Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку icon

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку




НазваМіністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку
Сторінка4/9
Дата04.07.2013
Розмір1.66 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Ректор О.Л.Голубенко

«____»___________ 2012 р.

^ ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ


ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

В КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ

ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СХІДНОУКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

^ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ


СХВАЛЕНО Вченою радою університету 26.03.2004 р., протокол №7 (зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Вченої ради від 24.02.2006 р., протокол №6; від 27.02.2008 р., протокол №7; 26.03.2010 р., протокол № 7; від 27.05.2011 р., протокол №10 та від 03.07.2012 р., протокол №12)


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Положення розроблене для запровадження в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу на підставі “Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 48 від 23.01.2004 р. “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу” та “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р.

1.2. Терміни, введені Міністерством освіти і науки України:

- кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

- заліковий кредит (залікова освітня одиниця, кредит ECTS) – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або їхнього блоку;

- модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

- змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові;

- блок змістових модулів – це сукупність змістових модулів, поєднаних за ознакою відповідності певному розділу навчальної дисципліни.

1.3. Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

1.4. Основним завданнями КМСОНП є:

  • адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) до системи вищої освіти України;

  • забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

  • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.

1.5. Для впровадження КМСОНП треба мати такі основні елементи ECTS:

  • інформаційний пакет з такою інформацією та матеріалами:

    • загальна інформація про університет;

- перелік напрямів підготовки, спеціальностей та спеціалізацій спеціальностей;

- змістові модулі із зазначенням обов’язкових та вибіркових дисциплін;

- методики й технології викладання;

- форми та умови проведення контрольних заходів;

- система оцінювання якості освіти;

  • договір про навчання між студентом і університетом (напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

  • академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.


^ 2. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОДУЛІВ

ТА ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ


2.1. Навчальні плани за напрямами (спеціальностями) підготовки складаються на підставі стандартів вищої освіти, а за їхньої відсутності – вимог діючих освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик і структурно-логічних схем підготовки фахівців.

2.2. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, об’єднаних у блоки змістових модулів – розділи навчальної дисципліни. У кожному семестрі організується вивчення, як правило, двох блоків змістових модулів.

2.3. Кредит ЕСТS відбиває трудомісткість кожного виду навчальної роботи, до якої відносяться лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари, колоквіуми, консультації, виробнича практика, підготовка та захист курсових і дипломних проектів (робіт), заліки, екзамени, самостійна робота (у бібліотеці, в комп’ютерному класі, на кафедрі, удома, в гуртожитку) інші види та елементи навчальної роботи ЕСТS.

Обсяг залікових кредитів на навчальну дисципліну визначається як частка від ділення на 36 загального обсягу годин на дисципліну. Приклад співставлення навчальних годин і залікових кредитів ECTS для певних навчальних дисциплін наведений у табл. 1.

Таблиця 1


Загальний обсяг дисципліни,

годин


36


54


72


90


108


126


144


162


180


198


216


234


252


270

Кількість

залікових кредитів ECTS


1


1,5


2


2,5


3


3,5


4


4,5


5


5,5


6


6,5


7


7,5


2.5. Один тиждень практики становить 1,5 кредиту; один тиждень підготовки та захисту дипломного проекту (роботи), кваліфікаційної роботи – 1,5 кредиту.


^ 3. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА


3.1. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається на кожний навчальний рік.

3.2. Розробка індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку блоків змістових модулів, сформованих на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, що не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами навчання не фінансується з державного бюджету.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямках, визначених характером майбутньої діяльності фахівця. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

3.5. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом (спеціальністю) формується особисто студентом під керівництвом куратора спеціальності відповідної випускної кафедри до початку навчального року.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом (спеціальністю) передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) вибіркової частини навчального плану з дотриманням послідовності їхнього вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, має становити не менше 60 залікових кредитів.

3.6. Система дає змогу здійснювати перехід студента на навчання за іншим напрямом (іншою спеціальністю) в межах споріднених галузей знань.

Спорідненість галузей знань визначається спільністю переліку змістових модулів, що відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих галузей знань, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.


^ 4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ


4.1. Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик, консультації, виконання самостійних завдань та інші види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

4.2. Навчання студентів здійснюється згідно з графіком навчального процесу за кредитно-модульною системою.

Семестр, як правило, налічує два модулі, протягом яких вивчаються певні блоки змістових модулів. Графіком навчального процесу передбачено проведення контрольних заходів модульних контролів та тижнів самостійної роботи студента.


^ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


5.1. Організація навчального процесу в університеті за кредитно-модульною системою характеризується такими основними особливостями, що відрізняє її від традиційної:

  • використання модульних технологій навчання;

  • упровадження залікових освітніх одиниць Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS);

  • забезпечення навчання студентів за індивідуальними планами та можливості особистої участі у їхньому формуванні.

5.2. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою стосовно вищої освіти України, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

Для кожного напряму (спеціальності) підготовки на факультетах (у навчально-наукових інститутах) та кафедрах мають бути:

- робочі навчальні програми з кожної навчальної дисципліни з розбивкою на змістові модулі й представленням їхнього обсягу у кредитах ECTS;

- комплекти матеріалів для проведення поточних, модульних та семестрових контрольних заходів (тести, контрольні завдання, навчальні матеріали у електронній формі, методичні посібники тощо).

5.3. Організаційний супровід використання КМСОНП та систематичний моніторинг її результатів забезпечує управління навчально-методичної роботи.


^ 6. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА


6.1. З метою оцінки результатів успішності студента на певному етапі навчання проводиться контроль, що включає поточний, модульний, семестровий та підсумковий контроль.

Поточний контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо. Форма проведення поточного контролю визначається відповідною кафедрою.

Модульний контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу блоків змістових модулів.

^ Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку, заліку, курсового проекту (роботи).

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Оцінка модуля виставляється на підставі поточного контролю та відповідного контрольного заходу модульного контролю.

Семестрова оцінка ПК екзамену виставляється як середньозважена з оцінок першого та другого модулів.

Термін екзаменаційної сесії визначається терміном проведення контрольних заходів другого модульного контролю МК2 (контрольних заходів першого модульного контролю МК1 або контрольних заходів другого модульного контролю МК2 для одномодульних дисциплін), передбаченим робочим навчальним планом та графіком навчального процесу на поточний навчальний рік.

6.2. Студент мусить позитивно скласти кожний блок змістових модулів. Незадовільна оцінка будь-якого модуля вважається академічною заборгованістю, яка не може бути компенсована завдяки позитивному складанню інших блоків змістових модулів.

6.3. Контрольні заходи модульного контролю з конкретної навчальної дисципліни для студентів проводяться за окремим розкладом.

6.4. Академічна успішність студента визначається за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються за трьома шкалами згідно з таблицею їхнього співставлення (табл. 2).

6.5. Семестрова оцінка ПК екзамену, оцінка диференційованого заліку, заліку, курсового проекту (курсової роботи) виставляється за 100-бальною, національною шкалами та шкалою ECTS.

Таблиця 2

100-бальна шкала

Шкала ECTS

Національна шкала


Екзамен

Залік

90-100

А

відмінно



зараховано

82-89

В


добре

74-81

С

64-73

D


задовільно

60-63

E

35-59
^

FX незадовільно 1 –

з можливістю повторного складання блоку змістових модулів




незадовільно



незараховано


1-34
^

F незадовільно 0 –


з обов’язковим повторним вивченням

блоку змістових модулів


6.6. Структура завдань для контрольних заходів модульного контролю та критерії оцінювання результатів їхнього виконання студентом розробляються кафедрою, яка здійснює навчальний процес із даної дисципліни, і затверджуються її завідувачем.

Система модульного контролю має охоплювати ефективною перевіркою засвоєння всіх сторін навчального матеріалу, який треба опанувати при вивченні конкретних розділів дисципліни, і бути такою, що виключає суб’єктивний підхід викладача до оцінювання знань студентів. Одним із варіантів тут може бути тестування, у тому числі з використанням комп’ютерної техніки.

6.7. Студент вважається допущеним до екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на поточний рік.

6.8. Студент до початку контрольних заходів другого модульного контролю МК2 (контрольних заходів модульного контролю МК1 або МК2 для одномодульних дисциплін) має захистити курсовий проект (роботу), скласти диференційовані заліки та заліки з усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом на поточний семестр.

6.9. Протягом тижнів самостійної роботи та модульного контролю студент може виконати окремі пропущені лабораторні роботи, захистити індивідуальні завдання, розрахунково-графічні роботи, реферати, курсові проекти (роботи), отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.

6.10. За заявою студента у зв'язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо) декан факультету розпорядженням по факультету може дозволити студенту подовжити термін модульного контролю МК2.

Декан факультету у зв'язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо) може дозволити студенту перездачу в період проведення модульного контролю МК2 тому ж викладачеві дисципліни, з якої отримано незадовільну оцінку.

У разі відсутності студента на модульному контролі МК1 викладач проставляє йому в журналі обліку роботи академічної групи відмітку «н/з» («не з'явився»).

Якщо студент не з'явився для складання модульного контролю МК2, у відомості обліку успішності в графі МК2 викладач робить відмітку «н/з» («не з'явився»). Якщо студент не з'явився для складання модульного контролю МК2 без поважних причин, декан факультету у відомості обліку успішності в графі ПК виставляє оцінку «1» за 100-бальною шкалою, «незадовільно» за національною шкалою та «F» за шкалою ЕСТS.

В окремих випадках оцінки модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю в разі виявлення особливих знань студента.

6.11. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів у день його проведення.

6.12. Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача і отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.

6.13. Студент, яки отримав незадовільні оцінки семестрового контролю, вважається таким, що має академічну заборгованість. Студенту, який одержав не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Студент, який отримав більше двох незадовільних оцінок, відраховуються із університету.

6.14. Дозвіл на повторне складання академічної заборгованості надає декан факультету в індивідуальному порядку. Повторне складання допускається не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни: один раз викладачеві, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

6.15. При проведенні державної атестації студентів у виді державних екзаменів, захисту дипломних проектів (робіт), випускних кваліфікаційних робіт Державні екзаменаційні комісії виставляють оцінки у протокол ДЕК та відомість обліку успішності за 100-бальною, національною шкалами та шкалою ECTS.


^ 7. ПРАВИЛА ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ

РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ


7.1. Семестрові оцінки ПК екзаменів, диференційованих заліків, заліків та курсових проектів (робіт) виставляються у відомість обліку успішності за 100-бальною, національною шкалами та шкалою ECTS. У залікову книжку та навчальну картку студента за екзамен, диференційований залік, залік та курсовий проект (роботу) виставляється позитивна оцінка (60-100 балів) за 100-бальною шкалою.

7.2. Результати кожного з контрольних заходів модульних контролів фіксуються в журналі обліку роботи академічної групи, а результати модульних контролів та семестрова оцінка ПК – додатково у двох примірниках відомостей обліку успішності.

7.3. Письмові роботи з усіх видів контрольних заходів зберігаються на відповідній кафедрі протягом одного семестру.

7.4. Студенту, який успішно пройшов семестровий контроль, деканат (директорат) кожного семестру зараховує кредити ECTS і вносить їх до навчальної картки.


^ 8. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ
ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ



8.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 р. № 245 і у “Порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, а також прийому на навчання осіб, які працюють в університеті”, затвердженому 29.08.2003 р.

8.2. При переведенні студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, одержаних при їхньому вивченні, та форм підсумкового контролю.

8.3. При позитивному розгляді ректором заяви деканат (директорат) проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не має перевищувати, як правило, 20 кредитів ECTS.

8.4. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання ним індивідуального навчального плану або одержанні під час семестрового контролю більше 2-х незадовільних оцінок.

8.5. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.96 р. № 191.


^ 9. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


9.1. Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану (за результатами семестрового контролю), виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України «Питання стипендіального забезпечення» від 12.07.2004 р. №882 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 р. № 150, від 05.03.2008 р. №157).

9.2. При перевищенні нормативного терміну навчання стипендія студентам не призначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.


^ 10. КОНТРОЛЬ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ

НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ СТУДЕНТА


10.1. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом усього періоду навчання покладається на куратора спеціальності.

10.2. Куратором спеціальності може бути науково-педагогічний працівник випускаючої кафедри (як правило, професор або доцент), ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

10.3. Куратор спеціальності призначається розпорядженням декана факультету (директора навчально-наукового інституту) за поданням завідуючого відповідною випускною кафедрою. У рамках виконання своїх функцій куратор спеціальності підпорядкований заступнику декана факультету з навчальної роботи (заступнику директора навчально-наукового інституту).

10.4. На куратора спеціальності покладається виконання таких основних завдань:

- ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами, що регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

- надання рекомендацій студенту щодо формування його індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів або навчальних дисциплін, у тому числі за час перебування в інших вищих навчальних закладах;

  • облік додаткових залікових кредитів, отриманих студентом.

10.5. Куратор спеціальності має право:

- подавати пропозиції декану факультету (директору навчально-наукового інституту) щодо переведення на наступний курс, відрахування та заохочення студента;

- брати участь у засіданнях кафедр і вчених рад факультетів (навчально-наукових інститутів) з питань організації навчального процесу за кредитно-модульною системою та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів;

- подавати пропозиції щодо поліпшення організації та проведення навчального процесу.


^ 11. ОСОБЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ

ВИКЛАДАЧІВ


11.1. Куратору спеціальності встановлюється норма часу в обсязі 0,25 години на одного студента на навчальний рік у розділі “Організаційна робота” індивідуального плану викладача.

11.2. Інші норми часу регламентовані наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 р. № 450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” та наказами по університету від 30.03.2009 р. №263-04, від 21.12.2010 р. №814-04.


Перший проректор М.Ф.Смирний


Організаційне та методичне забезпечення

виховної роботи зі студентами


Нехтування вихованням – це загибель

людей, сімей, держав і всього світу.

Я. Коменський.


^ У вихованні вся справа в тому,

хто вихователь.

Д. Писарев.


Людина може стати людиною тільки

шляхом виховання. Вона є тим, що з неї

робить виховання.

І. Кант


Викладач – центральна постать освітнього та виховного процесу в університеті. Навчання й виховання студентів, якщо висловитися метафорично, це два береги однієї повноводної ріки, які не можуть існувати одне без одного, є рівнозначними й однаково важливими. Основна місія викладача – постійно навчатися самому й передавати свої знання студентам. Викладач університету має бути прикладом професійного ставлення до виконання службових обов’язків, порядності та дотримання вимог трудової і навчальної дисципліни. Кожний педагогічний працівник також має пам’ятати: навчаючи – виховуємо студентів.

Пріоритетним напрямом в організації виховного процесу є індивідуальний підхід до виховання студентів як особистостей, стимулювання їх внутрішніх зусиль до саморозвитку і самовиховання, духовного пошуку, створення виховного середовища, широке залучення до здобутків духовної та моральної культури нації. Викладач університету має бути творцем здорового морального клімату в колективі студентів, принциповим противником будь-яких проявів недисциплінованості, безкультур’я та безвідповідальності. Завжди слід пам’ятати, що поведінка викладача – це приклад поведінки для студентів. Тому педагогічний працівник повинен бути зразком високої культури, моралі, активним пропагандистом національних культурних традицій, патріотом власної справи та свого університету.

Велика роль у вихованні студентської молоді належить кураторові. Професіоналізм куратора проявляється в індивідуальному шуканні оптимальних і ефективних форм роботи зі студентами, самостійності та креативності мислення, творчому підході до розв’язання проблемних ситуацій, спрямованості на досягнення суспільно-корисних результатів.

Для підвищення рівня готовності кураторів до виховання студентів необхідна організація відповідної методичної роботи вищого навчального закладу. Однією з форм досягнення такого якісного утворення як готовність викладача до ефективної виховної роботи зі студентською молоддю є видання «Журналу куратора».

Ректорат, професорсько-викладацький склад прагнуть того, щоб кожна лекція, лабораторне чи практичне заняття, інші види навчальної діяльності мали виховну спрямованість. Це означає: окрім набуття студентами професійних якостей, молоді люди мають засвоювати загальнолюдські норми моралі, ставати справжніми патріотами, свідомими громадянами нашої держави, які матимуть національну гідність й активну життєву позицію.

Виховання сучасної молоді – нелегка справа, яка може викликати напруження, тривогу, страх, невпевненість й інші негативні емоції, особливо у недосвідченого куратора. Пропоноване видання допоможе наставнику студентської групи в організації виховного процесу, зорієнтує у формах поведінки, надасть необхідну інформаційну підтримку.


З питань організації виховної роботи звертайтеся у відділ організації виховної роботи (кімн. 404 1-го навч. корп., тел. 41-92-43). Інформаційні матеріали розміщено на офіційному сайті університету http://snu.edu.ua (Підрозділи → функціональні підрозділи → відділ організації виховної роботи).


концепція

культурно-виховної діяльності

східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля

Системою культурно-виховної діяльності є система поглядів, переконань, ідеалів, традицій і професійної діяльності, що має за мету формування світоглядної позиції та ціннісних орієнтацій молоді, передачу їй соціального досвіду, надбань попередніх поколінь. Виховання відображає духовний поступ народу, процес збереження й збагачення його культури.


Гуманістичний характер виховання передбачає побудову всього його змісту й форм на основі глибокого розуміння вихователем природи вихованця, його індивідуальних рис і можливостей, повазі до особистості, турботи про її гармонійний розвиток.


Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими, фізичними і духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємницьким духом й ініціативністю.


Система виховання студентської молоді заснована на таких принципах:

  • народність – єдність національного й загальнолюдського. Національна спрямованість виховання, оволодіння і вживання рідної мови, формування національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу, прищеплення шанобливого ставлення до культурної спадщини, традицій українців і звичаїв народів, що населяють Україну;

  • природовідповідність виховання – врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових й індивідуальних особливостей студентської молоді, її психологічних, національних і релігійних особливостей;

  • активність, самодіяльність і творча ініціатива студентської молоді, утвердження життєвого оптимізму, розвиток навичок позитивного мислення, ініціативи та самостійності студентів;

  • гуманізація і демократизація виховання;

  • розвиток різноманітних форм співробітництва між вихователями й студентами, повага до особистісного суверенітету, розуміння запитів та інтересів молоді, виховання щирої, людяної, доброзичливої, милосердної особистості;

  • безперервність і наступність виховання – досягнення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини; єдність навчання і виховання, яка полягає у їх органічному поєднанні;

  • диференціація й індивідуалізація виховного процесу – врахування у виховній роботі рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку вихованців, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного;

  • культуровідповідність виховання – органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними та прогресивними родинно-побутовими традиціями, народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь.

Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім’я України.

Формування національної самосвідомості передбачає усвідомлення молоддю власної етнічної ідентичності, національних цінностей, відчуття своєї причетності до розбудови національної держави, патріотизм, що сприяє утвердженню особистісної гідності, внутрішньої свободи, гордості за рідну землю.

Особливу роль відіграє правове виховання – прищеплення поваги до Конституції, державних символів, прав і свобод людини і громадянина, знання й дотримання у поведінці законів України, активна протидія особам й установам, що порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на територіальну цілісність і незалежність України.


Основні напрями виховання студентської молоді

Патріотичне виховання – виховання патріотичних почуттів, ідеалів служіння власному народові, державі. Воно націлене на формування громадянина-патріота, сприяє усвідомленню громадянських обов'язків, почуттів відповідальності за долю Вітчизни через навчальні курси, діяльність студентських наукових гуртків, конференцій, екскурсій історичними місцями.

^ Правове виховання – направлене на формування правової культури, що передбачає прищеплення поваги до прав і свобод людини й громадянина; розповсюдження знань і вмінь використовувати на практиці закони держави відбувається як через навчальні дисципліни, так і в позааудиторній роботі шляхом роботи гуртків, семінарів, діяльності студентських наукових товариств, конкурсів, туризму, олімпіад, конференцій тощо.

^ Моральне виховання – розвиток моральних якостей у процесі вивчення дисциплін етичного циклу, а також шляхом діяльності відповідних служб, роботи наставників, викладачів, усієї системи позааудиторної роботи.

^ Художньо-естетичне виховання – розвиток естетичних почуттів, смаків під час засвоєння дисциплін естетичного циклу, а також шляхом діяльності клубів, гуртків, студій. Відвідування театрів, виставок, музеїв, зустрічі в театрально-музичній, літературній вітальнях.

^ Фізичне виховання – пропагування здорового способу життя як невід'ємного елементу загальної культури особистості через заняття фізичною культурою, відвідування спортивних секцій, клубів, участь у спортивних іграх, змаганнях, туристичних походах.

^ Екологічне виховання – формування екологічної культури особистості шляхом опанування відповідних навчальних дисциплін, а також через роботу студентських наукових гуртків, екскурсії до музеїв, виїзди на природу, туристичні подорожі тощо.

^ Трудове виховання – пов’язане з навчальною діяльністю, з участю в роботі трудових студентських загонів у канікулярний час.


Завданнями виховання студентської молоді є:

  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовність її захищати;

  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, формування правової культури;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

  • виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування власної світоглядної позиції;

  • утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, толерантності, працелюбності тощо;

  • формування почуття господаря й господарської відповідальності, підприємницького духу й ініціативності, підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин;

  • забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорони й зміцнення її фізичного, психічного та духовного здоров’я;

  • формування соціальної активності особистості через включення вихованців у процес державотворення, реформування суспільних відносин;

  • забезпечення високої художньо-естетичної освіченості й вихованості особистості, розвиток почуттів;

  • виховання екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації, формування наукового світогляду;

  • прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.


Концепція культурно-виховної діяльності є основою для розробки довгострокових і річних планів з виховної роботи університету, факультету, кафедри, куратора студентської групи.


Методичні рекомендації щодо

використання державної символіки

у вищих навчальних закладах


Проголошення акту незалежності України 24 серпня 1991 року відкрило нову сторінку історії щодо становлення держави Україна. В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року і зверненні Верховної Ради України "До парламентів і народів світу" /5 грудня 1991 року/ наголошувалося на тому, що до сім'ї цивілізованих країн бажає увійти нова держава, яка гарантує вільний розвиток українського народу, кожного громадянина України незалежно від його етнічної приналежності.

Важливим етапом державотворення є прийняття П'ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року, Конституції - Основного Закону України, у якому статтею 20 визначені та описані державні символи України: Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

В Конституції Україна визначено як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є республікою, за державним устроєм – унітарною, тобто єдиною, соборною державою.

Систематично з метою виховання у студентської молоді шанобливого ставлення до державних символів України, формування у неї національної свідомості та патріотизму, почуття глибокої поваги до духовно-культурної спадщини українського народу, героїчного минулого і його історії рекомендується організовувати у вищих навчальних закладах роз'яснення основних положень Конституції України стосовно державної символіки. Слід особливу увагу приділити питанням державної символіки при вивченні дисципліни "Основи права", зокрема розділу "Основи конституційного права".

У виховній роботі зі студентами важливо передбачити заходи, спрямовані на виховання їх патріотичних почуттів, національної свідомості і самосвідомості. Для цього слід широко використовувати бесіди, лекції, вікторини, диспути, тематичні вечори, студентські конференції тощо за тематикою: " Конституція України", "Наша Вітчизна - демократична Україна", "Державні символи України", "Чому наш прапор жовто-блакитний?", "Про що розповідає наш Герб?", "Як слухають Гімн України і гімни інших держав", "Конституція України - логічне продовження Акту проголошення незалежності України", "У нас єдина Батьківщина - наша рідна Україна", " 3 історії державних символів України", "Геральдика - українська минувшина", "Історія українського державотворення". Необхідно широко практикувати творчі поетичні та мистецькі конкурси з тематики "Національні символи України".

А також рекомендується організовувати студентські теоретичні конференції за такою тематикою: "Наш Основний закон - Конституція України", "Українська держава: історія і сучасність", "Рідний край у геральдиці, прапорі, символіці", "Від Гетьмана до Президента України", "Історія української державності", "З історії державних символів України" тощо.

Державні символи і столиця є невід'ємними атрибутами будь-якої суверенної держави. Тому важливо проводити екскурсії до Києва (заочна оглядова), вивчати історію Києва, народні пісні, оповідання, проводити усні журнали, вікторини "Як тебе не любити, Києве мій", "Знову цвітуть каштани" та інші.

Формуванню національної самосвідомості студентської молоді, вихованню любові до рідного краю сприяє і ознайомлення з народною символікою України. Це може бути вивчення символів - гербів історичних, географічних зон України, знайомство з символами, що пов'язані з козацтвом, Запорізькою Січчю, гетьманщиною. Вивчення народної символіки має велике значення в етнізації виховного процесу, формуванні історичної пам'яті у молодої людини.

Вищим навчальним закладам рекомендується постійно планувати та проводити тематичні лекції, бесіди, конференції, семінари для студентів з питань розбудови демократичної держави та громадянського суспільства в Україні, входження її до європейського та світового співтовариства. Оскільки ці дати припадають на канікулярний період, то у кожному місці організованого відпочинку й оздоровлення студентів слід оформити стенди, куточки національної символіки. У спеціально обладнаному місці встановлюється щогла, і перед відкриттям зміни у таборі відпочинку шикуються студенти, вихователі, співробітники, під урочисті звуки гімну піднімається Державний прапор. Майданчик, на якому розміщена щогла, мусить бути завжди прибраний і охайний.

Вищим навчальним закладам I-IV рівнів акредитації рекомендується оновити наукові та демонстраційні стенди з використанням державної символіки України. Куточки національної символіки мають бути розташовані у найпочеснішому, естетично оформленому місці установи. Синьо-жовтий прапор, герб - тризуб, текст національного Гімну України повинні бути обов'язковою складовою оформлення кабінетів гуманітарних, соціально-економічних дисциплін, актових залів, гуртожитків, музеїв навчальних закладів.

Проведення різноманітних урочистих заходів (посвячення у студенти, вручення дипломів тощо), державних і національних свят здійснюється з обов'язковим використанням символіки держави України.

У бібліотеках вищих навчальних закладів мають бути оформлені тематичні стенди літератури, інформаційні підборки для студентів та викладачів про історію виникнення, державне значення, використання Державного Прапору України, Державного Герба України, Державного Гімну України. На базі читальних залів та бібліотек доцільно проводити читацькі конференції, бесіди, семінари, зустрічі з істориками, правознавцями, представниками державної влади та інше.

У вищих навчальних закладах формування поваги у студентів до державних символік мають стати предметом систематичної роботи викладачів, керівників факультетів, ректорату. Необхідно проводити роз’яснення історії, становлення та ідейної суті державних символів, правил їх використання, формування стійких навичок свідомого дотримування почестей та правил поведінки щодо державних символів у повсякденному житті та під час урочистих і офіційних заходів.


^ Короткі відомості про державну символіку


Державний прапор - одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет і яку затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року №2067 - ХІІ.

У серпні 2004 року президент Леонід Кучма підписав указ №987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом на «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні свято – День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Значення синього та жовтого кольорів на прапорі можна трактувати як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану - символу мирної праці і достатку, це поєднання символів життя Золотого Сонця у Синьому Космосі.

Нині Державний Прапор постійно майорить на будинках Президії Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, його представництв в областях і районах, Кабінету Міністрів України, місцевих Рад народних депутатів, у святкові дні - на будинках міністерств і відомств, інших державних і громадських організацій, установ та закладів.

Синьо-жовтий Державний Прапор України піднімається під час офіційних церемоній, при відкритті міжнародних конференцій, врученні міжнародних спортивних призів Державний Прапор України піднімається на щоглі в супроводі Державного Гімну України. Він символ міцності й незалежності держави Україна, покликаний пробуджувати в її громадян національну гордість і патріотичні почуття.

Склалися певні традиції та правила щодо використання державного прапора, на основні з яких ми звертаємо увагу:

  • Державний Прапор України при вивішуванні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце. Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік;

  • на зібраннях, у приміщеннях Державний Прапор України розташовується на естакаді (подіумі) з правого боку від промовця; коли ж прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий геральдичний бік;

  • у процесіях Державний Прапор України треба нести попереду інших прапорів або праворуч від них, держак тримати завжди вертикально;

  • Державний Прапор України ні перед ким не опускається вниз. Не можна ним салютувати. Не можна схиляти його перед якоюсь особою чи предметом;

• при вивішуванні Державний Прапор України не повинен торкатися землі, підлоги. Не можна вивішувати прапор у перевернутому вигляді верхом униз. Не можна виставляти брудного або ушкодженого прапора;

  • Державний Прапор України не можна вживати як прикрасу чи декорацію. З цією метою використовувати барви державного прапора лише у випадку державних чи національних свят, при державних урочистостях тощо;

  • на Державному Прапорі України не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси, малювати чи чіпляти літери, монограми, цифри, герби, не прийнято оздоблювати його бахромою та китицями. Не можна вивішувати ніяких реклам та оголошень на держаку чи щоглі державного прапора або під ним;

прапор, стяг, спущені напівстежка (півщогли), символічно означають жалобу

Державний герб - офіційна емблема держави, зображена на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах тощо.

Герб держави України - тризуб - символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь; він є продовженням глибинних історичних геральдичних традицій українського народу.

Українська національна й державна символіка має давню і складну історію.

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Він міг бути символом тогочасного племені чи перстом родової влади.

Впродовж століть у тризубі органічно поєднувались язичницькі й християнські символи, він уособлював не лише знак князівської адміністрації, а й почав нести державне, національне, релігійне та ідеологічне навантаження.

Найперші спогади про тризуб на території України датовані першим століттям нашої ери у Боспорському царстві, що знаходилося на Керченському півострові. Трохи пізніше, у VI-VIII століттях цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок на Полтавщині, Київщині.

Зображення тризуба, яке дуже мало відрізняється від офіційно прийнятого герба Української Народної Республіки (1918 p.), відноситься до Х-ХІ століть, часів князювання у Києві Володимира Великого (980-1015 p.p.), зображення було успадковане ним від предків.

Знак у формі тризуба був на срібних монетах князя Володимира, його синів Святослава і Ярослава Мудрого. Він є у гербі Анни Ярославівни -королеви Франції. Аналогічне клеймо має і цегла, яка знайдена на розкопках Десятинної церкви у Києві.

Тризуб зустрічається і на трапецієподібних підставках, виявлених під час археологічних розкопок у Новгороді, причому зображення на одній з них у всіх деталях збігається з зображенням срібних монет Володимира. Крім того, підвіски зі знаком тризуба й ускладненим малюнком знайдено (по одній): у Києві, Бєлгороді, Рюриковому городищі, у Новгороді.

Проте однієї думки щодо значення тризуба вчені не мають. Імовірно, він був знаком князівської влади Рюриковичів. Існує думка про скандинавське походження знаку, а підвіски з тризубом могли бути знаками князівської адміністрації, за типом татарських пайдзе. Деякі вчені припускають, що вони були печатками дипломатичних і зовнішньоторговельних представників Київської Русі у відносинах з Візантією та іншими державами.

Гербові відзнаки знаходили також на печатках галицьких бояр. Символіку із зображенням тризуба в 20-х-40-х роках XX століття використовували різні політичні угруповання Західної України.

Враховуючи давні геральдичні історичні традиції українського народу, глибинний зміст, який вкладався в символ тризуба, його шанування в Україні протягом багатьох століть, Верховна Рада України як найвищий законодавчий орган держави своєю Постановою від 19 лютого 1992 року "Про Державний герб України" затвердила тризуб як малий Державний Герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Тризуб офіційно став емблемою нашої держави.

Гімн "Ще не вмерла Україна" затверджено Законом України від 6 березня 2003 року Про Державний Гімн України, Стаття 1.

Державному гімну належить значна роль у громадсько-політичному житті як засобу масової агітації, як сили, що мобілізує, організує, підносить національний дух. Текст Гімну "Ще не вмерла Україна" написав визначний вчений, поет і громадський діяч Павло Чубинський (1839-1884 pp.), музику - видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870 pp.). Згідно Закону необхідно виконувати гімн зі словами першого куплету та приспіву в такій редакції:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Гімн "Ще не вмерла Україна" поряд з Гербом держави - тризубом і синьо-жовтим прапором - є офіційними символами держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за національну незалежність і спрямований на виховання у студентів патріотизму, поваги до своєї Вітчизни, її героїчної історії, готовності до самопожертви в ім'я України.


^ Для довідки:

На виконання Указу Президента України від 5 квітня 2012 року №242/2012 Про відзначення 16-ї річниці Конституції України вищим навчальним закладам забезпечити розроблення та виконання заходів щодо відзначення 16-ї річниці Конституції України, передбачивши:

- покладання квітів до пам’ятників та пам’ятних знаків видатним діячам українського державотворення;

- організацію тематичних наукових конференцій та круглих столів, інших науково-просвітницьких заходів, спрямованих на виховання поваги до Конституції України, формування правової культури отримання знань про конституційні права, свободи та обов’язки, історію вітчизняного конституційного права;

- організацію культурно-мистецьких заходів, присвячених Дню Конституції України.


Рекомендована література.

  1. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р., №55-ХІІ // Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1990. -№31. – Ст..429.

  2. Акт проголошення незалежності України: Від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. -№38. – Ст. 502.

  3. Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р., №1427-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №38. – Ст. 502.

  4. Про День незалежності України: Постанова Верховної Ради України 20 лютого 1992 року N 2143-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. - №20. – Ст.279.

  5. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141.

  6. Загальна декларація прав людини (прийняття Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) – сайт: www.nau.ua.

  7. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН; ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73) – сайт: www.nau.ua.

  8. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (прийнятий 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН; ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 р.) – сайт: www.nau.ua.

  9. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом № 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97) – сайт: www.nau.ua.

  10. Грушевський М. Ілюстрована історія України / Уклад.: Й. Трояк, В. Верстюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.

  11. Держанві символи України Інтернет ресурс: http://www.ukrainica.org.ua/ukr/

  12. Заруба В. Конституція Пилипа Орлика як пам’ятка політико-правової думки // Історія держави і права України. – К., 2005.

  13. Історія Конституційного законодавства України: Збірник документів. – Харків, 2007.

  14. Історія українського козацтва: Нариси. У 2 т. – К., 2006 – 2007.

  15. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с

  16. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду. – К., 1996.

  17. Литвин В. Історія України: Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.

  18. Лях Р. Історія України. – Донецьк, 1999.

  19. Мала енциклопедія етнодержавства. – К., 1996.

  20. Малий словник історії України. – К., 1997.

  21. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2007.

  22. «Пакти і конституції» Української козацької держави /відп. ред. В.А. Смолій. – Львів: Світ, 2011 – 440 с.

  23. Турченко Ф. Новітня історія України. – Київ, 2006.

  24. Українське козацтво: Мала енциклопедія. – К., 2008.

  25. Усі українські письменники. Довідкове видання. – Харків: «Торсінг плюс», 2008.

  26. Усі українські поети. Довідкове видання. – Харків: «Торсінг плюс», 2008.


Упорядковано: завідувачка сектора

соціально-педагогічної роботи зі студентами

Інституту інноваційних технологій

і змісту освіти Міністерства освіти і

науки, молоді та спорту України,

канд. пед. наук О. А.Удалова


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля кафедра «Технологія машинобудування та інженерний консалтинг»
Програма розроблена на підставі програми державної атестації студентів Східноукраїнського національного університету імені Володимира...
Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Кафедра «Процеси обробки матеріалів, верстати та інструменти» затверджую
Програма розроблена на підставі програми державної атестації студентів Східноукраїнського національного університету імені Володимира...
Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки україни молоді та спорту східноукраїнський національний університет імені володимира даля

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля

Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconМіністерство освіти І науки, Молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
move to 0-3206491
Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля журнал куратора студентського гуртожитку iconУкраїна міністерство освіти І науки україни східноукраїнській національній університет імені володимира даля затверджую: Проректор з економіки І науково-технічного забезпечення
Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг у Тендерному комітеті замовника – Східноукраїнський національний університет імені...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи