Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні icon

Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні




Скачати 407.12 Kb.
НазваНаціональна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні
Сторінка1/2
Дата04.11.2012
Розмір407.12 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2



Національна академія наук україни

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Кравець Анна Володимирівна


УДК 368:339.13


Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні


Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


ЛЬВІВ-2009

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.



Науковий керівник:

кандидат економічних наук, професор

^ КОЗИК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри економіки підприємства та інвестицій




Офіційні опоненти:




доктор економічних наук, професор ^ РЕВЕРЧУК СЕРГІЙ Корнійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу;


кандидат економічних наук, доцент ^ КНЕЙСЛЕР ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА, Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри фінансів.



Захист відбудеться 21 грудня 2009 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.


Автореферат розісланий 20 листопада 2009 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Сторонянська І.З.

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як ринкової держави супроводжується низкою проблем, однією з яких є забезпечення фінансової стабільності функціонування суб’єктів господарювання. У розвинених країнах світу ця проблема вирішується за допомогою розроблення системи управління ризиками, основою якої є страхування ризиків, зокрема у кептивній страховій компанії. В Україні підприємства також долучились до практики використання страхових кептивів. Формування в державі страхової галузі певною мірою відбулось завдяки інвестиціям фінансово-промислових груп, банків, підприємств, фінансових груп та державних організацій. Вітчизняні страхові кептиви перебувають на стадії становлення, а їх подальший поступ супроводжується численними проблемами економічного, інформаційно-аналітичного, нормативно-правового характеру.

Вагомий внесок у дослідження проблем використання світових страхових кептивів зробили такі зарубіжні вчені, як Д. Адкінсон, П. Бавкет, С. Буйкема, С. Вілсон, Г. Вебстер, М. Евелейнг, А. Калдер, М. Магларас, В. Савіно, Д. Спеєр, С. Перевозчиков, Р. Федерман, С. Райсер, С. Худжес, Р. Хейнс та інші.

В Україні досліджень діяльності страхових кептивів дуже мало, переважно досліджують цілі, переваги та недоліки використання кептивного страхування. Така проблематика відображена у працях Н. Внукової, В. Зубарєва, М. Клапківа, І. Наумця, С. Осадця, О. Пася, В. Парнюка. Більше досліджень стосується особливостей співпраці банківського і страхового бізнесу. У цьому напрямі слід виділити праці Л. Альошиної, О. Зальотова, О. Кнейслер, О. Лиман, Л. Петик, Ю. Перепечаєнко, Л. Примостки, Н. Ткаченко, В. Тичини, С. Реверчука, П. Філімошина, В. Фурмана, Л. Співак, та ін. Значна кількість наукових досліжень стосується інтеграційних процесів на страховому ринку та діяльності страховиків у складі виробничо-господарських структур. Це, зокрема, праці А. Бажанової, Є. Бесараб, А. Бовкуна, П. Буряка, О. Вовчак, Є. Бойка, Г. Глинської, О. Гошовської, В. Горбатова, Є. Дубогриза, Н. Задарей, А. Кузнєцової, О. Кузьміна, В. Олійника, О. Паращака, Н. Редіна, С. Телещуна, В. Точиліна, А. Філіпенка, М. Флорова, Г. Ханас, М. Чумаченка та ін. Проте, наявні дослідження розглядають діяльність страхових структур в складі фінансових груп достатньо однобічно, не акцентуючи уваги на сутності кептивного зв’язку, класифікації кептивів та перевагах кептивного страхування. Наявна на страховому ринку інформація щодо кількості страхових кептивів та їх фінансова звітність не завжди є доступною та вичерпною, що ускладнює процес ідентифікації кептивного зв’язку та оцінювання ефективності кептивного страхування.

Необхідність вирішення окреслених проблем з урахуванням специфіки становлення національного страхового ринку та напрямів його розвитку визначила тему дисертаційного дослідження, її мету та завдання.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до наукового напряму кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету “Львівська політехніка”, теми “Обґрунтування інноваційно-інвестиційних стратегій, програм та проектів розвитку виробничо-господарських структур, регіонального розвитку” (номер державної реєстрації 0108U005046), у межах якої автором розроблено послідовність прийняття рішення щодо доцільності використання послуг кептивної страхової компанії виробничо-господарською структурою (розділ 1 “Теоретико-методологічні засади функціонування страхових кептивів”, підрозділ 1.3. “Послідовність формування кептивної страхової компанії”).

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад становлення кептивного страхування на національному ринку та розроблення науково обґрунтованих напрямів його подальшого розвитку.

Для досягнення цієї мети були поставлені та виконувались такі основні завдання:

  • уточнити тлумачення поняття “страховий кептив” для вітчизняного страхового ринку;

  • дослідити ознаки вітчизняних страхових кептивів і розробити їхні класифікаційні ознаки;

  • розробити напрями ідентифікації кептивного зв'язку між страховою компанією та іншими суб’єктами господарювання;

  • дослідити особливості процесу формування кептивної страхової компанії материнською структурою;

  • розробити методичні рекомендації до вирішення проблеми здійснення вітчизняними страховими компаніями схемних операцій;

  • визначити перспективні напрями розвитку вітчизняних страхових кептивів.

^ Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси, що відображають становлення та напрями розвитку кептивного страхування в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні підходи і практичні рекомендації щодо визначення особливостей становлення та перспектив розвитку кептивного страхування в Україні.

^ Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорії фінансів і теорії страхування, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених, з проблем становлення та розвитку кептивного страхування на національному ринку. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано такі методи: порівняння, систематизації та узагальнення – для уточнення термінологічного апарату; методи індукції та дедукції – під час дослідження засад функціонування страхових кептивів на ринку; економіко-статистичні методи збирання та обробки інформації – для визначення кількості кептивних страхових компаній, що діють на вітчизняному ринку; групування та економічного аналізу – для оцінки діяльності кептивних страхових компаній; логічний метод моделювання – під час виділення етапів процесу формування страхового кептиву, виділення напрямів ідентифікації кептивного зв’язку між власником та страховою компанією, побудови підходів щодо визначення схемних операцій, здійснюваних страховиками. Для дослідження розвитку кептивних страховиків застосовано методи групувань, графічний і монографічний. Для обґрунтування пропозицій щодо удосконалення державного регулювання ринку страхових послуг використано аналітичний та абстрактно–логічний методи.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

  • розроблено класифікацію вітчизняних кептивних страхових компаній, класифікаційні ознаки якої (за формою організації, за глибиною інтеграції з материнською компанією, за публічним розкриттям зв’язку страховик–материнська компанія) дають змогу охарактеризувати сутність кептивних структур та їхню відмінність від інших суб’єктів страхового ринку;

  • обґрунтовано напрями ідентифікації кептивного зв’язку між страховиком та материнською компанією, які полягають у визначенні стратегічних пріоритетів, особливостей діяльності страхової компанії та впливу на неї материнської структури. Дають змогу встановити наявність і тип кептивного зв’язку між страховиком та материнською структурою;

удосконалено:

  • методичні рекомендації щодо виявлення та зменшення обсягів схемного страхування на національному ринку, які, на відміну від відомих підходів, передбачають комплексний аналіз страхового, перестрахувального та інвестиційного портфелів страхових компаній з метою визначення напряму і способу здійснення страховиками схемних операцій;

  • концептуальний підхід до формування страхового кептиву, що передбачає урахування цілей і можливостей материнської компанії під час вибору місця і способу організації кептивної страхової компанії. На відміну від відомих підходів, враховує особливості та відмінності в організації діяльності страхового кептиву порівняно із незалежною страховою компанією;

набуло подальшого розвитку:

  • поняття “кептивна страхова компанія”, яку слід розуміти як дочірню страхову компанію, основною метою якої є задоволення інтересів материнської компанії хоча б за одним із напрямів: страхування ризиків материнської компанії та її філій, страхування працівників материнської структури, страхування клієнтів і партнерів материнської компанії. На відміну від наявних тлумачень, визначає для вітчизняного страхового ринку напрями використання материнською компанією послуг страхового кептиву;

  • напрями розвитку вітчизняних страхових кептивів, які передбачають здійснення страховиком моніторингу та управління ризиками материнської компанії, забезпечення страхових гарантій її працівникам та надання страховиком послуг третім особам. Обґрунтовує доцільність використання послуг кептивних страхових компаній на національному ринку.

^ Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації наукові, методичні положення і практичні рекомендації можуть бути використані Департаментом страхового нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України під час розроблення концепції розвитку страхового ринку. Результатами дослідження можуть скористатись материнські компанії з метою розвитку дочірніх страховиків, потенційні інвестори, аудиторські фірми, контрагенти страхового ринку, державні установи при ідентифікації кептивного зв’язку страховика з іншими суб’єктами господарювання.

Висновки і рекомендації дисертаційної роботи використані в діяльності ВАТ “Акціонерна страхова компанія Дністер” (довідка № 1075-10/2009-01 від 12.10.2009 р.) та Акціонерного страхового товариства “Вексель” (від 12.10.2009 р.). Отримані результати враховані у розвитку нових напрямів діяльності дочірньої страхової компанії Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (акт № 03/353 від 18.11.2008 р.) та під час розроблення Головним управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації програми розвитку регіону (довідка № 55/2-1999 від 17.08.2009 р.). Окремі положення дисертації застосовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” під час викладання таких навчальних дисциплін: “Страхові послуги”, “Соціальне страхування” (довідка № 66-72-456 від 07.09.2009 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження доповідалися на міжнародних та вітчизняних науково-практичних конференціях: “Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” (Львів, 2005 р.), “Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (Чернівці, 2006 р.), “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м. Львів, 2006 р.), “Філософ і філософія в сучасному світі: форми присутності і відповідальності” (Львів, 2006 р.), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2006 р.), “Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (Львів, 2007 р.), “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (Черкаси, 2007 р.), “Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів” (Дніпропетровськ, 2007 р.), “Наукові доробки молоді – вирішенню проблем європейської інтеграції” (Харків, 2007 р.), “Фінансові ринки та інститути” (Харків, 2007 р.), “Розвиток наукових досліджень 2007” (Полтава, 2007 р.), “Сучасні проблеми економіки та управління” (Львів, 2007 р.), “Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (Тернопіль, 2008 р.), “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 24 наукових працях загальним обсягом 5,23 д.а., з яких особисто автору належать 4,5 д.а. У наукових фахових виданнях опубліковано 9 наукових праць, з яких чотири одноосібні.

^ Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Основний зміст дисертації викладено на 189 с. Робота містить 25 таблиць та 28 рисунків, список використаних джерел з 185 назв на 14 с.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено стан та ступінь опрацювання проблематики становлення кептивного страхування в економічній системі України, визначено мету та основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

^ У першому розділі “Теоретико-методологічні засади функціонування страхових кептивів” на основі комплексного підходу охарактеризовано сутність страхових кептивів, функціональне призначення та особливості їх становлення, подано теоретико-методологічне обґрунтування поняття “страховий кептив”, описано процес формування страхових кептивів.

Встановлено, що кептивне страхування вважається необхідною складовою світового фінансового ринку. Так, вже більш ніж століття кептивні страхові компанії створюються з метою покриття страхових ризиків материнської структури. Найочевиднішим розвиток кептивного страхування є в офшорних зонах, у яких діяльність страхових кептивів регламентується і контролюється спеціальним законодавством. Досвід та напрями використання послуг страхових кептивів, переваги та недоліки їх діяльності у світовому просторі є основою для виявлення характерних ознак вітчизняних страхових кептивів.

Становлення України як незалежної й демократичної держави, зумовило створення і розвиток страхового ринку. Встановлено, що особливістю національного ринку страхування є його тісна пов'язаність з іншими галузями економіки. Завдяки фінансовим надходженням від банків, фінансово-промислових груп та інших підприємницьких структур в Україні поступово сформувалась страхова галузь. Науковці порівняно недавно почали досліджувати процес створення страхових компаній материнськими структурами, хоча він розпочався одразу ж після зародження страхового ринку держави. Згідно з цим розвиток кептивних страховиків був розглянутий в ракурсі виділення етапів та проблем їх становлення.

На підставі виконаних досліджень виділено ознаки вітчизняних страхових кептивів, які подано у вигляді класифікації (рис.1).

Перші три ознаки класифікації розкривають сутність виключно кептивних страхових компаній. Четверта і п’ята ознака можуть бути застосовані і для характеристики незалежних страхових компаній. Щодо шостої ознаки, то це загальноприйнятий світовий поділ страховиків, який наведено у класифікації для підтвердження того, що кептивні страхові компанії є частиною страхового ринку.

Виділення й аналіз ознак, притаманних вітчизняним страховим кептивам, дав змогу найточніше сформувати визначення страхового кептиву для української економіки. Отже, кептивна страхова компанія – це дочірня страхова компанія, яка працює у напрямі страхування життя чи ризикового страхування і основною метою якої є задоволення інтересів материнської компанії хоча б за одним з напрямів: страхування ризиків материнської компанії та її філій, страхування працівників материнської структури, страхування її клієнтів і партнерів.

Виявлено, що тенденцією страхового ринку останніх років є зростання впливу вітчизняних та іноземних інвесторів, які не тільки долучились до організації страхових структур, але стали каталізатором його подальшого розвитку. З приходом інвесторів, роль страхових компаній на ринку якісно змінилася. Метою створення страховиків іншими суб’єктами господарювання стало не тільки обслуговування власних страхових інтересів, а й збільшення своєї частки на цьому ринку.

Error: Reference source not foundд Рис. 1. Класифікація вітчизняних страхових кептивів

З’ясовано, що стимулом до інтеграції господарських структур зі страховими компаніями є прагнення досягти ефекту синергії. Запропоновано розглядати синергію при інтеграції із страховою компанією як сумарний позитивний результат, котрий отримують учасники інтеграційного процесу завдяки досягненню маркетингових, управлінських та фінансових ефектів синергії.

Встановлено, що формування страхового кептиву іншими суб’єктами господарювання має певну специфіку порівняно із формуванням незалежної страхової компанії. За таких умов розроблений концептуальний підхід до формування страхового кептиву, який охоплює чотири етапи: оцінка і характеристика внутрішніх потреб організації; прийняття рішення щодо формування страхового кептиву; вибір способу формування дочірньої страхової компанії; організування роботи дочірньої страхової компанії. Визначальною відмінністю у створенні кептивної від незалежної страхової компанії є потреба у задоволенні страхових інтересів через дочірню страхову структуру. Тому основою розглянутого підходу є другий етап (рис. 2).

Описаний підхід дає змогу підтвердити чи спростувати необхідність формування страхового кептиву і відображає цілісність у прийнятті та реалізації рішення щодо формування кептивної компанії суб’єктами господарювання.


Фактори, що впливають на прийняття рішення щодо створення кептивної страхової компанії

1

2

3

4

5

6

У вашої організації є інші способи зниження і уникнення ризикових обставин і їй не потрібен страховий захист

На страховому ринку існує страхове покриття ризиків, які ваша організація планує застрахувати

Для вашої організації прийнятним є купівля страхових продуктів у незалежних страхових компаній



Ви впевнені в тому, що формування страхової компанії забезпечить додаткові можливості вашій

організації

Ви згідні на початковому етапі не отримувати економічної вигоди від дочірньої страхової структури

Ви плануєте використовувати послуги дочірнього страховика, але у вас недостатньо коштів для його формування



А – відмова від страхового захисту; Б – страхування ризиків у незалежній страховій компанії; В – пошук альтернативних страхуванню способів управління ризиками; Г – створення дочірнього страховика в офшорній зоні; Д – створення дочірньої структури будь-якого організаційного виду у вибраному місці розташування.


Рис. 2. Графічна модель прийняття рішення щодо використання послуг дочірньої страхової компанії

^ У другому розділі “Аналіз і оцінка діяльності кептивних страхових компаній в Україні” здійснено комплексний аналіз страхового ринку з метою виявлення кептивних зв’язків між страховою компанією та власником, виділено та проаналізовано способи, за допомогою яких страхові компанії проводять на ринку схемні операції та проаналізовано діяльність кептивних страхових компаній.

З’ясовано, що становлення страхового ринку України характеризується мінливістю, що проявляється в постійній зміні власників страхових компаній та у зміні їх цілей. Відповідно до цього змінюються пріоритети страхових компаній та їх роль на ринку. Тому поняття “кептив” можна застосовувати лише до тих страхових компаній, які не просто належать певній структурі чи групі організацій, а що безпосередньо виконують основну функцію страхового кептиву – надають страхові послуги материнській структурі, її філіям, клієнтам чи партнерам.

Запропоновано для визначення кількості кептивних страхових компаній, що діють на національному ринку проводити аналіз у такій послідовності: виявлення страхових компаній, що діють на ринку за протекцією інших організацій, і відбір та характеристика кептивних страхових компаній.

Аналіз страхового ринку виконаний у напрямі горизонтальної та вертикальної інтеграції капіталів. Горизонтальна інтеграція капіталу характеризується формуванням внутрішньогалузевих зв’язків, тобто об’єднаннями на рівні страхової галузі з метою: збільшення своєї частки на ринку, освоєння нових напрямів діяльності, підвищення конкурентоспроможності страхових компаній. Вертикальна інтеграція капіталу характеризується розвитком міжгалузевих зв’язків і спрямована на отримання стратегічних можливостей завдяки об’єднанню двох та більше структур, які належать до різних галузей економіки. З’ясовано, що надання страхових послуг материнській структурі є основною відмінністю використання страховика при горизонтальній і вертикальній інтеграції. За горизонтальної інтеграції співпраця страховиків спрямована на одержання додаткових переваг на ринку, а за вертикальної інтеграції важливим є отримання материнською компанією страхових послуг від дочірнього страховика.

У результаті дослідження встановлено, що з 477 страхових компаній, які діяли в Україні станом на 01.03.2009 р., 136 є дочірніми структурами. На рівні горизонтальної інтеграції виявлено 35 дочірніх страхових компаній, що становить 25,7 %, а на рівні вертикальної інтеграції – 101, або 74,3 %. Наведене засвідчує, що найактивнішими учасниками інтеграційних процесів на страховому ринку є підприємства та страхові групи. Проте серед цих дочірніх страховиків виявлена незначна частина компаній, що мають з власником кептивний зв'язок. Встановлено, що лідерами з обслуговування інтересів материнських структур є страховики бізнес-груп (70 % страхових компаній), комерційних банків (63,6 %) та фінансових груп (56,5 %). Це свідчить про те, що ці материнські компанії активно використовують у своєму бізнесі послуги страховиків, не приховуючи цього. Експерти зазначають, що сьогодні на страховому ринку України більше ніж половина страховиків є дочірніми структурами, але виконаний аналіз виявив 28,5 % дочірніх страхових компаній. Розбіжність даних пояснюється непрозорістю страхового ринку.

Встановлено, що основною проблемою вітчизняного страхового ринку залишається існування схемного страхування, яке не тільки сповільнює темпи розвитку страхової галузі, але й негативно впливає на ВВП держави. Схемне (псевдо, фіктивне) страхування полягає в укладенні страхових договорів за псевдоризиками з метою оптимізації фінансових ресурсів суб’єкта господарювання за допомогою страхової компанії. Схемне страхування має конфіденційний характер і є однією з причин непрозорості страхового ринку. За допомогою аналізу страхових компаній, що діють на вітчизняному ринку, виділено найпоширеніші способи схемного страхування, які здійснюються за допомогою дочірніх страхових структур. Запропоновано поділяти всі оптимізаційні схеми відповідно до руху грошових потоків на дві групи: оптимізаційні схеми, завдяки яким кошти накопичує страхова компанія, й оптимізаційні схеми, в яких передбачено повернення коштів у материнську компанію у вигляді страхового відшкодування. Такий поділ зумовлює структуру подальших наукових досліджень, зокрема дає змогу виявити відмінність у способах накопичення та передавання страховою компанією коштів, отриманих у результаті здійснення схемних операцій.

Обґрунтовано, що страхування банківських ризиків є окремим стратегічним напрямом розвитку страхового ринку. Страхові компанії, що співпрацюють з банками, мають додаткові конкурентні переваги та потенціал розвитку. Виділено переваги співпраці материнського банку і страховою компанією та продукти, що надає дочірній страховик. У підтвердження теоретичних положень в аналітичній частині роботи проаналізовано показники діяльності групи страхових компаній, що співпрацюють з банками (ЗАТ “Європейський страховий альянс”; АСТ “Вексель”; АТ “Страхова група “ТАС”) протягом 2005–2008 років. Для діяльності оцінки групи компаній здійснено поріняння їх показників із середньогалузевими значеннями, основні результати розрахунків зведені в табл. 1.

Таблиця 1

Показники діяльності страхових компаній, що співпрацюють з банками

Показники

Середнє значення для групи страхових компаній

Середньогалузеве значення

2004

2005

2006

2007

2008

2004

2005

2006

2007

2008

Активи, млн. грн.

153,4

179

191,4

279,4

275,1

58,5

60,1

67,4

84,5

105,6

Валові страхові премії, млн. грн.

76,8

85,5

140,8

246,8

275,7

56,3

36,0

37,6

48,4

57,7

Валові страхові виплати, млн. грн.

16,2

23,4

34,7

72,5

106,4

4,5

5,4

7,3

11,0

17,7

Показник збитковості, %

21,2

27,4

24,7

29,4

38,6

7,9

15,0

19,3

22,7

30,6

в т.ч. за майновим страхуванням, %

22,1

32,1

24,4

28,9

39,7

5,6

12,9

17,8

24,1

28,9

Показник перестрахування, %

13,9

15,2

13,0

8,0

12,7

60,5

47,9

42,0

34,8

39,6

Отримані результати засвідчують, що: показники фінансової звітності дочірніх страхових компаній значно вищі за середньогалузеві; щорічно страховики залучають значно більші суми страхових премій; рівень страхових виплат у дочірніх страхових компаній значно вищий від середньогалузевих значень; показник збитковості дочірніх страховиків щороку зростає і є вищим від середньогалузевих темпів. Загалом дочірні страховики успішно функціонують на ринку страхових послуг і позитивно впливають на приріст загальногалузевих показників.

^ У третьому розділі “Організаційно-економічні умови розвитку кептивного страхування в Україні” подано напрями ідентифікації кептивного зв’язку між страховою компанією та материнською структурою, методичні рекомендації щодо виявлення та зменшення обсягів схемного страхування на страховому ринку України та перспективні напрями розвитку вітчизняних страхових кептивів.

Запропоновано здійснювати ідентифікацію кептивного зв’язку за напрямами, які передбачають розкриття особливостей співпраці страхової компанії з власником та іншими суб’єктами господарювання (табл. 2).

Таблиця 2

Напрями ідентифікації кептивного зв’язку між страховиком та материнською компанією



Характеристика напрямів

1. Власники страхової компанії та приналежність компанії до певної групи

Спрямований на визначення основних акціонерів та причетності страховика до певної групи


1.1.

Перелік і частка в статутному капіталі власників, їх характеристика та репутація

1.2.

Динаміка зміни власників

1.3.

Входження страховика у певну групу, умови входження

1.4.

Володіння страховиком акцій інших суб’єктів господарювання зокрема в межах групи

^ 2. Стратегічні пріоритети страхової компанії Дозволяє визначити напрями діяльності страхової компанії її територіальну спрямованість


2.1

Ліцензії, за якими працює страхова компанія, основні напрями діяльності

2.2.

Співвідношення юридичних і фізичних осіб в укладених договорах страхування

2.3.

Місце страховика на ринку за розміром активів, власного капіталу, преміями та виплатами

2.4.

Способи позиціонування страховика на ринку та приналежність до страхових об’єднань

2.5.

Кількість філій, місце їх розташування та найактивніший із залучення премій регіон

2.6.

Основні канали продажу страхових послуг, зокрема через інших суб’єктів господарювання

2.7.

Кількість працівників компанії, частка страхових агентів, щорічний приріст працівників

2.8.

Участь та результати участі страхової компанії в тендерах

^ 3. Аналіз страхового портфеля страховика Спрямований на визначення стратегічної направленості компанії та розкриття кептивного зв’язку з власником/учасниками групи


3.1.

Аналіз клієнтів страхової компанії в ракурсі виявлення кептивного зв’язку з власником, клієнтами/партнерами материнської компанії

3.2.

Період співпраці страховика з материнською компанією та іншими важливими клієнтами

3.3.

Основні види ризиків материнської структури, що беруться на страхування

3.4.

Валовий дохід за залученими преміями з материнської структури та з ринку

3.5.

Кількість здійснених виплат, найбільші суми виплат, збиткові об’єкти

3.6.

Норма збитковості у материнській компанії, загальна норма збитковості

3.7.

Основні перестрахувальні компанії страховика та його залежність від перестрахування перестрахування

3.8.

Приналежність компаній-перестраховиків до однієї групи із страховиком

3.9.

Обсяги вхідного перестрахування та за якими компаніями здійснюється

^ 4. Аналіз напрямів діяльності страховика, не пов’язаних з наданням страхових послуг

Визначає можливі варіанти співпраці страховика з власником /учасниками групи, що не пов’язано безпосередньо із наданням страхових послуг

4.1.

Розподіл страхових резервів за категоріями, причетність власника/групи до розподілу


4.2.

Надання банком-учасником групи послуг (депозити) страховику

4.3.

Основні напрями та частка довгострокових інвестицій страховика

4.4.

Використання інвестиційного потоку, спрямованого на розвиток власника/ учасників групи

4.5.

Реалізація страховиком спільних інвестиційних проектів з материнською компанією

^ 5. Вплив власників/учасників групи на діяльність страхової компанії

Спрямований на визначення стратегічної значущості партнерства із власником/учасниками групи для страхової компанії

5.1.

Наявність і суть договорів про спільну діяльність з власником/учасниками групи

5.2.

Приклади і частота фінансової підтримки страховика материнською компанією

5.3.

Здійснення капіталізації страхової компанії за допомогою власника–страховика

5.4.

Вплив материнської структури на управлінські рішення страхової компанії

Запропоновані напрями ідентифікації кептивного зв’язку дають змогу визначити глибину інтеграції страхової компанії з власником/групою та напрями їх співпраці. Зокрема, встановити, чи надає страховик страхові, інвестиційні, партнерські послуги материнській компанії, її партнерам і клієнтам.

Апробація напрямів ідентифікації кептивного зв’язку власник-страховик, здійснена на прикладі Страхового товариства “Іллічівське”. Як показало дослідження, страховик є дочірньою структурою, яка співпрацює з Маріупольським металургійним комбінатом імені Ілліча у напрямі страхуванння ризиків комбінату та добровільного медичного страхування його працівників і водночас надає страхові послуги на страховому ринку.

Нині частина страхових компаній проводить схемне страхування. Для протидії здійсненню на ринку схемних операцій запропоновано проводити комплексний аналіз страхового ринку та удосконалити страхове законодавство.

Аналіз діяльності вітчизняних страхових компаній засвідчив, що деякі прояви схемного страхування спільні для усіх страховиків. Попри це існує значна кількість показників, які притаманні безпосередньо певному способу виконання схемних операцій. Для виявлення/спростування підозри щодо здійснення схемного страхування запропоновано проводити комплексний аналіз діяльності страхової компанії у два етапи. Первинний моніторинг– аналіз діяльності страхових компаній за ознаками, що тією чи іншою мірою притаманні усім схемним страховикам. Це дає змогу виділити із загальної кількості компаній, що діють на ринку, ті, діяльність яких вказує на проведення ними схемних операцій. Основою первинного моніторингу є комплекс запитань для визначення загальних відомостей про страховика, структури його страхового та перестрахувального портфелів. Вторинний моніторинг – аналіз діяльності страхової компанії для виявлення способів, за допомогою яких компанія здійснює схемні операції. Основою вторинного моніторингу є система показників, які поділені на три групи: область страхування, область перестрахування та область інвестування. Подана система охоплює 23 показники, які дають змогу визначити напрям та спосіб здійснення схемних операцій.

Визначено, що є дві основні причини існування на національному ринку схемного страхування. Перша причина – недоліки страхового законодавства зокрема: відмінності в оподаткуванні страхових компаній та інших суб’єктів господарювання, недостатній контроль з боку держави за перестрахувальною діяльністю страховиків та у сфері формування страховиками страхових резервів. Друга причина – особливості розвитку страхового ринку, тут серед яких слід виділити непрозорість страхового ринку держави та його часткову розвиненість. Враховуючи причини здійснення страховиками схемних операцій, запропоновано забезпечити законодавчу протидію через: запровадження диференційованих ставок оподаткування за різними видами страхування; створення національного рейтингу страховиків; впровадження електронної системи страхування і обліку; державної підтримки соціально важливих видів страхування; створення оптимальних умов для розвитку страхових посередників тощо.

Удосконалення страхового законодавства за наведеними напрямами стимулює розвиток реального сектора страхування. Так, диференційовані ставки оподаткування дають змогу зменшити обсяги схемних операцій за найпоширенішими ризиками. Запровадження єдиної електронної системи страхування й обліку посилить контроль за фінансовими потоками страховиків, забезпечуючи відкритість у виконанні страхових і перестрахувальних операцій та формуванні страхових резервів.

Наведені методичні рекомендації щодо виявлення та зменшення обсягів схемного страхування, що охоплюють моніторинг страхового ринку для ідентифікації страховиків, що застосовують схемне страхування, та законодавчу протидію здійсненню схемного страхування, є оптимальними. Вони дадуть змогу зменшити на ринку кількість схемних страховиків, скоротять можливості завдяки яким страховики здійснюють схемні операції, і сприятимуть якісному росту страхового ринку за рахунок удосконалення чинного законодавства за мінімальних обмежень у діяльності страховиків.

Виконані дослідження засвідчили, що кептивні страхові компанії є повноцінними учасниками страхового ринку держави. З одного боку, недоліки у розвитку вітчизняного ринку, зокрема проблема здійснення страховиками схемного страхування стосуються й кептивних страхових компаній. З іншого, страхові кептиви мають значний потенціал розвитку і вже сьогодні конкурують із незалежними страховими компаніями. Тому необхідно стимулювати їх поступ за новими, перспективними напрямами, що враховують особливості розвитку вітчизняного страхового ринку та іноземний досвід використання кептивних страхових компаній.

Обґрунтовано, що розвиток страхових кептивів на національному ринку доцільно здійснювати у напрямі: поглиблення кептивного зв’язку страховика з материнською структурою та його діяльності як частково залежного страховика, що обслуговує інтереси третіх осіб на страховому ринку (рис. 3).

Ведення страховою компанією моніторингу та управління ризиками материнської структури є необхідним і важливим напрямом їх співпраці. Вітчизняні материнські компанії переважно передають на страхування у дочірню страхову компанію заздалегідь визначені ризики. При цьому, не використовується основна перевага їх взаємодії – можливість здійснення страховим кептивом моніторингу та управління ризиками материнської структури. Такий напрям співпраці дає змогу материнській компанії за незначних фінансових витрат вирішити проблему ефективного управління ризиками з одночасним збереженням конфіденційних даних про свою компанію.

Одним з важелів запобігання відпливу кадрів на підприємстві є надання соціальних гарантій працівникам, зокрема із страхового захисту. У світовій практиці

страхування працівників є нормою, а в Україні воно перебуває на стадії становлення. Материнська компанія може укладати для своїх працівників договори з медичного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Перспективним напрямом розвитку кептивної страхової компанії є також страхування ризиків третіх осіб, зокрема у сфері соціального страхування. Розвиток кептивними страховиками соціальних видів страхування на вітчизняному ринку є стратегічним напрямом розвитку держави. За допомогою страхових кептивів можна вирішити проблему розвитку медичної та пенсійної систем.




Рис. 3. Перспективні напрями розвитку вітчизняних страхових кептивів

Для страхувальників страховий кептив – це, передусім, надійна організація, гарантом якої у будь-який момент може бути материнська структура, що сприяє підвищенню довіри населення. Крім того, кошти, накопичені фізичними особами, через укладання страхового договору переходять в розпорядження страхових компаній, які, створюючи страхові резерви, стимулюють інвестиції в економіку держави. Тому діяльність страховиків за наведеними напрямами сприяє не тільки розвитку материнських компаній та їхніх страхових структур, але й забезпечує макроекономічні переваги.

  1   2

Схожі:

Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconНаціональна академія наук україни інститут регіональних досліджень фарат Олена Ігорівна
Захист відбудеться 14 жовтня 2009 року о 12 год на засіданні спеціалізованої вченої ради к 35. 154. 02 по захисту дисертацій на здобуття...
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconІнститут регіональних досліджень сороківська Марія Василівна
Захист відбудеться січня 2010 р о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 35. 154. 02 по захисту дисертацій на здобуття...
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconНаціональна академія наук україни інститут економіки промисловості рогоза Микола Єгорович удк 658. 1: 519: 303. 73: 339. 138 Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств
...
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconУдк: 368. 911. 5: 364. 69 Аналіз законодавчих ініціатив щодо обов’язкового медичного страхування в україні
Україні, та розглядалися у Верховній Раді України протягом останніх 10-ти років. Основну увагу приділено пропозиціям щодо фінансового...
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні icon2. Соціальне страхування як інститут права І законодавства Передумови виникнення соціального страхування. Історія розвитку інституту соціального страхування в Україні
Соціальне страхування як основний напрям соціальної політики сучасних держав. Вплив типу соціальної політики на види І роль соціального...
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconУдк 911. 5 Антропогенне ландшафтознавство: витоки, становлення, перспективи розвитку
Ключові слова: антропогенне ландшафтознавство, витоки, становлення, перспективи розвитку
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconНаціональна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин міжвідомча наукова конференція «світові трансформаційні процеси: тенденції,
Нан україни, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сприяння Національного...
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconМіністерство освіти І науки україни тернопільська міська рада тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій інститут регіональних досліджень
Академії економічних наук України, ректор Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconНаціональна академія наук україни інститут економічного прогнозування паценко олег юрійович удк 338. 242. 2 (477) : 339. 743 Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Національна академія наук україни інститут регіональних досліджень кравець Анна Володимирівна удк 368: 339. 13 Становлення та перспективи розвитку кептивного страхування в Україні iconНаціональна академія наук україни інститут економічного прогнозування паценко олег юрійович удк 338. 242. 2 (477) : 339. 743 Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи