Зміст зміст 3 icon

Зміст зміст 3




НазваЗміст зміст 3
Сторінка1/20
Дата03.11.2012
Розмір3.76 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


ЗМІСТ

ЗМІСТ 3

УДК 577.121.2:599.323.4 Антоняк Г.Л., Панас Н.Є. Першин O.І.,.Бершадський В.І 8

Вплив сполук важких металів на процеси пероксидного окиснення ліпідів та функціональну активність ферментів-антиоксидантів в еритроцитах тварин 8

УДК 581.9 (477.65 – 21) Аркушина Г.Ф. 13

ПРО ФЛОРИСТИЧНЕ БАГАТСТВО ТА СИСТЕМАТИЧНУ РІЗНОМАНІТНІСТЬ УРБАНОФЛОРИ КІРОВОГРАДА 13

УДК 53.07 Бордюк Н.А., Шевчук Т.М., Бордюк М.А. 17

Проблеми вивчення фундаментальних дисциплін студентами спеціальності „Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання” 17

УДК-54-371 Вишневська Л.В., Іванищук С.М. 21

Екологізація шкільного курсу хімії на міжпредметній основі 21

УДК 28.08 Волкова С.А., Волкова Л.Л. 25

^ ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДНИЧИХ НАУК – НАГАЛЬНА ПОТРЕБА СУЧАСНОСТІ 25

УДК 581.1 Волкова Л.Л., Скалдін М.В., Пилипчук І.В. 29

Вплив олігосахаринів на амілолітичну активність алейронового шару ендосперму Hordeum sativum 29

УДК 504.54/062.2 Гамалій І.П. 33

^ ТЕРИТОРІАЛЬНА ПОЛІСТРУКТУРНІСТЬ АГРОЛАНДШАФТУ В КОНЦЕПЦІЇ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 33

УДК-54-371 Гамелаурі А. О., Ткаченко Л. Г. 37

Інтегрований урок – урок пізнання 37

УДК504.75.06 Гриньова М.В., Кращенко Ю.П. 45

Біоетика у методології сучасного природознавства 45

УДК 378.033 Губська О.П., Косогова Т.М. 50

^ РОЛЬ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ” У ФОРМУВАННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ 50

УДК 595.76 (477.81) Гусаковська Т.М., Марциновський В.П. 53

Розподіл водних твердокрилих за типами водойм Сарненського району Рівненської області 53

^ УДК 551. 435 (262.5) ДАВИДОВ О. В., БОНДАРЕНКО О.М. 57

Особливості впливу штормових нагонів на береги Західного Сивашу 57

Дорош Т., Бондаренко О. 60

Специфічні особливості розповсюдження рослинності в береговій зоні західної частини Сивашу 60

УДК 556.56: 504.4.054 Іваненко О.Г., Катинська І.В. 66

Оцінка рівня забруднення ціанідами вод р. Тиси Внаслідок аварійної ситуації 66

УДК 541.123 І вашина Г.О. 73

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ СОЛЕЙ КАТІОНІВ ІІ а ГРУПИ 73

УДК 582 (075/8) Исаева Р.Я., Косогова Т.М. 77

^ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НОВЕЙШИХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРЕПОДАВАНИИ СИСТЕМАТИКИ РАСТЕНИЙ 77

РАРИТЕТНІ ВИДИ ВИЩИХ СПОРОВИХ СУДИННИХ РОСЛИН ТА ЇХ ПРЕДСТАВЛЕНІСТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. 81

УДК 581.9 (477.64) Коломийчук В.П.,. Олешко С.Ю, Бабай О.О. 86

^ СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ДРЕВЕСНО-КУСТАРНИКОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ КОСЫ БИРЮЧИЙ ОСТРОВ (АЗОВО-СИВАШСКИЙ НПП) 86

УДК 630.182.47:582.632.2 Костишин С.С., Жук А.В. 96

ДИНАМІКА ТРАВ’ЯНИСТОГО ПОКРИВУ ЗРУБІВ FAGUS SYLVATICA L. НА ІНІЦІАЛЬНИХ СТАДІЯХ СУКЦЕСІЇ 96

Костишин С.С., Хорбут Н.С. 102

Біоіндикаційна оцінка впливу нафтопродуктів на Elodea canadensis Micх у мікрокосмних моделях водних екосистем 102

УДК 371.315.6 Кот С. Ю. 108

Програма спецкурсу “Органічний синтез” 108

УДК 502.7 Кропотова Н. В., Баличиева Д.В. 111

^ ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ПОВСЕДНЕВНОСТЬ В СУБЪЕКТИВНОМ ВОСПРИЯТИИ СТУДЕНТОВ 111

УДК 372.853 А.Л.Кузнецова, М.А.Рубинсон, 116

Л.А.Яковишин, Е.Н.Корж 116

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МУЛЬТИМЕДИЙНОЙ ТЕХНИКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ УРОКОВ ПО ФИЗИКЕ ШКОЛЬНОГО КУРСА 116

УДК 637.136 (144).5 Кузнецова І.А., Клименко А.В. 119

Вплив рН живильного середовища на біосинтез екзопротеїназ молокозсідальної дії грибом Irpex lacteus 119

УДК 581.9(477.60:477.62) Курдюкова О.М., Літвінова Т.О. 123

^ ФЛОРА І РОСЛИННІСТЬ КАМ’ЯНИСТИХ ВІДСЛОНЕНЬ
ДОНЕЦЬКОГО КРЯЖА 123

УДК 631.811.98:581.4:581.14:783 Мананкова О.П. 128

ПРИМЕНЕНИЕ ГИББЕРЕЛЛИНА В ВИНОГРАДАРСТВЕ 128

УДК 373.5.016:53 Маркович Л. М. 132

Використання геометричного методу розв’язання задач в процесі гуманітаризації шкільного курсу фізики. 132

УДК 598.2 + 591.9 (477.44) Матвійчук О.А. 136

Видовий склад птахів антропогенних ландшафтів м. Вінниці в осінньо-зимовий період. 136

Меерович М.И., Шрагина Л.И. 140

^ ЗАКОНЫ РАЗВИТИЯ ИСКУССТВЕННЫХ СИСТЕМ 140

Нікітіна С.В., Вуколова С. І. Нагорних К. М. 147

Вода як самий важливий компонент живого організму. 147

УДК 577.4:57 Ніколаєнко О.О. 149

^ НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ 149

УДК 911.3 Пилипенко І.О., Мальчикова Д.С.,Пилипенко В.Д. 153

Методика використання програми Microsoft Excel при вирішенні задач на правило Зіпфа – Медведкова (на прикладі міст Херсонської області) 153

УДК 667.027.524 Попович Т.А. 163

^ СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ТЕКСТИЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ И ОДЕЖДЫ 163

Прокопенко В.П., Ольшевський В.В 167

Фізико-хімічне дослідження грунту бузку (Syringa josikaea) 167

УДК 371. 315.6 Речицький О.Н., Юзбашева Г.С. 170

^ ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ ДЛЯ КЛАСІВ ХІМІКО-БІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ 170

УДК 371. 321.8: 54: - 057.87 Решнова С.Ф., Осадчук В.М. 177

НЕДОЛІКИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ “ІЗОМЕР”, “ГОМОЛОГ” В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ХІМІЇ 177

УДК 372.853 Рубинсон М.А., Кузнецова А.Л., Яковишин Л.А., Корж Е.Н. 181

^ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПАКЕТА ПРЕЗЕНТАЦИЙ POWERPOINT ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ ЛАБОРАТОРНЫХ РАБОТ ПО ФИЗИКЕ В ШКОЛЕ 181

УДК 582.632.2 – 152.2 Руденко С.С., Талах М.В. 185

вплив ядра консорції Fagus sylvatica L. на абіотичне середовище в межах фітогенного поля рослини-едифікатора 185

УДК 504 Сіра О.В. 189

Коеволюційні пошуки у концепції сталого розвитку 189

УДК 581.522.4 Сушинська Н.І. 192

^ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА СЕЗОННІ РИТМИ РОСТУ І РОЗВИТКУ BERBERIS THUNBERGII DC. 192

УДК 551. 435 (262.5) Толгаренко І. 196

Особливості впливу штормових нагонів на вітрові присухи коси Джарилгач 196

УДК:373.3.033.159.955 Філоненко М.М. 200

^ ЕКОЛОГОПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 200

УДК: 636.15.082 Фоміна О.В., Фомін С.В. 205

ОСОБЛИВОСТI МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОНЕЙ НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОГО КІННОГО ЗАВОДУ 205

УДК 581.1 (091)(477) Христова Т.Є. 209

^ ФІТОЕКОЛОГІЧНІ ПОГЛЯДИ Є.П. ВОТЧАЛА 209

УДК 581.43:582.475 Чемерис О.В., Белун А.В., Бойко М.И. 214

ФРАКЦИОННОЕ СОДЕРЖАНИЕ ПИГМЕНТОВ В ПРОРОСТКАХ СОСНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ (PINUS SYLVESTRIS L.), ПОРАЖЕННЫХ КОРНЕВОЙ ГУБКОЙ (HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF) 214

УДК 582.29 Швець Г.О. 218

Історія дослідження лишайників роду Rinodina Криму 218

УДК 613.955 Шевців М.В., Марциновський В.П. 222

^ КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРІВ 222

УДК 620.186 Шепель А.Ю., Кричмар С.Й., Івашина Г.О. 226

ГЕТЕРОГЕННІ МІНІАТЮРНІ СУЛЬФІДНІ ЕЛЕКТРОДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЙОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ. 226

УДК 37.033 Шмалєй С.В. 230

^ ЕКОЛОГІЧНЕ СПРЯМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ 230

ХІМІКО-БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ 230

УДК 612.821 Щербина Т.І., Редька І.В. 239

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЯ СЛАБКОЗОРИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 239

УДК 54(072) Яковишин Л.А., Корж Е.Н., Рубинсон М.А., Кузнецова А.Л. 244

организация и проведение занимательных опытов с эфирными маслами и их компонентами при изучении химии в средней школе 244


УДК 577.121.2:599.323.4 Антоняк Г.Л., Панас Н.Є. Першин O.І.,.Бершадський В.І

Вплив сполук важких металів на процеси пероксидного окиснення ліпідів та функціональну активність ферментів-антиоксидантів в еритроцитах тварин

Свинець (Pb) і кадмій (Cd) є важкими металами, які широко використовуються в промисловому виробництві. Попит промисловості на ці метали значно зріс упродовж останніх десятиріч, що призвело до забруднення їхніми сполуками навколишнього середовища та створило загрозу надходження їх в організм тварин і людини [1-3]. Як відомо, йони Плюмбуму і Кадмію несприятливо впливають на функціональну активність ряду органів і систем (видільна, травна, нервова, кровотворна та ін.). У механізмах токсичної дії цих елементів неабияку роль відіграє стимуляція процесів утворення активних форм кисню та порушення балансу між вмістом оксидантів і антиоксидантів з розвитком в організмі оксидаційного стресу [4, 5]. В зв’язку з цим становить інтерес з’ясування метаболічних ефектів Pb2+ і Cd2+ в еритроцитах – клітинах, які, з одного боку, одними з перших підпадають під вплив зміненого під дією токсикантів внутрішнього середовища організму, а з другого – володіють потужною системою антиоксидантного захисту. У даній роботі проводилось дослідження впливу йонів Плюмбуму і Кадмію на активність процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантний статус клітин крові молодих тварин.

^ Матеріали і методи. Дослідження проводились на білих лабораторних щурах- самцях 3-місячного віку, яких утримували в умовах віварію. Було сформовано 3 групи тварин – контрольну (10 особин) і 2 дослідні (по 15 особин). Щурам 1-і дослідної групи (Д1) вводили розчин оцтовокислого плюмбуму, а 2-ї (Д2) – розчин хлориду кадмію в дозі 10 мг/кг маси шляхом внутрішньочеревної ін’єкції. Тваринам контрольної групи вводили такий самий об’єм фізіологічного розчину. Кров отримували при декапітації тварин на 1-, 3- і 10-у доби після введення токсикантів. Для досліджень використовували гемолізати, приготовлені шляхом заморожування-відтаювання водних суспензій еритроцитів. У досліджуваних зразках визначали активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та ферментів антиоксидантної системи (супероксиддисмутаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза), вміст малонового діальдегіду (МДА) та гідропероксидів ліпідів загальноприйнятими методами [6]. Результати обчислювали, здійснюючи перерахунок на 1мг білка, та опрацьовували статистично.

^ Результати та обговорення. Важкі метали належать до стресових чинників, що зумовлюють інтенсифікацію процесів утворення в клітинах АФК (супероксидний радикал, перекис водню, гідроксильний радикал). Останні, завдяки своїй високій реакційній активності, спричиняють активацію процесів пероксидного окиснення ліпідів, білків та інших біомолекул. У літературі наявні дані щодо впливу йонів Плюмбуму і Кадмію на процес утворення АФК в гепатоцитах, клітинах мозку, статевих клітинах тварин і людини [2, 4, 7]. Згідно з результатами даного дослідження, інтенсифікація процесу утворення АФК під впливом сполук цих елементів відбувається також і в клітинах крові. Так, в еритроцитах щурів, яким вводили токсиканти, істотно збільшується вміст продуктів ПОЛ – гідропероксидів ліпідів і малонового діальдегіду, що особливо виразно виявляється в початковий період експерименту (Рис. 1, 2). Зокрема, після введення (CH3COO)2Pb вміст МДА в еритроцитах зростає в 1,6 раза, а гідропероксидів ліпідів – майже вдвічі на 3-ю добу експерименту, а після введення CdCl2 максимальне збільшення концентрацій продуктів ПОЛ у клітинах виявляється на 1-у добу досліджень. На 10-у добу після введення ацетату плюмбуму вміст досліджуваних сполук все ще залишається підвищеним: вміст МДА – на 32% (р<0,05), гідропероксидів ліпідів – на 78% (p<0,01) в порівнянні з таким у тварин контрольної групи.

За умов активації процесів ПОЛ в організмі важливе значення має функціональна активність внутрішньоклітинних захисних систем, до яких, у першу чергу, належить система антиоксидантного захисту – комплекс неферментних антиоксидантів і спеціалізованих ферментів-антиоксидантів [5, 8]. Особливе значення серед ферментних антиоксидантів має супероксиддисмутаза, яка є першою ланкою у механізмах захисту клітини від шкідливої дії активних форм молекул кисню. Однак результати досліджень вказують на те, що активність ферменту істотно зменшується після введення піддослідним тваринам хлориду кадмію (на 1-у добу), (Рис. 1) та ацетату плюмбуму (на 3-ю і 10-у доби), (Рис. 2). Така динаміка активності СОД може зумовлюватись викликаним йонами Плюмбуму нагромадженням продуктів ПОЛ, що пригнічують активнiсть ферменту [8].

Що стосується функціональної активності ферментів глутатіонової системи, то вона характеризується неоднозначною динамікою. Зокрема, активність глутатіонпероксидази в клітинах тварин істотно зменшується на 3-ю добу після введення ацетату плюмбуму, але вірогідно не змінюється після введення хлориду кадмію (Рис. 1, 2).

Водночас активність глутатіонредуктази у клітинах тварин групи Д1 вірогідно не змінюється впродовж перших 3-х діб, однак зменшується в 1,6 раза (р<0,05) на 10-у добу після введення тваринам ацетату плюмбуму (Рис. 1). В еритроцитах тварин групи Д2 активність ферменту істотно зменшується на 1-у добу експерименту (Рис. 2). Встановлені ефекти можуть зумовлюватись інгібуючим впливом йонів Плюмбуму і Кадмію на процесс відновлення NADP-кофактора ферменту в реакціях пентозофосфатного шляху, про що свідчить зменшення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (р<0,05-0,01) впродовж усього періоду експерименту.

Результати досліджень дають підставу вважати, що в еритроцитах, як і в інших клітинах тварин і людини, однією з важливих ланок у механізмах токсичної дії йонів Плюмбуму і Кадмію є активуючий вплив на процеси утворення активних форм кисню, внаслідок чого виникає дисбаланс у співвідношеннях між вмістом оксидантів та антиоксидантів. У результаті нагромадження в клітинах кінцевих продуктів ПОЛ та модифікації за їх участі молекул білків пригнічується активність ферментів-антиоксидантів, у першу чергу супероксиддисмутази, яка, згідно з результатами досліджень, виявляє найбільшу чутливість до дії досліджуваних токсикантів.



Рис.1. Вплив ацетату плюмбуму на активність ферментів і концентрацію продуктів ПОЛ в еритроцитах щурів. І, ІІ, ІІІ – 1-а, 3-я і 10-а доби після введення (СН3СОО)2Рb.




Рис.2. Вплив хлориду кадмію на активність ферментів і концентрацію продуктів ПОЛ в еритроцитах щурів. І, ІІ, ІІІ – 1-а, 3-я і 10-а доби після введення СdCl2.

З іншого боку, відомо, що дія АФК викликає адаптаційний синтез ферментів антиоксидантної системи [5]. Однак швидке поповнення вмісту молекул ферментів в еритроцитах неможливе через відсутність у цих клітинах системи біосинтезу білків. Тому очевидно, що еритроцити є особливо чутливими до дії оксидаційного стресу, викликаного йонами важких металів. У зв’язку з цим актуальною є розробка засобів, які б попереджували нагромадження в цих клітинах продуктів вільнорадикальних реакцій, що є необхідною умовою здійснення еитроцитами їхньої основної функції – транспорту кисню.

______________________

Дослідження проводились за підтримки фонду ім. Ю.М’яновського Польської Академії Наук.

Література

  1. Lewis R.L. Metals. In: Occupational and Environmental Medicine. 2nd ed. LaDu J. (Ed.). – Stamford, Connecticut: Appleton and Lange, 1997.– P.405-439.

  2. Needleman H. Lead poisoning // Annu. Rev. Med. – 2004. – Vol. 55. – P. 209-222.

  3. Von Storch H., Costa-Cabral M., Hagner C. et al. Four decades of gasoline lead emissions and control policies in Europe: a retrospective assessment // Sci. Total Environ. – 2003. – Vol. 311, N 1–3. – P. 151–176.

  4. Adonaylo V.N., Oteiza P.I. Lead intoxication: antioxidant defenses and oxidative damage in rat brain // Toxicol. – 1999. – Vol. 135, N 2-3. – P.77-85.

  5. Droge W. Free radicals in the physiological control of cell function // Physiol. Rev. – 2002. – Vol. 82, N 1. – P. 47-95.

  6. Bergmeyer H.U. (Ed. In Chief). Methods of Enzymatic Analysis //U.Bergmeyer, M.Grassl (eds.). Vol.3. - Verlag Chemie.: Weinheim-Deerfield Beach, Florida-Basel. - 1983. - P.1-500.

  7. Hsu P.C., Liu M.Y., Hsu C.C. et al. Lead exposure causes generation of reactive oxygen species and functional impairment in rat sperm // Toxicology. – 1997. – Vol. 122. – P. 133–143.

  8. Beckman K., Ames B.N. The free radical theory of aging matures // Physiol. Rev. 1998. – Vol. 78, N 2. – P. 547-581.

Досліджували вплив іонів Плюмбуму і Кадмію (ацетату плюмбуму і хлориду кадмію) на процеси пероксидного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи в еритроцитах білих лабораторних щурів. Встановлено, що після введення сполук важких металів в окремі періоди експерименту в еритроцитах тварин відбувається пригнічення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази. Встановлені ефекти супроводжуються акумуляцією продуктів пероксидного окиснення ліпідів (малоновий діальдегід, гідроперекиси ліпідів) у клітинах тварин.

УДК 581.9 (477.65 – 21) Аркушина Г.Ф.

^ ПРО ФЛОРИСТИЧНЕ БАГАТСТВО ТА СИСТЕМАТИЧНУ РІЗНОМАНІТНІСТЬ УРБАНОФЛОРИ КІРОВОГРАДА

Під урбанофлорою ми, разом з іншими авторами [2,18], розуміємо спонтанну та культигенну флору урбанізованого середовища, межею якого є міська лінія, яка збігається з адміністративно-територіальною межею міста.

Найважливішим кількісним показником кожної флори є флористичне багатство, рівень якого визначається кількістю видів, родів і родин даної флори [16,19]. За нашими та літературними даними [17,21] флора Кіровограда нараховує 1047 видів, які належать до 511 родів, 121 родин, та 4 відділів. Спонтанна флора складає 844 вид, 126 з яких зустрічаються також і в культурі. Тільки в культурі зустрічається 203 види.

За рівнем флористичного багатства досліджена флора не поступається індигенній флорі центру України, де розташоване місто, зокрема флорі сусіднього Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу (937 видів) [11], займаючи при цьому значно меншу площу (площа Кіровограда 105 км2).

Аномально високе флористичне багатство є характерною рисою урбанофлор в цілому. Це пояснюється природним екотонним ефектом, ефектом рефугіуму, які підсилюються антропогенним ефектом, що виникає на межі двох середовищ – урбанізованого та навколишнього природного геосередовища [6,7].

Порівнянно з флорами інших міст флористичне багатство урбанофлори Кіровограду також має досить високі показники. За кількістю видів досліджувана флора може бути співставлена з флорами інших великих міст сусідніх адміністративних областей. Зокрема, урбанофлора Миколаєва складає 909 видів [10], Херсона - 964 види [12], Кривого Рогу – 1009 [20], Одеси – 879 видів [3], Маріуполя - 915 видів [1].

Головними характеристиками флори вважається систематична структура (розподіл видів за систематичними категоріями вищого рангу [16], розподіл видів між окремими таксонами. Такі кількісні показники дозволяють виявити певні ботаніко-географічні закономірності флори, та порівняти їх з іншими.

До показників систематичної різноманітності належать флористичні пропорції, співвідношення середнього числа видів у роді та родині і середнього числа родів у родині. Такі показники дають уявлення про міру видової та родової різноманітності і різних відділах вищих рослин [8,12]. Вони визначаються за співвідношенням середнього числа родів і видів у родині. Для урбанофлори Кіровограда співвідношення наведені в таблиці 1.


Таблиця 1. Основні пропорції урбанофлори Кіровограда

Таксони

Кількість

Родовий коефі-цієнт

Співвід-ношен-ня

Родин

родів

видів

1

2

1

2

1

2

Equisetophyta

1

0,8

1

0,2

2

0,2

2,0

1:1:2

Polypodiophyta

6

5,0

7

1,4

7

0,7

1,0

1:1,2:1,2

Pinophyta

3

2,5

8

1,6

13

1,2

1,6

1:2,6:4,3

Magnoliophyta

111

91,7

495

96,8

1025

97,9

2,1

1:4,5:9,2

Magnoliopsida

88

72,7

408

79,8

831

79,4

2,1

1:4,6:9,4

Liliopsida

23

19,0

87

17,0

194

18,5

2,2

1:3,8:8,4

Всього

121

100

511

100

1047

100

2,0

1:4,2:8,7

Примітка. 1 – абсолютна кількість таксонів; 2- % від загальної кількості видів


Пропорції майже не відрізняються від таких для флори Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу, подібного за природними умовами [11], та інших урбанофлор [10,12,20], та дещо поступаються урбанофлорам Ялти та Одеси [3,9]. Як відомо [8,10,12], названі показники залежать від площі дослідження.

Основу досліджуваної флори складають покритонасінні (1025 види, 97,9 %), серед яких переважають представники класу Magnoliopsida (831 види, 79,4%). На клас Liliopsida припадає 194 види, 18,5%. За багатством видів флора відповідає Середньоєвропейській флористичній області [8,11]. Співвідношення Liliopsida та Magnoliopsida складає 1:4,3. Цей показник є подібним для флори Давнього Середземномор‘я (що вказує на певний зв‘язок),та інших урбанофлор (1:4,0-4,5), але вищим за відповідний показник флори Середньої Європи (1:2,9-3,6)[5,10,11,13,16,19]. Голонасінні складають 13 видів, або 1,2%.

Характерною особливістю урбанофлори міста є повна відсутність в ній представників відділу Lycopodiophyta, на що звертають увагу всі дослідники урбанофлор [10,12,20]. Інші судинні спорові відіграють незначну роль (9 видів, 0,9 %). Це властиве і іншим регіонам, а також для Земної кулі в цілому [4]. Досить низька таксономічна різноманітність при значному флористичному багатстві пояснюється порівняно невеликою площею території досліджень, бо відомо, що ці коефіцієнти залежать від неї [3,11,12,19 та ін.]

Таксони надродинного рангу характеризуються нерівномірними пропорціями, що є відображенням нерівномірності процесів еволюції в різних відділах вищих рослин (табл.1). Низькі флористичні пропорції, відмічені для відділів Equisetiphyta (2 види, 0,2%), Piniphyta (13 видів, 1,2%) Polypodiophyta (7 видів, 0,7%) свідчать про їх філогенетичну відсталість та згасання процесу видоутворення [8,10]. Високий рівень видової та родової різноманітності характерний лише для Magnoliophyta. Ці дані цілком відповідають закону прискорення еволюції, згідно з яким таксономічна різноманітність певної групи рослин тим більша, чим вищий філогенетичний ступінь останньої [8]

Таким чином, флора Кіровограда, як і інші урбанофлори, відзначається значним флористичним багатством та різноманіттям при порівняно невеликій площа міста, є типовою для Середньоєвропейської флористичної області, але виявляє флорогенетичні зв‘язки з Давнім Середземномор‘ям.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Зміст зміст 3 iconЗміст стор. Вступ Розподілення навчальних годин І зміст дисципліни «Технологія виробництва металів» розділ виробництво чавуну
Х до виробничого процесу
Зміст зміст 3 iconOverview зміст фем тесет медичний Гуманітарний Еліт sheet 1: зміст
Результати успішності студентів за підсумками зимової сесії 2009/10 навчального року
Зміст зміст 3 iconOverview зміст фем тесет медичний Гуманітарний Еліт sheet 1: зміст
Результати успішності студентів за підсумками літньої сесії 2009/10 навчального року
Зміст зміст 3 iconOverview зміст фем тесет медичний Гуманітарний Еліт sheet 1: зміст
Результати успішності студентів за підсумками літньої сесії 2008/09 навчального року
Зміст зміст 3 iconЗміст contents andriy Pashuk
Результат цієї діалогічної дискусії засвідчує, що хоча зміст суспільного буття пройнятий суперечливими процесами, його історична...
Зміст зміст 3 iconЗміст с. Вступ до дисципліни 3
Тема 1 Поняття, зміст та ознаки господарського права в Україні. Система господарського законодавства. 10
Зміст зміст 3 iconЗміст Стор
Перед титульним аркушем має бути заява навчального закладу до монмолодьспорт щодо проведення акредитаційної експертизи, далі зміст...
Зміст зміст 3 iconЗміст програми маркшейдерські дисципліни
Науковий зміст, теоретичні питання і практичні задачі викладено в питаннях. При цьому охоплено основні частини фахових дисциплін,...
Зміст зміст 3 iconЗміст курсу Пояснювальна записка Мета курсу
Дидактика розкриває основі категорії, зміст, принципи побудови навчання, методи, форми організації процесу навчання, а також контроль...
Зміст зміст 3 iconЛекція 10 структура І зміст міжнародних контрактів купівлі-продажу види зовнішньоторгових договорів Зміст І характеристика основних умов контракту
Практична реалізація міжнародних комерційних операцій (мко) здійснюється на основі застосування певних правових норм та конкретних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи