Вступ актуальність теми

Назва	Вступ актуальність теми
Дата	24.12.2012
Розмір	155.13 Kb.
Тип	Закон

Зміст

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Завдання дослідження
Об’єкт дослідження
Теоретико-методологічну основу дослідження
Гіпотеза дослідження
Експериментальна база дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів
Практичне значення отриманих результатів
Особистий внесок дисертатнта
Вірогідність результатів дослідження
Апробація результатів дисертації.

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний і інформаційний простір значна роль відведена якості освіти на всіх її рівнях (І.А.Зязюн, О.О.Яременко, В.Г.Кремень).

Проблема дослідження теоретико-методичних засад навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів засобами здоров’язбережувальних технологій на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної науки має важливе наукове освітнє і суспільне значення.

Загальноосвітні навчальні заклади як державні установи покликані опікуватися проблемами дитинства та надавати соціально-психологічну і здоров’язбережувальну допомогу дітям, тим самим удосконалюючи впровадження і забезпечення прав дітей, чітко визначених в ратифікованій Україною Конвенції ООН про права дитини.

Закон України «Про загальну середню освіту» вимагає забезпечити не лише збереження і зміцнення здоров’я дітей шкільного віку та підлітків у навчальному середовищі, але й його формування. Розв’язання цього завдання можливе не тільки шляхом виховання і розвитку навичок здорового способу життя, але й переконань, впевненості у власній спроможності досягти певного рівня здоров’я, усвідомленого ставлення до його формування шляхом здоров’язбережувальної поведінки.

Саме загальноосвітні навчальні заклади, змістом існування яких є передача знань, формування умінь і розвиток різноманітних навичок, є ідеальним соціальним інститутом для системного і систематичного впливу на дітей та підлітків. Водночас успішне вирішення проблеми можливе лише за умов функціонування всього навчального закладу як осередку формування здорового способу життя, школи здоров’я.

Інтенсифікація навчального процесу у загальноосвітніх середніх школах, гімназіях і ліцеях, обумовлює проблему здоров’язбереження школярів на фоні підвищення вимог до фізичних і психічних якостей їх організму. Сучасним школярам потрібно володіти значними резервами здоров’я, що дозволить не тільки здобути якісну освіту і професію, але й вижити в умовах негативного впливу оточуючого середовища.

Дана обставина спирається на проблему усвідомлення значущості цього питання керівництвом та педагогічним колективом загальноосвітніх закладів та особливості впровадження методик, форм, засобів та методів здоров’язбереження на всіх ланках освіти школярів (початкова, середня та старша школа).

Державна політика розвитку і досягнення змін в організаційному забезпеченні діяльності різних соціальних інститутів з проблем здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів потрібна саме тепер, незважаючи на економічні негаразди, тому що очікувати часів економічного розквіту безглуздо – зміни у популяційному здоров’ї населення України можуть досягнути критичної межі, за якою процес виродження нації зупинити буде вкрай проблематично. Зважаючи на відсутність на теперішній час цілісної системи загальнодержавного забезпечення здорового способу життя у належному обсязі, дуже важливим є формування пріоритетів здоров’я у суспільній свідомості, що можливо саме через систему освіти.

На наш погляд, загальноосвітні навчальні заклади (школи, гімназії) мають стати «експериментальним майданчиком» для розробки моделі функціонування закладу середньої загальної освіти як школи сприяння здоров’ю.

Аналіз наукової літератури засвідчує про відсутність досліджень у зазначеному напрямі та наявність лише поодиноких робіт (Л.П.Качанова, О.А.Мишковець, О.Є.Горошко), спрямованих на вивчення проблем медичного забезпечення шкіл сприяння здоров’ю, аналіз окремих оздоровчих систем, на вирішення питань озеленення територій навчальних закладів, створення фітобарів, оснащення фізкультурних залів та пришкільних майданчиків. Результати цих робіт лише частково сприяють розв’язанню досліджуваної проблеми (С.Б.Верчиловський, В.А.Вишневський, Н.С.Полька, В.А.Шаповалова).

Аналіз літературних джерел і досвіду роботи загальноосвітніх начальних закладів дає підстави стверджувати, що на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної науки немає комплексного дослідження з проблеми обґрунтування і розроблення теоретико-методичних засад навчання учнів засобами здоров’язбережувальних технологій. Тому актуальність окресленої проблеми зумовлена також наявністю стійких суперечностей на практико-методичному рівні, а саме:

не розробленістю цілісного підходу до її реалізації;
між потребою покращення здоров’я учнівської молоді і відсутністю ефективних важелів впливу на нього;
між невирішеними індивідуальними і суспільними проблемами збереження здоров’я та відсутністю для реалізації цього відповідних організаційних і методичних засобів.

Відтак, необхідність вирішення проблеми навчання здоров’я збереженню учнів загальноосвітніх навчальних закладів на основі практичного впровадження концептуальної моделі школи сприяння здоров’ю в контексті реалізації основних завдань педагогічної теорії і практики в умовах реформування освіти в Україні, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретичні і методичні засади застосування здоров’язбережувальних технологій навчання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Поза увагою дослідників залишаються методичні та організаційні основи створення педагогічних здоров’язбережувальних технологій навчання на основі оптимізації впровадження здоров’яформуючих форм, засобів та методів фізичного виховання учнів.

Загальноосвітній заклад - школа сприяння здоров’ю як цілісна система збереження, зміцнення і формування здоров’я має відповідати певним базовим принципам.

Психофізичний стан учнів розглядається не тільки як умова гармонійного фізичного, психологічного, соціального розвитку особистості, але й підґрунтя підвищення ефективності середньої загальної освіти, впровадження педагогічних інноваційних заходів. Цей принцип відповідає основним вимогам законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)».
Навчальний заклад має забезпечити сприятливе оточуюче середовище шляхом зменшення впливу негативних чинників порушення здоров’я (гігієнічні умови виховання, зміст і режим навчання, соціальний мікроклімат в учнівських і педагогічному колективах).
Науковості впроваджуваних здоров’язбережувальних заходів (наукова обґрунтованість, адекватність, доступність виконання, трансформації та адаптації до місцевих умов з врахуванням особливостей вікових категорій учнів, можливостей закладу тощо).
Розглядатись незалежно від віку, вихідного стану здоров’я, психофізіологічних особливостей школярів, у всіх учнів повинні бути рівність можливостей отримання позитивного ефекту різних заходів по збереженню, зміцненню і формуванню здоров’я.
Забезпечення реальних можливостей підвищення рівня здоров’я і адаптивних властивостей організму через створення активного моніторингу здоров’я – соматичного (фізичного) та психічного.
Забезпечення учням різного віку достатнього рівня знань і практичних навичок свідомого контролю власного здоров’я шляхом виховання здорового способу життя, валеологічної освіти, розвитку культури і пріоритету здоров’я як найвищої цінності.
Впровадження заходів по вихованню і формуванню здоров’язбережувальної поведінки має здійснюватись шляхом ефективного управління процесом, контролю реальної ситуації, зворотного зв’язку з учнями і батьками.
Неперервності та практичного спрямування – отримання усіма учнями, починаючи з початкових класів, інформації про динаміку здоров’я на кожному етапі навчання, засобів корекції та удосконалення форм і методів оптимального використання засобів фізичної культури.
Активне використання новітніх теоретичних розробок науковців (педагогіки, психології і соціології, медичних наук), вчителів-новаторів тощо; широка варіативність заходів.
Відповідність педагогічного колективу гімназії еталону взірця активної поведінки щодо збереження власного здоров’я, дотримання елементів здорового способу життя.

Навчальний заклад виступає у ролі системи, в якій водночас відбуваються як процеси формування, так і реалізації здоров’язбереження через навчальну діяльність зі щорічним періодом адаптації до змісту навчання, який поступово ускладнюється.

На підставі узагальнення численних даних про стан здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл і вплив на них навчального середовища, можна виділити чинники, які обумовлюють оздоровчу спрямованість навчально-виховного процесу в освітніх закладах:

особистісні – фізичний розвиток, фізіологічний статус, захворюваність, темперамент, характер, функціонування когнітивних процесів, фізична підготовленість, наявність шкідливих звичок тощо;
середовищні – фізико-хімічні властивості повітря, світловий, шумовий режим класних приміщень, екологічна ситуація в мікрорайоні розташування закладу;
режимні – загальний режим, режим харчування, праці і відпочинку, сформованість гігієнічних навичок щодо дотримання основних елементів режиму дня;
рухова активність – ранкова зарядка, динамічні паузи на уроці, самостійні заняття спортом, уроки фізичної культури тощо;
власне навчальний процес – розклад уроків, їхня складність, використання ілюстративного матеріалу, емоційна насиченість тощо;
соціопобутові – склад сім’ї, матеріальний добробут, площа житла, комунальні умови тощо.

Авторське бачення досліджуваної проблеми базувалося на інтерпретації результатів теоретичних праць В.Г.Кременя, О.Д.Дубогай, Л.П.Сущенко, О.А.Савченко, Т.Є.Бойченко, В.С.Лозинського, М.Щербей, О.Ю.Осадко, В.А.Шаповалової, В.М.Оржеховської, Н.С.Польки, П.М.Гусака, В.І.Завацького, М.В.Дутчака, Б.М.Мицкана, Б.М.Шияна, С.Д.Максименка, Г.Л.Апанасенка, Є.О.Неведомської, В.Г.Ареф’єва, І.В.Василашко з основ змісту навчання вивчення здорового способу життя в навчальних закладах, оцінювання показників здоров’я, що стосується проблеми здоров’я в системі освіти.

Аналіз теоретичних положень з проблем здоров’язберження було проведено на ґрунті теоретико-методологічних праць О.Д.Дубогай, В.Н.Агаркова, В.К.Бальсевича, І.Я.Коцана, А.М.Сердюка, Ю.П.Лісіцина, Т.Ю.Круцевич, М.М.Коренєва.

Певний науковий інтерес на етапі технологічного означення структури педагогічної технології та моделі навчання учнів здоров’язбереженню становили студії вітчизняних учених, присвячених опрацюванню теоретико-методичних аспектів упровадження інноваційних та інтерактивних технологій навчання (В.Андрущенко, В.Безпалько, А.Воловик, Р.Гуревич, М.Євтух, В.Кремень, М.Левшин, В.Луговий, В.Моргун, В.Рибалка, О.Пометун, О.Савченко, С.Сисоєва).

В умовах сьогодення системний підхід до організації впровадження технологій в систему навчальних закладів середньої освіти передбачає три рівні впровадження – індивідуальний, навчальний клас, навчальний заклад. Всі вони повинні базуватися на дослідженні і подальшому підтриманні і поліпшенні рівня здоров’я – соматичного і психічного як індивідууму так і колективу.

Викладене вище обумовило напрям, мету та завдання даного дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до теми наукових досліджень Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука «Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ» (номер державної реєстрації 0106U002439) та вимог національної програми «Діти України», спільних наказів МОЗ та МОН України по реалізації міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю» в Україні (№157/2815 від 21.04.2002 р.; № 412/254-Адм. від 17.07. 2002р.).

Роль автора ролягає в науковому обгрунтуванні технології та моделі навчання здоров’язбереженню учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (протокол №7 від 24.02.2011р.) узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26.04.2011 р.).

Мета дослідження - теоретико-методичне обґрунтування змісту засад здоров’язбережувальних технологій навчання та умов реалізації оптимальних здоров’яформуючих форм, засобів та методів фізичного виховання в системі загальноосвітньої школи.

^ Завдання дослідження:

Здійснити аналітичний огляд науково-педагогічних джерел з проблеми дослідження в загальній і спеціальній психолого-педагогічній літературі.
Вивчити психофізичний стан організму школярів 1-11-х класів у взаємозв’язку з рівнем їх розумової, фізичної працездатності та якості життя.
Розробити модель здоров’язбережувального навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів засобами здоров’яформуючих технологій.
Визначити ефективність експериментальної моделі навчання школярів 1-11-х класів в загальноосвітніх навчальних закладах.

^ Об’єкт дослідження: процес навчання здоров’язбереженню учнівської молоді на основі здоров’яформуючих технологій.

Предмет дослідження: засади здоров’яформуючої методики навчання учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах.

^ Теоретико-методологічну основу дослідження складають:

теорія про єдність організму і зовнішнього середовища (І.П.Павлов, І.М.Сєченов, Г.М.Сердюковська);
теорія про резервні можливості функціональних систем організму (П.К.Анохін, Г.Л.Апанасенко, В.І.Завацький);
теорія про єдність фізичного, психічного, духовного і соціального компонентів у формуванні потенціалу здоров’я (М.М.Амосов, Г.В.Ложкін, А.Г.Сухарєв);
праці педагогів та психологів, лікарів про здоров’я як найвищу особистісну і соціальну цінність (С.М.Громбах, П.М.Гусак, В.Г.Бардов);
положення про спосіб життя як основного чинника впливу на стан здоров’я людини (Ю.П.Лісіцин, М.В.Дутчак, О.Ващенко);
залежність рівня фізичного здоров’я від рівня фізичної підготовленості дітей і підлітків (О.Д.Дубогай, Б.М.Мицкан, Б.М.Шиян, Т.Ю.Круцевич);
розвитку ціннісно-мотиваційної сфери особистості (Г. О.Балл, М. Рокич, Ю.В.Пелех);
теорія розвиваючого навчання (В.В.Давидов, Д.В.Ельконін, С.Д.Максименко);
психологічна теорія діяльності (Г.С.Костюк, В.Г.Леонтьев);
соціально-філософська та педагогічна концепція самовиховання особистості (О.Г.Ковальов);
праці педагогів та психологів із проблем педагогічної майстерності (А.М.Алексюк, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, А.Й.Капська, В.О.Сластьонін);
«педагогіка здоров'я» В.О.Сухомлинського; положення про структуру педагогічної діяльності, зміст професійно значущих якостей особистості вчителя (Н.В.Кузьміна, В.О.Сластьонін);

інноваційні та інтерактивні технології навчання (В. Андрущенко, М. Євтух, В. Кремень, М. Левшин, В. Луговий, О. Савченко).

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:

теоретичні - вивчення, аналіз та узагальнення спеціальної психолого-педагогічної літератури з питань досліджуваної проблеми; аналіз спеціальних навчальних програм і методик для теоретичного обґрунтування здоров’язбережувальної і здоров’яформуючої технології навчання учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах;
емпіричні - педагогічні (опитування, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент - констатувальний і формувальний), медико-біологічні (визначення довжини та маси тіла, визначення ЧСС, тонометрія, динамометрія, спірометрія), функціональні методи дослідження (індекси здоров’я), аналіз медичної документації;
статистичні - кількісна та якісна обробка одержаних результатів дослідження, статистична обробка й узагальнення одержаних результатів дослідження за критерієм Стьюдента з метою перевірки ефективності формувального експерименту.

^ Гіпотеза дослідження базується на провідній ідеї розуміння дидактичних вимог до процесу навчання, виконання яких забезпечує його ефективність та загально визначених принципів навчання (науковості, свідомості і активності, наочності, доступності, систематичності й послідовності, міцності, зв’язку теорії з практикою).

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність процесу навчання здоров’язбереженню учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах суттєво підвищиться, якщо на основі теоретико-методичного обґрунтування суті і структури педагогічної технології (зміст, форми, методи, засоби) розробити відповідну модель навчання.

Дослідження відбувалося протягом 2000-2010 рр. і реалізовувалось у декілька етапів:

аналітико-констатувальний (2000-2001 рр.) передбачав аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури; визначення об’єкта, предмета, мети, завдань, програми дослідження; нвкопичення й систматизацію емпіричного матеріалу;
пошуковий етап (2001-2003 рр.) визначення рівня психофізичного стану організму учнів; розробка здоров’язбережувальної методики навчання учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах.
формувальний етап (2003-2005 рр.) був спрямований на організацію формувального експерименту, перевірку ефективності розробленої технології та моделі навчання здоров’язбереженню учнів.
узагальнювальний етап (2005-2010 рр.) передбачав аналіз, узагальнення даних експерименту, формування висновків, апробацію результатів дослідження, написання посібника, монографій, оформлення тексту дисертації.

^ Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу здійснювали на базі загальноосвітніх навчальних закладів (22 загальноосвітні школи і 4 гімназії) м. Луцька. У дослідно-пошуковій роботі брали участь 2348 учнів. Захворюваність учнів вивчалась і аналізувалась стосовно 8488 учнів гімназій і 52512 учнів загальноосвітніх шкіл.

^ Наукова новизна одержаних результатів:

уперше розроблено модель здоров’язбережувальної технології навчання, яка базується на впровадженні здоров’яформуючих форм та засобів фізичного виховання в систему життєдіяльності учнів;
вивчено впровадження моделі здоров’язбереження в систему навчання учнів;
розширено та доповнено наукові уявлення про особливості і закономірності формування системи здоров’язбережувального навчання для поліпшення психофізичного стану організму учнів 1-11-х класів загальноосвітніх закладів та психосоціальну структуру учнівського колективу в нових типах навчальних закладів (гімназії);
дістало подальшого розвитку знання про кількісно-якісну залежність показників функціонального стану організму учнів від чинників негативного впливу на нього освітнього середовища, про його взаємозв'язок з якістю життєдіяльності учнів на завершальних етапах гімназійної освіти;
доповнено дані щодо рівня фізичного розвитку, фізичної і психофізичної підготовленості, функціональних можливостей і стану частоти захворюваності на гострі респіраторні захворювання учнів;

підтверджено інформацію про можливість вирішувати у комплексі різні за змістом (навчальні, виховні, оздоровчі, з професійної підготовки) завдання у процесі освоєння здоров’язбережувальних технологій навчання учнів в нових типах навчальних закладів.

^ Практичне значення отриманих результатів полягає в тому що:

розроблено структуру здоров’язбережувальної технології навчання учнівської молоді та умови її реалізації, яка базується на спеціально запропонованій методиці впровадження здоров’яформуючих засобів і методів, що сприяють поліпшенню життєдіяльності учнів;
обґрунтована концептуальна модель організації здоров’язбережувальної системи освіти в навчальному закладі – школі сприяння здоров’ю;
впроваджене нове здоров’язбережувальне спрямування оздоровчої роботи загальноосвітніх шкіл та гімназій, підтверджена його практична значущість щодо різностороннього позитивного впливу на фізичні можливості організму учнів та їх академічну успішність;
підготовлені навчально-методичні посібники з організаційних і методичних заходів оздоровчо-профілактичної діяльності для педагогів закладів загальної середньої освіти, студентів педагогічних ВНЗ, медичних працівників.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Луцької гімназії №4 – школи сприяння здоров’ю (довідка про впровадження №444/119 від 23.08.2011р.), вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту – Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження №3/3325 від 23.08.2011р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка про впровадження №194 від 30.08.2011р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка про впровадження № 118 від 12.12.2010р.), Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука (довідка про впровадження №7 від 24.02. 2011р.).

Матеріали дослідження також можуть бути використані в процесі підготовки вчителів початкових (математика, читання, українська мова, фізичне виховання), середніх та старших класів під час викладання біологічних (біологія, хімія, фізика, основи безпеки життєдіяльності) та гуманітарних (українська, німецька, англійська мови, українська і зарубіжна література, суспільні дисципліни, образотворче мистецтво) дисциплін.

^ Особистий внесок дисертатнта полягає у виборі напряму, розробці основних ідей досліджуваної проблеми, визначенні мети, завдань, підборі методик, організації і проведенні констатувального і формувального експериментів, самостійному виконанні всього обсягу досліджень, статистичній обробці, аналізу та опису одержаних результатів, розробці здоров’язбережувальної технології навчання учнівської молоді, яка базується на спеціально розробленій методиці впровадження форм, засобів і методів навчання в систему життєдіяльності учнів.

У роботах, виконаних у співавторстві, авторові належать експериментальні й аналітичні результати дослідження та їх обгрунтування.

^ Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних предмету, меті й завданням, дослідно-експериментальною перевіркою основних положень розробленої методики навчання, аналізом одержаних результатів, репрезентативністю вибірки й використанням методів математичної статистики, підтвердженням основних ідей у результаті педагогічного експерименту.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені в доповідях на VІ Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2002), Міжнародному конгресі «Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в ХХІ веке» (Москва, 2004); Міжнародних науково-практичних конференціях: «Україна – НАТО: стратегічне партнерство» (Луцьк, 2001), «Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті» (Рівне, 2002), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Київ-Вінниця, 2002), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2002), «Реалізація національної програми «Фізичне виховання – здоров'я нації» у вищих навчальних закладах" (Хмельницький, 2002), «Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології» (Одеса, 2002), «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні» (Рівне, 2003, 2005, 2009), науково-практичній конференції «Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні» (Київ, 2004), «Проблеми вікової фізіології» (Луцьк, 2005), «Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції» (Рівне, 2005); на Всеукраїнській науковій конференції «Сучасні оздоровчо-реабілітаційні технології зміцнення та відновлення здоров'я» (Луцьк, 2005), на обласній науково-практичній конференції з проблем сімейної медицини «Медична валеологія і превентивна медицина в практиці сімейного лікаря» (Львів, 2007), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми валеології і реабілітації» (Сімферополь, 2010, 2011), на VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи» (Дрогобич, 2011).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 50 наукових публікаціях, із них - 2 монографії, 2 методичні посібники, 28 статей надруковано у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (521 позиція) і 16 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 509 сторінок. Робота містить 33 рисунки та 70 таблиць.

Схожі:

	Вступ вступ розкриває сутність І стан наукової проблеми. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у такій послідовності: Актуальність теми Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності...		Вступ актуальність теми дослідження Оцінка вартості банківського бізнесу в сучасних умовах розвитку банківської системи
	Абсцес, флегмона, парапроктит, фурункул, карбункул, бешиха, гідраденіт. Актуальність теми Актуальність теми: Гнійна інфекція проявляється запальним процесом у тканинах внаслідок проникнення І розмноженняв них гноєтворних...		Рани І рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Актуальність теми Актуальність теми: Рана є одним з основних проявів травматичного чи хірургічного впливу на тканини та органи
	Титульний аркуш завдання реферат зміст вступ 1 аналітична частина Аналіз стану питання за літературними та іншими джерелами. Актуальність теми роботи		Методичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми полягає в тім, що вчасно не діагностований І не коригований астигматизм може бути...
	Загальна характеристика роботи актуальність теми Актуальність теми. Генерування штучного світла є одним із найбільш важливих досягнень людства. Через зір люди одержують більше 80%...		Вступ актуальність теми Принципова можливість досягнення загальної рівноваги в умовах досконалої конкуренції в математичній формі вперше була висловлена...
	Вступ актуальність теми Принципова можливість досягнення загальної рівноваги в умовах досконалої конкуренції в математичній формі вперше була висловлена...		Місцеві порушення кровообігу. Тромбоз. Емболія. Актуальність теми Актуальність теми : Місцеві порушення кровообігу артеріальне та венозне повнокрів’я, стаз крові, кровотеча та крововилив, тромбоз,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи

База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації