Скачати 1.84 Mb.
|
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УкраїниХерсонський державний університет Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДИСЦИПЛІН ІЗ ГУМАНІТАРНОЇ ТА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ для усіх напрямів підготовки Херсон-2013 Програми розроблені: 1. Поліщук І.Є. – завідувач кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, доцент, кандидат філософських наук. 2.Гришанов І.В. –доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, кандидат філософських наук. 3.Недзельський К.К. - доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, кандидат філософських наук. 4.Сапельняк Т.І. - доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, кандидат історичних наук. 5.Герінбург О.В. - доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, кандидат історичних наук. 6. Галіченко М.В. – викладач кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук. 7. Задорожня Н.О. – завідувач кафедри теорії держави і права, доцент, кандидат філософських наук. Рецензенти: Колодний А.М. - доктор філософських наук, професор. Филипович Л.О. – доктор філософських наук, професор. Затрверджена Вченою радою ХДУ протокол № ___від ________2013 р. Погоджено НМР ХДУ протокол № ___від ________2013 р Затверджено на засіданні кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Протокол № 8 от 4. 02. 2013 р. ЗМІСТ 1.Історія України…………………………………………………… 2.Історія української культури……………………………………. 3.Філософія………………………………………………………….. 4.Філософія………………………………………………………….. 5. Соціологія………………………………………………………… 6.Соціологія спорта…………………………………………………. 7.Філософія техніки………………………………………………… 8.Політологія………………………………………………………… 9.Україна в Європі та світі………………………………………….. 10.Філософія та методологія науки………………………………… 11.Філософія та методологія науки………………………………… Історія України Програма розроблена Герінбург Ольга Вікторівна – к.і.н., доц. кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Сапельняк Тетяна Іванівна – к.і.н., доц. кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Вступ Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Історія України” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів усіх напрямів та спеціальностей університету. Предметом вивчення навчальної дисципліни є минуле українського народу на основних землях його проживання, а також історична діяльність його предків від найдавніших часів до сьогодення. При цьому основна увага приділяється вивченню політичного, державотворчого та соціально-економічного аспектів діяльності українського народу. ^ : Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Знання отримані студентами в рамках даної навчальної дисципліни в подальшому будуть використані при вивченні окремих тем таких навчальних дисциплін як "Філософія", "Історія української культури", "Політологія", "Соціологія", "Україна і світ". Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
^ 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія України” є створення цілісного уявлення про історичний розвиток української держави та народу, що має бути основою для виховання патріотичних почуттів, національної та громадянської гідності. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія України” є формування вмінь студентів системно й історично:
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати:
вміти :
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години /3 кредитів ECTS. 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України (до сер. XVІІ ст.). Україна на порозі Нового часу ( др. пол. XVІІ ст.). Тема 1. Вступ до курсу «Історія України» Предмет і завдання курсу. Методологія вивчення історії України. Сучасні концепції вивчення історії та їх застосування при вивченні історії України. Концептуальні підходи до вивчення історії України. Головні джерела історії України. Історіографія історії України. Аналіз навчальної літератури. Періодизація історії України. Значення курсу «Історія України» для фахової підготовки і виховання громадської позиції та патріотизму, вироблення сучасної історичної свідомості й політичної культури. ^ Найдавніші племена і держави на території України. Поява людини на території України. Первісні люди та їх спосіб життя. Неолітична революція. Трипільська культура. Розвиток землеробства і скотарства. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. ^ Проблема "прабатьківщини" слов’ян в історіографії. Розселення східних слов’ян. Господарство і побут. Суспільно-політичний лад. Духовне життя та вірування. Антський племінний союз. Взаємовідносини східних слов’ян з сусідніми народами. ^ Передумови утворення Київської Русі. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”. Київ як політичний центр полянського союзу племен. Теорії походження державності у східних слов’ян. ^ Князь Олег. Утворення Київської Русі. Соціально-економічний розвиток. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави за Ігоря, Ольги, Святослава. Військові походи князів. Розширення кордонів Руської держави. Русь і Візантія. ^ Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Хрещення Русі та його значення. “Руська Правда”. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії середньовічної Європи. ^ Причини і наслідки роздробленості Русі. Галицько-Волинська держава та її роль в історії України. Боротьба з монголо-татарами. ^ Загарбання українських земель сусідніми державами. Політична ситуація в Східній Європі ХІV – першій половині ХІVІІ ст. Входження українських земель до складу сусідніх держав – Литви, Польщі, Угорщини, Московської держави, Молдавського князівства та Кримського ханства. ^ Зростання політичної могутності Великого князівства Литовського. Боротьба за оволодіння Галицько-Волинським князівством. Включення до його складу Східної Волині, Сіверщини, Київщини і Поділля. Політика великих литовських князів на українських землях. Суспільно-політичний устрій держави. Кревська унія. Розширення південних кордонів князівства. Боротьба проти наступу німецьких лицарів. Грюнвальдська битва. Литовський князь Вітовт, його зовнішня і внутрішня політика. Ліквідація удільних князівств. Зміцнення Московської держави та її боротьба з Великим князівством Литовським за Сіверську землю. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XIV - середині XVI ст. Розвиток сільського господарства, ремесла, сільських і міських промислів. Зростання міст. Надання магдебурзького права українським містам. Формування панщинно-фільваркового господарства. Зростання залежності населення від магнатів і шляхти. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.). Устави на волоки. Зростання впливу Польщі на Литву. Наступ католицизму. Православна церква. ^ Походження, джерела поповнення і час виникнення козацтва. Місце козаків у охороні південних рубежів Великого князівства Литовського від татар і турків. Причини, час і місце заснування першої Запорозької Січі. Зміни розташувань Січей. Початок морських походів козаків у турецькі володіння. ^ Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання національно-визвольної боротьби українського народу. Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Україна під владою Польщі. Польська колонізація українських земель. Соціально-економічний розвиток України. Релігійна політика уряду Речі Посполитої. Берестейська церковна унія. Козацько-селянські повстання та їх історичне значення. Походження, джерела поповнення і час виникнення козацтва. Причини, час і місце заснування першої Запорозької Січі. Зміни розташувань Січей. Господарство козаків. Початок морських походів козаків у турецькі володіння. Політична і соціокультурна роль козацтва в історії України. ^ Історичний портрет Б.Хмельницького. Українсько-польська війна. Відносини української старшини з Кримським ханством. Переяславсько-московський договір та його оцінка в історіографії. Формування української козацької держави. ^ Гетьман Іван Виговський. Порушення царем умов Переяславської угоди. Гадяцький договір. Юрій Хмельницький. Розчленування України на Лівобережжя і Правобережжя. Чорна Рада. Гетьмани П.Тетеря та І.Брюховецький. Андрусівський мир. Гетьман Петро Дорошенко. Бучацька угода. Гетьмани Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович. Дальше обмеження автономії України. Бахчисарайська угода. «Вічний мир» і остаточне закріплення поділу України. ^ Адміністративно-політичний устрій. Наступ на політичну автономію України. Обрання гетьманом Івана Мазепи. «Коломацькі статті». Соціальна політика І.Мазепи. Україна на початку Північної війни. Таємна дипломатія І.Мазепи. Його перехід на бік Карла XII та наслідки цієї акції для України. Обрання гетьманом І.Скоропадського. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи. Гетьман у вигнанні Пилип Орлик та його «Конституція». Інкорпораційна політика царизму. Утворення Малоросійської колегії на чолі з С.Л.Вельяміновим. Наказний гетьман П.Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д.Апостол. Економічна політика, реформа судових установ. Останній гетьман України К.Розумовський. Обмеження козацького самоврядування на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі. Задунайська Січ. Утворення Чорноморського козацтва. Переселення козаків на Кубань. Прагнення старшини до зрівняння в правах з російським дворянством. ^ Особливості соціально-економічного життя. Гайдамацький рух, його причини, характер і розмах. Коліївщина. Західноукраїнські землі під чужоземним ігом. Полонізація православної шляхти. Релігійні відносини. Занепад братств. Рух опришків. Закарпаття під владою Угорщини. Буковинські землі в складі Молдавського князівства. Поширення на Буковину влади Австрії. Змістовий модуль 2. Нова та новітня історія України (ХІХ – поч. ХХІ ст.). ^ Українські землі у складі Росії в першій половині ХІХ ст. Адміністративно-територіальний устрій і чисельність населення. Розвиток товарних відносин і криза феодальної системи господарства. Стан сільського господарства. Промисловість. Торгівля. Транспорт. Загострення соціальних суперечностей. Поширення кріпацтва на Південну Україну. Декабристи в Україні. «Південне товариство». «Товариство об'єднаних слов'ян». Повстання Чернігівського полку. Вилив польського повстання 1830-1831 рр. на Україну. Початок українського національного відродження. Утворення Кирило-Мефодіївського товариства. Програмні твори кирило-мефодіївців. Спроби практичної діяльності. Т.Г.Шевченко в українському національному русі. Вплив його творів на формування української національної ідеї. Репресії царизму проти кирило-мефодіївців і Т.Г.Шевченка. ^ Кримська війна і Україна. Маніфест і Положення 19 лютого 1861 р. Особливості селянської реформи в різних регіонах України. Реформи 60-70-х років: земська, міська, судова, фінансова, військова. Історичне значення реформ. Перехід від мануфактури до фабрики. Промисловий розвиток українських земель в пореформену добу. Залізничне будівництво. Швидкий розвиток важкої промисловості в Донбасі і Придніпров'ї. Чужоземний капітал та його значення у прискоренні темпів промислового розвитку. Народження вітчизняної буржуазії. Стан сільського господарства. Кріпосницькі пережитки у землеволодінні і землекористуванні. Поглиблення соціального розшарування села. Зростання міст. Класи і стани українського суспільства. Становлення української нації. Український національний рух. В.Антонович як ідеолог «хлопоманства». Громадівський рух «Братерство тарасівців». «Молода Україна». Селянський рух. Поява народників і «ходіння в народ». «Чигиринська змова». Робітничий рух.. Активізація національного руху. Перші політичні партії. ^ Економічний розвилок західноукраїнських земель після революції 1848-1849 рр. Чужоземний капітал у промисловості. Становище робітників. Національний склад буржуазії і робітників. Стан сільського господарства. Землеволодіння і землекористування. Початок переселення українців на Американський континент. Перші українські колонії в США, Канаді, країнах Південної Америки. Суспільно-політичний рух після революції 1848—1849 рр. Москвофіли і народовці. Виникнення Української соціал-демократичної і Української національно-демократичної партій. ^ Загальні тенденції та особливості українського національного руху в др. пол. ХІХ ст. Народницький рух у 60-80 –ті роки. “Братство тарасівців” як праобраз українських політичних партій. Перші робітничі організації, марксистські гуртки, соціал-демократичні осередки. Особливості національного руху в західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. Боротьба москвофілів з народовцями. РУРП – перша легальна українська партія європейського типу. Започаткування руху за політичну незалежність України. “Молоді” радикали і книга Ю.Бачинського “Україна irredenta”. Виникнення соціал-демократичної і національно-демократичної партій. Партійні видання і соціально-політичні часописи. Українські політичні партії в Наддніпрянській та Західній Україні. Діяльність загальноросійських партій на українських землях. "Українське питання" в програмах політичних партій. ^ Україна на початку ХХ століття. Соціально-економічне становище українських земель у складі Росії. Монополії у промисловості і в банківській справі. Економічна криза 1900-1903 рр. Робітничі страйки 1903 р. Масові селянські виступи. ^ Робітничі страйки в Україні після «кривавої неділі». Повстання на броненосці «Потьомкін». Жовтневий політичний страйк. Виникнення рад робітничих депутатів. Збройні виступи у Харкові, Олександрівську, Донбасі. Державна Дума. Піднесення українського національного руху. Виникнення україномовної преси. «Просвіти» в українському русі. Українська думська громада. Третьочервневий переворот. Столипінська аграрна реформа. Економічні і політичні наслідки реформи. Масові переселення українських селян до Сибіру і Далекого Сходу. Діяльність українських партій і організацій в післяреволюційну добу. Робітничий і селянський рух. Українське питання в Державній Думі. ^ Соціально-економічний розвиток. Боротьба трудящих проти соціального гніту. Кооперативний рух. Поява українських організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт». Культурно-просвітницький рух. Церковне життя. Активізація переселенського руху за океан. ^ Воєнні дії на території України. Національно-визвольний рух в умовах війни. Товариство українських поступовців. «Спілка визволення України». Антиукраїнська політика у новоствореному Галицько-Буковинському губернаторстві. Українські січові стрільці. Антивоєнний рух народних мас. ^ Лютнева революція в Росії. Утворення Центральної Ради в Києві. Курс на автономію України. І та ІІ Універсали. Утворення УНР. Більшовики та українська революція. ІУ Універсал. Прийняття Конституції УНР. Падіння Центральної Ради. Українська держава П.Скоропадського: внутрішня політика, зовнішньополітичний курс, національно-культурна політика. Директорія УНР, її склад, соціальна база, політика. ЗУНР. Акт злуки УНР та ЗУНР. ^ Війна Радянської Росії проти УНР. Більшовицька влада в Україні. Політика "воєнного комунізму". Селянський опір більшовицькій владі. Махновщина. Радянська влада як форма більшовицької диктатури. Проголошення УСРР. Перша радянська конституція України. ^ Україна в добу нової економічної політики (1921-1928 рр.) Соціально-економічне і політичне становище України на початку 20-х років. Перехід до нової економічної політики. Мета і цілі непу. Голод 1921-1923 рр. на півдні України: причини і наслідки. УСРР в системі «договірної федерації». «Автономізація» незалежних республік під виглядом утворення нової федерації — СРСР. Перші наслідки входження УСРР до складу Радянського Союзу. Конституція СРСР 1924 р. НЕП у промисловості. Суть господарського розрахунку. Трестування промисловості.. Перші наслідки відбудовного процесу. Позиції лідерів державної партії щодо майбутнього курсу соціально-економічної політики. Сталінський курс па «всеосяжну колективізацію» селянських засобів виробництва. Курс на індустріалізацію країни. «Криза непу» як результат відмови партійно-державного керівництва від змички між містом і селом. «Ножиці цін». Хлібозаготівельні кризи. Політика коренізації, її особливості і наслідки. Досягнення і прорахунки українізації. Ставлення тоталітарного режиму до інтелігенції. Перші кроки культурного будівництва: кампанія щодо ліквідації неписьменності, розгортання мережі освітніх установ, створення закладів комуністичного виховання. Ліквідація університетської освіти і перенесення центру наукових досліджень в установи ВУАН. Наслідки радянізації науки. Національне відродження у літературі та мистецтві. Антицерковна політика державної партії. ^ Завершення внутріпартійної боротьби в ЦК ВКГІ(б) і утвердження одноособової диктатури И.В.Сталіна. Згортання нової економічної політики. Проблема темпів індустріалізації. Дискусії з приводу плану першої п'ятирічки. Перехід до директивного планування. Ескалація репресій проти господарників і спеціалістів. Виробниче змагання. Стаханівський рух. Результати капітального будівництва у промисловості в роки першої і другої п'ятирічок. Хлібозаготівельна криза 1924-1929 рр. Поворот до суцільної колективізації. Гасло: «Ліквідація куркульства як класу»: причини, масштаби, наслідки. Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931-1932 рр. Деградація сільськогосподарського виробництва в одержавлених колгоспах. Голодомор 1932-1933 рр. і його наслідки. Зростання культу особи Сталіна. Репресії на Україні. Судові політичні процеси 30-х років. Чистка партії. Знищення керівництва КП(б)У. Згортання політики українізації. Національно-культурна політика державної партії в УРСР 30-х років. Боротьба з буржуазним націоналізмом» і «націонал-ухильництвом». «Розстріляне відродження». Умови і результати культурного розвитку в 30-х роках. Ліквідація неписьменності. Загальноосвітня і вища школа. Відродження університетської освіти. Діяльність АН УРСР. Здобутки і трагічні сторінки літератури і мистецтва. ^ Західноукраїнські землі між двома світовими війнами. Мюнхенська змова і доля Карпатської України. Пакт Молотова-Ріббентропа. Початок Другої світової війни. Включення західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянізація. Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Катастрофічні поразки 1941 р. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Бої за Донбас. Початок народної боротьби в тилу ворога. Німецький окупаційний режим. План «Ост». Адміністративний устрій окупованої України. Розгортання радянського і націоналістичного партизанського руху проти окупантів. Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок визволення території України. Розгортання наступу на Лівобережну Україну після Курської битви. Битва за Дніпро. Бої на Правобережжі і в західних областях. Взаємовідносини радянських партизанів з ОУН-УПА. Завершення боїв за Україну восени 1944 р. Демографічні наслідки війни. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини. ^ Включення УРСР у світову політику як однієї з фундаторів і членів ООН. Участь української делегації в Паризькій мирній конференції 1947 року. Завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави. Операція «Вісла». Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 рр. Насильницька колективізація в західних областях України. Нова смуга масових репресій проти громадян України. Підпільно-партизанська боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом. Ідеологічний наступ сталінщини на спроби культурно-національного відродження. ^ Україна після смерті Сталіна. Ідеологічна кампанія з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Передача Кримської області до складу УРСР: мотиви і правова основа. Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Реформи М.С.Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення. Заходи щодо удосконалення управління і модернізації промисловості. Спроби подолання кризи в сільському господарстві. Участь України в освоєнні східних регіонів СРСР і цілинних земель. Поява дисидентів в Україні. Зародження руху «шістдесятників», їх ролі, у національно-культурному житті. Переміни в кремлівському керівництві у жовтні 1964 р. та їх наслідки для України. |