Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології icon

Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології




Скачати 246.36 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до самостійної роботи з соціології
Дата07.11.2012
Розмір246.36 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

СОЦІОЛОГІЯ

(провідний викладач - (к.ф.н., доцент Поліщук І.Є.)


Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології


В процесі вивчення важливих тем соціології студенти повинні оволодіти навичками самостійного опрацювання відповідних розділів, підручників, посібників, а також деяких теоретичних праць з історії соціології, окремих напрямків сучасної соціологічної думки, спеціальних і галузевих соціологій.

Студентам пропонується самостійно опанувати основоположні ідеї видатних західних соціологів Ф.Тьонісса, Г. Зіммеля, В.Парето, М. Вебера,

П. Сорокіна, соціологічні ідеї М. Драгоманова, М. Грушевського, а також соціологію молоді, сім’ї, культури, політики, праці та управління.

Для кращого засвоєння матеріалу рекомендується складання короткого конспекту з питань модулю самостійної роботи.

Ґрунтовне вивчення цих питань дозволить студентам в достатній мірі глибоко оволодіти знаннями з курсу.

Для більш глибокого засвоєння матеріалу рекомендується також виконати контрольні завдання першої та другої складності, а також тестові завдання.

Модуль самостійної роботи

Завдання № 1. (4 год.) Підготувати тему «Соціологічне вчення Г. Зіммеля та Ф. Тьонніса» за таким орієнтовним планом:


• Вчення Г. Зіммеля. Пізнання і життя. Підходи до соціальної психології.

• Вчення Ф. Тьонніса. Поняття, соціальні сутності. Поняття общини (спільноти) і суспільства, їх відмінність.


Література:

  1. Соціологія: Підручник / за заг. редакцією проф. В. Андрущенка, проф. М. Горлача. Харків –Київ, 1998.

  2. Волков Ю.Г. Социология: история и современность. – Ростов н/Д, 2007.

  3. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К., 1993.

  4. Современная западная социология. Словарь. – М., 2000.

  5. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник /За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2002.



Завдання № 2. (6 год.) Підготувати тему «Інтегральна соціологія П. Сорокіна» за таким орієнтовним планом:


• Розуміння предмету соціології. 5 принципів побудови та викладу соціологічного матеріалу. Теоретична і практична соціологія. Соціальна взаємодія як «соціальна клітина». Колективна єдність, її типи.

• Стратифікація. Соціальний простір. Соціальні інститути. Соціальна мобільність.

• Соціальна та культурна динаміка. Типи культури. Періодизація історії. Криза сучасної культури та суспільства.

Література:

1. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К., 1993.

2. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. – М., 2003.

3. Современная западная социология. Словарь. – М., 2000.

4. Волков Ю.Г. Социология: история и современность. – Ростов н/Д, 2007.

5. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник /За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2002.


Завдання № 3. (4 год.) Підготувати тему «Розуміюча соціологія» М. Вебера» за таким орієнтовним планом:

• Економіка і релігія: культурне значення капіталізму. Соціологія панування: право, управління, держава. Лібералізм і свобода особистості. Соціальна дія, суб’єктивний смисл та ідеальні типи. «Свобода від оціночних суджень» та «віднесення до цінності». Вебер та духовна ситуація в Німеччині.


Література:

  1. Соціологія: Підручник / за заг. редакцією проф. Андрущенка, проф. М. Горлача. Харків –Київ, 1998.

  2. Волков Ю.Г. Социология: история и современность. – Ростов н/Д, 2007.

  3. Современная западная социология. Словарь. – М., 2000.

  4. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник /За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2002.



Завдання № 4. (2 год.) Підготувати тему «Соціологічні погляди В. Парето (логіка ірраціонального)» за таким орієнтовним планом:


• Проблеми загальної соціології як наслідок економічної теорії.

• Правила логіко-експериментального методу.

• Логічні дії та нелогічні дії.

• Деривації та їх відношення до поведінки людей як основні факти і об’єкт дослідження соціології.


Література:

1.Соціологія: Підручник / за заг. редакцією проф. В. Андрущенка, проф. М. Горлача. Харків –Київ, 1998.

2.Волков Ю.Г. Социология: история и современность. – Ростов н/Д, 2007.

3.Современная западная социология. Словарь. – М., 2000.


Завдання № 5. (2 год.) Підготувати тему «Соціологічні ідеї М. Драгоманова, М.Грушевського» за таким орієнтовним планом:


• Суспільно-політична концепція М. Драгоманова: поєднання соціалістичних ідей, ідей соціальної рівності та справедливості з буржуазно-демократичними ідеями конституційного права, місцевого самоуправління.

• Визначення тенденції соціокультурного розвитку української нації.

• Завоювання державності як один із гарантів національного відродження українського народу. Національне питання.

• Концепція М. Грушевського: визначення суспільно-політичного прогресу біологічними, економічними та психологічними факторами.

• Особливості суспільного розвитку.

• Історіософська концепція. Ідея «національної самооборони».

• Створення суспільної історії України.

• Відстоювання українознавства на російській і галицькій землі.


Література:

1.Піча В.М., Черниш Н.И., Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки. – Львов, 1996.

2.Етнонаціональний розвиток України: терміни, визначення, персоналії. – К.,1993.

3.Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології. – К., 1993.


Завдання № 6. (4 год.) Підготувати тему «Соціологія молоді» за таким орієнтовним планом:


• Місце соціології молоді у системі соціологічного знання та у державній молодіжній політиці.

• Основні поняття і категорії соціології молоді.

• Соціальні характеристики молоді, її особливості та специфічні риси.

• Молодіжні проблеми та їх зміст.

• Державна молодіжна політика в Україні: складові та напрямки.

Література:

1. Культура сучасної молоді. – К., 1996.

2. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. – К., 2000.

3. Бебик В.Н., Головатий М.Ф., Рехкало В.А. Політична культура сучасної молоді. – К., 1996.

4. Черниш Н.Й. Соціологія молоді: конспект лекції. – К., 2000.


Завдання № 7. (4 год.) Підготувати тему «Соціологія сім’ї» за таким орієнтовним планом:

• Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.

• Система категорій соціологічного дослідження сім’ї.

• Основні підходи до вивчення сім’ї в соціологічній думці.

• Тенденції розвитку сучасної сім’ї.

Література:

1. Соціологія. Загальний курс. – К., 2000.

2. Соціологія: Пос. для студ. вузів (За ред. В.Городаненка). – К., 2003.

3. Соціологія: Підручник / за заг. редакцією проф. В. Андрущенка, проф. М. Горлача. Харків –Київ, 1998.


Завдання № 8. (4 год.) Підготувати тему «Соціологія культури» за таким орієнтовним планом:

• Поняття культури. Соціологія культури.

• Основні категорії соціології культури.

• Внутрішня структура культури та її форми.

• Соціальні функції культури.

• Методологічні засади соціологічного аналізу культури.

• Специфіка соціокультурної ситуації в Україні.


Література:

1. Соціологія. Загальний курс. – К., 2000.

2. Соціологія: Пос. для студ. вузів (За ред. В.Городаненка). – К., 2003.

3. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 2003. - № 2.

4. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – К., 2004. - № 3.

5. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник /За ред. В.М.Пічі. – Львів, 2002.


Завдання № 9. (4 год.) Підготувати тему «Соціологія політики» за таким орієнтовним планом:

• Поняття і категорії соціології політики.

• Політика та її визначення у різних соціологічних школах і напрямках.

• Основні складові соціології політики.

• Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні.

• Основні тенденції розвитку політичного життя в Україні.


Література:

1.Амелин В.Н. Социология политики. – М., 1992.

2.Бебик В.Н., Головатий М.Ф., Рехкало В.А. Політична культура сучасної молоді. – К., 1996.


Завдання № 10. (4 год.) Підготувати тему «Соціологія праці та управління» за таким орієнтовним планом:

• Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу.

• Соціологія праці й управління, її поняття і категорії.

• Роль соціології у дослідженні економічних процесів у сучасній Україні.


Література:

1.Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. – М., 2003.

2.Социология в схемах. – М., 2000.

3.Соціологія. Загальний курс. – К., 2000.

4. Соціологія: Пос. для студ. вузів (За ред. В.Городаненка). – К., 2003.


Тести з соціології


Варіант 1.


1. Термін «соціологія» з’явився:


1) на початку ХХ ст.;

2) наприкінці ХVIII ст.;

3) у першій половині ХІХ ст.;

4) в античну добу.


2. Найбільш розгорнута теорія соціальної стратифікації належить:


К. Марксу;

П.Сорокіну;

М. Веберу;

Е. Дюркгейму.


3. Чи можна погодитись з тезою:


Соціальний статус грає головну роль серед знайомих, а особистий статус – серед незнайомих людей.


Так Ні


4. Короткочасне скупчення людей, що не мають нічого спільного, крім одночасної фізичної присутності в одному і тому ж місці, називається:


клан;

група;

натовп;

черга.


5. Ресоціалізація являє собою:


період соціалізації, що співпадає з отриманням формальної освіти;

процес закріплення соціальних навичок, що отримуються в процесі первинної соціалізації;

відлучення від старих норм, цінностей і ролей;

процес «перенавчання» соціальних ролей, коли людина потрапляє в середовище з іншими умовами життя.


6. Етап соціалізації, що співпадає з періодом отримання формальної освіти:


первинна;

вторинна;

демографічний перехід;

аккультурація.


7. Поняття локальної цивілізації як особливого культурно-історичного типу ввів у науковий обіг:


П. Сорокін;

О. Шпенглер;

М. Данилевський;

А. Тойнбі.


8. Під інституціоналізацією конфлікту в соціології розуміють:


наукове вивчення класових конфліктів в суспільстві з метою їх запобігання;

розвиток особливих соціальних інститутів для регулювання конфліктів між роботодавцем і найманими робітниками з метою відмежування їх від конфліктів політичних;

створення спеціальних судових та арбітражних закладів для розгляду трудових і громадських суперечок;

розробку правил громадського протистояння.


9. Припис, що виступає в якості загальної керівної лінії соціальної дії:


наказ;

соціальна норма;

закон;

санкція.


10. Метод збирання соціологічної інформації, що полягає у спрямованому, систематичному, безпосередньому візуальному та слуховому сприйнятті і реєстрації соціальних процесів, явищ, ситуації, фактів, що піддаються перевірці і контролю:


спостереження;

аналіз документів;

анкетування;

метод інтерв’ю.

Варіант 2.


1.Хто з класиків соціології вивчав особливий вплив релігійних поглядів на способи організації господарчого життя:


М.Вебер;

Е. Дюркгейм;

О. Конт;

К. Маркс.


2. Огюст Конт стверджує, що елементарною структурною одиницею суспільства є:


мала група;

сім’я;

рід;

особистість.


3. Прикладом низхідної соціальної мобільності можна вважати:


підвищення у посаді;

зміну віросповідання;

звільнення за скороченням штатів;

зміну професії.


4.Системоутворюючою ознакою в марксистській теорії соціальної класифікації є:


ємність ринків праці;

наявність чи відсутність власності на засоби виробництва;

розподіл об’єму політичної влади;

рівень освіти і кваліфікації.


5. Девіантна поведінка – це:


типова поведінка правопорушника;

злочинна поведінка;

відхилення від формального закону;

будь-яка поведінка, яка відхиляється від загальноприйнятих норм.


6. Мала група, система цінностей і норм якої є для індивіда еталоном, називається:


еталонною;

ідеальною;

референтною;

когерентною.


7. Загальноприйнята усіма представниками соціологічної науки (чи окремої її течїі) сукупність поглядів і методів наукового дослідження:


етнометодологія;

органічна аналогія;

парадигма;

символічний інтеракціонізм.


8. Сукупність особистих речових елементів виробництва, яка призначена для виробництва з об’єктів природи речей, що здатні задовольняти потреби людей:


засоби праці;

продуктивні сили;

предмети праці;

трудові ресурси.


9. Чи є правильним судження:


Будь-яке емпіричне дослідження завершується створенням узагальненої теорії.


Так. Ні.


10. В ході соціологічного опитування виявляються:


дані про соціально-демографічну структуру вибіркової сукупності;

об’єктивні розподіли норм і цінностей у вибраній популяції;

документальні відображення фактів соціальної реальності;

суб’єктивні думки людей, яких називають респондентами.


Варіант 3.


Предметом соціології як наукової дисципліни виступають:


взаємовідносини і зв’язки людей з приводу виробництва матеріальних благ, їх обміну і розподілу;

явища взаємодії людей і соціальних груп;

події, які будь-коли мали місце, і роль конкретних людей в них;

механізми мотивації і регуляції поведінки людей.


Кому з соціологів належить найбільш розгорнуте визначення еволюції:


О. Конту;

Г. Спенсеру;

К. Марксу;

П. Сорокіну.


Соціальна роль - це:


розуміння індивідом свого місця серед людей, які його оточують;

відношення, яке виказуємо ми до оточуючих нас людей;

характер поведінки, що очікується від носія того чи іншого соціального статусу;

положення, яке займає людина в своїй соціальній групі і яке визначається оточуючими як належне.


Визначіть, чи є правильним дане судження:


У однієї людини може бути тільки один статус.


Так. Ні.


Термін «інтеракція» означає:


міжнародні відносини;

соціальні відносини;

соціальну взаємодію;

процес встановлення способу комунікації.


6. Чи є правильним судження:


Функцією політичних інститутів є задоволення потреби суспільства у виробництві і розподілі матеріальних благ.


Так. Ні.


7.Соціальна революція являє собою:


основну причину групової мобільності;

зміну релігійного віросповідання більшістю членів суспільства;

зміну громадянства для більшості членів суспільства;

прихід до державної влади більш компетентних людей.


8. Сутність емпіричної соціології полягає в:


складанні анкет, їх сортуванні і подальшій статистичній обробці;

вивченні і описі методів збору первинної соціологічної інформації, її обробці і аналізі;

складанні висновків і практичних рекомендацій для прийняття оптимальних управлінських рішень;

підготовці фахівців по збиранню первинної соціологічної інформації.


9. Поведінка, що відхиляється від соціальних норм:


конформна;

революційна;

еволюційна;

девіантна.


10. Засвоєння і дотримання соціальним актором певних групових і соціальних норм, цінностей і звичок; необхідний елемент соціалізації і передумова нормативного функціонування будь-якої соціальної системи:


інновація;

конформність;

ритуалізм;

ретритизм.


Варіант 4.


Першим у науковий обіг термін «соціологія» ввів:


Георг Зіммель;

Огюст Конт;

Герберт Спенсер;

Чарльз Хортон Кулі.


Базис у марксистській аналітичній схемі суспільства – це:


продуктивні сили суспільства;

фундамент, на який спирається управління суспільством;

виробничі відносини;

сукупність продуктивних сил і виробничих відносин.


Соціальний статус – це позиція яку займає індивід:


у сім’ї;

у шкільному класі, студентській групі;

в первісній малій групі;

у великій соціальній спільноті.


Прикладом горизонтальної мобільності є:


звільнення за скороченням штатів;

зміна громадянства;

вступ у шлюб із представником своєї соціальної групи;

підвищення у посаді.


Головним агентом первинної соціалізації є:


сім’я;

дитячий садок;

школа;

товариство друзів.


Визначальним фактором розвитку індустріального суспільства є:


банківсько-фінансова система;

інформатика і сфера обслуговування;

політичні інститути;

промислове виробництво.


Процес, в ході якого і з допомогою якого люди навчаються пристосовуватися до соціальних норм, тобто процес, що робить можливим продовження суспільства і передачу його культури між поколіннями:


інституціоналізація;

соціалізація;

секуляризація;

статусна кристалізація.


Стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, настанов, що регулюють взаємодію людей в певній сфері життєдіяльності і організують його в систему ролей і статусів:


соціальний клас;

соціальний інститут;

соціальна страта;

профіль стратифікації.


Кому з класиків соціології належить висловлення:

«Пролетаріату належить особлива місія створення нового суспільства, завдяки чому він зникає як клас»:


М. Веберу;

К. Марксу;

Е. Дюркгейму;

О. Конту.


Багатозначне поняття, що позначає: певний рівень суспільного розвитку матеріальної і духовної культури суспільства; період розвитку суспільства, що слідує за варварством; конкретний культурно-історичний тип розвитку суспільства:


еволюція;

акультурація;

інституціоналізація;

цивілізація.


Варіант 5.


Яке із перерахованих нижче понять відноситься до сфери вивчення соціології:


симпатія;

капітал;

статус;

почуття.


Сутність позитивізму як соціологічного методу полягає в:


запереченні основних принципів негативізму;

визнанні універсалізму законів природи і доцільності застосування методів природничо-наукових дисциплін до вивчення суспільства;

утвердженні першочергового і виключного значення соціальної реальності і соціологічних методів в поясненні буття людини та її середовища;

визначення необхідності специфічного методу пізнання в соціальних науках, що відрізняє їх від дисциплін природничо-наукового циклу.


Хто із соціологів – класиків віддавав провідне місце при побудові своєї теорії виробничим відносинам:


К. Маркс;

М. Вебер;

Г. Спенсер;

Е. Дюркгейм.


Чи є правильним судження:

Сукупність великих соціальних груп дає соціальний склад населення.

Так. Ні.


Мала соціальна група являє собою:


будь-яке короткочасне скупчення людей, в якому вони тим чи іншим чином взаємодіють один з одним;

сукупність індивідів, що пов’язані між собою родинними узами;

певна кількість людей, що вступають між собою у постійні безпосередні контакти;

групу індивідів, що мають однакові або близькі соціальні статуси.


Найбільш тривалою за часом свого розвитку є:


аграрна революція;

індустріальна революція;

науково-технічна революція;

інформаційна революція.


Найбільша кровно-родинна група людей, що пов’язані єдністю походження, - це:


сім’я;

клан;

рід;

плем’я.


Емпірична соціологія – це наукова дисципліна, основна функція якої полягає в:


теоретичному осмисленні і узагальненні соціальних фактів;

виведенні загальних законів, за якими розвиваються соціальні спільності;

описі механізмів поведінки великих груп людей;

пошуку джерел емпіричної соціальної інформації, її збиранні, обробці і аналізу.


Сукупність всіх суспільних відносин – ідеологічних, політичних, релігійних тощо, - що залишаються «за вирахуванням» виробничих:


надбудова;

базис;

локальна цивілізація;

ресоціалізація.


Характер поведінки, що очікується від власника того чи іншого соціального статусу:


соціальний характер;

конформність;

соціальна дія;

соціальна роль.


Варіант 6.


Суспільний прогрес, за О. Контом, є предметом вивчення:


соціальної статистики;

соціальної динаміки;

соціальної фізики;

соціометрії.


Соціальним статусом називається:


ступінь поваги до людини з боку оточуючих;

позиція людини в суспільстві з певним набором прав і обов’язків;

досягнутий рівень просування по службовим сходинам;

характер почуттів (симпатій або антипатій), що мають по відношенню до людини друзі, родичі, службовці.


Історично першою системою соціальної стратифікації є:


страти;

касти;

класи;

стани.


Чи є правильним дане судження:


В соціальній стратифікації всі статуси рівні і пов’язані між собою функціонально.


Так. Ні.


Соціальні приписи – це:


засоби заохочення;

засоби покарання;

заборона або дозвіл зробити будь-що;

формальні негативні санкції.


Первинною називається мала група:


що утворює ядро вторинної групи;

що відрізняється найбільш високою частотою і щільністю між її членами;

що формується раніше вторинної за часом;

система цінностей і норм якої є для її членів своєрідним еталоном.


Сукупність індивідів, що володіють однаковими чи близькими за значенням координатами в соціальному просторі:


страта;

клас;

соціальна група;

мала група.


Поняття, що позначає процес, у ході якого індивід вивчає і сприймає як обов‘язкові соціальні цінності і норми, переводячи їх на «внутрішній» рівень:


  1. конформність;

  2. інтерналізація;

  3. ресоціалізація;

  4. інституціоналізація.


В індустріальному суспільстві головним об’єктом власності є:


  1. земля;

  2. капітал;

  3. люди;

  4. знання.


Найбільш розповсюдженим методом збору соціальної інформації є:


  1. спостереження;

  2. аналіз документів;

  3. опитування;

  4. експеримент.


Варіант 7.


  1. Центральним поняттям «розуміючої» соціології Макса Вебера є:




  1. соціальний факт;

  2. закон інтелектуальної еволюції;

  3. соціальна дія;

  4. спосіб виробництва.




  1. Хто з соціологів пропонував спиратися на соціальні факти і вивчати їх статистично:

  1. О. Конт;

  2. К. Маркс;

  3. М. Вебер;

  4. Е. Дюркгейм.




  1. Чи можна погодитись з тезою:


Суспільний розподіл праці – похідний від статусів і ролей.


Так. Ні.


  1. Прикладом висхідної соціальної мобільності є:




  1. звільнення за скороченням штатів;

  2. зміна громадянства;

  3. вступ у шлюб;

  4. підвищення посади.




  1. Вторинна соціалізація – це:




  1. процес «перенавчання» соціальних ролей, коли людина потрапляє в середовище з іншими умовами життя;

  2. період соціалізації, який співпадає з отриманням формальної освіти;

  3. процес закріплення соціальних навичок, які отримуються в процесі первинної соціалізації;

  4. соціалізація, яка здійснюється за межами класної кімнати, студентської аудиторії.




  1. Сутність соціальної революції полягає в:




  1. переході до іншого типу світогляду;

  2. зміні способу політичного устрою суспільства;

  3. корінному перевороті у більшості сфер суспільної життєдіяльності і у способі життя населення;

  4. вдосконаленнях, що здійснюються в будь-якій сфері суспільної життєдіяльності.




  1. Група, що включає в себе в якості складових частин первинні малі групи:




  1. вторинна група;

  2. референтна група;

  3. формальна група;

  4. група впливу.




  1. Процес безперервного економічного зростання, що є наслідком прикладення неодушевлених джерел енергії до механізації виробництва:




  1. соціальна мобільність;

  2. революція;

  3. індустріалізація;

  4. інституціоналізація.




  1. Поняття, що характеризує конкретний вид виробництва, що здійснюється в межах історично визначених суспільних відносин; сукупність базису і надбудови:




  1. локальна цивілізація;

  2. економіка харчування;

  3. виробничі відносини;

  4. спосіб виробництва.




  1. До числа динамічних процесів в малій групі відносяться:




  1. збори групи;

  2. сварка між членами групи;

  3. структурування;

  4. спільний відпочинок.



Варіант 8.


  1. Суспільство на думку Спенсера, - це:




  1. випадкове скупчення людей, що взаємодіють між собою;

  2. група індивідів, що мають родинні зв’язки між собою;

  3. досить довге об’єднання самостійних індивідів, що не вступають у регулярні взаємодії;

  4. продукт еволюції малих людських спільнот у великі.




  1. Ідея щодо необхідності революційного перетворення соціальних відносин складає головний висновок:




  1. позитивізму;

  2. історичного матеріалізму;

  3. розуміючої соціології;

  4. соціологічного реалізму.




  1. Засновником теорії символічного інтеракціонізму прийнято вважати:




  1. Дж. Г. Міда;

  2. Е. Гідденса;

  3. Т. Парсонса;

  4. Б. Малиновського.




  1. Чи є правильним судження:


Висхідна соціальна мобільність зазвичай здійснюється добровільно, низхідна – примусово.


Так. Ні.



  1. Конформність – це:




  1. непідкорення соціальним нормам;

  2. прояв інноваційної поведінки;

  3. прийняття соціально схвалюваних цілей і засобів їх досягнення;

  4. один з типів девіантної поведінки.




  1. Найважливішою соціальною функцією первинної групи є:




  1. задоволення потреби її членів у спілкуванні;

  2. вироблення оптимальних норм поведінки;

  3. успішна соціалізація її членів;

  4. ефективний розподіл праці.




  1. Соціальна мобільність в сучасному суспільстві найчастіше має місце:




  1. в демографічній сфері;

  2. в релігійній сфері;

  3. в культурній сфері;

  4. в економічній сфері.




  1. Процес, в ході якого релігійна думка, практика та інститути втрачають домінуюче соціальне значення:




  1. ініціація;

  2. конфірмація;

  3. секвестрування;

  4. секуляризація.




  1. Зміна статусу соціального суб’єкта; перехід з однієї соціальної страти в іншу:




  1. статусна кристалізація;

  2. рольовий конфлікт;

  3. рольова дистанція;

  4. соціальна мобільність.




  1. Контент аналіз – це:




  1. один із способів обробки даних, отриманих в ході експрес-опитування;

  2. процедура, за допомогою якої вербальні записи, якісні за своїм характером, перетворюються в кількісні дані;

  3. один із способів аналізу результатів соціального експерименту;

  4. читання тексту з подальшим підрахунком символів.



Варіант 9.


  1. Кому з класиків соціології належить висловлення:


«Вчення про суспільство повинно складатися з двох частин – соціальної статики, яка описує закони існування, і соціальної динаміки, яка описує закони зміни суспільства і етапи цієї зміни»:

  1. М. Веберу;

  2. К. Марксу;

  3. Е. Дюркгейму;

  4. О. Конту.




  1. Творцем теорії соціального конфлікту вважають:




  1. Огюста Конта;

  2. Маркса Вебера;

  3. Карла Маркса;

  4. Пітіріма Сорокіна.




  1. Соціальна стратифікація – це:




  1. розподіл всіх членів суспільства на групи у відповідності з певною заданою системою критеріїв;

  2. станова організація суспільства;

  3. об’єднання людей для досягнення конкретної мети;

  4. набуття людиною певного соціального статусу.




  1. Визначіть, чи є правильним дане судження:

Інститут сім’ї нараховує приблизно 5-6 тисяч років, а інститут держави – приблизно 500 тисяч років.


Так. Ні.



  1. Визначіть, чи є правильним дане судження:


Соціальні статуси пов’язані міжособистісними відносинами, а особистісні - соціальними.


Так. Ні.


  1. Теорії соціальної мобільності органічно пов’язані з:




  1. концепціями соціальної стратифікації;

  2. теоріями соціального панування;

  3. теоріями демографічних змін;

  4. концепціями інституціональної соціології.




  1. Соціальним конформістом можна назвати:




  1. законослухняну людину;

  2. хитрого пристосуванця;

  3. людину, що не має власної думки;

  4. того, хто одягається модно і елегантно.




  1. Чи є правильним судження:

Суспільство і культура виникли пізніше, ніж цивілізація.

Так. Ні.



  1. Засвоєння нових цінностей, ролей, навичок замість раніше набутих, неправильно засвоєних, застарілих, або ж у зв’язку з переходом у принципово інші соціальні умови:




  1. вторинна соціалізація;

  2. акультурація;

  3. ресоціалізація;

  4. акомодація.




  1. Сукупність відносин, у яких вступають люди з приводу виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ:




  1. економічні;

  2. політичні;

  3. шлюбно-сімейні;

  4. духовні.



Варіант 10.


  1. Хто з соціологів вважав, що головне в суспільному розвитку – це не стабілізація суспільства, а його руйнація і заміна іншим, більш справедливим:




  1. Е. Дюркгейми;

  2. К. Маркс;

  3. М. Вебер;

  4. Г. Спенсер.




  1. В найбільш загальному вигляді соціальна стратифікація формується як наслідок:




  1. розподілу влади;

  2. розподілу матеріальних багатств;

  3. суспільного розподілу праці;

  4. впорядкування соціальних відносин.




  1. Власний (особистий) статус – це позиція, яку займає індивід:




  1. в суспільному транспорті;

  2. у виробничому колективі;

  3. у первісній малій групі;

  4. у великій соціальній спільноті.




  1. Чи є правильним дане судження:


Соціальна стратифікація – це сукупність великих соціальних груп, які розташовані ієрархічно за критеріями соціальної нерівності і називаються стратами.


Так. Ні.


  1. Типовим представником малої групи є:




  1. черга в магазині;

  2. учасники пробігу на коротку дистанцію;

  3. група відвідувачів музею, що супроводжується екскурсоводом;

  4. нуклеарна сім’я.




  1. Панівна система цінностей є основою типології суспільств в теорії циклічних цивілізацій, що розроблена:




  1. М. Данилевським;

  2. П. Сорокіним;

  3. А. Тойнбі;

  4. О. Шпенгером.




  1. Теоретичний напрям в соціології, що зосереджує увагу на аналізі соціальних взаємодій переважно в їх символічному змісті:




  1. теорія обміну;

  2. символічний інтеракціонізм;

  3. етнометодологія;

  4. управління враженнями.




  1. Суспільство, в якому вісьовий принцип розвитку утворює інформація, сукупність накопичених людських знань:




  1. примітивне суспільство;

  2. традиційне суспільство;

  3. індустріальне суспільство;

  4. постіндустріальне суспільство.




  1. Чи є правильним судження:


В соціологічній анкеті респондент завжди зобов’язаний вказати своє прізвище, ім’я та по-батькові.


Так. Ні.


  1. До мікросоціологічних понять відносяться:




  1. мала група;

  2. цивілізація;

  3. світова система;

держава.

Схожі:

Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМетодичні рекомендації з самостійної роботи та практичних занять з соціології
Зінчина О. Б., Клименко Г. Т., Кудрявцев О. Ю., Радіонова Л. О. перший проректор Стадник Г. В
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи з дисципліни „Кредитна система” для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності...
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи (для студентів денної форми навчання спеціальності „Психологія ) Львів 2010
Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи та практичних занять З
Методичні рекомендації до самостійної роботи та практичним заняттям з логіки (для студентів усіх курсів усіх напрямів підготовки...
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconЛ. А. Биченко мотивація персоналу методичні рекомендації
Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять І організації самостійної роботи
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів з курсу
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів з курсу "Радіоелектроніка" (для студентів 2 курсу денної та заочної...
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconА. П. Косяк, О. М. Кондрашов, В. Ф. Петрова методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з курсу
Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з курсу «Організація обліку» (для студентів І слухачів 5 курсу факультету...
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів екстернатної форми навчання
...
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМіністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка письмові роботи з політології: методичні рекомендації львів- 2009 письмові роботи з політології: методичні рекомендації
Окрім цього, написання письмових робіт стає основним результатом самостійної роботи студента, що, згідно вимого Болонського процесу,...
Методичні рекомендації до самостійної роботи з соціології iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи з курсу «Вікова Основи здорового способу життя»
Методичні рекомендації до самостійної роботи з курсу «Вікова Основи здорового способу життя» для студентів I курсу заочної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи