Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні icon

Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні




Скачати 310.92 Kb.
НазваМеханізми державного регулювання страхової діяльності в україні
Дата04.11.2012
Розмір310.92 Kb.
ТипАвтореферат





ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ


Докторова Надія Петрівна


УДК 35.087.44:369


МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ


Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління


Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління


ДОНЕЦЬК – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).


^ Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент Комар Юрій

Миколайович, Донецький державний університет

управління Міністерства освіти і науки України

(м. Донецьк), професор кафедри менеджменту у

невиробничій сфері


^ Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор Дєгтяр Андрій Олегович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), завідувач кафедри економічної теорії та фінансів;


кандидат економічних наук, доцент ^ Шепілова Валентина Григоріївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри банківської та біржової справи.


Захист дисертації відбудеться 17 червня 2008 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.


Автореферат розісланий 16 травня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Проблема регулювання впливу держави на функціонування страхової діяльності в теорії державного управління завжди посідала чільне місце. Як відомо, державне регулювання страхової діяльності здійснюється з метою захисту страхувальників та забезпечення стабільності у страховій сфері. Однак інтереси держави в регулюванні страхової діяльності цим не вичерпуються, назріла необхідність наукового обґрунтування створених систем фінансових методів державного регулювання діяльності страхових організацій, яка б відповідала трансформаційним процесам в Україні. Державне регулювання страхової діяльності сьогодні – це система засобів і методів, які здійснюються на правовій основі з метою визначення рамок і правил функціонування страхового ринку та діяльності страхових компаній на ньому. Непослідовна реорганізація органів державного нагляду, недосконале нормативно-правове регулювання страхової діяльності не сприяли формуванню в Україні ефективних механізмів регулювання та створення дієвої системи страхового нагляду. Отже, постає потреба в дієвих механізмах функціонування страхової діяльності в Україні і, відповідно, застосування визначених принципів і підходів, поширених у країнах із розвинутою економікою, зокрема поєднання державного регулювання із саморегуляцією страхового ринку, трансформація системи регулювання для гармонізації страхової діяльності.

Проблеми державного регулювання страхової діяльності розглянуто в працях таких учених: В. Базилевич, Н. Внукова, К. Воблий, О. Гвозденко, Т.Гварліоні, В. Дорофієнко, А. Дєгтяр, О. Заруба, М. Клапків, Л. Нечипорук, С.Осадець, О. Поважний, Л. Рейтман, К. Турбіна, В. Фурман, О. Чилікін, В.Шахов, Я. Шумелда, Р. Юлдашев. Крім того, у даних публікаціях досліджено широке коло теоретичних і практичних проблем підвищення ефективності страхової діяльності в умовах трансформаційних перетворень в економіці, але теоретичні аспекти регулювання страхової діяльності в сучасних умовах відстають від практики. Недослідженим є питання визначення ролі впливу саморегульованих організацій на процес становлення і розвитку страхового ринку. Актуальність і важливість вказаних проблем як у теоретичному, так і в практичному плані визначили вибір теми, мету і завдання дисертаційного дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України з 2004 року за темою 99.06.01 „Державні механізми регулювання послуг у трансформаційній економіці” (номер держреєстрації 0104U009991). У рамках цієї теми автором досліджено особливості і тенденції формування механізмів державного регулювання страхової діяльності з метою розробки державного механізму взаємодії саморегульованих організацій у формуванні державної страхової політики.

^ Мета і завдання дослідження. Мету дисертаційної роботи становить наукове обґрунтування необхідності та можливостей удосконалення механізмів державного регулювання страхової діяльності, які забезпечують стабільність страхової системи і сприяють розвитку національної економіки.

Мета дисертаційного дослідження припускає вирішення наступних задач:

обґрунтувати необхідність державного регулювання страхової діяльності в умовах становлення ринкових відносин в Україні з позиції особливостей їх функцій, стабільності, визначення пріоритетних галузей економіки;

уточнити класифікацію методів державного регулювання страхової діяльності;

визначити принципи, особливості та механізми державного регулювання страхової діяльності у перехідній економіці;

виділити основні етапи становлення і розвитку страхового ринку в сучасних умовах і виявити особливості формування механізмів державного регулювання страхової діяльності в Україні;

проаналізувати нормативно-правові та інституційні засади формування механізмів державного регулювання страхової діяльності з метою уніфікації методичних рекомендацій фінансового механізму;

обґрунтувати державний механізм взаємодії саморегульованих організацій у формуванні державної страхової політики;

запропонувати основні напрями вдосконалення механізмів державного регулювання страхової діяльності та шляхи підвищення її ефективності в умовах трансформаційних перетворень в економіці.

^ Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання страхової діяльності в Україні.

Предметом дослідження є комплекс методів та заходів щодо розвитку механізмів державного регулювання страхової діяльності в Україні.

^ Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є теоретичні положення, які були накопичені в результаті економічних та соціальних реформ в Україні, а також у країнах ближнього та дальнього зарубіжжя, результати фундаментальних досліджень вітчизняних і зарубіжних учених з питань розробки елементів механізму державного регулювання страхової діяльності.

Вирішення поставлених завдань реалізоване за допомогою методів: аналізу і синтезу при дослідженні державного регулювання страхової діяльності в контексті зарубіжного досвіду; статистичного аналізу, порівняння та узагальнення – при дослідженні стану і тенденцій розвитку страхової діяльності; економічного та графічного аналізу – при обґрунтуванні методів визначення необхідних обсягів коштів на розвиток страхової діяльності; порівняльного економічного аналізу – при визначенні та аналізі складових механізму державного регулювання страхової діяльності; логічного узагальнення результатів – при формулюванні висновків.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно–правові акти з питань регулювання страхової діяльності, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, спеціальна література з питань державного регулювання економічних і соціальних процесів, законодавчі та нормативні акти України, які регламентують матеріали Управління страхової діяльності Департаменту фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України, періодичної преси, зведені показники звітів окремих страхових компаній України, матеріали міжнародних і українських наукових конференцій та результати особистих досліджень.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо розвитку механізмів державного регулювання страхової діяльності, які забезпечують стабільність страхових компаній та сприяють розвитку національної економіки.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

уперше:

науково обґрунтовано державний механізм взаємодії саморегульованих організацій у формуванні державної страхової політики, який дозволяє оптимізувати систему державного регулювання для підвищення ефективності розвитку страхової діяльності;

удосконалено:

класифікаційні моделі державного регулювання страхової галузі, що включають напрями його структуризації для забезпечення підвищення ефективності страхової галузі (базується на методах правового регулювання та державного нагляду);

методичні положення щодо державного контролю за фінансовою стійкістю страхових компаній, які забезпечують параметри регламентації страхової діяльності та мають першочергове значення з позицій фінансових інтересів держави (власні та залучені кошти, тарифна система, операції з перестрахування, фінансові зобов’язання), важелі підвищення результативності державного регулювання страхової діяльності в Україні;

дістало подальшого розвитку:

напрями посилення дієвості механізмів державного регулювання страхової діяльності, що дозволяє сформувати нові інститути, організаційні структури та інструменти здійснення регулювання та нагляду за страховою діяльністю, органам державного регулювання використати можливості саморегульованих організацій професійних учасників страхового ринку, здатних виконувати ті обов'язки, що прямо стосуються нагляду за діяльністю фінансових установ, здійснення страховиками конкретних видів державного соціального страхування, що сприятиме розвитку вітчизняного страхового ринку;

методи та інструменти держави, необхідні для досягнення довгострокових цілей страхових організацій щодо оптимізації співвідношення між задоволенням потреб страхувальників і максимізацією прибутку;

методичні положення фінансового аналізу ризиковості інвестиційних вкладень, що дозволить класифікувати страховиків за рівнем ризику їх діяльності на страховиків із надійним фінансовим станом і страховиків з підвищеним ризиком, дасть змогу оцінити ризики страхової діяльності на основі офіційної статистичної звітності та виявити недоліки у діяльності страховиків.

^ Практичне значення одержаних результатів. Полягає у розробці конкретних рекомендацій щодо застосування фінансових методів у державному регулюванні страхової діяльності. Розроблені автором пропозиції можуть бути використані органами регулювання страхової діяльності при розробці фінансових нормативів, пов’язаних із здійсненням фінансового моніторингу. Вони прийняті до впровадження Територіальним управлінням Донецької та Луганської областей (відділу) Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (довідка про впровадження № 01-10/319 від 04.10.07)

Теоретичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Страхування» та «Менеджмент в охороні здоров’я» у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (довідка № 118/01 від 12.10.07). Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування у діяльності страхової компанії „Інпро” (довідка № 382 від 19.10.07).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, результати, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень у сфері розвитку механізмів державного регулювання страхової діяльності. Внесок автора у роботу, опубліковану в співавторстві, зазначено у списку публікацій за темою дисертації.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися та були схвалені на: ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів” (м.Святогірськ, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта” (м.Дніпропетровськ, 2007 р.) та на наукових семінарах кафедри „Менеджмент у невиробничій сфері” Донецького державного університету управління Міністерства освіти і наук України (2003-2007 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи автором опубліковано 9 робіт (6 - у фахових виданнях), із них: 6 – у збірниках наукових праць і 3 – публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 2,5 д.а.

^ Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 171 сторінці. Матеріали дисертації містять 15 рисунків, 4 таблиці, наведені на 17 сторінках. Список використаних джерел із 167 найменувань наведено на 13 сторінках, 3 додатки – на 10 сторінках.


^ Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи


Розділ 1 «Теоретико-методичні засади державного регулювання страхової діяльності в Україні». У процесі дослідження з’ясовано соціально-економічну сутність страхування та принципи державного регулювання, розглянуто місце та роль державних інститутів у формуванні та регулюванні страхового ринку, проаналізовано міжнародний досвід організації та здійснення нагляду за страховою діяльністю.

Розкрито соціально-економічну сутність страхового захисту та принципи державного регулювання в контексті його суспільного призначення. Визначено економічну сутність фонду страхового захисту суспільства. З’ясовано місце та роль страхування в системі страхового захисту в умовах трансформаційної економіки.

Державне регулювання страхової діяльності є системою рішень, прийнятих державними органами управління і спрямованих на створення сприятливих умов для діяльності страхових компаній, захисту інтересів споживачів, ефективного розвитку страхового ринку. Принципи регулювання страхової діяльності відповідають принципам управління складними системами: встановлення норм і правил функціонування системи, регулювання вхідних параметрів, моніторинг функціонування системи, вживання заходів впливу при порушенні встановлених норм. Державне регулювання передбачає використання як прямих, так і непрямих методів.

Важливу роль відіграють форми та інструменти державного регулювання страхової діяльності, за допомогою яких здійснюється регулювання економічних процесів. Розглянуто підходи науковців до систематизації методів державного регулювання страхової діяльності. Це дозволило дійти висновку, що розмежування між правовими та економічними методами недоцільне, оскільки економічна система не може існувати в сьогоднішніх умовах без інституту права. У складі економічних методів виділено групу фінансових методів державного регулювання страхової діяльності, визначених як сукупність фінансових інструментів страхової діяльності, які наведені в табл.1.

Таблиця 1

Методи, форми та інструменти державного регулювання страхової діяльності

Методи

Форми

Інструменти



Пряме регулювання

Державне господарське управління (економічне адміністрування)

Державне підприємництво

Державна страхова організація, тендер, акредитація, контракт

Державна контракція

Державне фінансування

Субсидія, дотація,

Антимонопольне регулювання

Тариф, квота, обмеження

Адміністративно– правове регулювання (інституційне)

Страховий нагляд (крім фінансового регулювання)

Ліцензія, реєстрація, умови страхування, нормативи, тарифи, ліміти, квоти, страхова сума, штраф

Ліцензування

Обов’язкове страхування

Тактичне та стратегічне програмування та планування

Програмування

Програми, перспективні та поточні індикативні плани

Планування та прогнозування

Регулювання фінансової діяльності

Контроль за платоспроможністю

Нормативи, ліміти, тарифи, податки, ставки, оподаткований дохід, штрафи, санкції, заборони і т.д.

Контроль за інвестиційною діяльністю

Контроль за ціноутворенням

Оподаткування

Непряме регулювання

Грошово-кредитне

регулювання

Регулювання ставки рефінансування

Ставка відсотка

Валютне регулювання

Курс, котирування, паритет, аукціон, номінал, вилучення


Як показав статистичний аналіз тенденцій розвитку страхового ринку України, спостерігається реальне зростання обсягів страхових операцій за всіма видами страхування, структурні зміни на користь добровільного майнового страхування, помітне зменшення ринку страхування життя, незначне зростання розмірів страхових капіталів, зниження темпів зростання страхових резервів, підвищення показників фінансової стійкості. За таких умов успішний розвиток страхового ринку та довіра населення до страхової галузі залежить від методів та інструментів державного регулювання страхової діяльності.

Криза платежів; недостатній розвиток фондового ринку; низький рівень життя населення; проблеми у страховому та податковому законодавстві; недосконале державне регулювання діяльності страховиків; відсутність висококваліфікованих кадрів у страхових компаніях; достовірності інформації з широкого кола питань; проблеми фінансового управління та адміністративна монополізація суттєво гальмують можливості розвитку страхового ринку. Відмічено, що особливість діяльності страхових організацій полягає в тому, що вони, крім страхових операцій, активно займаються інвестиційною діяльністю, повною мірою зазначають інвестиційного ризику. У зв’язку з цим роль держави полягає, з одного боку у здійсненні регулювання інвестиційної діяльності страховиків, а з іншого – у сприянні ефективному вкладенню страховими організаціями своїх ресурсів. Враховуючи це, визначено методи державного регулювання інвестиційної діяльності страховиків, що охоплює заходи держави стосовно організації страхування (формування інфраструктури страхового ринку і її правове забезпечення) та здійснення нагляду і контролю за діяльністю величезної кількості суб’єктів страхових правовідносин.

В Україні нагляд і контроль за діяльністю страховиків як сферою фінансової системи держави відбувається у межах нагляду та контролю за іншими ринками фінансових послуг. Основними формами державного регулювання відповідно до законодавства є: реєстрація та ліцензування; нормативно-правове регулювання; нагляд та застосування заходів впливу (рис.1).

На розвиток страхової діяльності в Україні впливають чинники, що характеризують попит населення на страхові послуги (недовіра до страховиків, низька платоспроможність потенційних страхувальників, недостатня інформованість про розвиток страхового ринку та наявні страхові продукти) та ті, що стосуються діяльності страхових компаній. Можна відокремити внутрішні та зовнішні чинники. Внутрішні залежить від політики та менеджменту страхових компаній, зовнішні – є наслідком недостатньої ефективності державного регулювання страхової діяльності.

В умовах динамічного зростання страхового ринку контроль має служити гарантом стабільності даної сфери фінансових відносин у суспільстві. Важливе значення має здійснення державою на страховому ринку України антимонопольної політики, основою якої є контроль за тарифами та страховими продуктами для попередження демпінгової стратегії страховика і поступовий допуск іноземних страховиків на національний страховий ринок для забезпечення більш жорсткої конкуренції, особливо з вітчизняними страховиками-монополістами.





Рис.1. Основні форми державного механізму регулювання страхової діяльності

^ Розділ 2 «Аналіз механізмів державного регулювання страхової діяльності в Україні». Розглянуто нормативно-правові та інституційні засади формування механізмів державного регулювання у сфері страхової діяльності та визначено, що в даний час у країні сформована система страхового законодавства, яка включає норми цивільного, адміністративного, державного, фінансового і міжнародного права. Проаналізовано застосування норм фінансового права, що сприяє чіткій організації фінансової діяльності держави у сфері страхування і допомагає правильному застосуванню правових норм і юридичних заходів.

Питанням контролю за нормативами і показниками платоспроможності і фінансової стійкості, а також фінансового оздоровлення страхової компанії має приділятися фактично центральне місце в рамках удосконалення державного нагляду за страховою діяльністю. Створення в Україні системи нагляду та контролю за розвитком і функціонуванням національного страхового ринку відбувалося поетапно та в складних умовах економічної нестабільності. Однак, незважаючи на це, сьогодні можна говорити про існування достатньо потужної системи державного регулювання вітчизняного страхового ринку, яка представлена центральним органом державної виконавчої влади – Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Здійснено аналіз фінансових механізмів державного регулювання в страховій діяльності. Доведено, що в сучасних умовах, які склалися на страховому ринку України, вони виступають важливою складовою у процесі зміцнення фінансової стійкості страховиків. Первинним джерелом фінансової надійності страхової компанії є страхові резерви, розміри яких мають бути відповідні до величин страхових зобов’язань згідно з укладеними договорами страхування. Це означає, що розміри страхових резервів можуть коливатися, хоча при стабільній діяльності страхової компанії вони зростають відповідно до збільшення обсягів страхових операцій і пропорційно рівню їх ризиковості.

При аналізі фінансової стійкості діяльності страхових компаній використано такі критерії: 1) фінансова стійкість та платоспроможність (кредиторська та дебіторська заборгованість, залежність від перестраховиків, показники ліквідності, оцінка страхових зобов’язань, оцінка власних коштів); 2)ефективність діяльності страховика (показники ділової активності, рентабельність, рівень виплат та витрат, ефективність інвестиційної діяльності).

Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку кадрового забезпечення страхової діяльності свідчить, що необхідно забезпечити поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для страхової індустрії. Потреба вдосконалення страхової справи зумовлює необхідність розширення інформаційної бази, здатної забезпечити якісні прогнози щодо розвитку страхового ринку, ймовірності страхових подій, розміру можливих втрат, отримання доходів від інвестицій, платоспроможності учасників страхового договору тощо.

Правове забезпечення страхової діяльності передбачає використання основних інструментів державного регулювання, які у сукупності становлять цілісний механізм, а саме: ліцензування страхової діяльності, визначення вимог до розміру і структури статутного фонду страховика, а також до розміру та порядку розміщення страхових резервів, перевищення показника фактичного запасу платоспроможності над показником нормативної платоспроможності, визначення межі перестрахування, застосування заходів впливу (відкликання ліцензій, накладення штрафів тощо).

Сучасне страхове законодавство в галузі державного контролю за фінансовою стійкістю страхових компаній відстає від реалій, що складаються на страховому ринку. Необхідність коректувань диктується також вимогами міжнародних угод, умовою яких є гармонія страхового законодавства із зарубіжним.

Визначено шляхи розвитку методики контролю за платоспроможністю страхових компаній: введення в порядок розрахунку нормативного розміру маржі платоспроможності, заснованого на технічних резервах, для обліку ризиків, властивого страхуванню з тривалим періодом відповідальності страховика (страхування відповідальності) з одночасним встановленням більш високих процентних ставок для розрахунку індексу премій і збитків для таких видів з метою запобігання заниженню страховиками технічних резервів для зменшення необхідного рівня вільних активів; з метою зменшення річних коливань можливо розглядати питання про зміну в більш довгостроковій перспективі формули розрахунку коефіцієнта участі перестрахувальників.

^ Розділ 3. «Напрями вдосконалення механізмів державного регулювання страхової діяльності в Україні». Визначено напрями вдосконалення механізмів державного регулювання страхової діяльності в Україні за умов інтеграції у європейський та світовий ринки страхових послуг.

Обґрунтовано параметри фінансової стійкості страховиків. Встановлено, що при організації моніторингу фінансового потенціалу за показниками фінансової стійкості страховика треба вирішити такі завдання: простежити стан конкурентоспроможності на момент обстеження страхової організації; виявити тенденції і закономірності підвищення конкурентної позиції страховика за аналізований період; дослідити процеси, які негативно впливають на конкурентоспроможність компанії; виявити та уточнити резерви, що можуть бути використані для підвищення конкурентної позиції страховика.

Система показників для аналізу фінансової стійкості діяльності страхових компаній має бути побудована з точки зору держави, акціонерів та страхувальників, тому що саме вони виступають основною рушійною силою змін у діяльності страховика. Аналіз даних показників відображає розміри фінансового потенціалу, фінансовий стан страхових компаній та їх ринкову вартість.

Удосконалено методичні положення фінансового аналізу ризиковості інвестиційних вкладень, що дозволить класифікувати страховиків за рівнем ризику їх діяльності на страховиків із надійним фінансовим станом і з підвищеним ризиком, що уможливить оцінку ризиків страхової діяльності на основі офіційної статистичної звітності та виявлення недоліків у діяльності страховиків. Застосування методичних положень включає: 1) збір та обробку вхідної інформації, діагностику внутрішніх та зовнішніх загроз фінансовій стійкості страхової компанії; 2) аналітичну обробку даних, яка передбачає аналіз конкурентної позиції страховика, показників фінансової стійкості, платоспроможності та ефективності діяльності, обчислення показника фінансової стійкості; 3) підготовку підсумків стосовно стану фінансової стійкості страхової компанії, яка включає оцінку її рівня на основі розрахунку прогнозування можливого стану фінансової стійкості.

Обґрунтовано державний механізм взаємодії саморегульованих організацій у формуванні державної страхової політики, який дозволяє оптимізувати систему державного регулювання для підвищення ефективності розвитку страхової діяльності. Визначає вплив саморегульованих організацій, передбачає зміну в структурі державних органів управління та у формах регулювання, а також активізацію діяльності учасника страхового ринку – товариства взаємного страхування (рис. 2). Це процес цілеспрямованого, систематичного та безперервного впливу управляючої підсистеми шляхом регламентації всієї сукупності функцій, форм, методів, важелів і стимулів для досягнення найбільшої ефективності керованої підсистеми На основі інформації про результати страхової діяльності управляюча підсистема коригує свої форми, методи, заходи регулювання.

Обґрунтовано напрями посилення дієвості механізмів регулювання страхової діяльності, де виділено три категорії: інституційна розбудова; ефективне регулювання; соціальна політика.

Реформування системи регулювання страхової діяльності має бути спрямоване на підтримку та формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення регулювання та нагляду за страховою діяльністю, використання органами державного регулювання можливостей саморегульованих організацій професійних учасників страхового ринку, здатних виконувати ті обов'язки, що прямо стосуються нагляду за діяльністю фінансових установ, здійснення страховиками конкретних видів державного соціального страхування, що сприятиме розвитку вітчизняного страхового ринку.





Рис. 2. Державний механізм взаємодії саморегульованих організацій у формуванні державної страхової політики


Саморегулювання діяльності страхових організацій як на національному, так і на міждержавному рівнях набуває стратегічного значення. Взаємозв’язки саморегульованих організацій в умовах формування глобально інтегрованої регулюючої системи сприяють гармонізації національної системи регулювання страхової діяльності за світовими стандартами.


ВИСНОВКИ


У дисертації наведено теоретичне узагальнення і надано нове вирішення наукового завдання щодо розробки ефективного механізму регулюючого впливу держави на функціонування страхової діяльності з використанням фінансових методів та інструментів.

Основні результати і висновки полягають у наступному:

1. Незважаючи на постійне та стрімке зростання страхового сектору економіки України, постає потреба в дієвих механізмах функціонування страхової діяльності в Україні і, відповідно, застосування визначених принципів і підходів, поширених у країнах із розвинутою економікою, зокрема поєднання державного регулювання із саморегулюванням страхового ринку, трансформація системи регулювання для гармонізації страхової діяльності.

2. Розвиток страхової діяльності в Україні має забезпечуватися за рахунок державного регулювання, держава має знайти ефективні форми поєднання державного регулювання і саморегулювання, які б відповідали конкретним етапам розвитку страхової діяльності та розвивалися синхронно з нею.

У результаті аналізу особливостей та тенденцій розвитку в умовах становлення з позиції функцій, стабільності, визначення пріоритетних галузей економіки, з поширенням майнової самостійності, формуванням ринкової інфраструктури, договірних відносин, різким обмеженням державного впливу на розвиток процесів виробництва і розподіл матеріальних вигод особливого значення набуває питання страхування найрізноманітніших ризиків, що відповідно створює належні умови для розвитку страхового підприємництва. Обґрунтовано основні підходи до структурування державного механізму регулювання страхової діяльності в Україні і сформульовано його головну мету в умовах перехідної економіки. Головними елементами державного регулювання страхової діяльності є правовий механізм та державний нагляд. Ці форми мають бути покладені в основу формування державного механізму регулювання страхової діяльності в Україні, який перебуває на етапі структурної адаптації до новостворюваного ринкового середовища.

3. Проаналізовано класифікацію методів державного регулювання страхової діяльності. У рамках даного методу держава через свої уповноважені органи виступає учасником господарських процесів. Узагальнено та систематизовано досвід державного регулювання страхової діяльності в країнах з ринковою економікою та з’ясовано основні соціально-економічні причини необхідності його застосування, які полягають у нерівності відносин між страховиком і страхувальником та неможливості оцінити страхувальником платоспроможність страховика протягом усього терміну дії договору страхування.

4. Визначено принципи, особливості та механізми державного регулювання страхової діяльності у перехідній економіці, з метою використання ринкових методів регулювання страхової діяльності в умовах перехідної економіки. У складі механізмів виділено групу фінансових методів державного регулювання страхової діяльності, які визначено як сукупність фінансових інструментів та механізмів впливу держави на страхову діяльність.

5. Зі становленням українського страхового законодавства змінюється ситуація на страховому ринку України, що в свою чергу дозволило виділити основні етапи його становлення і дослідити формування державних механізмів регулювання страхової діяльності в Україні. Відсутність належної нормативної бази з питань страхування, нерозвинута страхова інфраструктура, низька фінансова місткість страхового ринку – всі ці недоліки можуть бути ліквідовані за умов застосування вивіреного та ефективного державного регулювання страхової діяльності. Досягнення поставлених цілей за допомогою лише ринкових механізмів неможливе, однак державне регулювання страхової діяльності не повинно виключати саморегулювання, ці два компоненти мають завжди доповнювати один одного.

6. З урахуванням аналізу нормативно-правових та інституційних засад формування механізмів державного регулювання виявлено, що неузгодженість страхового і податкового законодавства призводить до ускладнення обліку. Це може негативно позначитися на діяльності страховиків. Тому доцільно максимально уніфікувати методики визначення доходів, витрат і прибутку при розрахунку прибутку до оподаткування при оцінці реальних фінансових результатів. Однією з головних передумов підвищення ефективності страхової діяльності, що дозволяє досягти більшої відповідності між пропозицією і попитом, вищої якості послуг за розумну ціну. Вирішальну роль при цьому мають відігравати налагоджена законодавча система та управлінська структура, гнучкі та ефективні методи контролю.

7. Обґрунтовано, що державні механізми регулювання страхової діяльності – це сукупність економіко-правових, економічних, соціально-економічних, фінансових механізмів, зосереджених на взаємодії саморегульованих організацій у формуванні державної страхової політики з урахуванням значних досягнень певних економічних цілей. Запропонований державний механізм регулювання страхової діяльності в Україні враховує створення регулюючої системи страхової діяльності, зміну в структурі державних органів управління та у формах регулювання, вплив саморегульованих організацій.

8. Запропоновано основні напрями вдосконалення механізмів державного регулювання страхової діяльності та шляхи підвищення ефективності страхової діяльності в умовах трансформаційних перетворень економіки: адаптація механізмів регулювання та законодавства України до міжнародних норм; захист вітчизняного страхового ринку.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ
^

Статті у наукових фахових виданнях


1. Марачов В.В., Докторова Н.П. Социальное партнерство – новый тип технологий управления в регионе / В.В. Марачов, Н.П. Докторова // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2002. – т.III, вип. 17, серія “Державне управління”.– С.114- 123.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан та тенденції розвитку технологій управління в регіоні.

2. Докторова Н.П. Проблеми «титульного» страхування в Україні / Н.П.Докторова // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2002. – т.III, вип. 18, серія “Державне управління”. – С.259-263.

3. Докторова Н.П. Державна політика розвитку страхового ринку України/ Н.П. Докторова // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2003. – т.IV, вип. 24, серія “Державне управління”. – С.282-289.

4. Докторова Н.П. Напрямки удосконалення інформаційного та кадрового забезпечення страхової діяльності / Н.П. Докторова // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб.наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2006. – т.VII, вип. 72, серія “Державне управління”.– С.289-293.

5. Докторова Н.П. Роль держави в організації страхування в сучасних умовах / Н.П. Докторова // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2007. – т.VІІІ, вип. 79, серія “Державне управління”. – С.74-83.

6. Докторова Н.П. Напрямки посилення дієвості механізмів державного регулювання страхової діяльності / Н.П. Докторова // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2007. – т.VІІІ, вип. 90, серія “Державне управління”.– С. 164-173.

Друковані праці наукових конференцій

1. Докторова Н.П. Проблеми «титульного» страхування в Україні / Н.П.Докторова // Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку: всеукр. наук.-практ. конф., 24 лют. 2003р.: тез. доп. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 50-51.

2. Докторова Н.П. Роль державного регулювання в створенні інституту професійних перестраховиків в Україні / Н.П. Докторова // Роль менеджмент-освіти в контексті регулювання соціально-економічних процесів: ІV Всеукр. наук.-практ. конф.11-13 травня 2006р.: тез. доп.– Святогірськ, 2006. – С. 72-75.

3. Докторова Н.П. Аналіз нормативно – правових та інституційних засад формування механізмів державного регулювання у сфері страхової діяльності / Н.П. Докторова // Наука та технології: крок в майбутнє – 2007: ІІ міжнародна. наук.-практ. конф.1-15 берез. 2007 р. – Дніпропетровськ, 2007. – С.41-44.


АНОТАЦІЯ


Докторова Н.П. Механізми державного регулювання страхової діяльності в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

У дослідженні обґрунтовано необхідність державного регулювання страхової діяльності в умовах становлення ринкових відносин в Україні з позицій особливостей їх функцій, стабільності страхової системи. Визначено роль держави у вирішенні проблем розвитку страхової діяльності.

Цілісний механізм державного регулювання страхової діяльності визначено як сукупність механізмів (правовий, організаційний, економічний, функціональний, кадровий та інформаційний), кожен з яких вирішує певне коло питань даної проблеми.

Запропоновано державний механізм взаємодії саморегульованих організацій у формуванні державної страхової політики, який дозволяє оптимізувати систему державного регулювання для підвищення ефективності розвитку страхової діяльності.

^ Ключові слова: механізми, страхова діяльність, державне регулювання, державна страхова політика, інструменти державного регулювання.


АННОТАЦИЯ


Докторова Н.П. Механизмы государственного регулирования страховой деятельности в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

В диссертации разработаны теоретические положения и практические рекомендации по развитию механизмов государственного регулирования страховой деятельности.

Установлено, что характер страховой деятельности требует постоянного вмешательства государства в процесс ее развития, потому повышение роли государства рассматривается как объективный процесс. Рассмотрена суть страхования как экономической категории, его основные функции, а также принципы государственного регулирования. Исследовано место и роль государственных институтов в формировании и регулировании страхового рынка. Проанализирован международный опыт организации и осуществления надзора страховой деятельностью.

Проанализирована классификация методов государственного регулирования страховой деятельности с целью выделения финансовых методов данного регулирования. В рамках этого метода государство через свои уполномоченные органы выступает участником хозяйственных процессов. Обобщены основные социально-экономические причины необходимости их применения, состоящие в неравных отношениях между страховщиком и страхователем и невозможности оценить страхователем платежеспособность страховщиков на протяжении всего срока действия договора страхования.

Рассмотрены нормативно-правовые и организационные основы функционирования в Украине органа государственного надзора страховой деятельностью, особенности и направления государственной политики в сфере страхования, проанализированы основные инструменты государственного регулирования рынка страхования в Украине. Одной из главной предпосылок повышения эффективности страховой деятельности является ответственность между спросом и предложением, высокое качество предоставления страховых услуг. Главную роль в этом играет налаженная законодательная система и управленческая структура, гибкие и эффективные методы контроля.

Определены принципы, особенности и механизмы государственного регулирования страховой деятельности, использование рыночных методов регулирования в условиях переходной экономики.

Исследованы методы государственного регулирования страховой деятельности. Особое внимание уделено налоговой, тарифной, инвестиционной и антимонопольной политике государства. Сделан также акцент на основных инструментах государственного регулирования страхового рынка, совокупность которых составляет сложный и слаженный механизм: лицензирование, обеспечение запаса платежеспособности, установление условий и ограничения к перестрахованию, формирование уставного фонда и размещение страховых резервов и др.

В результате исследования доказано, что эффективность государственного регулирования страховой деятельности непосредственно зависит от эффективности адекватно созданных механизмов регулирования. В связи с этим в структурном отношении механизм государственного регулирования страховой деятельности в работе определен, как совокупность механизмов (правовой, организационный, экономический, финансовый, кадровый и информационный), каждый из которых решает определенный круг проблем.

Предложены направления совершенствования финансового механизма регулирования страховой деятельности за счет анализа, который позволяет классифицировать страховщиков по уровню риска их деятельности, предоставляет возможность осуществлять оценку риска страховой деятельности и выявлять недостатки в деятельности страховых организаций. Предложенный государственный механизм регулирования страховой деятельности в Украине включает создание регулирующей системы страховой деятельности, изменения в структуре государственных органов управления и формах регулирования, влияние саморегулирующих организаций.

^ Ключевые слова: механизмы, страховая деятельность, государственное регулирование, государственная страховая политика, инструменты государственного регулирования.


АNNOTATION


Doctorova N.P. The mechanisms of state regulation of insurance activities in Ukraine. – Manuscript.

Thesis for a scientific degree of Candidate of sciences on the state management on the speciality 25.00.02 - Mechanisms of the state management. – Donetsk State University of management, of Ukraine’s Ministry of education and science, Donetsk, 2008.

The thesis grounds the necessity of the state regulation of insurance activity under the conditions of forming the market relations in Ukraine from the standpoint of peculiarities of their functions, stability of the insurance system. The role of the state in the decision of problems of development of insurance activity is determined.

Mechanism of management control of insurance activity is determined as an aggregate of mechanisms (legal, organizational, economic, financial, personnel and informative), each of which decides the certain circle of problems.

The state mechanism of cooperation of self-government organizations is offered in forming of public insurance policy, which allows optimizing the system of management control for the increase of efficiency of development of insurance activity.

Key words: the mechanisms, insurance activity, government control, public insurance policy, instruments of government control of insurance activity.


Підписано до друку 15.05.2008 р. Формат 60х84 1/20 0,9 д.а.

Тираж 100 прим. Замовлення № 185

Ротапринт ДонДУУ, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Схожі:

Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні icon3. Тип модуля: обов’язковий Семестр: VІ обсяг модуля
України І особливості їх вирішення в умовах перехідної економіки; механізми здійснення міжнародної економічної діяльності; регулювання...
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconЛекція 3 система регулювання зед в україні характеристика системи регулювання зед систематизація методів регулювання зед
Формування ринкової моделі господарювання в Україні передба­чає створення ефективної системи регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності....
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconПерелік питань для іспиту
Повноваження органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні icon«затверджую» Ректор С. В. Савченко 2012 р. Програма
Страховий ринок. Страхова організація. Державне регулювання страхової діяльності
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconПрограма фахових вступних випробувань за освітньо-кваліфікаційним рівнем „спеціаліст” зі спеціальності „Фінанси”
Страховий ринок. Страхова організація. Державне регулювання страхової діяльності
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconСекція: Економіка Мордань Євгенія Юріївна двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України» обґрунтування необхідності здійснення державного регулювання банківської діяльності
ОБҐрунтування необхідності здійснення державного регулювання банківської діяльності
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconУдк 338. 51: 336. 717 Напрямки удосконалення державного регулювання трансфертного ціноутворення у комерційних банках України
Бхідність удосконалення регулювання трансфертного ціноутворення для запобігання мінімізації податкових платежів банками з іноземними...
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconКичук І. Л., здобувач Житомирський державний технологічний університет законодавчо-нормативне забезпечення страхових відносин
Головною метою державного регулювання страхової діяльності є забезпечення формування страховиками достатнього обсягу коштів, за рахунок...
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconУдк 621. 91. Лук’янов С. Т., Хороманська О. Г. (Україна) Деякі аспекти державного регулювання діяльності цивільної авіації за сучасних умов
Деякі аспекти державного регулювання діяльності цивільної авіації за сучасних умов
Механізми державного регулювання страхової діяльності в україні iconЛіцензії на право провадження страхової діяльності Прат ск «Українські резерви»
Ліцензія (у формі добровільного) страхування наземного транспорту (крім залізничного) – Серія аг №569322, видана Державною комісією...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи