Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" icon

Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 " Правознавство "




НазваРобоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 " Правознавство "
Сторінка3/13
Дата05.11.2012
Розмір1.11 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13




Всього за модулем 1

25

^ Модуль 2. Основні типи сучасних філософсько-правових систем. Синтетичні проблеми філософії права.

НЕ 2.1

^ Юридичний позитивізм

Позитивістська точка зору в юриспруденції як вираження важливіших істотних властивостей природи і динамики права. Історичні умови, теоретичні джерела та етапи формування і розвитку філософії позитивізму.Поняття “позитивності” в класичній концепції О.Конта та позитивність закону. Друга хвиля позитивізму кінця XIX ст. Логічний атомізм Расела-Вітгін-штейна І неопозитивізм “Віденського гуртка”. Аналітична філософія 50-х років XX ст. Постпозитивізм та його правові інтерпретації. Гносеологічний зв`язок форм філософського позитивізму з історичним розвитком юридичного позитивізму. Виникнення юридичного позитивізму, його соціально-економічні та ідеологічні джерела, зв`язок з теорією природного права та історичною школою права. Основні теоретичні принципи юридичного позитивізму. Ототожнення права і закону. Гносеологічне обгрунтування презумпції справедливості діючого закону. Принцип “закон є закон”. Догматизм. Формалізм. “Юридичне мислення” та експлікація його методу. Фрмально-догматичний метод в праві. Юридичний позитивізм як обгрунтування формально-догматичного методу. Право як повна і несуперечлива логічна система. Судочинство як процес умовиводу по першій фігурі силогізму. Формування і розвиток юридичної логіки. Завдання правової науки з точки зору основних напрямків юридичного позитивізму: “логіка правових конструкцій”, “юриспруденція понять”. Розробка і розвиток юридичної техніки. Історична обмеженість та позаісторичне значення досягнень класичної форми юридичного позитивізму. Нормативізм Г.Кельзена як сучасна форма розвитку позитивістьскої парадигми в праві. Роль неокантіанських і феноменологічних джерел у “вченні про чисте право”. Норма як предмет юридичної науки. Протиставлення належного і наявного в розумінні природи норми. Право як самодостатній феномен належного. Онтологічний та гносеологічний зміст Grund-норми в системі ієрархії норм. Нормативістський метод права. Держава як система позитивного права. Верховенство міжнародного права. Неопозитивізм в праві та аналітична юриспруденція. Римські, середньовічні та новітні джерела вказаних напрямків. Логіко-лінгвістичний аналіз структури і мови закону. Ідея конвенціального визначення права в концепції Г.Вільямса. Метод формального розуміння юридичних понять в концепції Г.Харта. Первинні та вторинні правові правила як правила визнання. “Останнє правило”. Конвергенція юридичного неопозитивізму та інших концепцій права. Порівняльний аналіз марксистсько-ленінської концепції права і розуміння права в юридичному позитивізмі. “Нормативне” поняття права і поняття права в радянській теорії права. Критика Г.Кельзеном марксистської теорії права.

2

2







Усне опитування;

реферативні доповіді;

тестування;

фронтальне опитування;


2


1

2

2







7

НЕ 2..2

^ Соціологічна юриспруденція

Формування соціологічного підходу в праві як реакція на панування позитивізму в праві. Соціологізм як різновид правового позитивізму і як антипод юридичного позитивізму. Основні принципи соціологічної юриспруденції. Право як соціальне явище. Суспільні відносини як основне джерело права. Книжне право и право реальне. Гносеологічні засади соціологічного підходу в праві: законодавство як констатація реальних відносин в суспільстві. Концепція “живого права” Є.Ерліха. Справедливість як результуюча позитивного і соціального чинника. Соціологічне дослідження як основа справедливого вироку суду на противагу формально-догматичного використання першої фігури силогізму. Право як одна з різновидів соціальних норм. Регулятивно-правовий характер неюридичних соціальних норм, їх абсолютизація. Юридична соціологія як наука про соціальні детермінанти функціонування права. Судовий прецедент як функціональна похідна соціально-правових чинників. Соціологічний підхід в праві як філософсько-теоретичне обгрунтування системи прецедентного права. Специфічні особливості соціологічних тенденцій в російській, французькій та німецькій юриспруденції: концепції С.Муромцева, П.Сорокіна, Л.Дюгі, Е.Дюркгейма, М.Ве-бера, Г.Зімеля. Сучасна американська соціологічна юриспруденція: концепція Роско Паунда. Правовий реалізм: соціально-психологічні аспекти. Співвідношення соціологічного підходу в праві і марксистське розуміння права: тотожність і відмінність. Сучасні соціологічні концепції права.



2

























НЕ 2.3

^ Психологічні концепції права

Зв'язок психологiї i права. Онтологiчнi засади психологiзацiї права. Правосвiдомiсть як основний об'єкт права i джерело правомiрної поведiнки суб'єкта права. Структура правосвi-домостi, спiввiдношення її рацiональних i iррацiональних елементiв. Значення правових переживань, емоцiй i почуттiв в структурi правосвiдомостi. Право як правове почуття. Правове почуття - центральне поняття правового психологiзму. Перехiд вiд "юриспруденцiї понять" Х1Х ст. до "юриспруденцiї почуття" ХХ ст. (I.Покровський). Роль психологiчних факторiв в правореалiзацiйнiй, судовiй i правозастосовчiй дiяльностi. Психологiя права як наука i її мiсце в структурi правознавства. Психологiчна концепцiя права Л.Й.Петражицького та її теоретичнi i методологiчнi джерела. Право як явище iндивi-дуальної психiки людини. Вiдмiннiсть права i моралi: імпера-тивний характер моральних iмпульсiв i вiдповiдних їм норм i iмеперативноатрибутивний характер права. Нерозривний зв'язок права i обов'язку в правовому переживаннi. Психологiчне обгрунтування переважної ролi права по зрiвнянню з мораллю у формуваннi соцiального цiлепокладання i порядку. Вчення про рiзноманiтнiсть нормативних фактiв та видiв (15) позитивного права. Оцiнка i критика концепцiї Петражицького в сучаснiй йому фiлософсько-правовiй лiтературi. Вплив психологiчної концепцiї права Л.Петражицького на розвиток новiйших фiло-софсько-правових теорiй ХХ ст. (феноменологiя права, правовий плюралiзм, правовий реалiзм та iн.) та формування психологiчного напрямку в правi. Становлення фiлософiї фрейдизму та психоаналiтична iнтерпретацiя сутностi правовiдносин. Психоаналiтичнi джерела права в роботi З.Фрейда "Тотем i табу". Право як витiснення в "iд", як елемент структури "над-Я" i причина неврозiв. Формування комплексiв i особливостi подальшої соцiалiзацiї iндивiда в психоаналiзi. Право i сублiмацiя. Психоаналiтична аналогiя структури свiдомостi i структури правовiдносин. Роль психоаналiзу в поясненнi мотивiв правової поведiнки iндивiда. Психоаналiтичнi особливостi нацiї i формування нацiонально-правових систем. Поняття "колективного безсвiдомого" К.Юнга i специфiка нацiонального права. Вплив психоаналiзу на розвиток сучасної психологiї права. Судова сексологiя як прикладний варiант психоаналітик-ної науки. Iнтерпретацiя основних типiв сексуальних злочинiв (згвалтування, iнцест, нiкрофiлiя та iн.) на основi положень психоаналiзу. Агресiя як наслiдок сексуальної фрустрацiї i одна з основних причин злочинностi. Психоаналiтична природа вбивства. Використання причин сексуальних злочинiв для пояснення неправомiрної поведiнки взагалi. Психологiчний зв'язок злочинностi i проституцiї в концепцiї Ч.Ломброзо. Психоаналiтична унiверсалiзацiя природи злочину, її можливостi i межi. Сучасний розвиток психологiчного напрямку в правi. Орiєнтацiя на сферу застосування права i судової правотворчостi i психологiчне їх обгрунтування. Психологiчне розширення джерел права в концепцiї М.Румпфа. Правовий iнстинкт в концепцiї А.Штурма. Суперечка кодифiкацiйного та правового почуття в концепцiї А.Хохе. Психологiзм соцiологiї права Р.Паунда. Заперечення правових норм в психологiчному напрямку американського правового реалiзму. Використання бiхевiо-рiзму та неофрейдизму в правi в концепцiї Дж.Френка. Психологiчнi засади скандiнавського реалiзму.

2

2







Усне опитування;

реферативні доповіді;

тестування;

складання тематичних схем;


3


2

2

1







8

НЕ 2.4

^ Феноменологічна філософія права

Мiсце i роль феноменологiї в розвитку фiлософiї ХХ ст. Феноменологiя як фундаментальна гносеологiчна концепцiя структури свiдомостi i пiзнання взагалi. Її вплив на поглиблення епiстемологiчних дослiджень в рiзних галузях знань, фiлософсь-ких напрямкiв (екзистенцiалiзм, прагматизм, герменевтика та iн.) i правi. Теоретичнi передумови виникнення феноменологiї. Боротьба психологiзму i антипсихологiзму в обгрунтуваннi науки на рубежi столiть. "Логiчнi дослiдження" Е.Гуссерля i постановка проблеми об'єктивностi пiзнання. "Фiлософiя як строга наука" i створення вчення про "чисте пiзнання". Вiдмiннiсть гносеологiчного пiдходу Е.Гуссерля вiд аналiзу пiзнання I.Кантом i неокантiанцями. Феномени чистої свiдомостi як принципово нове поле, а феноменологiчна редукцiя - принципово новий метод наукового дослiдження i засiб розв'язання поставлених задач. Мюнхенська школа феноменологiї i першi спроби застосування феноменологiчної фiлософiї до права. Концепцiї А.Рейнаха, Ф.Шрейєра, Ф.Кауфмана. Феноменологiя права як метод пiзнання його апрiорної структури. Iснування юридичних понять, норм, iнститутiв до сприйняття їх людиною i формулювання в законi. Феноменологiчне буття права у формi "ейдосiв", що вiдкриваються свiдомiстю шляхом "розсуду сутностей". Апрiорне право як сукупнiсть ейдосiв. Ейдетичне право. Феноменологiчно-правова редукцiя як метод вiдкриття правових ейдосiв. Основнi етапи феноменологiчної редукцiї. Ейдетична редукцiя i отримання чистої суб'єктивностi. Трансцендентальна редукцiя, її три рiвня - онтичний, психофiзичний, позитивно-правовий - i отримання першофеноменiв правосвiдомостi. Характеристика чистої свiдомостi як першоджерела правосвiдомостi: самоконструювання, плиннiсть, iнтенцiональнiсть. Форми iнтенцiонального аналiзу. Ноематичний аналiз - аспект "Was?" правосвiдомостi i видiлення її ноематичних структур. Ноетичний аналiз - аспект "Wie?" правосвiдомостi i видiлення її ноетичних структур. Волiння як основна ноетична структура права. Єднiсть ноематичного i ноетичного аналiзу як безкiнечне поле синтезуючої активностi суб'єкту правосвiдомостi. Характеристика трансцендентально редукованих феноме-нiв як правових ейдосiв. Специфiка i види правових ейдосiв. Нормативнiсть "чистої свiдомостi" i ейдетична природа права. Феноменологiя права як матерiальна ейдетична наука, порiв-няння її з формально-ейдетичними науками (математикою, логi-кою), вiдмiннiсть їх пiзнавальних методiв. Право як пiзнання, а феноменологiя як метод пiзнання права. Основнi напрямки сучасної феноменологiї права. Концеп-цiя "образу правопорядку" А.Тролера. Концепцiя "допозитивного космiчного права" Р.Марчича. Феноменологiчнi вчення про цiнностi в правi. Концепцiя "культурного права" Х.Коiнга. Феноменологiчна етика М.Шелера. Використання феноменологiч-ного розумiння права у складi сучасних фiлософсько-правових систем: "Егологiчне вчення" К.Коссiо, "соцiологiя права" Ж.Гурвiча, феноменологiчне обгрунтування кельзенiвського нормативiзму, екзистенцiалiстська концепцiя права.


2

2







Усне опитування;

реферативні доповіді;

тестування;

фронтальне опитування.


4


2

2

2







10

НЕ 2.5.

^ Екзистенціальна філософія права

Екзистецiалiзм як реакцiя на фiлософсько-рацiоналiстичнi концепцiї тоталiтаристського типу. Людина в рацiоналiстичнiй фiлософiї Просвiтництва. Панлогiчна система Гегеля: людина як знаряддя об'єктивного розвитку ("хитростi") абсолютного духу. Марксизм: людина як знаряддя об'єктивного розвитку мате-рiального виробництва, закономiрної взаємодiї продуктивних сил i виробничих вiдносин. Людина як самоцiннiсть в фiло-софських концепцiях К'єркегора, Хайдегера, Сартра, Камю, Марселя, Ортегii-Гассета. Проблема спiввiдношення есенцiї i екзистенцiї. Основнi категорiї фiлософiї iснування: das Man, Dasien, самотнiсть, вiдчуження, страх, турбота, нудота, нiщо, погранична ситуацiя, свобода, ризик, вибiр, самогубство, вiдповiдальнiсть, творчiсть, трансцендування. Суперечнiсть людського iснування i суспiльного життя. Протилежнiсть iснування i права як регулятора суспiльних від-носин в ортодоксальному екзистенцiалiзмi. Два методи зняття суперечностi екзистенцiї i права: 1) нове тлумачення категорiї iснування, 2) екзистенцiальне тлумачення природи права. Значимiсть права для iснування в концепцiї Е.Фехнера. Право як динамiка екзистенцiалiв. Право i страх. Право як від-чуження. Право i свобода. Право i самогубство. Право як вибiр i вiдповiдальнiсть. Введення нового екзисетнцiалу "Als-Sein" (буття в певнiй якостi, "суспiльне iснування") в концепцiї В.Майхофера. Структура Als-Sein як джерело правової ситуацiї. Буття в свiтi як самобуття в певнiй якостi, правовий змiст формули "Selbstsein im Als-Sein". Екзисенцiальна динамiка структури "Dasein - Als-Sein - Existenz" суспiльне iснування як екзистенцiальний лб'єкт права. А нормативна природа права в концепцiї Г.Кона. Критика "юриспруденцiї понять". Непридатнiсть норм для вираження "дiйсного" права. Онтологiчна невiдповiднiсть норм характеру конкретних правових ситуацiй: загальнiсть, абстрактнiсть норм i одиничнiсть, iндивiдуальнiсть правових конфлiктiв. Залежнiсть дiї норми вiд конкретної ситуацiї. Конкретна ситуацiя як джерело права. Право як форма iррацiонального пiзнання. Механiзм екзисетенцiального розв'язання правових конфлiктiв. Право як результат завжди нових рiшень iндивiдуаль-них правових конфлiктiв. Неможливiсть передбачення права в конкретному випадку. Ризик i вiдповiдальнiсть правових рiшень. Рiшення як результат екзистенцiального вживання суддi в конкретну правову ситуацiю. Проблема критерiїв правильностi судових i iндивiдуаль-них правових рiшень. "Природа речей" як критерiй правильностi. Суб'єктивне природне право iснування, об'єктивне природне право як природа речей в структурi Als-Sein. Вiдповiднiсть конкретної ситуацiї "природi речей" i екзистенцiї. Право як "трансцендування норми" i вихiд до екзистенцiї. Заперечення незмiнного природного права, природного права з мiнливим змiстом в фiлософсько-правовому екзисетн-цiалiзмi. Право як постiйно народжуване право, як природне право з постiйно народжуваним змiстом, як реалiзацiя екзистенцiї в конкретнiй ситуацiї. Єднiсть правотворчостi i правозастосування в екзистенцiальнiй фiлософiї права. Критика "свободного права" як недостатнього свободного на вiдмiну вiд екзистенцiального права. Сучаснi напрямки екзистенцiальної фiлософiї права. Поєднання феноменологiчного i екзистенцiального аналiзу правових явищ в концепцiї "буття-в-правi" М.Мюллера. Право як реалiзацiя проекту морального порядку спiвiснування в концепцiї Л.Легаса-i-Лакамбра. Право як егологiчне явище в концепцiї К.Коссiо. Екзистенцiально-феноменологiчна герменевтика в пошуку права "по той бiк" суб'єкту i об'єкту: юридична герменевтика.


2

2







Усне опитування;

реферативні доповіді;

тестування;

фронтальне опитування.

4


2

2

2







10

НЕ 2.6.

^ Юридична герменевтика

Історія виникнення та еволюція філософської герменевтики в концепціях Шлейермахера, В. Дільтея, М. Хайдеггера, Х.-Г. Гадамера, П.Рікьора. Основні принципи герменевтики. Основна антиномія герменевтики: герменевтичне коло. Предмет філософської герменевтики та її місце в системі сучасної світової філософії, її зв’язок із феноменологією, екзистенціалізмом та аналітичною філософією. “Мова як засіб прислухування до буття” і право. Проблеми тлумачення в праві та їх зв’язок із філософською герменевтикою. Три основних типа герменевтичних проблем в праві: 1) тлумачення нормативно-правового тексту, 2) тлумачення факту, 3) тлумачення мотивів. Особливості предмету юридичної герменевтики. Предметом юридичної герменевтики є специфічні засоби і закономірності розв’язання правових ситуацій як наслідок застосування їх онтогносеолінгвістичних інтерпретацій. Герменевтика правового тексту. Стиль і мова закону. Логіко-лінгвістичні феномени в праві. Проблема формалізації юридичного тексту. Мова і влада, соціальні функції правової мови. Пріоритет мови над насиллям: герменевтична концепція філософії права П.Рікьора. Герменевтика і правове регулювання. Правова комунікація і правова інтерпретація. Проблема розуміння як герменевтична основа правового регулювання: концепції І.М.Грязіна, І.П.Малінової, П.М.Рабіновича. Герменевтика в структурі правового слідства. Закономірності інтерпретації правових ситуацій. Герменевтична парадигма права і право як модель герменевтики. Сучасні концепції юридичної герменевтики.


2

























НЕ 2.7.

^ Філософія влади

Влада як онтологічна основа суспільних відносин. Соціально-біологічні засади людини як волі до влади в концепціях М.Штірнера, Ф.Ніцше, З.Фрейда, Е.Фромма. Влада як гносеологічна категорія і методологія самовизначення особи і суспільства. Поняття влади. Влада – онтогносеологічна субстанція політичних відносин. Філософія політики як форма концептуалізації владної динаміки держави. Державна політика як самий інтенсивно-концентрований вираз політичних відносин в суспільстві. Основні закони влади. Силові характеристики влади. Духовно-матеріальні особливості влади як сили і ризик влади. Право як форма влади і влада права, їх взаємототожність і відмінність. Екзистенціально-духовна природа влади: пастки влади як саморуйнації особи і суспільства і влада як форма самореалізації свободи і відповідальності особи і суспільства. Сучасні західні концепції влади: плюралістичні, інструменталістські, структуралістські, етатизм та критична теорія.


2

























НЕ 2.8.

^ Філософія власності

Значення власностi для характеристики соцiальних i правових вiдносин. Роль iнституту власностi в iсторiї права. Римське право i власнiсть. Приватна власнiсть i капiталiзм. Двi iсторичнi тенденцiї у розумiннi природи власностi: власнiсть як основне джерело i причина всiх соцiальних негараздiв i власнiсть як випливаюча з самої природи людини умова її розвитку i свободи. Постановка онтологiчної проблеми власностi. Три аспекти розумiння онтологiчної природи власностi: економiчний, фiлософський i релiгiйний. Економiчне поняття власностi. Власнiсть як цiль i умова господарювання людини. Визначення способу виробництва, розподiлу, обмiну i споживання характером власностi в марксистськiй економiчнiй теорiї. Негативне ставлення до власностi в первинному християнствi. Суперечливiсть релiгiйного засудження власностi i соцiального прийняття її в iсторичному християнствi. Сприйняття християнством стоїцистської критики не самої власностi, а певного вiдношення до неї, що породжує аморальнi i асоцiальнi риси людини: скупiсть, хитрiсть, жорстокiсть, злочиннiсть. Власнiсть як спокуса грiха i неможливiсть одночасного служiння Боговi i маммоннi в Новому Заповiтi. Фiлософськi вчення про природ у власностi. Власнiсть як умова свободи i творчої самореалiзацiї особистостi. "Приватна власнiсть пов'язана з природою людини" (I.Iльїн). Власнiсть - основа безпеки людини, її захисту, опора i цiль дiяльностi. Власнiсть - основа розширення i ускладнення видiв дiяльностi, успадкування її результатiв i розвитку культури. Власнiсть як основний стимулятор людської працi. Духовна природа власностi: породження нею любовi до сiм'ї, Батькiвщини, до працi. Ексзистенцiальне продовження людини в своїй власностi. Концепцiя права i власностi М.Штiрнера. Право як реальна сила i власнiсть як реалiзацiя сили. Власнiсть як те, що в нашiй владi. Право на власнiсть як результат привласнення i можливостi її утримання. Свiт як моя власнiсть. Вплив поглядiв Штiрнера на марксистську концепцiю експропрiацiї. Комунiстичнi концепцiї власностi. Iдея замкнутостi свiту i фiксованої кiлькостi блага в ньому як гносеологiчна пiдстава концепцiї власностi комунiстичного типу. Приватна власнiсть як причина всiх соцiальних проблем у вченнi Руссо. "Власнiсть є крадiжка": концепцiя Прудона. Специфiка комунiстичного розумiння справедливостi. Марксистська концепцiя колективної власностi. Соцiалiзм i власнiсть. Юридична природа власностi. Власнiсть як виключне породження закону (I.Бентам). Закон як основа стабiльностi власностi. Фiлософська характеристика вiдношень володiння, користування i розпорядження об'єктами власностi. Правова динамiка трiади правомочностей i її фiлософський змiст. Онтологiчна проблема вичерпностi правомочностей трiадою. Правомочностi в англо-американськiй системi i варiанти динамiки в нiй права власностi. Iнститут власностi як чисто юридична конструкцiя. Власнiсть i держава. Вчення Чiчерiна про власнiсть як основну умову цивiльного правопорядку. Розширення права власностi як розширення свободи. Вiльна власнiсть при вiльнiй працi - iдеал всякого цивiльного устрою суспiльства.


2

























НЕ 2.9.

^ Філософія злочину

Проблема визначення поняття злочину. П.Сорокiн про соцiально-iсторичну вiдноснiсть основних елементiв i видiв злочину. Визначення злочину в ККУ i його суперечливiсть. Значення поняття злочину для класифiкацiї поведiнки людей. Антиномiчнiсть поняття злочину. Право i правосвiдомiсть як перманентне розв'язання проблеми злочину. Онтологiя злочину. Бiологiчнi джерела агресивної поведiнки людей, їх психологiчнi ("воля до влади") i соцiальнi (особистiсна самореалiзацiя) трансформацiї. Злочин як форма iснування "я" i сутнвсна природа iндивiдуальностi в концепцiї М.Штiрнера. Властивостi злочину як проекцiя онтологiчних характеристик людини в фiлософiї Ф.Нiцше. Злочин як нерелевантна форма розв'язання антиномiї внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв людського iснування. Соцiологiчнi концепцiї злочину. Закон константи числа i видiв злочину в суспiльствi в теорiї Л.Кетле. Iдея соцiальної детермiнацiї злочинностi в марксистськiй теорiї, теорiї аномiї (Дюркгейм), теорiї факторiв (соцiологiчна школа кримiнального права), теорiя соцiальної дезорганiзацiї (Чiкагська школа), теорiя субкультури, радикальнiй теорiї. Характеристика злочинностi як показник стану здоров'я суспiльства. Екзистенцiальна природа злочину. Злочин як наслiдок вибору в пограничнiй ситуацiї i життя як перманентне перетинання межi (А.Камю). Фiлософське обгрунтування злочину злочинцем, його правда i хибнiсть. Протест, свобода i самореалiзацiя як екзистенцiальнi характеристики злочину. Iллюзiя безпосереднього досягнення свободи в актi злочину. Злочин як екзистен-цiальна трагедiя людини. Психоаналiтична природа злочину. Формування комплексiв у iндивiда i пов'язанi з цим труднощi соцiальної адаптацiї. Роль безсвiдомого в iнiцiацiї злочину (З.Фрейд). Злочин як невротична розрядка i форма сублiмацiї. Психоаналiз i концепцiя Ч.Ламброзо в поясненнi природи злочинностi. Право i держава як джерела психологiчної iнiцiацiї девiантної поведiнки. Значення психоаналiзу в профiлактицi злочину. Основнi типи злочину (насильницькi, корисливi i по необережностi) i їх фiлософсько-правова характеристика. Вбивство i самогубство як найстрашнiшi форми злочину. Парадокси фiло-софiї вбивства. Вбмвство як самознищення i самогубство як вбивство. Принцип абсолютної цiнностi людського життя. Сучаснi фiлософсько-правовi концепцiї природи злочину. Теорiя iнтеракцiї. Теорiя стигматизацiї. Теорiя навчання. Теорiя контролю. Теорiя неспiвпадаючих пропозицiй та iн.


2

























НЕ 2.10.

^ Філософія покарання

Право покарання. Внутрiшнiй зв'язок злочину i покарання. Онтологiчна тотожнiсть їх характеристик. Гносеологiчна природа iнтерпретацiй покарання в рiзних концепцiях права. Зумовленiсть ефективностi права характером покарань. Виникнення i розвиток iнституту покарання. "Кровна помста" як обов'язок сiм'ї i функцiя роду. Трансформацiя помсти в узагальнений правовий iнститут покарання в дiяльностi держави. Нацiонально-iсторична особливiсть покарань у рiзних народiв. Онтологiя помсти. Помста як реалiзацiя "волi до влади". Заздрiсть i помста. Помста як субстанцiйний елемент покарання. Суперечливiсть релiгiйного i правового розумiння природи i призначення покарання. Соцiально-правовий аспект покарання. Покарання як правова форма реалiзацiї справедливостi. Кiлькiсна характеристика оптимального покарання: необхiднiсть iстотної переваги втрат вiд покарання над вигодами злочину (Беккарiа, Бентам). Покарання у функцiї залякування. Соцiальний аспект антиномiї покарання: захист суспiльства вiд злочинностi i одночасна iнiцiацiя її iнститутом покарання. Санкцiя як причина злочинностi. Суперечливiсть визначення мети покарання в ККУ (ст. 22). Покарання як соцiальне регулювання i як самопокарання. Нелiнiйний характер злочинностi i покарання в динамiцi соцiального розвитку. Екзистенцiальний аспект покарання. Свобода вибору як умова iснування i пiдстава вiдповiдальностi. Хибнiсть самореалiзацiї i лжетрансцендування в злочинi. Злочин як поглиблення власного Нiщо i форма самопокарання. Концепцiя "внутрiшнього пекла" в фiлософiї М.Бердяєва. Покарання як вiдчудження людини вiд неї самої i як шлях до соцiальної заангажованостi. Онтологiчна виннiсть як екзистенцiальна характеристика буття людини. Динамiка екзистенцiалiв в покараннi i спокутуваннi. Позбавлення волi як тип покарання. Протилежнiсть цiлей ув'язнення i його наслiдкiв. Сила волi, гiднiсть i помста як предмети впливу каральної системи. В'язниця як вища школа злочинностi в концепцiї П.Кропоткiна. Основнi вади iнституту ув'язнення i шляхи їх подолання. Смертна кара як мiра покарання: iсторiя i сучаснiсть. Вчення Беккарiа про смертну кару, її неефективнiсть i невиправданiсть. Суперечлива природа iнституту смертної кари: засудження вбивства як злочину державою i страта як офiцiйне вбивство; життя як вища цiннiсть i знецiнення життя засудженого до страти тощо. Росiйськi фiлософи i юристи про смертну кару. Проблема смертної кари в сучаснiй Українi. Покарання i прощення. Необхiднiсть покарань як умова iснування правової системи (Бентам). Екзистенцiальний зв'язок покарання i прощення. Християнське розумiння прощення. Покарання i покаяння, покаяння i прощення. Прощення як екзистенцiальне розумiння причини злочину i шлях до вiдродження людини i суспiльства.


2

























НЕ 2.11.

^ Філософія прав людини

Теорія природного права як онтогносеологічна основа обгрунтування прав людини. Філософське обгрунтування права людини в концепції дж. Райзера. Поняття, сутність та структура прав людини. Права людини як нормативна форма взаємодії індивіда, суспільства і держави. Права людини як основа генезису ідеї правової держави. Взаємодія і суперечливість онтологічних засад прав людини і правової держави. Принцип пріоритету прав людини і проблеми його реалізації в динаміці державного розвитку. Соціальна держава як форма реалізації прав людини в правовій державі. Міжнародне право як універсальна форма розвитку інституту прав людини і його втілення в правореалізації країн світу. Статус індивіда в міжнародному праві. Правовий механізм міжнародних гарантій і захисту прав людини: норми, принципи, інститути. Класичні, вітчизняні та сучасні філософські концепції прав людини.


2




























Всього за модулем 2

35




^ Модуль контроль (підсумковий)

40




Всього балів

100


^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


ТЕМА: ПРЕДМЕТ ФIЛОСОФIЇ ПРАВА


1. Загальна характеристика фiлософiї права, її значення i мiсце в системi юридичної освiти.

2. Iсторичнi етапи та закономірності розвитку фiлософiї права.

3. Специфіка сучасного розуміння предмета фiлософiї права.

4. Структура і функції фiлософiї права.

5. Співвідношення фiлософiї права і загальної теорії права, соціології права, історії філософії права і філософії.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма з курсу «воля як категорія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності
Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми напряму 06. 01 “Право” спеціальності 06. 01. 01 “Правознавство”
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма з курсу «сучасні концепції соціології права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності
Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми напряму 06. 01 “Право” спеціальності 06. 01. 01 “Правознавство”
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма курсу „філософія громадянського суспільства" освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 "Право"
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії держави І права
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма курсу „свобода як категорія права" освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 "Право"
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії держави І права
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма з курсу „формування І розвиток української філософії права" освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 "Право"
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії держави І права
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма куРСу „гносеологія права " освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 "Право"
move to 0-6405709
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма курсу „юридична герменевтика " освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 "Право"
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії держави І права
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма «Теоретико-правові проблеми фінансово-правової відповідальності» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр права для спеціальності 03040101 «Правознавство»
Робоча програма складена на основі програми (типової) для навчальних дисциплін за спеціальністю «Право» затвердженої Вченою радою...
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма курсу „справедливість як категорія права" освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 "Право"
Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми напряму 06. 01 “Право” спеціальності 06. 01. 01 “Право”
Робоча програма з курсу «філософія права» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 \" Правознавство \" iconРобоча програма ( за кредитно-модульною системою) курсу "логіка права " освітньо-кваліфікаційного рівня магістр для спеціальності 06. 01. 01 "Право"
move to 0-5654221
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи