Конкурс «Інформація як секрет успіху» на тему:«Документ як мова інформації» для участі в номінації «Публіцистика»
Скачати 32.19 Kb.
|
|
Творча робота на конкурс «Інформація як секрет успіху» на тему:«Документ як мова інформації» для участі в номінації «Публіцистика» Автор - Степанцова Юлія Юріївна, Авіакосмічний ліцей ім. І. Сікорського Національного авіаційного університету м. Києва, 11 клас, тел:0963385343, juliyaskorpio@yandex.ru Керівник – Устінова Вікторія Василівна, методист АКЛ НАУ, учитель історії, тел:0977405103 Формат роботи – Публіцистична стаття Кількість сторінок – 2 Надіслана 13.11.2012 Київ – 2012 Наше життя не можна було б уявити без інформації. Вона поширюється крізь простір і час, незважаючи на будь-які перешкоди. Допомагає поширенню інформації комунікація. Комунікація (від лат. Communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. Communico — роблю спільним, повідомляю, з’єдную, похідним від лат. Communis — спільний) — це процес обміну інформацією між особами. Без обміну інформації була б неможлива еволюція людини, розвиток суспільного та духовного життя людини. Внесок у цю непросту справу внесли дуже багато людей, а саме Г.М. Швецова – Водка, Н.М. Кушнаренко та інші. Будь-які науки, що зв’язані з передачею і зберіганням інформації, обов’язково зустрічалися з таким поняттям, як «документ». Це не просто якась річ, яку можна прочитати і забути, адже документ читають, вивчають його, можна сказати, що його «споживають». Документ потрібний, щоб ознайомити людину з інформацією. Сьогодні є дуже багато тлумачень слова «документ», наприклад з лат. Ciocumenium, а те у свою чергу від дієслова losege – вчити, навчати. Більш глибше занурився у цю тему Анджей Зизкі. Це польський дослідник, який найбільш вдало пояснив термін «документ». А ось один російський дослідник М.А. Комаров додав також деяких нових трактувань. Він вважав, що люди при обміні інформацією додавали ще деякі речі для підтвердження певної події або факту. Саме ці речі і почали вважати документами як підтвердженням про існування події. Та роки минали і значення документа звужувалося. І дійшло до того, що документом стали вважати не речі, а писемні свідоцтва. У XX ст. «документ» почали використовувати для збереження, знаходження і використання інформації. Але на цьому пошук найкращого пояснення терміну «документ» не завершується, а продовжується. Розвиток діловодства не оминув і нашу країну. В Україні все це почалося ще за часів Київської Русі. Тоді документ не вважався чимось особливим і тому до нього не використовували ніяких правил оформлення. Найвідомішими пам’ятками, що дійшли до нас, є «Руська Правда» Ярослава Мудрого та «Повість минулих літ» із договором Київської Русі з Візантією. Та найбільший розвиток діловодства припадає на часи перебування України у Литовсько-російській державі і Польського королівства, адже рівень діловодство на тих територіях розвивався швидше. Найбільш відомими знахідками тих часів вважають актові книги. У них записували все, що відбувалося з населенням. А саме: рішення судів, конституційні постанови, королівські грамоти та інше. Актові книги зшивали один раз на рік і ховали за три замки. З появою Запорізької Січі відбувся великий розвиток саме національного документознавства. Цією справою займалися писарі. Саме за цих часів документ отримав певної структури написання. Найбільш відомі нам правила заповнення документу прийшли і залишилися до нині з часів, коли Україна переживала не найкращі свої часи. А саме поділ своїх території між Австрійською і Російською імперіями. Також набуття теперішнього виду документу припав на радянській період в Україні. Саме за тих часів уперше з’являється термін «документознавство». За роки незалежної України були внесені деякі зміни до правил написання документу. У наш час виникає неабияка потреба у документах. Звичайних знань про документ та інформацію стає недостатньо, адже потрібно знати, як зберігати, користуватися та створювати документ. Тому на допомогу приходить «документознавство», адже без нього не було б нашої історії, а, отже, й суспільства. Давайте збережемо те, що маємо і створимо нове. ЛІТЕРАТУРА: 1.Кислюк К.В. Спеціальне документознавство: Книга – К.: Кондор, 2011.- ст.4 2.Швецова-Водка Г.М. Документознавство: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007.- ст.15 3.http://uk.wikipedia.org/wiki/Комунікація |
