Скачати 186 Kb.
|
Херсонський державний університет Кафедра органічної та біологічної хімії “ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з навчальної та науково-педагогічної роботи професор Тюхтенко Н.А. “___”________________2012 року РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 2.1.4. ІСТОРІЯ ХІМІЇ напрям підготовки 6.040101 Хімія* факультет Природознавства, здоров’я людини і туризму Херсон-2012 рік Робоча програма Історія хімії для студентів за напрямом підготовки 6.040101. Хімія*. Розробник: Волкова Світлана Андріївна – доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат хімічних наук, доцент. Робоча програма затверджена на засіданні кафедри органічної та біологічної хімії Протокол від “3” вересня 2012 року № 1 Завідувач кафедри органічної та біологічної хімії _______________________ (доцент Речицький О.Н.) Схвалено науково-методичною радою Факультету Природознавства, здоров’я людини і туризму Протокол від. “____”________________20___ року № ___ Голова _____________ (доцент Вишневська Л.В.) ^
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить: для денної форми навчання – 0,72:1 для заочної форми навчання – ^ Мета курсу: Розвиток будь-якої науки починається з накопичення емпіричних фактів, потім вчені поступово їх систематизують і після народження системи відкривають закономірності, які характерні для цієї науки. Весь цей процес відбувається поступово, інколи спостерігаються відхилення від логічної лінії розвитку, а потім нові факти повертають попередні погляди. Так коротко окреслюється діалектика розвитку науки. Уявити науку як живий ланцюг виникаючих та відмираючих гіпотез та теорій, які належали видатним вченим різних часів, може лише історія. Так, Д.І.Менделєєв вважав, що історія науки не лише дає розуміння складності шляху її зародження та розвитку, але й пробуджує активну зацікавленість її сучасними проблемами. Саме минуле є міцним фундаментом майбутнього. ^ 1. Розглянути зародження та розвиток поглядів на хімічні перетворення речовин (від перших літописів до ХVІІ ст.). 2. Становлення хімії як науки (з другої половини 17 ст. – кінець 19 ст.). 3. Розвиток хімії на основі атомно-молекулярного вчення. 4. Перетворення хімії в науку, яка вивчає закономірності перетворення речовин та одержує нові речовини. 5. Другий аспект розвитку хімії – енергетика. ^ Історія хімії пов’язана з усіма науками природничо-математичного комплексу: біологією, фізикою, географією, а також історією та філософією ^ Хімічні знання у давності та у середні віки Натурфілософські вчені про першопричини утворення розчину. Атомістична теорія Демокрита-Епікура. Вчення Аристотеля. Алхімія. Іатрохімія. Відродження атомістичних уявлень. Виникнення вчення про хімічні елементи. Роберт Бойль та його книга “Хімік-скептик” Вчення про флогістон. Вивчення причин зміни маси розчину за умов його обпалювання. Виникнення вчення про флогістон. Розвиток аналітичної та пневматичної хімії. Аналітична хімія. Пневматична (газова) хімія. Вивчення складу води. Створення кисневої теорії. Відкриття стеохіметрічних законів. Створення і утвердження атомно-молекулярного вчення. Атомистична теорія Дальтона. Корпускулярна теорія Бойля–Лемері. Атомістика Ньютона. Вчення М.В.Ломоносова про атоми і молекули. Атомістична теорія Дальтона. Молекулярна теорія Авогадро. Закон об’ємних відношень. Виникнення молекулярної гіпотези. Становлення органічної хімії. Теорія складних радикалів. Відкриття явища металепсії. Теорія будови багатоосновних кислот. Вчення про гомологію. Теорія хімічних типів Жерара. Виникнення вчення про валентність. Періодичний закон. Відкриття періодичного закону хімічних елементів. Виправлення атомних мас. Відкриття елементів, передбачених Д.І.Менделєєвим. Відкриття інертних газів. Проблема рідкоземельних елементів. Періодичний закон та гіпотеза Праута. Теорія хімічної будови. Ізомерія. Таутомерія. Вчення про взаємний вплив атомів у молекулі. Ненасичені сполуки. Стереохімія. Відношення вчених до нової теорії. Стереохімія азоту. Органічний синтез. Перші органічні синтези. Органічний синтез у 40-х і 50-х роках ХІХ ст. Методи відновлення, окислення та алкування. Хімія ацетилену. Синтез на основі металевоорганічних сполук. Синтез вуглеводнів. ^
^ Змістовий модуль 1. Хімічні знання у давності та у середні віки Лекційний модуль
^
^ 1. Атомістичні уявлення Демокрита, Епікура, Дальтона, Ломоносова. Сучасні уявлення про атом.
Підсумкова тека; реферат. Змістовий модуль 2. Історія сучасної хімії ^
^
Модуль самостійної роботи 1. Вчення про гомологію. 2. Поділ хімії на неорганічну та органічну. 3. Виникнення вчення про хімічні елементи. Сучасне трактування поняття хімічний елемент.
6. Наукові відкриття, які передбачив Д.І.Менделєєв при створенні періодичної системи. 7. Розвиток уявлень про будову розчинів. Підсумкова тека: реферат. Методи навчання При викладанні історії хімії використовуються методи навчання: 1.За джерелом передачі та характером сприйняття інформації: - словесні; - наочні; - практичні. 2. За розв’язком основних дидактичних завдань: - набуття знань; - формування вмінь та навичок; - застосування знань; - застосування творчої діяльності; - засвоєння знань; - перевірка знань. 3. За характером пізнавальної діяльності при засвоєнні змісту дисципліни: - пояснювально-ілюстративний; - репродуктивний; - дослідницький; - евристичний. 4. За поєднанням методів: - інформаційно-повідомлюючий і виконуючий; - пояснювальний і репродуктивний; - інструктивно-практичний і продуктивно-практичний; - пояснювально-спонукаючий і частково-пошуковий; - спонукаючий і пошуковий. Використовуються засоби реалізації методів навчання:
Види контролю, які використовуються у процесі викладання дисципліни: ^ - перед лабораторною роботою – це контроль рівня теоретичної підготовки студента до проведення дослідів у формі письмової відповіді чи розв’язку задачі за 3-5 хвилин (письмовий контроль); - після виконання лабораторної роботи – це оцінювання рівня виконання експерименту (практичний контроль). ^ – це контроль за виконанням індивідуальних завдань з розв’язування задач або тестів (письмовий тестовий або усний тестовий контроль). 3. Підсумковий блочний контроль – це здача модулів у формі колоквіуму (усний контроль) чи розв’язування задач або тестів (письмовий контроль). ^ – це перевірка засвоєння матеріалу всієї дисципліни у формі заліку або екзамену (усний або письмовий контроль). Критерії оцінювання знань та вмінь студенів 5 балів Відповідь повна і правильні на основі вивчених теорій, матеріал викладено у повній логічній послідовності літературною мовою. Лабораторна робота виконана повністю, правильно, отримані наукові результати, оформлена робота правильно. Експеримент виконано за планом з дотриманням техніки безпеки і правил роботи з речовинами та обладнанням. При розв’язуванні експериментальних завдань план розв’язування складено правильно, правильно здійснений підбір реактивів та приладів, відсутні помилки в записах і висновках. Задача розв’язана раціональним шляхом. Самостійна робота виконана повністю, без помилок. 4,5 балів Відповідь чи результат роботи відповідає вимогам до “5”, але містить одну несуттєву помилку, яка виправляється самостійно після зауваження викладача. 4 бала Відповідь повна правильна на основі вивчених теорій, матеріал викладено у певній логічній послідовності, при цьому допущено дві-три несуттєві помилки, які виправлені самостійно за вимогою викладача. Лабораторна робота виконана правильно, спостереження і висновки наукові, але допущенні несуттєві помилки в роботі з речовинами і обладнанням. План лабораторної роботи виконано повністю. при розв’язуванні експериментальної задачі допущені одна дві несуттєві помилки в оформленні, але відповідь правильна. задача розв’язана раціональним шляхом. Самостійна робота містить одну дві несуттєві помилки. 3,5 бала Відповідь чи результат роботи відповідає вимогам до “4”, але несуттєві помилки не виправлено після вказівок викладача. 3 бала Відповідь або неповна, без логічної послідовності, або допущено одна-дві суттєві помилки. План лабораторної роботи виконано на 75%, допущено помилки в оформленні. План розв’язування експериментальної задачі складено правильно, але відповідь містить одну суттєву помилку. При розв’язуванні розрахункової задачі допущена суттєва помилка. Самостійна робота виконана не менше, як на 50%, допущена одна суттєва і при цьому дві-три несуттєві помилки. 2 бала Відповідь містить більше двох суттєвих помилок, які не виправляються після зауваження викладача. План лабораторної роботи виконано менше, як на 50%, спостереження і висновки містять наукові помилки. План розв’язування експериментальної чи розрахункової задачі складено правильно, але відповідь неправильна. Самостійна робота виконана менше, як на 50% або містить декілька суттєвих помилок. 1 бал Відповідь відсутня. Лабораторна робота не виконана. Експериментальна чи розрахункова задача не розв’язані. Самостійна робота не виконана. ^
Зміни та доповнення до робочої програми ______________ н.р. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Протокол № ___ Протокол № ___ від «___» _______200_р. від «___»________200_р. Завідувач кафедри __________ Голова НМР факультету __________ природознавства, здоров’я людини і туризму ______________ н.р. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Протокол № ___ Протокол № ___ від «___» _______200_р. від «___»________200_р. Завідувач кафедри __________ Голова НМР факультету __________ природознавства, здоров’я людини і туризму |