Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» icon

Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»




Скачати 158.86 Kb.
НазваПерелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
Дата02.11.2012
Розмір158.86 Kb.
ТипДокументи

Перелік документів,

які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»


1.Психолого-педагогічна характеристика на учнівський колектив класу.

2.Методична розробка виховного заходу, що складається з :

  • плану підготовки виховного заходу;

  • психолого-педагогічного обґрунтування форми виховного впливу;

  • сценарію виховного заходу;

  • самоаналізу виховного заходу.



Завідувач кафедри

педагогіки та психології проф. Федяєва В.Л.

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний педагогічний університет
^

Кафедра педагогіки та психології




Матеріали педагогічної практики


(психолого-педагогічний розділ)


Студента (ки) _________________


______ курсу __________ групи

Факультету (інституту) ________

_______________________________

Місце практики: ЗОШ __________

_______________ клас

Класний керівник - _____________

Керівник від кафедри педагогіки

та психології - _________________


Херсон – 2010

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний педагогічний університет
^

Кафедра педагогіки та психології




Методична розробка виховного заходу

_________________________________

_________________________________“


Студента (ки) _________________


______ курсу __________ групи

Факультету (інституту) ________

_______________________________

Місце практики: ЗОШ __________

_______________ клас

Класний керівник - _____________

Керівник від кафедри педагогіки

та психології - _________________







Херсон – 2010


Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет
^

Кафедра педагогіки та психології




Психолого-педагогічна характеристика на учнівський колектив класу


Студента (ки) __________________


______ курсу __________ групи

факультету ____________________

_______________________________

Місце практики: ЗОШ __________

_______________ клас

Класний керівник - _____________


^

Херсон – 2010




МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

І. Приблизна схема вивчення класного колективу та складання його характеристики

    1. ^ Загальні відомості про класний колектив та історія його формування (кількість учнів, із них хлопців та дівчат, віковий склад, кількість новоприбулих, час виникнення, чи було злиття з іншими класами, зміна класних керівників тощо).

    2. ^ Зміст і характер діяльності.

Учіння: загальна характеристика успішності та дисципліни; наявність контролю за оцінками окремих учнів, вимоги до них класного керівника, активу та всього колективу; взаємодопомога, її форми та організація; дисципліна класу на уроках; втілення нових технологій учіння; негативні моменти в учбовій роботі (негативна мотивація учіння, списування. груповий бойкот занять, неготовність до відповідей на уроках, навчальне перевантаження, відсутність контакту з окремими вчителями тощо).

Життя класу поза навчальними заняттями: інтерес до сучасних політичних подій, музики, мистецтва, літератури, спорту, молодіжних течій. угрупувань, цінностей; форми прояву цих інтересів: диспути, вечори, дискотеки, факультативи, творчі зустрічі тощо; участь класу в суспільному житті.

Суспільно-корисна праця та її місце у позакласному житті колективу: види праці та характер її виконання; прояви солідарності та свідомої дисципліни.

Зв’язок із суспільними (шефськими) організаціями: форми його вираження; вплив на клас батьківської спільності.

    1. ^ Керівництво класним колективом та його організація.

Актив класу та його робота; формальний лідер, його вплив на клас; характеристика активістів (їх ініціативність, самостійність, ідейність, вимоги до себе та до інших, авторитет серед товаришів, організаторські здібності, відношення до суспільної думки, положення в системі міжособистісних відносин.

Наявність в колективі неформальних лідерів, причини та наслідки впливу неформальних лідерів на клас, відношення до них активу та пасиву класу; наявність “відторгнутих”, причини відторгнення та можливі шляхи зміни відношення до них товаришів.

Взаємовідносини всередині колективу: ступінь згуртованості, ціннісно-орієнтаційна єдність класу; прояви взаємної вимогливості, дружньої турботи, емпатії, гуманності, поваги, колективізму; наявність чи відсутність угрупувань (мікрогруп або графів), їх внутрішня основа, мотивація, зацікавленість в спільних справах класу; критика. самокритика, самоаналіз у колективі; особливості взаємовідносин між хлопцями та дівчатами; прояви товариськості та дружби між окремими учнями, внутрішня оцінка цих відносин; емоційне “благополуччя” та “неблагополуччя” окремих учнів.

Особистість класного керівника та його вплив на клас: освіченість, загальна культура, організаторські здібності, знання психології школярів, їх інтересів, загальний стиль керівництва тощо; відношення класу до класного керівника, його авторитет серед учнів.

    1. ^ Аналіз конкретних прикладів впливу колективу на особистість того чи іншого учня і особистості на колектив.

    2. Загальні висновки.

- рівень (стадія) розвитку колективу;

- характер загального емоційного клімату в класі: життєрадісний, інертний, напружений, нервовий тощо;

- дисциплінованість;

- визначення провідних недоліків в організації життя колективу та конфліктів серед його членів, шляхи їх подолання.


І. 1.Соціометричне дослідження класу (групи)

Учні класу повинні вибрати трьох членів свої групи для будь-якої спеціальної діяльності (праці, відпочинку і т.д.), студенту-практиканту здають окремі аркуші, на яких написано чотири прізвища. Зверху праворуч записане прізвище того, хто робив вибір. Нижче – прізвища тих, кого вибрали.

Результати опитування треба занести до соціоматриці. Соціоматриця повинна містити стільки порядкових номерів, скільки учнів у класі.

№ п/п

Прізвище

(хто вибирає)

Кого вибирають

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12



25

Σ

1













+
















+
















2

















































3

















































4




+











































5

















































6

















































……………………..

……………………..

25





























































Всього виборів


























































Всього взаємовиборів
























































Треба заштрихувати діагональ, яка йде з лівого верхнього кута до правого нижнього.

Соціоматриця – це таблиця, яка графічно зображує вибори учнів за допомогою умовних позначок (+).

В кожному рядку проти номерів учнів, обраних конкретним учнем, ставиться знак “+“ (наприклад учень №1 обрав учнів за №№ 4, 10, 25; тому знаки “+“ ставляться на перехресті першого рядка і стовпчиків №№ 4, 10, 25).

Якщо учні обрали один одного (наприклад, № 1 вибрав № 4, а № 4 вибрав № 1), то це буде взаємовибір. Ці вибори треба виділити (обвести кружечком).

Після того, як у соціоматрицю будуть занесені всі дані, треба підрахувати загальну кількість виборів в кожному вертикальному стовпчику і записати до відповідної графи. Потім треба підрахувати загальну кількість взаємовиборів в кожному стовпчику і записати до відповідної графи.

Далі будується соціограма (досить велика, щоб було зручно з нею працювати). Соціограма – це чотири концентричних кола, розділені вертикальною лінією на дві частини (розподіл за статевою ознакою).


- дівчата - хлопці



















1






В цих колах треба розташувати всі номери учнів класу (використовуючи умовні позначки). В першому колі (центральному) зображуємо тих, хто має найбільшу кількість виборів (це так звані “лідери“ або “соціометричні зірки“). Вони мають виборів в два рази більше середньої кількості. Друге коло – “переважаючі“ або “наближені“, які мають середню кількість виборів. Третє коло – “зневажені“ або “відсунуті“ – кількість виборів менша за середню. Четверте коло – “ізольовані“ або “неприйняті“ – не отримали жодного вибору.

Коли всі номери учнів з умовними позначками ( або ) будуть розташовані в залежності від кількості виборів у відповідних колах, треба поєднати штрихованою лінією осіб, які знаходяться у виборі. Взаємовибір позначається безперервною лінією, що з’єднує два відповідні номери.
^

Обробка отриманих даних


Кількість виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його положення в системі міжособистісних відносин, тобто визначає його соціометричний статус.

Він обчислюється за формулою:



- сума індивідуальних виборів

n – кількість членів групи

Крім того, можна обчислити індекс групової згуртованості. Він знаходиться за формулою:



- сума взаємовиборів усієї групи

n – кількість членів групи.


І. 2. Ціннісно-орієнтаційна єдність колективу (ЦОЄ)


Визначення ціннісно-орієнтаційної єдності /ЦОЄ/” групи /класу/ проводиться за вказаною нижче методикою.

Інструкція: Вам пропонується 35 якостей особистості. Ви повинні з цих 35 якостей вибрати тільки 5 тих особистісних якостей, які, на Вашу думку, є найбільш необхідними і важливими для виконання навчальної роботи у групі (класі). Кожний робить свій вибір самостійно, індивідуально і записує тільки номери цих п’яти вибраних якостей.

Стимульний матеріал

(якості особистості для вибору)


1.Дисциплінованість

2.Ерудованість

3.Усвідомлення суспільного
обов’язку

4.Догадливість

5.Начитаність

6.Працелюбність

7.Ідейна переконаність

8.Уміння контролювати роботу

9.Моральна вихованість

10.Самокритичність

11.Чуйність

12.Суспільна активність

13.Уміння планувати роботу

14.Допитливість

15.Уміння працювати з книгою

16.Цілеспрямованість

17.Колективізм

18.Незалежність

19.Вимогливість до себе

20.Критичність

21.Грунтовність знань

22.Уміння пояснити

23.Чесність

24.Уважність

25.Відповідальність

26.Ініціативність

27.Самостійність

28.Самоповага

29.Комунікабельність

30.Розсудливість

31.Скромність

32.Усвідомленість

33.Справедливість

34.Оригінальність

35.Впевненість у собі

Обробка даних

1.Вирахувати кількість виборів кожної особистісної якості.

2.Вирахувати ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності за формулою

С = , де

К – сума всіх виборів за п’ятьма якостями, що набрали найбільшу кількість
балів

М – сума всіх балів за останніми особистісними якостями /35-5/;

N – кількість піддослідних, яка приймала участь у досліді.

3.Оцінити величину ціннісно-орієнтаційної єдності /ЦОЄ/ у відповідності з наступними показниками:

С >0,5 – високий показник, групу можна вважати колективом з високим рівнем розвитку;

0,3 < С < 0,5 – середній рівень розвитку групи;

С < 0,3 – низький рівень розвитку групи;

4.Визначити, з якою групою якостей піддослідні пов’язують успіх сумісної діяльності. Для цього наводиться таблиця, у якій перераховані групи якостей, їх номери та кількісне їх виявлення.

Таблиця.

Група якостей

Номера

Сума

%

1.Ставлення до навчання

2.Стиль поведінки і діяльності

3.Знання

4.Якість розуму

5.Навчально-організаторські вміння

6.Ставлення до товаришів

7.Ставлення до себе

1,6,16,18,25

3,7,9,12,27

2,5,14,21,32

4,20,30,24,34

8,13,15,22,26


11,17,23,29,33

10,19,28,31,35








Необхідно вирахувати загальну частоту прояву переваги кожної групи якостей у %. Згідно з якісними і кількісними характеристиками вибору учнів сформулюйте стратегію роботи з дитячим колективом класу.

З цією метою співвіднесіть рівень розвитку даної групи /класу/ - /С/ - і тих переважаючих груп особистісних якостей, які характерні для учнів даного класу. У відповідності з цим, орієнтуючись на особливості групи /класу/, запропонуйте шляхи розвитку /корекції/ даного класного колективу.


ІІ. Психолого-педагогічне обгрунтування форми виховного впливу може здійснювати по таким етапам:

  1. Обгрунтування теми, мети і змісту.

  1. Актуальність і цінність теми, врахування етапної мети виховання особистості, класного колективу.

  2. Співвідношення змісту формі виховання.

  3. Врахування вікових особливостей школярів (їх інтересів, пізнавальних можливостей, активності, самостійності).

  4. Врахування рівня розвитку учнівського колективу (вказати особливості взаємовідносин між дітьми, рівень вихованості учнів, їх інтереси, відношення до тих чи інших явищ.).

  5. Виховні цілі, яких можна досягти (налагодити дружні відносини, викликати цікавість до проблем екології).

  1. Обгрунтування стану підготовки форми виховного впливу.

  1. На який час планується класна година і чому?

  2. З яких частин складається конспект класної години?

  3. Яку підготовчу роботу треба провести і в якій послідовності?

  4. Яких якостей особистості потребує від учнів підготовка і проведення класної години(яку ступінь самостійності необхідно їм проявити, які художні, музичні, організаційні здібності)?

  5. Кого з членів дитячого колективу бажано залучити до виконання конкретних завдань, і яку роль вони повинні виконувати?

  6. Якими індивідуальними особливостями учнів обгрунтоване розподілення обов’язків у роботі і вирішенню яких виховних задач це буде сприяти?

  7. Що класний керівник повенен зробити сам, у чому допомогти учням, що доручити виконати учням самостійно?

ІІІ. Самоаналіз методики проведення класної години можна викласти в зручній для студента формі, але бажано вказати:

  1. Дата проведення години спілкуваня, де, коли, хто відповідальний за її проведення.

  2. Форма виховного впливу (бесіда, вечір, диспут, інше).

  3. Мета класної години.

  4. Психолого-педагогічне обгрунтування обранної форми виховання, відповідність роботи загальним завданням навчально-виховного процесу класу школи, віковим та індивідуальним особливостям учнів, традиціям класу.

  5. Хто був ініціатором проведення години спілкування та як вона готувалася. В чому і як проявилась активність, спрямованість, ініціатива школярів?

  6. Що входило у підготовку? Чи вдалося на цьому етапі викликати в учнів почуття необхідності, відповідальності, доцільності?

  7. Наскільки переконливо, чітко та емоційно були розкриті мета , завдання класної години, враховані інтереси, рівень розвитку вихованців?

  8. Наскільки цікаво і організовано вона проходила?

  9. Які знання, вміння, навички отримали учні?

  10. Яких результатів вдалося досягти?

  11. Проаналізуйте роль і місце класного керівника у роботі?

  12. Наскільки вдалося реалізувати поставлену мету і завдання ( причини успіхів та негараздів)?

  13. Які шляхи усунення прорахунків, помилок?

Висновки та пропозиції.





Схожі:

Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconМетодичні рекомендації по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України
Цi програми повинні давати рекомендації про види, форми та методи контролю з рівня знань, вмінь та навичок, які повинні отримувати...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconПрограма педагогічної практики для студентів-заочників
Для студентів заочної форми навчання ця практика проходять з відривом від основного місця праці. Щодня студенти повинні провести...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconПрограма педагогічної практики студентів за спеціальністю „психологія”
Для студентів стаціонарної форми навчання ця практика проходять з відривом від навчального процесу, а для заочної форми навчання...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconМетодичні рекомендації до проходження наукової практики для студентів денної форми навчання
Наукова практика є завершальним етапом навчання за програмою освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" і проводиться після складання...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconМетодичні рекомендації до проходження наукової практики для студентів денної форми навчання
Наукова практика є завершальним етапом навчання за програмою освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" і проводиться після складання...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Для студентів денної форми навчання ця практика проходять з відривом від навчального процесу, а для заочної форми навчання – з відривом...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconДо завдань асистентської практики входить
«магістр». Практика проводиться для студентів денної форми навчання на V курсі на основі здобутого освітньо кваліфікаційного рівня...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-професійною програмою «бакалавр» на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
«Молодший спеціаліст», галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 030501 «Економічна теорія». Форма навчання...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconСпеціаліст”, “Магістр” на базі освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр
Спеціаліст” за спеціальністю „Політологія” є інтеграція вищої педагогічної освіти, науки і передової практики, поглиблення і закріплення...
Перелік документів, які повинні здати студенти V курсів заочної форми навчання після закінчення педагогічної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» iconМетодичні рекомендації до проходження навчальної практики для студентів денної форми навчання
Навчальна практика є завершальним етапом навчання за програмою освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" і проводиться після складання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи