Скачати 191.09 Kb.
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Херсонський державний університет Факультет природознавства, здоров’я людини та туризму Затверджено Вченою радою ХДУ Протокол № від р. навчальна програма еКологія тварин Для студентів галузі 0401. «Природничі науки» вищих навчальних закладів Погоджено на НМР ХДУ Протокол № від р. Голова НМР ХДУ Н. Тюхтенко Херсон – 2012 Програма розроблена Русіна Л.Ю. – доцент кафедри фізіології людини та тварин ХДУ, к.б.н. Фірман Л.О. – асистент кафедри фізіології людини та тварин ХДУ. Рецензенти: 1.Семенюк С.К. – доцент кафедри екології і географії ХДУ, к.б.н. 2.Давидов О.В. – доцент кафедри екології і географії ХДУ, к.г.н. Розглянута на засіданні кафедри фізіології людини і тварин Протокол № від « » 20 р. Завідувач кафедри (Шмалєй С.В.) (підпис, ПІБ) Схвалена НМР факультету Протокол № від « » 20 р. Голова НМР факультету (Вишневська Л.В.) (підпис, ПІБ) Затверджена на засіданні вченої ради факультету природознавства, здоров’я людини і туризму Протокол № від « » 20 р. Голова Вченої ради ^ Екологія тварин − розділ екології, що вивчає спосіб життя тварин у зв'язку з умовами їх існування та значення факторів довкілля для основних функцій живих організмів (живлення, розмноження, виживання, коливання чисельності тощо). Екологію тварин також розглядають як розділ аутекології. Основним завданням екології тварин є вивчення:
^ – всебічне вивчення тваринного світу, його різноманіття, будови та життєдіяльності тварин, їх розповсюдження, зв’язок із зовнішнім середовищем існування, закономірності індивідуального та історичного розвитку, розкриття суть знань з екології тварин. ^
^ Внаслідок вивчення курсу екології тварин студент повинен знати різноманітність тваринного світу, основні закономірності його формування; просторовий розподіл, будову, еволюцію та систематику тварин, їхнє значення в житті людини. На матеріалі курсу екології тварин студенти повинні засвоїти та навчитися застосовувати такі загально поняття, як екологія, популяція, біогеоценоз, біотоп, біота, зооценоз, екосистема та інші. Студент повинен вміти працювати у польових умовах; набути навички з вивчення основних аспектів поведінки тварин, опанувати методики спостереження за тваринами різних таксономічних груп в природі та лабораторних умовах. Програма об’єднує лекційний курс – 18 годин, семінарські заняття – 18 годин. ^
Програма «Екологія тварин» Вступ Предмет, методи і завдання екології тварин. Місце екології тварин у ряді інших біологічних наук. Екологія - наука про енергетичні, матеріальні і інформаційні взаємини організму і довкілля. Об'єкти і методи екології тварин. Порівняльно-екологічний метод. Еколого-географічній метод. Організм і особина. Популяція. Біогеоценоз. Біотоп. Біота. Зооценоз. Екосистема. Основні напрями і завдання сучасної екології тварин. Особливості дослідження гідробіонтів, грунтових тварин (педобіонтів), суходольних тварин (аеробіонтов), паразитів. Особливості аутекологічного, популяції і біоценотичного підходів до екології тварин. Історія дисципліни "екологія тварин" (Паллас, Рульє, М.О.Северцов, Міддендорф та ін.). Роботи вітчизняних зоологів-натуралістів в області екології тварин: М.О. Северцова, Г.Ф. Гаузе, І.І. Шмальгаузена, М.С. Гілярова, О.П. Семенова-Тян-Шанського, С.О. Северцова, С.С. Шварца, С.І. Огнева, А.Н. Формозова, О.О. Насимовича, Г.О. Новікова, Н.П. Наумова. Роботи зарубіжних біологів, що зробили істотний вплив на сучасний стан екології тварин: Е.Сетон-Томпсона, У.Оллі, Дж.Крістіана і Дж. Девіса, Ч. Кребса, В Шелфорда, Ч. Елтона, Дж. Хатчінсона, Р. Чепмана. ^ організми Переваги і недоліки аутекологіческого підходу до екології тварин. Морфо-фізіологічні основи екології. Загальні закономірності взаємодії організмів і середовища проживання. Класифікація факторів: абіотичні, біотичні, антропогенні, лімітуючі. Мінливість дії факторів середовища по О.С.Мончадському. Стабільні чинники середовища. Сила тяжіння, сонячна стала, склад і властивості атмосфери, гідросфери, літосфери, рельєф, ландшафт. Закономірно-періодичні фактори. Кліматичні чинники. Форми дії (пряма, непряма, сигнальна) та взаємодія факторів. Інтенсивність дії факторів і поняття оптимуму. Основні абіотичні чинники. Правило оптимуму фактора зовнішнього середовища. Значення дозування фактора для організму. Правило Ю. Лібіха про обмеження дії відсутнього фактора. Теорія Т.Д. Лисенко про диференційоване значення факторів у стадійному розвитку організму. Правило толерантності В. Шелфорда і В. Тейлора: залежність "успіху" виду від рівня відхилення факторів від зони оптимуму. Правило географічного "передування" поширення і місць існування виду при пересуванні на південь і північ В.В. Альохіна. Еврібіонтність і стенобіонтність. Термофілія, стенотермія і еврітермія. Температурний преферендум і методи його визначення. Тварини-оксіфіли і стеноксібіонти. Правило Бергмана. Правило Аллена. Правило хутряного покриву. Фізіологічна адаптація, аклімація і акліматизація тварин. Правило Ріше-Рубнера про зменшення споживання кисню у міру збільшення розмірів тіла. Правило Рубнера про співвідношення маси і поверхні. Правила величини особин. ^ Параметри літосфери, лімітуючі існування живих організмів: щільність і структурованість, вологість, газовий і іонний склади грунту. Види субстратів. Особливості дії едафічних факторів середовища проживання. Специфіка трофічних зв'язків у грунті. Способи пересування грунтових організмів. Характеристика атмосфери та гідросфери як середовищ існування організмів. Водно-сольовий обмін гідоробіонтов і сухопутних тварин. Газообмін. Види променистої енергії. Світло і поведінка тварин. Пристосувальне поводження пойкілотермних і гомойотермних тварин до динаміки та крайніх значень зовнішніх факторів. Вплив температури і вологості на розмноження і смертність тварин. Рух довкілля - течія, вітер, тиск. Фенологічні дані на службі екологічних досліджень. Біологічні цикли. Вплив клімату як цілого. Добові та сезонні цикли. Добовий ритм активності при різних режимах середовища проживання. Вертикальні і горизонтальні добові міграції наземних хребетних. Кочівлі. Багаторічні цикли. Сезонна сплячка теплокровних і холоднокровних тварин. Сезонне запасання корму, нагул. Линька покривів, її екологічне значення. Сезонна перебудова метаболізму. Цикли розвитку безхребетних. Діапауза. Сезонна періодичність розмноження. ^ Світлочутливість і зір. Хімічна чутливість. Роль хеморецепції у підтримці інтегративності популяції. Біогенні звуки, голоси і сигнали спілкування. Межі чутливості зору, слуху та нюху у тварин різних систематичних груп. Шкірна і гігротермічна чутливість. Аналіз часу і простору. Орієнтація як цілісний процес. Почуття напряму, орієнтація по зовнішніх об'єктах, кинестетична пам'ять. Роль знакового поля у просторовій орієнтації наземних хребетних. Орієнтація птахів по магнітному полю землі і фотокомпасна орієнтація. Наслідувальні реакції у ході орієнтації. Біологічне сигнальне поле по Н.П. Наумову. ^ Трофічні рівні екосистеми. Автотрофні і гетеротрофні організми. Продуценти, консументи, редуценти. Втрата енергії з переходом на новий трофічний рівень. Піраміди маси і чисельності. Особливості підтримання чисельності популяції у тварин різних трофічних рівнів. Основні типи харчування тварин. Пристосування тварин, пов'язані із забезпеченням трофіки організму. Способи добування корму. Стадний, одиночний, груповий, територіальний, номадний способи життя та пов'язані з ними трофічні особливості. Спеціалізація харчування. Пасивне, паразитичне, активне живлення. Пасьба, виїдання, переслідування здобичі. Поліфагія, евріфагія, монофагі, стенофагія, олігофагія - екологічні особливості виду, пов'язані з тим чи іншим видом харчування. Фітофаги, пантофагія, міофагія, зоофагія, сапрофаги та їхнє значення в еволюційній диференціації видів і підвидів тварин і рослин. Хижацтво, канібалізм, інфантицид. Видові, статеві, вікові, сезонні, індивідуальні та географічні харчові переваги у тварин. Конкурентні відносини з харчування. Компенсаторні механізми, які супроводжують недолік корму: скорочення плодючості, припинення розмноження, міграції, перехід на факультативний корм. Екологічні відмінності самців і самок. Вікові популяції. Репродуктивна фаза розвитку. Відмінності способу життя у тварин різних статевих і вікових груп. Вплив факторів зовнішнього середовища на сезонну динаміку розмноження. Приуроченість періоду розмноження до оптимальних зовнішніх умов. Вплив світла на гаметогенез. Роль гонадотропних гормонів гіпофіза на розмноження. Шлюбні церемонії, їх екологічне значення. ^ Поняття популяції. Загальні властивості особини і популяції, як біологічних систем. Специфіка популяції як біологічної системи по Ю. Одуму. Значення популяційного рівня організації живого. Визначення популяції У. Оллі, І.А. Шилова, М.В. Тимофєєва-Ресовського, Ю. Одума, С.С. Шварца. Різні підходи до визначення поняття "популяція". Ареал і "зона подібного сприяння". Клінальная мінливість умов середовища. Географічна та інші форми ізоляції популяцій. Поліморфізм особин, що складають популяцію. Умови формування, структура і динаміка популяцій. Основні критерії приналежності тварин до однієї або декількох популяцій. Демографічна, розмірна, агрегативна, генетична і просторово-етологічна структури популяції. Рослинні популяції. ^ Види, підвиди і дрібні таксономічні одиниці: племена, раси, екотипи, сезонні фази тварин. Правило "сімдесяти п'яти відсотків". Ландшафтно-географічний район проживання. Географічні, екологічні, елементарні популяції по М.П. Наумову. Поліморфізм виду. Міжвидові біологічні раси і конституції тварин. Генерації. Статеві групи. Механізми регуляції первинного, вторинного і третинного статевого складу популяції. Партеногенез. Зміна статі в онтогенезі. Екологічне значення того чи іншого співвідношення внутрішньопопуляційних статевих і вікових груп. Екологічний критерій виду. Міжвидова гібридизація і екологічне значення видової ізоляції. Популяційна структура виду. Види-автохтони і географічні форми. Аргументи на користь виділення понять "підвид", "географічна", "екологічна", "елементарна" популяції. Закономірності, від яких залежать розміри підвидів. Проблеми фенетики. Модельні види фенетичних досліджень. ^ Народжуваність, плодючість, смертність, швидкість росту популяцій. Способи регуляції щільності населення. Життєві стратегії: віоленти, патіени, експлеренти. К- і R-стратегії розмноження, їх еволюційне і екологічне значення. Фактори, що визначають мінливість чисельності. Типи динаміки щільності популяцій. Фактори популяційної динаміки, залежні та незалежні від її щільності. Вплив нестачі корму, розмноження паразитів, несприятливих кліматичних умов періоду виведення молодняку, розвитку захворювань і зростання числа ворогів і конкурентів на процеси зниження, стабілізації та підвищення чисельності популяції. Амплітуда коливань чисельності. Хвилі життя. Біотичний потенціал (характеристики виживання і розмноження) і опір середовища по Р. Чепмену. Видові константи розмноження по С.О.Северцову: швидкість статевого дозрівання, величина приплоду, співвідношення самців і самок в популяціях. Поліциклічних і моноціклічное розмноження. Неотенія. Криві виживання (криві смертності) по Перлу і Дівею.Кількісні закономірності динаміки чисельності (експонента розмноження, криві Вольтерри, Ніколсона і Лотки). "Ефективна" частина популяції. Гомеостаз популяцій. Гормональна регуляція чисельності популяції по Дж. Крістіану і Дж. Девісу. Стрес в популяціях. Взаємини між популяціями. Розселення, інтродукція, виселення, "пульсація" кордонів ареалу. Оптимальна зона і периферична частина ареалу. Встановлення меж популяції. Міграційні шляхи. Груповий ефект і внутрішньовидова конкуренція. Боротьба за існування по Ч. Дарвіну. ^ Спосіб життя - одиночний, поодиноко-сімейний, груповий. Стада, зграї і погано структуровані випадкові скупчення тварин. Біологічне значення колоніальності. Сезонні зміни організації населення. Два принципу відносин тварин до території. Стації переживання, стації розселення і тимчасові популяції. Псевдопопуляціі, геміпопуляціі. Залежні і незалежні популяції. Особи-резиденти та мігранти. Маркування території. Ієрархічні відносини у зв'язку з територією. Переваги групового способу життя в популяціях тварин. Поведінкові механізми, що закріплюють індивідуалізацію території. Перекриття ділянок. Розміри ділянок. Сімейні ділянки. Домінування і підпорядкування у тварин різних видів. Методи обліку щільності популяції. ^ Роль тварин в еволюції рослин. Відносини хижак-жертва. Пристосування хижаків і жертв. Помилкові уявлення про "рухому рівновагу" Спенсера. Математична інтерпретація взаємодій і коливань чисельності хижаків і жертв у теоремах В. Вольтерри і А. Ніколсона. Позитивні взаємодії та експлуатація. Симбіотичні і антибіотичні відносини. Мімікрія Бейтса і Мюллера. Відносини паразит-господар. Антагонізм. Форез. Коменсалізм. Нейтралізм. Аменсалізм. Мутуалізм. Коадаптаціі паразитів і господарів. Найпростіші та гельмінти як паразити тварин. Природжений, специфічний і набутий імунітет. Вірулентність паразита. Природна очаговість інфекційних захворювань (вчення Павловського). Біологічний метод боротьби з шкідниками. Боротьба за ресурси, притулок та гніздові ділянки. Коадаптаціі і конгруенції. Біосфера. Роль консументів в кругообігу речовин і енергії в біосфері. Ноосфера. Еволюція біосфери. Автономність біоценозів. Помилкові уявлення про насичені і ненасичені біоценози. Цикли харчування. Ланки ланцюга живлення. Стадії розвитку біоценозу. Сукцесії (зміни типу спільноти) і клімаксні (завершальні) спільноти. Природокористування та охорона навколишнього середовища. Людська діяльність і тваринний світ. Агроекосистеми. Специфіка агроценозів як моно-або олігоценозів. Одомашнення диких тварин. Промисел тварин. Вплив видобутку тварин на чисельність, розмноження і стан популяцій тварин. Вплив промисловості та транспорту на зміну ландшафтів, заселених тваринами. Антропогенне порушення шляхів міграції птахів і ссавців. Населені пункти як середовище проживання тварин і тварини-синантропи. Перетворення і реконструкція фауни. Причини відмінностей зональних спільнот: клімат, геологічний субстрат, рельєф, домінуючий напрям вітру. Зональний клімат і місцевий мікроклімат. Мозаїчність і однорідність умов. Мезорельеф і його значення. Мікробіотопи. Ендеміки, вузько і широко поширені види тварин і рослин. Фактори, що визначають продуктивність угруповань різних природних зон. Пояси і рослинні формації як умови проживання тварин. Адаптації тварин до перебування у відкритих і закритих формаціях. Морські та прісноводні формації. Полярний, бореальний, суббореальний, субтропічний і тропічний пояса. Природні зони Голарктики, Арктики, Антарктики, екваторіальний і субекваторіальний територій. Тривалість біологічних сезонів по різних широт. Формації степи, напівпустелі, пустелі, тундри, ксерофітні лісу. Тварина населення області надлишкової теплообеспеченности і недостатнього зволоження. Адаптації тварин до аридних умов. Адаптації тварин до періодичного усихання і наповнення озер і річок. Адаптації тварин до високих температур. Літня сплячка. Екологічні особливості тетрапод - мешканців лісостепу, степи, ліси, тундри, лесотунди. Бореальні умови проживання тварин. Монотонність екологічних умов тайги. Високий рівень річного метаболізму мешканців тундри, лісотундри і тайги. Тропіки та субтропіки. Відносна постійність природних умов у тропіках. Різноманіття видів біоценозів тропічного лісу і порівняльна нечисленність особин одного виду. Особливості екологічних ніш мешканців тропічного лісу. Савани, прерії, острівні комплекси. Коралові і вулканічні острови. Специфіка добової і сезонної динаміки умов у нагірних районах проживання тварин. ^ Поняття екологічної ніші. Основні закони функціонування екологічних ніш. Трофічна і просторова складові екологічних ніш. Ресурси та умови середовища існування. Теоретична (фундаментальна) і реалізована екологічні ніші. Гіпотеза екологічного дублювання, принцип Гаузе, правило Хатчінсона. Основні закони демекологіі. Симпатричні і аллопатричні види тварин і рослин. Багатовимірна екологічна ніша по Дж. Е. Хатчінсону. Піраміда продуктивності. Перекриття ніш. Зміна середовища під дією живих організмів. Вчення про біологічне різноманіття. Основні теорії, що пояснюють варіації біорізноманіття в помірній і тропічній зонах. Правила острівної біогеографії. Залежність різноманіття від розмірів острова. Моделювання в екології. Зв'язок щільності популяції з трофічним рівнем, займаним даним видом. Відмінності у характері популяційної динаміки чисельності у фітофагів і зоофагов. Структурні моделі, що імітують популяційні процеси динаміки чисельності та щільності населення. Теоретичний і експериментальний аналіз. література
|
![]() | Протокол № від р навчальна програма зоологія для студентів галузі 0401. «Природничі науки» вищих навчальних закладів На основі цих знань студент повинен навчитися спостерігати та пояснювати різні природні явища, здійснювати краєзнавчу та природоохоронну... | ![]() | Протокол № від р навчальна програма «паразитологія» Для студентів галузі 0401. «Природничі науки» вищих навчальних закладів Паразитологія – це біологічна дисципліна, що вивчає явище паразитизму, структуру та динаміку паразитарних систем, значення паразитів... |
![]() | Протокол № від р навчальна програма Еволюційне вчення Для студентів галузі 0401. «Природничі науки» вищих навчальних закладів Изучение положений основных теорий, раскрывающих сущность эволюционного процесса. Понимание роли генетических процессов в эволюции... | ![]() | Протокол № від р навчальна програма фізіологія людини І тварин для студентів галузі знань: 0401. Природничі науки напряму підготовки: 040102. Біологія* Курс “Фізіологія людини та тварин” є фундаментальним для спеціаліста-біолога. Знання про нормальне функціонування клітин, тканин,... |
![]() | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет затверджую Мон україни (лист №1. 4/18-г-1012 від 08. 05. 2008 р.): Шмалей С. В. Курортологія. Навчальна програма для студентів галузей 0401.... | ![]() | Протокол № від р навчальна програма імунологія для студентів галузі знань: 0401. Природничі науки напряму підготовки: 040102. Біологія* Досягнення цієї науки, зокрема молекулярного розділу, вимагають постійного доповнення та оновлення «старих» знань про фундаментальні... |
![]() | Протокол № від 20 р. Навчальна програма біофізика для студентів напряму підготовки 0401. «Природничі науки» Яковлєва С. Д. – к м н., доцент, завідувач кафедри корекційної освіти факультету природознавства, здоров’я людини та туризму | ![]() | Протокол № від 20 р. Навчальна програма фізіологія адаптації для студентів галузь знань 0401. «Природничі науки» Яковлєва С. Д. – к м н., доцент, завідувач кафедри корекційної освіти факультету природознавства, здоров’я людини та туризму |
![]() | Протокол № від 20 р. Навчальна програма клінічна токсикологія для студентів галузь знань 0401. «Природничі науки» Яковлєва С. Д. – к м н., доцент, завідувач кафедри корекційної освіти факультету природознавства, здоров’я людини та туризму | ![]() | Протокол № від р навчальна програма анатомія людини для студентів галузі 0102. «Фізична культура І спорт» вищих навчальних закладів Голяка С. К. – доцент кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та спорту хду, к б н |