Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи icon

Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи




НазваСистема державної влади в Україні: конституційно-правові основи
Дата07.11.2012
Розмір55.1 Kb.
ТипДокументи



Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи

Романюк Олег

студент 421 групи

Питання державної влади завжди були однією з найважливіших складових конституційного права. Проте саме поняття конституційно-правового інституту державної влади, на жаль, належної теоретичної розробки не здобуло. Нові концептуальні підходи до дефініції державної влади в Україні вимагають заповнити цю прогалину, оскільки вивчення даного явища має не лише суто теоретичне, а й практичне значення у складний період розбудови Української держави.

Характеристика змісту державної влади потребує з’ясування таких питань: що є джерелом легітимності державної влади; які основоположні конституційні принципи організації і діяльності державної влади; що покладено в основу розмежування функцій здійснення державної влади; яка система державних органів, що здійснюють державну владу; що є об’єктом у згаданих правовідносинах; яка мета здійснення державної влади.

Особливого значення необхідність розроблення шляхів вирішення проблем державної влади набуває на сучасному етапі державотворення, після прийняття Конституції України, коли реалізація її норм, які стосуються закріплення, організації та функціонування державної влади, стає вирішальним фактором удосконалення діяльності всього державного апарату.

Державна влада - це складний комплекс елементів, структур та інститутів публічної влади, що забезпечують певний політико-правовий порядок, пов'язаний з самобутністю політичних, правових, духовно-моральних і соціально-економічних умов функціонування національно організованого соціуму. Це легітимне офіційне волевиявлення держави, її органів і посадових осіб щодо здійснення їх функцій і повноважень шляхом прийняття правових актів в порядку, передбаченому Конституцією і законами. Державна влада розглядається як соціальний інститут, за допомогою якого реалізується цілеорієнтуючий вплив соціальних суб’єктів на основі їхньої взаємозалежності. Узагальнюючи, основними ознаками державної влади визначено: а) її вольовий характер; б) домінування волі з метою управління, унормування тощо; в) здійснення управління; г) здатність до соціального регулювання суспільних процесів; ґ) використання сили; д) спроможність до реалізації інтегративного потенціалу як об’єднувального чинника на певній території; е) функціонування апарату управління та апарату примусу; ж) спроможність до позиціонування та конструювання соціального простору.

Публічна влада характеризується тим, що вона супроводжує всі соціальні процеси в суспільстві, здійснює управління справами суспільства, реалізує свої завдання і мету – служіння Українському народові як єдиному джерелу влади, сприяє формуванню правової, демократичної держави; публічна влада є вторинною (похідною) категорією від суверенітету народу як джерела будь-якої форми владного утворення і інтереси народу повинні знаходити реальне втілення в діяльності всіх суб’єктів публічної влади.

Публічна влада – це цілісна система органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють управління суспільно значущими справами від імені та за дорученням суверена – народу, постійно діють в правовому режимі при реалізації організаційно-розпорядчих функцій і повноважень через визначені Конституцією України та законами України форми реалізації управління справами держави і територіальних громад, які функціонують згідно з їх статусами у всіх сферах і в територіальних одиницях держави.

Конституційно-правовий інститут державної влади є складною системою, що формується з багатьох взаємодіючих частин і елементів, які характеризують внутрішню структуру інституту державної влади і вирізняють його серед інших конституційних інститутів. Модернізація політичної системи України після отримання незалежності була пов’язана з перебудовою політичного управління в залежності від розкладу політичних сил у суспільстві і інституціональних трансформацій в системі публічної влади. Повернення до президентсько-парламентської форми правління в 2010 р. лише підтверджує думку про те, що модернізація політичної системи України – це складний і нелінійний процес.

Організація та здійснення державної влади ґрунтується на певних принципах, які виражають суть та зміст державної влади та характеризують порядок їх здійснення. Відповідно до конституційних положень система органів державної влади України будується на засадах принципу поділу влади. З науково-теоретичної точки зору зміст теорії поділу державної влади складає реалізація двох основоположних завдань, що стоять перед сучасними демократичними державами. З одного боку, це забезпечення ефективного функціонування органів державної влади. А з іншого – формування механізмів, що унеможливлюють монополізацію влади і перетворення демократичного політичного режиму на будь-яку з недемократичних форм. При цьому розподіл політичного впливу і збалансування державної влади, які досягаються завдяки запровадженню принципу поділу влади, унеможливлюють застосування радикальних методів державного управління і роблять цю систему врівноваженою і стабільною.

Важливою складовою принципу поділу влади є не лише гарантування незалежності і самостійності окремих гілок державної влади, але й забезпечення взаємодії між ними. В цьому плані слід акцентувати увагу на двох моментах: а) необхідний такий розподіл повноважень, коли утворюється цілісний механізм стримувань і противаг для запобігання зловживанню владою; б) необхідна співпраця між гілками влади з метою досягнення максимальної ефективності в управлінні суспільством. Оскільки суспільство і суспільні відносини являють собою органічну цілісність, то й процес державного впливу на цей складний об’єкт має носити комплексний і системний характер, що досягається завдяки взаємоузгодженню дій гілок державної влади.

Визнаючи роль запровадження і практичної реалізації принципу поділу державної влади у становленні демократичної та правової держави, необхідно зазначити, що він досягає мети лише за умови свого органічного поєднання з іншими принципами, які становлять базис сучасного конституціоналізму, і насамперед – з принципом верховенства права. Оскільки сам процес поділу влади набуває сенс лише за тієї умови, коли всі три гілки діють в межах єдиного правового поля і всі три однаково дотримуються правових норм, в яких закріплюється їх компетенція, повноваження, основні цілі, а також їх права щодо інших гілок влади.

У політико-правовій практиці сучасних демократичних країн доктрина поділу влади реалізована через формування механізмів стримувань і противаг та балансу владних повноважень гілок влади. Саме ця система механізмів забезпечує демократичний, правовий характер держави та ефективність її функціонування. Реалізація системи стримувань і противаг пов’язується з необхідністю не лише запобігти надмірній концентрації влади, а й забезпечити стабільність і сталість діяльності державних інститутів, слугувати ліпшій їх організації та злагодженості діяльності, подоланню можливого протистояння всередині державного механізму.

Нині ж складовими системи стримувань і противаг, передбаченими Конституцією України, є, зокрема, такі:

  • право вето Президента України на етапі промульгації закону;

  • право Верховної Ради України прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України, що має наслідком його відставку;

  • діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

  • формування складу Конституційного Суду України Президентом України, Верховною Радою України, з’їздом суддів України.

На сучасному етапі розвитку України без створення умов по забезпеченню принципу єдності влади, розподіл влади перетворюється на глибокий перманентний внутрішній конфлікт, що затягує з часом в себе все суспільство. Для недопущення системної кризи влади необхідно передбачити конституційно-правовий механізм, при якому жоден орган влади або політична організація не можуть ігнорувати або припиняти діяльність конституційно закріплених інститутів, безконтрольно здійснювати виконання владних функцій, прагнути скасування конституційного ладу.

З цією метою доцільним бачиться встановлення персональної відповідальності осіб, яки безпосередньо розробляють законопроекти, за порушення в них норм Конституції і інших законів, у тому числі і тих, що встановлюють загальні принципи організації державної влади.






Схожі:

Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconВиконавча влада як гілка державної влади ткач М. П. асистент кафедри державно-правових дисциплін двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»
В умовах формування в Україні демократичної, правової держави та офіційного закріплення у ст. 6 Конституції України поділу державної...
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту україни
Республіка як форма державного правління. Конституційний принцип народовладдя: поняття та реалізація. Поняття та основні принципи...
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconПерелік примірних питань на іспит
Економічна система. Конституційно-правові принципи економічної діяльності в зарубіжних країнах
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconА. Ткачук 1998 @ Інститут Пилипа Орлика
Рср 12-го скликання “Декларації про державний суверенітет України” почалась нова ера української історії побудова незалежної української...
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconСучасна виборча система України: проблеми становлення
Отже, досконала виборча система сприятиме проведенню державної політики, спрямованої на утвердження норм Конституції України у суспільних...
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconШановні колеги! Кафедра державного управління І права запрошує викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, докторантів, студентів, представників органів державної влади І місцевого самоврядування,
«вивчення та впровадження в україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади»
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconКонференції "антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку"
Організаційно-правові аспекти подолання кризових явищ в органах державної влади та місцевого самоврядування
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconМіжнародної науково-практичної конференції "антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку"
Організаційно-правові аспекти подолання кризових явищ в органах державної влади та місцевого самоврядування
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconМартинюк Роман Станіславович Форма правління в Україні: політико-правовий аналіз
Україні зумовлює необхідність здійснити характеристику механізму державної влади на основі змісту правових актів, насамперед Основного...
Система державної влади в Україні: конституційно-правові основи iconІ. державне управління: поняття І наукові засади
Державне управління — надзвичайно важлива сфера реалізації державної влади. За своїм змістом воно органічно поєднано з виконавчої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи