Скачати 155.13 Kb.
|
ВСТУП Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний і інформаційний простір значна роль відведена якості освіти на всіх її рівнях (І.А.Зязюн, О.О.Яременко, В.Г.Кремень). Проблема дослідження теоретико-методичних засад навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів засобами здоров’язбережувальних технологій на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної науки має важливе наукове освітнє і суспільне значення. Загальноосвітні навчальні заклади як державні установи покликані опікуватися проблемами дитинства та надавати соціально-психологічну і здоров’язбережувальну допомогу дітям, тим самим удосконалюючи впровадження і забезпечення прав дітей, чітко визначених в ратифікованій Україною Конвенції ООН про права дитини. Закон України «Про загальну середню освіту» вимагає забезпечити не лише збереження і зміцнення здоров’я дітей шкільного віку та підлітків у навчальному середовищі, але й його формування. Розв’язання цього завдання можливе не тільки шляхом виховання і розвитку навичок здорового способу життя, але й переконань, впевненості у власній спроможності досягти певного рівня здоров’я, усвідомленого ставлення до його формування шляхом здоров’язбережувальної поведінки. Саме загальноосвітні навчальні заклади, змістом існування яких є передача знань, формування умінь і розвиток різноманітних навичок, є ідеальним соціальним інститутом для системного і систематичного впливу на дітей та підлітків. Водночас успішне вирішення проблеми можливе лише за умов функціонування всього навчального закладу як осередку формування здорового способу життя, школи здоров’я. Інтенсифікація навчального процесу у загальноосвітніх середніх школах, гімназіях і ліцеях, обумовлює проблему здоров’язбереження школярів на фоні підвищення вимог до фізичних і психічних якостей їх організму. Сучасним школярам потрібно володіти значними резервами здоров’я, що дозволить не тільки здобути якісну освіту і професію, але й вижити в умовах негативного впливу оточуючого середовища. Дана обставина спирається на проблему усвідомлення значущості цього питання керівництвом та педагогічним колективом загальноосвітніх закладів та особливості впровадження методик, форм, засобів та методів здоров’язбереження на всіх ланках освіти школярів (початкова, середня та старша школа). Державна політика розвитку і досягнення змін в організаційному забезпеченні діяльності різних соціальних інститутів з проблем здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів потрібна саме тепер, незважаючи на економічні негаразди, тому що очікувати часів економічного розквіту безглуздо – зміни у популяційному здоров’ї населення України можуть досягнути критичної межі, за якою процес виродження нації зупинити буде вкрай проблематично. Зважаючи на відсутність на теперішній час цілісної системи загальнодержавного забезпечення здорового способу життя у належному обсязі, дуже важливим є формування пріоритетів здоров’я у суспільній свідомості, що можливо саме через систему освіти. На наш погляд, загальноосвітні навчальні заклади (школи, гімназії) мають стати «експериментальним майданчиком» для розробки моделі функціонування закладу середньої загальної освіти як школи сприяння здоров’ю. Аналіз наукової літератури засвідчує про відсутність досліджень у зазначеному напрямі та наявність лише поодиноких робіт (Л.П.Качанова, О.А.Мишковець, О.Є.Горошко), спрямованих на вивчення проблем медичного забезпечення шкіл сприяння здоров’ю, аналіз окремих оздоровчих систем, на вирішення питань озеленення територій навчальних закладів, створення фітобарів, оснащення фізкультурних залів та пришкільних майданчиків. Результати цих робіт лише частково сприяють розв’язанню досліджуваної проблеми (С.Б.Верчиловський, В.А.Вишневський, Н.С.Полька, В.А.Шаповалова). Аналіз літературних джерел і досвіду роботи загальноосвітніх начальних закладів дає підстави стверджувати, що на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної науки немає комплексного дослідження з проблеми обґрунтування і розроблення теоретико-методичних засад навчання учнів засобами здоров’язбережувальних технологій. Тому актуальність окресленої проблеми зумовлена також наявністю стійких суперечностей на практико-методичному рівні, а саме:
Відтак, необхідність вирішення проблеми навчання здоров’я збереженню учнів загальноосвітніх навчальних закладів на основі практичного впровадження концептуальної моделі школи сприяння здоров’ю в контексті реалізації основних завдань педагогічної теорії і практики в умовах реформування освіти в Україні, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретичні і методичні засади застосування здоров’язбережувальних технологій навчання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах». Поза увагою дослідників залишаються методичні та організаційні основи створення педагогічних здоров’язбережувальних технологій навчання на основі оптимізації впровадження здоров’яформуючих форм, засобів та методів фізичного виховання учнів. Загальноосвітній заклад - школа сприяння здоров’ю як цілісна система збереження, зміцнення і формування здоров’я має відповідати певним базовим принципам.
Навчальний заклад виступає у ролі системи, в якій водночас відбуваються як процеси формування, так і реалізації здоров’язбереження через навчальну діяльність зі щорічним періодом адаптації до змісту навчання, який поступово ускладнюється. На підставі узагальнення численних даних про стан здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл і вплив на них навчального середовища, можна виділити чинники, які обумовлюють оздоровчу спрямованість навчально-виховного процесу в освітніх закладах:
Авторське бачення досліджуваної проблеми базувалося на інтерпретації результатів теоретичних праць В.Г.Кременя, О.Д.Дубогай, Л.П.Сущенко, О.А.Савченко, Т.Є.Бойченко, В.С.Лозинського, М.Щербей, О.Ю.Осадко, В.А.Шаповалової, В.М.Оржеховської, Н.С.Польки, П.М.Гусака, В.І.Завацького, М.В.Дутчака, Б.М.Мицкана, Б.М.Шияна, С.Д.Максименка, Г.Л.Апанасенка, Є.О.Неведомської, В.Г.Ареф’єва, І.В.Василашко з основ змісту навчання вивчення здорового способу життя в навчальних закладах, оцінювання показників здоров’я, що стосується проблеми здоров’я в системі освіти. Аналіз теоретичних положень з проблем здоров’язберження було проведено на ґрунті теоретико-методологічних праць О.Д.Дубогай, В.Н.Агаркова, В.К.Бальсевича, І.Я.Коцана, А.М.Сердюка, Ю.П.Лісіцина, Т.Ю.Круцевич, М.М.Коренєва. Певний науковий інтерес на етапі технологічного означення структури педагогічної технології та моделі навчання учнів здоров’язбереженню становили студії вітчизняних учених, присвячених опрацюванню теоретико-методичних аспектів упровадження інноваційних та інтерактивних технологій навчання (В.Андрущенко, В.Безпалько, А.Воловик, Р.Гуревич, М.Євтух, В.Кремень, М.Левшин, В.Луговий, В.Моргун, В.Рибалка, О.Пометун, О.Савченко, С.Сисоєва). В умовах сьогодення системний підхід до організації впровадження технологій в систему навчальних закладів середньої освіти передбачає три рівні впровадження – індивідуальний, навчальний клас, навчальний заклад. Всі вони повинні базуватися на дослідженні і подальшому підтриманні і поліпшенні рівня здоров’я – соматичного і психічного як індивідууму так і колективу. Викладене вище обумовило напрям, мету та завдання даного дослідження. ^ Дисертаційна робота виконана у відповідності до теми наукових досліджень Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука «Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ» (номер державної реєстрації 0106U002439) та вимог національної програми «Діти України», спільних наказів МОЗ та МОН України по реалізації міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю» в Україні (№157/2815 від 21.04.2002 р.; № 412/254-Адм. від 17.07. 2002р.). Роль автора ролягає в науковому обгрунтуванні технології та моделі навчання здоров’язбереженню учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Тема дисертації затверджена Вченою радою Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (протокол №7 від 24.02.2011р.) узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26.04.2011 р.). Мета дослідження - теоретико-методичне обґрунтування змісту засад здоров’язбережувальних технологій навчання та умов реалізації оптимальних здоров’яформуючих форм, засобів та методів фізичного виховання в системі загальноосвітньої школи. ^ :
^ процес навчання здоров’язбереженню учнівської молоді на основі здоров’яформуючих технологій. Предмет дослідження: засади здоров’яформуючої методики навчання учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах. ^ складають:
Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:
^ базується на провідній ідеї розуміння дидактичних вимог до процесу навчання, виконання яких забезпечує його ефективність та загально визначених принципів навчання (науковості, свідомості і активності, наочності, доступності, систематичності й послідовності, міцності, зв’язку теорії з практикою). Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність процесу навчання здоров’язбереженню учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах суттєво підвищиться, якщо на основі теоретико-методичного обґрунтування суті і структури педагогічної технології (зміст, форми, методи, засоби) розробити відповідну модель навчання. Дослідження відбувалося протягом 2000-2010 рр. і реалізовувалось у декілька етапів:
^ Дослідно-експериментальну роботу здійснювали на базі загальноосвітніх навчальних закладів (22 загальноосвітні школи і 4 гімназії) м. Луцька. У дослідно-пошуковій роботі брали участь 2348 учнів. Захворюваність учнів вивчалась і аналізувалась стосовно 8488 учнів гімназій і 52512 учнів загальноосвітніх шкіл. ^
^ полягає в тому що:
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Луцької гімназії №4 – школи сприяння здоров’ю (довідка про впровадження №444/119 від 23.08.2011р.), вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту – Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження №3/3325 від 23.08.2011р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка про впровадження №194 від 30.08.2011р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка про впровадження № 118 від 12.12.2010р.), Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука (довідка про впровадження №7 від 24.02. 2011р.). Матеріали дослідження також можуть бути використані в процесі підготовки вчителів початкових (математика, читання, українська мова, фізичне виховання), середніх та старших класів під час викладання біологічних (біологія, хімія, фізика, основи безпеки життєдіяльності) та гуманітарних (українська, німецька, англійська мови, українська і зарубіжна література, суспільні дисципліни, образотворче мистецтво) дисциплін. ^ полягає у виборі напряму, розробці основних ідей досліджуваної проблеми, визначенні мети, завдань, підборі методик, організації і проведенні констатувального і формувального експериментів, самостійному виконанні всього обсягу досліджень, статистичній обробці, аналізу та опису одержаних результатів, розробці здоров’язбережувальної технології навчання учнівської молоді, яка базується на спеціально розробленій методиці впровадження форм, засобів і методів навчання в систему життєдіяльності учнів. У роботах, виконаних у співавторстві, авторові належать експериментальні й аналітичні результати дослідження та їх обгрунтування. ^ забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних предмету, меті й завданням, дослідно-експериментальною перевіркою основних положень розробленої методики навчання, аналізом одержаних результатів, репрезентативністю вибірки й використанням методів математичної статистики, підтвердженням основних ідей у результаті педагогічного експерименту. ^ Основні положення дисертаційної роботи були представлені в доповідях на VІ Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2002), Міжнародному конгресі «Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в ХХІ веке» (Москва, 2004); Міжнародних науково-практичних конференціях: «Україна – НАТО: стратегічне партнерство» (Луцьк, 2001), «Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті» (Рівне, 2002), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Київ-Вінниця, 2002), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2002), «Реалізація національної програми «Фізичне виховання – здоров'я нації» у вищих навчальних закладах" (Хмельницький, 2002), «Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології» (Одеса, 2002), «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні» (Рівне, 2003, 2005, 2009), науково-практичній конференції «Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні» (Київ, 2004), «Проблеми вікової фізіології» (Луцьк, 2005), «Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції» (Рівне, 2005); на Всеукраїнській науковій конференції «Сучасні оздоровчо-реабілітаційні технології зміцнення та відновлення здоров'я» (Луцьк, 2005), на обласній науково-практичній конференції з проблем сімейної медицини «Медична валеологія і превентивна медицина в практиці сімейного лікаря» (Львів, 2007), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми валеології і реабілітації» (Сімферополь, 2010, 2011), на VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи» (Дрогобич, 2011). Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 50 наукових публікаціях, із них - 2 монографії, 2 методичні посібники, 28 статей надруковано у наукових фахових виданнях. Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (521 позиція) і 16 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 509 сторінок. Робота містить 33 рисунки та 70 таблиць. |
![]() | Вступ вступ розкриває сутність І стан наукової проблеми. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у такій послідовності: Актуальність теми Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності... | ![]() | Вступ актуальність теми дослідження Оцінка вартості банківського бізнесу в сучасних умовах розвитку банківської системи |
![]() | Абсцес, флегмона, парапроктит, фурункул, карбункул, бешиха, гідраденіт. Актуальність теми Актуальність теми: Гнійна інфекція проявляється запальним процесом у тканинах внаслідок проникнення І розмноженняв них гноєтворних... | ![]() | Рани І рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Актуальність теми Актуальність теми: Рана є одним з основних проявів травматичного чи хірургічного впливу на тканини та органи |
![]() | Титульний аркуш завдання реферат зміст вступ 1 аналітична частина Аналіз стану питання за літературними та іншими джерелами. Актуальність теми роботи | ![]() | Методичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми полягає в тім, що вчасно не діагностований І не коригований астигматизм може бути... |
![]() | Загальна характеристика роботи актуальність теми Актуальність теми. Генерування штучного світла є одним із найбільш важливих досягнень людства. Через зір люди одержують більше 80%... | ![]() | Вступ актуальність теми Принципова можливість досягнення загальної рівноваги в умовах досконалої конкуренції в математичній формі вперше була висловлена... |
![]() | Вступ актуальність теми Принципова можливість досягнення загальної рівноваги в умовах досконалої конкуренції в математичній формі вперше була висловлена... | ![]() | Місцеві порушення кровообігу. Тромбоз. Емболія. Актуальність теми Актуальність теми : Місцеві порушення кровообігу артеріальне та венозне повнокрів’я, стаз крові, кровотеча та крововилив, тромбоз,... |