Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності icon

Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності




Скачати 320.21 Kb.
НазваМетодичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності
Дата12.06.2013
Розмір320.21 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни

«ГЕІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА”


Вінниця 2012

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Геоінформаційні системи екологічного моніторингу» / Уклад. Є. М. Крижановський, – Вінниця: ВНТУ, 2012. – 40 с.


ЗМІСТ

^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 5

1.1 Курсова робота (КР) 5

1.1.1 Складові частини КР 5

1.1.2 Загальні вимоги до виконання КР 6

1.2 Тематика КР 7

1.3 Індивідуальне завдання 7

1.4 Вимоги до порядку викладення матеріалу курсової роботи 11

1.4.2 Вступна частина курсової роботи 11

1.4.3 Основна частина курсової роботи 11

1.4.4 Додатки 12

1.5 Титульний аркуш 12

1.6 Анотація 14

^ 2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 15

2.1 Загальні правила 15

2.1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів 17

2.1.2 Правила написання тексту 19

2.1.3 Оформлення формул 21

2.1.4 Оформлення ілюстрацій 23

2.1.5 Оформлення таблиць 25

2.2 Зміст 28

2.3 Складові частини пояснювальної записки 30

2.4 Вступ 30

2.4.1 Аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми 31

2.5 Основна частина пояснювальної записки 31

2.5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки 32

2.5.2 Аналітично-розрахункова частина 33

2.5.3 Технічна частина (для КП) 35

2.6 Висновки 35

2.7 Перелік літературних джерел 35

2.8 Додатки 37

3 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КР 31

ЛІТЕРАТУРА 32



^

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Згідно з нормативними вимогами вищої школи та інших актів законодавства України з питань освіти курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Рекомендації до виконання курсового проектування визначають компетенцію та функціональні обов’язки структурних підрозділів та посадових осіб, залучених до процесу виконання курсових робіт та проектів, а також всі необхідні вимоги до виконання та оформлення курсових робіт та проектів.

^

1.1 Курсова робота (КР)



Курсова робота (КР) – навчальна самостійна робота з дисципліни, яка містить елементи (задачі) навчального, аналітично-розрахункового та науково-дослідницького характеру.

^

1.1.1 Складові частини КР



Навчальною частиною КР є відображення кола основних теоретичних питань та задач, які розв’язуються згідно з індивідуальним завданням на роботу.

Аналітично-розрахункова частина КР представляється відомими методами, яким підпорядковуються вибрані математичні моделі або математичний апарат для розрахунку або моделювання, з метою висвітлення елементів синтезу (аналізу) окремої задачі.

Науково-дослідна частина передбачає поглиблений пошук (опрацювання) новітніх джерел інформації з метою вибору запропонованого варіанта або методу, дослідження окремих параметрів чи складової характеристики об’єкта тощо.

Курсова робота для студентів екологічних спеціальностей може виконуватись за матеріалами конкретної екологічної установи. Метою написання КР є закріплення теоретичних знань з курсу, вміння застосовувати їх для вирішення конкретних практичних задач, придбання навичок роботи з літературою, бухгалтерськими та статистичними даними.

На захист курсової роботи представляється пояснювальна записка та ілюстративні матеріали (плакати, схеми, креслення), обсяг яких визначається для даної дисципліни змістом спеціальності з відповідним рішенням кафедр.


^

1.1.2 Загальні вимоги до виконання КР



В курсовій роботі студент повинен розкрити зміст теми, показати знання літературних джерел і нормативних актів. Зміст КР має відповідати робочому плану дисципліни і відображати суть теми, яка розглядається.

Курсова робота повинна задовольняти таким вимогам:

– обсяг текстової частини не перевищує 25-30 сторінок формату А4 текстової частини;

– графічна частина може подаватися в тексті пояснювальної записки у вигляді відповідних рисунків або виноситись в додатки з обов’язковим конкретним зазначенням графічного матеріалу в індивідуальному завданні;

– у випадку повного збігання тем курсової роботи індивідуальне завдання має містити не тільки різні числові вихідні дані, але й передбачати самостійне викладення студентом тексту пояснювальної записки з метою уникнення використання одного і того ж електронного варіанта.

^

1.2 Тематика КР



Визначається кафедрою відповідно до змісту дисципліни. Тематика може наводитись в методичних вказівках, посібниках до курсових проектів, в кафедральних стендових розробках, інструктивних матеріалах до курсових робіт в межах факультету чи інституту.

Об’єктом КР може також бути частина госпдоговірних та держбюджетних робіт, які виконуються за науковим напрямом кафедри, що узгоджуються зі змістом дисципліни.

В окремих випадках завдання на КР може передбачати створення дослідного зразка, наприклад створення програмно-інформаційної системи, що зумовлюється індивідуальним завданням на КР. При цьому обсяг і зміст пояснювальної записки визначаються за згодою керівника і студента.

^

1.3 Індивідуальне завдання



Конкретний зміст кожної КР, етапи виконання визначає керівник на підставі індивідуального завдання, затвердженого завідувачем відповідної кафедри.

Попередньо керівник видає індивідуальне завдання до курсової. Індивідуальне завдання в перелік змісту не вноситься та має бути другою сторінкою після титульного листа.

Керівник роботи пропонує зміст пояснювальної записки, як правило, в розроблених методичних вказівках або в навчальних цілях зміст може висвітлюватись в індивідуальному завданні.

Кількість варіантів завдань повинна бути такою, щоб вірогідність повторювання варіанта в суміжних групах для дисципліни, яка викладається в межах факультету (інституту), була найменшою чи взагалі не існувала (бажано щорічне оновлення варіантів завдань або поєднання різних типів завдань в суміжних навчальних роках), оскільки у студентів можуть залишатися комп’ютерні файли виконаних ними КР.

В залежності від специфіки дисципліни керівник курсової роботи може пропонувати тему, яка підлягає конкретному обґрунтуванню та розробці індивідуального завдання. Індивідуальне завдання має містити термін видачі, підписи керівника та студента.

^ Зразок індивідуального завдання до курсової роботи

Вінницький національний технічний університет

Інститут екології та екологічної кібернетики





ЗАТВЕРДЖУЮ

зав. каф. КЕЕМІГ, д.т.н., проф.

______________ В. Б. Мокін

(підпис)

”___” __________ 2013 р.



^ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ


на курсову роботу з дисципліни «Геоінформаційні системи екологічного моніторингу»


студенту Варчук І.І. ,

інституту ЕЕК, групи ЕКО – 12мн


  1. ТЕМА: Аналіз даних забруднення атмосфери м. Вінниці автотранспортом засобами ГІС


Зміст ПЗ до курсової роботи:

Вступ (1-2 стор.)

  1. Загальна характеристика досліджуваної екосистеми (3-4 стор.).

  2. Основні екологічні проблеми досліджуваної екосистеми (5-7 стор.).

  3. Вибір оптимального програмного забезпечення (2-4 стор.).

  4. Аналіз даних моніторингу засобами ГІС (8-10 стор.).

Висновки

Література

Додатки (за необхідністю)

^ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН



п/п

Назва етапів курсової роботи

Термін виконання етапів роботи



Видача завдання

28.03.2013



Розділ 1

07.04.2013



Розділ 2

18.04.2013



Розділ 3

5.05.2013



Розділ 4

18.05.2013



Здача готової роботи

8.06.2013



Захист курсової роботи

12.06.2013


Дата видачі ”_28_” _березня__ 2013 р. Керівник                          

(підпис)

Завдання отримав _________
^

1.4 Вимоги до порядку викладення матеріалу курсової роботи



1.4.1 Структура курсової роботи


Повинна містити такі частини:

– вступну частину;

– основну частину;

– додатки (за необхідності).

^

1.4.2 Вступна частина курсової роботи



Повинна містити такі структурні елементи:

– титульний аркуш;

– анотацію;

– зміст;

– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

^

1.4.3 Основна частина курсової роботи



Повинна містити такі структурні елементи:

– вступ;

– сутність проекту (роботи);

– висновки;

– перелік літературних джерел.

1.4.4 Додатки



Додатки розміщують після основної частини пояснювальної записки курсового проекту чи роботи.

^

1.5 Титульний аркуш



Титульний аркуш є першою сторінкою КР, яка не нумерується. Згідно з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95) титульний аркуш виконується за встановленим зразком. З врахуванням навчального закладу та підрозділів, виду роботи пропонуються нижче зразки титульних аркушів.

Для курсової роботи титульний аркуш виконується без рамки.

На титульному аркуші для курсових робіт подаються:

– тема КР;

– запис „Пояснювальна записка ...” із зазначенням спеціальності, цифрового коду кафедри.

Перераховується науковий ступінь та вчене звання керівника. Підписи керівника та студента із зазначенням термінів обов’язкові.

Запис „нормоконтроль” на титульному аркуші не вказується, але підпис нормоконтролера ставиться в графічній частині проекту та в основному надписі пояснювальної записки (1-й аркуш змісту).

Також на титульному аркуші після захисту курсової роботи має бути виставлена оцінка за лінгвістичною шкалою з підписами керівника та викладача (-ів), що входять до складу комісії.

Робота, яка подається у вигляді копії (ксерокопії), до захисту не приймається, у випадку прийняття такої роботи відповідальність несуть керівник та викладач, що входять до складу комісії.

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра комп’ютерного еколого-економічного
моніторингу та інженерної графіки


^ КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Геоінформаційні системи екологічного моніторингу»

на тему: АНАЛІЗ ДАНИХ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ М. ВІННИЦІ АВТОТРАНСПОРТОМ ЗАСОБАМИ ГІС


Студента (ки) 5 курсу

групи ЕКО-10

напряму підготовки 6.040106Екологія, охорона

навколишнього середовища

та збалансоване природокористування,

спеціальності 8.040106Екологія та охорона
навколишнього середовища,


Варчук І.

(прізвище та ініціали)

Керівник: доц., к.т.н. Крижановський Є. М.

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)


Національна шкала ________________

Кількість балів: __________

Оцінка: ECTS _____


Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Вінниця – 2012 рік

1.6 Анотація



Анотація призначена для ознайомлення з текстовим документом курсової роботи.

Вона має бути стислою, інформативною і містити відомості, які характеризують виконану роботу.

Анотацію слід розміщувати безпосередньо за титульним аркушем та індивідуальним завданням, починаючи з нової сторінки (другої) нумерація якої не зазначається.

^

2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ




2.1 Загальні правила



При оформленні текстової частини КР ГОСТ 2.105-95, а оформлення пояснювальної записки до КР за ДСТУ 3008-95. В таблиці 1 наведена відмінність правил оформлення документів, викладених в ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95, що слід враховувати при виконанні курсових проектів (КП) та курсових робіт (КР).

Текст ПЗ виконується одним із друкувальних та графічних пристроїв виведення ЕОМ з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм, (кегль – № 14). через 1,5 інтервали.

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, яка подається технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді ілюстрацій (схеми, рисунки, графіки, діаграми тощо). Цифрова – у вигляді таблиць.

Будь-яке переписування матеріалів літературних джерел або електронних документів (електронних книг, INTERNET-сайтів) неприпустимо. Якщо студент вважає за необхідність наведення певної кількості описових матеріалів, то вони розміщуються у додатках.


Таблиця 1 – Відмінність ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95


КП - відповідно до ГОСТ 2.105-95

КР – відповідно до ДСТУ 3008-95

1. Документацію оформляють на стандартних аркушах паперу з однієї сторони

1. Те ж

2. Наявність відомості проекту

(при необхідності визначає керівник)

2. Документ відсутній

3. Наявність рамок та основних написів в пояснювальній записці і кресленнях

3. Документ відсутній

4. В графу (2) основного напису в ПЗ форм 2, 2а слід вписувати умовне позначення шифру

4. Відсутнє в ПЗ

5. Відступи тексту від рамки: зверху і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3 мм. Абзац – 5 знаків.

5. Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків.

6. Нумерація сторінок ПЗ в графі 7 основного напису, починаючи зі змісту. Зміст містить основний напис за формою 2, решта тексту ПЗ – за формою 2а

6. Нумерація сторінок в правому верхньому кутку, починаючи зі змісту

7. Всі підрозділи ПЗ виконують з абзацу малими літерами, починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка великими літерами.

Запис літературного джерела:

„ЛІТЕРАТУРА”

7. Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої. Слово “Додатки” малими літерами з першої великої посередині рядка.

Запис літературного джерела:

^ „ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”

8. Примітка – Текст...

продовження.

П р и м і т к и

1 Текст...

продовження.

2 Текст...

продовження

8. Примітка. Текст...

продовження.

Примітки:

1. Текст...

продовження.

2. Текст...

продовження



^

2.1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів



Структурними елементами основної частини ПЗ є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки.

Розділ – головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заголовок.

Підрозділ – частина розділу, позначена номером і має заголовок.

Пункт – частина розділу чи підрозділу, позначена номером і може мати заголовок.

Підпункт – частина пункту, позначена номером і може мати заголовок. Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими числами.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.

Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.

Заголовок розділу записують посередині (ДСТУ 3008-95) та з абзацу (ГОСТ 2.105-95) великими буквами з більш високою насиченістю.

Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (І, 2, і т.д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах підрозділу і т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т.д.).

Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.

Посилання в тексті на розділи виконується за формою: “...наведено в розділі 3”.

В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими літерами української абетки з дужкою або тире перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

Приклад:

а) текст переліку та його...

продовження;

б) текст переліку:

1) текст переліку подальшої деталізації та його продовження;

2) . . . ;

в) останній перелік.

Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ставиться тире (ГОСТ 2.105-95). Текст примітки починають в цьому ж рядку з великої літери і продовжують без абзацу. Якщо приміток кілька, то після слова “Примітки” нічого не ставлять, а записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Примітку починають з великої літери. Продовжують текст примітки без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.

^ Примітка - Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.

П р и м і т к и

1 __________________________________________________________

2 __________________________________________________________

Тексти приміток за ДСТУ 3008-95 (відповідно однієї або декількох) мають вигляд:

Примітка. _____________________________________________

___________________________________________________________

Примітки:

1. (Після кожного номера примітки з великої літери подають текст примітки)____________________________________________________________

2._____________________________________________________

___________________________________________________________

^

2.1.2 Правила написання тексту



При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:

а) текст необхідно викладати обґрунтовано в лаконічному технічному стилі;

б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні позначення компонентів повинні відповідати установленим стандартам. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор R, конденсатор С);

в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази);

г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А);

д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так: 100 ± 5 мм;

ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють косою рискою (/);

и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (^ 9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття);

к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові і установлених в ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великими літерами: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“Запуск”);

л) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:

;

знак множення “” замінювати зірочкою “” (ГОСТ 2.004-88).

м) не дозволяється:

– допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);

– після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні місяці”, а “в травні”);

– використовувати вирази: “цього року”, “минулого року”, слід писати конкретну дату “в червні 2001 року”;

– використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за винятком оформлення таблиць і формул);

– з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не “швидкість = 5 км/год”, а ”швидкість дорівнює 5 км/год”, не “температура дорівнює - 5° С”, а “температура дорівнює мінус 5С ”);

– використовувати математичні знаки <, >, o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами “нуль”, “номер”, “логарифм” і т.д.;

– використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СНіП, СТП) без

реєстраційного номера.

^

2.1.3 Оформлення формул



Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.

Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символа з нового рядка в тій послідовності, в якій

вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу з слова “де” і без будь-якого знака після нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.

Приклад


^ Таким чином, момент тертя в кернових опорах


Мт = - к G1,5, (5.1)


де к – коефіцієнт пропорційності;

G – вага рухомої частини вимірювального механізму.


Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки


I = [A]. (5.2)


Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,


I = = 2,2 (А).


Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Перенесення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на початку наступного рядка. При цьому знак множення “·” замінюють знаком “×”.

Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою: “…в формулі (5.2)”; “... в формулах (5.7, , 5.10)”.


^

2.1.4 Оформлення ілюстрацій



Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.

Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.

В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на рисунку 3.2,б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом ”дивись” відповідно в дужках (див. рисунок 1.3).

Наведена форма запису (рисунок …) відповідає вимогам ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95 допускає скорочення, тобто замість „Рисунок …” – „Рис …”.

Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок.

Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: “^ Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.

У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою:

а) – найменування першої частини; б) – найменування другої частини

або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки:

^ Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи фазометра

Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “Рисунок 3.2” (продовження). Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною ілюстрації.

Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.

Якщо ілюстрація є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.

Якщо ілюстраціями є фотографії, то останні повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.

^

2.1.5 Оформлення таблиць



Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою.

ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 пропонують такий запис таблиці:

Т
(номер)

(назва таблиці)
аблиця ________ - ___________________



На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці 3.1”; “ ... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом ”дивись” (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. Допускається не розділяти рядки горизонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків – 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.

Графу “№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення з заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати через один інтервал.

Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм).

Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях ( D діаметр, Н висота і т.д.). Одна­кові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, ...).

Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: “більше”, “менше”, “не більше”, “не менше”, “в межах”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:

(Напруга, В, не більше),

а також використовують слова “від”, “більше”, “до”:

(Від 10 до 15; більше 15; до 20)

Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.

Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “те ж”, а далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями – ніякої заміни не виконують.

Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій графі були точно один під одним, за виключенням випадку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:

12 – 35

122 – 450.

Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: 1/2", 1/4", 1/8".

Ставити лапки замість цифр чи математичних символів, які повторюються не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться прочерк.

Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за формою: “Таблиця 4.2 – Найменування таблиці”. Крапку в кінці не ставлять. Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова “Таблиця”. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки або розміщують одну частину під іншою чи поряд.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють головку таблиці, а при розміщенні однієї частини під ін­шою – повторюють боковик.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нуме­рацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках найменування (за його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть “Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.


2.2 Зміст



Зміст розташовують безпосередньо після анотації, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті проекту (роботи); висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

Зміст за нумерацією пояснювальної записки є третьою сторінкою.

Назви заголовків змісту повинні однозначно відповідати назвам заголовків пояснювальної записки за текстом. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Форми подачі розділів та підрозділів в змісті для курсових проектів (КП) та робіт (КР) відрізняються і показані нижче.



КП

1 Розробка ...

1.1 Варіанти ...

1.1.1 ...


2 Заголовок другого розділу

2.1 Заголовки підрозділів

2.1.1 ...


3 Заголовок третього розділу

3.1 Заголовки підрозділів

3.1.1 ...


КР

1 Аналіз ...

1.1 Огляд ...

1.1.1 ...


2 Заголовок другого розділу

2.1 Заголовки підрозділів

2.1.1 ...


3 Заголовок третього розділу

3.1 Заголовки підрозділів

3.1.1 ...

При виконанні курсових робіт до обсягу пояснювальної записки враховуються додатки. Якщо додатки курсових робіт підтверджують цінність результату проектування, то обсяг пояснювальної записки з додатками повинен мати наскрізну нумерацію.

^

2.3 Складові частини пояснювальної записки



Пояснювальна записка повинна відповідати індивідуальному завданню, а її оформлення – чинним стандартам (ГОСТ та ДСТУ), які слід враховувати на момент виконання розробки з врахуванням всіх офіційних змін, введених в дію.

Конкретний зміст пояснювальної записки до КР (вихідні дані та перелік питань, які підлягають розробці) визначає керівник, обов’язковими складовими якої є:

– вступ;

– аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми, знайомство з положеннями норм;

– основна частина, яка складається із аналітично-розрахункової частини;

– висновки;

– перелік посилань (КР);

– додатки (за необхідності).

“ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ЛІТЕРАТУРА” (”ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”), “Додатки” як розділи, не нумеруються.

Текст пояснювальної записки бажано подавати лаконічно та обґрунтовано.

2.4 Вступ



Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки із заголовком „Вступ” посередині (ДСТУ 3008-95 – для КР) великими літерами з більш високою насиченістю (жирністю) шрифту.

Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення курсової роботи. У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

Вступ висвітлює:

– стан розвитку проблеми в даній галузі, до якої має відношення розробка;

– галузь використання та призначення;

– мету та загальну постановку задачі;

– актуальність, яка повинна подаватись в останньому абзаці вступу, з метою стислого викладання суті розробки цього напрямку.

Кількість сторінок вступу не повинна перевищувати, 1 - 2 сторінок.

^

2.4.1 Аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми



Цей підрозділ є обов’язковим та передбачає посилання до відомих вітчизняних аналогів, враховуючи тенденції розвитку та сучасний стан даної галузі науки.

У випадку застосування новітньої інформації, яка береться з іноземних джерел сторінки INTERNET, необхідно ввести звернення до додатків з обов’язковим перекладом на державну мову або подавати за текстом пояснювальної записки відповідного розділу.

Рекомендований обсяг розділу 2-4 сторінок.
^

2.5 Основна частина пояснювальної записки



Основна частина пояснювальної записки для курсових робіт містить аналітично-розрахункову частину, для курсових проектів – технічну.

^

2.5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки



Обсяг пояснювальної записки, як правило, встановлюється в межах годин, передбачуваних для вивчення дисципліни, та не повинен перевищувати 30 сторінок КР та 50 сторінок КП разом з теоретичною частиною.

В основній частині пояснювальної записки до КР викладаються проектні та перевірочні розрахунки об’єкта проектування (дослідження).

Для курсових робіт, які пов’язані з математичним моделюванням та теоретичними дослідженнями, теоретично-розрахункова частина може складати 60% обсягу аркушів пояснювальної записки.

Для курсових проектів теоретична частина вводиться для роз’яснення основних положень прийнятих методик розрахунку, що також може складати до 40% загального обсягу пояснювальної записки. 60% обсягу пояснювальної записки містять обґрунтування прийнятих рішень та всі необхідні розрахунки об’єкта проектування.

Розрахункова частина має бути логічно пов’язана з теоретичними відомостями теми роботи, демонструватись ілюстративним матеріалом (графіками, схемами, діаграмами) або таблицями з обов’язковим посиланням до цих рисунків (таблиць) за текстом пояснювальної записки.

Пояснювальну записку до курсових робіт (проектів), з дисциплін програмного характеру рекомендується оформлювати згідно з вимогами ”Єдиної системи програмної документації (ЄСПД)”. До записки доцільно включити розділ ”Руководство оператора” (або інший згідно з переліком, визначеним ЄСПД), в якому повинні бути:

– вимоги щодо апаратної частини та програмного забезпечення комп’ютера, на якому планується використовувати програмний продукт (процесор, об’єм пам’яті, відеокарта, тип операційної системи тощо);

– рекомендації щодо інсталяції та запуску програмного продукту;

– інструкція для роботи з програмою.

Рекомендується включити до пояснювальної записки розділ ”Розробка тестового прикладу”, в якому необхідно визначити вхідні та вихідні дані для перевірки коректності роботи програми. Допускається включати в цей розділ рисунки, що ілюструють роботу програми (скрін-шоти).

При викладенні тексту пояснювальної записки забороняється переписування матеріалів літературних джерел, сканування рисунків, які мають відношення до власної розробки студента. Допускається використання сканованих рисунків, взятих із довідникової літератури (в тому числі схем), що містяться в оглядовій частині (”Аналіз ...”), з обов’язковим посиланням до джерела. Частину описового змісту або розрахунків (таблиць), графічної інформації бажано розміщувати в додатках пояснювальної записки.

В тексті пояснювальної записки повинні бути посилання до рисунків, таблиць, додатків, що входять до змісту роботи.

Розрахунки, програмні та графічні роботи, які входять до пояснювальної записки, рекомендується виконувати за допомогою ліцензійного комп’ютерного забезпечення (VBA, MS Excel, MS Access, MathСad, ГІС-пакети „Панорама”, ArcGIS та ін.). Також можна використовувати програмні матеріали, які розроблені кафедрами відповідних інститутів.

^

2.5.2 Аналітично-розрахункова частина



Для курсової роботи (КР) аналітично-розрахунковий розділ є основною частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом. Пояснювальна записка може містити декілька розділів, які визначаються темою та індивідуальним завданням на курсову роботу.

При виконанні цієї частини КР слід дотримуватись обґрунтованого і аргументованого стилю викладення та врахувати можливі варіанти розв’язання поставленої задачі на підставі проведеного аналізу відомих розв’язків. Аргументація по тексту повинна підсилюватись відповідними розрахунками, графіками, діаграмами, таблицями тощо.

Ця частина може супроводжуватись, наприклад:

– розробкою уточненої методики розрахунку заданих в КР показників;

– оптимізацією на ЕОМ параметрів обраного варіанта бази даних;

– розробкою декількох варіантів баз даних, їх порівняльним аналізом і вибором оптимального;

– виконанням завдань з окремих розділів дисциплін;

– отриманням або застосуванням відомої математичної моделі, її комп’ютерного моделювання і поданням результатів в графічній (табличній) формі з обов’язковим аналізом отриманих результатів;

– розробкою оригінальних програм для проведення моделювання чи розрахунків;

– порівняннями різних підходів до вирішення проблеми та самостійними висновками на підставі здобутих знань;

– перевіркою отриманої моделі на адекватність шляхом порівняння результатів комп’ютерного моделювання і результатів експериментальних досліджень та оцінкою похибки моделі (стосовно робіт науково-дослідного характеру).

^

2.5.3 Технічна частина (для КП)




2.6 Висновки



Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки посередині (КР - ДСТУ 3008-95) великими буквами більш високої насиченості.

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаного проекту із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об’єкту в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об’єкта.

В тексті пояснювальної записки слід давати висновки в кожному розділі, що є постановкою задачі до наступного .

^

2.7 Перелік літературних джерел



Форма запису ”ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” відповідає формі запису вступу, основної частини та висновків.

Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Форма запису „ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” повинна відповідати ДСТУ 3582-97. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.

Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці (далі показано).


1. Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, рік. – Кількість сторінок с.

(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл. Львів: Вища школа, 1987.216 с.)

2. Назва книги / Прізвище та ініціали. – Місце видання: Видавництво, рік. – Кількість сторінок с.

Примітка. Великі міста такі, як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою буквою з крапкою.

(2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник / В.О. Поджаренко, В.В. Кухарчук. К. : НМК ВО, 1991. 240 с.)

3. Прізвище та ініціали. Назва частини книги // Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, рік. – С. Інтервал сторінок.

(3. Хоор К. О структурной организации данных // Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. М. : Мир, 1975. С. 98-197.)

4. Прізвище та ініціали. Назва частини видання // Назва видання. – рік. – № Число. – С. Інтервал сторінок.

(4. Dreiheller A. Programming Language Incorporating Units of Measure // Informationstechnik. 1997. №1. P. 83-88.)

(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров // Автоматика и телемеханика. 1978. №8. С. 86-91.)

5. Нормативно-технічні та патентні документи.

(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация. М.: Издательство стандартов, 1981. – 6 с.)

(7. Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу-проводникового переключателя. Опубл. 04.05.84.)


2.8 Додатки



До додатків відносять ілюстрації, таблиці, тексти допоміжного характеру.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

... наведено в додатку А”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б); (додатки К, Л ).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово “^ Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.

Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: “Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 – Найменування” і т.п.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з яких вони починаються.

В окремих дисциплінах допускається принципові електричні, структурні, функціональні, монтажні схеми підшивати в записку як обов’язкові додатки. В цьому випадку перед схемою в записці розміщується окремий аркуш формату А4 з надписом в верхній частині посередині поля „Додаток Б” (обов’язковий), а в середній частині аркуша пишеться назва схеми.


^

3 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КР



Попередньо здійснюється:

– нормоконтроль курсових проектів;

– виправлення помилок, що стосуються оформлення і його відповідності нормативно-технічним документам;

– перевірка КР.

До захисту допускаються курсові роботи, що виконані в повному обсязі згідно із затвердженим індивідуальним завданням, перевірені керівником і підписані ним на титульному аркуші із зазначенням дати.

Стан справ з виконанням курсової роботи певної дисципліни з допуском до складання іспиту (дифзаліку) за цією дисципліною не пов’язується, а прирівнюється до додаткового іспиту (дифзаліку).

КР оцінюється за лінгвістичною системою на підставі критеріїв виконаної та захищеної КР з даної дисципліни, затвердженої відповідною кафедрою. Всі вимоги до якості КР повинні бути відображені в критеріях оцінювання.

ЛІТЕРАТУРА





  1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р., № 161. Затверджено в Міністерстві юстиції України від 23 листопада 1993 р., № 173.

  2. ДСТУ 3008-95. “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

  3. ГОСТ 2. 105-95 “Общие требования к текстовым документам”.

  4. ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”.

  5. ДСТУ 3582-97, 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”.

  6. Методичні вказівки до оформлення дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей /Уклад. В.В. Кухарчук, О.Г. Ігнатенко, Р.Р.Обертюх, – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 55 с.

  7. Курсове та дипломне проектування для спеціальності 7.091401 – ”Системи автоматики і управління”: Навчальний посібник. /МОН України; Уклад. Р.Н. Квєтний, С.Г. Кривогубченко, А.Я Кулик, О.М. Бевз, – Універсум-Вінниця, 2004. – 119 с.

  8. ГОСТ 7.12.93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.





Схожі:

Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи та технології» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Геоінформаційні системи та технології» / Уклад. Є. М. Крижановський,...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «Комп’ютеризоване управління складними системами» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності
«Комп’ютеризоване управління в складних системах» для студентів спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища” спеціалізації...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «Комп’ютеризовані системи екологічного моніторингу» для студентів спеціальності 040106 Екологія та охорона навколишнього
Середовища” спеціалізації 040106-02 "комп’ютеризовані системи екологічного моніторингу"
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «моніторинг довкілля» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Моніторинг довкілля» / Уклад. В. Б. Мокін, М. П. Боцула, Г. В. Горячев,...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки до виконання та оформлення курсових проектів з дисципліни «Моделювання та прогнозування стану довкілля» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до оформлення курсових проектів з дисципліни «Моделювання та прогнозування стану довкілля» (для студентів денної...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки з оформлення письмових робіт (рефератів, одз, контрольних, курсових та дипломних робіт) для студентів спеціальності "Маркетинг"
Методичні вказівки з оформлення письмових робіт (рефератів, одз, контрольних, курсових та дипломних робіт) для студентів спеціальності...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «фінанси» для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Фінанси» для студентів денної та заочної форм навчання...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Аудит 11» для студентів денної та заочної форм навчання...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «фінанси» для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Фінанси» для студентів денної та заочної форм навчання...
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт з дисципліни «геінформаційні системи екологічного моніторингу» для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності iconМетодичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «фінансова діяльність суб’єктів господарювання» для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання» для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи