Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен icon

Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен




Скачати 421.16 Kb.
НазваПоложення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен
Сторінка1/3
Дата04.05.2013
Розмір421.16 Kb.
ТипПоложення
  1   2   3

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКЗАМЕНІВ

ПО КАФЕДРІ КУЛЬТУРОЛОГІЇ


I. ПІДГОТОВКА ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

1.1. Вихідні положення Стандарту вищої освіти МОН України про державний екзамен

Відповідно до Стандарту вищої освіти МОН України у ХДУ вибрано структуру завдань державної атестації випускників згідно з наступним варіантом: державний екзамен з Загальної психології, Психодіагностики, Педагогіки та психології (освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр); Психології, Української і світової художньої культури та методики її викладання, Творчої роботи (виконання театральних постановок) (освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст); Української і світової художньої культури та методики її викладання (освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр).

Державний екзамен включає завдання з нормативних дисциплін для напрямів підготовки:

6.030102 Психологія: «Загальна психологія», «Психодіагностика» та Випускна робота;

6.020205 Образотворче мистецтво*, 6.020202 Хореографія*, 6.020204 Музичне мистецтво*: «Педагогіка та психологія»;


Спеціальність: 7.03010201 Психологія. Спеціалізація: художня культура, режисура шкільних театрів: «Психологія», «Українська і світова художня культура та методика її викладання», «Творча робота» (виконання театральних постановок) та Випускна робота.

Спеціальність: 7.02020501 Образотворче мистецтво. Спеціалізація: художня культура, комп’ютерний дизайн; декоративне мистецтво; Спеціальність: 7.02020201 Хореографія. Спеціалізація: художня культура, народно-сценічна хореографія; сучасна хореографія; Спеціальність: 7.02020401 Музичне мистецтво. Спеціалізація: художня культура, вокально-хорове мистецтво; інструментально-виконавська майстерність: «Українська і світова художня культура та методика її викладання»


Спеціальність: 8.02020501 Образотворче мистецтво; Спеціальність: 8.02020201 Хореографія; Спеціальність: 8.02020401 Музичне мистецтво: «Українська і світова художня культура та методика її викладання».


^ 1.2. Цілі й функції державного екзамену

Державний екзамен повинен визначати рівень засвоєння студентами матеріалів наведених вище фахових дисциплін, вміння самостійно аналізувати складні психолого-педагогічні явища та процеси, активно використовувати набуті знання у своїй професійній та культурно-освітній діяльності.

Державний екзамен є продовженням навчально-виховного процесу, складовою частиною завершального етапу підготовки бакалаврів (спеціалістів, магістрів) напрямів (спеціальностей) Психологія; Образотворче мистецтво*; Хореографія*; Музичне мистецтво*.

Цілі державного екзамену зумовлюють і його функції. Головною з них є контроль та оцінка рівня фахових психолого-педагогічних, художньо-історичних та культурологічних знань, отриманих студентом протягом навчання.

Реалізація цієї функції припускає перевірку методологічних та теоретичних принципів, проблем і положень наведених вище дисциплін, а також вміння їх використовувати в аналізі культурно-освітніх явищ і практичній діяльності.

Важливе значення має функція виявлення навичок вирішення практичних завдань, конкретного аналізу проблемних ситуацій.

Державний екзамен виконує ще й важливу виховну функцію, яка виявляється у вмінні студента самостійно, логічно й послідовно висловлювати свої професійні переконання, здійснювати самоконтроль та критично оцінювати власні знання і навички.

Державний екзамен за умов всебічного аналізу його результатів, дозволяє найбільш вичерпно з’ясувати позитивний досвід та недоліки в організації, змісті й методиці викладання фахових дисциплін, а також самостійної роботи студентів.

Все це дає можливість визначити конкретні заходи щодо удосконалення викладання, накреслити шляхи поліпшення взаємозв’язку та спадкоємності у їх викладання.

Таким чином, державний екзамен в значно більшій мірі, аніж курсові іспити, є засобом всебічного впливу на особистість студента і має контрольну, пізнавальну та виховну функції.


^ 1.3. Загальні вимоги до організації державного іспиту

Організаційна підготовка до державного екзамену проводиться згідно з розпорядженням ректору університету. Кафедри образотворчого мистецтва і дизайну, вокалу та хорових дисциплін, музичного мистецтва і хореографії, культурології разом з навчальним відділом, деканатом факультету культури і мистецтв організують підготовку до державного екзамену за заздалегідь розробленим планом.

Для підготовки і складання державних іспитів виділяється не менше п’яти навчальних днів, протягом яких організується читання оглядових лекцій обсягом 24 годин, проведення групових та індивідуальних консультацій.


^ 1.4. Формування Державних екзаменаційних комісій (ДЕК)

Прийом державного екзамену здійснюється Державною екзаменаційною комісією. Державна екзаменаційна комісія формується щорічно на період проведення іспиту в межах Державної екзаменаційної комісії за спеціальністю з числа професорсько-викладацького складу кафедри культурології у кількості чотирьох осіб на чолі з головою – висококваліфікованим фахівцем в області соціально-гуманітарних наук, який має вчений ступінь або звання. Персональний склад комісії затверджується ректором університету не пізніше як за місяць до початку державного екзамену. Голова Державної екзаменаційної комісії з державного екзамену затверджується ректором за узгодженням з деканом, навчальним відділом.


^ 1.5. Про перелік документів та їх підготовку для ДЕК

У Державну екзаменаційну комісію до початку державного екзамену подаються такі документи:

- наказ ректора (декана факультету культури і мистецтв) про допуск студентів до державного іспиту;

- довідка про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт тощо.

Для оформлення протоколів Державної екзаменаційної комісії призначається секретар.


^ 1.6. Розклад державного екзамену та формування складу екзаменаційних студентських груп

Розклад державного екзамену складається деканатом факультету психології, історії та соціології разом з навчальним відділом університету, затверджується проректором з навчальної та науково-педагогічної роботи і доводиться до відома всіх учасників державного екзамену не пізніше як за місяць до його початку.

Списки навчальних груп складаються деканатом відповідно до затвердженого розкладу. Кожна ДЕК приймає за день тільки одну екзаменаційну групу.

Для складання держіспиту навчальним відділом спеціально виділяються і закріплюються за ДЕК постійні аудиторії.


^ 1.7. Вибіркова тематика оглядових лекцій

Оглядові лекції під час підготовки до комплексного державного іспиту не повинні бути:

  • простим повторенням прочитаних раніше тем з визначених дисциплін;

  • коротким та поверховим викладенням програмних тем навчальних курсів;

  • відповідями на питання екзаменаційних білетів.

Враховуючи кількість відведених га оглядові лекції годин, лектору необхідно будувати їх на таких засадах:

  • лекції повинні мати цілеспрямований, методологічний характер з використанням найсучасніших досягнень історії, залученням актуального статистичного матеріалу;

  • розкрити спадкоємність та взаємозв’язок дисциплін, питання програм яких включені до державного екзамену;

  • здійснити органічний зв’язок теоретичних і практичних питань щодо професійної підготовки студентів.

Врешті решт оглядові лекції повинні допомогти студентам розібратися з найбільш складними питаннями фахових дисциплін.

Формуючи тематику оглядових лекцій, треба першочергову увагу приділяти висвітленню декількох вузлових, найбільш важких, актуальних і одночасно складних для самостійного вивчення студентами проблем.

Виходячи з обмеженого часу, виділеного на оглядові лекції, доцільно будувати їх на основі курсів «Історія художньої культури», «Методика викладання художньої культури, етики, естетики», «Психологія», «Психодіагностика», «Основи наукових досліджень», «Педагогіка: загальна, мистецька», «Основи акторської майстерності та режисура», «Навчальний театр».

Ця вибіркова тематика, зрозуміло, не відкидає й інші варіанти організації оглядових лекцій.


^ 1.8. Методика проведення консультацій (індивідуальних і групових)

Під час підготовки до іспитів велику роль відіграють консультації. Зазвичай кожній групі дають дві передекзаменаційні консультації.

Консультація має установчий характер. Тому вона організується для потоку студентів на самому початку тритижневого терміну, виділеного для підготовки й складання державного екзамену. Її можна проводити ще до закінчення читання оглядових лекцій.

На консультації пропонуються методичні рекомендації з організації самостійної роботи в період підготовки до державного екзамену.

На консультації викладач розповідає студентам:

  • про принципи групування питань в екзаменаційних білетах;

  • про місце (аудиторії), час та порядок проведення іспиту;

  • про режим роботи в дні підготовки до іспиту;

  • про методичні вказівки до підготовки і проведення державного екзамену.

Консультація має на меті надати студентам допомогу у вивченні нових і найбільш складних питань фахових дисциплін. Ця консультація проводиться напередодні іспиту для окремої групи студентів.

Викладач рекомендує студентам заздалегідь сформувати питання, на які вони бажають отримати додаткові пояснення. Це, зрозуміло, не виключає можливості для кожного студента задавати свої питання під час проведення консультації. Доцільно також на консультації проаналізувати найбільш поширені помилки, які допускали студенти в попередніх групах на держіспиті.

Консультацію можна проводити у формі «круглого столу» за участю викладачів, які входять до складу Державної екзаменаційної комісії.


^ 1.9. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань

Підготовка і формування екзаменаційних білетів є одним з найбільш складних і відповідальних питань. При їх формуванні можна користуватися двома різними підходами.

Перший полягає у збереженні специфіки кожної дисципліни. Це полегшує вирішення організаційних моментів: питання оглядових лекцій, проведення консультацій, підведення підсумків іспитів тощо. Але можливе дублювання окремих питань.

Другий підхід – комплексний, системний, являє собою синтез усіх наскрізних проблем фахової підготовки. У цьому випадку екзаменаційні питання повинні формуватися на засадах методологічного їх значення, актуальності з погляду на сучасні вимоги. Безумовно, за таким підходом частина питань може залишитися поза увагою укладачів екзаменаційних білетів. Тому доцільно включати їх в білети як самостійні питання.


^ 1.10. Підготовка та характер екзаменаційних білетів

Іспит проводиться за білетами, складеними відповідно до програми державного екзамену. Кожний білет складається з трьох питань, що дає змогу перевірити знання студентів з дисциплін Історія художньої культури», «Методика викладання художньої культури, етики, естетики», «Психологія», «Психодіагностика», «Основи наукових досліджень», «Педагогіка: загальна, мистецька», «Основи акторської майстерності та режисура», «Навчальний театр».

Білети затверджуються завідуючими випускових кафедр, Науково-методичною радою, деканом факультету та проректором з навчальної та науково-педагогічної роботи.

^ II. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ


2.1. Вихідні умови Тимчасового положення державного екзамену

До державного екзамену допускаються студенти, які закінчили вивчення всіх теоретичних дисциплін, склали всі заліки й іспити згідно з навчальним планом бакалавра / спеціаліста, магістра.

Державний екзамен проводиться письмово або усно у формі відповідей на питання білета. У процесі підготовки відповідей студент може користуватися навчальними програмами з відповідних курсів для вищих навчальних закладів.

Державний іспит проводиться на відкритому засіданні комісії за наявності не менше трьох її членів; на засіданні комісії можуть бути присутні представники ректорату, деканатів.

Тривалість комплексного державного іспиту за фахом одного студента – не більше 30 хвилин. Тривалість засідання Державної екзаменаційної комісії не повинна перевищувати шести годин на день.


^ 2.2. Методичні поради студенту з підготовки відповідей на питання екзаменаційного білета


Отримавши екзаменаційний білет, студент знайомиться із змістом питань, визначає місце кожного з них у загальній структурі фахової підготовки.

Студенту надається можливість користуватися програмами з кожної дисципліни, що включені до державного екзамену.

Визначивши логіку відповіді на питання, потрібно скласти розгорнутий план відповіді у формі окремих тез, враховуючи при цьому зміст відповідних першоджерел та новітніх досягнень з психології / галузі культури. Важливо також визначити для себе категоріальний апарат, на основі якого буде розглядатися зміст питання.

У разі сумніву щодо розуміння сформульованих у білеті питань, студент має право звернутися за поясненням до екзаменаційної комісії.


^ 2.3. Про форму проведення державного іспиту


До початку іспиту група студентів, які складають його за розкладом у цей день, запрошується в аудиторію, де відбувається засідання ДЕК.

Голова комісії поздоровляє студентів з початком державного екзамену, знайомить їх зі складом ДЕК і коротко пояснює порядок її роботи.

Враховуючи режим роботи комісії, до іспиту запрошуються одночасно не більше 5-ти студентів. Кожному з них для підготовки відповідей виділяють окремий стіл. Необхідні записи студент робить на стандартних аркушах, що видаються комісією.

Кульмінаційна частина іспиту – заслуховування комісією відповідей студента. Якщо останній відхиляється у бік від сформульованих у білеті питань, голові комісії необхідно спрямувати відповідь студента у правильному напрямі. Члени комісії, з дозволу голови ДЕК, мають право задавати уточнюючі й додаткові питання. Методично доцільно задавати питання після відповідей студента на всі питання екзаменаційного білета.

Якщо студент допускає у відповіді помилки, його треба негайно виправляти. При необхідності можна супроводжувати свої зауваження короткими поясненнями, щоб запобігти можливим повторенням аналогічних помилок у наступних відповідях студента.

Додаткові питання члени комісії задають на державному екзамені за таких обставин:

  • відповідь студента не достатньо повна, позбавлена логічності й визначеності;

  • у відповіді допущені суттєві помилки;

  • виникають сумніви в оцінці знань студента.

Уточнюючі й додаткові питання треба чітко сформулювати. Члени комісії повинні пам’ятати про необхідність підтримки на іспиті невимушеної, доброзичливої обстановки, яка сприятиме спокійній підготовці студентів до відповідей.

Разом із тим важливо органічно поєднувати на державному іспиті високу вимогливість і об’єктивність в оцінках, індивідуальний підхід до студентів у визначенні рівня їх знань.


^ 2.4. Єдині критерії екзаменаційних оцінок і методика оцінки результатів державного екзамену


Критерії екзаменаційних оцінок:

Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів спеціальності Психологія

А 5 (відмінно) Студент ґрунтовно знає фактичний та теоретичний матеріал, вільно оперує широким колом джерел, володіє понятійним апаратом, знайомий з головними науковими проблемами, поглядами дослідників. Він (вона) вміє використовувати та аналізувати джерела та наукову літературу. Має навички самостійної роботи з різними видами джерел, їх співставлення.


В 4,5 (добре) Студент вільно володіє фактичним та теоретичним матеріалом, оперує значним колом джерел і наукової літератури із заданої тематики. Вміє використовувати теоретичні знання під час аналізу джерел. Має навички роботи з наукової літератури.


С 4 (добре) Студент знає матеріал навчального курсу, ознайомлений з науковою літературою. Бракує вмінь самостійного аналізу джерел, критики джерела, самостійного формулювання питання. Має первинні навички роботи з науковою літературою.


D 3,5 (задовільно) Студент має основний теоретичний матеріал, має уявлення про значення різних видів історичних джерел, але помиляється, має певні прогалини в розумінні теоретичного курсу. Не вміє окреслити коло проблем, визначити головні теми і поняття. Має навички роботи з джерелами, але не критично сприймає інформацію.


Е 3 (задовільно) Студент має загальні уявлення з тематики та проблематики курсу, оперує головними дефініціями, але не розуміє

^ Критерії екзаменаційних оцінок

Творча робота”



5

(відмінно)

(за системою ECTS – A; 90-100 балів)




Виставляється, якщо студент демонструє високий рівень володіння внутрішньою і зовнішньою технікою актора; як режисер-постановник організовує сценічний простір, володіє мовою мізансценування, вдало поєднуючи у постановчій роботі всі компоненти театрального мистецтва: сценографію, музику, світло, костюми, грим; створив постановчий план, який повністю розкриває зміст усіх його розділів: режисерський аналіз п’єси, режисерський задум вистави, втілення режисерського задуму вистави.


4,5

(добре)

(за системою ECTS – В; 82-89 балів)




Ставиться у випадку, якщо студент демонструє високий рівень володіння внутрішньою і зовнішньою технікою актора; як режисер-постановник організовує сценічний простір, володіє мовою мізансценування, вдало поєднуючи у постановчій роботі всі компоненти театрального мистецтва: сценографію, музику, світло, костюми, грим; створив постановчий план, який не у повному обсязі розкриває зміст його розділів.

4

(добре)

(за системою ECTS – С; 74-81 балів)




Ставиться, якщо студент демонструє достатній рівень володіння внутрішньою і зовнішньою технікою актора; як режисер-постановник організовує сценічний простір, володіє мовою мізансценування, поєднуючи у постановчій роботі всі компоненти театрального мистецтва на середньому рівні; створив постановчий план, який не у повному обсязі розкриває зміст його розділів.

3 (задовільно)

(за системою ECTS – Е; 60-63 балів)




Виставляється, якщо студент не має акторських робіт; як режисер-постановник посередньо організовує сценічний простір, поєднує у постановчій роботі компоненти театрального мистецтва на середньому рівні; створив постановчий план, який недостатньо розкриває зміст його розділів.

2, 1

(незадовільно)

(за системою ECTS – F, FX; 1-59 балів)




Вказує на те, що студент не оволодів технікою актора; не проявив здібності режисера-постановника; не створив постановчий план за певним драматургічним матеріалом.



^ 2.5.Оформлення результатів державного екзамену

Рішення щодо оцінки знань студента приймається Державною екзаменаційною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії,які брали участь у засіданні. За умов рівності кількості голосів вирішальним є голос голови.

Результати комплексного державного іспиту за фахом визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Студентам,які не склали комплексний державний іспит за фахом з повноважних причин(підтверджених документально),ректором університету йому може бути надана можливість складання іспиту під час підготовки до інших державних іспитів,а також захисту випускної роботи.

Протоколи засідання Державної екзаменаційної комісії,залікові книжки з проставленими в них оцінками підписуються головою і членами комісії.

^ III. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖІСПИТУ


3.1.Методика аналізу та оголошення результатів комплексного держіспиту

Результати комплексного державного іспиту за фахом оголошується студентам у день його проведення після оформлення протоколів Державної екзаменаційної комісії. При цьому дається загальна оцінка студентів,визначаються найбільш яскраві з них,характеризується рівень фахової підготовки студентів.


^ 3.2.Звіт про результат іспиту

Після закінчення роботи Державної екзаменаційної комісії її голова складає звіт. Підсумки державного екзамену обговорюються на засіданнях Вченої ради університету,Вченої ради факультету культури і мистецтв випускаючими кафедрами.


^ 3.3.Реалізація висновків і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії

Ректорат, Вчена рада факультету культури і мистецтв, випускаючи кафедри за підсумками комплексного державного іспиту за фахом розробляють і здійснюють відповідні заходи, які спрямовані на подальше удосконалення викладання фахових дисциплін і підвищення якості підготовки фахівців в галузі музичного мистецтва.

  1   2   3

Схожі:

Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconПоложення Стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про державний екзамен
Відповідно до Стандарту вищої освіти Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України у хду вибрано структуру завдань державної...
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconПоложення Стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про державний екзамен
Відповідно до Стандарту вищої освіти Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України у хду вибрано структуру завдань державної...
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconПоложення про державний вищий заклад освіти, на підставі ліцензії ав №395860, яка видана мон україни 11. 07. 08 р., Постанови Вченої ради Буковинського державного медичного університету від 29. 05. 2008 року
Про вищу освіту" та постанови Кабінету міністрів України від 05. 09. 96 №1074 "Про затвердження положення про державний вищий заклад...
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconМ. М. Більченко Підпис Прізвище та ініціали
Робоча програма складена на основі опп підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти мон україни
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconМ. М. Більченко Підпис Прізвище та ініціали
Робоча програма складена на основі опп підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти мон україни
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconМ. М. Більченко Підпис Прізвище та ініціали
Робоча програма складена на основі опп підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти мон україни
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconПро затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки "Медицина"
Го державного іспиту, який передбачений галузевими стандартами вищої освіти для напряму підготовки "Медицина", що затверджені наказами...
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconПро затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом підготовки "Медицина"
Го державного іспиту, який передбачений галузевими стандартами вищої освіти для напряму підготовки "Медицина", що затверджені наказами...
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconМон україни;  Наказ, Положення  вiд 01. 06. 2006  №423
Щодо затвердження Положення про проведення конкурсного відбору Міністерством освіти І науки України
Положення Стандарту вищої освіти мон україни про державний екзамен iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання
Менеджмент" спеціальності 03060101 "Менеджмент організацій І адміністрування" складена відповідно до вимог Галузевого стандарту вищої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи