділ V. Особливості роботи зі зверненнями громадян. Робота з документами, що містять комерційну таємницю
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconОсобливості застосування гри-драматизації як засобу розвитку дітей молодшого дошкільного віку

Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconО. М. Шлапак, асистент, Вінницький державний педагогічний університет взаємодія викладача та студентів у процесі застосування дидактичних ігор
У статті висвітлено особливості взаємодії викладача та студентів у процесі застосування дидактичних ігор майбутніми вчителями у внз....
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconРозрахунок ідеальної ваги на підставі індексу Брока та індексу Кетле
Визначення конституції індивіда, ваго – ростових індексів та відповідної маси тіла
Розділ Особливості застосування індексів у правовій статистиці iconРозділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу
Органічні особливості попередніх етапів створюють об'єктивні перешкоди для активного розвитку маркетингової орієнтації
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи