Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення icon

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення




Скачати 173.17 Kb.
НазваПоложення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення
Дата27.11.2012
Розмір173.17 Kb.
ТипПоложення

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор О.Л.Голубенко

«_28_»__лютого_ 2006 р.

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ


ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

В КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ

ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

(змінене та доповнене)

СХВАЛЕНО


Вченою радою університету

24.02.2006 р., протокол № 6


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Дане Положення розроблено для проведення педагогічного експерименту щодо запровадження в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Положення розроблено на підставі “Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 48 від 23.01.2004 р. “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модуль-ної системи організації навчального процесу” та “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р.

1.2. Нові терміни, що введені Міністерством освіти і науки України:

- кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

- заліковий кредит (залікова освітня одиниця, кредит ECTS) – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або їх блоку;

- модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

- змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові;

- блок змістових модулів – це сукупність змістових модулів, поєднаних за ознакою відповідності певному розділу навчальної дисципліни.

1.3. Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

1.4. Основним завданнями КМСОНП є:

  • адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) до системи вищої освіти України;

  • забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

  • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.

1.5. Для впровадження КМСОНП треба мати такі основні елементи ECTS:

  • інформаційний пакет з такою інформацією та матеріалами:

    • загальна інформація про університет;

- перелік напрямів підготовки, спеціальностей та спеціалізацій спеціальностей;

- змістові модулі із зазначенням обов’язкових та вибіркових дисциплін;

- методики й технології викладання;

- форми та умови проведення контрольних заходів;

- система оцінювання якості освіти;

  • договір про навчання між студентом і університетом (напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

  • академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.


^ 2. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОДУЛІВ

ТА ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ


2.1. Навчальні плани за напрямами (спеціальностями) підготовки складаються на підставі стандартів вищої освіти, а за їх відсутністю – вимог діючих освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик і структурно-логічних схем підготовки фахівців.

2.2. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, об’єднаних у блоки змістових модулів – розділи навчальної дисципліни. У кожному семестрі організується вивчення двох блоків змістових модулів.

2.3. Кредит ЕСТS відбиває трудомісткість кожного виду навчальної роботи, до якої відносяться лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари, колоквіуми, консультації, виробнича практика, підготовка і захист курсових і дипломних проектів (робіт), проміжний і підсумковий контроль, самостійна робота (у бібліотеці, в комп’ютерному класі, на кафедрі, вдома, в гуртожитку), інші види та елементи навчальної роботи ЕСТS.

2.4. Обсяг залікових кредитів на навчальну дисципліну визначається як частка від ділення на 36 загального обсягу годин на дисципліну. Приклад співставлення навчальних годин і залікових кредитів ECTS для певних навчальних дисциплін наведений у табл. 1.


Таблиця 1


Загальний обсяг дисципліни,

годин


54


81


108


135


162


189


216


243


270


297

Кількість

залікових кредитів ECTS


1,5


2,25


3,0


3,75


4,5


5,25


6,0


6,75


7,5


8,25


2.5. На дисципліну, з якої передбачено семестровий екзамен, додається 1 кредит ECTS; на дисципліну, з якої передбачено державний екзамен, – 1,5 кредиту; один тиждень виробничої практики становить 1,5 кредиту; один тиждень підготовки та захисту дипломного проекту (дипломної роботи, кваліфікаційної роботи) – 1,5 кредиту; підготовка та захист курсового проекту (роботи) – 0,5 кредиту.

2.6. Складання заліку по дисципліні, консультації та виконання індивідуальних робіт входять до загальної трудомісткості дисципліни у кредитах ECTS.

2.7. Додатково залікові кредити додаються за такі види роботи:

- підготовка матеріалу та доповідь на університетській студентській науковій конференції – 0,25 кредиту;

- участь в університетській студентській олімпіаді зі здобуттям призового місця - 0,25 кредиту;

- підготовка матеріалу та участь у науковій конференції (олімпіаді, конкурсі) державного або міжнародного рівня – 0,5 кредиту;

- участь в олімпіаді (конкурсі) державного або міжнародного рівня зі здобуттям призового місця – 1 кредит;

- підготовка матеріалу та видання статті в науковому збірнику – 0,5 кредиту;

- підготовка заявки на винахід – 0,5 кредиту;

- виконання дипломного проекту (дипломної роботи), прийнятого до впровадження або впровадженого у виробництво, – 0,5 кредиту.


^ 3. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА


3.1. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається на кожний навчальний рік.

3.2. Розробка індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку блоків змістових модулів, сформованих на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, що не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами навчання не фінансується з державного бюджету.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямках, визначених характером майбутньої діяльності фахівця. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

3.5. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом (спеціальністю) формується особисто студентом під керівництвом куратора спеціальності відповідної випускної кафедри до початку навчального року.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом (спеціальністю) передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) вибіркової частини навчального плану з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

3.6 Система дає змогу здійснювати перехід студента на навчання за іншим напрямом (іншою спеціальністю) в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, що відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.


^ 4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ


4.1. Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик, консультації, виконання самостійних завдань та інші види навчальної і науково-дослідницької діяльності студентів.

4.2. Навчання студентів здійснюється згідно з графіком навчального процесу за кредитно-модульною системою.

Семестр налічує два модулі, протягом яких вивчаються певні блоки змістових модулів. В осінньому семестрі після першого модуля проводиться перший модульний контроль протягом двох тижнів. Потім проводиться другий модуль, після якого також протягом двох тижнів проводиться другий модульний контроль. Графіком передбачені тижні самостійної роботи студента.

Підсумковий (семестровий) контроль здійснюється на підставі результатів першого та другого модульного контролю.

Аналогічні принципи покладені у графік навчального процесу весняного семестру.

^ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО–МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


5.1. Організація навчального процесу в університеті за кредитно-модульною системою характеризується такими основними особливостями, що відрізняє її від традиційної:

  • використання модульних технологій навчання;

  • упровадження залікових освітніх одиниць Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS);

  • забезпечення навчання студентів за індивідуальними планами та можливості особистої участі у їх формуванні.

5.2. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти України, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

Для кожного напряму (спеціальності) підготовки на факультетах (у навчально-наукових інститутах) та кафедрах повинні бути:

- робочі навчальні програми з кожної навчальної дисципліни з розбивкою на змістові модулі й представленням їх обсягу у кредитах ECTS;

- комплекти матеріалів для проведення поточних, модульних та семестрових контрольних заходів (тести, контрольні завдання, навчальні матеріали у електронній формі, методичні посібники тощо).

5.3. Організаційне супроводження педагогічного експерименту та систематичний моніторинг його результатів забезпечує департамент навчальної роботи.


^ 6. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА


6.1. До контрольних заходів належать поточний, модульний (проміжний) та підсумковий (семестровий) контроль, які проводяться з метою оцінки результатів на певному етапі навчання.

Поточний контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо.

^ Модульний (проміжний) контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу блоків змістових модулів, винесених на цей контрольний захід.

^ Підсумковий (семестровий) контроль – це екзамен, диференційований залік або залік в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою дисципліни на даний семестр.

6.2. Кожний блок змістових модулів має бути обов’язково оцінений. Студент повинен позитивно скласти модульний (проміжний) контроль. Підсумковий (семестровий) контроль здійснюється за підсумками оцінювання двох блоків змістових модулів у вигляді середньозваженої оцінки наприкінці семестру без організації екзаменаційної сесії. Незадовільні оцінки складання будь-якого модульного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути скомпенсована за рахунок позитивного складання інших блоків змістових модулів.

6.3. Модульний контроль з конкретної навчальної дисципліни для студентів проводиться під час тижнів модульного контролю за окремим розкладом.

6.4. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються за трьома шкалами згідно з таблицею їх співставлення (табл. 2).

6.5. Оцінку підсумкового (семестрового) контролю в формі екзамену (диференційованого заліку) студент, який за результатами як першого, так і другого модульного контролю здобув з конкретної навчальної дисципліни по 4...12 балів за університетською шкалою, одержує у вигляді середньозваженої оцінки за університетською, національною та ECTS шкалами.

Студент, який захистив курсовий проект (курсову роботу) на 4…12 балів, атестується з цього виду навчальної роботи за університетською, національною та ECTS шкалами.

6.6. Результати складання підсумкового (семестрового) контролю у формі заліку оцінюються таким чином: “зараховано” – 4...12 балів, “незараховано” – 0...3 бали за університетською шкалою з подальшим переводом у національну та ECTS шкали.


Таблиця 2


Національна шкала

Універси-тетська шкала
^

Шкала ECTS


Екзамен

Залік

Екзамен








12
^

A відмінно


5 відмінно




11










10

B дуже добре







9




4 добре

зараховано

8

C добре







7










6

D задовільно

3 задовільно




5










4

E достатньо







3
^

FX незадовільно 1 –

з можливістю








2

повторного складання блоку

2 незадовільно

Не зараховано

1
^

змістових модулів





0

F незадовільно 0 –


з обов’язковим повторним вивченням блоку змістових модулів



6.7. Структура завдань для модульного контролю та критерії оцінювання результатів їх виконання розробляються кафедрою, яка здійснює навчальний процес із даної дисципліни, і затверджуються її завідуючим.

Система модульного контролю повинна охоплювати ефективною перевіркою засвоєння всіх сторін навчального матеріалу, який треба опанувати при вивченні конкретних розділів дисципліни, і бути такою, що виключає суб’єктивний підхід викладача до оцінювання знань студентів. Одним із варіантів тут може бути тестування, у тому числі з використанням комп’ютерної техніки.

6.8. При визначенні оцінки під час модульного контролю враховуються результати поточного контролю з практичних, лабораторних, семінарських занять, результати захисту індивідуальних завдань, передбачених з конкретної навчальної дисципліни.

6.9. На тижнях самостійної роботи та модульного контролю студент може виконати окремі пропущені лабораторні роботи, захистити індивідуальні завдання, розрахунково-графічні роботи, реферати, курсові проекти (роботи), отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.

6.10. До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю.

6.11. У разі відсутності студента на модульному (проміжному) контролі викладач проставляє йому в журналі обліку роботи академічної групи 0 (нуль) балів. Декан факультету (директор навчально-наукового інституту) надає студентові дозвіл на проходження відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю навчальної роботи студента.

6.12. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів у день його проведення.

6.13. Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача і отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.

6.14. Ліквідувати академічні заборгованості студенти повинні до початку наступного семестру.

6.15. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

6.16. Кредити ECTS зараховуються студентам, які успішно пройшли семестровий контроль із певного навчального елементу (блоку змістових модулів, дисципліни, практики, курсового проекту тощо). Підсумкове оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу визначається як сума залікових кредитів, одержаних за семестр.


^ 7. ПРАВИЛА ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ

РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ


7.1. Оцінки результатів першого та другого модульного контролю виставляються за університетською (12-бальною) шкалою. Оцінка підсумкового (семестрового) контролю за екзамен і диференційований залік виставляється у відомість обліку успішності і навчальну картку студента як середньозважена з оцінок результатів першого та другого модульного контролю за 12-бальною шкалою і відповідними їй національною і ECTS шкалами. У залікову книжку викладач виставляє за екзамен і диференційований залік позитивну оцінку (4…12 балів).

Результати складання заліку вносяться у відомість обліку успішності і навчальну картку студента за двобальною шкалою (“зараховано”, “незараховано”). У залікову книжку викладач виставляє “зараховано”.

7.2. Результати кожного з контрольних заходів фіксуються в журналі обліку роботи академічної групи, а результати модульних контролів та підсумкового контролю – ще й у двох примірниках відомостей обліку успішності.

7.3. Письмові роботи з усіх видів контрольних заходів зберігаються на відповідній кафедрі протягом одного семестру.

7.4. Деканат (директорат) кожного семестру зараховує студенту кредити ECTS і вносить їх у навчальну картку студента.


^ 8. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ


8.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 р. № 245 і у “Порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у Східноукраїнському національному університеті ім. В.Даля, а також прийому на навчання осіб, які працюють в університеті”, затвердженому 29.08.2003 р.

8.2. При переведенні студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, одержаних при їх вивченні, та форм підсумкового контролю.

8.3. При позитивному розгляді ректором заяви, деканат (директорат) проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

8.4. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання ним індивідуального навчального плану або одержанні під час семестрового контролю більше 2-х незадовільних оцінок.

8.5. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.96 р. № 191.


^ 9. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


9.1. Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану (за результатами підсумкового семестрового контролю), виходячи з основних положень “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. № 950.

9.2. При перевищенні нормативного терміну навчання стипендія студентам не призначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.


^ 10. КОНТРОЛЬ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ СТУДЕНТА


10.1. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом усього періоду навчання покладається на куратора спеціальності.

10.2. Куратором спеціальності може бути науково-педагогічний працівник випускаючої кафедри (як правило, професор або доцент), ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

10.3. Куратор спеціальності призначається розпорядженням декана факультету (директора навчально-наукового інституту) за поданням завідуючого відповідною випускною кафедрою. У рамках виконання своїх функцій куратор спеціальності підпорядкований заступнику декана факультету з навчальної роботи (заступнику директора навчально-наукового інституту).

10.4. На куратора спеціальності покладається виконання таких основних завдань:

- ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами, що регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

- надання рекомендацій студенту щодо формування його індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів або навчальних дисциплін, у тому числі за час перебування в інших вищих навчальних закладах;

  • облік додаткових залікових кредитів, отриманих студентом.

10.5. Куратор спеціальності має право:

- подавати пропозиції декану факультету (директору інституту) щодо переведення на наступний курс, відрахування та заохочення студента;

- брати участь у засіданнях кафедр і вчених рад факультетів (навчально-наукових інститутів) з питань організації навчального процесу за кредитно-модульною системою та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів;

- подавати пропозиції щодо поліпшення організації та проведення навчального процесу.


^ 11. ОСОБЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ

ВИКЛАДАЧІВ


11.1. В умовах проведення педагогічного експерименту з КМСОНП установлюються норми часу:

- для проведення підсумкової атестації із залікового кредиту (екзамен) – 0,25 години на одного студента в розділі “Навчальна робота” індивідуального плану роботи викладача;

- куратору спеціальності – 0,25 години на одного студента на навчальний рік у розділі “Організаційна робота” індивідуального плану викладача.

11.2. Інші норми часу регламентовані наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 р. № 450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” і наказами по університету від 23.09.2002 р. №369-04, від 11.06.2004 р. №378-04.


Перший проректор М.Ф.Смирний

Директор департаменту

навчальної роботи В.А.Слащов

Директор департаменту

науково-методичної роботи О.І.Серебряков


Начальник навчального відділу Ю.А.Тищенко



Схожі:

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців Затверджено наказом Міністерства освіти І науки України від 23 січня 2004 р. №48 Вступ
Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи», затвердженого Вченою радою університету, протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю: денна форма навчання
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»,...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи», затвердженого Вченою радою університету, протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю: денна форма навчання
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»,...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи», затвердженого Вченою радою університету, протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю: денна форма навчання
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»,...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ
України реалізуються ідеї Болонського процесу. Органічне поєднання модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи» затвердженого Вченою радою університету Протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи» затвердженого Вченою радою університету Протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи» затвердженого Вченою радою університету Протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи» затвердженого Вченою радою університету Протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення iconПоложення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи» затвердженого Вченою радою університету Протокол №9 від 30. 03. 2006 року, наказу ю
Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи