Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія icon

Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія




Скачати 253.75 Kb.
НазваКонтрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія
Дата07.11.2012
Розмір253.75 Kb.
ТипДокументи

Контрольна робота

І варіант


Фонетика. Фонологія. Орфоепія


І. Запишіть подані нижче слова у фонетичній транскрипції. Визначте, який звук є спільним для всіх чотирьох слів у кожному ряду.

1. Розділ, сьогодні, ожеледь, дяка.

2. Ґава, вокзал, аґрус, ґедзь.

3. Лякати, мильний, любити, перелік.

4. Лісовик, уїдливий, їхати, пісня.

5. Батько, сіяти, яблуко, кістка.

6. Чашка, пищати, шість, щілина.


II. Запишіть слова дружний і дружній у фонетичній транскрипції. Назвіть звуки, за допомогою яких ці слова розрізняються у вимові. Поясніть лексичне значення наведених слів і складіть із ними речення.


III. Зробіть фонетичний розбір наведених слів.

П'ятниця, вокзал, надходження, зчудуватися, зшиток, навздогад, ґудзик, кожум'яка.

Схема фонетичного розбору

1. Запис слова у фонетичній транскрипції.

2. Поділ слова на склади (відкриті, закриті), встановлення місця наголосу.

3. Характеристика голосних звуків (за місцем творення, за ступенем підняття, за участю губ; наголошений, ненаголошений).

4. Характеристика приголосних звуків: а) за активним мовним органом (губні, язикові, глотковий); б) за участю голосу й шуму (сонорні, шумні дзвінкі, шумні глухі); в) за твердістю і м'якістю (тверді, м'які, пом'якшені).

5. Визначення кількості букв і звуків у слові.


Зразок фонетичного розбору:

джміль [ ]

1 склад: джміль — закритий, прикритий, наголошений.


д [дж] — пригол., язиков.,передньоязик., шумн., дзвінк., тверд., шипл.

м [м’] — пригол., губн., сонорн., носов., напівпом'якшений перед [і],

і [і] — гол., передн. ряд, високе підняття, неогублений.

л [л'] — пригол., язиков., сонорн., м'як.

ь [ - ]

^ 6 букв, 4 звуки.


ІУ. Запишіть подані нижче слова у фонетичній транскрипції. У чому полягають особливості вимови ненаголошеного голосного [о]?

Полонина, розумний, сорока, говорун.


V. Запишіть слова весна, прийти, зима, Петро, веселка у фонетичній транскрипції. Які особливості вимови ненаголошених голосних [е] та [и]?


УІ. Серед наведених варіантів фонетичної транскрипції слів обкопаний, техдопомога знайдіть той, у якому обидва слова записані правильно. Поясніть особливості вимови цих слів.

1. [обкопаний], [техдопомога]

2. [обпкопаниї], [тегдопомбга]

3. [опкопанйї], [тегдопоамога]

4. [опбкопаниї], [тегхдопоумога]

5. [оабкопаний], [техдоапоамбга]


УІІ. Запишіть подані слова у фонетичній транскрипції. Які звукові зміни спостерігаються у кожній з наведених пар?(Зобразіть схематично). Зразок: у книжці — [укниз'ц'і]; [жц] > [з'ц'].

1. Переможець — переможці, знаходиш — знаходишся, пічка — у пічці.

2. Запорожець — запорожці, одягаєш — одягаєшся, поличка — на поличці.


УІІІ. До поданих слів доберіть по 1—2 споріднених слова, які ілюстрували б чергування [е] з [о] після шиплячих [ж], [ч], [ш].

Звечора, мішок, черниця, пташечка, шостий.


ІХ. Перепишіть слова, правильно поставивши наголоси.

1.Вимога, олень, дочка, випробування, перевертень, житло, вертихвістка, веретено.

2. Завдання, черговий, загадка, вимова, горихвістка, літопис, хутряний, гуртожиток.


Х. Прочитайте текст, дотримуючись правил орфоепії. Знайдіть сім різних випадків невідповідності звуків і букв у словах. Випишіть ці слова, затранскрибуйте їх і поясніть свій вибір.

Ніч він проспав неспокійно, час від часу прокидаючись. Йому кортіло винести зі сну бодай клаптик тих видінь, котрі тривожили уяву, і тільки вже вдягаючись, згадав, що снилося, наче його підсаджував хтось на коня, а виявилося, що сидить він на корові. Кіндрат мовчки осміхнувся на таку химеру, набрижив халяви хромових чобіт, зодяг білий кожушок, сиву смушеву шапку, хотів поглянути на себе в дзеркало, але втримався. «Я ж не свататися їду», — подумав дратівливо і вийшов із хати (Г. Білоус).


^ Орфографія. Графіка


І. У виділених словах поставте, де потрібно, апостроф. Поясніть, у яких випадках перед буквами я, ю, є, ї апостроф не ставиться. Проілюструйте свою відповідь іншими прикладами.

1. Я дуже любив оцю пору року, коли прогріте сонцем повітря пахне привялою травою. 2. Раптом Барсик обмяк, простягнув голову і нюхнув повітря. 3. У чорному отворі труби з явилася крихітна сіра голівка з рожевим

дзьобиком. 4. І все ж — дочекався він свята: знову на його подвірї цоркотять лелеки. 5. І тільки коли Олесь простяг руку, щоб погладити її, вона перепорхнула на вишню, весело тінькнула і стала розправляти дзьобом примяте пір я. 6. Гирівський дідок-різьбяр на згинах рук ніс поятці зі своїм ходовим товаром... (Із творів Г. Білоуса).


II. Перепишіть наведені слова, поставивши на місці пропущених літер потрібні (є, и чи і). Поясніть правила вживання префіксів пре-, при-, прі-.

1. Пр..мудрий, пр..їхати, пр..боркати, пр..стол, прегарний, пр..краса, пр..знатися, приземкуватий, пр..горіти, пр..поганий,.пр. .мовляти, пр..вільний, пр..бирати, прихопити.

2. Пр..хороший, приходити, приземлятися, преосвященство, пр..чудовий, презирливо, пр..звисько, пр..чал, пр..старий, прибережний, пр..чепити, пр..ярок, прибраний, пр..завзятий, Примор'я.

3. Пр..азов'я, пр..милий, пр..хований, пр..пічок, пр..спокійний, пр..подобність, пр..рва, пр..ступити, пр..добрий, притулитися, прийменник, прибратися, пр..тихий, притовкти, пр..ліпити.


III. Зробіть графічний розбір слів щастя, кулька, шістнадцять, ніготь.


Схема графічного розбору

1. Кількість і назви букв, з яких складається слово.

2. Відповідність між буквами і звуками.

3. Позначення м'якості приголосних звуків на письмі.

4. Небуквені графічні знаки (наголос, апостроф, дефіс та ін.).


Зразок графічного розбору

ґудзик

1. 6 букв: ґе, у, де, зе, и, ка.

2. Буква ґ позначає звук [ґ], у — [у]; буквосполучення

дз — звук [дз]; и — [и], к — [к].

3. —

4. Наголос — над буквою у.


боротьба

1. 8 букв: бе, о, ер, о, те, м'який знак, бе, а.

2. Буква б позначає звук [б], о — [о], р — [р], о — [о];

буквосполучення тьб вимовляється [д'б]; а — [а].

3. М'якість [д'] позначається ь.

4. Наголос — над буквою а.

Примітка. Щоб полегшити виконання цього завдання, рекомендуємо записати слова у фонетичній транскрипції.


ІУ. У виділених словах поставте, де потрібно, апостроф. Поясніть, у яких випадках перед буквами я, ю, є, ї апостроф не ставиться. Проілюструйте свою відповідь іншими прикладами.


1. Я дуже любив оцю пору року, коли прогріте сонцем повітря пахне привялою травою. 2. Раптом Барсик обмяк, простягнув голову і нюхнув повітря. 3. У чорному отворі труби зявилася крихітна сіра голівка з рожевим дзьобиком. 4. І все ж — дочекався він свята: знову на його подвірї цоркотять лелеки. 5. І тільки коли Олесь простяг руку, щоб погладити її, вона перепорхнула на вишню, весело тінькнула і стала розправляти дзьобом примяте пір я. 6. Гирівський дідок-різьбяр на згинах рук ніс по ятці зі своїм ходовим товаром... (Із творів Г. Білоуса).


1.На Гурійчиному тину Санька порозвішувала рушники, доріжки, рядна. 2. Сидір пошкріб тімя, смикнув кутиком рота і нічого не відповів. 3. У небі ширяв шуліка: чи той самий, чи інший. 4. Його мовчання, мов гатку, підмивала хвиля невдоволення: і на Явдошку за недоречне кепкування, і на вечірні сутінки, що, здавалося, то крутішали, то знову джвякотіли під чобітьми. 5. Стежкою повз Ки-рилишине подвір я став спускатися до Бішкіні, де стояв жабячий стогін. 6. Із надяря ген-ген у сизому серпанку видніється костянтинівська церква на Лисій горі, що стала горизонтом. (Із творів Г.Білоуса).


^ Лексика. Фразеологія

При виконанні завдань радимо користуватися відповідними словниками.


І. З'ясуйте, яке зі значень кожного з наведених слів є прямим, а яке — переносним. Проілюструйте реченнями обидва випадки вживання.

  1. Іскристий: а) який сяє іскрами, блискучий; б) яскравий, виразний.

  2. Їдкий: а) який хімічно руйнує, роз'їдає що-небудь; б) дошкульний, ущипливий.

  3. Косити: а) зрізувати, стинати траву, збіжжя і т. ін.; б) позбавляти життя; нищити, вбивати.

  4. Хлопчисько: а) дитина або підліток чоловічої статі; б) той, хто поводиться несолідно, несерйозно чи нерозумно.

  5. Цькувати: а) напускати собак на кого-небудь; б) переслідувати кого-небудь різкими нападками, наклепами і т. ін.


ІІ. Поясніть значення виділених багатозначних слів у кожному конкретному випадку. Доберіть до них, де це можливо, синоніми.

1. Поблизу десь закричала злякана перепілка й захурчала крилами, а її сліди заніс тихий напівсонний нічний вітер (М. Івченко).

2. Ще не встали вони із-за столу, як задеренчав у повітрі пропелер над самою хатою, крила гойднулися, вітаючи товариство льотчицьким привітом: Сіробаба прилетів (О. Гончар).

3. Моторки деркочуть по дзеркалу ріки, прослизають байдарки, білі крила вітрил пливуть, як уві сні... (О. Гончар).

4. Заломи на такому капелюсі крило бравіше, ввіткни зверху пір'їну, і міг би ним вимахувати який-небудь середньовічний кабальєро, церемонно вітаючи десь на вулицях Верони або Сарагоси своїх середньовічних дам (О. Гончар).


ІІІ. Складіть три речення зі словом зелений у таких значеннях:

1. Один із семи кольорів спектру; колір свіжої трави, листя.

2. Недостиглий, недозрілий.

3. перен., розм. Недосвідчений через свою молодість, не зрілий, не сформований.


ІУ. Складіть три речення зі словом джерело в таких значеннях:

1. Потік підземної води або іншої рідини, що витікає з землі.

2. спец. Писемна пам'ятка, оригінал, на основі якої будується наукове дослідження.

3. перен. Першопричина, початок чогось.


V. Поясніть лексичне значення наведених омонімів. З кожним із них складіть речення.

  1. Топити і топити.

  2. Стан і стан.

  3. Брак і брак.

  4. Гриф, гриф і гриф.

  5. Лава і лава.


УІ. Визначте, якими різновидами неповних омонімів є виділені слова.


Що менше слів, то висловитись легше,

Горни, поете, їх замети цілі!

Гасай у колесі своєму, векше...

Ах, марний біг! Ах, марний труд без цілі!

Є. Плужник


Чого ж ти ждеш?

Лишилося так мало!

Розкрий обійми, наче помах крил, —

Лети й лети! Це ж те, що статись мало...

Є. Плужник


І всяку душу я живу

Нарік, натхненний, по вподобі, —

А сам на самоті живу:

Моя душа — безводна Гобі.

М. Драй-Хмара


VIІ. Поясніть лексичне значення наведених паронімів. З одним із них складіть речення.

  1. Трагедійний, трагічний.

  2. Звичайний, звичний.

  3. Ознайомити, познайомити.

  4. Редакторський, редакційний.

  5. Перекладацький, перекладний.

  6. Переконаний, переконливий.

  7. Сусідній, сусідський.


УІІІ. Доберіть до виділених слів синоніми. Зверніть увагу на те, що до одних слів можна дібрати кілька синонімів, а до інших — лише один.


1. Навіть квітка квітує для того, щоб зоставити після себе насіння, щоб знову відтворити свій квіт у майбутньому. 2. Все у спочинку, тільки дихають повно легені неба та височить над селищем собор, чатує зачіплянські сни й сновидіння. 3. Довкруги — океан сонця, простори, що пахнуть вічністю, степові Гілег, описані Геродотом, де скіфи-хлібороби розводили знаменитих білих коней, так званих царських, що були знані на весь античний світ... 4. Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу і мчить з нею вперед, раз у раз озираючись весело на брата, а русяве пухнасте волосся вже розпустилось і метляється їй на плечах (Із творів О. Гончара).


1.Вже осінь, збезлюдніли пляжі, хвиля розбурхано б'є в береги. Сидимо на камені, що колись, може, під час землетрусу, обвалився в море, неподалік стирчить із води інший уламок скелі, на ньому, напівзатопленому, чайка незворушно стоїть, велика, тонконога. Дивиться кудись у простір, наче думає. 2. Неквапом рушають вони до своєї чабанської оселі, рівно, обопліч ступають по цій твердій забучавленій землі, де льотчик, здається, ще недавно бігав чабанчуком (Із творів О. Гончара).


ІХ. Доберіть до виділених слів антоніми.


1.І вони, інозоряні, теж стануть дошукуватись тайни, ідеального суголосся думки й матеріалу, шукатимуть ніким досі не розгадані формули вічної краси! 2. Спустилися алеєю вниз, вийшли до Дніпра. Обличчю Віруньки знову вернулась природна успокоєна гордовитість... 3. Вночі собор молодіє. Зморшок часу на ньому не видно, він мовби повертається до тієї козацької молодості, коли з комиши-ни постав юним виквітом краси і вперше сяйнув у цих степах небесними півкулями своїх бань. 3. Хата допотопна, вікна покосились, а віконниці, проте, новісінькі, голубі... (Із творів О. Гончара).


X. Випишіть із наведених речень антонімічні пари. Доберіть до них, де це можливо, синоніми.


1. Скоро на смузі тій щось блимнуло, немов спалахнув сірник і погас. 2. Почало здаватися, що за чорною смугою хмари то здіймається, то падає, щоб піднятись на другому краї, хвиля вогняного моря. 3. А значить, пута темноти

сильніші від світла? 4. Життя лишилось за сими мурами, а тут, серед сірих холодних стін, замкнулась зо мною смерть. 5. А врешті — хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? (Із творів М. Коцюбинського).


ХІ. Знайдіть у поезії Ліни Костенко індивідуально-авторську перифразу:

Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль.

І, ковтаючи сльози, одягши на плечі сукману,

перемотує літо на чорні котушки тополь,

шиє голим полям нескінченну сорочку з туману.

Тихо строчать дощі... І навіщо мені ця печаль?

Що я хочу спитать у цієї сумної кравчині?

Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!»

І хитає над шляхом порожні гнізда грачині.


XI. Знайдіть у наведених уривках історизми. Випишіть їх, поясніть значення.


Княгиня сиділа біля розчиненого в садок віконця й пряла з кужеля мичку. Прудке веретено з череп'яним прясельцем сягало майже долівки, встеленої травою, на траві сиділа чорнявенька дівчинка років півтора-двох і бавилася з пухнастим білим кошеням. Коли князь увійшов, Ясновида випустила веретено додолу, й череп'яне прясельце розкололось навпіл (І. Білик).


^ XІІ. До кожного з наведених фразеологізмів доберіть слово-синонім. Зразок: Підіймати на глум — насміхатися; вола б з'їв — голодний; як у бога за дверима — безтурботно.


Аж ребра світяться, перегнути палку, прикусити язик, стерти на порох, хоч в око стрельни, як піску морського.


Давати драла, зробити великі очі, передати куті меду, хоч до рани прикладай, яблуку ніде впасти, як торішній сніг.

^ Морфеміка. Словотвір

При виконанні пропонованих нижче завдань радимо користуватися таким виданням: Л.М. Полюга. Морфемний словник. — К., 1983.


І. Зробіть морфемний і словотвірний розбори наведених слів.


Увага. При морфемному аналізі слова потрібно визначити: а) закінчення (флексію); б) основу (з'ясувати: похідна вона чи непохідна); в) корінь; г) префікс; ґ) суфікс; д) якщо є — постфікс чи інтерфікс.


При словотвірному розборі необхідно: а) визначити твірне слово; б) виділити в ньому твірну основу (з'ясувати: похідна вона чи непохідна); в) встановити словотворчий афікс, за допомогою якого твориться похідне слово, і спосіб словотворення.


Громадськість, легкозрозумілий, прегарний, поперегороджувати, блакить, квітування, видолинок, незастелений, Нетудихата, книгодрукування, передноворічний, яблуневий, чийсь,лісотундра, фізико-математичний, перевтомитися, надзвуковий, антитерористичний, витиратися, зміг-таки, хатка, вибалок, салон-перукарня, степовик, Степовик (прізвище).


II. З'ясуйте, як утворені наведені нижче складноскорочені слова.

Міськвно, редколегія, НТР, ГЕС, студрада, літстудія, профспілка, власкор, літредактор, лісгосп, ООН, Держбанк, УТ-2, техред, санепідеміологічний, педучилище, облвиконком, ветлікар, КНР, Кабмін, будматеріали, Мін'юст, спортмайданчик, АЕС, УНІАН.


III. Визначте, якими способами утворені авторські неологізми в наведених уривках.


І очі прагнуть знову, хоч на мить,

Того орла узріти тінь знайому...

О мудрокрилий! Він летить

Додому!

Є. Плужник


Було так багато руху

і самотньо плакатив без потреби

З ілюмінованого театру

окінематографований Шекспір.

М. Семенко


IV. Поясніть, як утворилися наведені українські прізвища. Провідміняйте їх як іменники чоловічого та жіночого роду.

Білогай, Великоіваненко, Легкоступ, Недайвода, Непийпиво, Панібудьласка, Рябокінь, Сухомлин, Крутивус.


V. Утворіть від поданих слів прикметники, використовуючи суфікс -ськ- (-зьк-, -цьк-).

  1. Запоріжжя, Кременчук, чех, казах, брат, Ельбрус.

  2. Рига, Сиваш, Цюріх, Ірпінь, комендант, калмик.

  3. Париж, француз, викладач, ескімос, Прилуки, Устилуг.

  4. Острог, Поділля, Ільмень, якут, узбек, волох.

  5. Ладога, Вишнопіль, Калуш, емігрант, босяк, Волинь.

  6. Волга, Бахмач, журналіст, таджик, черкес, завод.


VI. Від поданих прикметників утворіть за допомогою суфікса -ин(а) іменники.

1. Київський, словацький, сумський, німецький, гуцульський, гайдамацький.

2. Вояцький, полтавський, кріпацький, львівський, тернопільський, Хмельницький.

3. Козацький, одеський, батьківський, вінницький, переяславський, турецький.


VIІ. Від поданих іменників утворіть суфіксальним способом прикметники. Які фонетичні зміни при цьому відбуваються?


1. Честь, щастя, випуск, проїзд, контраст, тиждень.

2. Доблесть, напуск, ненависть, виїзд, баласт, млість.

3. Аванпост, якість, зап'ястя, швидкість, захист, запуск.


Контрольна робота

ІІ варіант


Фонетика. Фонологія. Орфоепія


І. Запишіть подані нижче слова у фонетичній транскрипції. Визначте, який звук є спільним для всіх чотирьох слів у кожному ряду.

1. Куля, люлька, луна, люстерко.

2. Просьба, зірки, Козятин, сузір'я.

3. Майбутнє, небіж, перебендя, театр.

4. Горихвістка, хвощ, нігті, порох.

5. Акварель, сяють, Васько, ялівець.

6. Серйозний, солов'ї, Йосип, ялинка.


II. Запишіть слова дружний і дружній у фонетичній транскрипції. Назвіть звуки, за допомогою яких ці слова розрізняються у вимові. Поясніть лексичне значення наведених слів і складіть із ними речення.


III. Зробіть фонетичний розбір наведених слів.

Вертається, передзвін, зціпити, щирість, зжовкнути, зцілення, книголюб, розповідь.

Схема фонетичного розбору

1. Запис слова у фонетичній транскрипції.

2. Поділ слова на склади (відкриті, закриті), встановлення місця наголосу.

3. Характеристика голосних звуків (за місцем творення, за ступенем підняття, за участю губ; наголошений, ненаголошений).

4. Характеристика приголосних звуків: а) за активним мовним органом (губні, язикові, глотковий); б) за участю голосу й шуму (сонорні, шумні дзвінкі, шумні глухі); в) за твердістю і м'якістю (тверді, м'які, пом'якшені).

5. Визначення кількості букв і звуків у слові.


Зразок фонетичного розбору:

джміль [ ]

1 склад: джміль — закритий, прикритий, наголошений.


д [дж] — пригол., язиков.,передньоязик., шумн., дзвінк., тверд., шипл.

м [м’] — пригол., губн., сонорн., носов., напівпом'якшений перед [і],

і [і] — гол., передн. ряд, високе підняття, неогублений.

л [л'] — пригол., язиков., сонорн., м'як.

ь [ - ]

^ 6 букв, 4 звуки.


ІУ. Запишіть подані нижче слова у фонетичній транскрипції. У чому полягають особливості вимови ненаголошеного голосного [о]?

Полумисок, голова, промокнути, кожух.


V. Запишіть слова рибалка, гребти, видання, пиріг, легкий у фонетичній транскрипції. Які особливості вимови ненаголошених голосних [е] та [и]?


УІ. Серед наведених варіантів фонетичної транскрипції слів кізка, прадід знайдіть той, у якому обидва слова записані правильно. Поясніть особливості вимови цих слів.

1. [к'ізска], [прад'ідт]

2. [кіска], [прад'іт]

3. [к’ізка], [прад'ід]

4. [кізка], [прадід]

5. [к’іска], [прад'іт]


УІІ. Запишіть подані слова у фонетичній транскрипції. Які звукові зміни спостерігаються у кожній з наведених пар?(Зобразіть схематично). Зразок: у книжці — [укниз'ц'і]; [жц] > [з'ц'].

1. Ховаєш — ховаєшся, не мороч — не морочся, діжка — у діжці.

2. Дошка — на дошці, не вріж — не вріжся, ручка — у ручці.


УІІІ. До поданих слів доберіть по 1—2 споріднених слова, які ілюстрували б чергування [е] з [о] після шиплячих [ж], [ч], [ш].

Женити, чернетка, ложечка, книжечка, чотири.


ІХ. Перепишіть слова, правильно поставивши наголоси.

1. Випадок, рукопис, кілометр, чотирнадцять, скрутний, верба, висіти, нездійснений.

2.Вітчим, граблі, кидати, подруга, решето, п'яниця, здобуток, соломина.


Х. Прочитайте текст, дотримуючись правил орфоепії. Знайдіть сім різних випадків невідповідності звуків і букв у словах. Випишіть ці слова, затранскрибуйте їх і поясніть свій вибір.

Ніч він проспав неспокійно, час від часу прокидаючись. Йому кортіло винести зі сну бодай клаптик тих видінь, котрі тривожили уяву, і тільки вже вдягаючись, згадав, що снилося, наче його підсаджував хтось на коня, а виявилося, що сидить він на корові. Кіндрат мовчки осміхнувся на таку химеру, набрижив халяви хромових чобіт, зодяг білий кожушок, сиву смушеву шапку, хотів поглянути на себе в дзеркало, але втримався. «Я ж не свататися їду», — подумав дратівливо і вийшов із хати (Г. Білоус).


^ Орфографія. Графіка


І. У виділених словах поставте, де потрібно, апостроф. Поясніть, у яких випадках перед буквами я, ю, є, ї апостроф не ставиться. Проілюструйте свою відповідь іншими прикладами.


1.На Гурійчиному тину Санька порозвішувала рушники, доріжки, рядна. 2. Сидір пошкріб тімя, смикнув кутиком рота і нічого не відповів. 3. У небі ширяв шуліка: чи той самий, чи інший. 4. Його мовчання, мов гатку, підмивала хвиля невдоволення: і на Явдошку за недоречне кепкування, і на вечірні сутінки, що, здавалося, то крутішали, то знову джвякотіли під чобітьми. 5. Стежкою повз Кирилишине подвіря став спускатися до Бішкіні, де стояв жабячий стогін. 6. Із надяря ген-ген у сизому серпанку видніється костянтинівська церква на Лисій горі, що стала горизонтом. (Із творів Г.Білоуса).


II. Перепишіть наведені слова, поставивши на місці пропущених літер потрібні (є, и чи і). Поясніть правила вживання префіксів пре-, при-, прі-.

1. Пр..суворий, пр..гір'я, пр..ніжний, пр..звище, преподобний, пр..хилитися, пр..слівник, пр..великий, пр..звисько, пр..дурний, пр..скочити, пр..сісти, пр..злий, преглядатися, пр..близити.

2. Пр..нюхуватися, пр..близити, пр..великий, пр..сікти, пр..чіп, претулитися, пр..звище, пр..бити, преподобний, пр..чіпливий, пр..хід, пр..паскудний, припаркуватися, пр..злий, пр..в'язати.

3. Прискіпливий, пр..шити, пр..сумирний, пр..бігти, приголубити, пр..солодкий, пр..чал, Прикарпаття, пр..рва, пр..гасити, презирливий, пр..чвалати, пр..в'язь, преподобний, пр..года.


III. Зробіть графічний розбір слів юнак, від'їхати, сім'я, агентство.


Схема графічного розбору

1. Кількість і назви букв, з яких складається слово.

2. Відповідність між буквами і звуками.

3. Позначення м'якості приголосних звуків на письмі.

4. Небуквені графічні знаки (наголос, апостроф, дефіс та ін.).


Зразок графічного розбору

ґудзик

1. 6 букв: ґе, у, де, зе, и, ка.

2. Буква ґ позначає звук [ґ], у — [у]; буквосполучення

дз — звук [дз]; и — [и], к — [к].

3. —

4. Наголос — над буквою у.


боротьба

1. 8 букв: бе, о, ер, о, те, м'який знак, бе, а.

2. Буква б позначає звук [б], о — [о], р — [р], о — [о];

буквосполучення тьб вимовляється [д'б]; а — [а].

3. М'якість [д'] позначається ь.

4. Наголос — над буквою а.

Примітка. Щоб полегшити виконання цього завдання, рекомендуємо записати слова у фонетичній транскрипції.


ІУ. У виділених словах поставте, де потрібно, апостроф. Поясніть, у яких випадках перед буквами я, ю, є, ї апостроф не ставиться. Проілюструйте свою відповідь іншими прикладами.


1. Я дуже любив оцю пору року, коли прогріте сонцем повітря пахне привялою травою. 2. Раптом Барсик обмяк, простягнув голову і нюхнув повітря. 3. У чорному отворі труби зявилася крихітна сіра голівка з рожевим дзьобиком. 4. І все ж — дочекався він свята: знову на його подвірї цоркотять лелеки. 5. І тільки коли Олесь простяг руку, щоб погладити її, вона перепорхнула на вишню, весело тінькнула і стала розправляти дзьобом примяте пір я. 6. Гирівський дідок-різьбяр на згинах рук ніс по ятці зі своїм ходовим товаром... (Із творів Г. Білоуса).


1.На Гурійчиному тину Санька порозвішувала рушники, доріжки, рядна. 2. Сидір пошкріб тімя, смикнув кутиком рота і нічого не відповів. 3. У небі ширяв шуліка: чи той самий, чи інший. 4. Його мовчання, мов гатку, підмивала хвиля невдоволення: і на Явдошку за недоречне кепкування, і на вечірні сутінки, що, здавалося, то крутішали, то знову джвякотіли під чобітьми. 5. Стежкою повз Ки-рилишине подвір я став спускатися до Бішкіні, де стояв жабячий стогін. 6. Із надяря ген-ген у сизому серпанку видніється костянтинівська церква на Лисій горі, що стала горизонтом. (Із творів Г.Білоуса).


^ Лексика. Фразеологія

При виконанні завдань радимо користуватися відповідними словниками.


І. З'ясуйте, яке зі значень кожного з наведених слів є прямим, а яке — переносним. Проілюструйте реченнями обидва випадки вживання.

1. Широчінь: а) велика, значна ширина; широкий простір; б) великий розмах у чомусь, ступінь вияву, охоплення чи поширення чого-небудь.

2. Навпростець: а) найкоротшим шляхом, по прямій лінії; б) відверто, прямо.

3. Наелектризований: а) заряджений електрикою; б) приведений у надзвичайно збуджений стан.

4. Поникнути: а) нахилитися, нагнутися, припасти до землі; б) втратити силу, знесилитися.

5. Чарівник: а) людина, яка займається чаклунством; б) людина, яка захоплює, приваблює чим-небудь (поетичним словом, грою, музикою і т. ін.).


ІІ. Поясніть значення виділених багатозначних слів у кожному конкретному випадку. Доберіть до них, де це можливо, синоніми.

Згасає день, і море вечоріє,

Пасатний вітер нам вітрило рве...

М. Зеров

Вічний революцьонер —

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, —

Він живе, він ще не вмер.

І.Франко

Напишеш, рвеш... І пишеш знову!

І знов не так... І знов не те...

Є. Плужник

Смаглявий красень у генеральських лампасах, рвав очі

він чулим до краси селищанським молодицям... (О. Гончар).


III. Складіть три речення зі словом горіти в таких значеннях:

1. Знищуватися вогнем.

2. перен. Червоніти від припливу крові.

3. перен. Пройматися сильним почуттям, віддаватися чому-небудь.


ІУ. Складіть три речення зі словом м'який у таких значеннях:

1. Який угинається, легко подається при дотику, натискуванні, протилежне твердий.

2. перен. Приємний для ока, слуху, не різкий, який не дратує.

3. перен. Який легко піддається чужому впливу, піддатливий.


V. Поясніть лексичне значення наведених омонімів. З кожним із них складіть речення.

1. Кома і кома.

2. Вид і вид.

3. Винний і винний.

4. Такт і такт.

5. Луг і луг.


УІ. Визначте, якими різновидами неповних омонімів є виділені слова.

Несу отут страшний свій іспит

І знаю, що життя мине.

І мати, сидячи на призьбі,

Вже не вичікують мене.

Є. Маланюк

Стук дверцят від грубої руки,

По грудках замерзлих дзвін обіддя,

І пучки розв'язують стрічки

Під м'яким злотавим підборіддям.

І таким чимсь повні — чуєш ти —

Раптом груди, горло і повіки,

Що готовий взяти та й піти

І ніколи не вернуть, повіки.

О. Ольжич


Ах, живи, доживай! Живи, не тужи!

Заціліти — надії марні!

Тебе ж подвиг жде на землі чужій,

Десь над Райном чи десь на Марні!

Є. Плужник


VIІ. Поясніть лексичне значення наведених паронімів. З одним із них складіть речення.

1. Змістовий, змістовний.

2. Пам'ятка, пам'ятник.

3. Книжковий, книжний.

4. Голосистий, голосовий.

5. Досвідчений, освічений.

6. Людяний, людний.

7. Україніка, україністика.


УІІІ. Доберіть до виділених слів синоніми. Зверніть увагу на те, що до одних слів можна дібрати кілька синонімів, а до інших — лише один.


1. Віки промовляють до нього в цей опівнічний час, коли вже не джмелять моторчики по садках, не шелестить вода зі шлангів, і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою, над її тихими вуличками панує тільки червона сторожкість неба та спокійна ясність собору. 2. Допізна того вечора жевріло на березі неподалік бакенської будки самотнє вогнище. 3. Тільки кронясті дуби стояли над водою, як храми. 4. Смуток розлуки в голосі Віруньки, спрага чекання (Із творів О. Гончара).


1. Мине час, і вже буде тут русло, блискотітиме аж за обрій дніпровська світла вода, тихо линучи в степ, напуваючи довколишні поля. А поки що тут тільки свіже, як після величезного вибуху, руйновище порушило одвічну дрімоту землі. 2. Серед шкільного двору турнік поблискує при місяці, як і колись поблискував, ще на світанку їхньої юності, в їхні одбуті літа. 3. А небо над ними розкинулось другим океаном, воно вже світлішає, рожевіє на сході, хвилює своєю великістю (Із творів О. Гончара).


ІХ. Доберіть до виділених слів антоніми.


1. Нелегко вгадати майбутні береги каналу, між якими ще тільки ходять бульдозери та розрихлювачі, вибираючи ґрунт з того місця, де було русло, розтинаючи його впоперек глибочезними траншеями-штреками. 2. Там народжується метал. Небо тремтить і глибшим стає щоразу, коли металургійний випліскує заграви, бурхаючи з крутого берега лавою розпечених шлаків... Опівночі, після того, як промчить, прошурхоче велосипедами нічна зміна у бік заводів..., собор стоїть над селищами в задумі... 3. І коли ті, далекі, прийдущі, виринувши з глибин всесвіту, наблизяться колись до нашої планети, перше, що їх здивує, будуть... собори! (Із творів О. Гончара).


X. Випишіть із наведених речень антонімічні пари. Доберіть до них, де це можливо, синоніми.


1.Атмосфера гаряча, тривожна, вся — небезпека і боротьба, вічний упад і підйом, розквіт надії й розпука, почуття сили і знесилля і безконечно довга дорога, на якій стільки вже полягло... 2. Дві блакитні бані зіллялись в одну величезну кулю, оперезану чудовим поясом темно-зелених дерев, білих хат, чорних тинів. Одна хата догори стріхою, друга — униз, одне дерево догори віттям, друге — униз. Два місяці неначе осміхаються один до одного. Зорі тихо тремтять угорі і долі (Із творів М. Коцюбинського).


ХІ. Знайдіть у поезії Ліни Костенко індивідуально-авторську перифразу:

Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль.

І, ковтаючи сльози, одягши на плечі сукману,

перемотує літо на чорні котушки тополь,

шиє голим полям нескінченну сорочку з туману.

Тихо строчать дощі... І навіщо мені ця печаль?

Що я хочу спитать у цієї сумної кравчині?

Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!»

І хитає над шляхом порожні гнізда грачині.

XI. Знайдіть у наведених уривках історизми. Випишіть їх, поясніть значення.


До обіду послані Претичем тивуни й огнищани ледве зібрали на Подільському торжищі сто ратників та з півсотні возів, бо решта киян та посадського люду так поховалася, що нарочиті майже нічого не знайшли. А ватага мала рушати надвечір, щоб до півночі перейти на той бік Ірпеня. Дружина гуртувалася за Копиревим гаєм. Кожна сотня стояла своїм полком, гридні жваво перемовлялися, ховаючись у холодку, коні хропли від спеки, воли спроквола ремиґали серед возів, а десятні воєводи бігали до сотників і допитувалися, коли ж нарешті вийде князь (І. Білик).

^ XІІ. До кожного з наведених фразеологізмів доберіть слово-синонім. Зразок: Підіймати на глум — насміхатися; вола б з'їв — голодний; як у бога за дверима — безтурботно.


Бити байдики, ввести в оману, голий як бубон, дати ногам волю, дірка від бублика, зуб на зуб не попадає.


Брати на кпини, діймати до печінок, підносити до небес, хоч з лиця воду пий, як корова язиком злизала, як сніг на голову.


^ Морфеміка. Словотвір

При виконанні пропонованих нижче завдань радимо користуватися таким виданням: Л.М. Полюга. Морфемний словник. — К., 1983.


І. Зробіть морфемний і словотвірний розбори наведених слів.


Увага. При морфемному аналізі слова потрібно визначити: а) закінчення (флексію); б) основу (з'ясувати: похідна вона чи непохідна); в) корінь; г) префікс; ґ) суфікс; д) якщо є — постфікс чи інтерфікс.


При словотвірному розборі необхідно: а) визначити твірне слово; б) виділити в ньому твірну основу (з'ясувати: похідна вона чи непохідна); в) встановити словотворчий афікс, за допомогою якого твориться похідне слово, і спосіб словотворення.


Цілителька, запуск, безколірний, знебарвлений, буковинець, соломинка, переїзд, довірливий, докір, тихесенький, відлюдник, відхід, синьоокий, шахтарський, незамерзлий, Затуливітер, веснянкуватий, запит, приспівувати, малуватий, виноградарський, мимоволі, провулок, відіменниковий, солдатський, нафтодобування, натиск, вищезазначений, оберіг.


II. З'ясуйте, як утворені наведені нижче складноскорочені слова.

Міськвно, редколегія, НТР, ГЕС, студрада, літстудія, профспілка, власкор, літредактор, лісгосп, ООН, Держбанк, УТ-2, техред, санепідеміологічний, педучилище, облвиконком, ветлікар, КНР, Кабмін, будматеріали, Мін'юст, спортмайданчик, АЕС, УНІАН.


III. Визначте, якими способами утворені авторські неологізми в наведених уривках.

1. ...Тим криком немовляти з окопу мовби сама земля бунтувалася проти цього кінецьсвітнього хаосу з сліпим, моторошним, на скалки розбризканим сонцем (О. Гончар).

2. ...Він таки красен, цей світ, і здорово було б у ньому, не старіючи, весен триста провеснувати... (О. Гончар).


IV. Поясніть, як утворилися наведені українські прізвища. Провідміняйте їх як іменники чоловічого та жіночого роду.

Білогай, Великоіваненко, Легкоступ, Недайвода, Непийпиво, Панібудьласка, Рябокінь, Сухомлин, Крутивус.


V. Утворіть від поданих слів прикметники, використовуючи суфікс -ськ- (-зьк-, -цьк-).

1. Виборг, Кобеляки, Тбілісі, Коростень, турист, Оскол.

2. Буг, Кагарлик, Ніжин, Золотоноша, солдат.

3. Бучач, чумак, гігант, Забайкалля, Онега, латиш.

4. Відень, Токмак, ткач, матрос, Абхазія, Воронеж.

5. Дрогобич, Ятрань, Полісся, студент, парубок, Прага.

6. Кавказ, Гадяч, Ворзель, Черкаси, ненець, альпініст.


VI. Від поданих прикметників утворіть за допомогою суфікса -ин(а) іменники.

1. Київський, словацький, сумський, німецький, гуцульський, гайдамацький.

2. Вояцький, полтавський, кріпацький, львівський, тернопільський, Хмельницький.

3. Козацький, одеський, батьківський, вінницький, переяславський, турецький.


VIІ. Від поданих іменників утворіть суфіксальним способом прикметники. Які фонетичні зміни при цьому відбуваються?


1. Честь, щастя, випуск, проїзд, контраст, тиждень.

2. Доблесть, напуск, ненависть, виїзд, баласт, млість.

3. Аванпост, якість, зап'ястя, швидкість, захист, запуск.


Схожі:

Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconМіністерство освіти І науки України Херсонський державний педагогічний університет Кафедра української мови Шапошникова І. Гайдученко Г. Сучасна українська літературна мова фонетика І фонологія. Орфоепія. Графіка І орфографія
Шапошникова І., Гайдученко Г. Сучасна українська літературна мова. Фонетика І фонологія. Орфоепія. Графіка І орфографія
Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconКонтрольна робота №2 (варіант 1)

Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconКонтрольна робота варіант №1

Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconКонтрольна робота №1 для ІІІ курсу з/в варіант 1

Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconКонтрольна робота №1 для ІІІ курсу з/в варіант 3
Супермаркет надає покупцям багато додаткових послуг: кредит, доставку товарів І т д
Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconНаціональний університет "Львівська політехніка" Інститут: імфн група мв- екзаменаційна контрольна робота з дисципліни ”Аналіз зовнішньої політики” Варіант – 1
Основні представники та положення російської школи геополітики ХІХ- початку ХХ ст
Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconНаціональний університет "Львівська політехніка" Інститут: імфн група мв- модульна контрольна робота №1 з дисципліни ”Аналіз зовнішньої політики” Варіант – 30
До інтеракціоністського напряму у дослідженні процесу прийняття зовнішньополітичних рішень належить
Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconКонтрольна робота №1 з курсу лекцій «Технології захисту інформації» Варіант №1
Наведіть стратегії для добування інформації із джерел для створення sadt-моделі
Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconНаціональний університет "Львівська політехніка" Інститут: імфн група мв- модульна контрольна робота №2 з дисципліни ”Аналіз зовнішньої політики” Варіант – 1
Угода про Митний союз Російської Федерації, Республіки Білорусь та Казахстану була укладена в
Контрольна робота І варіант Фонетика. Фонологія. Орфоепія iconПрограма вступного випробування з української мови фонетика І графіка. Орфоепія І орфографія
Звуки мови. Голосні І приголосні звуки. Приголосні тверді І м'які, дзвінкі І глухі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи